Мюллер Фрідріх Макс (Максиміліан) (нім. Max Müller; (6 грудня 1823, Дессау — 28 жовтня 1900, Оксфорд) — німецький та англійський філолог, спеціаліст із загального мовознавства, індології, міфології, засновник «Школи природного міфу». Член Геттінгенської академії наук.
Фрідріх Макс Мюллер | |
---|---|
нім. Max Müller | |
санскритолог та індіолог | |
Ім'я при народженні | нім. Friedrich Max Müller |
Народився | 6 грудня 1823 Дессау Німеччина |
Помер | 28 жовтня 1900 (76 років) Оксфорд |
Країна | d Сполучене Королівство |
Діяльність | мовознавець, бібліотекар, історик релігії, історик, перекладач, викладач університету, міфограф, письменник, філолог, релігієзнавець, орієнталіст |
Alma mater | Лейпцизький університет (1843) d |
Галузь | Міфологія Мовознавство |
Посада | Член Таємної ради Великої Британії[d] |
Вчене звання | Університет Оксфорда[1] і Кембриджський університет[1] |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Членство | Геттінгенська академія наук Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Прусська академія наук Нідерландська королівська академія наук d[2] Туринська академія наук[3] Академія надписів та красного письменства (1900)[4] |
Батько | Вільгельм Мюллер[5] |
У шлюбі з | d[6] d |
Діти | d[5] d[6] d |
Нагороди | |
Автограф | |
Фрідріх Макс Мюллер у Вікісховищі |
Доктор філософії (1848). Професор Оксфорду, де викладав санскрит.
З 1875 присвятив себе виданню священних книг Сходу. Співпрацював з , і та іншими.
Йому належить монументальне видання «Ріг-веди» (Rigveda-Samhita, together with the commentary of Sayanacarya, Лондон, 1849—1873; 2-е видання 1890—1892, в 4 томах) — це одне з найбільших досягнень XIX ст.
Школа Природного Міфу
Макс Мюллер є одним із засновників та найвидатніших представників натуралістичної або міфологічної школи походження релігії. Діячі цього напрямку стверджували, що образи древніх міфів — лише персоніфіковані явища природи, часто катастрофічні, такі як землетруси, урагани, виверження вулканів, що вражали для древніх людей, впливали на їхню уяву, а також небесні тіла — сонце, місяць і зорі — свідчення древнього астрально-міфологічного світогляду.
Походження міфологічних образів Макс Мюллер приписував «хворобі мови», наповненню поетичних образів релігійним змістом.
Древні люди антропоморфізували природу. Наприклад, щоб повідомити про настання ночі вони говорили: «Сонце йде спати». Такі вислови були «міфо-поетичними», але розумілись буквально, і пізні покоління перетворили сонце в живу істоту, міфічний образ. Віра в божество, за словами Макса Мюллера, почалась не з монотеізму чи політеізму, а з генотеізму чи катенотеізму (обидва терміни запропоновані Максом Мюллером) — такої форми релігії, коли люди, визнававши й інших богів, поклонялись одному з них, часто розглядаючи його як представника всіх інших.
Загалом концепція Макса Мюллера має достатньо спекулятивний характер. Поняття генотеізму, щоправда, виявилось продуктивним і ввійшло в науку, але це явище притаманне лише деяким розвинутим релігіям, таким як єгипетська та древнєєврейська (в її ранній фазі). Незважаючи на суперечливість його теорій і методів, наприклад, зведення міфологічних образів до природних явищ, утотожнення міфології та релігії, сучасні історики вбачають в Максі Мюллері «одного із засновників, без якого сучасне порівняльне релігієзнавство не могло б існувати».
Основні роботи
- «Порівняльна міфологія» (1856),
- «Стружки з німецької майстерні» (1867—1875),
- «Вступ у науку про релігію» (1873),
- «Природна релігія» (1889),
- «Фізична релігія» (1891),
- «Антропологічна релігія» (1892),
- «Теософія, або психологічна релігія» (1897),
- «Шість систем індійської філософії» (1899).
Див. також
Примітки
- English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
- Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- www.accademiadellescienze.it
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- Lundy D. R. The Peerage
- Kindred Britain
Джерела
- «Філософія і Релігієзнавство» — перший релігієзнавчо-філософський науковий портал [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Посилання
- Мюллер Фрідріх Макс [ 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Myuller Fridrih Maks Maksimilian nim Max Muller 6 grudnya 1823 Dessau 28 zhovtnya 1900 Oksford nimeckij ta anglijskij filolog specialist iz zagalnogo movoznavstva indologiyi mifologiyi zasnovnik Shkoli prirodnogo mifu Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk Fridrih Maks Myullernim Max Mullersanskritolog ta indiolog sanskritolog ta indiologIm ya pri narodzhenni nim Friedrich Max MullerNarodivsya 6 grudnya 1823 1823 12 06 Dessau NimechchinaPomer 28 zhovtnya 1900 1900 10 28 76 rokiv OksfordKrayina d Spoluchene KorolivstvoDiyalnist movoznavec bibliotekar istorik religiyi istorik perekladach vikladach universitetu mifograf pismennik filolog religiyeznavec oriyentalistAlma mater Lejpcizkij universitet 1843 dGaluz Mifologiya MovoznavstvoPosada Chlen Tayemnoyi radi Velikoyi Britaniyi d Vchene zvannya Universitet Oksforda 1 i Kembridzhskij universitet 1 Naukovij stupin doktor filosofiyiChlenstvo Gettingenska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ugorska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk d 2 Turinska akademiya nauk 3 Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1900 4 Batko Vilgelm Myuller 5 U shlyubi z d 6 dDiti d 5 d 6 dNagorodi d 1862 d 1849 d 1878 Avtograf Fridrih Maks Myuller u Vikishovishi Karta mov Shidnoyi Yevropi Maksa Myullera 1854 rik Doktor filosofiyi 1848 Profesor Oksfordu de vikladav sanskrit Z 1875 prisvyativ sebe vidannyu svyashennih knig Shodu Spivpracyuvav z i ta inshimi Jomu nalezhit monumentalne vidannya Rig vedi Rigveda Samhita together with the commentary of Sayanacarya London 1849 1873 2 e vidannya 1890 1892 v 4 tomah ce odne z najbilshih dosyagnen XIX st Shkola Prirodnogo MifuMaks Myuller ye odnim iz zasnovnikiv ta najvidatnishih predstavnikiv naturalistichnoyi abo mifologichnoyi shkoli pohodzhennya religiyi Diyachi cogo napryamku stverdzhuvali sho obrazi drevnih mifiv lishe personifikovani yavisha prirodi chasto katastrofichni taki yak zemletrusi uragani viverzhennya vulkaniv sho vrazhali dlya drevnih lyudej vplivali na yihnyu uyavu a takozh nebesni tila sonce misyac i zori svidchennya drevnogo astralno mifologichnogo svitoglyadu Pohodzhennya mifologichnih obraziv Maks Myuller pripisuvav hvorobi movi napovnennyu poetichnih obraziv religijnim zmistom Drevni lyudi antropomorfizuvali prirodu Napriklad shob povidomiti pro nastannya nochi voni govorili Sonce jde spati Taki vislovi buli mifo poetichnimi ale rozumilis bukvalno i pizni pokolinnya peretvorili sonce v zhivu istotu mifichnij obraz Vira v bozhestvo za slovami Maksa Myullera pochalas ne z monoteizmu chi politeizmu a z genoteizmu chi katenoteizmu obidva termini zaproponovani Maksom Myullerom takoyi formi religiyi koli lyudi viznavavshi j inshih bogiv poklonyalis odnomu z nih chasto rozglyadayuchi jogo yak predstavnika vsih inshih Zagalom koncepciya Maksa Myullera maye dostatno spekulyativnij harakter Ponyattya genoteizmu shopravda viyavilos produktivnim i vvijshlo v nauku ale ce yavishe pritamanne lishe deyakim rozvinutim religiyam takim yak yegipetska ta drevnyeyevrejska v yiyi rannij fazi Nezvazhayuchi na superechlivist jogo teorij i metodiv napriklad zvedennya mifologichnih obraziv do prirodnih yavish utotozhnennya mifologiyi ta religiyi suchasni istoriki vbachayut v Maksi Myulleri odnogo iz zasnovnikiv bez yakogo suchasne porivnyalne religiyeznavstvo ne moglo b isnuvati Osnovni roboti Porivnyalna mifologiya 1856 Struzhki z nimeckoyi majsterni 1867 1875 Vstup u nauku pro religiyu 1873 Prirodna religiya 1889 Fizichna religiya 1891 Antropologichna religiya 1892 Teosofiya abo psihologichna religiya 1897 Shist sistem indijskoyi filosofiyi 1899 Div takozhBiogenetichnij zakonPrimitkiEnglish Wikipedia community Wikipedia 2001 d Track Q328d Track Q112669601 Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https aibl fr academiciens depuis 1663 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Kindred Britain d Track Q75653886Dzherela Filosofiya i Religiyeznavstvo pershij religiyeznavcho filosofskij naukovij portal 28 listopada 2011 u Wayback Machine PosilannyaMyuller Fridrih Maks 20 sichnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya