Сулайман ібн Абд аль-Малік

Сулайман ібн Абд аль-Малік (674—717) (араб. سليمان بن عبد الملك‎) — омеядський халіф.

Сулайман ібн Абд аль-Малік араб. سليمان بن عبد الملك‎
Амір аль-мумінін і халіф Омеядського халіфату
715 — 717
Попередник:	Аль-Валід I
Спадкоємець:	Умар II
Народження:	674(0674) Дамаск
Смерть:	717(0717) ^d, ^d, Аазаз, Халеб, Сирія
Національність:	Араб
Релігія:	Іслам
Рід:	Омеяди
Батько:	Абд аль-Малік ібн Марван
Діти:	^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Був сином Абд аль-Маліка й молодшим братом свого попередника, Валіда I. Заснував місто Рамла.

Політичну кар'єру починав за правління свого старшого брата як намісник Палестини. Підтримував племінне угруповання яманітів. До влади прийшов за допомогою противників воєначальника ал-Хаджжаджа, який помер 714 року. Тому згодом Сулайман репресував і стратив багатьох прибічників померлого полководця, у тому числі таких видатних військовиків, як Кутайба бін Муслім і Мухаммед ібн аль-Касім ас-Сакафі.

Джерела

link=[1]

У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини

Сулайман ібн Абд аль-Малік

• Беляев Е. А. Арабы, ислам и Арабский Халифат в раннем средневековье. — М., 1965 (рос.)