Омар Фаїк Ломан оглиНеманзаде (раніше Нейманзаде)(азерб. Ömər Faiq Nemanzadə (ранее Ne'manzadə); 24 грудня 1872, Азгур, [ru], Тифліська губернія — 10 жовтня 1937, Тбілісі) — азербайджанський публіцист, журналіст і просвітитель, представник народної інтелігенції, громадсько-політичний діяч. Співзасновник (разом з Джалілом Мамедкулізаде) і публіцист журналу «Молла Насреддін» та видавництва [az] («Честь»).
Неманзаде Омар Фаїк | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Ömər Faiq Nemanzadə | ||||
Народився | 24 грудня 1872 Ацкурі (Ахметський муніципалітет), d, Тифліська губернія, Російська імперія[1] | |||
Помер | 10 жовтня 1937 (64 роки) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | |||
Країна | Російська імперія Азербайджанська Демократична Республіка СРСР | |||
Національність | турки-месхетинці | |||
Діяльність | журналіст, публіцист, педагог | |||
Мова творів | азербайджанська | |||
Сайт: omarfaig.info | ||||
| ||||
Неманзаде Омар Фаїк у Вікісховищі | ||||
Перший Голова Ради міністрів , член Тимчасового Революційного комітету Грузинської РСР, Перший Голова Ради з мусульманських питань Грузинської РСР. Розстріляний 1937 року.
Написання «Ne'manzadə» змінилося на «Nemanzadə» без апострофа, а українська транслітерація, відповідно, з «Нейманзаде» на «Неманзаде».
Біографія
Народився 24 грудня 1872 року в селі Азгур Тифліської губернії. За походженням — ахиска (месхетинський турок).
1891 року закінчив семінарію [en] у Стамбулі, яка мала на той момент у Туреччині репутацію розсадника ліберальних ідей.
Протягом 1893—1903 років проводить просвітницьку діяльність у школах Азербайджану (Шекі, Гянджа, Шемахи, Баку).
У 1903—1906 роках займається журналістикою. Публікується у провідних газетах на Кавказі, таких як «Шаргі-Рус», «Терджиман», «Ікбал», [az]», [az]», [az]», часто заборонених офіційною цензурою Бакинської губернії, має репутацію неблагонадійного журналіста.
1906 року, після згоди відомого письменника і свого друга Джаліля Мамедкулізаде бути головним редактором задуманого сатиричного журналу «Молла Насреддін», він отримує дозвіл адміністрації організувати видавництво «Гейрят» у Тифлісі. Це були роки розквіту публіцистичної діяльності Неманзаде: він друкується і публікується під 40 псевдонімами, є автором більшості карикатурних сюжетів найпопулярнішого журналу тюркомовного світу аж до 1917 року — початку революційного періоду на Кавказі.
Від 1917 року перебуває в Ахалціхе з метою захисту національних інтересів місцевих турків в умовах безвладдя і розгулу бандитизму, терористичної діяльності вірменських банд. Стає Першим Головою Ради міністрів Південно-Західної Кавказької Тюркської (також відомої під назвою Карської) Республіки. Виступає проти антитурецького насильства, тричі заарештований 1918 року. Після звільнення, Самооборона Республіки протрималася до приходу англійських військ у квітні 1919 року.
1919 року прибуває до Баку, де за завданням парламенту Азербайджану очолює поліційне управління країни.
1920 року повертається в Грузію з колишньою метою захисту інтересів тюркського населення, але вже в радянізованій Грузії. Там він був запрошений як голова сектору мусульман до тодішнього фактичного уряду Грузії, до Революційного комітету Грузії, як один з десяти членів РВК.
З початком відомої операції [ru]» (1922) він завершує свою суспільно-політичну діяльність у Грузії і 1923 року переїжджає до Азербайджану. Він категорично відмовляється від пропозиції нової влади Азербайджану брати участь у відновленні журналу «Молла Насреддін». Журнал виходить без його участі.
Він переїжджає в Гянджу, де працює директором Гянджинського сільськогосподарського технікуму, а 1924-го призначається в Комітет національної освіти Азербайджанської РСР. Бере активну участь у становленні народної освіти і є ініціатором процесу створення нових підручників і навчальних посібників.
Після виходу на пенсію 1927 року, Омар Фаїк працював над «Мемуарами», але так і не зміг закінчити роботу.
16 липня 1937 року Омара Фаїка заарештовано за розпорядженням районного прокурора Одабашяна у фамільному будинку в Ахалціхе, Грузія, за звинуваченням у шпигунстві на користь Туреччини. Через 3 місяці, 10 жовтня за рішенням «трійки» при Комісаріаті внутрішніх справ Грузинської РСР розстріляно в Тбіліській в'язниці НКВС. В Омар Фаїка немає могили.
1958 року Верховний суд Грузинської РСР виправдав його. Вивчення життя і творчості Омар Фаїка і публікація його багатої колекції творів почалися тільки в середині 1980-х років.
«Тіньовий» засновник журналу «Молла Насреддін»
На сьогодні «Молла Насреддін» у масовій свідомості азербайджанського суспільства асоціюється лише з ім'ям Джаліла Мамедкулізаде. Омар Фаїк має прямий і безпосередній стосунок як до самої ідеї зародження, створення та видавництва, так і всього письменницького змісту часопису, особливо протягом 1906—1911 років.
Ім'я Омара Фаїка Неманзаде, заборонене після його розстрілу, залишалося практично не згадуваним до розпаду Радянського Союзу в силу його ліберальних поглядів і надій на прогрес тюркських народів. І лише з відкриттям архівів вже в незалежному Азербайджані, перш за все, науковим колам, а потім і широкій публіці стала відкриватися нова історія, стало відомо багато фактів з історії життя, які замовчувалися сім десятиліть.
Незважаючи на реабілітацію 1956 року колишніх розстріляних «ворогів народу», зокрема й Омара Фаїка, інерція глибокого страху інтелігенції та наукових кіл Азербайджану була настільки велика, що його ім'я залишалося не згадуваним. І тільки в середині 1980-х років, деякі літературознавці, живі свідки тих часів, наважуються його згадувати.
Справжню літературну реабілітацію Омара Фаїка Неманзаде вперше здійснив професор [ru]:
З жалем потрібно сказати, що публіцистична спадщина Омара Фаїка Неманзаде ще не вивчена належним чином, особливо його діяльність у журналі «Молла Насреддін» повністю не розкрита, його підписи не вивчені, оскільки авторів деяких фейлетонів і заміток не вдалося встановити і їх авторство все ще не встановлено. |
Азербайджанський літературознавець [az] зазначав:
Свого часу місце Фаїка в історії «Молли Насреддіна», його роль в організації та управлінні видавництвом «Гейяр» не були відзначені й оцінені належним чином, важливу частину його заслуг приписували самому Джалілові Мамедкулізаде. |
Шаміль Гурбанов, зібравши значну частину творчості Омара Фаїка в книзі «Seçilmiş Əsərləri, Ömər Faiq Nemanzadə», писав:
Зараз упевнено можна сказати, що такі популярні твори як «Вірменські та мусульманські жінки», «Два відкритих листи Шейхульісламу», «Бочка води», «Святилище Бібі Хейбет» та інші, що пробудили громадську думку на початку XX століття, належать перу саме Омара Фаїка Неманзаде. |
Джафар Мустафаєв, докторант Стамбульського університету, зазначає:
Журнал «Молла Насреддін» був одним з небагатьох видань, прийнятих радянським режимом і передрукованих з арабської абетки на кирилицю. Не можна забувати, що Омар Фаїк грає найважливішу роль у виданні цього журналу і формуванні школи молланасрединців. Омар Фаїк і Джаліл Мамедкулізаде публікували журнал разом, в деяких питаннях Омар Фаїк доклав більше зусиль, ніж Мамедкулізаде. Проте, оскільки Омар Фаїк здобув освіту в Османській імперії і в очах Царської Росії являв небезпечну фігуру, все офіційне адміністрування лягло на Мамедкулізаде. Тому ім'я Омара Фаїка було витіснено на другий план в дослідженнях про журнал «Молла Насреддін», або його ім'я взагалі не згадувалося. Радянська ідеологія відповідала розумінню місцевого націоналізму Джаліла Мамедкулізаде і була далека від пантюркістських поглядів Омара Фаїка. Тому на сьогодні ми маємо картину з глорифікації внеску Джаліла Мамедкулізаде в журнал «Молла Насреддін», при цьому повністю нехтуючи внесок Омара Фаїка. |
Шлях до просвітництва (1893—1903)
Першу освіту Омар Фаїк здобув у мечеті свого рідного села. Провчившись кілька років у релігійній школі і не проявивши інтересу до релігії, він вступає до щойно відкритої російської школи. Для подальшої освіти батько хотів відправити хлопчика в учительську гімназію в м. Горі, але слова матері «Мій син не буде вчитися серед невіруючих», виявилися перешкодою і за її наполяганням Омар Фаїк 1882 року вирушає до Стамбулу, де продовжує навчання у школі «Фатех». Маючи інтерес до природничих наук він згодом переходить до школи «Даруш-Шафаг», що має на той момент репутацію розсадника ліберальних ідей у Туреччині. Одного разу трапилося протистояння студентів і керівництва училища. Однак заколот придушили, а деяких студентів заарештували, інших же покарали кийками. Омар отримує місяць арешту і 30 ударів кийком. Після важкого перебування у в'язниці, йому довелося лягти в лікарню на два місяці. По закінченні навчання 1891 року, він починає працювати в телеграфії «Галата», де отримує необмежений доступ до газет та журналів Європи, які згодом дуже вплинули на становлення його особистості. Це був період знайомства й усвідомлення європейських соціальних цінностей, ідей лібералізму. Натхнення прикладом Європи не лише не завадило, але й сприяло формуванню чіткої орієнтації на власне національне світовідчуття.
