Сарагоська тайфа (ісп. Taifa de Zaragoza; араб. طائفة سرقسطة) — в 1019–1110 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Сарагоса. Арабською — емірат Саракуста. Фактично припинило існування у 1110 році, але невеличке володіння зберігалося до 1131 року.
Сарагоська тайфа | ||||
| ||||
Сарагоська тайфа в XI ст. | ||||
Столиця | Сарагоса | |||
Мови | арабська | |||
Релігії | сунізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1019 | |||
- Ліквідовано | 1131 | |||
|
Історія
З самого початку утворення намісництва в Сарагосі його правителі (валі) були напівнезалежними володарями. Це обумовлювалося прикордонним розташуванням з християнськими державами — спочатку Франкською державою, потім графствами Барселона, Арагон і Памплона. Лише з посиленням Кордовського емірату вдалося побороти впливовий рід Бану Касі, що тривалий час керував Сарагосою. Втім з кінця IX ст. Тут спадковими валі стали представники роду Туджибідів. після придушення спроб останніх у 935 і 937 роках відокремитися від держави, валі Сарагоси стали вірними підданими правителів Кордови.
З послабленням Кордовського халіфату внаслідок боротьби за трон з 1009 року, валі Сарагоси стають практично незалежними. Зрештою 1019 року валі Мунзир оголошує себе незалежним еміром. З самого початку володарі тайфи намагалися з одного боку захопити сусідні тайфи, зокрема Тортосу і Валенсію, з другого — протистояння королівствам Наварра і Арагон, графству Барселона.
У 1038 році династію Туджибідів було повалено династією Худидів. Останні в боротьбі за вплив в Валенсійській тайфі вступили у протистояння з Толедською тайфою. Для протиборства останній було укладено союз з королівство Леон.
Втім у 1046 році після смерті еміра аль-Мустаїна I виокремилося декілька незалежних тайф: в Леріді, Уесці, Туделі та Калатаюді. До 1048 року було повернуто під владу Сарагоси тайфи в Уесці, Калатаюді та Туделі. У 1060 року було захоплено , 1076 року — Денійську та встановлено зверхність над Валенсійською тайфою.
Втім у 1081 році Сарагоську тайфу знову було поділено між братами. Водночас почалися війни з королівство Арагон. Разом з тим еміри намагалися грати на внутрішній боротьбі в королівстві Кастилія, протистояння між Наваррою і Кастилією.
1086 році після вторгнення військ Альморавідів на Піренейський півострів, підкореннями ними південних і західних тайф, перемог над християнськими королями, еміри намагалися тримати рівновагу між Арагоном і Альморавідами. Втім поступово відбувається ослаблення Сарагоської тайфи, чим скористалися її вороги. 1110 року війська Альморавідів захопили Сарагосу. Рештки тайфи збереглися навколо міста Руеда, куди пересилилися еміри. Вони стають союзниками Кастилії. 1131 року за угодою Руеда з областю стала кастильською.
Територія
У період Туджибідів Сарагоська тайфа простягалася від міста Сорія на заході до міста Кінка на сході. В період Худидів територія не була стабільною, оскільки постійно ділилася між братами, які утворювали самостійні тайфи. Втім Сарагоська тайфа охоплювала землі до Денії.
Державний устрій
На чолі стояв емір, якому належала вища політична, військова і судова влада. Час від часу збирав раду з числа родичів та знаті. На місцях діяли каді (судді).
Населення і суспільство
На чолі стояла знать з еміром. Панівний клас (джасса) становили єменці, частково сирійські араби. бербери спочатку не були чисельними, селилися в невеличких міста та у передмістях Сарагоси і Уески.
Сарагоса була одним з найважливіших і населеніших міст в Аль-Андалусі, сягнувши в період розквіту 25 тис. мешканців.
Мусульмани мешкали переважно в містах, в сільських місцевостях переважали християни і мосараби. Втім на початку основу становили мувалади. Жиди селилися окремими кварталами, долучаючись до торгівлі та державної служби.
Економіка
Основу становили землеробство і ремісництво. Переважно зрошувальне землеробство, що давало значні врожаї зернових. Також значного піднесення набуло садівництво.
Основу ремісництво становило ковальська продукція, гончарство, вироби зі шкіри, льону, шовку. Шкіряні та гончарні вироби експортувалися. Відомими була позолочена (зелена) емальована фаянсова кераміка, центрами виробництва якої були міста Калатаюд, Барбастро і Сарагоса. Ковалі з Сарагоси виготовляли якісні мечі і шоломи, з Уески — кольчуги. Знаними були сарагоські ювеліри.
Торгівля крамом та харчами здійснювалося річкою Ебро. З розширенням меж тайфи, що дозволило вийти до Середземного моря, відбувається залучення до Середземноморської торгівлі. В Сарагосі також існував один з найбільших ринків рабів на Піренеях.
З 1024 року почалося карбування власної монети тайфи — золотого динару.
Культура
Еміри підтримували розвиток писемності, але особливу увагу приділяли наукам — математиці, астрономії, а також філософії. Центром була Сарагоса. Найбільшого культурного піднесення досягла у 1046—1110 роках.
Тут діяли поети , , , , Абу Абд ас-Самад ас-Саракусті, Ібн ас-Саффар ас-Саракусті і , філологи , філософи Соломон ібн Габірол і , лікарі , і , математики і Алі ібн Ахмад ібн Дауд, письменник і правник Аль-Баї, композитор Аль-Хаддад, ботанік Ібн Букларіс, граматик Леві бен Якуб бен ат-Таббан. Самі еміри цікавилися наукою та літературою, зокрема Ахмад I аль-Муктадир і його син Юсуф аль-Мутамін були талановитими поетами, математиками і філософами.
Еміри
Туджибіди
- Мунзир I аль-Мансур (1019—1023)
- Ях'я аль-Музаффар (1023—1036)
- Мунзир II (1036—1038)
- Абдалла ібн Хакам (1038)
Худиди
- аль-Мустаїна I (1039—1046)
- Ахмад I аль-Муктадир (1046—1081)
- Юсуф аль-Мутамін (1081—1085)
- Ахмад II аль-Мустаїн (1085—1110)
- Імад ад-Даула Абд аль-Малік (1110—1130)
- Ахмад III аль-Мустансир (1130—1131)
Джерела
- BOSCH VILÁ, Jacinto, «El reino de taifas de Zaragoza: Algunos aspectos de la cultura árabe en el valle del Ebro», Cuadernos de Historia Jerónimo Zurita, 10-11 (1960), Zaragoza, Institución «Fernando el Católico» (C. S. I. C.). D. L.: Z-162-1960.
- LÓPEZ, María Jesús, Charif DANDACHLI y Felipe SAMPER, «Aragón musulmán: novecientos años de una presencia enriquecedora», publicado en Al-Ándalus, Universidad de Cádiz, núm. 180 (16 de julio de 2002), s. d. de págs., ISSN 1133-8571
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saragoska tajfa isp Taifa de Zaragoza arab طائفة سرقسطة v 1019 1110 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Saragosa Arabskoyu emirat Sarakusta Faktichno pripinilo isnuvannya u 1110 roci ale nevelichke volodinnya zberigalosya do 1131 roku Saragoska tajfa 1019 1131 Saragoska tajfa istorichni kordoni na kartiSaragoska tajfa v XI st Stolicya Saragosa Movi arabska Religiyi sunizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano 1019 Likvidovano 1131 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Saragoska tajfaIstoriyaZ samogo pochatku utvorennya namisnictva v Saragosi jogo praviteli vali buli napivnezalezhnimi volodaryami Ce obumovlyuvalosya prikordonnim roztashuvannyam z hristiyanskimi derzhavami spochatku Frankskoyu derzhavoyu potim grafstvami Barselona Aragon i Pamplona Lishe z posilennyam Kordovskogo emiratu vdalosya poboroti vplivovij rid Banu Kasi sho trivalij chas keruvav Saragosoyu Vtim z kincya IX st Tut spadkovimi vali stali predstavniki rodu Tudzhibidiv pislya pridushennya sprob ostannih u 935 i 937 rokah vidokremitisya vid derzhavi vali Saragosi stali virnimi piddanimi praviteliv Kordovi Z poslablennyam Kordovskogo halifatu vnaslidok borotbi za tron z 1009 roku vali Saragosi stayut praktichno nezalezhnimi Zreshtoyu 1019 roku vali Munzir ogoloshuye sebe nezalezhnim emirom Z samogo pochatku volodari tajfi namagalisya z odnogo boku zahopiti susidni tajfi zokrema Tortosu i Valensiyu z drugogo protistoyannya korolivstvam Navarra i Aragon grafstvu Barselona U 1038 roci dinastiyu Tudzhibidiv bulo povaleno dinastiyeyu Hudidiv Ostanni v borotbi za vpliv v Valensijskij tajfi vstupili u protistoyannya z Toledskoyu tajfoyu Dlya protiborstva ostannij bulo ukladeno soyuz z korolivstvo Leon Vtim u 1046 roci pislya smerti emira al Mustayina I viokremilosya dekilka nezalezhnih tajf v Leridi Uesci Tudeli ta Kalatayudi Do 1048 roku bulo povernuto pid vladu Saragosi tajfi v Uesci Kalatayudi ta Tudeli U 1060 roku bulo zahopleno 1076 roku Denijsku ta vstanovleno zverhnist nad Valensijskoyu tajfoyu Vtim u 1081 roci Saragosku tajfu znovu bulo podileno mizh bratami Vodnochas pochalisya vijni z korolivstvo Aragon Razom z tim emiri namagalisya grati na vnutrishnij borotbi v korolivstvi Kastiliya protistoyannya mizh Navarroyu i Kastiliyeyu 