Дуа́ла (Duala, Douala; дівала, дуела) — північно-західний банту народ або мовна сукупність народів у Камеруні.
Дуала Duala, Douala | |
---|---|
Кількість | 100 тис. ~ бл. 1,5 млн осіб |
Ареал | Камерун |
Мова | |
Релігія | традиційні культи (Анімізм) Католицтво, Протестантство |
Етнічна спільнота, територія проживання, і чисельність
Під дуала розуміють не так власне дуала, як етнічну спільність дуала, ленде і баса. Об'єднуючими елементами для цих етній є спільні мова та історія. Власне дуала поділяються на велике число субетнічних груп, які теж нерідко розглядають як окремі народи: ісубу, мулімба, мбоко, мунґо, вурі, квірі тощо.
Територією проживання власне дуала є узбережжя Камерунської затоки в околицях міста Дуала, близькі групи проживають також у провінціях Південно-Східна і Літторал.
Відтак, чисельність дуала коливається від бл. 100 тис. осіб (власне дуала) до бл. 1,5 млн осіб (разом зі споріденними групами і дуаламовними близькими народами).
Мова і релігія
Мова дуала класифікується як північно-західна банту мова (зона A) бенуе-конголезької мовної родини. Цією мовою розмовляє декілька близьких до дуала етносів. Мова має говірне членування.
Більшість дуала і дотепер дотримуються традиційних вірувань (анімізм, культ предків), хоча значним є також число католиків і протестантів, зокрема, прибічників Євангелічної церкви Камеруну.
Етнічна історія
Дуала і близькі їм етноси у XVIII — XIX ст.ст. створили на території сучасного Південного Камеруну ранньополітичне об'єднання племен зі столицею в місті Дуала, який був значним торговельним (в тому числі і работоргівля) осередком, зокрема і з приходом європейців.
У липні 1884 року вождям народу дуала було нав'язано договір про перехід камерунського узбережжя під протекторат Німеччини.
У роки Першої світової війни, в 1916 році, територію Камеруну було окуповано британськими, французькими і бельгійськими військами. А в 1919 році Камерун, в тому числі і територія проживання дуала, було поділено між Великою Британією і Францією.
Незалежність від Франції було отримано в 1960 році, від Великої Британії — в 1961 році.
У теперішній час дуала — один з впливових етносів держави Камерун.
Господарство і суспільство
У традиційному господарстві дуала вміло поєднуються землеробство, морське рибальство і торгівля.
Землеробство — підсічно-вогневе. Головні культури — кукурудза, сорго, маніок, ямс, арахіс; товарними культурами є какао, банани, горіхи кола.
Традиційно розвинутою є торгівля.
Серед ремесел розвитку набули: різьблення на дереві (в тому числі виготовлення оригінальних «стільців» вождя, старійшин тощо), ковальство, гончарство. Чимало предметів ремісників, крім властивої практичної функції, є справжніми шедеврами декоративно-ужиткового мистецтва.
У теперішній час частина дуала зайняті на промислових підприємствах (у Дуала, Крібі).
Основу традиційного суспільства ще в 1-й пол. ХХ століття становила сільська община. Практикувалася полігінія.
Культура
Поселення дуала нечіткого («розкиданого») планування. Хатини групуються за родинною ознакою.
Житло — прямокутне в плані, із стніми з плетених лози і тростини й обмазаними глиною зі чотирьохсхилою стріхою, що нависає, з листя і трави.
У раціоні переважає рослинна їжа (переважно різноманітні каші, овочі, банани), риба тощо.
Зберігаються усні оповідання.
Виноски
- [. Архів оригіналу за 20 квітня 2009. Процитовано 6 квітня 2009. Історія Камеруну (рос.)]
Джерела, посилання і література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Duala people |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 3., К., 1979, стор. 485
- Андрианов Б. В. Дуала // Народы мира, М.: «Советская Энциклопедия», 1988, стор. 158 (рос.)
- Андрианов Б. В. Дуала // Народы и религии мира / під ред. В.Тішкова, М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.)
- DeLancey Mark W. and DeLancey Mark Dike Historical Dictionary of the Republic of Cameroon. 3rd ed, 2000 (англ.)
- Fanso Verkijika G. Trade and supremacy on the Cameroon coast, 1879—1887. Introduction to the History of Cameroon in the Nineteenth and Twentieth Centuries. Palgrave MacMillan, 1990 (англ.)
- L'Habitat au Cameroun, P., 1952 (фр.)
