Шайта́н (тур. Şeytan, аш-шайта́н) — в мусульманській міфології одне з імен диявола (дідька) і найнижча з категорій джинів. Аналог українського чорта. Також назва лихих духів у тюрків Поволжя. Також — прізвисько (зокрема, Івана Сірка називали урус-шайтаном, «руським чортом»).
Етимологія і значення слова «шайтан»
Етимологічно слово «шайтан» близьке до біблійного сатана.
Слід чітко розрізняти значення слова «шайтан»:
Шайтан-Ібліс
У першому значенні слово «Шайтан» повністю відповідає значенню поширенішого в арабів (і в Корані) слова (Ібліс), проте в тюрків ця назва коранічного диявола є популярнішою. У цьому значенні часто прийняте написання слова з великої літери — Шайтан.
Шайтани — злі джини і лихі духи
У значенні категорії коранічних джинів — надприродних безтілесих, створених з диму і вогню, істот, що служать (Іблісу) і найчастіше лихі до людини, то поміж інших ((іфрити), сі'лати, ґулі і куртуби) шайтани є найнижчими у ієрархії джинів і найлихішими до людей.
Згідно з уявленнями мусульман кожну людину за життя супроводжують янгол і шайтан, що спонукають відповідно до добрих чи лихих вчинків. Шайтани можуть поставати перед людиною у людській подобі, іноді навіть мають імена.
Це шайтани заважають людині зосередитись на молитві, змушують забути про Бога, навчають магії і чаклунству. Той, хто тримається шайтанів, приречений нидіти у пеклі.
Відігнати від себе шайтана можна було словесною формулою:
- а'узу бі-ллахі мін аш-шайтан ар-раджім
- Я звертаюся до Аллаха по допомогу від шайтану, якого закидують камінням.
і подальшим читанням аятів з Корану.
Коранічні шайтани увійшли в арабський фольклор і народні вірування, ставши чимось на подобі лихих духів. Так, у часи забобонного Середньовіччя серед народів Сходу було поширене повір'я, що поети і віщуни, творячи відповідно вірші і передбачення, вимовляють слова, які навіюють їм шайтани.
Шайтан у народів Поволжя
З поширенням ісламу на тюркські народи образ шайтанів коранічних не міг не накластися на більш ранні народні вірування і міфологію.
Відтак, у тюрків Поволжя шайтани трансформувалися у міфічних персонажів, героїв казок і вірувань. Зокрема, у татар Поволжя шайтан — лихий чорт, у чувашів Шуйттан — лихе божество, навіть у нетюркомовних удмуртів як лихий антагоніст доброму божеству (Інмар) іноді виступає не традиційний Керемет, а запозичений у тюрків-сусідів Шайтан.
Образ шайтана сформувався під тюркським впливом та походить від слов'янського прототипу, об'єднав якості власне удмуртських міфічних істот нижнього ряду (Вумурт, Нюлесмурт, Палесмурт). Згідно з переказами, Шайтан — це рідний брат Інмара, якого скинули з небес за непослух. Брав участь разом з ним в утворені світу: дістав землю з дна світового океану, породив хтонічних істот, «нечистих» тварин (козу, свиню тощо), комах (мух, комарів, оводів) хвороби та мори. Інмар переслідує його з часів творенні світу: карающей десницей является молния, пущенная с небес на землю во время грозы (). Ховаючись від блискавки, Шайтан може перевтілюватись і проникати в пусті предмети (наприклад в шкарлупу яйця). Полюбляє, коли його називають «власним іменем», може з'являтись при одні згадці. Аби не позвати і тим самим не накликати біди, намагаються назвати його кинутим лаптем (кутем кут). Підмінює новонароджених (шайтан воштем), відносить до себе проклятих батьками дітей та тримає у себе прислугою.
Цікаві факти
- Урус-шайтан (Руський чорт) — прізвисько запорозького отамана Івана Сірка, яке надали турки і кримські татари. Так вважав анонімний («Історії русів»).
Примітки
- Мицик, Ю. Отаман Іван Сірко [ 30 липня 2021 у Wayback Machine.]
- Чтения в Императорском Обществе Истории и Древностей Российских при Московском Университете. 1876. С.188.
Джерела та література
- Ібліс // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- Піотровський М. Б. ШАЙАТИН // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 289. — 315 с. : ил. — . (рос.)
- Шайтан // Міфологічний словник. — Суми : «Советская Энциклопедия», 1991. — С. 618. — .
- Піотровський М. Б. Коранические сказания. — «Наука», ГРВЛ, 1991.
- Татарские народные сказки, Казань, 1986
- Удмуртские народные сказки, Ижевск, 1976
Посилання
- Шайтан [ 1 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- // Ісламський енциклопедичний словник (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет