Apteromantis aptera | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Імаго Apteromantis aptera, Португалія | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Apteromantis aptera ([en], 1894) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Apteromantis aptera — вид богомолів, що поширений на Піренейському півострові.
Опис
Невеликий зелений (зрідка жовтуватий) безкрилий богомол, довжина тіла самця 2,7-2,8 см, самиці - 2,85-3,6 см. Голова такої ширини, як і передньоспинка, конічні фасеткові очі сильно виступають над поверхнею голови. Антени ниткоподібні, в самців довші.
Передні стегна з 4 дискоїдальними та 4 зовнішніми шипами. Середні та задні ноги довгі, особливо в самців. Черевце самців тендітніше, а церки сплощені.
Спосіб життя
Вид має одне покоління на рік. Самиця відкладає міцну пінисту оотеку з 30-40 яєць, з яких у другій половині червня виходять личинки. Зимує личинка, імаго з'являється у травні або на початку червня.
Мешкають у сухих чагарниках гариги та маквісу в центральній та південній Іспанії й Португалії. Обирає теплі місця на узліссях, пустищах, старих виноградниках, вздовж доріг. Сидить на невеликих трав'янистих рослинах, очікуючи жертву — дрібних комах чи інших членистоногих. Зустрічаються на висоті від 60 до 1250 м над рівнем моря.
Охорона
У 1986 році вид було внесено до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи зі статусом «зникаючий». Пізніше у 1996 році йому було надано статус «нижчий ризик/майже під загрозою». 2014 року статус було переглянуто та надано категорію «найменший ризик» через виявлення численних нових місць мешкання в Іспанії та Португалії. Також Apteromantis aptera охороняється в Іспанії та в ЄС згідно з (Директивою ЄС 92/43/EEC). Вид включений до Додатку 2 Бернської конвенції.
Примітки
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). (PDF). WBA Books. с. 82-83. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2019.(англ.)
- Battiston, Roberto; Ortego, Joaquín; Correas, José R.; Cordero, Pedro J. (2014). A revision of Apteromantis (Mantodea: Mantidae, Amelinae): A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems. Zootaxa. 3797 (1): 65. doi:10.11646/zootaxa.3797.1.8. ISSN 1175-5334.(англ.)
- Battiston, R. 2014. Apteromantis aptera. The IUCN Red List of Threatened Species 2014: e.T1935A21426204(англ.)
Джерела
- Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). (PDF). WBA Books. с. 82-83. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 30 січня 2019.(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apteromantis aptera Imago Apteromantis aptera Portugaliya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Bogomoli Mantodea Rodina Mantidae Pidrodina Amelinae Triba Amelini Rid Apteromantis Vid A aptera Binomialna nazva Apteromantis aptera en 1894 Posilannya Vikishovishe Apteromantis aptera EOL 3489837 MSOP 1935 NCBI 1194554 Apteromantis aptera vid bogomoliv sho poshirenij na Pirenejskomu pivostrovi OpisNevelikij zelenij zridka zhovtuvatij bezkrilij bogomol dovzhina tila samcya 2 7 2 8 sm samici 2 85 3 6 sm Golova takoyi shirini yak i perednospinka konichni fasetkovi ochi silno vistupayut nad poverhneyu golovi Anteni nitkopodibni v samciv dovshi Peredni stegna z 4 diskoyidalnimi ta 4 zovnishnimi shipami Seredni ta zadni nogi dovgi osoblivo v samciv Cherevce samciv tenditnishe a cerki splosheni Sposib zhittyaVid maye odne pokolinnya na rik Samicya vidkladaye micnu pinistu ooteku z 30 40 yayec z yakih u drugij polovini chervnya vihodyat lichinki Zimuye lichinka imago z yavlyayetsya u travni abo na pochatku chervnya Meshkayut u suhih chagarnikah garigi ta makvisu v centralnij ta pivdennij Ispaniyi j Portugaliyi Obiraye tepli miscya na uzlissyah pustishah starih vinogradnikah vzdovzh dorig Sidit na nevelikih trav yanistih roslinah ochikuyuchi zhertvu dribnih komah chi inshih chlenistonogih Zustrichayutsya na visoti vid 60 do 1250 m nad rivnem morya OhoronaU 1986 roci vid bulo vneseno do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi zi statusom znikayuchij Piznishe u 1996 roci jomu bulo nadano status nizhchij rizik majzhe pid zagrozoyu 2014 roku status bulo pereglyanuto ta nadano kategoriyu najmenshij rizik cherez viyavlennya chislennih novih misc meshkannya v Ispaniyi ta Portugaliyi Takozh Apteromantis aptera ohoronyayetsya v Ispaniyi ta v YeS zgidno z Direktivoyu YeS 92 43 EEC Vid vklyuchenij do Dodatku 2 Bernskoyi konvenciyi PrimitkiBattiston R Picciau L Fontana P Marshall J 2010 PDF WBA Books s 82 83 ISBN 978 88 903323 1 9 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2019 angl Battiston Roberto Ortego Joaquin Correas Jose R Cordero Pedro J 2014 A revision of Apteromantis Mantodea Mantidae Amelinae A comprehensive approach to manage old taxonomic and conservation problems Zootaxa 3797 1 65 doi 10 11646 zootaxa 3797 1 8 ISSN 1175 5334 angl Battiston R 2014 Apteromantis aptera The IUCN Red List of Threatened Species 2014 e T1935A21426204 angl DzherelaBattiston R Picciau L Fontana P Marshall J 2010 PDF WBA Books s 82 83 ISBN 978 88 903323 1 9 Arhiv originalu PDF za 23 veresnya 2015 Procitovano 30 sichnya 2019 angl