Валенсійська тайфа (ісп. Taifa de Valencia; араб. طائفة بلنسية) — в 1010–1085, 1076–1099, 1145–1147 і 1229–1238 роках ісламська монархічна держава на Піренейському півострові зі столицею в місті Валенсія. Арабською — емірат Балансія.
Валенсійська тайфа | ||||
| ||||
Валенсійська тайфа в XI ст. | ||||
Столиця | Валенсія | |||
Мови | арабська | |||
Релігії | суннізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | 1010 | |||
- Ліквідовано | 1238 | |||
|
Історія
У 1009 році з початком занепаду Кордовського халіфату в Валенсії спалахнуло повстання сакаліба, вірних роду Амірідів (нащадків аль-Мансура). 1010 року сакаліба Мубарак і Музаффар стали практично незалежними правителями Валенсії. Втім у 1017 року їх повалив інший сакаліба Лабіб аль-Фата. 1019 році почалися сутички з тайфою Денья.
1021 році владу в Валенії захопив представників Амірідів Абд аль-Азіз, що розпочав активну зовнішню політику — воював поперемінно з християнськими державами і сусідніми тайфами.
У 1060-х роках починаються невдалі війни проти Кастилії, чим скористався аль-Мамун, емір Толедо, що 1065 року встановив свою владу у Валенсії. У 1076 році Аміріди відновити владу в тайфі, але вимушені були маневрувати між Сарагоською та Толедською тайфою, а також зважати на Кастилію. 1086 році за підтримки останньої було повалено династію Амірідів, а Валенсійська тайфа стала васалом кастильських королів.
З 1090 року влада у Валенсії фактично належала Сіду Кампеадору, який 1094 року офіційно став правителем. Невдовзі після смерті Сіда, у 1102 році Валенсію захопили Альморавіди.
З 1129 року починає занепадати влада Альморавідів в Аль-Андалусі. 1145 року було відновлено Валенсійську тайфу. Втім внаслідок боротьби за владу тайфу було послаблено, в результаті Валенсію захопили війська Мурсійської тайфи. У 1172 році разом з Мурсією стала частиною держави Альмохадів.
У 1224 році починає руйнувати влада Альмохадів, чим скористався Зайян ібн Марданіс, який відновив незалежність Валенсійської тайфи. Йому довелося вести оборонні бої з Ібн Худом, що підкорив майже увесь Аль-Андалус. В обмін на підтримку визнав зверхність Арагонського королівства.
У 1232 року арагонські війська виступили проти тайфи. 1236 року було підписано мирну угоду, за якою передав Арагону частину тайфи та підтвердив свій васалітет. Втім у 1238 року арагонці захопили Валенсію.
Еміри
Сакаліба
- Мубарак (1010—1018)
- Музаффар (1010—1018)
- Лабіб аль-Фата (1018—1019)
- Муджахід аль-Амірі (1018—1021)
Аміріди
- Абд аль-Азіз (1021—1061)
- Абд аль-Малік (1061—1065)
Ді-л-Нуніди
Аміріди
Ді-л-Нуніди
- аль-Кадір (1085—1092), вдруге
Джаххафіди
- Джа'фар ібн Абдаллах ібн Джаххаф (1092—1094)
де Вівар
- Сід Кампеадор (1094—1099)
- Хімена Діас (1099—1102)
- валі у 1102—1145 роках
Худиди
- Абу Джа'фар Ахмад (1145—1146)
Бану Марданіс
- Мухаммад ібн Марданіс (1147—1172)
- валі у 1172—1229 роках
Бану Марданіс
- Зайян ібн Марданіс (1229—1238)
Джерела
- Huici Miranda, Ambrosio (1970). Historia musulmana de Valencia y su región. Anubar. .
