Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бану Касі (ісп. Banu Qasi; «сини Кассія») — рід (династія) правителів-муваладів, які у VIII—X століттях володіли землями на правому березі річки Ебро (сучасна Іспанія). Сягнувши свого найбільшого впливу в середині IX століття, родина об'єднала під своєю владою майже всі території, зайняті мусульманами у північно-східній частині Піренейського півострова. Глави родини Бану Касі були єдиними в Омеядській Іспанії правителями (окрім самих емірів і халіфів), для позначення порядку правління яких у сучасній історичній науці застосовуються числові позначення.
Династія
Родоначальником сім'ї Бану Касі був вестготський граф , від якого вона отримала свою назву. 714 року Кассій, який імовірно мав титул графа (як його можливі володіння згадуються Арнедо, Борха чи Ехеа), після арабського завоювання Піренейського півострова навернувся в іслам з метою збереження своїх володінь. У 714—715 роках він разом з іншими знатними вестготами здійснив візит до Дамаска, де особисто присягнув на вірність одному з халіфів-Омеядів (Валіду I чи Сулайману).
Отримавши дозвіл від халіфа на збереження своїх володінь, Кассій повернувся до Іспанії, де він, а потім його син Фортун ібн Кассі, почали керувати областю на правому березі річки Ебро спочатку як васали валі ал-Андалуса, а потім — еміра Кордови. Родина не належала ані до арабської, ані до берберської партій, але надавала допомогу багатьом правителям емірату в боротьбі проти численних заколотників. Син Фортуна ібн Кассі, Муса I ібн Фортун був убитий 788/789 чи 802 року під час придушення заколоту в Сарагосі, а його син Мутарріф ібн Муса — 799 року під час про-франкського повстання в Памплоні.
Муса I ібн Фортун був одружений із жінкою, яка відповідно до Кодексу Роди та хронічки історика Ібн Хайяна, також перебувала у шлюбі і з одним з вождів басків, Ініго Хіменесом. Точно не встановлено, який з тих шлюбів був першим, однак відомо, що сином Муси I від того шлюбу та його спадкоємцем на посту глави родини був Муса II ібн Муса, а сином Ініго Хіменеса — король Памплони Ініго Аріста. Близькі родинні зв'язки тих двох правителів зумовили тісний союз між Бану Касі й Наваррою, що визначив історію Піренейського регіону на подальші 50 років.
Перші відомості про діяльність Муси II належать до 820-их років, коли він разом з королем Памплони та брав участь у війнах з Франкською державою, в тому числі, у так званій (824), що дозволила Наваррі й Арагону домогтись повної незалежності від франків.
838 року почались походи Муси ібн Муси проти християн Астурії, Кастилії й Алави. Однак на початку 840-их років Муса, який був валі Тудели, вступив у конфлікт з еміром Абд ар-Рахманом I та неодноразово брав участь у заколотах, найбільші з яких відбулись у 842—844, 847 та 850 роках. Усі заколоти завершувались примиренням Муси II з правителем Кордови та участю військ Бану Касі у війнах з ворогами емірату.
Серед найбільших перемог Муси II ібн Муси — розгром 844 року війська норманів, , перемога 851 або 852 року над королем Астурії Ордоньйо I у , за що Муса отримав від еміра титул валі Сарагоси, і розграбування Барселонського графства 856 року. До того часу Хроніка Альфонсо III відносить таке повідомлення:
 | …Через ці перемоги Муса запишався настільки, що наказав своїм людям називати його третім королем Іспанії…» |  |
Інші два короля — це король Астурії та емір Кордови.
856 рік був роком найбільшої могутності родини Бану Касі за всю історію її існування. До кінця 850-их під владою Муси II та членів його сім'ї перебували майже всі володіння мусульман у північно-східній частині Піренейського півострова, включаючи міста Тудела, Сарагоса, Уеска й Толедо. Однак розрив 859 року дружніх стосунків з королем Памплони Гарсією I Інігесом і спричинене цим укладення союзу між Наваррою й Астурією, призвели до зміни балансу сил в регіоні річки Ебро: вже 859 року Муса II ібн Муса зазнав нищівної поразки від астурійсько-наваррського війська у другій битві при Альбельді, а 862 року помер від поранень, яких зазнав у сутичці з власним зятем. З того моменту почався занепад могутності Бану Касі.
Наступниками Муси II стали спочатку його син, валі Толедо , а потім онук, Мухаммад I ібн Лубб, за правління яких відбулось подрібнення володінь Бану Касі та їх розподіл між членами династії.
У той же час відбувались і численні заколоти Бану Касі проти влади еміра Кордови: валі Сарагоси Ісмаїл ібн Муса не визнавав над собою влади халіфа впродовж 10 років (872—882), значне повстання синів Муси відбулось у 872—873 роках, а Мухаммад I ібн Лубб вів війну з еміром Мухаммедом I у 883—884 роках. Прагнучи обмежити владу Бану Касі у північно-східних районах своєї держави, емір надав там володіння їхнім ворогам, родині , які постійно конфліктували з Бану Касі. Цілковите примирення Бану Касі й еміра Кордови відбулось лише 898 року, вже за нового глави родини, , на умовах визнання еміром Абдаллахом за Бану Касі всіх їхніх володінь.
Кінець IX— початок X століть були періодом останнього короткочасного зростання впливу Бану Касі в регіоні річки Ебро. Це, в основному, було зумовлено новими успіхами членів родини у війнах з християнами Кастилії, Наварри й Алави. 897 року Лубб II ібн Мухаммад, тоді ще валі Леріди, під час нападу на Барселонське графство в битві особисто завдав смертельного поранення графу Вільфреду I Волохатому, а спустошувальні вторгнення військ Бану Касі до Наварри змусили її короля Фортуна Гарсеса визнати себе васалом Кордовського халіфату.
Ситуація змінилась 905 року від моменту сходження на престол Наварри короля Санчо I, який уклав союз із королями Леону, спочатку з Гарсією I, а потім з Ордоньйо II. Союзники почали активні військові дії проти мусульман, майже щороку здійснюючи походи до володінь Бану Касі. Вже 907 під час одного з походів у відповідь до Наварри Лубб II ібн Мухаммад потрапив у засідку, влаштовану Санчо I, й загинув.
Його брат і наступник на посту глави роду, , 915 року потрапив у полон до короля Наварри й помер за два місяці після звільнення. Це дозволило наваррцям відвоювати у Бану Касі низку важливих фортець і міст, в тому числі, Каркар (909), (910) та Арнедо (918). Незважаючи на поразку, якої зазнали війська Санчо I й Ордоньйо II від еміра Абд ар-Рахмана III в битві при Вальдехункері 920 року, та втрату низки фортець, християни продовжили завоювання й 923 року король Леону захопив Нахеру, а король Наварри — Калаорру, Арнедо й Вігеру, в останньому взявши в полон і стративши главу Бану Касі .
924 року новий глава роду, , під владою якого лишились тільки ізольовані один від одного райони навколо міст Тудела і Монсон, втратив свої володіння, які привласнив емір Абд ар-Рахман III. Ще упродовж кількох років члени Бану Касі продовжували виконувати різні доручення еміра, однак на межі 930-их — 940-их років відомості про них припинили потрапляти до історичних хронік та про подальшу долю династії нічого не відомо.
Правителі з династії Бану Касі
- (перша половина VIII століття) — родоначальник родини Бану Касі; граф, імовірно, Арнедо, Борхи чи Ехеа
- Фортун ібн Кассі (нар. до 714) — глава родини Бану Касі, власник, імовірно, Арнедо чи Борхи
- Муса I ібн Фортун (убитий 788/789 чи 802) — глава родини Бану Касі, валі Тудели (до 788/789) й Сарагоси (788/789)
- Мутарріф ібн Муса (вбитий у лютому 799) — валі Памплони (788/798—799)
- Муса II ібн Муса (пом. 26 вересня 862) — глава роду Бану Касі (788/789 або 802—862), валі Тудели (до 842 і 843—862) й Сарагоси (841—842 і 852—860)
- (пом. 27 квітня 875) — глава роду Бану Касі (862—875), валі Толедо (859—873 і 874—875) й Тудели
- Мухаммад I ібн Лубб (вбитий 897) — глава роду Бану Касі (875—897), валі Толедо (875—?), Тудели (882—897) й Сарагоси (882—884)
- (загинув 30 вересня 907) — глава роду Бану Касі (897—907), валі Леріди (889—?) й Тудели (897—907)
- (вбитий 929) — глава роду Бану Касі (923—?), валі Тудели (923—924)
- (пом. 915) — глава роду Бану Касі (907—915), валі Тудели (907—915) й Леріди (907—?)
