Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

БогомолиБогомол звичайний його оотека та самиця з книги Ротшільд Комахи 1878 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Euka

Богомоли

Богомоли
Богомоли
image
Богомол звичайний, його оотека та самиця (з книги Ротшільд «Комахи», 1878)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Тарганоподібні (Dictyoptera)
Ряд: Богомолоподібні (Mantodea)
, 1838
Родини

традиційні родини, сучасний стан класифікації див. у розділі «Походження та систематика»

Посилання
image Вікісховище: Category:Mantodea
image Віківиди: Mantodea
image EOL: 416
image ITIS: 666589
image NCBI: 7504
Fossilworks: 180000

Богомоли, або богомолоподібні, (Mantodea) — ряд комах надряду тарганоподібні з неповним перетворенням. Мають характерний вигляд: у спокійному стані тримають передні ноги зігнутими й спрямованими вперед, наче моляться, звідки й походить їхня назва. Забарвленням та формою тіла богомоли нагадують частини рослин. Усі богомоли є хижаками, які зазвичай полюють із засідки на дрібних комах та павукоподібних, хоча великі види можуть їсти й дрібних хребетних. Відомо близько 2400 видів богомолів від дрібних до великого розміру комах із видовженим тілом, які переважно поширені в зонах тропічного та субтропічного клімату по всій Землі, окремі види живуть у помірній зоні.

Людина здавна спостерігала за богомолами та надавала їм сакрального значення. У культурі богомоли відомі статевим канібалізмом, тому часто є символом сильної та агресивної жінки. Незвичайний зовнішній вигляд богомолів цінується любителями, які тримають їх як домашніх улюбленців, а також сприяє зображенню цих тварин у мистецтві, на марках, монетах тощо.

Опис

Зовнішня будова

Богомоли мають видовжене, відносно струнке тіло. Розміри тіла сильно варіюють. Це середнього або великого розміру комахи, з довжиною тіла від 12 до 130 мм.

image
Характерна будова голови богомола на прикладі Rhombodera basalis. Видно великі фасеткові очі, майже квадратний лобний щиток між ним з двома вертикальними складками, антени, 3 простих вічка між основами антен

Голова богомолів зазвичай трикутна через дуже великі округлі чи конічні фасеткові очі, які виступають із боків. Фасеткові очі на верхівках можуть мати вирости, що не пов'язані із зоровою функцією, бо позбавлені оматидіїв, а виконують роль частини загального маскування тіла. З передньої частини голови між складними очима знаходиться лобний щиток (фронтальний склерит), форма якого має важливе значення при визначенні виду богомола, оскільки часто має виступи, горбики, складки тощо. Голова не прикрита передньоспинкою, вільно рухається у всі боки на своєрідній «шиї», що також додає комасі вигляду «молільника». Окрім складних очей на тімені зазвичай наявні 3 прості вічка. На поверхні голови часто розташовані різноманітні кутикулярні вирости, які надають комасі дивного та незвичайного вигляду. Антени за невеликим винятком майже завжди нитчасті. Ротовий апарат гризучого типу з потужними зубчастими мандибулами. Нижньощелепні полапки 5-членикові, губні полапки складаються із трьох сегментів.

Передньоспинка зазвичай видовжена, але іноді розширена за допомогою бічних виростів. Вирости можуть надавати богомолу форми листка чи гілочки. Посеред передньоспинки часто наявний поздовжній киль. Передня зона передньоспинки зазвичай має розширення. Черевце довге і пласке, складається з 10 тергітів у обох статей, стернітів у самців 9, у самиць — 7. Перший сегмент утворює перехід до задньогрудей, останній несе несегментований тельсон. На кінці черевця наявні членисті церки, у самців також і грифельки.

image
Будова передньої хапальної ноги богомола.
Coxa — тазик,
trochanter — вертлюг,
femur — стегно,
tibia — гомілка,
tarsus — лапка
(groove — канавка переднього стегна)

Ноги складаються з тазика, вертлюга, стегна, гомілки та лапки. Лапки в переважної більшості видів складаються з 5 члеників, іноді їх кількість редуковано до 3—4 (у богомолів роду ). Дві задні пари ніг зазвичай довгі ходильні, що дозволяє богомолу за необхідності тримати тіло досить високо над поверхнею. Передні ноги хапальні. Переднє стегно має канавку, до якої передня гомілка може вкладатися як складаний ніж. Гомілка завжди коротша за стегно. Зазвичай переднє стегно має також довгі шипи, а гомілка озброєна гострими зубцями. Такі зубчасті кліщі дозволяють богомолу міцно утримувати здобич. Розташування та кількість шипів на передніх кінцівках є важливою таксономічною ознакою видів богомолів та використовується при їх визначенні. Розрізняють внутрішній ряд шипів (антеровентральний), що розташований ближче до тіла богомола, зовнішній ряд (постеровентральний), який знаходиться далі, обидва ряди є на гомілках та стегнах, та дискоїдні шипи, які розташовані тільки на нижній поверхні стегна.

Передні крила богомолів потовщені, напівпрозорі, виконують функцію надкрил, захищають задні. Задні крила зазвичай тонкі та широкі, складені як віяло, часто прозорі, іноді з малюнком. Деякі богомоли непогано літають (особливо більш тендітні та легкі самці), в інших видів крила вкорочені чи редуковані повністю разом із надкрилами.

Забарвлення

image
Яскраво забарвлений африканський богомол Pseudocreobotra wahlbergi на квітці цинії

Богомоли часто мають захисне маскувальне забарвлення, що допомагає їм зливатися з навколишньою рослинністю. Цьому сприяють також вирости кутикули в вигляді лопатей, рогів, шипів, які нагадують листя, гілки чи шипи рослин. Зазвичай богомоли забарвлені в зелені, бурі, жовтуваті кольори, хоча деякі тропічні види мімікрують під яскраві квіти, й тому можуть бути білого, яскраво-жовтого, рожевого кольорів (як, наприклад, орхідейний богомол). У низки видів, як у європейських богомола звичайного чи богомола плямистого, забарвлення може варіюватися від зеленого до вохристого, залежно від освітлення та вологості при линянні. Зелена личинка, таким чином, може стати на наступній стадії жовто-брунатною. Колір у цих богомолів визначається зеленим пігментом [en], який може окислюватися до бурого пігменту під дією світла. Також показано, що на зміну кольору можуть впливати й світлочутливі клітини кутикули.

Разом із тим, дорослі комахи можуть мати яскраві плями на ногах, грудях та крилах, які вони демонструють хижакам чи іншим богомолам, щоб відлякати їх. Під час таких демонстрацій богомоли часто широко розправляють передні ноги та крила, виглядаючи більшими в очах супротивника, деякі види додатково створюють шиплячі звуки, швидко витискаючи повітря крізь дихальні отвори на черевці.

image
Личинка богомола Euantissa pulchra мімікрує під мурашку

Деякі види богомолів переважно на стадії личинки мімікрують під більш небезпечних перетинчастокрилих комах, зазвичай мурашок, рідше ос. Два види богомолів з роду мімікрують під ос на стадії імаго.

Анатомія і фізіологія

Богомоли мають великі та складно влаштовані слинні залози. Також наявні невеликі мандибулярні залози, які секретують амілазу, незначну кількість ліпази та протеази, але не інвертазу на відміну від слинних залоз. Мускульний шлунок богомолів невеликий, із зубцями. Середня кишка має 8 сліпих відростків.

Трахейна система відкривається 8 парами дихалець на спинному боці черевця. Богомоли здійснюють нагнітальні рухи, скорочуючи та розслаблюючи м'язи черевця для того, щоб пришвидшувати пасивний газообмін у трахеях.

У черевному нервовому ланцюжку богомолів — 7 гангліїв.

image
Богомол поїдає самицю мурашки

Органи чуття

Важливим для богомолів є зір. Кожне з фасеткових очей богомола містить у середньому близько 9 тисяч вічок-оматидіїв, кожен із яких має 8 фоторецепторних клітин. Очі богомолів охоплюють поле зору близько 270° у вертикальній площині та близько 240° у горизонтальній. Також вони мають велике поле бінокулярного зору попереду себе. У центральній частині цього бінокулярного поля знаходиться невеличка область, яку називають «зоною захоплення здобичі». Коли невеличкий об'єкт відносно швидко рухається в горизонтальному напрямі через цю область або трохи нижче за неї (не більше ніж на 24° від неї), то зоровий центр мозку передає сигнали до мотонейронів м'язів, які скорочуються, та богомол здійснює кидок убік здобичі.

Зазвичай також на грудних сегментах розташовані щілини органів слуху.

Спосіб життя

image
Їздець відкладає яйця в оотеку богомола

Богомоли — генералізовані хижаки, які полюють переважно із засідки. Живляться комахами (переважно за виключенням жуків і мурашок), павукоподібними. Попри те, що вони зазвичай не мають преференцій у живленні, богомоли здатні відрізняти один тип жертв від інших.

Великі особини здатні вполювати дрібних хребетних тварин — ящірок, жаб, птахів тощо. У науковій літературі описано близько 150 випадків поїдання богомолами (12 видів) птахів (24 види). Переважно це були інтродуковані до Північної Америки богомоли Tenodera sinensis та богомол звичайний, а також місцевий , а жертвами були здебільшого різні види колібрі. Існує також опис успішного полювання богомола виду Hierodula tenuidentata на рибок гупі.

image
Загиблий богомол із роду Hierodula, з якого виповзли 2 волосатики

Серед природних ворогів богомолів чимало тварин. Їх поїдають рептилії, птахи та ссавці. За однією з гіпотез 1 чи 2 слухових отвори на передньогрудях богомолів розвинулися як спосіб виявлення кажанів. Різні форми мімікрії та демонстративної поведінки також, імовірно, з'явились у відповідь на тиск хребетних хижаків. Личинки волосових є паразитоїдами личинок та імаго богомолів. Їздці [en] відкладають яйця до оотек богомолів, де личинки їздців живляться яйцями богомолів. Деякі оси-сфециди (зокрема в Україні це [pt]) паралізують личинок богомолів та годують ними власних личинок.

Життєвий цикл

image
Самиця богомола відкладає оотеку

Богомоли належать до комах із неповним перетворенням. Із яйця виходить личинка, схожа за зовнішнім виглядом і способом життя на дорослу особину. Самиця відкладає яйця в спеціальну пінисту рідину, яка виділяється допоміжними залозами статевої системи. Ця піниста маса містить різновид білку шовку , у якому переважають альфа-спіралі, та застигає на повітрі, утворюючи захисну капсулу навколо яєць — оотеку. Оотеки прикріплюють до субстрату в прихованому місці: під каменями, у щілинах кори дерев, на гілках. Самиці деяких видів богомолів () охороняють оотеки та молодих личинок.

Вперше личинки богомола линяють або в самій оотеці, або прив'язуючись до неї шовковою ниточкою. При линянні богомоли вкрай чутливі до рівня вологості. Залежно від розміру богомола личинки линяють від 5—6 разів до 8—10, щоб досягти дорослого віку. Личинки перших стадій живляться дрібними комахами розміром із дрозофілу, хоча личинки першого віку найменших видів богомолів потребують ще менших жертв, зокрема попелиць. Зі збільшенням розміру за пізніших линянь личинки здатні вполювати все більшу здобич.

Статевий канібалізм

image
Самиця богомола [en] поїдає самця

Богомоли відомі своїм [en]. Самиця часто поїдає самця після, а то й навіть під час копуляції, що описано в популярній літературі. Натомість при дослідженнях різних видів богомолів виявилося, що частота канібалізму дуже сильно варіює. Спостерігають від близько 46 % випадків поїдання самця від кількості спроб паруватися в австралійських богомолів [en] до повної відсутності такого канібалізму в богомолів роду [en]. На відміну від деяких видів павуків, де самець «зацікавлений» у поїданні самицею задля подовження часу копуляції, самці богомолів, зокрема китайського богомола Tenodera sinensis, докладають зусиль аби уникнути поїдання самицею. Самці зазвичай наближаються до самиці обережно, вповільненими рухами, тримаючись на відстані та залицяючись більш інтенсивно, якщо самиця голодна чи самець потрапляє в небезпечну зону атаки з боку голови та хижих передніх ніг самиці. При цьому самиці також не подають неправдивих сигналів, щоб заманювати самців, лише сигналізують про готовність до парування, що зменшує рівень статевого канібалізму.

Походження та систематика

Походження богомолів

image
Богомол Chaeteessa caudata (Коста-Рика)

Богомоли є монофілетичною групою, що походить від спільного предка з іншими тарганоподібними. Комахи, схожі на сучасних богомолів, відомі з ранньої крейди. Разом із тим деякі автори вважають викопну комаху протобогомолом, а тоді походження ряду відноситься до раннього карбону. Втім ці знахідки є фрагментарними та не можуть бути надійно віднесені до богомолів. Найбільш примітивними та близькими до предкових груп серед сучасних богомолів вважають представників трьох невеликих родин: Mantoididae, Chaeteessidae, Metallyticidae, сумарно в яких налічується близько 20 сучасних видів. Найстаріші викопні рештки богомолів, що відносять до Mantoididae та Chaeteessidae відомі з раннього палеогену (60—55 млн років тому). На відміну від більшості сучасних богомолів, представники цих груп не мали слухових органів, що дослідники пояснюють більш пізньою появою в історії біорізноманіття кажанів.

Систематика

Докладніше: Систематика богомолів
image
Богомол Metallyticus splendidus (Малайзія)

Всіх інших богомолів до початку XXI століття групували до 8—15 родин, переважно за системами, запропонованими Шопаром 1949 року, Беєром 1964 року та Ерманном і Руа 2002 року. Утім традиційні системи базувалися на зовнішніх морфологічних ознаках, які не враховували високий рівень конвергенції внаслідок паралельної еволюції між різними групами богомолами. Через це значна частина традиційних родин та дрібніших таксономічних груп лишалися поліфілетичними. Поширення молекулярно-генетичних методів дослідження богомолів на початку XXI століття призвело до виділення нових груп. Наприклад, 2015 року з родини Hymenopodidae виділено родину [en]. 2018 року Віланд і Свенсон підсумували розділяти ряд на 21 сучасну родину, причому 41 рід не вдалося віднести до жодної з них. 2019 року Шварц і Руа запропонували нову систему класифікації богомолів з використанням морфології геніталій, хромосомного набору та молекулярно-генетичних даних, у якій ряд поділяється на 29 родин із 60 підродинами. Утім, імовірно, й ця система є не остаточною, оскільки дослідження систематичного положення богомолів активно тривають

Основні родини

Станом на 2021 рік усіх богомолів розділяють на 16 надродин, 3 з яких монотипові та містять вищезгадані групи примітивних богомолів Mantoididae, Chaeteessidae, Metallyticidae. Надродини Thespoidea і Acanthopoidea містять разом 6 родин (Thespidae, Angelidae, Coptopterygidae, Liturgusidae, Photinaidae, Acanthopidae) богомолів незвичайної форми, що поширені в Центральній та Південній Америці. Зокрема богомоли з родини Liturgusidae мешкають на корі дерев, мають захисне забарвлення під колір кори, а також пласку форму тіла з виростами, що нагадують мохи або лишайники.

  • image
    Богомол роду Liturgusa з родини Liturgusidae (Панама)
  • image
    Богомол Pogonogaster tristani з родини Thespidae (Коста-Рика)
  • image
    Богомол роду Acontista з родини Acanthopidae (Еквадор)

Надродина Nanomantoidea об'єднує три родини (Leptomantellidae, Amorphoscelidae, ) дрібних богомолів, що мешкають переважно в тропічній Африці та Східній Азії.

До надродини Eremiaphiloidea входять 4 родини богомолів (Rivetinidae, , Eremiaphilidae, Toxoderidae), що мешкають у теплих посушливих регіонах. Сюди належать безкрилі богомоли пустель Eremiaphila, короткокрилі богомоли Rivetina та Ameles, численні на півдні Європи та в Західній Азії.

Надродина Hymenopodoidea об'єднує богомолів незвичайного забарвлення, з виростами на кінцівках, черевці та голові з родин Empusidae та Hymenopodidae. Родина емпузові містить 10 родів, об'єднаних у 2 підродини: Blepharodinae (3 роди) та (7 родів). Емпузові поширені в Старому світі: Європа, Африка, Західна Азія. Голова має характерний виріст, ходильні ноги й черевце несуть лопаті, передньогруди видовжені, антени самців гребінчасті або перисті. Ці богомоли часто ведуть нічний спосіб життя, живуть у високій траві чи кущах. Яскраві тропічні богомоли належать до родини Hymenopodidae. Через схожість до квіток їх часто називають «квітковими богомолами», «орхідейними богомолами» тощо. Поширені переважно в Африці та Південно-Східній Азії, з окремими видами в Новій Гвінеї та Австралії.

До надродини Mantoidea включено 3 родини: , та Mantidae. Раніше вона створювала центральну частину величезної поліфілетичної родини богомолові, куди входили понад половина всіх видів богомолів. На початок 2020-х років до цієї родини належать переважно великі богомоли з Африки, Східної Азії, Австралії та тропічної Америки. Родина Deroplatyidae об'єднує низку великих богомолів, які імітують сухе листя дерев.

Надродина Epaphroditoidea містить 2 маленькі родини разом з 8 видами, які поширені на Мадагаскарі та островах Карибського моря: і Epaphroditidae.

Кожна з інших 6 надродин є монотиповою, тобто містить лише по одній невеликій родині:

Колишні родини

Оскільки суттєві зміни в систематиці богомолів відбулися лише наприкінці 2010-х років, значна частина наукової літератури містить групи, які більше не визнаються дослідниками.

Зокрема велика поліфілетична родина Tarachodidae поділялася на 2 підродини: Tarachodinae (33 роди) та Caliridinae (7 родів). Її було розформовано, а основні групи перенесено до родини Eremiaphilidae.

Родина являла собою різноманітну групу богомолів, поширену в Афротропічній, Індомалайській та Австалазійській області. Родина містила 53 роди, об'єднані в 5 підродин: Hapalomantinae (9 родів), Iridopteryginae (8 родів), Nanomantinae (14 родів), Nilomantinae (5 родів), Tropidomantinae (17 родів). Надалі родину було розформовано по низці інших родин.

Різноманіття та поширення

Відомо близько 2400 видів богомолів. Більшість із них поширені в країнах із теплим кліматом, у помірному поясі зустрічаються рідше. Ареал більшості видів обмежений 45—46° широти на обох півкулях, лише декілька видів здатні жити полярніше ніж 50° північної широти, зокрема богомол звичайний та емпуза піщана (Empusa pennicornis). У південній півкулі найпівденніше зустрічається новозеландський богомол Orthodera novaezealandiae. Також декілька видів богомолів населяє гірський пояс з суворим кліматом на висоті понад 2000 м над рівнем моря. Зокрема це представники родів Arria, Odontomantis, Phyllothelys, Didymocorypha libaii на висоті 2500 м у горах Китаю, Pseudopogonogaster hebardi з Еквадору, виявлений на висоті 3500 м, Armene breviptera з Таджикистану описаний з гір Паміру висотою 2300-2700 м, а його оотеку знайдено на 3700 м, за винятком короткокрилого гірського виду A. breviptera.

Найдрібніший з відомих богомол — із південноамериканського тропічного лісу, довжиною до 1 см, найбільший — із саван Західної Африки, самиця якого досягає 17 см у довжину. Великі богомоли вагою близько 5 г належать до родів (Америка) та (Африка).

Біогеографія

Фауна богомолів Європи є відносно бідною за видовим складом, відомо близько 40 видів богомолів, які належать до 8 родин та 17 родів. Зокрема, у фауні України відомо 7 видів із трьох родин. Серед них найпоширеніший богомол звичайний (Mantis religiosa), що мешкає в степу, лісостепу, рідше в зоні лісів. Небагато богомолів у Північній Америці на північ від Мексики  — близько 20 видів, з яких 5 — інтродуценти з інших країн.

Багатими на види богомолів є тропічні зони Азії, Африки, Південної Америки, Австралії.

На початку XXI століття через кліматичні зміни та зміцнення транспортних зв'язків між країнами світу спостерігається поширення деяких видів богомолів за межі первинних ареалів, зокрема богомола звичайного, Sphodromantis viridis, деревного богомола закавказького тощо.

Охорона різноманіття

image
Hypsicorypha gracilis, внесений до Червоного списку МСОП богомол (категорія «в найменшій небезпеці»)

Станом на 2014 рік Міжнародний союз охорони природи з більш як 2400 видів богомолів визнавав загрозливим лише стан богомола Ameles fasciipennis із центральної Італії, а також до Червоного списку МСОП був внесений піренейський ендемік Apteromantis aptera, але в найменш загрозливому статусі (LC).

Проте вже з 2016 року в переліку МСОП перебувають 13 видів богомолів. Зокрема богомол звичайний, , Blepharopsis mendica, Hypsicorypha gracilis позначені в «найменш загрозливому» статусі, вразливими є Pseudoyersinia subaptera, Ameles gracilis та Ameles limbata, на межі зникнення перебуває канарський ендемік Pseudoyersinia canariensis, для Pseudoyersinia pilipes, Pseudoyersinia teydeana і Pseudoyersinia betancuriae даних недостатньо. У 2021 році до переліку внесено майже 40 видів, переважно європейських.

У багатьох європейських країнах окремі види богомолів охороняються на національному рівні. Зокрема вид Pseudoyersinia brevipennis є ендеміком Франції, відомий за поодинокими знахідками в департаменті Вар на півдні країни, а з 2003 року вважається зниклим у країні. Apteromantis aptera охороняється в Іспанії та в ЄС згідно з Директивою ЄС 92/43/EEC та Додатком 2 Бернської конвенції.

До Червоної книги України занесено 4 із 7 видів богомолів країни: боліварія короткокрила, ірис плямистий, емпуза піщана та емпуза смугаста. У Молдові з трьох видів богомолів до Червоної книги 2001 року видання був занесений богомол звичайний, а боліварія короткокрила та Ameles decolor — до видання 2015 року, натомість богомол звичайний був виключений.

Богомоли в культурі

Богомоли в стародавній культурі

Докладніше: Комахи в культурі
image
Богомол на малюнку японського художника Охари Косона, виконаному в традиційному японському стилі

Люди здавна спостерігали за богомолами. Найдавніше відоме зображення богомола, ймовірно з роду Empusa, зроблене на камені охрою між 40 і 4 тисячами років тому, знайдене в провінції Марказі в центральному Ірані. У єгипетських міфах богомол був малим божеством, «птахомухою», що перевозило душі померлих до потойбічного світу. Богомоли згадуються у Книзі мертвих часів XVIII династії (1555—1350 до н. е.). В ассирійському шумеро-акадському словнику з бібліотеки царя Ашшурбаніпала (669—626 р. до н. е.) є шумерські назви богомолів, що приблизно перекладаються як «коник-некромант» і «коник-віщун». У європейських мовах назва цих комах пов'язувалася з молитвами, набожністю, покірністю до Бога. Лише в мальтійській мові назва богомолів перекладається як «створіння диявола». У китайському фольклорі, навпаки, богомол був символом сили, сміливості та зухвалості. Китайське прислів'я каже, що хоча богомол не зупинить віз, він достатньо нахабний, щоб спробувати. Китайці з давніх часів влаштовували двобої богомолів та цвіркунів. Також у Китаї сформувався один із найвідоміших стилів ушу — [en] (стиль богомола або «кулак богомола»).

У міфах бушменів богомол — один із творців світу. Також Місяць описується як черевик богомола, який той закинув на небо. Крім того, за іншим міфом богомол створив антилопу канну та оживляє її кожен раз, коли та гине.

У давньогрецькій літературі поширене слово «мантіс», але воно має первинне значення — свята людина, віщун. Лише в давньогрецького поета Теокріта з'являється метафора тендітної руки коханої жінки як хижої ноги богомола. Із давньогрецьких часів і до XVII сторіччя в Європі побутувало повір'я, що богомоли здатні показати мандрівнику, який заблукав, шлях додому.

Богомоли в мистецтві

image
Картина «Запитання богомола» німецького художника 2-ї половини XX століття Альфреда Геннінгса

Інтерес до богомолів у європейському та американському мистецтві розвинувся в 1920-ті — 1930-ті роки. Зокрема американський поет [en] написав у 1930-ті роки вірші «Богомол» та «Богомол. Інтерпретація», у яких критики бачать ознаки імажизму, марксизму та формалізму. А есе «Богомол» французького письменника та філософа Роже Каюа, яке вийшло в журналі [en]» 1934 року, вплинуло на творчість багатьох сюрреалістів. Андре Бретон та Поль Елюар тримали богомолів удома та спостерігали за їхньою поведінкою, особливо за паруванням, надаючи самиці богомола символічного значення жінки-кастраторки. Сальвадор Далі вважав жінку на картині «Анжелюс» пензля Жана-Франсуа Мілле уособленням богомола й наслідував цю картину на власному полотні «Атавізми сутінок». Далі ніколи не малював богомолів (хоча й брав участь у спостереженні за ними в Елюара), але натомість на його полотнах є чимало коників, яких критики асоціюють із богомолами, символами небезпечної жінки та страху кастрації.

Ідею поєднання кохання й смерті розвивав філософ Жорж Батай, який суттєво вплинув на роботи художника Андре Массона. Массон переїхав до Іспанії, де часто зустрічав богомолів у природному середовищі, й написав чимало полотен, присвячених цим комахам, зокрема «Літній дивертисмент», де відбувається оргія за участі богомолів. Також сюрреалістів приваблювала здатність богомолів до маскування, зокрема на картині Макса Ернста «Радість життя» серед зелені приховані дві комахи.

Опис богомолів зустрічається також у природознавчій та фантастичній літературі. У романі Джеральда Даррелла 1955 року «Моя родина та інші звірі» зображується бій між улюбленцями хлопчика: самицею богомола Сесілією та геконом Джеронімо. В оповіданні Віктора Пелевіна «Зал співочих каріатид» (рос. «Зал поющих кариатид») зі збірки 2008 року головній героїні Олені під дією екстракту з богомолів «Мантіс-Б» ввижається дух самиці богомола, який пояснює їй сутність буття. У кінці оповідання Олена зливається з уявною самицею богомола та намагається з'їсти чоловіка під час статевого акту.

