Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лито́вська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (лит. Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika; рос. Лито́вская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, створена рішенням маріонеткового парламенту Литовської Республіки у липні 1940 року і включена до складу СРСР 3 серпня 1940, в 1990 році стала незалежною від СРСР, акт відновлення незалежності Литви прийнято 11 березня 1990. СРСР визнав незалежність 6 вересня 1991.
| Литовська Радянська Соціалістична Республіка Lietuvos Tarybų Socialistinė Respublika Литовская Советская Социалистическая Республика | |||||
| |||||
| |||||
| Гімн Гімн Литовської РСР | |||||
 | |||||
| Столиця | Каунас (до 21.10.1940), Вільнюс | ||||
| Мови | литовська, російська | ||||
| Форма правління | республіка СРСР | ||||
| Історія | |||||
| - Засновано | 21 липня 1940 | ||||
| - Проголошення незалежності | 11 березня 1990 | ||||
| Площа | 65 020 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - | 3 689 000 осіб | ||||
| Густота | 56,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | карбованець | ||||
| |||||
Історія
За пактом Молотова — Ріббентропа (серпень 1939) між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, Литва потрапляла до німецької сфери впливу, однак у вересні 1939 після розв'язання Другої світової війни Литва була передана Радянському союзу в обмін на Люблінське та частини Варшавського воєводств Польщі.
14 червня 1940 Радянський Союз висунув Литві ультиматум з вимогою відставки уряду, арешту декількох міністрів і посилення радянської військової присутності у республіці. В умовах радянської окупації 14-15 липня у Литві були проведені вибори в Народний сейм (з єдиним списком блоку «Союз трудового народу Литви»), який 21 липня і проголосив утворення Литовської РСР й ухвалив просити Верховну Раду СРСР прийняти Литву до складу СРСР, що й було зроблено 3 серпня 1940.
В 1941-1944 територія Литви була окупована Німеччиною (Див. Литовський тимчасовий уряд, Райхскомісаріат Остланд, Генеральна округа Литва). У червні 1944 року Литва опинилася знову під окупацією Радянського союзу. У 1946 році взимку відбулися перші повоєнні вибори. Вибиралися 35 представника до верховної ради СРСР. Верховна Рада ЛитРСР, головою якої став Юстас Палецкіс, був фактично керівником вищої інституцією влади. Реально основна влада була в руках першого секретаря Комуністичної Партії, тривалий час цю посаду обіймав Антанас Снечкус.
Радянизація Литви почалася тоді, коли утвердилася диктатура комуністичної партії в країні. З Москви до Литви були надіслані вірні режиму керівники, які формували структуру влади. З метою утримати владу, керівниками інституцій призначали литовців, а їх заступниками — перевірених російськомовних фахівців, які, насправді, займалися керівництвом в країні. До весни 1945 року в Литву було надіслано 6,1 тис. російськомовних працівників. З найперших днів почалася повторна націоналізація та русифікація литовського народу. У громадян конфісковувалося майно, продовжувалася колективізація, яка припинилася в 1953 р.
З 1944—1953 роках відбувався збройний опір Литви, мета якого була відновлення незалежності Литви, встановлення демократичного устрою, повернення народних цінностей та свобода віросповідання. Збройний опір ділилася на три етапи. Перший етап почався влітку 1944 року і тривав до літа 1946 р. У цей період організувалися загони, але єдиної організації не було. Другий етап почався влітку 1946 року і тривав до кінця 1948 р. У цей період сформувалася організація партизан, в бункерах жило від 5-15 чоловік. Застосовувалася основна тактика боротьби — організовувалися несподівані напади. Третій етап відбувався в 1949—1953 рр. Невеликі загони, рідко потрапляли у відкриті зіткнення. У Литві партизанський опір був найсильнішим серед країн Балтики, окремі регіони контролювалися повстанцями до 1949 року. Уникаючи прямих сутичок з червоноармійцями та військами НКВС, литовські партизани ефективно боролися методом саботажу, засідок та вбивств окремих комуністичних діячів. Керівником лісових братів в Литві був Йонас Жямайтіс, ім'ям якого з 1998 року названа військова школа у Каунасі. Адольфас Раманаускас (кодова назва Ванагас), останній офіційний командир Союзу борців за свободу Литви, був заарештований в жовтні 1956 року і страчений в листопаді 1957 року.
Восени 1944 почалися створюватися списки «ворогів народу» та їх сімей. З початку 1945 р. депортованих із Каунаса ешелоном відправили в глиб СРСР, влітку того ж року їх було відправлено до Таджикистану. У травні 1945 року було прийняте рішення депортувати литовців з усіх округів. Протягом грудня було заслано 2 782 людини. У січні-лютому 1948 року — 1 134 особи з усіх округів Литви. До травня 1948 р число депортованих зросла до 13 304 осіб. З 22-23 травня 1948 г. почалася операція з депортації «Весна», під час якої було вивезено 36 932 особи, пізніше число виросло до 40 002. 25-28 березня 1949 року, під час операції «Прибій» до Сибіру депортувалося 28 981 особа, включаючи жінок і дітей віком до 16 років. Під час перевезення багато в'язнів загинуло. У квітні місяці ще два ешелони виїхало в глиб СРСР. До 1952 року було організовано ще 10 операцій по депортації литовців. У 1953 р відбулися останні вивезення людей у Томську область, а також в Алтайський та Красноярський краї.
Після смерті Сталіна почалася політична відлига. З'явилося покоління нових литовських письменників. Головну роль в житті суспільства відігравав національний театр.
Але навіть після застосованого диктату проти литовського народу радянській владі все-одно не вдалося придушити рух за незалежність Литви. Дисиденти створили Лігу Вільної Литви, якою керував Антанас Терлецкас. У 1972 р в знак протесту в Каунасі спалив себе Ромас Каланта . Після цієї події почалися загальні протести, які показали, що величезна частина населення не підтримувала тодішній порядок. До активної боротьби долучилися і релігійні структури. Представники духовенства друкували хроніки католицьких церков Литви, яка потай поширювалася як не лише в країні, а й за її межами. Віруючі гуртувалися в невеликі групки і навчали дітей релігії, святкували релігійні свята, використовували народну і релігійну символіку. 13 січня 1983 року Європейський Парламент ухвалив резолюцію з питання балтійських держав, в якій засудив факт анексії як невідповідний «міжнародним правом» і зобов'язаннями СРСР за двосторонніми договорами з балтійськими країнами, підкресливши таким чином міжнародне невизнання анексії.
23 серпня 1988 році відбувся величезний мітинг у Вільнюсі, в якому взяло участь близько 250 тис. чоловік. У 1989 р була організована акція «Балтійський шлях». на якій литовці, латвійці та естонці висловили своє бажання вийти зі складу СРСР, збудували живий ланцюг завдовжки майже в 600 км. У квітні 1989 року урядом СРСР було застосовано економічну блокаду проти країн Балтики.
11 березня 1990 року Верховна рада Литовської РСР прийняла декларацію про відновлення незалежності Литви, й закон про відновлення дії Конституції Литви 1938 року та перейменувала Литовську РСР у Литовську республіку.
У січні 1991 року самопроголошений Комітет національного порятунку Литви оголосив про відновлення в республіці радянської влади. На прохання комітету, персональний склад якого так і не був опублікований, у Вільнюс, Каунас й інші міста республіки були введені радянські війська, однак скинути уряд Литовської республіки Комітету так і не вдалося.
6 вересня 1991 року СРСР визнав незалежність Литві. Згодом Литва стала членом НАТО і Європейського Союзу.
Населення
Станом на 1940 населення Литви становило 2.9 млн чоловік. Зміни чисельного й національного складу викликала репресивна політика німецьких окупантів і їхніх місцевих союзників із масового знищення євреїв (95 % єврейського населення, бл. 200 тисяч чоловік, за іншими відомостями близько 225 тисяч), проведеного в 1940-і-1950-і роки масового виселення поляків в Польщу (так звана «репатріація»).
Крім цього, з 14 по 18 червня 1941 року з Литви було вислано у віддалені райони Сибіру і Крайньої Півночі близько 34 тисяч За даними , в 1940-1953 з Литви було депортовано близько 132 тис. жителів до Сибіру, Заполяр'я і Середньої Азії. 70 % з них становили жінки (бл. 50 тис.) і діти (бл. 39 тис.). Одночасно близько 200 тис. відбували ув'язнення головним чином у таборах (бл. 150 тис.). В 1944 році з наближенням Червоної Армії до Литви значна частина населення виїхала, головним чином до Німеччини. На початку 1944 року в збройній боротьбі з Радянською владою, остаточно придушеній у 1953 році, загинуло в боях або в'язницях понад 20 тисяч, а за іншими даними — понад 30 тисяч людей. Загальні втрати населення у 1940—1952 роки склали понад 780 000 людей.
Пізніше, в 1975 чисельність населення досягла 3,29 млн; на 1 січня 1976 — 3 315 тис. осіб., згідно з останнім всесоюзним переписом населення 3 689 779 (1989).
За переписом 1970 року 80,1 % становили литовці (2 507 тис.), 8,6 % — росіяни (268 тис.), 7,7 % — поляки (240 тис.), 1,5 % — білоруси (45 тис.), 0,8 % — українці; проживали також латиші, татари, євреї і представники інших національностей.
Проведення колективізації й індустріалізації змінило співвідношення міського й сільського населення: в 1959 році частка сільського населення становила 61,4 %, в 1970 — 49,8 %.. На початку 1974 року в містах проживало на 329 тисяч чоловік більше, ніж у сільській місцевості. Жінки становили 53 %, чоловіки 47 % населення
Адміністративний поділ
20 липня 1950 у Литовській РСР колишній адміністративний поділ на повіти, волості й апилінки (лит. apylinkė, тобто «околиця», адміністративно-територіальна одиниця менше району із власним самоврядуванням, віддалений аналог сільради) було замінено радянським розподілом на області, райони й апилінки. Спочатку було чотири області (, , і ) і 87 районів (крім того, виділялися 71 місто й 9 селищ міського типу).
29 травня 1953 області були ліквідовані; апилінки укрупнювалися (1954 — 1224, 1963 — 653). В 1963 41 район, 89 міст, 25 селищ міського типу. В останні роки існування Литовської РСР територія поділялася на 44 сільські райони й 11 міст республіканського підпорядкування. Найбільші міста Вільнюс і Каунас, крім того, поділилися на міські райони (усього 7). Сільські райони ділилися на апилінки й включали 22 селища міського типу й 81 місто районного підпорядкування.
Державні символи
Герб
Державний герб Литовської РСР нагадував герби інших союзних республік. Він являв собою зображення золотого серпа й молота в золотих променях сонця на білому тлі, обрамленого колоссям і дубовим листям, перевитими червоними стрічками з написами ліворуч литовською і праворуч російською мовами «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». У верхній частині герба розташовувалася п'ятикутна зірка, у нижній його частині — букви на червоній стрічці «LTSR».
Прапор
Державний прапор Литовської РСР являв собою полотнище з трьох горизонтально розташованих кольорових смуг: верхньої червоного кольору (вісьмох дванадцятих ширини прапора); середньої білого кольору (однієї дванадцятої ширини прапора); нижньої зеленого кольору (трьох дванадцятих ширини прапора). У верхньому лівому куті червоної частини прапора розміщалося зображення золотих серпа й молота із червоною п'ятикутною зіркою над ними, обрамленою золотою облямівкою. Відношення ширини прапора до його довжини 1:2.
Гімн
Після включення Литви до складу СРСР в 1940-1941 й 1944-1950 як гімн використовувався «Інтернаціонал». З 1950 до 1988 роках виконувався гімн Литовської РСР (текст Антанаса Венцлови, музика Баліса Дваріонаса і ).
Див. також
Примітки
- Algirdas Julius Greimas, Saulius Žukas. Lietuva Pabaltijy. Istorijos ir kulturos bruožai. Vilnius: Baltos lankos, 1999. P. 149.(лит.)
- LLKS organizacinė struktūra 1949—1950 metais [ 3 травня 2008 у Wayback Machine.](лит.)
- Algirdas Julius Greimas, Saulius Žukas. Lietuva Pabaltijy. Istorijos ir kultūros bruožai. Vilnius: Baltos lankos, 1999. P. 149.(лит.)
- Lietuvos gyventojų nuostoliai 1940—1952 metais [ 17 червня 2008 у Wayback Machine.](лит.)
- Henryk Wisner. Litwa й Litwini. Szkice z dziejo'w pan'stwa й naroda. Olsztyn: Spre;cograf, 1991. S. 214.(пол.)
- Б.Акстинас. Знакомьтесь: Литва. Вильнюс: 1975. С. 5—6.
Посилання
- Конституція Литовської ССР 1978 року [ 21 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lito vska Radya nska Socialisti chna Respu blika lit Lietuvos Tarybu Socialistine Respublika ros Lito vskaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika odna z respublik SRSR stvorena rishennyam marionetkovogo parlamentu Litovskoyi Respubliki u lipni 1940 roku i vklyuchena do skladu SRSR 3 serpnya 1940 v 1990 roci stala nezalezhnoyu vid SRSR akt vidnovlennya nezalezhnosti Litvi prijnyato 11 bereznya 1990 SRSR viznav nezalezhnist 6 veresnya 1991 Litovska Radyanska Socialistichna Respublika Lietuvos Tarybu Socialistine Respublika Litovskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika1940 1990Prapor GerbGimn Gimn Litovskoyi RSRLitovska Radyanska Socialistichna Respublika istorichni kordoni na kartiStolicya Kaunas do 21 10 1940 VilnyusMovi litovska rosijskaForma pravlinnya respublika SRSRIstoriya Zasnovano 21 lipnya 1940 Progoloshennya nezalezhnosti 11 bereznya 1990Plosha 65 020 km2Naselennya 3 689 000 osib Gustota 56 7 osib km Valyuta karbovanecVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Litovska Radyanska Socialistichna RespublikaIstoriyaZa paktom Molotova Ribbentropa serpen 1939 mizh nacistskoyu Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom Litva potraplyala do nimeckoyi sferi vplivu odnak u veresni 1939 pislya rozv yazannya Drugoyi svitovoyi vijni Litva bula peredana Radyanskomu soyuzu v obmin na Lyublinske ta chastini Varshavskogo voyevodstv Polshi 14 chervnya 1940 Radyanskij Soyuz visunuv Litvi ultimatum z vimogoyu vidstavki uryadu areshtu dekilkoh ministriv i posilennya radyanskoyi vijskovoyi prisutnosti u respublici V umovah radyanskoyi okupaciyi 14 15 lipnya u Litvi buli provedeni vibori v Narodnij sejm z yedinim spiskom bloku Soyuz trudovogo narodu Litvi yakij 21 lipnya i progolosiv utvorennya Litovskoyi RSR j uhvaliv prositi Verhovnu Radu SRSR prijnyati Litvu do skladu SRSR sho j bulo zrobleno 3 serpnya 1940 V 1941 1944 teritoriya Litvi bula okupovana Nimechchinoyu Div Litovskij timchasovij uryad Rajhskomisariat Ostland Generalna okruga Litva U chervni 1944 roku Litva opinilasya znovu pid okupaciyeyu Radyanskogo soyuzu U 1946 roci vzimku vidbulisya pershi povoyenni vibori Vibiralisya 35 predstavnika do verhovnoyi radi SRSR Verhovna Rada LitRSR golovoyu yakoyi stav Yustas Paleckis buv faktichno kerivnikom