- (вбитий 923) — глава роду Бану Касі (915—923), валі Тудели (915—923)
- Уррака — дружина (від 924) короля Леону Фруели II
- Мутарріф ібн Мухаммад (вбитий 916) — валі Толедо (903—916)
- Мутарріф ібн Муса (страчений 873) — валі Тудели (871—873)
- Ісмаїл ібн Муса (пом. 889) — валі Сарагоси (872—882) й Леріди (?—889)
- Фортун ібн Муса — валі Тудели (?—882)
- Ісмаїл ібн Фортун — валі Тудели (882)
- Орія (Уррака) — дружина короля Памплони Гарсії I Інігеса
Примітки
- Хроніка Альфонсо III. Гл. 25. Восточная литература. Процитовано 17 травня 2018.
Посилання
- Клан Бану Касі. Господарі Верхнього Кордону (715—907). Реконкіста. Архів оригіналу за 31 січня 2011. Процитовано 17 травня 2018.
- . Estornés Lasa B (ісп.). Auñamendi Encyclopedia. Архів оригіналу за 5 грудня 2009. Процитовано 17 травня 2018.
- Moorish Spain (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 17 травня 2018.
Література
- Cañada Juste A. Los Banu Qasi (714—924) // Príncipe de Viana. — 1980. — № 158—159. — С. 5—96.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Banu Kasi isp Banu Qasi sini Kassiya rid dinastiya praviteliv muvaladiv yaki u VIII X stolittyah volodili zemlyami na pravomu berezi richki Ebro suchasna Ispaniya Syagnuvshi svogo najbilshogo vplivu v seredini IX stolittya rodina ob yednala pid svoyeyu vladoyu majzhe vsi teritoriyi zajnyati musulmanami u pivnichno shidnij chastini Pirenejskogo pivostrova Glavi rodini Banu Kasi buli yedinimi v Omeyadskij Ispaniyi pravitelyami okrim samih emiriv i halifiv dlya poznachennya poryadku pravlinnya yakih u suchasnij istorichnij nauci zastosovuyutsya chislovi poznachennya DinastiyaRodonachalnikom sim yi Banu Kasi buv vestgotskij graf vid yakogo vona otrimala svoyu nazvu 714 roku Kassij yakij imovirno mav titul grafa yak jogo mozhlivi volodinnya zgaduyutsya Arnedo Borha chi Ehea pislya arabskogo zavoyuvannya Pirenejskogo pivostrova navernuvsya v islam z metoyu zberezhennya svoyih volodin U 714 715 rokah vin razom z inshimi znatnimi vestgotami zdijsniv vizit do Damaska de osobisto prisyagnuv na virnist odnomu z halifiv Omeyadiv Validu I chi Sulajmanu Otrimavshi dozvil vid halifa na zberezhennya svoyih volodin Kassij povernuvsya do Ispaniyi de vin a potim jogo sin Fortun ibn Kassi pochali keruvati oblastyu na pravomu berezi richki Ebro spochatku yak vasali vali al Andalusa a potim emira Kordovi Rodina ne nalezhala ani do arabskoyi ani do berberskoyi partij ale nadavala dopomogu bagatom pravitelyam emiratu v borotbi proti chislennih zakolotnikiv Sin Fortuna ibn Kassi Musa I ibn Fortun buv ubitij 788 789 chi 802 roku pid chas pridushennya zakolotu v Saragosi a jogo sin Mutarrif ibn Musa 799 roku pid chas pro frankskogo povstannya v Pamploni Musa I ibn Fortun buv odruzhenij iz zhinkoyu yaka vidpovidno do Kodeksu Rodi ta hronichki istorika Ibn Hajyana takozh perebuvala u shlyubi i z odnim z vozhdiv baskiv Inigo Himenesom Tochno ne vstanovleno yakij z tih shlyubiv buv pershim odnak vidomo sho sinom Musi I vid togo shlyubu ta jogo spadkoyemcem na postu glavi rodini buv Musa II ibn Musa a sinom Inigo Himenesa korol Pamploni Inigo Arista Blizki rodinni zv yazki tih dvoh praviteliv zumovili tisnij soyuz mizh Banu Kasi j Navarroyu sho viznachiv istoriyu Pirenejskogo regionu na podalshi 50 rokiv