Богомоли в кіно та відеоіграх

image
Афіша фільму «Смертельний богомол» (1957, США)

Богомоли також є персонажами кількох фільмів. У фантастичній кінострічці 1957 року [en]» внаслідок глобального потепління тане крига на Північному полюсі, вивільнюючи 65-метрового богомола, який загрожує знищити людство. Герої стрічки вбивають фантастичне чудовисько. Таку ж назву в перекладі має [en] 1978 року, але там слово «богомол» вживається в метафоричному значенні потужного та кмітливого вояка. Як і в художньому мистецтві та в літературі, богомол у кіно часто виступає символом небезпечної жінки, зокрема у французькому [en] 2017 року мова йде про жінку-вбивцю. У фільмі «Ґодзілла: Фінальні війни» 2004 року гігантський богомол Камакурас є монстром, який нападає на Париж. Богомолиця є супергероїнею коміксів компанії Marvel Comics.

Серед анімаційних фільмів богомол є одним із героїв-майстрів кунг-фу в мультфільмі «Панда Кунг-Фу», де виступає позитивним персонажем. Натомість у аніме-серіалі «Бджілка Мая» 1975—1979 років богомол є небезпечним хижаком, від якого рятуються головні герої в 13-му епізоді першого сезону. У заснованому на серіалі мультфільмі [en]» 2018 року богомол виглядає цілком миролюбним.

У відеоіграх богомолам найчастіше відводиться роль монстрів, яких гравцю потрібно перемогти чи знищити. У грі [en]» антагоністом є напівлюдина-напівбогомол на ім'я Емпуза, а в грі [en]» представлені евсоціальні монстри-богомоли.

Богомоли в нумізматиці та філателії

Перша монета із зображенням богомола відома із Сицилії, близько 420 року до н. е. На пам'ятних монетах у 50 та 500 казахстанських теньге 2012 року зображено місцевий вид Hierodula tenuidentata. Цікаво, що богомоли зображені з обох боків монет. Богомола звичайного зображено на польській монеті 2011 року та 10 срібних канадських доларах 2012 року. Інший вид богомолів зображено на монеті в 1 австралійський долар 2010 року. В Україні 2019 року Банкнотно-монетним двором Національного банку випущений монетоподібний жетон «злотник», на якому зображений ірис плямистий.

Стилізоване зображення богомола з розправленими крилами наявне на банкноті в 25 суринамських гульденів 2000 року випуску.

image
Hierodula tenuidentata на аверсі монети 50 теньге (Казахстан)
image
Hierodula tenuidentata на реверсі монети 50 теньге (Казахстан)
image
Стилізоване зображення богомола на банкноті 25 гульденів (Суринам)

У філателії в 1948—2018 роках відомо принаймні 136 марок, що зображують близько 30 видів богомолів, що належать до 23 родів. Богомол звичайний є найпопулярнішим об'єктом ентомофілателії, його зображено на 49 марках 38 країн, зокрема Молдови, Таджикистану, України. Натомість 13 іншим видам богомолів присвячено лише по одній марці кожному. Частина богомолів з родів Acontista, Creobroter, Choeradodis, Empusa, Polyspilota, Pseudocreobotra, Sphodromantis, Stagmomantis промальовані нечітко, що не дозволяє віднести їх до конкретного виду через недостатню представленість деталей морфології. Низка марок несуть помилки в наукових назвах комах. Найбільше марок — 6 видань — із зображеннями богомолів випустили Сент-Вінсент і Гренадини. Інші богомоли є на марках Камбоджі, Гани, Ботсвани, Австралії, Чилі, Малайзії, Індонезії та інших країн.

image
Богомол на марці Чилі — перша марка із зображенням богомола
image
на марці Індонезії
image
Богомол звичайний на марці Молдови
image
Личинка богомола звичайного на марці України

Утримання богомолів у неволі

image
Богомоли на ринку екзотичних тварин в Італії

Богомолів тримають як домашніх тварин для насолоди та спостережень ще від часів Давнього Китаю. Любителі тераріумів утримують переважно великі тропічні види з оригінальним забарвленням або екстравагантною морфологією, виростами, «рогами» тощо. Ринок богомолів мало досліджений, хоча активно зростає на початку XXI століття. У неволі як домашніх улюбленців розводять представників 80 родів, найбільш звичайними та привабливими для тераріумістів є богомоли з родів Hierodula (23 % ринку згідно з дослідженням 2022 року), (21 % ринку), Creobroter (14 %), Sphodromantis (12 %), Mantis (12 %) та (11 %), натомість на інші роди приходиться 7 % продажів. Середня ціна за богомола станом на 2018 рік становила від 8 до 25 доларів США.

Богомолів тримають у лабораторних умовах і з науковою метою. Для цього їх розводять у великих банках чи тераріумах, причому молодих німф можна тримати разом, поки вони дрібні та одного розміру. Їх годують мухами, тарганами, цвіркунами. Одні види розмножуються в неволі краще за інших. Зокрема до лабораторного утримання рекомендують види , Sphodromantis viridis, Iris oratoria, представників родів Miomantis, , . Натомість розмноження богомолів з роду , богомола звичайного, богомольчика Гельдрейха, Hymenopus coronatus та інших є досить ускладненим.

Наукові дослідження

Перший відомий опис богомола в європейській науці належить італійському лікарю та натуралісту Антоніо Валліснері, який 1715 року видав дослідження морфології, оотеки та життєвого циклу богомола звичайного, якого він назвав «павуко-коник» (італ. Ragno-Locusta). Рід Mantis виділив ще Карл Лінней 1758 року та відніс туди найбільш поширених у Західній Європі богомолів: богомола звичайного та Iris oratoria. У середині XIX століття чимало видів богомолів описав французький ентомолог [en]. Багато відомостей про поведінку європейських богомолів, зокрема про статевий канібалізм у богомола звичайного, зібрав французький ентомолог Жан Анрі Фабр. Інший французький дослідник [en] описав чимало видів богомолів із середземноморського регіону. Швейцарець Анрі Соссюр вивчав богомолів Центральної та Південної Америки, а італійський зоолог [en] на початку XX століття заклав основи сучасної систематики богомолів. Велику роботу з вивчення світової фауни богомолів у середині XX століття здійснили австрійські ентомологи Альфред Калтенбах і [en]. На початку XXI століття богомолів досліджує небагато ентомологів, серед них Райнхард Ернманн, Роже Руа, Франческо Ломбардо тощо.

  • Дослідники богомолів
  • image
    Антоніо Валліснері (1661—1730)
  • image
    Анрі Соссюр (1829—1905)
  • image
    Ерманно Гігліо-Тос (1865—1926)
  • image
    Люсьєн Шопар (1885—1971)

Див. також

Примітки

  1. Гусєв, В. І.; Єрмоленко, В. М.; Свищук, В. В.; Шмиговський, К. А. (1962). . Київ: Рад. шк. с. 19. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 4 травня 2020. {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()
  2. Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 152.
  3. Mantodea Species File Online [ 26 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  4. Rasnitsyn, A. P.; Quicke, D. L. J. (eds) (2002), History of insects, New York: Kluwer Academic Publisher Dordrecht, с. 273-276, ISBN  {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(англ.)
  5. Brannoch, Sydney K.; Wieland, Frank; Rivera, Julio; Klass, Klaus-Dieter; Béthoux, Olivier; Svenson, Gavin J. (2017). Manual of praying mantis morphology, nomenclature, and practices (Insecta, Mantodea). ZooKeys. 696: 1—100. doi:10.3897/zookeys.696.12542. ISSN 1313-2970.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  6. Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
  7. Battiston та ін., 2010, с. 61-63.
  8. Battiston та ін., 2010, с. 64.
  9. Svenson, Gavin J.; Rodrigues, Henrique M. (2019). A novel form of wasp mimicry in a new species of praying mantis from the Amazon rainforest, Vespamantoida wherleyi gen. nov. sp. nov. (Mantodea, Mantoididae). PeerJ. 7: e7886. doi:10.7717/peerj.7886. ISSN 2167-8359.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  10. Mkhize, S. B. V.; Kumar, R. (1972). Histology and physiology of the mandibular glands in Dictyoptera. Journal of Entomology Series A, General Entomology. 46 (2): 161—165. doi:10.1111/j.1365-3032.1972.tb00123.x. ISSN 0047-2409.(англ.)
  11. Svenson, Gavin J.; Van Alphen, Bart; Prete, Greg M.; Carrion, Christina; Patel, Salim; Schirmer, Aaron E.; Prete, Frederick R. (2019). Rhythmic abdominal pumping movements in praying Mantises (Insecta: Mantodea). Fragmenta Entomologica. 51 (1): 29—40. doi:10.4081/fe.2019.332. ISSN 2284-4880.(англ.)
  12. Rosner, Ronny; von Hadeln, Joss; Tarawneh, Ghaith; Read, Jenny C. A. (2019). A neuronal correlate of insect stereopsis. Nature Communications. 10 (1). doi:10.1038/s41467-019-10721-z. ISSN 2041-1723.(англ.)
  13. Frederick R. Prete. Complex Worlds from Simpler Nervous Systems (2004)(англ.)
  14. Carle, Thomas; Horiwaki, Rio; Hurlbert, Anya; Yamawaki, Yoshifumi (2018). Aversive Learning in the Praying Mantis (Tenodera aridifolia), a Sit and Wait Predator. Journal of Insect Behavior. 31 (2): 158—175. doi:10.1007/s10905-018-9665-1. ISSN 0892-7553.
  15. Battiston та ін., 2010, с. 38-39.
  16. Nyffeler, Martin; Maxwell, Michael R.; Remsen, J. V. (2017). Bird Predation By Praying Mantises: A Global Perspective. The Wilson Journal of Ornithology. 129 (2): 331—344. doi:10.1676/16-100.1. ISSN 1559-4491.(англ.)
  17. Battiston, Roberto; Puttaswamaiah, Rajesh; Manjunath, Nayak (2018). The fishing mantid: predation on fish as a new adaptive strategy for praying mantids (Insecta: Mantodea). Journal of Orthoptera Research. 27 (2): 155—158. doi:10.3897/jor.27.28067. ISSN 1937-2426.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  18. Joe Ballenger. Do Mantids Get Parasites? AskEntomologist, March 4, 2015 [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  19. Горобчишин В. А. Роющие осы (Hymenoptera, Sphecidae) подсемейств Larrinae, Crabroninae, Mellininae, Nyssoninae, Philanthinae Лесостепи Украины (фауна и экологические особенности) [ 25 квітня 2015 у Wayback Machine.]. Праці Зоологічного музею Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Т.4, с. 105 (2006) (рос.)
  20. Klaus Urich (17 квітня 2013). Comparative Animal Biochemistry. Springer Science & Business Media. с. 396. ISBN .(англ.)
  21. Yager, D (1999), The Praying Mantids: Research Perspectives, у Prete, Wells, Wells (ред.), , Johns Hopkins University Press, с. 311—317, архів оригіналу за 13 грудня 2020, процитовано 30 липня 2019(англ.)
  22. Battiston та ін., 2010, с. 29-32.
  23. Gemeno, César; Claramunt, Jordi (2006). Sexual Approach in the Praying Mantid Mantis Religiosa (L.) (PDF). Journal of Insect Behavior. 19 (6): 731—740. doi:10.1007/s10905-006-9058-8. ISSN 0892-7553.(англ.)
  24. Fenton, Brock; Brown, William D.; Muntz, Gregory A.; Ladowski, Alexander J. (2012). Low Mate Encounter Rate Increases Male Risk Taking in a Sexually Cannibalistic Praying Mantis. PLoS ONE. 7 (4): e35377. doi:10.1371/journal.pone.0035377. ISSN 1932-6203.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  25. Lelito, Jonathan P.; Brown, William D. (2008). Mate attraction by females in a sexually cannibalistic praying mantis. Behavioral Ecology and Sociobiology. 63 (2): 313—320. doi:10.1007/s00265-008-0663-8. ISSN 0340-5443.
  26. Wieland, 2013, с. 43.
  27. Schubnel, Thomas; Nel, André (2019). New Paleogene mantises from the Oise amber and their evolutionary importance. Acta Palaeontologica Polonica. 64. doi:10.4202/app.00628.2019. ISSN 0567-7920.(англ.)
  28. Wieland, 2013, с. 13-14.
  29. Schwarz, Christian J.; Roy, Roger (2019). The systematics of Mantodea revisited: an updated classification incorporating multiple data sources (Insecta: Dictyoptera). Annales de la Société entomologique de France (N.S.). 55 (2): 101—196. doi:10.1080/00379271.2018.1556567. ISSN 0037-9271.(англ.)
  30. Svenson, Gavin J.; Hardy, Nate B.; Cahill Wightman, Haley M.; Wieland, Frank (2015). Of flowers and twigs: phylogenetic revision of the plant-mimicking praying mantises (Mantodea: Empusidae and Hymenopodidae) with a new suprageneric classification. Systematic Entomology. 40 (4): 789—834. doi:10.1111/syen.12134. ISSN 0307-6970.
  31. Wieland, Frank; Svenson, Gavin J. (2018). Biodiversity of Mantodea: 389—416. doi:10.1002/9781118945582.ch15.(англ.)
  32. Wieland, 2013, с. 27.
  33. Wieland, 2013, с. 17.
  34. Wieland, 2013, с. 38.
  35. Wieland, 2013, с. 35.
  36. Wieland, 2013, с. 29.
  37. Wieland, 2013, с. 33.
  38. Wieland, Frank (2013). The phylogenetic system of Mantodea (Insecta: Dictyoptera) (PDF). Heidelberg: Univ.-Verlag. (PDF) оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.(англ.)
  39. Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). (PDF). WBA Books. с. 164-165. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2019.(англ.)
  40. Wu C, Liu C-X (2020) New record of Didymocorypha Wood-Mason (Mantodea, Eremiaphilidae) from China, with description of a new high-altitude wingless mantis species in Asia. ZooKeys 922: 51–64. https://doi.org/10.3897/zookeys.922.47987(англ.)
  41. Prete, 1999, с. 21.
  42. Marabuto, Eduardo (2014). The Afrotropical Miomantis caffra Saussure 1871 and M. paykullii Stal 1871: first records of alien mantid species in Portugal and Europe, with an updated checklist of Mantodea in Portugal (Insecta: Mantodea). Biodiversity Data Journal. 2: e4117. doi:10.3897/BDJ.2.e4117. ISSN 1314-2828.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  43. Heller K-G, Bohn H. Mantodea. Fauna Europaea version 2.6.2, retrieval date: 28.10.2015. оригіналу за 02.06.2017. Процитовано 12.10.2019.
  44. Т. И. Пушкар, В. В. Кавурка. Новые данные о распространении закавказского древесного богомола (Hierodula transcaucasica) в Украине // . — 2016. — Вип. 7. — С. 77-78. з джерела 20 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.(рос.)
  45. Пушкар Т. І., Єпішін В. В. Богомоли (Mantodea) острова Джарилгач (південь України) Тези доповідей Конференції молодих дослідників-зоологів — 2016 (м. Київ, Інститут зоології НАН України, 16.11. 2016 р.). — Київ, 2016. — 21 с. — (Зоологічний кур'єр, No 10.)
  46. Pupiņš M., Kalniņš M., Pupiņa A., Jaundaldere I. (2012). (PDF). Acta Biol. Univ. Daugavp. 12 (2): 175—184. ISSN 1407-8953. Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015.(англ.)
  47. Miskelly, James; Paiero, Steven M. (2019). Mantodea, Blattodea, Orthoptera, Dermaptera, and Phasmida of Canada. ZooKeys. 819: 255—269. doi:10.3897/zookeys.819.27241. ISSN 1313-2970.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  48. Linn, Catherine Anne; Griebeler, Eva Maria (2014). Reconstruction of two colonisation pathways of Mantis religiosa (Mantodea) in Germany using four mitochondrial markers. Genetica. 143 (1): 11—20. doi:10.1007/s10709-014-9806-1. ISSN 0016-6707.
  49. Battiston, Roberto, Andria, Simone, & Ruzzante, Gianpaolo. The silent spreading of a giant mantis: a critical update on the distribution of Sphodromantis viridis (Forskål, 1775) in the Mediterranean islands (Mantodea:Mantidae). Onychium. 13: 25–30. doi:10.5281/zenodo.546318.(англ.)
  50. Jerzy Romanowski, Roberto Battiston & Georgi Hristov (2019). . Acta zool. bulg. 71 (2): 297—300. Архів оригіналу за 3 січня 2019.(англ.)
  51. Fabio Cianferoni, Orlando Mochi, Filippo Ceccolini. New records of Hierodula Burmeister, 1838 (Mantodea: Mantidae) in Europe. Revista gaditana de Entomología, volumen IX núm. 1 (2018):299-308(англ.)
  52. Battiston, R. 2014. Ameles fasciipennis. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T44791445A44798187. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T44791445A44798187.en. Downloaded on 23 May 2016(англ.)
  53. Battiston, R. 2014. Apteromantis aptera. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T1935A21426204. http://dx.doi.org/10.2305/IUCN.UK.2014-1.RLTS.T1935A21426204.en. Downloaded on 04 June 2016(англ.)
  54. Mantodea. IUCN [ 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
  55. Clé de détermination simplifiée des MantesEn Région PACA –Version 1 (2015) [ 14 квітня 2019 у Wayback Machine.](фр.)
  56. Battiston, Roberto; Ortego, Joaquín; Correas, José R.; Cordero, Pedro J. (2014). A revision of Apteromantis (Mantodea: Mantidae, Amelinae): A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems. Zootaxa. 3797 (1): 65. doi:10.11646/zootaxa.3797.1.8. ISSN 1175-5334.(англ.)
  57. І.А. Акімов, ред. (2009). Червона книга України. Тваринний світ. К.: Глобалконсалтинг. с. 600.
  58. Asea M. Timuş, Elena V. Baban, Livia I. Calestru (2017). (PDF). Current Trends in Natural Sciences. 6 (11): 174—182. Архів оригіналу (PDF) за 1 травня 2018. Процитовано 5 квітня 2020.(англ.)
  59. Kolnegari, Mahmood; Naserifard, Mohammad; Hazrati, Mandana; Shelomi, Matan (2020). Squatting (squatter) mantis man: A prehistoric praying mantis petroglyph in Iran. Journal of Orthoptera Research. 29 (1): 41—44. doi:10.3897/jor.29.39400. ISSN 1937-2426.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.)
  60. Prete, 1999, с. 5.
  61. Prete, 1999, с. 4.
  62. (рос.)Танланцюань (стиль Богомола) — популярнейший из существующих стилей ушу. [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.], 2011
  63. Вернер Э. Мифы народов Африки / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2007.(рос.)
  64. Prete, 1999, с. 5-6.
  65. Golston, Michael (2006). Petalbent Devils: Louis Zukofsky, Lorine Niedecker, and the Surrealist Praying Mantis. Modernism/modernity. 13 (2): 325—347. doi:10.1353/mod.2006.0042. ISSN 1080-6601.(англ.)
  66. PAN, Le-Yan (2019). The Praying Mantis in Man’s Club. DEStech Transactions on Social Science, Education and Human Science (icesd). doi:10.12783/dtssehs/icesd2019/28213. ISSN 2475-0042.(англ.)
  67. #11 — Surrealism: Image, Archetype, and Object. Modern Art course outline. Lafayette College Academic Museum [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  68. Markus, Ruth (2000). Surrealism's Praying Mantis and Castrating Woman. Woman's Art Journal. 21 (1): 33. doi:10.2307/1358868. ISSN 0270-7993. JSTOR 1358868.(англ.)
  69. Насиба Таллибаева. П5. Виктор Пелевин. Афиша.ру, 17 октября 2008 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  70. Сериал «Богомол» 2017. Кинозона [ 2 грудня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  71. Literature / Maya the Bee. tvtropes [ 4 грудня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  72. Shelomi, Matan (2019). Entomoludology: Arthropods in Video Games. American Entomologist. 65 (2): 97—106. doi:10.1093/ae/tmz028. ISSN 1046-2821.
  73. Bodson, L. (1983) The beginnings of entomology in Ancient Greece. The Classical Outlook, 61 ,3–6 (PDF). (PDF) оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 2 червня 2016.
  74. Canadian Silver 10 Dollars «The Praying Mantis» 2012 coin KM# 1259(англ.)
  75. Australian 1 Dollar «Praying mantis» 2010 coin KM# 1447(англ.)
  76. Insects on Coins [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  77. Baltazar, E. H., Gómez, B. Los Mantodea en la filatelia (Insecta: Dictyoptera) // Dugesiana. — 2019. — Т. 26, вип. 2. — С. 71-76. з джерела 23 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.(ісп.)
  78. Stamp of Kampuchea, 1.50 R, 1988. оригіналу за 2 серпня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  79. . Архів оригіналу за 27 січня 2004. Процитовано 2 червня 2016.
  80. Mantis_gayi
  81. Battiston R, Di Pietro W, Anderson K (2022) The pet mantis market: a first overview on the praying mantis international trade (Insecta, Mantodea). Journal of Orthoptera Research 31(1): 63-68. https://doi.org/10.3897/jor.31.71458 (англ.)
  82. Battiston та ін., 2010, с. 13-15.

Джерела

  • Battiston, Roberto; Picciau, Luca; Fontana, Paolo; Marshall, Judith (2010). (PDF). WBA Books. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.(англ.)
  • Rasnitsyn, A. P.; Quicke, D. L. J. (eds) (2002), History of insects, New York: Kluwer Academic Publisher Dordrecht, с. 273-276, ISBN  {{}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= ()(англ.)
  • Wieland, Frank (2013). (PDF). Heidelberg: Univ.-Verlag. Архів оригіналу (PDF) за 1 березня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.(англ.)
  • Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.(рос.)
  • Harz, Kurt; Kaltenbach, Alfred (1976). Die Orthopteren Europas III / The Orthoptera of Europe III. doi:10.1007/978-94-017-2513-2. ISBN .
  • Prete, Frederick R. (1999). . JHU Press. с. 362. ISBN . Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 2 червня 2016.(англ.)
  • Brannoch, Sydney K.; Wieland, Frank; Rivera, Julio; Klass, Klaus-Dieter; Béthoux, Olivier; Svenson, Gavin J. (2017). Manual of praying mantis morphology, nomenclature, and practices (Insecta, Mantodea). ZooKeys. 696: 1—100. doi:10.3897/zookeys.696.12542. ISSN 1313-2970.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()(англ.) — керівництво з морфології богомолів
  • Mantodea Species File Online [ 26 липня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Богомоли
  • Богомоли. Zoolog.com.ua [ 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Богомол — жива пастка /Екологія життя, 07.02.2012 [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  • Валентин Бендюг. Богомоли. ХайВей, 01.10.2008 [ 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Через спеку Київ заполонили богомоли та брефулопсіси. Українські новини, 27 липня 2010 [ 30 липня 2019 у Wayback Machine.]



Ця стаття належить до Української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