- Reilly, Bernard F; Reconquista y repoblación de la Península. Diario El País, 2007 , reedición de Cristianos y musulmanes (1031—1157). 1992. Crítica.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valensijska tajfa isp Taifa de Valencia arab طائفة بلنسية v 1010 1085 1076 1099 1145 1147 i 1229 1238 rokah islamska monarhichna derzhava na Pirenejskomu pivostrovi zi stoliceyu v misti Valensiya Arabskoyu emirat Balansiya Valensijska tajfa1010 1238Valensijska tajfa istorichni kordoni na kartiValensijska tajfa v XI st Stolicya ValensiyaMovi arabskaReligiyi sunnizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovano 1010 Likvidovano 1238Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Valensijska tajfaIstoriyaU 1009 roci z pochatkom zanepadu Kordovskogo halifatu v Valensiyi spalahnulo povstannya sakaliba virnih rodu Amiridiv nashadkiv al Mansura 1010 roku sakaliba Mubarak i Muzaffar stali praktichno nezalezhnimi pravitelyami Valensiyi Vtim u 1017 roku yih povaliv inshij sakaliba Labib al Fata 1019 roci pochalisya sutichki z tajfoyu Denya 1021 roci vladu v Valeniyi zahopiv predstavnikiv Amiridiv Abd al Aziz sho rozpochav aktivnu zovnishnyu politiku voyuvav popereminno z hristiyanskimi derzhavami i susidnimi tajfami U 1060 h rokah pochinayutsya nevdali vijni proti Kastiliyi chim skoristavsya al Mamun emir Toledo sho 1065 roku vstanoviv svoyu vladu u Valensiyi U 1076 roci Amiridi vidnoviti vladu v tajfi ale vimusheni buli manevruvati mizh Saragoskoyu ta Toledskoyu tajfoyu a takozh zvazhati na Kastiliyu 1086 roci za pidtrimki ostannoyi bulo povaleno dinastiyu Amiridiv a Valensijska tajfa stala vasalom kastilskih koroliv Z 1090 roku vlada u Valensiyi faktichno nalezhala Sidu Kampeadoru yakij 1094 roku oficijno stav pravitelem Nevdovzi pislya smerti Sida u 1102 roci Valensiyu zahopili Almoravidi Z 1129 roku pochinaye zanepadati vlada Almoravidiv v Al Andalusi 1145 roku bulo vidnovleno Valensijsku tajfu Vtim vnaslidok borotbi za vladu tajfu bulo poslableno v rezultati Valensiyu zahopili vijska Mursijskoyi tajfi U 1172 roci razom z Mursiyeyu stala chastinoyu derzhavi Almohadiv U 1224 roci pochinaye rujnuvati vlada Almohadiv chim skoristavsya Zajyan ibn Mardanis yakij vidnoviv nezalezhnist Valensijskoyi tajfi Jomu dovelosya vesti oboronni boyi z Ibn Hudom sho pidkoriv majzhe uves Al Andalus V obmin na pidtrimku viznav zverhnist Aragonskogo korolivstva U 1232 roku aragonski vijska vistupili proti tajfi 1236 roku bulo pidpisano mirnu ugodu za yakoyu peredav Aragonu chastinu tajfi ta pidtverdiv svij vasalitet Vtim u 1238 roku aragonci zahopili Valensiyu EmiriSakaliba Mubarak 1010 1018 Muzaffar 1010 1018 Labib al Fata 1018 1019 Mudzhahid al Amiri 1018 1021 Amiridi Abd al Aziz 1021 1061 Abd al Malik 1061 1065 Di l Nunidi Al Mamun 1065 1075 al Kadir 1075 vpersheAmiridi Abu Bakr 1075 1085 Usman 1085 1086 Di l Nunidi al Kadir 1085 1092 vdrugeDzhahhafidi Dzha far ibn Abdallah ibn Dzhahhaf 1092 1094 de Vivar Sid Kampeador 1094 1099 Himena Dias 1099 1102 Almoravidi vali u 1102 1145 rokahHudidi Abu Dzha far Ahmad 1145 1146 Banu Mardanis Muhammad ibn Mardanis 1147 1172 Almohadi vali u 1172 1229 rokahBanu Mardanis Zajyan ibn Mardanis 1229 1238 DzherelaHuici Miranda Ambrosio 1970 Historia musulmana de Valencia y su region Anubar ISBN 84 7013 031 5 Reilly Bernard F Reconquista y repoblacion de la Peninsula Diario El Pais 2007 ISBN 978 84 9815 768 0 reedicion de Cristianos y musulmanes 1031 1157 1992 Critica ISBN 84 7423 555 3