Повернувшись 1894 року на Кавказ, Омар Фаїк приєднується до азербайджанських демократів з ліберально-демократичними поглядами у сфері культури і освіти. Він поширює наукові знання в селі, за що його називають «Гявур Омар». Омар хоче відкрити в селі Аґара школу, але не може отримати дозволу. Цього ж року він починає викладати світські науки в місті Шекі. Восени 1894 року Омар Фаїк приїжджає в одне з найстаріших міст Азербайджану Шекі і за допомоги місцевої інтелігенції створює невелике товариство. Одним з найважливіших завдань цього товариства на початковому етапі стало відкриття новометодної школи — «усулі-джадид». Однак цьому протистояли певні сили як зверху, так і знизу. А ті, хто хоч якось цікавилися питаннями освіти, просто не вірили цим молодим силам. Омар Фаїк так пояснював причину цієї недовіри: «В образі служителів духовенства з Туреччини в ці краї приїжджало багато шарлатанів, народ вже відчував почуття огиди стосовно них і не хотів бачити нікого з такого роду людей» (газета «Хаят», 30 березня 1906).
Зі спогадів Омара Фаїка стає очевидним, що після довгих умовлянь «товариство отримує дозвіл влади на відкриття національної школи і відкриває першу тюркську національну школу на Кавказі з новим методом навчання, що стає добрим прикладом для інших міст». Для того часу це було небаченою подією. Хоча трохи раніше М. Т. Сідгі, що зіграв величезну роль у просвітницькому русі на Кавказі, ввів схожий новий метод навчання в Нахічевані, створивши основу для нової прогресивної педагогічної течії в Азербайджані. Слідом за ними М. В. Гасір у Ленкорані, М. М. Невва в Шуші починають широку діяльність у цій галузі.
Найважливішим боком цього нового методу було навчання рідною мовою, російська мова вивчалась як незалежний предмет. До програми навчання було введено також багато світських наук. Перша ластівка — школа-чотирирічка в Шекі, стала першою школою такого типу. Першого дня навчання школа прийняла 200 школярів, більшість з яких були діти з бідних сімей, які не мали можливості платити за навчання. У штаті школи було лише 4 вчителі: Омар Фаїк, Хафіз Мухаммед Ефенді Шейхзаде, Мулла Таджеддин і Газанфар, що закінчив семінарію.
В Шекі він не обмежувався лише роботою вчителя. На сторінках газет і журналів він друкував останні новини в галузі освіти, розповідав про останні досягнення. В статті за підписом «Вчитель Неманзаде», відправленій із Шекі в кримську газету «Терджиман», Омар Фаїк пише: «Учні шкіл нового типу, закінчивши школу, найчастіше, не можуть продовжити навчання у великих містах і задовольняються тим, що продовжують професію своїх батьків. Через брак освіти не можуть ні розвивати справи своїх батьків, ні виконувати нову і корисну роботу. Тому ми прийняли рішення з цього року відкрити в шекінській школі відділ професійного навчання, що стане гідним прикладом для інших шкіл. На початковому етапі дітей будуть навчати професії шовківника».
Від 1898 до 1900 року Омар Фаїк Неманзаде викладав у медресе при шекінській мечеті. Тут же він ставить п'єсу Мірзи Ахундова «» і виступає в ролі Мсьє Жордана. Через хворобу, навесні 1896 року Омар Фаік їде до Гянджі, звідти вирушає в і зустрічається з , який приїхав зі Стамбула, і вплинув на світогляд молодих учителів і письменників. Через хворобу протягом 1896—1898 років Омар Фаїк залишається в Абастумані і селі Агара. Вирішивши відкрити в Ахалціху національну школу, Омар Фаїк написав заяву на ім'я директора освіти Тбілісі й дістав таку відповідь: «Ти досить провчився в школі, окрему тюркську школу відкривати не можна». Виступаючи на захист національних прав, Омар Фаїк каже: «кожен народ має право на свою культуру і освіту, і необхідно захищати це право скрізь і завжди». Одужавши, він викладає в школі в Шекі (Азербайджан) від 1898 до 1900 року, скорочує уроки релігії і збільшує уроки лічби, географії, історії та мов.
1900 року Омар Фаїк з метою продовження своєї громадської діяльності приїжджає до Баку, де як і в інших містах (Шамахах, Тифлісі) займається просвітницькою діяльністю. Ставши свідком відсутності національних шкіл в Баку і далеко несприятливих умов для мусульман, Омар Фаїк пише: «якби я не побачив , відкритої Тагієвим, я би вважав тюркське просвітництво в Баку нульовим». У Шемахах він надає безпосередню допомогу в організації національної школи. Тут же він викладає історію, географію, лічбу і турецьку мову. Після сильного землетрусу 31 січня 1902 року в Шемахах, Омар Фаїк їде до Тбілісі.
Публіцистика 1903—1917 «Шаргі-Рус», видавництво «Гейрят», заснування журналу «Молла Насреддін»
2 квітня 1905 року на одну з перших книг, написаних Омар Фаїком, Комітет цензури дав дозвіл на публікацію. Попри те, що ця книга називалася «Нашрі-асара давет» (Nəşri-asara dəvət, дослівний переклад «Запрошення в друкарню»), вона була написана під впливом суспільно-політичних подій того часу.
Публіцистична діяльність Омара Фаїка не обмежувалася газетою «Шаргі-Рус», з якою він співпрацював, та журналом «Молла Насреддін», який він заснував і видавав разом з Джалілом Мамедкулізаде від 1906 року. Його авторський підпис можна було побачити в багатьох солідних виданнях того часу таких як «Ікбал», «Іршад», «Ачик Сез», «Екінчі», «Каспій», «», «Гардаш Кемяї», «Хаят», «Фюузат», «Єні Ікбал», «» та інших.
Діяльність «Шаргі-Рус»
У редакції газети «Шаргі-Рус», яка почала видаватися 30 березня 1903 року і редактором якої був Мухаммед-ага Шахтахтинський, Омар Фаїк Неманзаде працював пліч-о-пліч з такими діячами, як Мухаммед ага Шахтахтинський, Джаліл Мамедкулізаде, Самед ага Гаїбов, Узеїр Гаджибеков, , Асад Бабаєв, Юсуф Афандізаде.
Ця газета була першою політичною та публічною щоденною тюркською газетою на Кавказі. Пізніше Омар Фаїк так описав цей період свого життя: «Біль від соціальних і політичних ран, що виникли внаслідок побаченого мною в Ахалціхе, Шекі, Шемахах, Гянджі, Баку та інших місцях протягом десяти років від 1893 до 1903 рік, все ще в моєму серці. Але перед двома-трьома цензорами було важко відкрито писати про політичну тиранію, пригнічення урядом. Тому я вважав правильним завуалювати політичний деспотизм і поки писати про релігійну тиранію, яка призводила до нього».
Після того, як 1905 року закрилася газета «Шаргі-Рус» Омар Фаїк і його друг Джаліл Мамедкулізаде викупили друкарню, перейменували її в «Гейрят» і почали видавати тут новаторські книги, що йдуть в ногу з часом. Таким чином, у літературно-культурному житті Азербайджану настає новий етап. Ідейна течія, відома під назвою «молланасреддінці» вступила в боротьбу саме з підмостків видавництва «Гейрят».
Діяльність у видавництві «Гейрят»
1903 року приїжджає до Тифліса, в цей час він був змушений продати своє видавництво. Щоб видавництво не перейшла в чужі руки, Омар Фаїк починає шукати спонсорів. Закриття газети «Шаргі-Рус» і виставлення видавництва на продаж у такий складний час відкрили нову віху в спільній роботі Омара Фаїка і Джаліла Мамедкулізаде. Їм вдалося отримати дозвіл на видавництво журналу «Молла Насреддін», який був «Породженням російського революційного руху», зібрати навколо себе основні демократичні сили свого часу і «відкрити вогонь» по чинному тоді суспільному ладу.
Омар Фаїк так описував це у своїх спогадах: "Я сказав Мірзі Джалілу, що не можна дозволити турецькому видавництву, про яке я так давно мріяв, потрапити в лапи торгашів і закритися; що потрібно врятувати його будь-якою ціною. Джаліл розсміявся і сказав: «Звичайно, я згоден, але без сумніву Мухаммед-ага захоче грошей за видавництво, а їх немає ні в тебе, ні в мене. А також, Фаїк, боюся, що якщо Мухаммед-ага дізнається про те, що видавництво перейде в твої руки, він відмовиться продати його». Я сказав: «Не вимовляй мого імені і попроси Мухаммед-агу почекати, пообіцяй, що знайдеш гроші. Не бійся!».