BogomoliBogomol zvichajnij jogo ooteka ta samicya z knigi Rotshild Komahi 1878 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Targanopodibni Dictyoptera Ryad Bogomolopodibni Mantodea 1838Rodinitradicijni rodini suchasnij stan klasifikaciyi div u rozdili Pohodzhennya ta sistematika Acanthopidae Chaeteessidae Empusidae Eremiaphilidae Hymenopodidae Liturgusidae Mantidae Mantoididae Metallyticidae Tarachodidae Thespidae ToxoderidaePosilannyaVikishovishe Category MantodeaVikividi MantodeaEOL 416ITIS 666589NCBI 7504Fossilworks 180000 Bogomoli abo bogomolopodibni Mantodea ryad komah nadryadu targanopodibni z nepovnim peretvorennyam Mayut harakternij viglyad u spokijnomu stani trimayut peredni nogi zignutimi j spryamovanimi vpered nache molyatsya zvidki j pohodit yihnya nazva Zabarvlennyam ta formoyu tila bogomoli nagaduyut chastini roslin Usi bogomoli ye hizhakami yaki zazvichaj polyuyut iz zasidki na dribnih komah ta pavukopodibnih hocha veliki vidi mozhut yisti j dribnih hrebetnih Vidomo blizko 2400 vidiv bogomoliv vid dribnih do velikogo rozmiru komah iz vidovzhenim tilom yaki perevazhno poshireni v zonah tropichnogo ta subtropichnogo klimatu po vsij Zemli okremi vidi zhivut u pomirnij zoni Lyudina zdavna sposterigala za bogomolami ta nadavala yim sakralnogo znachennya U kulturi bogomoli vidomi statevim kanibalizmom tomu chasto ye simvolom silnoyi ta agresivnoyi zhinki Nezvichajnij zovnishnij viglyad bogomoliv cinuyetsya lyubitelyami yaki trimayut yih yak domashnih ulyublenciv a takozh spriyaye zobrazhennyu cih tvarin u mistectvi na markah monetah tosho OpisZovnishnya budova Bogomoli mayut vidovzhene vidnosno strunke tilo Rozmiri tila silno variyuyut Ce serednogo abo velikogo rozmiru komahi z dovzhinoyu tila vid 12 do 130 mm Harakterna budova golovi bogomola na prikladi Rhombodera basalis Vidno veliki fasetkovi ochi majzhe kvadratnij lobnij shitok mizh nim z dvoma vertikalnimi skladkami anteni 3 prostih vichka mizh osnovami anten Golova bogomoliv zazvichaj trikutna cherez duzhe veliki okrugli chi konichni fasetkovi ochi yaki vistupayut iz bokiv Fasetkovi ochi na verhivkah mozhut mati virosti sho ne pov yazani iz zorovoyu funkciyeyu bo pozbavleni omatidiyiv a vikonuyut rol chastini zagalnogo maskuvannya tila Z perednoyi chastini golovi mizh skladnimi ochima znahoditsya lobnij shitok frontalnij sklerit forma yakogo maye vazhlive znachennya pri viznachenni vidu bogomola oskilki chasto maye vistupi gorbiki skladki tosho Golova ne prikrita perednospinkoyu vilno ruhayetsya u vsi boki na svoyeridnij shiyi sho takozh dodaye komasi viglyadu molilnika Okrim skladnih ochej na timeni zazvichaj nayavni 3 prosti vichka Na poverhni golovi chasto roztashovani riznomanitni kutikulyarni virosti yaki nadayut komasi divnogo ta nezvichajnogo viglyadu Anteni za nevelikim vinyatkom majzhe zavzhdi nitchasti Rotovij aparat grizuchogo tipu z potuzhnimi zubchastimi mandibulami Nizhnoshelepni polapki 5 chlenikovi gubni polapki skladayutsya iz troh segmentiv Perednospinka zazvichaj vidovzhena ale inodi rozshirena za dopomogoyu bichnih virostiv Virosti mozhut nadavati bogomolu formi listka chi gilochki Posered perednospinki chasto nayavnij pozdovzhnij kil Perednya zona perednospinki zazvichaj maye rozshirennya Cherevce dovge i plaske skladayetsya z 10 tergitiv u oboh statej sternitiv u samciv 9 u samic 7 Pershij segment utvoryuye perehid do zadnogrudej ostannij nese nesegmentovanij telson Na kinci cherevcya nayavni chlenisti cerki u samciv takozh i grifelki Budova perednoyi hapalnoyi nogi bogomola Coxa tazik trochanter vertlyug femur stegno tibia gomilka tarsus lapka groove kanavka perednogo stegna Nogi skladayutsya z tazika vertlyuga stegna gomilki ta lapki Lapki v perevazhnoyi bilshosti vidiv skladayutsya z 5 chlenikiv inodi yih kilkist redukovano do 3 4 u bogomoliv rodu Dvi zadni pari nig zazvichaj dovgi hodilni sho dozvolyaye bogomolu za neobhidnosti trimati tilo dosit visoko nad poverhneyu Peredni nogi hapalni Perednye stegno maye kanavku do yakoyi perednya gomilka mozhe vkladatisya yak skladanij nizh Gomilka zavzhdi korotsha za stegno Zazvichaj perednye stegno maye takozh dovgi shipi a gomilka ozbroyena gostrimi zubcyami Taki zubchasti klishi dozvolyayut bogomolu micno utrimuvati zdobich Roztashuvannya ta kilkist shipiv na perednih kincivkah ye vazhlivoyu taksonomichnoyu oznakoyu vidiv bogomoliv ta vikoristovuyetsya pri yih viznachenni Rozriznyayut vnutrishnij ryad shipiv anteroventralnij sho roztashovanij blizhche do tila bogomola zovnishnij ryad posteroventralnij yakij znahoditsya dali obidva ryadi ye na gomilkah ta stegnah ta diskoyidni shipi yaki roztashovani tilki na nizhnij poverhni stegna Peredni krila bogomoliv potovsheni napivprozori vikonuyut funkciyu nadkril zahishayut zadni Zadni krila zazvichaj tonki ta shiroki skladeni yak viyalo chasto prozori inodi z malyunkom Deyaki bogomoli nepogano litayut osoblivo bilsh tenditni ta legki samci v inshih vidiv krila vkorocheni chi redukovani povnistyu razom iz nadkrilami Zabarvlennya Yaskravo zabarvlenij afrikanskij bogomol Pseudocreobotra wahlbergi na kvitci ciniyi Bogomoli chasto mayut zahisne maskuvalne zabarvlennya sho dopomagaye yim zlivatisya z navkolishnoyu roslinnistyu Comu spriyayut takozh virosti kutikuli v viglyadi lopatej rogiv shipiv yaki nagaduyut listya gilki chi shipi roslin Zazvichaj bogomoli zabarvleni v zeleni buri zhovtuvati kolori hocha deyaki tropichni vidi mimikruyut pid yaskravi kviti j tomu mozhut buti bilogo yaskravo zhovtogo rozhevogo koloriv yak napriklad orhidejnij bogomol U nizki vidiv yak u yevropejskih bogomola zvichajnogo chi bogomola plyamistogo zabarvlennya mozhe variyuvatisya vid zelenogo do vohristogo zalezhno vid osvitlennya ta vologosti pri linyanni Zelena lichinka takim chinom mozhe stati na nastupnij stadiyi zhovto brunatnoyu Kolir u cih bogomoliv viznachayetsya zelenim pigmentom en yakij mozhe okislyuvatisya do burogo pigmentu pid diyeyu svitla Takozh pokazano sho na zminu koloru mozhut vplivati j svitlochutlivi klitini kutikuli Razom iz tim dorosli komahi mozhut mati yaskravi plyami na nogah grudyah ta krilah yaki voni demonstruyut hizhakam chi inshim bogomolam shob vidlyakati yih Pid chas takih demonstracij bogomoli chasto shiroko rozpravlyayut peredni nogi ta krila viglyadayuchi bilshimi v ochah suprotivnika deyaki vidi dodatkovo stvoryuyut shiplyachi zvuki shvidko vitiskayuchi povitrya kriz dihalni otvori na cherevci Lichinka bogomola Euantissa pulchra mimikruye pid murashku Deyaki vidi bogomoliv perevazhno na stadiyi lichinki mimikruyut pid bilsh nebezpechnih peretinchastokrilih komah zazvichaj murashok ridshe os Dva vidi bogomoliv z rodu mimikruyut pid os na stadiyi imago Anatomiya i fiziologiya Bogomoli mayut veliki ta skladno vlashtovani slinni zalozi Takozh nayavni neveliki mandibulyarni zalozi yaki sekretuyut amilazu neznachnu kilkist lipazi ta proteazi ale ne invertazu na vidminu vid slinnih zaloz Muskulnij shlunok bogomoliv nevelikij iz zubcyami Serednya kishka maye 8 slipih vidrostkiv Trahejna sistema vidkrivayetsya 8 parami dihalec na spinnomu boci cherevcya Bogomoli zdijsnyuyut nagnitalni ruhi skorochuyuchi ta rozslablyuyuchi m yazi cherevcya dlya togo shob prishvidshuvati pasivnij gazoobmin u traheyah U cherevnomu nervovomu lancyuzhku bogomoliv 7 gangliyiv Bogomol poyidaye samicyu murashkiOrgani chuttya Vazhlivim dlya bogomoliv ye zir Kozhne z fasetkovih ochej bogomola mistit u serednomu blizko 9 tisyach vichok omatidiyiv kozhen iz yakih maye 8 fotoreceptornih klitin Ochi bogomoliv ohoplyuyut pole zoru blizko 270 u vertikalnij ploshini ta blizko 240 u gorizontalnij Takozh voni mayut velike pole binokulyarnogo zoru poperedu sebe U centralnij chastini cogo binokulyarnogo polya znahoditsya nevelichka oblast yaku nazivayut zonoyu zahoplennya zdobichi Koli nevelichkij ob yekt vidnosno shvidko ruhayetsya v gorizontalnomu napryami cherez cyu oblast abo trohi nizhche za neyi ne bilshe nizh na 24 vid neyi to zorovij centr mozku peredaye signali do motonejroniv m yaziv yaki skorochuyutsya ta bogomol zdijsnyuye kidok ubik zdobichi Zazvichaj takozh na grudnih segmentah roztashovani shilini organiv sluhu Sposib zhittyaYizdec vidkladaye yajcya v ooteku bogomola Bogomoli generalizovani hizhaki yaki polyuyut perevazhno iz zasidki Zhivlyatsya komahami perevazhno za viklyuchennyam zhukiv i murashok pavukopodibnimi Popri te sho voni zazvichaj ne mayut preferencij u zhivlenni bogomoli zdatni vidriznyati odin tip zhertv vid inshih Veliki osobini zdatni vpolyuvati dribnih hrebetnih tvarin yashirok zhab ptahiv tosho U naukovij literaturi opisano blizko 150 vipadkiv poyidannya bogomolami 12 vidiv ptahiv 24 vidi Perevazhno ce buli introdukovani do Pivnichnoyi Ameriki bogomoli Tenodera sinensis ta bogomol zvichajnij a takozh miscevij a zhertvami buli zdebilshogo rizni vidi kolibri Isnuye takozh opis uspishnogo polyuvannya bogomola vidu Hierodula tenuidentata na ribok gupi Zagiblij bogomol iz rodu Hierodula z yakogo vipovzli 2 volosatiki Sered prirodnih vorogiv bogomoliv chimalo tvarin Yih poyidayut reptiliyi ptahi ta ssavci Za odniyeyu z gipotez 1 chi 2 sluhovih otvori na perednogrudyah bogomoliv rozvinulisya yak sposib viyavlennya kazhaniv Rizni formi mimikriyi ta demonstrativnoyi povedinki takozh imovirno z yavilis u vidpovid na tisk hrebetnih hizhakiv Lichinki volosovih ye parazitoyidami lichinok ta imago bogomoliv Yizdci en vidkladayut yajcya do ootek bogomoliv de lichinki yizdciv zhivlyatsya yajcyami bogomoliv Deyaki osi sfecidi zokrema v Ukrayini ce pt paralizuyut lichinok bogomoliv ta goduyut nimi vlasnih lichinok Zhittyevij cikl Samicya bogomola vidkladaye ooteku Bogomoli nalezhat do komah iz nepovnim peretvorennyam Iz yajcya vihodit lichinka shozha za zovnishnim viglyadom i sposobom zhittya na doroslu osobinu Samicya vidkladaye yajcya v specialnu pinistu ridinu yaka vidilyayetsya dopomizhnimi zalozami statevoyi sistemi Cya pinista masa mistit riznovid bilku shovku u yakomu perevazhayut alfa spirali ta zastigaye na povitri utvoryuyuchi zahisnu kapsulu navkolo yayec ooteku Ooteki prikriplyuyut do substratu v prihovanomu misci pid kamenyami u shilinah kori derev na gilkah Samici deyakih vidiv bogomoliv ohoronyayut ooteki ta molodih lichinok Vpershe lichinki bogomola linyayut abo v samij ooteci abo priv yazuyuchis do neyi shovkovoyu nitochkoyu Pri linyanni bogomoli vkraj chutlivi do rivnya vologosti Zalezhno vid rozmiru bogomola lichinki linyayut vid 5 6 raziv do 8 10 shob dosyagti doroslogo viku Lichinki pershih stadij zhivlyatsya dribnimi komahami rozmirom iz drozofilu hocha lichinki pershogo viku najmenshih vidiv bogomoliv potrebuyut she menshih zhertv zokrema popelic Zi zbilshennyam rozmiru za piznishih linyan lichinki zdatni vpolyuvati vse bilshu zdobich Statevij kanibalizm Samicya bogomola en poyidaye samcya Bogomoli vidomi svoyim en Samicya chasto poyidaye samcya pislya a to j navit pid chas kopulyaciyi sho opisano v populyarnij literaturi Natomist pri doslidzhennyah riznih vidiv bogomoliv viyavilosya sho chastota kanibalizmu duzhe silno variyuye Sposterigayut vid blizko 46 vipadkiv poyidannya samcya vid kilkosti sprob paruvatisya v avstralijskih bogomoliv en do povnoyi vidsutnosti takogo kanibalizmu v bogomoliv rodu en Na vidminu vid deyakih vidiv pavukiv de samec zacikavlenij u poyidanni samiceyu zadlya podovzhennya chasu kopulyaciyi samci