Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва за Дніпро́ — військова кампанія СРСР проти країн Осі у серпні-грудні 1943 року в ході Другої світової війни на річці Дніпро. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1400 км. Битва була однією з наймасштабніших і найкривавіших воєнних операцій світової історії. Оцінки кількості загиблих різняться між 1,7 та 2,7 млн.
| Битва за Дніпро | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||||
 Радянські солдати форсують Дніпро на саморобних плотах. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 СРСР Перший Чехословацький армійський корпус |  Третій Рейх Румунія | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
 Костянтин Рокоссовський Микола Ватутін Іван Конєв | Еріх фон Манштейн Гюнтер фон Клюге | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 2,650 000 солдат 51 000 гармат 2 400 танків 2 850 літаків | 1,250 000 солдат 12 600 гармат 2 100 танків 2 000 літаків | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Кривошеєв: 348 815 загиблих та 937 162 поранених Девід Гланц: 1 182 000 загиблих та поранених[] Микола Шефов: 1 500 000 загиблих та поранених[] | Група армій «Південь», 2-а та 9-а армії (із складу Групи армій «Центр») втратили за 20.08.-20.12.1943: Вбито: 55 194 чол. | ||||||||
За чотиримісячну кампанію Червоної армії проти Вермахту вся Лівобережна Україна була відвойована у німецьких сил, радянські війська захопили декілька плацдармів на правому березі Дніпра та повернули собі Київ.
Поразка Вермахту була повною, бо попри те, що він ще контролював більшу частину правобережної території, обидві сторони розуміли, що подальше просування військ РСЧА лише справа часу. Радянські війська подолали Дніпро, найважчий природний рубіж оборони, а німецькій стороні бракувало сил ліквідувати відвойовані радянські плацдарми на правобережжі. Після перемоги Радянського Союзу у цій битві, поразка Німеччини у другій світовій здавалась неминучою, що значно посилило позиції Сталіна у переговорах із союзниками на Тегеранській конференції, яка збіглася із закінченням битви.
Передумови
Після поразки в Курській битві, німецькі війська залишили будь-яку надію перехоплення ініціативи. Німецькі втрати були значні, досвідчені кадри було загублено. Тому, попри ще значні сили, Вермахт міг вже тільки реагувати на радянські дії.
Гітлер розумів, що його війська не зможуть стримувати радянський наступ, принаймні якщо союзники утримаються від значних суперечок. З метою виграшу часу він дав наказ про будівництво міцної лінії фортифікації для вповільнення наступу Червоної армії приділяючи особливу увагу природним рубежам, з яких найважливішими були великі річки. Особливого значення німецьке командування надавало лінії захисту на р. Дніпро, яку воно вважало основою так званого «східного валу». Гітлер вимагав утримання позицій на Дніпрі будь-якою ціною.
З радянської сторони, Сталін вимагав подальшого відвойовування окупованих територій із самого початку року. Українські промислові регіони вважались найважливішими завдяки великому населенню та запасам вугілля та металевих руд, що надавали важливих ресурсів для радянської держави. Тому основна лінія атаки була зосереджена на південному напрямку фронту.
Битва
У середині серпня 1943 року Ставка Верховного Головнокомандування дала наказ військам Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного та Південного фронтів розгромити німецькі війська на Лівобережній Україні і на Донбасі, навальним наступом вийти до Дніпра, з ходу захопити плацдарми на його західному березі, створити умови для розгортання дальших операцій з метою відвоювання Білорусі та Правобережної України у німецьких армій.
З 26 по 29 серпня в Чернігівсько-Прип'ятській операції війська Центрального фронту зламали німецьку оборону в районі міста Севська, форсували річку Десну на широкому фронті і, переслідуючи противника, наприкінці вересня вийшли до рр. Сожу і Дніпра і захопили плацдарми на півночі і на півдні від гирла річки Прип'яті. Війська Західного фронту 25 вересня визволили Смоленськ, а війська Брянського фронту 30 вересня вийшли до рр. Проні і Сожу на фронті — Вітка. З 25 серпня до 29 вересня війська Воронезького і Степового фронтів, розгромивши ворога на Лівобережній Україні, з ходу форсували Дніпро, захопили плацдарми в районах Великого Букрина, Дереївки, Домоткані і ліквідували плацдарми ворога в районах Дарниці (на схід від Києва) і Кременчука. Війська Південно-Західного фронту, завершивши разом з Південним фронтом вигнання нацистських окупантів з Донбасу, в період з 22 по 27 вересня своїм правим крилом вийшли до Дніпра між Дніпропетровськом і Запоріжжям і захопили плацдарми на півночі від Запоріжжя. Війська Південного фронту 22 вересня вийшли на річку Молочну. На цьому завершився 1-й етап битви за Дніпро. Радянські війська вийшли до Дніпра на фронті 700 км від гирла річки Сожу до Запоріжжя і захопили на його правому березі понад 20 плацдармів.
На 2-му етапі Битви за Дніпро війська РСЧА розгорнули рішучі бої за розширення плацдармів і прорив оборони ворога на правому березі Дніпра. В середині жовтня війська 3-го Українського (колишнього Південно-Західного) фронту (командувач — генерал армії Р. Я. Малиновський) захопили місто Запоріжжя.
25 жовтня війська 4-го Українського (колишнього Південного) фронту (командувач — генерал армії Ф. І. Толбухін) прорвали оборону ворога на річці Молочній і до початку листопада вийшли до Дніпра в його нижній течії, ізолювавши кримське угруповання ворога. Але в районі Лепетихи — Нікополя гітлерівцям вдалося утримати на лівому березі значний плацдарм.
В жовтні війська 1-го Українського (колишнього Воронезького) фронту (командувач — генерал армії М. Ф. Ватутін) вели бої за розширення букринського плацдарму і створили плацдарм в районі Лютежа на півночі від Києва; війська 2-го Українського (колишнього Степового) фронту (командувач — генерал армії І. С. Конєв) захопили великий плацдарм на Криворізькому напрямі.
1 — 3 листопада почалась Київська наступальна операція. Війська 1-го Українського фронту раптовим ударом з Лютізького плацдарму зламали оборону ворога і після запеклих боїв 6 листопада захопили столицю УРСР — Київ. До 15 листопада плацдарм в районі Києва був розширений до 400 км по фронту і до 150 км углиб.
10 листопада почалась Рєчицько-Гомельська операція 1-го Білоруського (колишнього Центрального) фронту (командувач — генерал армії К. К. Рокоссовський), в ході якої захопили міста Річиця і Гомель.
Війська 2-го Укр. фронту в листопаді і грудні продовжували бойові дії за розширення плацдармів на південому заході від Кременчука і 14 грудня захопили місто Черкаси. Битва за Дніпро завершилась Житомирсько-Бердичівською операцією 1-го Українського фронту, який до кінця грудня захопив Житомир і вів бої за Бердичів та Білу Церкву.
Наслідки
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в Сталінградській битві, сягають двох мільйонів чоловік (понад 1,600,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; не менше 400,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника.
Вермахт втратив понад 60 дивізій. За офіційними даними за звільнення всієї Наддніпрянщини від Чорнобиля до Херсона та столиці Української РСР м. Києва віддали свої життя 417 тисяч солдатів та офіцерів Червоної армії. Доктор історичних наук, професор Віктор Король вважає, що цифра ця надто занижена і називає іншу — близько мільйона загиблих, переважну більшість з яких складали українці.
Понад 2 тисяч учасників Битви за Дніпро присвоєно звання Героя Радянського Союзу, серед них Боєнко Дмитро Петрович, Самбуров Іван Михайлович, Шелест Денис Андрійович; десятки тисяч були нагороджені орденами та медалями СРСР.
Попри прорахунки і помилки радянського керівництва (радянським військам не вдалося оточити противника і уникнути важких людських втрат), в результаті чотиримісячної операції від німецьких загарбників майже повністю була звільнена Лівобережна Україна. Червона армія за короткі терміни на широкому фронті форсувала одну з найбільших річок Європи і завдала вермахту серйозної поразки, змусивши німців відступити по всьому фронту. Визволення Києва мало велике політичне та моральне значення. Попри те, що більша частина території Правобережної України залишалася під контролем вермахту, стало зрозуміло, що повне звільнення України і вихід Червоної армії до кордонів Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі — це лише питання часу. Так, після перемоги в битві за Дніпро Червона армія продовжувала визволяти території Радянського Союзу, і до завершення війни проводила наступальні операції, в той час як німецькі війська вимушені були оборонятися.
Див. також
Примітки
- [1][ 27 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Nikolai Shefov, Russian fights, Lib. Military History, Moscow, 2002
- Human Losses in World War II Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1943 (BA/MA RW 6/556, 6/558) [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Оскільки битва охоплювала величезну територію, деякі історики не поєднують усі події до однієї битви та вважають Сталінградську битву найкривавішою в історії.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
Джерела
- Эрих фон Манштейн, Утерянные победы [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.), М.: ACT; СПб Terra Fantastica, 1999
- Конев И. С. Записки командующего фронтом [ 21 квітня 2007 у Wayback Machine.](рос.). — М.: Наука, 1972
- John Erickson, Barbarossa: The Axis and the Allies, Edinburgh University Press, 1994
- Николай Шефов, Битвы России (рос.), АСТ, СПб, 2002,
- История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941 — 1945. В шести томах. Том 3, Военное издательство Военного министерства Союза ССР (фр.), 1961
- Українська радянська енциклопедія, 1-ше видання
Посилання
- Освобождение Киева 1943 — бої на дніпрянських плацдармах під Києвом в 1943 р. [ 31 березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva za Dnipro vijskova kampaniya SRSR proti krayin Osi u serpni grudni 1943 roku v hodi Drugoyi svitovoyi vijni na richci Dnipro U boyah bulo zadiyano blizko chotiroh miljoniv lyudej z oboh storin Liniya frontu stanovila priblizno 1400 km Bitva bula odniyeyu z najmasshtabnishih i najkrivavishih voyennih operacij svitovoyi istoriyi Ocinki kilkosti zagiblih riznyatsya mizh 1 7 ta 2 7 mln Bitva za DniproDruga svitova vijnaRadyanski soldati forsuyut Dnipro na samorobnih plotah Radyanski soldati forsuyut Dnipro na samorobnih plotah Data 24 serpnya 1943 23 grudnya 1943Misce r Dnipro SRSRRezultat peremoga Radyanskogo SoyuzuTeritorialni zmini Chervona armiya vidvoyuvala teritoriyu Ukrayinskoyi RSR ta vijshla do kordoniv z RumuniyeyuStoroni SRSR Pershij Chehoslovackij armijskij korpus Tretij Rejh RumuniyaKomanduvachiKostyantin Rokossovskij Mikola Vatutin Ivan Konyev Erih fon Manshtejn Gyunter fon KlyugeVijskovi sili2 650 000 soldat 51 000 garmat 2 400 tankiv 2 850 litakiv 1 250 000 soldat 12 600 garmat 2 100 tankiv 2 000 litakivVtratiKrivosheyev 348 815 zagiblih ta 937 162 poranenih Devid Glanc 1 182 000 zagiblih ta poranenih dzherelo Mikola Shefov 1 500 000 zagiblih ta poranenih utochniti Grupa armij Pivden 2 a ta 9 a armiyi iz skladu Grupi armij Centr vtratili za 20 08 20 12 1943 Vbito 55 194 chol Poraneni ta hvori 228 461 chol Potrapili v polon abo znikli bezvisti 35 849 chol Zagalni vtrati 319 504 chol U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva za Dnipro znachennya Za chotirimisyachnu kampaniyu Chervonoyi armiyi proti Vermahtu vsya Livoberezhna Ukrayina bula vidvojovana u nimeckih sil radyanski vijska zahopili dekilka placdarmiv na pravomu berezi Dnipra ta povernuli sobi Kiyiv Porazka Vermahtu bula povnoyu bo popri te sho vin she kontrolyuvav bilshu chastinu pravoberezhnoyi teritoriyi obidvi storoni rozumili sho podalshe prosuvannya vijsk RSChA lishe sprava chasu Radyanski vijska podolali Dnipro najvazhchij prirodnij rubizh oboroni a nimeckij storoni brakuvalo sil likviduvati vidvojovani radyanski placdarmi na pravoberezhzhi Pislya peremogi Radyanskogo Soyuzu u cij bitvi porazka Nimechchini u drugij svitovij zdavalas neminuchoyu sho znachno posililo poziciyi Stalina u peregovorah iz soyuznikami na Tegeranskij konferenciyi yaka zbiglasya iz zakinchennyam bitvi PeredumoviPislya porazki v Kurskij bitvi nimecki vijska zalishili bud yaku nadiyu perehoplennya iniciativi Nimecki vtrati buli znachni dosvidcheni kadri bulo zagubleno Tomu popri she znachni sili Vermaht mig vzhe tilki reaguvati na radyanski diyi Gitler rozumiv sho jogo vijska ne zmozhut strimuvati radyanskij nastup prinajmni yaksho soyuzniki utrimayutsya vid znachnih superechok Z metoyu vigrashu chasu vin dav nakaz pro budivnictvo micnoyi liniyi fortifikaciyi dlya vpovilnennya nastupu Chervonoyi armiyi pridilyayuchi osoblivu uvagu prirodnim rubezham z yakih najvazhlivishimi buli veliki richki Osoblivogo znachennya nimecke komanduvannya nadavalo liniyi zahistu na r Dnipro yaku vono vvazhalo osnovoyu tak zvanogo shidnogo valu Gitler vimagav utrimannya pozicij na Dnipri bud yakoyu cinoyu Z radyanskoyi storoni Stalin vimagav podalshogo vidvojovuvannya okupovanih teritorij iz samogo pochatku roku Ukrayinski promislovi regioni vvazhalis najvazhlivishimi zavdyaki velikomu naselennyu ta zapasam vugillya ta metalevih rud sho nadavali vazhlivih resursiv dlya radyanskoyi derzhavi Tomu osnovna liniya ataki bula zoseredzhena na pivdennomu napryamku frontu BitvaU seredini serpnya 1943 roku Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya dala nakaz vijskam Centralnogo Voronezkogo Stepovogo Pivdenno Zahidnogo ta Pivdennogo frontiv rozgromiti nimecki vijska na Livoberezhnij Ukrayini i na Donbasi navalnim nastupom vijti do Dnipra z hodu zahopiti placdarmi na jogo zahidnomu berezi stvoriti umovi dlya rozgortannya dalshih operacij z metoyu vidvoyuvannya Bilorusi ta Pravoberezhnoyi Ukrayini u nimeckih armij Z 26 po 29 serpnya v Chernigivsko Prip yatskij operaciyi vijska Centralnogo frontu zlamali nimecku oboronu v rajoni mista Sevska forsuvali richku Desnu na shirokomu fronti i peresliduyuchi protivnika naprikinci veresnya vijshli do rr Sozhu i Dnipra i zahopili placdarmi na pivnochi i na pivdni vid girla richki Prip yati Vijska Zahidnogo frontu 25 veresnya vizvolili Smolensk a vijska Bryanskogo frontu 30 veresnya vijshli do rr Proni i Sozhu na fronti Vitka Z 25 serpnya do 29 veresnya vijska Voronezkogo i Stepovogo frontiv rozgromivshi voroga na Livoberezhnij Ukrayini z hodu forsuvali Dnipro zahopili placdarmi v rajonah Velikogo Bukrina Dereyivki Domotkani i likviduvali placdarmi voroga v rajonah Darnici na shid vid Kiyeva i Kremenchuka Vijska Pivdenno Zahidnogo frontu zavershivshi razom z Pivdennim frontom vignannya nacistskih okupantiv z Donbasu v period z 22 po 27 veresnya svoyim pravim krilom vijshli do Dnipra mizh Dnipropetrovskom i Zaporizhzhyam i zahopili placdarmi na pivnochi vid Zaporizhzhya Vijska Pivdennogo frontu 22 veresnya vijshli na richku Molochnu Na comu zavershivsya 1 j etap bitvi za Dnipro Radyanski vijska vijshli do Dnipra na fronti 700 km vid girla richki Sozhu do Zaporizhzhya i zahopili na jogo pravomu berezi ponad 20 placdarmiv Na 2 mu etapi Bitvi za Dnipro vijska RSChA rozgornuli rishuchi boyi za rozshirennya placdarmiv i proriv oboroni voroga na pravomu berezi Dnipra V seredini zhovtnya vijska 3 go Ukrayinskogo kolishnogo Pivdenno Zahidnogo frontu komanduvach general armiyi R Ya Malinovskij zahopili misto Zaporizhzhya 25 zhovtnya vijska 4 go Ukrayinskogo kolishnogo Pivdennogo frontu komanduvach general armiyi F I Tolbuhin prorvali oboronu voroga na richci Molochnij i do pochatku listopada vijshli do Dnipra v jogo nizhnij techiyi izolyuvavshi krimske ugrupovannya voroga Ale v rajoni Lepetihi Nikopolya gitlerivcyam vdalosya utrimati na livomu berezi znachnij placdarm V zhovtni vijska 1 go Ukrayinskogo kolishnogo Voronezkogo frontu komanduvach general armiyi M F Vatutin veli boyi za rozshirennya bukrinskogo placdarmu i stvorili placdarm v rajoni Lyutezha na pivnochi vid Kiyeva vijska 2 go Ukrayinskogo kolishnogo Stepovogo frontu komanduvach general armiyi I S Konyev zahopili velikij placdarm na Krivorizkomu napryami 1 3 listopada pochalas Kiyivska nastupalna operaciya Vijska 1 go Ukrayinskogo frontu raptovim udarom z Lyutizkogo placdarmu zlamali oboronu voroga i pislya zapeklih boyiv 6 listopada zahopili stolicyu URSR Kiyiv Do 15 listopada placdarm v rajoni Kiyeva buv rozshirenij do 400 km po frontu i do 150 km uglib 10 listopada pochalas Ryechicko Gomelska operaciya 1 go Biloruskogo kolishnogo Centralnogo frontu komanduvach general armiyi K K Rokossovskij v hodi yakoyi zahopili mista Richicya i Gomel Vijska 2 go Ukr frontu v listopadi i grudni prodovzhuvali bojovi diyi za rozshirennya placdarmiv na pivdenomu zahodi vid Kremenchuka i 14 grudnya zahopili misto Cherkasi Bitva za Dnipro zavershilas Zhitomirsko Berdichivskoyu operaciyeyu 1 go Ukrayinskogo frontu yakij do kincya grudnya zahopiv Zhitomir i viv boyi za Berdichiv ta Bilu Cerkvu NaslidkiV Bitvi za Dnipro bula uspishno zdijsnena vzayemodiya regulyarnih vijsk z chervonimi partizanami sho diyali na teritoriyi Ukrayini ta Bilorusi Vnaslidok Bitvi za Dnipro radyanski sili vidvoyuvali znachnu chastinu Ukrayini u nimciv likviduvali oboronu voroga na velikij dilyanci vzdovzh Dnipra forsuvali jogo i zahopili strategichni placdarmi na pravomu berezi roz yednali bolotistim Polissyam nimecki grupi armiyi Centr i Pivden Za pribliznimi pidrahunkami zagalni vtrati oboh storin u bitvi za Dnipro yak i v Stalingradskij bitvi syagayut dvoh miljoniv cholovik ponad 1 600 000 zagiblih poranenih i polonenih z radyanskogo boku ne menshe 400 000 z boku protivnika Vtrati rumunskih vijsk nevidomi ale skorish za vse takozh buli znachnimi Taki velichezni vtrati pov yazani z trivalistyu i rozmahom voyennih dij a takozh dobre pidgotovlenoyu oboronoyu protivnika Vermaht vtrativ ponad 60 divizij Za oficijnimi danimi za zvilnennya vsiyeyi Naddnipryanshini vid Chornobilya do Hersona ta stolici Ukrayinskoyi RSR m Kiyeva viddali svoyi zhittya 417 tisyach soldativ ta oficeriv Chervonoyi armiyi Doktor istorichnih nauk profesor Viktor Korol vvazhaye sho cifra cya nadto zanizhena i nazivaye inshu blizko miljona zagiblih perevazhnu bilshist z yakih skladali ukrayinci Ponad 2 tisyach uchasnikiv Bitvi za Dnipro prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu sered nih Boyenko Dmitro Petrovich Samburov Ivan Mihajlovich Shelest Denis Andrijovich desyatki tisyach buli nagorodzheni ordenami ta medalyami SRSR Popri prorahunki i pomilki radyanskogo kerivnictva radyanskim vijskam ne vdalosya otochiti protivnika i uniknuti vazhkih lyudskih vtrat v rezultati chotirimisyachnoyi operaciyi vid nimeckih zagarbnikiv majzhe povnistyu bula zvilnena Livoberezhna Ukrayina Chervona armiya za korotki termini na shirokomu fronti forsuvala odnu z najbilshih richok Yevropi i zavdala vermahtu serjoznoyi porazki zmusivshi nimciv vidstupiti po vsomu frontu Vizvolennya Kiyeva malo velike politichne ta moralne znachennya Popri te sho bilsha chastina teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini zalishalasya pid kontrolem vermahtu stalo zrozumilo sho povne zvilnennya Ukrayini i vihid Chervonoyi armiyi do kordoniv Rumuniyi Ugorshini Slovachchini ta Polshi ce lishe pitannya chasu Tak pislya peremogi v bitvi za Dnipro Chervona armiya prodovzhuvala vizvolyati teritoriyi Radyanskogo Soyuzu i do zavershennya vijni provodila nastupalni operaciyi v toj chas yak nimecki vijska vimusheni buli oboronyatisya Div takozhForsuvannya Dnipra ChornopidzhachnikiPrimitki 1 27 lyutogo 2010 u Wayback Machine Nikolai Shefov Russian fights Lib Military History Moscow 2002 Human Losses in World War II Heeresarzt 10 Day Casualty Reports per Army Army Group 1943 BA MA RW 6 556 6 558 25 travnya 2013 u Wayback Machine Oskilki bitva ohoplyuvala velicheznu teritoriyu deyaki istoriki ne poyednuyut usi podiyi do odniyeyi bitvi ta vvazhayut Stalingradsku bitvu najkrivavishoyu v istoriyi Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 11 listopada 2015 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2016 Procitovano 11 listopada 2015 DzherelaErih fon Manshtejn Uteryannye pobedy 1 grudnya 2010 u Wayback Machine ros M ACT SPb Terra Fantastica 1999 Konev I S Zapiski komanduyushego frontom 21 kvitnya 2007 u Wayback Machine ros M Nauka 1972 John Erickson Barbarossa The Axis and the Allies Edinburgh University Press 1994 Nikolaj Shefov Bitvy Rossii ros AST SPb 2002 ISBN 5 17 010649 1 Istoriya Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza 1941 1945 V shesti tomah Tom 3 Voennoe izdatelstvo Voennogo ministerstva Soyuza SSR fr 1961Ukrayinska radyanska enciklopediya 1 she vidannyaPosilannyaOsvobozhdenie Kieva 1943 boyi na dnipryanskih placdarmah pid Kiyevom v 1943 r 31 bereznya 2022 u Wayback Machine