Пізніше Джаліл Мамедкулізаде і Омар Фаїк починають шукати третього товариша, який міг би профінансувати купівлю друкарні з метою подальшої роботи. Таку людину знаходить сам Омар Фаїк. Ним виявився нахічеванський купець Мешаді Аласгар Багіров, що займався тоді торгівлею в Тбілісі. Омар Фаїк попросив Мешаді Аласгара надати фінансову підтримку, і Мешаді Аласгар, який відчував до Омара Фаїка повагу та особливу симпатію, не відмовив і позичив певну суму грошей. А пізніше він взяв на себе всі витрати не тільки щодо видавництва «Гейрят» («Честь»), але й журналу «Молла Насреддін».
Нова друкарня починає свою діяльність від березня 1905 року під назвою «Гейрят» і продовжує її аж до 1907-го. Керують нею троє: Мірза Джаліл як редактор, Омар Фаїк як видавець і Багіров як спонсор. Згодом вони вирішують розширити друкарню і збільшити виробничу силу. В ній видається багато літературних і наукових робіт. Найголовнішим досягненням друкарні «Гейрят» було видання журналу «Молла Насреддін». Після цього починається найсміливіший, найпродуктивніший і найнебезпечніший період у творчості Омара Фаїка.
Діяльність у журналі «Молла Насреддін»
Після низки фінансових труднощів уперше 1906 року було видано журнал «Молла Насреддін». У верстці й виданні журналу Джаліл Мамедкулізаде і Омар Фаїк відіграли виняткову роль. У квітні завдяки їхнім спільним зусиллям вийшов перший номер журналу. Звертаючись зі сторінок «Молли Насреддіна» до несправжніх шанувальників свободи, Омар Фаїк пише:
Якщо ми хочемо жити вільно, то повинні пожертвувати молоддю. А після принесеної жертви ми не повинні вибивати себе з сил, оплакуючи і тужачи за ними. Ми не повинні допускати повторних жертв, головне, щоб свобода була чесно зароблена кров'ю народу. Якщо ми будемо просто чекати і втрачати час на порожні розмови, постійно говорячи про свободу, то ми її не будемо домагатися і не побачимо її плодів. |
Офіційним редактором був Джаліл Мамедкулізаде, а основним автором Омар Фаїк. Він також розпоряджався адміністративними і фінансовими питаннями журналу. Після цього починається світанок публіцистики Омара Фаїка. Він перетворюється на незамінного помічника Мірзи Джаліла в редакції. У республіканському Інституті рукописів зберігається спогад Омара Фаїка «Що таке журнал „Молла Насреддін“?». У цій статті розповідається про створення, мету, місію, діяльність та боротьбу, яку вів журнал сатири. Але двом моментам тут приділяється особлива увага. Одним з них є назва журналу, а іншим — розподіл обов'язків у редакції. Говорячи словами Омара Фаїка: «ім'я саме по собі реклама, доказ». Друзі ретельно продумували назва журналу і "перебравши багато варіантів, обрали «Молла Насреддін». Як писав Омар Фаїк, «почувши „Молла Насреддін“ читач може подумати, що його чекають смішні історії, захопливі бесіди, мудрі висловлювання».
Ще один момент полягав у тому, що як пише Омар Фаїк, коли обговорювалася концепція журналу, було прийнято рішення, що він обов'язково повинен бути з карикатурами". Омар Фаік вважав, що народу буде зрозуміліше, коли його ворогів викривають у глузливій формі і він побачить в особі видання «Молла Насреддін» свого захисника.
В художньому оформленні, виборі і підготовці матеріалів «Молла Насреддін» він був другою основною особою в журналі. В архіві Омара Фаїка, який зберігається в Інституті рукописів, можна побачити, що на деяких карикатурах його рукою написано: «моє». Пізніше Омар Фаїк і Джаліл Мамедкулізаде залучили до активної участі в журналі великого азербайджанського поета XX століття Мірзу Алекпера Сабіра.
В сатиричному журналі «Молла Насреддін» з часом склався унікальний колектив публіцистів і художників. Відомо, що карикатури для журналу малювали переважно і . Однак тему, характер, композицію цих карикатур їм давали Омар Фаїк і Джаліл Мамедкулізаде. В спогадах Омара Фаїка є таке:
Багато малюнків у журналі «Молла Насреддін», що стосуються нашого суспільного життя, не є карикатурами, тобто вигадкою. Це, можна сказати, навіть фотографії людей і подій |
Різкі політичні виступи сатирика XX століття Омара Фаїка в журналі «Молла Насреддін» породжували ненависть і злість у правлячих сил і повагу серед демократично налаштованих просвітителів. 1907 року його заарештували за те, що зобразив султана Абдул-Гаміда в образі мавпи перед європейськими державами, але, на вимогу народу, звільнили через 2 місяці.
Після арешту Омара Фаїка, на обкладинці 37 номера журналу від 2 жовтня 1907 року було опубліковано карикатуру художнього оформлювача журналу Шмерлінга, на якій священнослужителі, беки і поміщики жартують над закутим у кайдани Омаром Фаїком. Над карикатурою було написано «Омар Фаїк Неманзаде», а під нею такі слова поета Сабіра:
20 жовтня в 39 номері журналу було опубліковано ще один відомий вірш Сабіра, присвячений Омару Фаїку. Цей вірш поетично перекликався не тільки з життям Омара Фаїка, але з усім світом журналу «Молла Насреддін». Він відбивав відроджувану журналом національно-духовну самосвідомість. «Казав тобі, немає користі в твоїх стогонах і за кого горів ти не заплачуть над прахом твоїм» — так, у властивій Сабіру манері, поет хотів довести до читача протилежну думку про те, що народ ніколи не забуде своїх героїв, які повністю присвячують себе служінню народу, не вимагаючи нічого натомість.
Після 1921 року, коли журнал «Молла Насреддін» став інструментом радянської пропаганди, Омар Фаїк відмовився від роботи в ньому.
Він залишався близьким другом Джаліла Мамедкулізаде, якому довелося залишатися офіційним редактором журналу, незважаючи на його повну розбіжність з новим радянським баченням жуналу, до останніх його днів. 1932 року в Баку він поховав свого друга Джаліла Мамедкулізаде.
Колекцію відомих і підтверджених на нині публікацій Омара Фаїка в журналі «Молла Насреддін» включено до друкованих видань «Вибране» від 1992 і 2006 років.
Інші газети і журнали
Омар Фаік друкувався не тільки в журналі «Молла Насреддін», але й в низці газет і журналів, які видавались того часу ([az], «Прогрес», «Іршад», «Життя», «Батрак», «Колгоспник», «Комуніст», «Червоний прапор», «Садівник» тощо). Його статті друкувалися за підписом Омар Фаїк Неманзаде, Надія, Той, що сподівається, Фаїк Неманзаде, Лаглагі, Мозалан та іншими іменами та псевдонімами, яких налічувалося до 40. Не всі вони ще підтверджені науковими дослідженнями в Азербайджані і Туреччині. Для проведення подальших досліджень підписів-оригіналів Омара Фаїка Неманзаде необхідні знання османського алфавіту і мови.
Родина
Омар Фаїк був одруженим з Абідою ханум. У них було четверо дітей: Син: Кяміль (1911—1986)
Дочки: Кяміля (1913—1992), Аділя (1915—1992), Бахтлі (1917—2008)
Син Кяміль Неманзаде, випускник медичного інституту, був оголошений пантюркістом. Після дев'яти місяців у Тбіліській в'язниці його відправили в табір на північ, у , Республіка Комі. Він провів у таборах 20 років, де був затребуваний як лікар. Після 1956 року повернувся до рідних, у Баку, де також працював лікарем.
Дочки — Кяміля, Аділя і Бахтлі як діти «ворога народу» прожили своє життя в Баку. Всі вони також здобули освіту в медичному інституті. Починаючи з 70-х років, низка істориків і журналістів, які займаються новими дослідженнями з радянської історії, все ще боязко, виходять на зв'язок з дочками Омара Фаїка.
Під час виконання обов'язків головного інспектора адміністрації (поліції) Парламенту АДР Омар Фаїк проживав з сім'єю за адресою: вулиця Істіглаліят, 7 (кол. вулиця Миколаївська, 7). Далі, за адресою вулиця Фізулі (кол. вулиця Басіна), 19, де до своєї смерті проживала його дружина Абіда ханум з дочкою Бахтлі.