bogomoliv zokrema kitajskogo bogomola Tenodera sinensis dokladayut zusil abi uniknuti poyidannya samiceyu Samci zazvichaj nablizhayutsya do samici oberezhno vpovilnenimi ruhami trimayuchis na vidstani ta zalicyayuchis bilsh intensivno yaksho samicya golodna chi samec potraplyaye v nebezpechnu zonu ataki z boku golovi ta hizhih perednih nig samici Pri comu samici takozh ne podayut nepravdivih signaliv shob zamanyuvati samciv lishe signalizuyut pro gotovnist do paruvannya sho zmenshuye riven statevogo kanibalizmu Pohodzhennya ta sistematikaPohodzhennya bogomoliv Bogomol Chaeteessa caudata Kosta Rika Bogomoli ye monofiletichnoyu grupoyu sho pohodit vid spilnogo predka z inshimi targanopodibnimi Komahi shozhi na suchasnih bogomoliv vidomi z rannoyi krejdi Razom iz tim deyaki avtori vvazhayut vikopnu komahu protobogomolom a todi pohodzhennya ryadu vidnositsya do rannogo karbonu Vtim ci znahidki ye fragmentarnimi ta ne mozhut buti nadijno vidneseni do bogomoliv Najbilsh primitivnimi ta blizkimi do predkovih grup sered suchasnih bogomoliv vvazhayut predstavnikiv troh nevelikih rodin Mantoididae Chaeteessidae Metallyticidae sumarno v yakih nalichuyetsya blizko 20 suchasnih vidiv Najstarishi vikopni reshtki bogomoliv sho vidnosyat do Mantoididae ta Chaeteessidae vidomi z rannogo paleogenu 60 55 mln rokiv tomu Na vidminu vid bilshosti suchasnih bogomoliv predstavniki cih grup ne mali sluhovih organiv sho doslidniki poyasnyuyut bilsh piznoyu poyavoyu v istoriyi bioriznomanittya kazhaniv Sistematika Dokladnishe Sistematika bogomoliv Bogomol Metallyticus splendidus Malajziya Vsih inshih bogomoliv do pochatku XXI stolittya grupuvali do 8 15 rodin perevazhno za sistemami zaproponovanimi Shoparom 1949 roku Beyerom 1964 roku ta Ermannom i Rua 2002 roku Utim tradicijni sistemi bazuvalisya na zovnishnih morfologichnih oznakah yaki ne vrahovuvali visokij riven konvergenciyi vnaslidok paralelnoyi evolyuciyi mizh riznimi grupami bogomolami Cherez ce znachna chastina tradicijnih rodin ta dribnishih taksonomichnih grup lishalisya polifiletichnimi Poshirennya molekulyarno genetichnih metodiv doslidzhennya bogomoliv na pochatku XXI stolittya prizvelo do vidilennya novih grup Napriklad 2015 roku z rodini Hymenopodidae vidileno rodinu en 2018 roku Viland i Svenson pidsumuvali rozdilyati ryad na 21 suchasnu rodinu prichomu 41 rid ne vdalosya vidnesti do zhodnoyi z nih 2019 roku Shvarc i Rua zaproponuvali novu sistemu klasifikaciyi bogomoliv z vikoristannyam morfologiyi genitalij hromosomnogo naboru ta molekulyarno genetichnih danih u yakij ryad podilyayetsya na 29 rodin iz 60 pidrodinami Utim imovirno j cya sistema ye ne ostatochnoyu oskilki doslidzhennya sistematichnogo polozhennya bogomoliv aktivno trivayut Osnovni rodini Stanom na 2021 rik usih bogomoliv rozdilyayut na 16 nadrodin 3 z yakih monotipovi ta mistyat vishezgadani grupi primitivnih bogomoliv Mantoididae Chaeteessidae Metallyticidae Nadrodini Thespoidea i Acanthopoidea mistyat razom 6 rodin Thespidae Angelidae Coptopterygidae Liturgusidae Photinaidae Acanthopidae bogomoliv nezvichajnoyi formi sho poshireni v Centralnij ta Pivdennij Americi Zokrema bogomoli z rodini Liturgusidae meshkayut na kori derev mayut zahisne zabarvlennya pid kolir kori a takozh plasku formu tila z virostami sho nagaduyut mohi abo lishajniki Bogomol rodu Liturgusa z rodini Liturgusidae Panama Bogomol Pogonogaster tristani z rodini Thespidae Kosta Rika Bogomol rodu Acontista z rodini Acanthopidae Ekvador Nadrodina Nanomantoidea ob yednuye tri rodini Leptomantellidae Amorphoscelidae dribnih bogomoliv sho meshkayut perevazhno v tropichnij Africi ta Shidnij Aziyi Do nadrodini Eremiaphiloidea vhodyat 4 rodini bogomoliv Rivetinidae Eremiaphilidae Toxoderidae sho meshkayut u teplih posushlivih regionah Syudi nalezhat bezkrili bogomoli pustel Eremiaphila korotkokrili bogomoli Rivetina ta Ameles chislenni na pivdni Yevropi ta v Zahidnij Aziyi Bogomol rodu Eremiaphila z rodini Eremiaphilidae Izrayil Bogomol rodu z rodini Eremiaphilidae PAR Bogomol Perlamantis allibertii z rodini Amorphoscelidae Portugaliya Bogomol rodu z rodini Toxoderidae Indiya Nadrodina Hymenopodoidea ob yednuye bogomoliv nezvichajnogo zabarvlennya z virostami na kincivkah cherevci ta golovi z rodin Empusidae ta Hymenopodidae Rodina empuzovi mistit 10 rodiv ob yednanih u 2 pidrodini Blepharodinae 3 rodi ta 7 rodiv Empuzovi poshireni v Staromu sviti Yevropa Afrika Zahidna Aziya Golova maye harakternij virist hodilni nogi j cherevce nesut lopati perednogrudi vidovzheni anteni samciv grebinchasti abo peristi Ci bogomoli chasto vedut nichnij sposib zhittya zhivut u visokij travi chi kushah Yaskravi tropichni bogomoli nalezhat do rodini Hymenopodidae Cherez shozhist do kvitok yih chasto nazivayut kvitkovimi bogomolami orhidejnimi bogomolami tosho Poshireni perevazhno v Africi ta Pivdenno Shidnij Aziyi z okremimi vidami v Novij Gvineyi ta Avstraliyi Bogomol Idolomantis diabolica z rodini empuzovi PAR z rodini Hymenopodidae PAR Bogomol z pidrodini Hymenopodidae PAR Do nadrodini Mantoidea vklyucheno 3 rodini ta Mantidae Ranishe vona stvoryuvala centralnu chastinu velicheznoyi polifiletichnoyi rodini bogomolovi kudi vhodili ponad polovina vsih vidiv bogomoliv Na pochatok 2020 h rokiv do ciyeyi rodini nalezhat perevazhno veliki bogomoli z Afriki Shidnoyi Aziyi Avstraliyi ta tropichnoyi Ameriki Rodina Deroplatyidae ob yednuye nizku velikih bogomoliv yaki imituyut suhe listya derev Bogomol z rodini Centralnoafrikanska Respublika Bogomol z rodini Malajziya Bogomol Orthodera novaezealandiae z rodini bogomolovi Nova Zelandiya Nadrodina Epaphroditoidea mistit 2 malenki rodini razom z 8 vidami yaki poshireni na Madagaskari ta ostrovah Karibskogo morya i Epaphroditidae Kozhna z inshih 6 nadrodin ye monotipovoyu tobto mistit lishe po odnij nevelikij rodini Gonypetidae MiomantidaeBogomol rodu z rodini Gonypetidae Malajziya Bogomol z rodini Miomantidae PAR Bogomol z rodini PAR Kolishni rodini Oskilki suttyevi zmini v sistematici bogomoliv vidbulisya lishe naprikinci 2010 h rokiv znachna chastina naukovoyi literaturi mistit grupi yaki bilshe ne viznayutsya doslidnikami Zokrema velika polifiletichna rodina Tarachodidae podilyalasya na 2 pidrodini Tarachodinae 33 rodi ta Caliridinae 7 rodiv Yiyi bulo rozformovano a osnovni grupi pereneseno do rodini Eremiaphilidae Rodina yavlyala soboyu riznomanitnu grupu bogomoliv poshirenu v Afrotropichnij Indomalajskij ta Avstalazijskij oblasti Rodina mistila 53 rodi ob yednani v 5 pidrodin Hapalomantinae 9 rodiv Iridopteryginae 8 rodiv Nanomantinae 14 rodiv Nilomantinae 5 rodiv Tropidomantinae 17 rodiv Nadali rodinu bulo rozformovano po nizci inshih rodin Riznomanittya ta poshirennyaVidomo blizko 2400 vidiv bogomoliv Bilshist iz nih poshireni v krayinah iz teplim klimatom u pomirnomu poyasi zustrichayutsya ridshe Areal bilshosti vidiv obmezhenij 45 46 shiroti na oboh pivkulyah lishe dekilka vidiv zdatni zhiti polyarnishe nizh 50 pivnichnoyi shiroti zokrema bogomol zvichajnij ta empuza pishana Empusa pennicornis U pivdennij pivkuli najpivdennishe zustrichayetsya novozelandskij bogomol Orthodera novaezealandiae Takozh dekilka vidiv bogomoliv naselyaye girskij poyas z suvorim klimatom na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya Zokrema ce predstavniki rodiv Arria Odontomantis Phyllothelys Didymocorypha libaii na visoti 2500 m u gorah Kitayu Pseudopogonogaster hebardi z Ekvadoru viyavlenij na visoti 3500 m Armene breviptera z Tadzhikistanu opisanij z gir Pamiru visotoyu 2300 2700 m a jogo ooteku znajdeno na 3700 m za vinyatkom korotkokrilogo girskogo vidu A breviptera Najdribnishij z vidomih bogomol iz pivdennoamerikanskogo tropichnogo lisu dovzhinoyu do 1 sm najbilshij iz savan Zahidnoyi Afriki samicya yakogo dosyagaye 17 sm u dovzhinu Veliki bogomoli vagoyu blizko 5 g nalezhat do rodiv Amerika ta Afrika Biogeografiya Fauna bogomoliv Yevropi ye vidnosno bidnoyu za vidovim skladom vidomo blizko 40 vidiv bogomoliv yaki nalezhat do 8 rodin ta 17 rodiv Zokrema u fauni Ukrayini vidomo 7 vidiv iz troh rodin Sered nih najposhirenishij bogomol zvichajnij Mantis religiosa sho meshkaye v stepu lisostepu ridshe v zoni lisiv Nebagato bogomoliv u Pivnichnij Americi na pivnich vid Meksiki blizko 20 vidiv z yakih 5 introducenti z inshih krayin Bagatimi na vidi bogomoliv ye tropichni zoni Aziyi Afriki Pivdennoyi Ameriki Avstraliyi Na pochatku XXI stolittya cherez klimatichni zmini ta zmicnennya transportnih zv yazkiv mizh krayinami svitu sposterigayetsya poshirennya deyakih vidiv bogomoliv za mezhi pervinnih arealiv zokrema bogomola zvichajnogo Sphodromantis viridis derevnogo bogomola zakavkazkogo tosho Ohorona riznomanittya Hypsicorypha gracilis vnesenij do Chervonogo spisku MSOP bogomol kategoriya v najmenshij nebezpeci Stanom na 2014 rik Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi z bilsh yak 2400 vidiv bogomoliv viznavav zagrozlivim lishe stan bogomola Ameles fasciipennis iz centralnoyi Italiyi a takozh do Chervonogo spisku MSOP buv vnesenij pirenejskij endemik Apteromantis aptera ale v najmensh zagrozlivomu statusi LC Prote vzhe z 2016 roku v pereliku MSOP perebuvayut 13 vidiv bogomoliv Zokrema bogomol zvichajnij Blepharopsis mendica Hypsicorypha gracilis poznacheni v najmensh zagrozlivomu statusi vrazlivimi ye Pseudoyersinia subaptera Ameles gracilis ta Ameles limbata na mezhi zniknennya perebuvaye kanarskij endemik Pseudoyersinia canariensis dlya Pseudoyersinia pilipes Pseudoyersinia teydeana i Pseudoyersinia betancuriae danih nedostatno U 2021 roci do pereliku vneseno majzhe 40 vidiv perevazhno yevropejskih U bagatoh yevropejskih krayinah okremi vidi bogomoliv ohoronyayutsya na nacionalnomu rivni Zokrema vid Pseudoyersinia brevipennis ye endemikom Franciyi vidomij za poodinokimi znahidkami v departamenti Var na pivdni krayini a z 2003 roku vvazhayetsya zniklim u krayini Apteromantis aptera ohoronyayetsya v Ispaniyi ta v YeS zgidno z Direktivoyu YeS 92 43 EEC ta Dodatkom 2 Bernskoyi konvenciyi Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno 4 iz 7 vidiv bogomoliv krayini bolivariya korotkokrila iris plyamistij empuza pishana ta empuza smugasta U Moldovi z troh vidiv bogomoliv do Chervonoyi knigi 2001 roku vidannya buv zanesenij bogomol zvichajnij a bolivariya korotkokrila ta Ameles decolor do vidannya 2015 roku natomist bogomol zvichajnij buv viklyuchenij Bogomoli v kulturiBogomoli v starodavnij kulturi Dokladnishe Komahi v kulturi Bogomol na malyunku yaponskogo hudozhnika Ohari Kosona vikonanomu v tradicijnomu yaponskomu stili Lyudi zdavna sposterigali za bogomolami Najdavnishe vidome zobrazhennya bogomola jmovirno z rodu Empusa zroblene na kameni ohroyu mizh 40 i 4 tisyachami rokiv tomu znajdene v provinciyi Markazi v centralnomu Irani U yegipetskih mifah bogomol buv malim bozhestvom ptahomuhoyu sho perevozilo dushi pomerlih do potojbichnogo svitu Bogomoli zgaduyutsya u Knizi mertvih chasiv XVIII dinastiyi 1555 1350 do n e V assirijskomu shumero akadskomu slovniku z biblioteki carya Ashshurbanipala 669 626 r do n e ye shumerski nazvi bogomoliv sho priblizno perekladayutsya yak konik nekromant i konik vishun U yevropejskih movah nazva cih komah pov yazuvalasya z molitvami nabozhnistyu pokirnistyu do Boga Lishe v maltijskij movi nazva bogomoliv perekladayetsya yak stvorinnya diyavola U kitajskomu folklori navpaki bogomol buv simvolom sili smilivosti ta zuhvalosti Kitajske prisliv ya kazhe sho hocha bogomol ne zupinit viz vin dostatno nahabnij shob sprobuvati Kitajci z davnih chasiv vlashtovuvali dvoboyi bogomoliv ta cvirkuniv Takozh u Kitayi sformuvavsya odin iz najvidomishih stiliv ushu en stil bogomola abo kulak bogomola U mifah bushmeniv bogomol odin iz tvorciv svitu Takozh Misyac opisuyetsya yak cherevik bogomola yakij toj zakinuv na nebo Krim togo za inshim mifom bogomol stvoriv antilopu kannu ta ozhivlyaye yiyi kozhen raz koli ta gine U davnogreckij literaturi poshirene slovo mantis ale vono maye pervinne znachennya svyata lyudina vishun Lishe v davnogreckogo poeta Teokrita z yavlyayetsya metafora tenditnoyi ruki kohanoyi zhinki yak hizhoyi nogi bogomola Iz davnogreckih chasiv i do XVII storichchya v Yevropi pobutuvalo povir ya sho bogomoli zdatni pokazati mandrivniku yakij zablukav shlyah dodomu Bogomoli v mistectvi Kartina Zapitannya bogomola nimeckogo hudozhnika 2 yi polovini XX stolittya Alfreda Genningsa Interes do bogomoliv u yevropejskomu ta amerikanskomu mistectvi rozvinuvsya v 1920 ti 1930 ti roki Zokrema amerikanskij poet en napisav u 1930 ti roki virshi Bogomol ta Bogomol Interpretaciya u yakih kritiki bachat oznaki imazhizmu marksizmu ta formalizmu A ese Bogomol francuzkogo pismennika ta filosofa Rozhe Kayua yake vijshlo v zhurnali en 1934 roku vplinulo na tvorchist bagatoh syurrealistiv Andre Breton ta Pol Elyuar trimali bogomoliv udoma ta sposterigali za yihnoyu povedinkoyu osoblivo za paruvannyam nadayuchi samici bogomola simvolichnogo znachennya zhinki kastratorki Salvador Dali vvazhav zhinku na kartini Anzhelyus penzlya Zhana Fransua Mille uosoblennyam bogomola j nasliduvav cyu kartinu na vlasnomu polotni Atavizmi sutinok Dali nikoli ne malyuvav bogomoliv hocha j brav uchast u sposterezhenni za nimi v Elyuara ale natomist na jogo polotnah ye chimalo konikiv yakih kritiki asociyuyut iz bogomolami simvolami nebezpechnoyi zhinki ta strahu kastraciyi Ideyu poyednannya kohannya j smerti rozvivav filosof Zhorzh Bataj yakij suttyevo vplinuv na roboti hudozhnika Andre Massona Masson pereyihav do Ispaniyi de chasto zustrichav bogomoliv u prirodnomu seredovishi j napisav chimalo poloten prisvyachenih cim komaham zokrema Litnij divertisment de vidbuvayetsya orgiya za uchasti bogomoliv Takozh syurrealistiv privablyuvala zdatnist bogomoliv do maskuvannya zokrema na kartini Maksa Ernsta Radist zhittya sered zeleni prihovani dvi komahi Opis bogomoliv zustrichayetsya takozh u prirodoznavchij ta fantastichnij literaturi U romani Dzheralda Darrella 1955 roku Moya rodina ta inshi zviri zobrazhuyetsya bij mizh ulyublencyami hlopchika samiceyu bogomola Sesiliyeyu ta gekonom Dzheronimo V opovidanni Viktora Pelevina Zal spivochih kariatid ros Zal poyushih kariatid zi zbirki 2008 roku golovnij geroyini Oleni pid diyeyu ekstraktu z bogomoliv Mantis B vvizhayetsya duh samici bogomola yakij poyasnyuye yij sutnist buttya U kinci opovidannya Olena zlivayetsya z uyavnoyu samiceyu bogomola ta namagayetsya z yisti cholovika pid chas statevogo aktu Bogomoli v kino ta videoigrah Afisha filmu Smertelnij bogomol 1957 SShA Bogomoli takozh ye personazhami kilkoh filmiv U fantastichnij kinostrichci 1957 roku en vnaslidok globalnogo poteplinnya tane kriga na Pivnichnomu polyusi vivilnyuyuchi 65 metrovogo bogomola yakij zagrozhuye znishiti lyudstvo Geroyi strichki vbivayut fantastichne chudovisko Taku zh nazvu v perekladi maye en 1978 roku ale tam slovo bogomol vzhivayetsya v metaforichnomu znachenni potuzhnogo ta kmitlivogo voyaka Yak i v hudozhnomu mistectvi ta v literaturi bogomol u kino chasto vistupaye simvolom nebezpechnoyi zhinki zokrema u francuzkomu en 2017 roku mova jde pro zhinku vbivcyu U filmi Godzilla Finalni vijni 2004 roku gigantskij bogomol Kamakuras ye monstrom yakij napadaye na Parizh Bogomolicya ye supergeroyineyu komiksiv kompaniyi Marvel Comics Sered animacijnih filmiv bogomol ye odnim iz geroyiv majstriv kung fu v multfilmi Panda Kung Fu de vistupaye pozitivnim personazhem Natomist u anime seriali Bdzhilka Maya 1975 1979 rokiv bogomol ye nebezpechnim hizhakom vid yakogo ryatuyutsya golovni geroyi v 13 mu epizodi pershogo sezonu U zasnovanomu na seriali multfilmi en 2018 roku bogomol viglyadaye cilkom mirolyubnim U videoigrah bogomolam najchastishe vidvoditsya rol monstriv yakih gravcyu potribno peremogti chi znishiti U gri en antagonistom ye napivlyudina napivbogomol na im ya Empuza a v gri en predstavleni evsocialni monstri bogomoli Bogomoli v numizmatici ta filateliyi Persha moneta iz zobrazhennyam bogomola vidoma iz Siciliyi blizko 420 roku do n e Na pam yatnih monetah u 50 ta 500 kazahstanskih tenge 2012 roku zobrazheno miscevij vid Hierodula tenuidentata Cikavo sho bogomoli zobrazheni z oboh bokiv monet Bogomola zvichajnogo zobrazheno na polskij moneti 2011 roku ta 10 sribnih kanadskih dolarah 2012 roku Inshij vid bogomoliv zobrazheno na moneti v 1 avstralijskij dolar 2010 roku V Ukrayini 2019 roku Banknotno monetnim dvorom Nacionalnogo banku vipushenij monetopodibnij zheton zlotnik na yakomu zobrazhenij iris plyamistij Stilizovane zobrazhennya bogomola z rozpravlenimi krilami nayavne na banknoti v 25 surinamskih guldeniv 2000 roku vipusku Hierodula tenuidentata na aversi moneti 50 tenge Kazahstan Hierodula tenuidentata na reversi moneti 50 tenge Kazahstan Stilizovane zobrazhennya bogomola na banknoti 25 guldeniv Surinam U filateliyi v 1948 2018 rokah vidomo prinajmni 136 marok sho zobrazhuyut blizko 30 vidiv bogomoliv sho nalezhat do 23 rodiv Bogomol zvichajnij ye najpopulyarnishim ob yektom entomofilateliyi jogo zobrazheno na 49 markah 38 krayin zokrema Moldovi Tadzhikistanu Ukrayini Natomist 13 inshim vidam bogomoliv prisvyacheno lishe po odnij marci kozhnomu Chastina bogomoliv z rodiv Acontista Creobroter Choeradodis Empusa Polyspilota Pseudocreobotra Sphodromantis Stagmomantis promalovani nechitko sho ne dozvolyaye vidnesti yih do konkretnogo vidu cherez nedostatnyu predstavlenist detalej morfologiyi Nizka marok nesut pomilki v naukovih nazvah komah Najbilshe marok 6 vidan iz zobrazhennyami bogomoliv vipustili Sent Vinsent i Grenadini Inshi bogomoli ye na markah Kambodzhi Gani Botsvani Avstraliyi Chili Malajziyi Indoneziyi ta inshih krayin Bogomol na marci Chili persha marka iz zobrazhennyam bogomola na marci Indoneziyi Bogomol zvichajnij na marci Moldovi Lichinka bogomola zvichajnogo na marci Ukrayini Utrimannya bogomoliv u nevoli Bogomoli na rinku ekzotichnih tvarin v Italiyi Bogomoliv trimayut yak domashnih tvarin dlya nasolodi ta sposterezhen she vid chasiv Davnogo Kitayu Lyubiteli terariumiv utrimuyut perevazhno veliki tropichni vidi z originalnim zabarvlennyam abo ekstravagantnoyu morfologiyeyu virostami rogami tosho Rinok bogomoliv malo doslidzhenij hocha aktivno zrostaye na pochatku XXI stolittya U nevoli yak domashnih ulyublenciv rozvodyat predstavnikiv 80 rodiv najbilsh zvichajnimi ta privablivimi dlya terariumistiv ye bogomoli z rodiv Hierodula 23 rinku zgidno z doslidzhennyam 2022 roku 21 rinku Creobroter 14 Sphodromantis 12 Mantis 12 ta 11 natomist na inshi rodi prihoditsya 7 prodazhiv Serednya cina za bogomola stanom na 2018 rik stanovila vid 8 do 25 dolariv SShA Bogomoliv trimayut u laboratornih umovah i z naukovoyu metoyu Dlya cogo yih rozvodyat u velikih bankah chi terariumah prichomu molodih nimf mozhna trimati razom poki voni dribni ta odnogo rozmiru Yih goduyut muhami targanami cvirkunami Odni vidi rozmnozhuyutsya v nevoli krashe za inshih Zokrema do laboratornogo utrimannya rekomenduyut vidi Sphodromantis viridis Iris oratoria predstavnikiv rodiv Miomantis Natomist rozmnozhennya bogomoliv z rodu bogomola zvichajnogo bogomolchika Geldrejha Hymenopus coronatus ta inshih ye dosit uskladnenim Naukovi doslidzhennyaPershij vidomij opis bogomola v yevropejskij nauci nalezhit italijskomu likaryu ta naturalistu Antonio Vallisneri yakij 1715 roku vidav doslidzhennya morfologiyi ooteki ta zhittyevogo ciklu bogomola zvichajnogo yakogo vin nazvav pavuko konik ital Ragno Locusta Rid Mantis vidiliv she Karl Linnej 1758 roku ta vidnis tudi najbilsh poshirenih u Zahidnij Yevropi bogomoliv bogomola zvichajnogo ta Iris oratoria U seredini XIX stolittya chimalo vidiv bogomoliv opisav francuzkij entomolog en Bagato vidomostej pro povedinku yevropejskih bogomoliv zokrema pro statevij kanibalizm u bogomola zvichajnogo zibrav francuzkij entomolog Zhan Anri Fabr Inshij francuzkij doslidnik en opisav chimalo vidiv bogomoliv iz seredzemnomorskogo regionu Shvejcarec Anri Sossyur vivchav bogomoliv Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki a italijskij zoolog en na pochatku XX stolittya zaklav osnovi suchasnoyi sistematiki bogomoliv Veliku robotu z vivchennya svitovoyi fauni bogomoliv u seredini XX stolittya zdijsnili avstrijski entomologi Alfred Kaltenbah i en Na pochatku XXI stolittya bogomoliv doslidzhuye nebagato entomologiv sered nih Rajnhard Ernmann Rozhe Rua Franchesko Lombardo tosho Doslidniki bogomoliv Antonio Vallisneri 1661 1730 Anri Sossyur 1829 1905 Ermanno Giglio Tos 1865 1926 Lyusyen Shopar 1885 1971 Div takozhSpisok bogomoliv Alzhiru Spisok bogomoliv Yevropi Spisok bogomoliv UkrayiniPrimitkiGusyev V I Yermolenko V M Svishuk V V Shmigovskij K A 1962 Kiyiv Rad shk s 19 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 4 travnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Markevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 152 Mantodea Species File Online 26 lipnya 2015 u Wayback Machine angl Rasnitsyn A P Quicke D L J eds 2002 History of insects New York Kluwer Academic Publisher Dordrecht s 273 276 ISBN 1 4020 0026 X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka angl Brannoch Sydney K Wieland Frank Rivera Julio Klass Klaus Dieter Bethoux Olivier Svenson Gavin J 2017 Manual of praying mantis morphology nomenclature and practices Insecta Mantodea ZooKeys 696 1 100 doi 10 3897 zookeys 696 12542 ISSN 1313 2970 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Plavilshikov N N 1994 Opredelitel nasekomyh Kratkij opredelitel naibolee rasprostranyonnyh nasekomyh evropejskoj chasti Rossii M Topikal s 544 ros Battiston ta in 2010 s 61 63 Battiston ta in 2010 s 64 Svenson Gavin J Rodrigues Henrique M 2019 A novel form of wasp mimicry in a new species of praying mantis from the Amazon rainforest Vespamantoida wherleyi gen nov sp nov Mantodea Mantoididae PeerJ 7 e7886 doi 10 7717 peerj 7886 ISSN 2167 8359 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Mkhize S B V Kumar R 1972 Histology and physiology of the mandibular glands in Dictyoptera Journal of Entomology Series A General Entomology 46 2 161 165 doi 10 1111 j 1365 3032 1972 tb00123 x ISSN 0047 2409 angl Svenson Gavin J Van Alphen Bart Prete Greg M Carrion Christina Patel Salim Schirmer Aaron E Prete Frederick R 2019 Rhythmic abdominal pumping movements in praying Mantises Insecta Mantodea Fragmenta Entomologica 51 1 29 40 doi 10 4081 fe 2019 332 ISSN 2284 4880 angl Rosner Ronny von Hadeln Joss Tarawneh Ghaith Read Jenny C A 2019 A neuronal correlate of insect stereopsis Nature Communications 10 1 doi 10 1038 s41467 019 10721 z ISSN 2041 1723 angl Frederick R Prete Complex Worlds from Simpler Nervous Systems 2004 angl Carle Thomas Horiwaki Rio Hurlbert Anya Yamawaki Yoshifumi 2018 Aversive Learning in the Praying Mantis Tenodera aridifolia a Sit and Wait Predator Journal of Insect Behavior 31 2 158 175 doi 10 1007 s10905 018 9665 1 ISSN 0892 7553 Battiston ta in 2010 s 38 39 Nyffeler Martin Maxwell Michael R Remsen J V 2017 Bird Predation By Praying Mantises A Global Perspective The Wilson Journal of Ornithology 129 2 331 344 doi 10 1676 16 100 1 ISSN 1559 4491 angl Battiston Roberto Puttaswamaiah Rajesh Manjunath Nayak 2018 The fishing mantid predation on fish as a new adaptive strategy for praying mantids Insecta Mantodea Journal of Orthoptera Research 27 2 155 158 doi 10 3897 jor 27 28067 ISSN 1937 2426 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Joe Ballenger Do Mantids Get Parasites AskEntomologist March 4 2015 25 veresnya 2020 u Wayback Machine angl Gorobchishin V A Royushie osy Hymenoptera Sphecidae podsemejstv Larrinae Crabroninae Mellininae Nyssoninae Philanthinae Lesostepi Ukrainy fauna i ekologicheskie osobennosti 25 kvitnya 2015 u Wayback Machine Praci Zoologichnogo muzeyu Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im Tarasa Shevchenka T 4 s 105 2006 ros Klaus Urich 17 kvitnya 2013 Comparative Animal Biochemistry Springer Science amp Business Media s 396 ISBN 978 3 662 06303 3 angl Yager D 1999 The Praying Mantids Research Perspectives u Prete Wells Wells red Johns Hopkins University Press s 311 317 arhiv originalu za 13 grudnya 2020 procitovano 30 lipnya 2019 angl Battiston ta in 2010 s 29 32 Gemeno Cesar Claramunt Jordi 2006 Sexual Approach in the Praying Mantid Mantis Religiosa L PDF Journal of Insect Behavior 19 6 731 740 doi 10 1007 s10905 006 9058 8 ISSN 0892 7553 angl Fenton Brock Brown William D Muntz Gregory A Ladowski Alexander J 2012 Low Mate Encounter Rate Increases Male Risk Taking in a Sexually Cannibalistic Praying Mantis PLoS ONE 7 4 e35377 doi 10 1371 journal pone 0035377 ISSN 1932 6203 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Lelito Jonathan P Brown William D 2008 Mate attraction by females in a sexually cannibalistic praying mantis Behavioral Ecology and Sociobiology 63 2 313 320 doi 10 1007 s00265 008 0663 8 ISSN 0340 5443 Wieland 2013 s 43 Schubnel Thomas Nel Andre 2019 New Paleogene mantises from the Oise amber and their evolutionary importance Acta Palaeontologica Polonica 64 doi 10 4202 app 00628 2019 ISSN 0567 7920 angl Wieland 2013 s 13 14 Schwarz Christian J Roy Roger 2019 The systematics of Mantodea revisited an updated classification incorporating multiple data sources Insecta Dictyoptera Annales de la Societe entomologique de France N S 55 2 101 196 doi 10 1080 00379271 2018 1556567 ISSN 0037 9271 angl Svenson Gavin J Hardy Nate B Cahill Wightman Haley M Wieland Frank 2015 Of flowers and twigs phylogenetic revision of the plant mimicking praying mantises Mantodea Empusidae and Hymenopodidae with a new suprageneric classification Systematic Entomology 40 4 789 834 doi 10 1111 syen 12134 ISSN 0307 6970 Wieland Frank Svenson Gavin J 2018 Biodiversity of Mantodea 389 416 doi 10 1002 9781118945582 ch15 angl Wieland 2013 s 27 Wieland 2013 s 17 Wieland 2013 s 38 Wieland 2013 s 35 Wieland 2013 s 29 Wieland 2013 s 33 Wieland Frank 2013 The phylogenetic system of Mantodea Insecta Dictyoptera PDF Heidelberg Univ Verlag PDF originalu za 1 bereznya 2014 Procitovano 2 serpnya 2015 angl Battiston R Picciau L Fontana P Marshall J 2010 PDF WBA Books s 164 165 ISBN 978 88 903323 1 9 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2019 angl Wu C Liu C X 2020 New record of Didymocorypha Wood Mason Mantodea Eremiaphilidae from China with description of a new high altitude wingless mantis species in Asia ZooKeys 922 51 64 https doi org 10 3897 zookeys 922 47987 angl Prete 1999 s 21 Marabuto Eduardo 2014 The Afrotropical Miomantis caffra Saussure 1871 and M paykullii Stal 1871 first records of alien mantid species in Portugal and Europe with an updated checklist of Mantodea in Portugal Insecta Mantodea Biodiversity Data Journal 2 e4117 doi 10 3897 BDJ 2 e4117 ISSN 1314 2828 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Heller K G Bohn H Mantodea Fauna Europaea version 2 6 2 retrieval date 28 10 2015 originalu za 02 06 2017 Procitovano 12 10 2019 T I Pushkar V V Kavurka Novye dannye o rasprostranenii zakavkazskogo drevesnogo bogomola Hierodula transcaucasica v Ukraine 2016 Vip 7 S 77 78 z dzherela 20 veresnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 ros Pushkar T I Yepishin V V Bogomoli Mantodea ostrova Dzharilgach pivden Ukrayini Tezi dopovidej Konferenciyi molodih doslidnikiv zoologiv 2016 m Kiyiv Institut zoologiyi NAN Ukrayini 16 11 2016 r Kiyiv 2016 21 s Zoologichnij kur yer No 10 Pupins M Kalnins M Pupina A Jaundaldere I 2012 PDF Acta Biol Univ Daugavp 12 2 175 184 ISSN 1407 8953 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 angl Miskelly James Paiero Steven M 2019 Mantodea Blattodea Orthoptera Dermaptera and Phasmida of Canada ZooKeys 819 255 269 doi 10 3897 zookeys 819 27241 ISSN 1313 2970 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Linn Catherine Anne Griebeler Eva Maria 2014 Reconstruction of two colonisation pathways of Mantis religiosa Mantodea in Germany using four mitochondrial markers Genetica 143 1 11 20 doi 10 1007 s10709 014 9806 1 ISSN 0016 6707 Battiston Roberto Andria Simone amp Ruzzante Gianpaolo The silent spreading of a giant mantis a critical update on the distribution of Sphodromantis viridis Forskal 1775 in the Mediterranean islands Mantodea Mantidae Onychium 13 25 30 doi 10 5281 zenodo 546318 angl Jerzy Romanowski Roberto Battiston amp Georgi Hristov 2019 Acta zool bulg 71 2 297 300 Arhiv originalu za 3 sichnya 2019 angl Fabio Cianferoni Orlando Mochi Filippo Ceccolini New records of Hierodula Burmeister 1838 Mantodea Mantidae in Europe Revista gaditana de Entomologia volumen IX num 1 2018 299 308 angl Battiston R 2014 Ameles fasciipennis The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T44791445A44798187 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2014 1 RLTS T44791445A44798187 en Downloaded on 23 May 2016 angl Battiston R 2014 Apteromantis aptera The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T1935A21426204 http dx doi org 10 2305 IUCN UK 2014 1 RLTS T1935A21426204 en Downloaded on 04 June 2016 angl Mantodea IUCN 19 zhovtnya 2021 u Wayback Machine angl Cle de determination simplifiee des MantesEn Region PACA Version 1 2015 14 kvitnya 2019 u Wayback Machine fr Battiston Roberto Ortego Joaquin Correas Jose R Cordero Pedro J 2014 A revision of Apteromantis Mantodea Mantidae Amelinae A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems Zootaxa 3797 1 65 doi 10 11646 zootaxa 3797 1 8 ISSN 1175 5334 angl I A Akimov red 2009 Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit K Globalkonsalting s 600 Asea M Timus Elena V Baban Livia I Calestru 2017 PDF Current Trends in Natural Sciences 6 11 174 182 Arhiv originalu PDF za 1 travnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2020 angl Kolnegari Mahmood Naserifard Mohammad Hazrati Mandana Shelomi Matan 2020 Squatting squatter mantis man A prehistoric praying mantis petroglyph in Iran Journal of Orthoptera Research 29 1 41 44 doi 10 3897 jor 29 39400 ISSN 1937 2426 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl Prete 1999 s 5 Prete 1999 s 4 ros Tanlancyuan stil Bogomola populyarnejshij iz sushestvuyushih stilej ushu 12 serpnya 2020 u Wayback Machine 2011 Verner E Mify narodov Afriki Per s angl T E Lyubovskoj M ZAO Centrpoligraf 2007 ros Prete 1999 s 5 6 Golston Michael 2006 Petalbent Devils Louis Zukofsky Lorine Niedecker and the Surrealist Praying Mantis Modernism modernity 13 2 325 347 doi 10 1353 mod 2006 0042 ISSN 1080 6601 angl PAN Le Yan 2019 The Praying Mantis in Man s Club DEStech Transactions on Social Science Education and Human Science icesd doi 10 12783 dtssehs icesd2019 28213 ISSN 2475 0042 angl 11 Surrealism Image Archetype and Object Modern Art course outline Lafayette College Academic Museum 10 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Markus Ruth 2000 Surrealism s Praying Mantis and Castrating Woman Woman s Art Journal 21 1 33 doi 10 2307 1358868 ISSN 0270 7993 JSTOR 1358868 angl Nasiba Tallibaeva P5 Viktor Pelevin Afisha ru 17 oktyabrya 2008 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Serial Bogomol 2017 Kinozona 2 grudnya 2020 u Wayback Machine ros Literature Maya the Bee tvtropes 4 grudnya 2019 u Wayback Machine angl Shelomi Matan 2019 Entomoludology Arthropods in Video Games American Entomologist 65 2 97 106 doi 10 1093 ae tmz028 ISSN 1046 2821 Bodson L 1983 The beginnings of entomology in Ancient Greece The Classical Outlook 61 3 6 PDF PDF originalu za 27 listopada 2014 Procitovano 2 chervnya 2016 Canadian Silver 10 Dollars The Praying Mantis 2012 coin KM 1259 angl Australian 1 Dollar Praying mantis 2010 coin KM 1447 angl Insects on Coins 12 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Baltazar E H Gomez B Los Mantodea en la filatelia Insecta Dictyoptera Dugesiana 2019 T 26 vip 2 S 71 76 z dzherela 23 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 isp Stamp of Kampuchea 1 50 R 1988 originalu za 2 serpnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 27 sichnya 2004 Procitovano 2 chervnya 2016 Mantis gayi Battiston R Di Pietro W Anderson K 2022 The pet mantis market a first overview on the praying mantis international trade Insecta Mantodea Journal of Orthoptera Research 31 1 63 68 https doi org 10 3897 jor 31 71458 angl Battiston ta in 2010 s 13 15 DzherelaBattiston Roberto Picciau Luca Fontana Paolo Marshall Judith 2010 PDF WBA Books ISBN 978 88 903323 1 9 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2015 angl Rasnitsyn A P Quicke D L J eds 2002 History of insects New York Kluwer Academic Publisher Dordrecht s 273 276 ISBN 1 4020 0026 X a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka angl Wieland Frank 2013 PDF Heidelberg Univ Verlag Arhiv originalu PDF za 1 bereznya 2014 Procitovano 2 serpnya 2015 angl Plavilshikov N N 1994 Opredelitel nasekomyh Kratkij opredelitel naibolee rasprostranyonnyh nasekomyh evropejskoj chasti Rossii M Topikal s 544 ros Harz Kurt Kaltenbach Alfred 1976 Die Orthopteren Europas III The Orthoptera of Europe III doi 10 1007 978 94 017 2513 2 ISBN 978 90 481 8514 6 Prete Frederick R 1999 JHU Press s 362 ISBN 0801861748 Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2016 angl Brannoch Sydney K Wieland Frank Rivera Julio Klass Klaus Dieter Bethoux Olivier Svenson Gavin J 2017 Manual of praying mantis morphology nomenclature and practices Insecta Mantodea ZooKeys 696 1 100 doi 10 3897 zookeys 696 12542 ISSN 1313 2970 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya angl kerivnictvo z morfologiyi bogomoliv Mantodea Species File Online 26 lipnya 2015 u Wayback Machine angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BogomoliBogomoli Zoolog com ua 14 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Bogomol zhiva pastka Ekologiya zhittya 07 02 2012 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Valentin Bendyug Bogomoli HajVej 01 10 2008 28 lipnya 2014 u Wayback Machine Cherez speku Kiyiv zapolonili bogomoli ta brefulopsisi Ukrayinski novini 27 lipnya 2010 30 lipnya 2019 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do vibranih statej Ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