Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммед-ага Мухаммед-Тагі Султан-огли Шахтахтинський — видатний азербайджанський публіцист, просвітитель, сходознавець, мовознавець, педагог і громадський діяч. Дійсний член Міжнародної фонетичної асоціації (1899), член міжнародного Азійського товариства (1900), член Кавказького відділення Імператорського російського географічного товариства (1903).
| Шахтахтинський Мухаммед-ага Мухаммед-Тагі Султан-огли | ||||
|---|---|---|---|---|
| азерб. Məhəmməd ağa Məhəmmədtağı Sultan oğlu Şahtaxtinski | ||||
 | ||||
| Народився | 1846[1] Шахтахти, d, Грузино-Імеретинська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 12 грудня 1931[1] Баку, Азербайджанська РСР, Закавказька РФСР, СРСР[1] | |||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка Азербайджанська Демократична Республіка СРСР | |||
| Діяльність | мовознавець, публіцист, політик, викладач університету, перекладач, видавець | |||
| Alma mater | Лейпцизький університет, Національний інститут східних мов і цивілізацій і Практична школа вищих досліджень | |||
| Жанр | публіцистика і есей | |||
| Членство | Азійське товариство | |||
| | ||||
 Шахтахтинський Мухаммед-ага Мухаммед-Тагі Султан-огли у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Мухаммед-ага Шахтахтинський народився 1846 року в Ерівані (нині Єреван — столиця Вірменії). Навчався в Нахічеванській міській школі. 1863 року закінчив Тифліську класичну чоловічу гімназію. Того ж року в Петербурзі самостійно вивчив німецьку мову. 1869 року закінчив факультет філософії, історії і права Лейпцизького університету. Протягом 1873—1875 років слухав лекції в школі східних мов у Парижі, де він вивчив французьку мову. Писав наукові і художні твори азербайджанською, російською, німецькою, французькою, англійською, , турецькою та перською мовами.
Наукову діяльність розпочав у Німеччині дослідженнями з історії Сходу. В статтях, опублікованих Шахтахтинським у 70-і роки XIX століття, відчувається вплив ліберального народництва. Був послідовником М. Ф. Ахундова в галузі перетворення алфавіту. Вперше в історії перетворення алфавіту на Сході, 1879 року, в Тифлісі опублікував книгу «Вдосконалений мусульманський алфавіт». Деякий час працював у газеті [ru]» співробітником і спецкором у Стамбулі. В 1891—1893 роках був призначений тимчасовим редактором газети «Каспій». 1898 року намагався видавати газету «Тифліс» азербайджанською мовою, але царська цензура не дозволила. Того ж року Шахтахтинський виїхав до Європи. До 1902 року він жив у Парижі, викладав східні мови в Колеж де Франс. Опубліковані за цей період твори французькою мовою стали предметом суперечок і міркувань у пресі Західної Європи та Америки. М. Шахтахтинський під керівництвом професора П. Пассіна проводив дослідження в галузі фонетики в Університеті Сорбонни і 1901 року отримав почесний диплом .
1902 року відкрив у Тифлісі спеціальну друкарню, де з березня 1903 року почав випускати газету «Шаргі-Рус» (Російський Схід). Ця газета відіграла важливу роль в історії азербайджанської літератури і друку. Поряд зі злободенною політичною інформацією в газеті «Шаргі-Рус» приділялася увага значним подіям у житті мусульман Росії. Одночасно в «Шаргі-Рус» публікувалися сучасні літературні твори, серед яких важливе місце займали переклади. «Шаргі-Рус» стала важливим органом, який займався питаннями мови, писемності та національної ідентичності. Газета закликала до використання азербайджансько-тюркської мови і грала роль «праотця азербайджанського літературної мови».
1907 року М. Шахтахтинського обрано депутатом у другу Державну думу від Еріванської губернії. Після розпуску думи працював у редакції газети «Росія» в Петербурзі. Від 1908 до 1918 року жив на Близькому Сході (Туреччина, Ірак, Іран). Після повернення до Азербайджана 1919 року присвятив себе створенню Бакинського університету, читав лекції зі східних мов та літератури. Активно брав участь у реформуванні алфавіту, пропагував перехід на латинську абетку.
Твори
- Пояснительная записка о фонетической восточной азбуке. Тифлис, 1902;
- Кризис мусульманской жизнеспособности // Турецкий сборник: К событиям на Ближнем Востоке. СПб., 1909.
Примітки
- Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы: [10 ҹилддә] — Бакы: Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасынын Баш Редаксијасы, 1976. — Т. 10. — С. 481.
- The Modern Encyclopedia of Russian and Soviet History by Joseph L. Wieczynski, George N. Rhyne. Academic International Press, 1976; p. 145.
Література
- Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина. 1907 С. 478. [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Усманова Д. М. ШАХТАХТИНСКИЙ Мухаммед-ага Мухаммед-Таги Султан оглы // Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 693. [ 19 червня 2020 у Wayback Machine.]
- История азербайджанской литературы, 3 том, т. 2. — Баку, 1960
- Светоховский Т., Collins B. C. Historical dictionary of Azerbaijan. — USA : Scarecrow Press, 1999. — С. 115. — 145 с. — .
Посилання
- Д. Б. Сеидзаде. Азербайджанські Депутати в Державній Думі Росії Азербайджанське Державне видавництво, — Баку, 1991 [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammed aga Muhammed Tagi Sultan ogli Shahtahtinskij vidatnij azerbajdzhanskij publicist prosvititel shodoznavec movoznavec pedagog i gromadskij diyach Dijsnij chlen Mizhnarodnoyi fonetichnoyi asociaciyi 1899 chlen mizhnarodnogo Azijskogo tovaristva 1900 chlen Kavkazkogo viddilennya Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva 1903 Shahtahtinskij Muhammed aga Muhammed Tagi Sultan ogliazerb Mehemmed aga Mehemmedtagi Sultan oglu SahtaxtinskiNarodivsya1846 1 Shahtahti d Gruzino Imeretinska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer12 grudnya 1931 1931 12 12 1 Baku Azerbajdzhanska RSR Zakavkazka RFSR SRSR 1 Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Azerbajdzhanska Demokratichna Respublika SRSRDiyalnistmovoznavec publicist politik vikladach universitetu perekladach vidavecAlma materLejpcizkij universitet Nacionalnij institut shidnih mov i civilizacij i Praktichna shkola vishih doslidzhenZhanrpublicistika i esejChlenstvoAzijske tovaristvo Shahtahtinskij Muhammed aga Muhammed Tagi Sultan ogli u VikishovishiZhittyepisMuhammed aga Shahtahtinskij narodivsya 1846 roku v Erivani nini Yerevan stolicya Virmeniyi Navchavsya v Nahichevanskij miskij shkoli 1863 roku zakinchiv Tiflisku klasichnu cholovichu gimnaziyu Togo zh roku v Peterburzi samostijno vivchiv nimecku movu 1869 roku zakinchiv fakultet filosofiyi istoriyi i prava Lejpcizkogo universitetu Protyagom 1873 1875 rokiv sluhav lekciyi v shkoli shidnih mov u Parizhi de vin vivchiv francuzku movu Pisav naukovi i hudozhni tvori azerbajdzhanskoyu rosijskoyu nimeckoyu francuzkoyu anglijskoyu tureckoyu ta perskoyu movami Zliva napravo ru Muhammed aga Shahtahtinskij i ru Naukovu diyalnist rozpochav u Nimechchini doslidzhennyami z istoriyi Shodu V stattyah opublikovanih Shahtahtinskim u 70 i roki XIX stolittya vidchuvayetsya vpliv liberalnogo narodnictva Buv poslidovnikom M F Ahundova v galuzi peretvorennya alfavitu Vpershe v istoriyi peretvorennya alfavitu na Shodi 1879 roku v Tiflisi opublikuvav knigu Vdoskonalenij musulmanskij alfavit Deyakij chas pracyuvav u gazeti ru spivrobitnikom i speckorom u Stambuli V 1891 1893 rokah buv priznachenij timchasovim redaktorom gazeti Kaspij 1898 roku namagavsya vidavati gazetu Tiflis azerbajdzhanskoyu movoyu ale carska cenzura ne dozvolila Togo zh roku Shahtahtinskij viyihav do Yevropi Do 1902 roku vin zhiv u Parizhi vikladav shidni movi v Kolezh de Frans Opublikovani za cej period tvori francuzkoyu movoyu stali predmetom superechok i mirkuvan u presi Zahidnoyi Yevropi ta Ameriki M Shahtahtinskij pid kerivnictvom profesora P Passina provodiv doslidzhennya v galuzi fonetiki v Universiteti Sorbonni i 1901 roku otrimav pochesnij diplom 1902 roku vidkriv u Tiflisi specialnu drukarnyu de z bereznya 1903 roku pochav vipuskati gazetu Shargi Rus Rosijskij Shid Cya gazeta vidigrala vazhlivu rol v istoriyi azerbajdzhanskoyi literaturi i druku Poryad zi zlobodennoyu politichnoyu informaciyeyu v gazeti Shargi Rus pridilyalasya uvaga znachnim podiyam u zhitti musulman Rosiyi Odnochasno v Shargi Rus publikuvalisya suchasni literaturni tvori sered yakih vazhlive misce zajmali perekladi Shargi Rus stala vazhlivim organom yakij zajmavsya pitannyami movi pisemnosti ta nacionalnoyi identichnosti Gazeta zaklikala do vikoristannya azerbajdzhansko tyurkskoyi movi i grala rol praotcya azerbajdzhanskogo literaturnoyi movi 1907 roku M Shahtahtinskogo obrano deputatom u drugu Derzhavnu dumu vid Erivanskoyi guberniyi Pislya rozpusku dumi pracyuvav u redakciyi gazeti Rosiya v Peterburzi Vid 1908 do 1918 roku zhiv na Blizkomu Shodi Turechchina Irak Iran Pislya povernennya do Azerbajdzhana 1919 roku prisvyativ sebe stvorennyu Bakinskogo universitetu chitav lekciyi zi shidnih mov ta literaturi Aktivno brav uchast u reformuvanni alfavitu propaguvav perehid na latinsku abetku TvoriPoyasnitelnaya zapiska o foneticheskoj vostochnoj azbuke Tiflis 1902 Krizis musulmanskoj zhiznesposobnosti Tureckij sbornik K sobytiyam na Blizhnem Vostoke SPb 1909 PrimitkiAzәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy 10 ҹilddә Baky Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasynyn Bash Redaksiјasy 1976 T 10 S 481 d Track Q2634919d Track Q31298359 The Modern Encyclopedia of Russian and Soviet History by Joseph L Wieczynski George N Rhyne Academic International Press 1976 p 145 ISBN 0 87569 064 5LiteraturaBoiovich M M Chleny Gosudarstvennoj dumy Portrety i biografii Vtoroj sozyv M Tip Tovarishestva I D Sytina 1907 S 478 5 chervnya 2021 u Wayback Machine Usmanova D M ShAHTAHTINSKIJ Muhammed aga Muhammed Tagi Sultan ogly Gosudarstvennaya duma Rossijskoj imperii 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovskaya Moskva ROSSPEN 2008 S 693 19 chervnya 2020 u Wayback Machine Istoriya azerbajdzhanskoj literatury 3 tom t 2 Baku 1960 Svetohovskij T Collins B C Historical dictionary of Azerbaijan USA Scarecrow Press 1999 S 115 145 s ISBN 0810835509 Originalnij tekst angl SHAHTAKHTINSKI SHAHTAKHTINLI MAMMAD AGHA 1846 1931 Journalist scholar and political writer Educated in Germany and France Shahrakhtinski spent many years in Turkey where he was a correspondent for the Russian newspaper Moskovskie vedomosti Moscow news His journalistic activity included the publication in 1903 of the Tbilisi based newspaper Sharg i rus The Russian East which called for the use of Azeri as literary language of the Transcaucasian Muslims This call which implied emancipation from linquistic influences of Ottoman Turkish resulted in Shahtakhtinski s being accused of undermining the unity of Turkic peoples in the interest of Russia In the period of the 1905 Russian Revolution he was elected deputy to the Second State Duma but in 1908 the year of the victorious Young Turkish Revolution he moved to Istanbul He returned to Azerbaijan under the independent republic taking part in establishing Baku State University In the early Soviet period he was a motivating force in the preparations for alphabet reform one of the main concerns in his work as a writer and scholar throughout most of his life PosilannyaD B Seidzade Azerbajdzhanski Deputati v Derzhavnij Dumi Rosiyi Azerbajdzhanske Derzhavne vidavnictvo Baku 1991 30 sichnya 2018 u Wayback Machine