Бібліографія
Книги, буклети
Омар Фаїк Неманзаде є автором шести книг і буклетів:
- «Кілька слів» (азерб. Bir Iki Söz) передмова до есе «Кафлет» (азерб. Qəflət) [az]. Видавництво «Qeyrət mətbəəsi», Тбілісі 1906
- «Запрошення» (азерб. Neşr-i Asâra Dəvət), видавництво «Qeyrət mətbəəsi», Тбілісі 1905. (Оригінал рукопису зберігається в Інституті рукописів НАН Азербайджану у відділі «Омар Фаїк Неманзаде»)
- «Омар Фаїк Неманзаде — Спогади» (азерб. Ömer Faiq Nemanzadə — Xatirələrim). Шаміль Гурбанов, видавництво «Гянджлик» (азерб. Gənclik nəşriyyatı), Баку, 1985. (Оригінал рукопису зберігається в Інституті рукописів НАН Азербайджану у відділі «Омар Фаїк Неманзаде»)
- «Які науки нам потрібні?» (азерб. Bizə Hansı Elmlər Lazımdır?). Видавництво «Qeyrət mətbəəsi», Тбілісі 1907. (Оригінал рукопису зберігається в Інституті рукописів НАН Азербайджану у відділі «Омар Фаїк Неманзаде»)
- «Що таке журнал „Молла Насреддін“?» (азерб. Molla Nəsrəddin Jurnalı Nedir?). У цій статті від 25 травня 1936 року Омар Фаїк розповів про створення журналу «Молла Насреддін», про ідеологію часопису і про боротьбу, яку він вів. Рукопис з шести сторінок зберігається в Інституті рукописів НАН Азербайджану у відділі «Омар Фаїк Неманзаде»
- «Третій рік» (азерб. Üçüncü Il), Видавництво «Азернашир» (азерб. Azərnəşir), Баку 1927. Книга, що містить оповідання для шкіл, була написана в співавторстві з Х. Санилем (азерб. Haci Kerim Sanili) і Х. Ахундовым. Книга була розширена і перевидана в більш пізні роки: 1928, 1929, 1930.
Статті в газетах, журналах
Відомо більше ста статей Неманзаде в газетах і журналах.
Оцінки діяльності
Поет Бахтіяр Вагабзаде після прочитання «Вибраних творів» вперше, писав:
Між рядків я побачив серце, що палає за батьківщину і народ, за їх долю. Це серце б'ється в унісон з серцями Мірзи Джаліля, Сабіра, Хаді. Любов до батьківщини поставила його на п'єдестал свого часу. З висоти всенародної любові Омар Фаїк бачив все без прикрас, таким як є, але він заперечував все потворне і трудився в ім'я краси. |
Мірза Шаріф Мірзаєв — головний цензор мусульманської преси від 1906 до 1917 року в цензорному комітеті Тбілісі:
Хіба можливо таке, щоб наше майбутнє вільне покоління не згадало ім'я людини, яка в найсуворіші дні реакціонерів після першої російської революції, нехтуючи усіма небезпеками, з великою мужністю пропагувала революційні ідеї, закликала співвітчизників до світла, до свободи? |
Примітки
- Азербайджанська Вікіпедія — 2002.
- Kataloq: Hüseyn Cavid (Hüseyn Abdulla oğlu Rasizadə); Yusif Vəzir Çəmənzəminli (Yusif Mirbaba oğlu Vəzirov); Ömər Faiq Nemanzadə (Ömər Faiq Lömən oğlu Nemanzadə) (азерб.). Bakı: Elm. 2000. ISBN .
- [az]. Философская мысль в Советском Азербайджане: (Краткий очерк). — Б. : Элм, 1979. — С. 186. — 210 с.
- [az]. Этапы формирования и развития азербайджанского романа. — Б. : Элм, 1984. — С. 169. — 235 с.
- Беженцы: 1918—1920, 1948—1952, 1988—1989 гг / сост. Идаят; ред. Р. Пашабекова. — Б. : Гянджлик, 1992. — С. 259. — 441 с.
- ОМАР ФАИГ НЕЙМАНЗАДЕ В РЕДАКЦИИ ГАЗЕТЫ «AÇIQ SÖZ» // AÇIQ SÖZ. — 1915-1918.
- Личный состав служащих правительственных учреждений АДР, Baku Pages
- Неманзаде Омар Фаиг (1872). Открытый список.
- Şamil Gurbanov, Ömər Faiq Nemanzadə. Azərbaycan Görkemli Adamları, Baki Gənclik. — 1992.
- (азерб.)Bədirxan Əhmədli. Yatmışları Oyadan Publisist. — “Kaspi” – maarifçilik meydanı”. — “Zərdabi LTD” MMC, 2016. — С. 652.
- Джафар Мустафаев. Cafar Mustafayev Dissertasiyası // omarfaig.info.
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 88
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 89
- Ömər Faiq Nemanzadə. Seçilmiş Əsərləri : ( )[азерб.] / Şamil Qurbanov. — 2-е изд. — Baki : Şərq-Qərb, 2006. — 352 с. — .
- Ömər Faiq Nemanzadə. Xətirələr. — 1936.
- Şamil Qurbanov, Ömər Faiq Nemanzadə. Maarif yollarında, Bakı Genclik. — 1992.
- газета «Терджуман» 5 черрвня 1898 г., на сайте omarfaig.info
- [az]. Серікня день рождения Омара Фаика Неманзаде // Salamnews Agency. — Число 24. — 12. з джерела 27 січня 2013. Процитовано 2020-06-19.
- (азерб.)Mübariz publisistin ömür yolu, на сайте Национальной библиотеки Азербайджана
- Ömər Faiq Nemanzadə. Xatirələr. — 1936.
- Ömər Faiq Nemanzadə.
- Dilqəm Əhməd. Fərqlilər. — 2015.
- Dilqəm Əhməd, «Fərqlilər», — С. 94
- Ömər Faiq Nemanzadə. Molla Nəsrəddin Nedir. — 1936.
- Сабир. Ey Faiq Neman // Молла Насреддин. — 1907. — № 39. — Число 20 (октябрь).
- Şamil Qurbanov. Ömər Faiq Nemanzadə, Bakı Genclik. — 1992.
- (азерб.)Qərənfil Dünyaminqızı. Xalqını Sevən “Xalq Düşməni”. — “Kaspi” – maarifçilik meydanı”. — 2016.
- Псевдонимы и подписи на сайте omarfaig.info
- Şamil Qurbanov. Ömər Faiq Nemanzadə. — Bakı : Genclik, 1992. — 208 с. — .
- Yahya Kemaloğlu. Yüksek Lisans Tezi, Ömer Faik Numanzade'nin Siyaset, Din ve Eğitime Dair Görüşleri // Marmara Üniversitesi. — 2015. — S. İstanbul.
- Библиография на сайте omarfaig.info
- Müsahibimiz Ülvi Pepinovadır (6 серпня 2019). . RESPUBLIKA. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 19 червня 2020.
- Знакомство С Джалилом Мамедкулизаде И Покупка Издательства "Гейрят". omarfaig.info.
Посилання
omarfaig.info — меморіальний сайт, присвячений Омару Фаїку Неманзаде
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Omar Fayik Loman ogliNemanzade ranishe Nejmanzade azerb Omer Faiq Nemanzade ranee Ne manzade 24 grudnya 1872 Azgur ru Tifliska guberniya 10 zhovtnya 1937 Tbilisi azerbajdzhanskij publicist zhurnalist i prosvititel predstavnik narodnoyi inteligenciyi gromadsko politichnij diyach Spivzasnovnik razom z Dzhalilom Mamedkulizade i publicist zhurnalu Molla Nasreddin ta vidavnictva az Chest Nemanzade Omar Fayikazerb Omer Faiq NemanzadeNarodivsya24 grudnya 1872 1872 12 24 Ackuri Ahmetskij municipalitet d Tifliska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer10 zhovtnya 1937 1937 10 10 64 roki Tbilisi Gruzinska RSR SRSRKrayina Rosijska imperiya Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRNacionalnistturki meshetinciDiyalnistzhurnalist publicist pedagogMova tvorivazerbajdzhanskaSajt omarfaig info Nemanzade Omar Fayik u Vikishovishi Pershij Golova Radi ministriv chlen Timchasovogo Revolyucijnogo komitetu Gruzinskoyi RSR Pershij Golova Radi z musulmanskih pitan Gruzinskoyi RSR Rozstrilyanij 1937 roku Napisannya Ne manzade zminilosya na Nemanzade bez apostrofa a ukrayinska transliteraciya vidpovidno z Nejmanzade na Nemanzade BiografiyaNarodivsya 24 grudnya 1872 roku v seli Azgur Tifliskoyi guberniyi Za pohodzhennyam ahiska meshetinskij turok 1891 roku zakinchiv seminariyu en u Stambuli yaka mala na toj moment u Turechchini reputaciyu rozsadnika liberalnih idej Protyagom 1893 1903 rokiv provodit prosvitnicku diyalnist u shkolah Azerbajdzhanu Sheki Gyandzha Shemahi Baku U 1903 1906 rokah zajmayetsya zhurnalistikoyu Publikuyetsya u providnih gazetah na Kavkazi takih yak Shargi Rus Terdzhiman Ikbal az az az chasto zaboronenih oficijnoyu cenzuroyu Bakinskoyi guberniyi maye reputaciyu neblagonadijnogo zhurnalista 1906 roku pislya zgodi