Молла Насреддін (азерб. Molla Nəsrəddin) — азербайджанський щотижневий літературно-художній ілюстрований сатиричний журнал, який видавався в Тифлісі (1906—1914, 1917), Тебризі (1921) і в Баку (1922—1931). За 25 років було видано 748 випусків журналу (340 — у Тифлісі, 8 — у Тебризі та 400 — в Баку).
Місце публікації | Тифліс, Тифліс, Тебриз і Баку | |||
---|---|---|---|---|
Тематика | сатира | |||
Мова | азербайджанська | |||
Головний редактор | Джаліл Мамедкулізаде | |||
Редактор | Джаліл Мамедкулізаде, d і d | |||
Засновник | Джаліл Мамедкулізаде і Неманзаде Омар Фаїк | |||
Засновано | 7 (20) квітня 1906 | |||
Дата закриття | 1931 | |||
| ||||
mnjurnal.az(азерб.) |
Історія
Заснували журнал Джаліл Мамедкулізаде і Омар Фаїк Неманзаде 1906 року в Тифлісі. Виходив журнал до березня 1912 року. У січні 1913 року журнал було відновлено, а в жовтні 1914 року — закрито. Журнал від імені мудреця Молли Насреддіна висловлював ідеї революції 1905—1907 років, а також ідеї робітничого руху в Закавказзі. Був поширений по всьому Близькому, Середньому Сходу і впливав на розвиток демократичного друку. Журнал викривав патріархально-феодальні звичаї, закликав простий народ до боротьби за свободу, а також виступав проти імперіалізму і деспотичних режимів у країнах Сходу. 1917 року видання було відновлено, проте наприкінці того ж року перервалося, оскільки журнал того ж року заборонила цензура.
1921 року «Молла Насреддін» видавався деякий час у Тебризі, а від 1922 до 1931 року — в Баку. На його сторінках друкувалися такі передові азербайджанські письменники як Мірза Алекпер Сабір, Абдуррагім-бек Ахвердов, , , та ін., і такі художники як Азім Азімзаде, , .
У радянський час на сторінках журналу можна було побачити заклики до боротьби за викорінення пережитків минулого з відсталістю і неосвіченістю, релігійним фанатизмом та хабарництвом, за визволення колоніальних країн Азії й Африки.
Журнал в ідеологічному плані надавав значну моральну підтримку будівництву соціалізму. Сатиричний стиль журналу був пройнятий насмішкуватістю й іронічністю. Стиль, який використовував Мірза Джаліл, був близький і зрозумілий народу. Для створення особливого підтексту використовувалися лексичні, фразеологічні та граматичні засоби, створені емоційною, іронічною мовою. Вони були насичені різноманітними прийомами викривання.
Під впливом журналу в Азербайджані створювалися такі журнали азербайджанською як «Бахлул» (1907), «Занбур» (1909—1910), «Мірат» (1910), «Ари» (Бджола) (1910—1911), «Калнійят» (1912—1913), «Лак-лак» (1914), «Туті» (1914—1917), «Мезелі» (Кумедний) (1914—1915), «Бабаї-емір» (1915—1916), «Тартан-партан» (1918), «Шейпур»(1918—1919), «Занбур» (1919), «Машал» (Смолоскип) (1919—1920), а також російською: «Джигіт» (1907—1918), «Вай-вай» (1908), «Бакинське горе» (1908—1909), «Бич» (1909—1915), «Пекельна пошта» (1909—1910), «Бакинські стріли» (1910), «Барабан» (1912—1913) та ін.
Карикатури з журналу
- Худ. О. Шмерлінг
- Худ. О. Шмерлінг
- «Сім переконань». Худ. О. Шмерлінг
- Худ. В. Роттер
- Худ. В. Роттер
- Худ. В. Роттер
- Худ. В. Роттер
- «Двадцяте століття». Худ. Азім Азімзаде
- Перша карикатура А. Азімзаде в журналі (1906)
- «Вільна любов». Худ. О. Шмерлінг
-
Див. також
Примітки
- Famous Personalities of Nakhchivan: Jalil Mammadguluzadeh [ 27 листопада 2017 у Wayback Machine.]. Shexsiyyeter.nakhchivan.az
Література
- Касумов М. Боевой революционно-демократический журнал «Молла Насреддин», Баку, 1960
- Рождение Молла-Насреддина. — Баку, 1968
- Пашаев А. «Молла Насреддин»: друзья и враги. — Баку, 1982 (азерб.)
Посилання
- «Молла Насреддін»: Charlie Hebdo азербайджанською [ 7 липня 2020 у Wayback Machine.] російська служба BBC(рос.)
- Molla Nasreddin: The Magazine That Would've, Could've, Should've [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Байрам Гаджизаде. Історія вікової карикатури [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.](азерб.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Molla Nasreddin azerb Molla Nesreddin azerbajdzhanskij shotizhnevij literaturno hudozhnij ilyustrovanij satirichnij zhurnal yakij vidavavsya v Tiflisi 1906 1914 1917 Tebrizi 1921 i v Baku 1922 1931 Za 25 rokiv bulo vidano 748 vipuskiv zhurnalu 340 u Tiflisi 8 u Tebrizi ta 400 v Baku Molla Nasreddin Misce publikaciyi Tiflis Tiflis Tebriz i BakuTematika satiraMova azerbajdzhanskaGolovnij redaktor Dzhalil MamedkulizadeRedaktor Dzhalil Mamedkulizade d i dZasnovnik Dzhalil Mamedkulizade i Nemanzade Omar FayikZasnovano 7 20 kvitnya 1906Data zakrittya 1931mnjurnal az azerb IstoriyaMarka SRSR iz zobrazhennyam Dzhalila Mamedkulizade ta karikaturi z zhurnalu Zasnuvali zhurnal Dzhalil Mamedkulizade i Omar Fayik Nemanzade 1906 roku v Tiflisi Vihodiv zhurnal do bereznya 1912 roku U sichni 1913 roku zhurnal bulo vidnovleno a v zhovtni 1914 roku zakrito Zhurnal vid imeni mudrecya Molli Nasreddina vislovlyuvav ideyi revolyuciyi 1905 1907 rokiv a takozh ideyi robitnichogo ruhu v Zakavkazzi Buv poshirenij po vsomu Blizkomu Serednomu Shodu i vplivav na rozvitok demokratichnogo druku Zhurnal vikrivav patriarhalno feodalni zvichayi zaklikav prostij narod do borotbi za svobodu a takozh vistupav proti imperializmu i despotichnih rezhimiv u krayinah Shodu 1917 roku vidannya bulo vidnovleno prote naprikinci togo zh roku perervalosya oskilki zhurnal togo zh roku zaboronila cenzura 1921 roku Molla Nasreddin vidavavsya deyakij chas u Tebrizi a vid 1922 do 1931 roku v Baku Na jogo storinkah drukuvalisya taki peredovi azerbajdzhanski pismenniki yak Mirza Alekper Sabir Abdurragim bek Ahverdov ta in i taki hudozhniki yak Azim Azimzade U radyanskij chas na storinkah zhurnalu mozhna bulo pobachiti zakliki do borotbi za vikorinennya perezhitkiv minulogo z vidstalistyu i neosvichenistyu religijnim fanatizmom ta habarnictvom za vizvolennya kolonialnih krayin Aziyi j Afriki Zhurnal v ideologichnomu plani nadavav znachnu moralnu pidtrimku budivnictvu socializmu Satirichnij stil zhurnalu buv projnyatij nasmishkuvatistyu j ironichnistyu Stil yakij vikoristovuvav Mirza Dzhalil buv blizkij i zrozumilij narodu Dlya stvorennya osoblivogo pidtekstu vikoristovuvalisya leksichni frazeologichni ta gramatichni zasobi stvoreni emocijnoyu ironichnoyu movoyu Voni buli nasicheni riznomanitnimi prijomami vikrivannya Pid vplivom zhurnalu v Azerbajdzhani stvoryuvalisya taki zhurnali azerbajdzhanskoyu yak Bahlul 1907 Zanbur 1909 1910 Mirat 1910 Ari Bdzhola 1910 1911 Kalnijyat 1912 1913 Lak lak 1914 Tuti 1914 1917 Mezeli Kumednij 1914 1915 Babayi emir 1915 1916 Tartan partan 1918 Shejpur 1918 1919 Zanbur 1919 Mashal Smoloskip 1919 1920 a takozh rosijskoyu Dzhigit 1907 1918 Vaj vaj 1908 Bakinske gore 1908 1909 Bich 1909 1915 Pekelna poshta 1909 1910 Bakinski strili 1910 Baraban 1912 1913 ta in Karikaturi z zhurnaluHud O Shmerling Hud O Shmerling Sim perekonan Hud O Shmerling Hud V Rotter Hud V Rotter Hud V Rotter Hud V Rotter Dvadcyate stolittya Hud Azim Azimzade Persha karikatura A Azimzade v zhurnali 1906 Vilna lyubov Hud O Shmerling Ismayil GasprinskijDiv takozhHodzha Nasreddin Azerbajdzhan gadiniPrimitkiFamous Personalities of Nakhchivan Jalil Mammadguluzadeh 27 listopada 2017 u Wayback Machine Shexsiyyeter nakhchivan azLiteraturaKasumov M Boevoj revolyucionno demokraticheskij zhurnal Molla Nasreddin Baku 1960 Rozhdenie Molla Nasreddina Baku 1968 Pashaev A Molla Nasreddin druzya i vragi Baku 1982 azerb Posilannya Molla Nasreddin Charlie Hebdo azerbajdzhanskoyu 7 lipnya 2020 u Wayback Machine rosijska sluzhba BBC ros Molla Nasreddin The Magazine That Would ve Could ve Should ve 19 chervnya 2020 u Wayback Machine angl Bajram Gadzhizade Istoriya vikovoyi karikaturi 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine azerb