vishoyi instituciyeyu vladi Realno osnovna vlada bula v rukah pershogo sekretarya Komunistichnoyi Partiyi trivalij chas cyu posadu obijmav Antanas Snechkus Radyanizaciya Litvi pochalasya todi koli utverdilasya diktatura komunistichnoyi partiyi v krayini Z Moskvi do Litvi buli nadislani virni rezhimu kerivniki yaki formuvali strukturu vladi Z metoyu utrimati vladu kerivnikami institucij priznachali litovciv a yih zastupnikami perevirenih rosijskomovnih fahivciv yaki naspravdi zajmalisya kerivnictvom v krayini Do vesni 1945 roku v Litvu bulo nadislano 6 1 tis rosijskomovnih pracivnikiv Z najpershih dniv pochalasya povtorna nacionalizaciya ta rusifikaciya litovskogo narodu U gromadyan konfiskovuvalosya majno prodovzhuvalasya kolektivizaciya yaka pripinilasya v 1953 r Z 1944 1953 rokah vidbuvavsya zbrojnij opir Litvi meta yakogo bula vidnovlennya nezalezhnosti Litvi vstanovlennya demokratichnogo ustroyu povernennya narodnih cinnostej ta svoboda virospovidannya Zbrojnij opir dililasya na tri etapi Pershij etap pochavsya vlitku 1944 roku i trivav do lita 1946 r U cej period organizuvalisya zagoni ale yedinoyi organizaciyi ne bulo Drugij etap pochavsya vlitku 1946 roku i trivav do kincya 1948 r U cej period sformuvalasya organizaciya partizan v bunkerah zhilo vid 5 15 cholovik Zastosovuvalasya osnovna taktika borotbi organizovuvalisya nespodivani napadi Tretij etap vidbuvavsya v 1949 1953 rr Neveliki zagoni ridko potraplyali u vidkriti zitknennya U Litvi partizanskij opir buv najsilnishim sered krayin Baltiki okremi regioni kontrolyuvalisya povstancyami do 1949 roku Unikayuchi pryamih sutichok z chervonoarmijcyami ta vijskami NKVS litovski partizani efektivno borolisya metodom sabotazhu zasidok ta vbivstv okremih komunistichnih diyachiv Kerivnikom lisovih brativ v Litvi buv Jonas Zhyamajtis im yam yakogo z 1998 roku nazvana vijskova shkola u Kaunasi Adolfas Ramanauskas kodova nazva Vanagas ostannij oficijnij komandir Soyuzu borciv za svobodu Litvi buv zaareshtovanij v zhovtni 1956 roku i strachenij v listopadi 1957 roku Voseni 1944 pochalisya stvoryuvatisya spiski vorogiv narodu ta yih simej Z pochatku 1945 r deportovanih iz Kaunasa eshelonom vidpravili v glib SRSR vlitku togo zh roku yih bulo vidpravleno do Tadzhikistanu U travni 1945 roku bulo prijnyate rishennya deportuvati litovciv z usih okrugiv Protyagom grudnya bulo zaslano 2 782 lyudini U sichni lyutomu 1948 roku 1 134 osobi z usih okrugiv Litvi Do travnya 1948 r chislo deportovanih zrosla do 13 304 osib Z 22 23 travnya 1948 g pochalasya operaciya z deportaciyi Vesna pid chas yakoyi bulo vivezeno 36 932 osobi piznishe chislo viroslo do 40 002 25 28 bereznya 1949 roku pid chas operaciyi Pribij do Sibiru deportuvalosya 28 981 osoba vklyuchayuchi zhinok i ditej vikom do 16 rokiv Pid chas perevezennya bagato v yazniv zaginulo U kvitni misyaci she dva esheloni viyihalo v glib SRSR Do 1952 roku bulo organizovano she 10 operacij po deportaciyi litovciv U 1953 r vidbulisya ostanni vivezennya lyudej u Tomsku oblast a takozh v Altajskij ta Krasnoyarskij krayi Pislya smerti Stalina pochalasya politichna vidliga Z yavilosya pokolinnya novih litovskih pismennikiv Golovnu rol v zhitti suspilstva vidigravav nacionalnij teatr Ale navit pislya zastosovanogo diktatu proti litovskogo narodu radyanskij vladi vse odno ne vdalosya pridushiti ruh za nezalezhnist Litvi Disidenti stvorili Ligu Vilnoyi Litvi yakoyu keruvav Antanas Terleckas U 1972 r v znak protestu v Kaunasi spaliv sebe Romas Kalanta Pislya ciyeyi podiyi pochalisya zagalni protesti yaki pokazali sho velichezna chastina naselennya ne pidtrimuvala todishnij poryadok Do aktivnoyi borotbi doluchilisya i religijni strukturi Predstavniki duhovenstva drukuvali hroniki katolickih cerkov Litvi yaka potaj poshiryuvalasya yak ne lishe v krayini a j za yiyi mezhami Viruyuchi gurtuvalisya v neveliki grupki i navchali ditej religiyi svyatkuvali religijni svyata vikoristovuvali narodnu i religijnu simvoliku 13 sichnya 1983 roku Yevropejskij Parlament uhvaliv rezolyuciyu z pitannya baltijskih derzhav v yakij zasudiv fakt aneksiyi yak nevidpovidnij mizhnarodnim pravom i zobov yazannyami SRSR za dvostoronnimi dogovorami z baltijskimi krayinami pidkreslivshi takim chinom mizhnarodne neviznannya aneksiyi 23 serpnya 1988 roci vidbuvsya velicheznij miting u Vilnyusi v yakomu vzyalo uchast blizko 250 tis cholovik U 1989 r bula organizovana akciya Baltijskij shlyah na yakij litovci latvijci ta estonci vislovili svoye bazhannya vijti zi skladu SRSR zbuduvali zhivij lancyug zavdovzhki majzhe v 600 km U kvitni 1989 roku uryadom SRSR bulo zastosovano ekonomichnu blokadu proti krayin Baltiki 11 bereznya 1990 roku Verhovna rada Litovskoyi RSR prijnyala deklaraciyu pro vidnovlennya nezalezhnosti Litvi j zakon pro vidnovlennya diyi Konstituciyi Litvi 1938 roku ta perejmenuvala Litovsku RSR u Litovsku respubliku U sichni 1991 roku samoprogoloshenij Komitet nacionalnogo poryatunku Litvi ogolosiv pro vidnovlennya v respublici radyanskoyi vladi Na prohannya komitetu personalnij sklad yakogo tak i ne buv opublikovanij u Vilnyus Kaunas j inshi mista respubliki buli vvedeni radyanski vijska odnak skinuti uryad Litovskoyi respubliki Komitetu tak i ne vdalosya 6 veresnya 1991 roku SRSR viznav nezalezhnist Litvi Zgodom Litva stala chlenom NATO i Yevropejskogo Soyuzu NaselennyaStanom na 1940 naselennya Litvi stanovilo 2 9 mln cholovik Zmini chiselnogo j nacionalnogo skladu viklikala represivna politika nimeckih okupantiv i yihnih miscevih soyuznikiv iz masovogo znishennya yevreyiv 95 yevrejskogo naselennya bl 200 tisyach cholovik za inshimi vidomostyami blizko 225 tisyach provedenogo v 1940 i 1950 i roki masovogo viselennya polyakiv v Polshu tak zvana repatriaciya Krim cogo z 14 po 18 chervnya 1941 roku z Litvi bulo vislano u viddaleni rajoni Sibiru i Krajnoyi Pivnochi blizko 34 tisyach Za danimi v 1940 1953 z Litvi bulo deportovano blizko 132 tis zhiteliv do Sibiru Zapolyar ya i Serednoyi Aziyi 70 z nih stanovili zhinki bl 50 tis i diti bl 39 tis Odnochasno blizko 200 tis vidbuvali uv yaznennya golovnim chinom u taborah