vidomogo pismennika i svogo druga Dzhalilya Mamedkulizade buti golovnim redaktorom zadumanogo satirichnogo zhurnalu Molla Nasreddin vin otrimuye dozvil administraciyi organizuvati vidavnictvo Gejryat u Tiflisi Ce buli roki rozkvitu publicistichnoyi diyalnosti Nemanzade vin drukuyetsya i publikuyetsya pid 40 psevdonimami ye avtorom bilshosti karikaturnih syuzhetiv najpopulyarnishogo zhurnalu tyurkomovnogo svitu azh do 1917 roku pochatku revolyucijnogo periodu na Kavkazi Vid 1917 roku perebuvaye v Ahalcihe z metoyu zahistu nacionalnih interesiv miscevih turkiv v umovah bezvladdya i rozgulu banditizmu teroristichnoyi diyalnosti virmenskih band Staye Pershim Golovoyu Radi ministriv Pivdenno Zahidnoyi Kavkazkoyi Tyurkskoyi takozh vidomoyi pid nazvoyu Karskoyi Respubliki Vistupaye proti antitureckogo nasilstva trichi zaareshtovanij 1918 roku Pislya zvilnennya Samooborona Respubliki protrimalasya do prihodu anglijskih vijsk u kvitni 1919 roku 1919 roku pribuvaye do Baku de za zavdannyam parlamentu Azerbajdzhanu ocholyuye policijne upravlinnya krayini 1920 roku povertayetsya v Gruziyu z kolishnoyu metoyu zahistu interesiv tyurkskogo naselennya ale vzhe v radyanizovanij Gruziyi Tam vin buv zaproshenij yak golova sektoru musulman do todishnogo faktichnogo uryadu Gruziyi do Revolyucijnogo komitetu Gruziyi yak odin z desyati chleniv RVK Z pochatkom vidomoyi operaciyi ru 1922 vin zavershuye svoyu suspilno politichnu diyalnist u Gruziyi i 1923 roku pereyizhdzhaye do Azerbajdzhanu Vin kategorichno vidmovlyayetsya vid propoziciyi novoyi vladi Azerbajdzhanu brati uchast u vidnovlenni zhurnalu Molla Nasreddin Zhurnal vihodit bez jogo uchasti Vin pereyizhdzhaye v Gyandzhu de pracyuye direktorom Gyandzhinskogo silskogospodarskogo tehnikumu a 1924 go priznachayetsya v Komitet nacionalnoyi osviti Azerbajdzhanskoyi RSR Bere aktivnu uchast u stanovlenni narodnoyi osviti i ye iniciatorom procesu stvorennya novih pidruchnikiv i navchalnih posibnikiv Pislya vihodu na pensiyu 1927 roku Omar Fayik pracyuvav nad Memuarami ale tak i ne zmig zakinchiti robotu 16 lipnya 1937 roku Omara Fayika zaareshtovano za rozporyadzhennyam rajonnogo prokurora Odabashyana u familnomu budinku v Ahalcihe Gruziya za zvinuvachennyam u shpigunstvi na korist Turechchini Cherez 3 misyaci 10 zhovtnya za rishennyam trijki pri Komisariati vnutrishnih sprav Gruzinskoyi RSR rozstrilyano v Tbiliskij v yaznici NKVS V Omar Fayika nemaye mogili 1958 roku Verhovnij sud Gruzinskoyi RSR vipravdav jogo Vivchennya zhittya i tvorchosti Omar Fayika i publikaciya jogo bagatoyi kolekciyi tvoriv pochalisya tilki v seredini 1980 h rokiv Tinovij zasnovnik zhurnalu Molla Nasreddin Na sogodni Molla Nasreddin u masovij svidomosti azerbajdzhanskogo suspilstva asociyuyetsya lishe z im yam Dzhalila Mamedkulizade Omar Fayik maye pryamij i bezposerednij stosunok yak do samoyi ideyi zarodzhennya stvorennya ta vidavnictva tak i vsogo pismennickogo zmistu chasopisu osoblivo protyagom 1906 1911 rokiv Karikatura z zhurnalu Molla Nasreddin Original zobrazhennya nadano z simejnogo arhivu Omara Fayika Nemanzade Im ya Omara Fayika Nemanzade zaboronene pislya jogo rozstrilu zalishalosya praktichno ne zgaduvanim do rozpadu Radyanskogo Soyuzu v silu jogo liberalnih poglyadiv i nadij na progres tyurkskih narodiv I lishe z vidkrittyam arhiviv vzhe v nezalezhnomu Azerbajdzhani persh za vse naukovim kolam a potim i shirokij publici stala vidkrivatisya nova istoriya stalo vidomo bagato faktiv z istoriyi zhittya yaki zamovchuvalisya sim desyatilit Nezvazhayuchi na reabilitaciyu 1956 roku kolishnih rozstrilyanih vorogiv narodu zokrema j Omara Fayika inerciya glibokogo strahu inteligenciyi ta naukovih kil Azerbajdzhanu bula nastilki velika sho jogo im ya zalishalosya ne zgaduvanim I tilki v seredini 1980 h rokiv deyaki literaturoznavci zhivi svidki tih chasiv navazhuyutsya jogo zgaduvati Spravzhnyu literaturnu reabilitaciyu Omara Fayika Nemanzade vpershe zdijsniv profesor ru Z zhalem potribno skazati sho publicistichna spadshina Omara Fayika Nemanzade she ne vivchena nalezhnim chinom osoblivo jogo diyalnist u zhurnali Molla Nasreddin povnistyu ne rozkrita jogo pidpisi ne vivcheni oskilki avtoriv deyakih fejletoniv i zamitok ne vdalosya vstanoviti i yih avtorstvo vse she ne vstanovleno Azerbajdzhanskij literaturoznavec az zaznachav Svogo chasu misce Fayika v istoriyi Molli Nasreddina jogo rol v organizaciyi ta upravlinni vidavnictvom Gejyar ne buli vidznacheni j ocineni nalezhnim chinom vazhlivu chastinu jogo zaslug pripisuvali samomu Dzhalilovi Mamedkulizade Shamil Gurbanov zibravshi znachnu chastinu tvorchosti Omara Fayika v knizi Secilmis Eserleri Omer Faiq Nemanzade pisav Zaraz upevneno mozhna skazati sho taki populyarni tvori yak Virmenski ta musulmanski zhinki Dva vidkritih listi Shejhulislamu Bochka vodi Svyatilishe Bibi Hejbet ta inshi sho probudili gromadsku dumku na pochatku XX stolittya nalezhat peru same Omara Fayika Nemanzade Dzhafar Mustafayev doktorant Stambulskogo universitetu zaznachaye Zhurnal Molla Nasreddin buv odnim z nebagatoh vidan prijnyatih radyanskim rezhimom i peredrukovanih z arabskoyi abetki na kirilicyu Ne mozhna zabuvati sho Omar Fayik graye najvazhlivishu rol u vidanni cogo zhurnalu i formuvanni shkoli mollanasredinciv Omar Fayik i Dzhalil Mamedkulizade publikuvali zhurnal razom v deyakih pitannyah Omar Fayik doklav bilshe zusil nizh Mamedkulizade Prote oskilki Omar Fayik zdobuv osvitu v Osmanskij imperiyi i v ochah Carskoyi Rosiyi yavlyav nebezpechnu figuru vse oficijne administruvannya lyaglo na Mamedkulizade Tomu im ya Omara Fayika bulo vitisneno na drugij plan v doslidzhennyah pro zhurnal Molla Nasreddin abo jogo im ya vzagali ne zgaduvalosya Radyanska ideologiya vidpovidala rozuminnyu miscevogo nacionalizmu Dzhalila Mamedkulizade i bula daleka vid pantyurkistskih poglyadiv Omara Fayika Tomu na sogodni mi mayemo kartinu z glorifikaciyi vnesku Dzhalila Mamedkulizade v zhurnal Molla Nasreddin pri comu povnistyu nehtuyuchi vnesok Omara Fayika Shlyah do prosvitnictva 1893 1903 Pershu osvitu Omar Fayik zdobuv u mecheti svogo ridnogo sela Provchivshis kilka rokiv u religijnij shkoli i ne proyavivshi interesu do religiyi vin vstupaye do shojno vidkritoyi rosijskoyi shkoli Dlya podalshoyi osviti batko hotiv vidpraviti hlopchika v uchitelsku gimnaziyu v m Gori ale slova materi Mij sin ne bude vchitisya sered neviruyuchih viyavilisya pereshkodoyu i za yiyi napolyagannyam Omar Fayik 1882 roku virushaye do Stambulu de prodovzhuye navchannya u shkoli Fateh Mayuchi interes do prirodnichih nauk vin zgodom perehodit do shkoli Darush Shafag sho maye na toj moment reputaciyu rozsadnika liberalnih idej u Turechchini Odnogo razu trapilosya protistoyannya studentiv i kerivnictva uchilisha Odnak zakolot pridushili a deyakih studentiv zaareshtuvali inshih zhe pokarali kijkami Omar otrimuye misyac areshtu i 30 udariv kijkom Pislya vazhkogo perebuvannya u v yaznici jomu dovelosya lyagti v likarnyu na dva misyaci Po zakinchenni navchannya 1891 roku vin pochinaye pracyuvati v telegrafiyi Galata de otrimuye neobmezhenij dostup do gazet ta zhurnaliv Yevropi yaki zgodom duzhe vplinuli na stanovlennya jogo osobistosti Ce buv period znajomstva j usvidomlennya yevropejskih socialnih cinnostej idej liberalizmu Nathnennya prikladom Yevropi ne lishe ne zavadilo ale j spriyalo formuvannyu chitkoyi oriyentaciyi na vlasne nacionalne svitovidchuttya Povernuvshis 1894 roku na Kavkaz Omar Fayik priyednuyetsya do azerbajdzhanskih demokrativ z liberalno demokratichnimi poglyadami u sferi kulturi i osviti Vin poshiryuye naukovi znannya v seli za sho jogo nazivayut Gyavur Omar Omar hoche vidkriti v seli Agara shkolu ale ne mozhe otrimati dozvolu Cogo zh roku vin pochinaye vikladati svitski nauki v misti Sheki Voseni 1894 roku Omar Fayik priyizhdzhaye v odne z najstarishih mist Azerbajdzhanu Sheki i za dopomogi miscevoyi inteligenciyi stvoryuye nevelike tovaristvo Odnim z najvazhlivishih zavdan cogo tovaristva na pochatkovomu etapi stalo vidkrittya novometodnoyi shkoli usuli dzhadid Odnak comu protistoyali pevni sili yak zverhu tak i znizu A ti hto hoch yakos cikavilisya pitannyami osviti prosto ne virili cim molodim silam Omar Fayik tak poyasnyuvav prichinu ciyeyi nedoviri V obrazi sluzhiteliv duhovenstva z Turechchini v ci krayi priyizhdzhalo bagato sharlataniv narod vzhe vidchuvav pochuttya ogidi stosovno nih i ne hotiv bachiti nikogo z takogo rodu lyudej gazeta Hayat 30 bereznya 1906 Zi spogadiv Omara Fayika staye ochevidnim sho pislya dovgih umovlyan tovaristvo otrimuye dozvil vladi na vidkrittya nacionalnoyi shkoli i vidkrivaye pershu tyurksku nacionalnu shkolu na Kavkazi z novim metodom navchannya sho staye dobrim prikladom dlya inshih mist Dlya togo chasu ce bulo nebachenoyu podiyeyu Hocha trohi ranishe M T Sidgi sho zigrav velicheznu rol u prosvitnickomu rusi na Kavkazi vviv shozhij novij metod navchannya v Nahichevani stvorivshi osnovu dlya novoyi progresivnoyi pedagogichnoyi techiyi v Azerbajdzhani Slidom za nimi M V Gasir u Lenkorani M M Nevva v Shushi pochinayut shiroku diyalnist u cij galuzi Najvazhlivishim bokom cogo novogo metodu bulo navchannya ridnoyu movoyu rosijska mova vivchalas yak nezalezhnij predmet Do programi navchannya bulo vvedeno takozh bagato svitskih nauk Persha lastivka shkola chotiririchka v Sheki stala pershoyu shkoloyu takogo tipu Pershogo dnya navchannya shkola prijnyala 200 shkolyariv bilshist z yakih buli diti z bidnih simej yaki ne mali mozhlivosti platiti za navchannya U shtati shkoli bulo lishe 4 vchiteli Omar Fayik Hafiz Muhammed Efendi Shejhzade Mulla Tadzheddin i Gazanfar sho zakinchiv seminariyu V Sheki vin ne obmezhuvavsya lishe robotoyu vchitelya Na storinkah gazet i zhurnaliv vin drukuvav ostanni novini v galuzi osviti rozpovidav pro ostanni dosyagnennya V statti za pidpisom Vchitel Nemanzade vidpravlenij iz Sheki v krimsku gazetu Terdzhiman Omar Fayik pishe Uchni shkil novogo tipu zakinchivshi shkolu najchastishe ne mozhut prodovzhiti navchannya u velikih mistah i zadovolnyayutsya tim sho prodovzhuyut profesiyu svoyih batkiv Cherez brak osviti ne mozhut ni rozvivati spravi svoyih batkiv ni vikonuvati novu i korisnu robotu Tomu mi prijnyali rishennya z cogo roku vidkriti v shekinskij shkoli viddil profesijnogo navchannya sho stane gidnim prikladom dlya inshih shkil Na pochatkovomu etapi ditej budut navchati profesiyi shovkivnika Vid 1898 do 1900 roku Omar Fayik Nemanzade vikladav u medrese pri shekinskij mecheti Tut zhe vin stavit p yesu Mirzi Ahundova i vistupaye v roli Msye Zhordana Cherez hvorobu navesni 1896 roku Omar Faik yide do Gyandzhi zvidti virushaye v i zustrichayetsya z yakij priyihav zi Stambula i vplinuv na svitoglyad molodih uchiteliv i pismennikiv Cherez hvorobu protyagom 1896 1898 rokiv Omar Fayik zalishayetsya v Abastumani i seli Agara Virishivshi vidkriti v Ahalcihu nacionalnu shkolu Omar Fayik napisav zayavu na im ya direktora osviti Tbilisi j distav taku vidpovid Ti dosit provchivsya v shkoli okremu tyurksku shkolu vidkrivati ne mozhna Vistupayuchi na zahist nacionalnih prav Omar Fayik kazhe kozhen narod maye pravo na svoyu kulturu i osvitu i neobhidno zahishati ce pravo skriz i zavzhdi Oduzhavshi vin vikladaye v shkoli v Sheki Azerbajdzhan vid 1898 do 1900 roku skorochuye uroki religiyi i zbilshuye uroki lichbi geografiyi istoriyi ta mov 1900 roku Omar Fayik z metoyu prodovzhennya svoyeyi gromadskoyi diyalnosti priyizhdzhaye do Baku de yak i v inshih mistah Shamahah Tiflisi zajmayetsya prosvitnickoyu diyalnistyu Stavshi svidkom vidsutnosti nacionalnih shkil v Baku i daleko nespriyatlivih umov dlya musulman Omar Fayik pishe yakbi ya ne pobachiv vidkritoyi Tagiyevim ya bi vvazhav tyurkske prosvitnictvo v Baku nulovim U Shemahah vin nadaye bezposerednyu dopomogu v organizaciyi nacionalnoyi shkoli Tut zhe vin vikladaye istoriyu geografiyu lichbu i turecku movu Pislya silnogo zemletrusu 31 sichnya 1902 roku v Shemahah Omar Fayik yide do Tbilisi Publicistika 1903 1917 Shargi Rus vidavnictvo Gejryat zasnuvannya zhurnalu Molla Nasreddin Sidyat sprava nalivo az ru Dzhalil Mamedkulizade i az Stoyat sprava nalivo Omar Fayik Nemanzade i az Kinec XIX stolittya 2 kvitnya 1905 roku na odnu z pershih knig napisanih Omar Fayikom Komitet cenzuri dav dozvil na publikaciyu Popri te sho cya kniga nazivalasya Nashri asara davet Nesri asara devet doslivnij pereklad Zaproshennya v drukarnyu vona bula napisana pid vplivom suspilno politichnih podij togo chasu Publicistichna diyalnist Omara Fayika ne obmezhuvalasya gazetoyu Shargi Rus z yakoyu vin spivpracyuvav ta zhurnalom Molla Nasreddin yakij vin zasnuvav i vidavav razom z Dzhalilom Mamedkulizade vid 1906 roku Jogo avtorskij pidpis mozhna bulo pobachiti v bagatoh solidnih vidannyah togo chasu takih yak Ikbal Irshad Achik Sez Ekinchi Kaspij Gardash Kemyayi Hayat Fyuuzat Yeni Ikbal ta inshih Diyalnist Shargi Rus U redakciyi gazeti Shargi Rus yaka pochala vidavatisya 30 bereznya 1903 roku i redaktorom yakoyi buv Muhammed aga Shahtahtinskij Omar Fayik Nemanzade pracyuvav plich o plich z takimi diyachami yak Muhammed aga Shahtahtinskij Dzhalil Mamedkulizade Samed aga Gayibov Uzeyir Gadzhibekov Asad Babayev Yusuf Afandizade Cya gazeta bula pershoyu politichnoyu ta publichnoyu shodennoyu tyurkskoyu gazetoyu na Kavkazi Piznishe Omar Fayik tak opisav cej period svogo zhittya Bil vid socialnih i politichnih ran sho vinikli vnaslidok pobachenogo mnoyu v Ahalcihe Sheki Shemahah Gyandzhi Baku ta inshih miscyah protyagom desyati rokiv vid 1893 do 1903 rik vse she v moyemu serci Ale pered dvoma troma cenzorami bulo vazhko vidkrito pisati pro politichnu tiraniyu prignichennya uryadom Tomu ya vvazhav pravilnim zavualyuvati politichnij despotizm i poki pisati pro religijnu tiraniyu yaka prizvodila do nogo Pislya togo yak 1905 roku zakrilasya gazeta Shargi Rus Omar Fayik i jogo drug Dzhalil Mamedkulizade vikupili drukarnyu perejmenuvali yiyi v Gejryat i pochali vidavati tut novatorski knigi sho jdut v nogu z chasom Takim chinom u literaturno kulturnomu zhitti Azerbajdzhanu nastaye novij etap Idejna techiya vidoma pid nazvoyu mollanasreddinci vstupila v borotbu same z pidmostkiv vidavnictva Gejryat Diyalnist u vidavnictvi Gejryat 1903 roku priyizhdzhaye do Tiflisa v cej chas vin buv zmushenij prodati svoye vidavnictvo Shob vidavnictvo ne perejshla v chuzhi ruki Omar Fayik pochinaye shukati sponsoriv Zakrittya gazeti Shargi Rus i vistavlennya vidavnictva na prodazh u takij skladnij chas vidkrili novu vihu v spilnij roboti Omara Fayika i Dzhalila Mamedkulizade Yim vdalosya otrimati dozvil na vidavnictvo zhurnalu Molla Nasreddin yakij buv Porodzhennyam rosijskogo revolyucijnogo ruhu zibrati navkolo sebe osnovni demokratichni sili svogo chasu i vidkriti vogon po chinnomu todi suspilnomu ladu Omar Fayik tak opisuvav ce u svoyih spogadah Ya skazav Mirzi Dzhalilu sho ne mozhna dozvoliti tureckomu vidavnictvu pro yake ya tak davno mriyav potrapiti v lapi torgashiv i zakritisya sho potribno vryatuvati jogo bud yakoyu cinoyu Dzhalil rozsmiyavsya i skazav Zvichajno ya zgoden ale bez sumnivu Muhammed aga zahoche groshej za vidavnictvo a yih nemaye ni v tebe ni v mene A takozh Fayik boyusya sho yaksho Muhammed aga diznayetsya pro te sho vidavnictvo perejde v tvoyi ruki vin vidmovitsya prodati jogo Ya skazav Ne vimovlyaj mogo imeni i poprosi Muhammed agu pochekati poobicyaj sho znajdesh groshi Ne bijsya Piznishe Dzhalil Mamedkulizade i Omar Fayik pochinayut shukati tretogo tovarisha yakij mig bi profinansuvati kupivlyu drukarni z metoyu podalshoyi roboti Taku lyudinu znahodit sam Omar Fayik Nim viyavivsya nahichevanskij kupec Meshadi Alasgar Bagirov sho zajmavsya todi torgivleyu v Tbilisi Omar Fayik poprosiv Meshadi Alasgara nadati finansovu pidtrimku i Meshadi Alasgar yakij vidchuvav do Omara Fayika povagu ta osoblivu simpatiyu ne vidmoviv i pozichiv pevnu sumu groshej A piznishe vin vzyav na sebe vsi vitrati ne tilki shodo vidavnictva Gejryat Chest ale j zhurnalu Molla Nasreddin Nova drukarnya pochinaye svoyu diyalnist vid bereznya 1905 roku pid nazvoyu Gejryat i prodovzhuye yiyi azh do 1907 go Keruyut neyu troye Mirza Dzhalil yak redaktor Omar Fayik yak vidavec i Bagirov yak sponsor Zgodom voni virishuyut rozshiriti drukarnyu i zbilshiti virobnichu silu V nij vidayetsya bagato literaturnih i naukovih robit Najgolovnishim dosyagnennyam drukarni Gejryat bulo vidannya zhurnalu Molla Nasreddin Pislya cogo pochinayetsya najsmilivishij najproduktivnishij i najnebezpechnishij period u tvorchosti Omara Fayika Diyalnist u zhurnali Molla Nasreddin Pislya nizki finansovih trudnoshiv upershe 1906 roku bulo vidano zhurnal Molla Nasreddin U verstci j vidanni zhurnalu Dzhalil Mamedkulizade i Omar Fayik vidigrali vinyatkovu rol U kvitni zavdyaki yihnim spilnim zusillyam vijshov pershij nomer zhurnalu Zvertayuchis zi storinok Molli Nasreddina do nespravzhnih shanuvalnikiv svobodi Omar Fayik pishe Yaksho mi hochemo zhiti vilno to povinni pozhertvuvati moloddyu A pislya prinesenoyi zhertvi mi ne povinni vibivati sebe z sil oplakuyuchi i tuzhachi za nimi Mi ne povinni dopuskati povtornih zhertv golovne shob svoboda bula chesno zaroblena krov yu narodu Yaksho mi budemo prosto chekati i vtrachati chas na porozhni rozmovi postijno govoryachi pro svobodu to mi yiyi ne budemo domagatisya i ne pobachimo yiyi plodiv Oficijnim redaktorom buv Dzhalil Mamedkulizade a osnovnim avtorom Omar Fayik Vin takozh rozporyadzhavsya administrativnimi i finansovimi pitannyami zhurnalu Pislya cogo pochinayetsya svitanok publicistiki Omara Fayika Vin peretvoryuyetsya na nezaminnogo pomichnika Mirzi Dzhalila v redakciyi U respublikanskomu Instituti rukopisiv zberigayetsya spogad Omara Fayika Sho take zhurnal Molla Nasreddin U cij statti rozpovidayetsya pro stvorennya metu misiyu diyalnist ta borotbu yaku viv zhurnal satiri Ale dvom momentam tut pridilyayetsya osobliva uvaga Odnim z nih ye nazva zhurnalu a inshim rozpodil obov yazkiv u redakciyi Govoryachi slovami Omara Fayika im ya same po sobi reklama dokaz Druzi retelno produmuvali nazva zhurnalu i perebravshi bagato variantiv obrali Molla Nasreddin Yak pisav Omar Fayik pochuvshi Molla Nasreddin chitach mozhe podumati sho jogo chekayut smishni istoriyi zahoplivi besidi mudri vislovlyuvannya She odin moment polyagav u tomu sho yak pishe Omar Fayik koli obgovoryuvalasya koncepciya zhurnalu bulo prijnyato rishennya sho vin obov yazkovo povinen buti z karikaturami Omar Faik vvazhav sho narodu bude zrozumilishe koli jogo vorogiv vikrivayut u gluzlivij formi i vin pobachit v osobi vidannya Molla Nasreddin svogo zahisnika V hudozhnomu oformlenni vibori i pidgotovci materialiv Molla Nasreddin vin buv drugoyu osnovnoyu osoboyu v zhurnali V arhivi Omara Fayika yakij zberigayetsya v Instituti rukopisiv mozhna pobachiti sho na deyakih karikaturah jogo rukoyu napisano moye Piznishe Omar Fayik i Dzhalil Mamedkulizade zaluchili do aktivnoyi uchasti v zhurnali velikogo azerbajdzhanskogo poeta XX stolittya Mirzu Alekpera Sabira V satirichnomu zhurnali Molla Nasreddin z chasom sklavsya unikalnij kolektiv publicistiv i hudozhnikiv Vidomo sho karikaturi dlya zhurnalu malyuvali perevazhno i Odnak temu harakter kompoziciyu cih karikatur yim davali Omar Fayik i Dzhalil Mamedkulizade V spogadah Omara Fayika ye take Bagato malyunkiv u zhurnali Molla Nasreddin sho stosuyutsya nashogo suspilnogo zhittya ne ye karikaturami tobto vigadkoyu Ce mozhna skazati navit fotografiyi lyudej i podij Rizki politichni vistupi satirika XX stolittya Omara Fayika v zhurnali Molla Nasreddin porodzhuvali nenavist i zlist u pravlyachih sil i povagu sered demokratichno nalashtovanih prosvititeliv 1907 roku jogo zaareshtuvali za te sho zobraziv sultana Abdul Gamida v obrazi mavpi pered yevropejskimi derzhavami ale na vimogu narodu zvilnili cherez 2 misyaci Obkladinka zhurnalu Molla Nasreddin 37 iz zobrazhennyam Omara Fayika i slovami poeta Sabira Pislya areshtu Omara Fayika na obkladinci 37 nomera zhurnalu vid 2 zhovtnya 1907 roku bulo opublikovano karikaturu hudozhnogo oformlyuvacha zhurnalu Shmerlinga na yakij svyashennosluzhiteli beki i pomishiki zhartuyut nad zakutim u kajdani Omarom Fayikom Nad karikaturoyu bulo napisano Omar Fayik Nemanzade a pid neyu taki slova poeta Sabira 20 zhovtnya v 39 nomeri zhurnalu bulo opublikovano she odin vidomij virsh Sabira prisvyachenij Omaru Fayiku Cej virsh poetichno pereklikavsya ne tilki z zhittyam Omara Fayika ale z usim svitom zhurnalu Molla Nasreddin Vin vidbivav vidrodzhuvanu zhurnalom nacionalno duhovnu samosvidomist Kazav tobi nemaye koristi v tvoyih stogonah i za kogo goriv ti ne zaplachut nad prahom tvoyim tak u vlastivij Sabiru maneri poet hotiv dovesti do chitacha protilezhnu dumku pro te sho narod nikoli ne zabude svoyih geroyiv yaki povnistyu prisvyachuyut sebe sluzhinnyu narodu ne vimagayuchi nichogo natomist Pislya 1921 roku koli zhurnal Molla Nasreddin stav instrumentom radyanskoyi propagandi Omar Fayik vidmovivsya vid