1086 roci pislya vtorgnennya vijsk Almoravidiv na Pirenejskij pivostriv pidkorennyami nimi pivdennih i zahidnih tajf peremog nad hristiyanskimi korolyami emiri namagalisya trimati rivnovagu mizh Aragonom i Almoravidami Vtim postupovo vidbuvayetsya oslablennya Saragoskoyi tajfi chim skoristalisya yiyi vorogi 1110 roku vijska Almoravidiv zahopili Saragosu Reshtki tajfi zbereglisya navkolo mista Rueda kudi peresililisya emiri Voni stayut soyuznikami Kastiliyi 1131 roku za ugodoyu Rueda z oblastyu stala kastilskoyu TeritoriyaU period Tudzhibidiv Saragoska tajfa prostyagalasya vid mista Soriya na zahodi do mista Kinka na shodi V period Hudidiv teritoriya ne bula stabilnoyu oskilki postijno dililasya mizh bratami yaki utvoryuvali samostijni tajfi Vtim Saragoska tajfa ohoplyuvala zemli do Deniyi Derzhavnij ustrijNa choli stoyav emir yakomu nalezhala visha politichna vijskova i sudova vlada Chas vid chasu zbirav radu z chisla rodichiv ta znati Na miscyah diyali kadi suddi Naselennya i suspilstvoNa choli stoyala znat z emirom Panivnij klas dzhassa stanovili yemenci chastkovo sirijski arabi berberi spochatku ne buli chiselnimi selilisya v nevelichkih mista ta u peredmistyah Saragosi i Ueski Saragosa bula odnim z najvazhlivishih i naselenishih mist v Al Andalusi syagnuvshi v period rozkvitu 25 tis meshkanciv Musulmani meshkali perevazhno v mistah v silskih miscevostyah perevazhali hristiyani i mosarabi Vtim na pochatku osnovu stanovili muvaladi Zhidi selilisya okremimi kvartalami doluchayuchis do torgivli ta derzhavnoyi sluzhbi EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo i remisnictvo Perevazhno zroshuvalne zemlerobstvo sho davalo znachni vrozhayi zernovih Takozh znachnogo pidnesennya nabulo sadivnictvo Osnovu remisnictvo stanovilo kovalska produkciya goncharstvo virobi zi shkiri lonu shovku Shkiryani ta goncharni virobi eksportuvalisya Vidomimi bula pozolochena zelena emalovana fayansova keramika centrami virobnictva yakoyi buli mista Kalatayud Barbastro i Saragosa Kovali z Saragosi vigotovlyali yakisni mechi i sholomi z Ueski kolchugi Znanimi buli saragoski yuveliri dinar Yah yi al Muzaffara Torgivlya kramom ta harchami zdijsnyuvalosya richkoyu Ebro Z rozshirennyam mezh tajfi sho dozvolilo vijti do Seredzemnogo morya vidbuvayetsya zaluchennya do Seredzemnomorskoyi torgivli V Saragosi takozh isnuvav odin z najbilshih rinkiv rabiv na Pireneyah Z 1024 roku pochalosya karbuvannya vlasnoyi moneti tajfi zolotogo dinaru KulturaEmiri pidtrimuvali rozvitok pisemnosti ale osoblivu uvagu pridilyali naukam matematici astronomiyi a takozh filosofiyi Centrom bula Saragosa Najbilshogo kulturnogo pidnesennya dosyagla u 1046 1110 rokah Tut diyali poeti Abu Abd as Samad as Sarakusti Ibn as Saffar as Sarakusti i filologi filosofi Solomon ibn Gabirol i likari i matematiki i Ali ibn Ahmad ibn Daud pismennik i pravnik Al Bayi kompozitor Al Haddad botanik Ibn Buklaris gramatik Levi ben Yakub ben at Tabban Sami emiri cikavilisya naukoyu ta literaturoyu zokrema Ahmad I al Muktadir i jogo sin Yusuf al Mutamin buli talanovitimi poetami matematikami i filosofami Emiri Tudzhibidi Munzir I al Mansur 1019 1023 Yah ya al Muzaffar 1023 1036 Munzir II 1036 1038 Abdalla ibn Hakam 1038 Hudidi al Mustayina I 1039 1046 Ahmad I al Muktadir 1046 1081 Yusuf al Mutamin 1081 1085 Ahmad II al Mustayin 1085 1110 Imad ad Daula Abd al Malik 1110 1130 Ahmad III al Mustansir 1130 1131 DzherelaBOSCH VILA Jacinto El reino de taifas de Zaragoza Algunos aspectos de la cultura arabe en el valle del Ebro Cuadernos de Historia Jeronimo Zurita 10 11 1960 Zaragoza Institucion Fernando el Catolico C S I C D L Z 162 1960 LoPEZ Maria Jesus Charif DANDACHLI y Felipe SAMPER Aragon musulman novecientos anos de una presencia enriquecedora publicado en Al Andalus Universidad de Cadiz num 180 16 de julio de 2002 s d de pags ISSN 1133 8571