- Ardener E. Coastal Bantu of the Cameroons., L., 1956 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Duala znachennya Dua la Duala Douala divala duela pivnichno zahidnij bantu narod abo movna sukupnist narodiv u Kameruni Duala Duala DoualaChoven z voyakami duala Kamerun 1884 za Die Gartenlaube Illustriertes Familienblatt vol XXXII 37Kilkist100 tis bl 1 5 mln osibAreal KamerunMovaReligiyatradicijni kulti Animizm Katolictvo ProtestantstvoEtnichna spilnota teritoriya prozhivannya i chiselnistMapa rozselennya grup duala na pivdni Kamerunu Pid duala rozumiyut ne tak vlasne duala yak etnichnu spilnist duala lende i basa Ob yednuyuchimi elementami dlya cih etnij ye spilni mova ta istoriya Vlasne duala podilyayutsya na velike chislo subetnichnih grup yaki tezh neridko rozglyadayut yak okremi narodi isubu mulimba mboko mungo vuri kviri tosho Teritoriyeyu prozhivannya vlasne duala ye uzberezhzhya Kamerunskoyi zatoki v okolicyah mista Duala blizki grupi prozhivayut takozh u provinciyah Pivdenno Shidna i Littoral Vidtak chiselnist duala kolivayetsya vid bl 100 tis osib vlasne duala do bl 1 5 mln osib razom zi sporidennimi grupami i dualamovnimi blizkimi narodami Mova i religiyaMova duala klasifikuyetsya yak pivnichno zahidna bantu mova zona A benue kongolezkoyi movnoyi rodini Ciyeyu movoyu rozmovlyaye dekilka blizkih do duala etnosiv Mova maye govirne chlenuvannya Bilshist duala i doteper dotrimuyutsya tradicijnih viruvan animizm kult predkiv hocha znachnim ye takozh chislo katolikiv i protestantiv zokrema pribichnikiv Yevangelichnoyi cerkvi Kamerunu Etnichna istoriyaKorolivskij palac u misti Duala Duala i blizki yim etnosi u XVIII XIX st st stvorili na teritoriyi suchasnogo Pivdennogo Kamerunu rannopolitichne ob yednannya plemen zi stoliceyu v misti Duala yakij buv znachnim torgovelnim v tomu chisli i rabotorgivlya oseredkom zokrema i z prihodom yevropejciv U lipni 1884 roku vozhdyam narodu duala bulo nav yazano dogovir pro perehid kamerunskogo uzberezhzhya pid protektorat Nimechchini U roki Pershoyi svitovoyi vijni v 1916 roci teritoriyu Kamerunu bulo okupovano britanskimi francuzkimi i belgijskimi vijskami A v 1919 roci Kamerun v tomu chisli i teritoriya prozhivannya duala bulo podileno mizh Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu Nezalezhnist vid Franciyi bulo otrimano v 1960 roci vid Velikoyi Britaniyi v 1961 roci U teperishnij chas duala odin z vplivovih etnosiv derzhavi Kamerun Gospodarstvo i suspilstvoU tradicijnomu gospodarstvi duala vmilo poyednuyutsya zemlerobstvo morske ribalstvo i torgivlya Zemlerobstvo pidsichno vogneve Golovni kulturi kukurudza sorgo maniok yams arahis tovarnimi kulturami ye kakao banani gorihi kola Tradicijno rozvinutoyu ye torgivlya Rizblenij stilec vozhdya Sered remesel rozvitku nabuli rizblennya na derevi v tomu chisli vigotovlennya originalnih stilciv vozhdya starijshin tosho kovalstvo goncharstvo Chimalo predmetiv remisnikiv krim vlastivoyi praktichnoyi funkciyi ye spravzhnimi shedevrami dekorativno uzhitkovogo mistectva U teperishnij chas chastina duala zajnyati na promislovih pidpriyemstvah u Duala Kribi Osnovu tradicijnogo suspilstva she v 1 j pol HH stolittya stanovila silska obshina Praktikuvalasya poliginiya KulturaPoselennya duala nechitkogo rozkidanogo planuvannya Hatini grupuyutsya za rodinnoyu oznakoyu Zhitlo pryamokutne v plani iz stnimi z pletenih lozi i trostini j obmazanimi glinoyu zi chotirohshiloyu strihoyu sho navisaye z listya i travi U racioni perevazhaye roslinna yizha perevazhno riznomanitni kashi ovochi banani riba tosho Zberigayutsya usni opovidannya Vinoski Arhiv originalu za 20 kvitnya 2009 Procitovano 6 kvitnya 2009 Istoriya Kamerunu ros Dzherela posilannya i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Duala people Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 3 K 1979 stor 485 Andrianov B V Duala Narody mira M Sovetskaya Enciklopediya 1988 stor 158 ros Andrianov B V Duala Narody i religii mira pid red V Tishkova M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 ros DeLancey Mark W and DeLancey Mark Dike Historical Dictionary of the Republic of Cameroon 3rd ed 2000 angl Fanso Verkijika G Trade and supremacy on the Cameroon coast 1879 1887 Introduction to the History of Cameroon in the Nineteenth and Twentieth Centuries Palgrave MacMillan 1990 angl L Habitat au Cameroun P 1952 fr Ardener E Coastal Bantu of the Cameroons L 1956 angl