roboti v nomu Vin zalishavsya blizkim drugom Dzhalila Mamedkulizade yakomu dovelosya zalishatisya oficijnim redaktorom zhurnalu nezvazhayuchi na jogo povnu rozbizhnist z novim radyanskim bachennyam zhunalu do ostannih jogo dniv 1932 roku v Baku vin pohovav svogo druga Dzhalila Mamedkulizade Kolekciyu vidomih i pidtverdzhenih na nini publikacij Omara Fayika v zhurnali Molla Nasreddin vklyucheno do drukovanih vidan Vibrane vid 1992 i 2006 rokiv Inshi gazeti i zhurnali Omar Faik drukuvavsya ne tilki v zhurnali Molla Nasreddin ale j v nizci gazet i zhurnaliv yaki vidavalis togo chasu az Progres Irshad Zhittya Batrak Kolgospnik Komunist Chervonij prapor Sadivnik tosho Jogo statti drukuvalisya za pidpisom Omar Fayik Nemanzade Nadiya Toj sho spodivayetsya Fayik Nemanzade Laglagi Mozalan ta inshimi imenami ta psevdonimami yakih nalichuvalosya do 40 Ne vsi voni she pidtverdzheni naukovimi doslidzhennyami v Azerbajdzhani i Turechchini Dlya provedennya podalshih doslidzhen pidpisiv originaliv Omara Fayika Nemanzade neobhidni znannya osmanskogo alfavitu i movi RodinaNemanzade z druzhinoyu i chotirma ditmi Omar Fayik buv odruzhenim z Abidoyu hanum U nih bulo chetvero ditej Sin Kyamil 1911 1986 Dochki Kyamilya 1913 1992 Adilya 1915 1992 Bahtli 1917 2008 Sin Kyamil Nemanzade vipusknik medichnogo institutu buv ogoloshenij pantyurkistom Pislya dev yati misyaciv u Tbiliskij v yaznici jogo vidpravili v tabir na pivnich u Respublika Komi Vin proviv u taborah 20 rokiv de buv zatrebuvanij yak likar Pislya 1956 roku povernuvsya do ridnih u Baku de takozh pracyuvav likarem Dochki Kyamilya Adilya i Bahtli yak diti voroga narodu prozhili svoye zhittya v Baku Vsi voni takozh zdobuli osvitu v medichnomu instituti Pochinayuchi z 70 h rokiv nizka istorikiv i zhurnalistiv yaki zajmayutsya novimi doslidzhennyami z radyanskoyi istoriyi vse she boyazko vihodyat na zv yazok z dochkami Omara Fayika Pid chas vikonannya obov yazkiv golovnogo inspektora administraciyi policiyi Parlamentu ADR Omar Fayik prozhivav z sim yeyu za adresoyu vulicya Istiglaliyat 7 kol vulicya Mikolayivska 7 Dali za adresoyu vulicya Fizuli kol vulicya Basina 19 de do svoyeyi smerti prozhivala jogo druzhina Abida hanum z dochkoyu Bahtli BibliografiyaKnigi bukleti Omar Fayik Nemanzade ye avtorom shesti knig i bukletiv Kilka sliv azerb Bir Iki Soz peredmova do ese Kaflet azerb Qeflet az Vidavnictvo Qeyret metbeesi Tbilisi 1906 Zaproshennya azerb Nesr i Asara Devet vidavnictvo Qeyret metbeesi Tbilisi 1905 Original rukopisu zberigayetsya v Instituti rukopisiv NAN Azerbajdzhanu u viddili Omar Fayik Nemanzade Omar Fayik Nemanzade Spogadi azerb Omer Faiq Nemanzade Xatirelerim Shamil Gurbanov vidavnictvo Gyandzhlik azerb Genclik nesriyyati Baku 1985 Original rukopisu zberigayetsya v Instituti rukopisiv NAN Azerbajdzhanu u viddili Omar Fayik Nemanzade Yaki nauki nam potribni azerb Bize Hansi Elmler Lazimdir Vidavnictvo Qeyret metbeesi Tbilisi 1907 Original rukopisu zberigayetsya v Instituti rukopisiv NAN Azerbajdzhanu u viddili Omar Fayik Nemanzade Sho take zhurnal Molla Nasreddin azerb Molla Nesreddin Jurnali Nedir U cij statti vid 25 travnya 1936 roku Omar Fayik rozpoviv pro stvorennya zhurnalu Molla Nasreddin pro ideologiyu chasopisu i pro borotbu yaku vin viv Rukopis z shesti storinok zberigayetsya v Instituti rukopisiv NAN Azerbajdzhanu u viddili Omar Fayik Nemanzade Tretij rik azerb Ucuncu Il Vidavnictvo Azernashir azerb Azernesir Baku 1927 Kniga sho mistit opovidannya dlya shkil bula napisana v spivavtorstvi z H Sanilem azerb Haci Kerim Sanili i H Ahundovym Kniga bula rozshirena i perevidana v bilsh pizni roki 1928 1929 1930 Statti v gazetah zhurnalah Vidomo bilshe sta statej Nemanzade v gazetah i zhurnalah Ocinki diyalnostiPoet Bahtiyar Vagabzade pislya prochitannya Vibranih tvoriv vpershe pisav Mizh ryadkiv ya pobachiv serce sho palaye za batkivshinu i narod za yih dolyu Ce serce b yetsya v unison z sercyami Mirzi Dzhalilya Sabira Hadi Lyubov do batkivshini postavila jogo na p yedestal svogo chasu Z visoti vsenarodnoyi lyubovi Omar Fayik bachiv vse bez prikras takim yak ye ale vin zaperechuvav vse potvorne i trudivsya v im ya krasi Mirza Sharif Mirzayev golovnij cenzor musulmanskoyi presi vid 1906 do 1917 roku v cenzornomu komiteti Tbilisi Hiba mozhlivo take shob nashe majbutnye vilne pokolinnya ne zgadalo im ya lyudini yaka v najsuvorishi dni reakcioneriv pislya pershoyi rosijskoyi revolyuciyi nehtuyuchi usima nebezpekami z velikoyu muzhnistyu propaguvala revolyucijni ideyi zaklikala spivvitchiznikiv do svitla do svobodi PrimitkiAzerbajdzhanska Vikipediya 2002 d Track Q58251 Kataloq Huseyn Cavid Huseyn Abdulla oglu Rasizade Yusif Vezir Cemenzeminli Yusif Mirbaba oglu Vezirov Omer Faiq Nemanzade Omer Faiq Lomen oglu Nemanzade azerb Baki Elm 2000 ISBN 5 8066 1277 5 az Filosofskaya mysl v Sovetskom Azerbajdzhane Kratkij ocherk B Elm 1979 S 186 210 s az Etapy formirovaniya i razvitiya azerbajdzhanskogo romana B Elm 1984 S 169 235 s Bezhency 1918 1920 1948 1952 1988 1989 gg sost Idayat red R Pashabekova B Gyandzhlik 1992 S 259 441 s OMAR FAIG NEJMANZADE V REDAKCII GAZETY ACIQ SOZ ACIQ SOZ 1915 1918 Lichnyj sostav sluzhashih pravitelstvennyh uchrezhdenij ADR Baku Pages Nemanzade Omar Faig 1872 Otkrytyj spisok Samil Gurbanov Omer Faiq Nemanzade Azerbaycan Gorkemli Adamlari Baki Genclik 1992 azerb Bedirxan Ehmedli Yatmislari Oyadan Publisist Kaspi maarifcilik meydani Zerdabi LTD MMC 2016 S 652 Dzhafar Mustafaev Cafar Mustafayev Dissertasiyasi omarfaig info Dilqem Ehmed Ferqliler S 88 Dilqem Ehmed Ferqliler S 89 Omer Faiq Nemanzade Secilmis Eserleri azerb Samil Qurbanov 2 e izd Baki Serq Qerb 2006 352 s ISBN 9952 34 060 5 Omer Faiq Nemanzade Xetireler 1936 Samil Qurbanov Omer Faiq Nemanzade Maarif yollarinda Baki Genclik 1992 gazeta Terdzhuman 5 cherrvnya 1898 g na sajte omarfaig info az Seriknya den rozhdeniya Omara Faika Nemanzade Salamnews Agency Chislo 24 12 z dzherela 27 sichnya 2013 Procitovano 2020 06 19 azerb Mubariz publisistin omur yolu na sajte Nacionalnoj biblioteki Azerbajdzhana Omer Faiq Nemanzade Xatireler 1936 Omer Faiq Nemanzade Dilqem Ehmed Ferqliler 2015 Dilqem Ehmed Ferqliler S 94 Omer Faiq Nemanzade Molla Nesreddin Nedir 1936 Sabir Ey Faiq Neman Molla Nasreddin 1907 39 Chislo 20 oktyabr Samil Qurbanov Omer Faiq Nemanzade Baki Genclik 1992 azerb Qerenfil Dunyaminqizi Xalqini Seven Xalq Dusmeni Kaspi maarifcilik meydani 2016 Psevdonimy i podpisi na sajte omarfaig info Samil Qurbanov Omer Faiq Nemanzade Baki Genclik 1992 208 s ISBN 5 8020 0652 8 Yahya Kemaloglu Yuksek Lisans Tezi Omer Faik Numanzade nin Siyaset Din ve Egitime Dair Gorusleri Marmara Universitesi 2015 S Istanbul Bibliografiya na sajte omarfaig info Musahibimiz Ulvi Pepinovadir 6 serpnya 2019 RESPUBLIKA Arhiv originalu za 7 listopada 2019 Procitovano 19 chervnya 2020 Znakomstvo S Dzhalilom Mamedkulizade I Pokupka Izdatelstva Gejryat omarfaig info Posilannyaomarfaig info memorialnij sajt prisvyachenij Omaru Fayiku Nemanzade