Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прича́льні спору́ди (або прича́ли) — портові пристрої або гідротехнічні споруди, призначені для швартування суден, їх стоянки під час завантажувально-розвантажувальних робіт, посадки і висадки пасажирів та інших портових операцій.
Типи і конструкцію причалів визначають природні (геологічні, гідрологічні) і технологічні умови (глибини біля причалів, навантаження на них). Сукупність причальних споруд в порту утворює причальний фронт.
Класифікація причальних споруд
За конструкцією найрозповсюдженішими є причальні споруди, які мають безпосередній зв'язок з основною територією порту — причали-набережні, які обрамляють територію порту, а також пірси і естакади — розташовані перпендикулярно або під кутом до берегової смуги двосторонні причали (зазвичай пірси розташовуються групами, утворюючи вздовж берега «гребінку», що дозволяє значно збільшити довжину причального фронту. Для обслуговування великотоннажних суден (переважно танкерів) отримали розвитку рейдові (перевантажувальні) стаціонарні причали та плавпричали.
За , в залежності від загальної висоти і значення (основне чи другорядне) причальні споруди діляться на чотири класи від I (морський, висота до 25 метри і більше) до IV (річковий).
За формою оброблення берега причальні споруди бувають вертикальні, укісного, напівукісного або напіввертикального . Найзручніша з точки зору експлуатації форма — вертикальна, застосовувана практично у всіх портах. Напівукісні і напіввертикальні форми оброблення берега найчастіше використовуються на річках і водосховищах, причому напівукісні застосовують при тривалому стоянні низьких рівнів води, а напіввертикальні — при високих.
Залежно від геологічних умов причальні споруди можуть влаштовуватися як гравітаційні (при скельних ґрунтах), так і пальові (на слабких ґрунтах). Пальові причальні споруди бувають у вигляді тонкої, заанкереної стінки (больверка) з пальовим ростверком або як змішані на спеціальних підставах (опускних колодязях, кесонах тощо). В Україні найбільше розповсюдження мають причали-больверки, основною частиною яких є шпунтові стінки з залізобетонних або сталевих .
Матеріали, обладнання
При спорудженні причалів використовують різноманітні за властивостями матеріали: деревину, бетон, залізобетон, сталь. Часто причальні споруди виконують з різних матеріалів. Наприклад, основу з дерев'яних або металевих паль, а настил — залізобетонний. Однак найрозповсюдженішими є залізобетонні або бетонні конструкції. Легкі конструкції на дерев'яних палях мають відносно малий строк служби і застосовуються, зазвичай, як тимчасові споруди.
Для надійного та безпечного швартування суден причальні споруди мають відбійні і швартові пристрої — спеціальне обладнання, призначене для утримання судна під час стоянки. Характериним швартовним пристроями є чавунні або сталеві тумби (основні і штормові). Відбійні пристрої призначені для запобігання ушкодженню корпусу судна об причал під час швартування та стоянки. Вони являють собою своєрідну пружну прокладку між судном і причалом. Це можуть бути старі автопокришки, спеціальні гумові кранці. На причалах, які приймають великотоннажні судна, застосовують різноманітні гравітаційні, механічні, гідравлічні, гідропневматичні відбійні пристрої.
Місця стоянки, як правило, мають комунікації для підключення суден до портових систем електроживлення, водо- і теплопостачання, зв'язку і телекомунікацій.
Джерела
- Морський енциклопедичний довідник = Морской энциклопедический справочник (рос.). — Під ред. акад. М. М. Ісакіна. — Ленінград : «Судостороение», 1987. — Т. 2 (О-Я). — С. 134—136.
- Смирнов Г. М. та ін. Порти і портові споруди = Порты и портовые сооружения (рос.). — Москва : «Стройиздат», 1979.
- Смолій В.А., Федорченко В.К., Цибух В.І. Енциклопедичний словник-довідник з туризму. — Київ : Видавничий Дім «Слово», 2006. — 372 с. — .
- Причал // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 161. — .
- Причал // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 300. — 536 с. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Причальные сооружения. Словарь морских терминов на «Корабел.ру» (рос.)
- Причальные сооружения у Великій радянській енциклопедії (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pricha lni sporu di abo pricha li portovi pristroyi abo gidrotehnichni sporudi priznacheni dlya shvartuvannya suden yih stoyanki pid chas zavantazhuvalno rozvantazhuvalnih robit posadki i visadki pasazhiriv ta inshih portovih operacij Odin z prichaliv Odeskogo morskogo portuYalta Prichal Tipi i konstrukciyu prichaliv viznachayut prirodni geologichni gidrologichni i tehnologichni umovi glibini bilya prichaliv navantazhennya na nih Sukupnist prichalnih sporud v portu utvoryuye prichalnij front Klasifikaciya prichalnih sporudZa konstrukciyeyu najrozpovsyudzhenishimi ye prichalni sporudi yaki mayut bezposerednij zv yazok z osnovnoyu teritoriyeyu portu prichali naberezhni yaki obramlyayut teritoriyu portu a takozh pirsi i estakadi roztashovani perpendikulyarno abo pid kutom do beregovoyi smugi dvostoronni prichali zazvichaj pirsi roztashovuyutsya grupami utvoryuyuchi vzdovzh berega grebinku sho dozvolyaye znachno zbilshiti dovzhinu prichalnogo frontu Dlya obslugovuvannya velikotonnazhnih suden perevazhno tankeriv otrimali rozvitku rejdovi perevantazhuvalni stacionarni prichali ta plavprichali Derev yanij pirs u Svakopmunde Namibiya Za v zalezhnosti vid zagalnoyi visoti i znachennya osnovne chi drugoryadne prichalni sporudi dilyatsya na chotiri klasi vid I morskij visota do 25 metri i bilshe do IV richkovij Za formoyu obroblennya berega prichalni sporudi buvayut vertikalni ukisnogo napivukisnogo abo napivvertikalnogo Najzruchnisha z tochki zoru ekspluataciyi forma vertikalna zastosovuvana praktichno u vsih portah Napivukisni i napivvertikalni formi obroblennya berega najchastishe vikoristovuyutsya na richkah i vodoshovishah prichomu napivukisni zastosovuyut pri trivalomu stoyanni nizkih rivniv vodi a napivvertikalni pri visokih Zalezhno vid geologichnih umov prichalni sporudi mozhut vlashtovuvatisya yak gravitacijni pri skelnih gruntah tak i palovi na slabkih gruntah Palovi prichalni sporudi buvayut u viglyadi tonkoyi zaankerenoyi stinki bolverka z palovim rostverkom abo yak zmishani na specialnih pidstavah opusknih kolodyazyah kesonah tosho V Ukrayini najbilshe rozpovsyudzhennya mayut prichali bolverki osnovnoyu chastinoyu yakih ye shpuntovi stinki z zalizobetonnih abo stalevih Materiali obladnannyaObladnannya prichalnoyi stinki v Novorosijskomu portu Rosijska Federaciya Pri sporudzhenni prichaliv vikoristovuyut riznomanitni za vlastivostyami materiali derevinu beton zalizobeton stal Chasto prichalni sporudi vikonuyut z riznih materialiv Napriklad osnovu z derev yanih abo metalevih pal a nastil zalizobetonnij Odnak najrozpovsyudzhenishimi ye zalizobetonni abo betonni konstrukciyi Legki konstrukciyi na derev yanih palyah mayut vidnosno malij strok sluzhbi i zastosovuyutsya zazvichaj yak timchasovi sporudi Dlya nadijnogo ta bezpechnogo shvartuvannya suden prichalni sporudi mayut vidbijni i shvartovi pristroyi specialne obladnannya priznachene dlya utrimannya sudna pid chas stoyanki Harakterinim shvartovnim pristroyami ye chavunni abo stalevi tumbi osnovni i shtormovi Vidbijni pristroyi priznacheni dlya zapobigannya ushkodzhennyu korpusu sudna ob prichal pid chas shvartuvannya ta stoyanki Voni yavlyayut soboyu svoyeridnu pruzhnu prokladku mizh sudnom i prichalom Ce mozhut buti stari avtopokrishki specialni gumovi kranci Na prichalah yaki prijmayut velikotonnazhni sudna zastosovuyut riznomanitni gravitacijni mehanichni gidravlichni gidropnevmatichni vidbijni pristroyi Miscya stoyanki yak pravilo mayut komunikaciyi dlya pidklyuchennya suden do portovih sistem elektrozhivlennya vodo i teplopostachannya zv yazku i telekomunikacij DzherelaMorskij enciklopedichnij dovidnik Morskoj enciklopedicheskij spravochnik ros Pid red akad M M Isakina Leningrad Sudostoroenie 1987 T 2 O Ya S 134 136 Smirnov G M ta in Porti i portovi sporudi Porty i portovye sooruzheniya ros Moskva Strojizdat 1979 Smolij V A Fedorchenko V K Cibuh V I Enciklopedichnij slovnik dovidnik z turizmu Kiyiv Vidavnichij Dim Slovo 2006 372 s ISBN 966 8407 55 5 Prichal Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 161 ISBN 978 966 7407 83 4 Prichal Mitna enciklopediya u 2 t I G Berezhnyuk vidp red ta in Hm PP Melnik A A 2013 T 2 M Ya S 300 536 s ISBN 978 617 7094 10 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaPrichalnye sooruzheniya Slovar morskih terminov na Korabel ru ros Prichalnye sooruzheniya u Velikij radyanskij enciklopediyi ros