Musa II ibn Musa Pershi vidomosti pro diyalnist Musi II nalezhat do 820 ih rokiv koli vin razom z korolem Pamploni ta brav uchast u vijnah z Frankskoyu derzhavoyu v tomu chisli u tak zvanij 824 sho dozvolila Navarri j Aragonu domogtis povnoyi nezalezhnosti vid frankiv 838 roku pochalis pohodi Musi ibn Musi proti hristiyan Asturiyi Kastiliyi j Alavi Odnak na pochatku 840 ih rokiv Musa yakij buv vali Tudeli vstupiv u konflikt z emirom Abd ar Rahmanom I ta neodnorazovo brav uchast u zakolotah najbilshi z yakih vidbulis u 842 844 847 ta 850 rokah Usi zakoloti zavershuvalis primirennyam Musi II z pravitelem Kordovi ta uchastyu vijsk Banu Kasi u vijnah z vorogami emiratu Sered najbilshih peremog Musi II ibn Musi rozgrom 844 roku vijska normaniv peremoga 851 abo 852 roku nad korolem Asturiyi Ordonjo I u za sho Musa otrimav vid emira titul vali Saragosi i rozgrabuvannya Barselonskogo grafstva 856 roku Do togo chasu Hronika Alfonso III vidnosit take povidomlennya Cherez ci peremogi Musa zapishavsya nastilki sho nakazav svoyim lyudyam nazivati jogo tretim korolem Ispaniyi Inshi dva korolya ce korol Asturiyi ta emir Kordovi 856 rik buv rokom najbilshoyi mogutnosti rodini Banu Kasi za vsyu istoriyu yiyi isnuvannya Do kincya 850 ih pid vladoyu Musi II ta chleniv jogo sim yi perebuvali majzhe vsi volodinnya musulman u pivnichno shidnij chastini Pirenejskogo pivostrova vklyuchayuchi mista Tudela Saragosa Ueska j Toledo Odnak rozriv 859 roku druzhnih stosunkiv z korolem Pamploni Garsiyeyu I Inigesom i sprichinene cim ukladennya soyuzu mizh Navarroyu j Asturiyeyu prizveli do zmini balansu sil v regioni richki Ebro vzhe 859 roku Musa II ibn Musa zaznav nishivnoyi porazki vid asturijsko navarrskogo vijska u drugij bitvi pri Albeldi a 862 roku pomer vid poranen yakih zaznav u sutichci z vlasnim zyatem Z togo momentu pochavsya zanepad mogutnosti Banu Kasi Nastupnikami Musi II stali spochatku jogo sin vali Toledo a potim onuk Muhammad I ibn Lubb za pravlinnya yakih vidbulos podribnennya volodin Banu Kasi ta yih rozpodil mizh chlenami dinastiyi U toj zhe chas vidbuvalis i chislenni zakoloti Banu Kasi proti vladi emira Kordovi vali Saragosi Ismayil ibn Musa ne viznavav nad soboyu vladi halifa vprodovzh 10 rokiv 872 882 znachne povstannya siniv Musi vidbulos u 872 873 rokah a Muhammad I ibn Lubb viv vijnu z emirom Muhammedom I u 883 884 rokah Pragnuchi obmezhiti vladu Banu Kasi u pivnichno shidnih rajonah svoyeyi derzhavi emir nadav tam volodinnya yihnim vorogam rodini yaki postijno konfliktuvali z Banu Kasi Cilkovite primirennya Banu Kasi j emira Kordovi vidbulos lishe 898 roku vzhe za novogo glavi rodini na umovah viznannya emirom Abdallahom za Banu Kasi vsih yihnih volodin Kinec IX pochatok X stolit buli periodom ostannogo korotkochasnogo zrostannya vplivu Banu Kasi v regioni richki Ebro Ce v osnovnomu bulo zumovleno novimi uspihami chleniv rodini u vijnah z hristiyanami Kastiliyi Navarri j Alavi 897 roku Lubb II ibn Muhammad todi she vali Leridi pid chas napadu na Barselonske grafstvo v bitvi osobisto zavdav smertelnogo poranennya grafu Vilfredu I Volohatomu a spustoshuvalni vtorgnennya vijsk Banu Kasi do Navarri zmusili yiyi korolya Fortuna Garsesa viznati sebe vasalom Kordovskogo halifatu Situaciya zminilas 905 roku vid momentu shodzhennya na prestol Navarri korolya Sancho I yakij uklav soyuz iz korolyami Leonu spochatku z Garsiyeyu I a potim z Ordonjo II Soyuzniki pochali aktivni vijskovi diyi proti musulman majzhe shoroku zdijsnyuyuchi pohodi do volodin Banu Kasi Vzhe 907 pid chas odnogo z pohodiv u vidpovid do Navarri Lubb II ibn Muhammad potrapiv u zasidku vlashtovanu Sancho I j zaginuv Jogo brat i nastupnik na postu glavi rodu 915 roku potrapiv u polon do korolya Navarri j pomer za dva misyaci pislya zvilnennya Ce dozvolilo navarrcyam vidvoyuvati u Banu Kasi nizku vazhlivih fortec i mist v tomu chisli Karkar 909 910 ta Arnedo 918 Nezvazhayuchi na porazku yakoyi zaznali vijska Sancho I j Ordonjo II vid emira Abd ar Rahmana III v bitvi pri Valdehunkeri 920 roku ta vtratu nizki fortec hristiyani prodovzhili zavoyuvannya j 923 roku korol Leonu zahopiv Naheru a korol Navarri Kalaorru Arnedo j Vigeru v ostannomu vzyavshi v polon i strativshi glavu Banu Kasi 924 roku novij glava rodu pid vladoyu yakogo lishilis tilki izolovani odin vid odnogo rajoni navkolo mist Tudela i Monson vtrativ svoyi volodinnya yaki privlasniv emir Abd ar Rahman III She uprodovzh kilkoh rokiv chleni Banu Kasi prodovzhuvali vikonuvati rizni doruchennya emira odnak na mezhi 930 ih 940 ih rokiv vidomosti pro nih pripinili potraplyati do istorichnih hronik ta pro podalshu dolyu dinastiyi nichogo ne vidomo Praviteli z dinastiyi Banu Kasi persha polovina VIII stolittya rodonachalnik rodini Banu Kasi graf imovirno Arnedo Borhi chi Ehea Fortun ibn Kassi nar do 714 glava rodini Banu Kasi vlasnik imovirno Arnedo chi Borhi Musa I ibn Fortun ubitij 788 789 chi 802 glava rodini Banu Kasi vali Tudeli do 788 789 j Saragosi 788 789 Mutarrif ibn Musa vbitij u lyutomu 799 vali Pamploni 788 798 799 Musa II ibn Musa pom 26 veresnya 862 glava rodu Banu Kasi 788 789 abo 802 862 vali Tudeli do 842 i 843 862 j Saragosi 841 842 i 852 860 pom 27 kvitnya 875 glava rodu Banu Kasi 862 875 vali Toledo 859 873 i 874 875 j Tudeli Muhammad I ibn Lubb vbitij 897 glava rodu Banu Kasi 875 897 vali Toledo 875 Tudeli 882 897 j Saragosi 882 884 zaginuv 30 veresnya 907 glava rodu Banu Kasi 897 907 vali Leridi 889 j Tudeli 897 907 vbitij 929 glava rodu Banu Kasi 923 vali Tudeli 923 924 pom 915 glava rodu Banu Kasi 907 915 vali Tudeli 907 915 j Leridi 907 vbitij 923 glava rodu Banu Kasi 915 923 vali Tudeli 915 923 Urraka druzhina vid 924 korolya Leonu Frueli II Mutarrif ibn Muhammad vbitij 916 vali Toledo 903 916 Mutarrif ibn Musa strachenij 873 vali Tudeli 871 873 Ismayil ibn Musa pom 889 vali Saragosi 872 882 j Leridi 889 Fortun ibn Musa vali Tudeli 882 Ismayil ibn Fortun vali Tudeli 882 Oriya Urraka druzhina korolya Pamploni Garsiyi I InigesaPrimitkiHronika Alfonso III Gl 25 Vostochnaya literatura Procitovano 17 travnya 2018 PosilannyaKlan Banu Kasi Gospodari Verhnogo Kordonu 715 907 Rekonkista Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Procitovano 17 travnya 2018 Estornes Lasa B isp Aunamendi Encyclopedia Arhiv originalu za 5 grudnya 2009 Procitovano 17 travnya 2018 Moorish Spain angl Foundation for Medieval Genealogy Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 17 travnya 2018 LiteraturaCanada Juste A Los Banu Qasi 714 924 Principe de Viana 1980 158 159 S 5 96