bl 150 tis V 1944 roci z nablizhennyam Chervonoyi Armiyi do Litvi znachna chastina naselennya viyihala golovnim chinom do Nimechchini Na pochatku 1944 roku v zbrojnij borotbi z Radyanskoyu vladoyu ostatochno pridushenij u 1953 roci zaginulo v boyah abo v yaznicyah ponad 20 tisyach a za inshimi danimi ponad 30 tisyach lyudej Zagalni vtrati naselennya u 1940 1952 roki sklali ponad 780 000 lyudej Piznishe v 1975 chiselnist naselennya dosyagla 3 29 mln na 1 sichnya 1976 3 315 tis osib zgidno z ostannim vsesoyuznim perepisom naselennya 3 689 779 1989 Za perepisom 1970 roku 80 1 stanovili litovci 2 507 tis 8 6 rosiyani 268 tis 7 7 polyaki 240 tis 1 5 bilorusi 45 tis 0 8 ukrayinci prozhivali takozh latishi tatari yevreyi i predstavniki inshih nacionalnostej Provedennya kolektivizaciyi j industrializaciyi zminilo spivvidnoshennya miskogo j silskogo naselennya v 1959 roci chastka silskogo naselennya stanovila 61 4 v 1970 49 8 Na pochatku 1974 roku v mistah prozhivalo na 329 tisyach cholovik bilshe nizh u silskij miscevosti Zhinki stanovili 53 choloviki 47 naselennyaAdministrativnij podil20 lipnya 1950 u Litovskij RSR kolishnij administrativnij podil na poviti volosti j apilinki lit apylinke tobto okolicya administrativno teritorialna odinicya menshe rajonu iz vlasnim samovryaduvannyam viddalenij analog silradi bulo zamineno radyanskim rozpodilom na oblasti rajoni j apilinki Spochatku bulo chotiri oblasti i i 87 rajoniv krim togo vidilyalisya 71 misto j 9 selish miskogo tipu 29 travnya 1953 oblasti buli likvidovani apilinki ukrupnyuvalisya 1954 1224 1963 653 V 1963 41 rajon 89 mist 25 selish miskogo tipu V ostanni roki isnuvannya Litovskoyi RSR teritoriya podilyalasya na 44 silski rajoni j 11 mist respublikanskogo pidporyadkuvannya Najbilshi mista Vilnyus i Kaunas krim togo podililisya na miski rajoni usogo 7 Silski rajoni dililisya na apilinki j vklyuchali 22 selisha miskogo tipu j 81 misto rajonnogo pidporyadkuvannya Derzhavni simvoliGerb Derzhavnij gerb Litovskoyi RSR nagaduvav gerbi inshih soyuznih respublik Vin yavlyav soboyu zobrazhennya zolotogo serpa j molota v zolotih promenyah soncya na bilomu tli obramlenogo kolossyam i dubovim listyam perevitimi chervonimi strichkami z napisami livoruch litovskoyu i pravoruch rosijskoyu movami Proletari vsih krayin yednajtesya U verhnij chastini gerba roztashovuvalasya p yatikutna zirka u nizhnij jogo chastini bukvi na chervonij strichci LTSR Prapor Derzhavnij prapor Litovskoyi RSR yavlyav soboyu polotnishe z troh gorizontalno roztashovanih kolorovih smug verhnoyi chervonogo koloru vismoh dvanadcyatih shirini prapora serednoyi bilogo koloru odniyeyi dvanadcyatoyi shirini prapora nizhnoyi zelenogo koloru troh dvanadcyatih shirini prapora U verhnomu livomu kuti chervonoyi chastini prapora rozmishalosya zobrazhennya zolotih serpa j molota iz chervonoyu p yatikutnoyu zirkoyu nad nimi obramlenoyu zolotoyu oblyamivkoyu Vidnoshennya shirini prapora do jogo dovzhini 1 2 Gimn Pislya vklyuchennya Litvi do skladu SRSR v 1940 1941 j 1944 1950 yak gimn vikoristovuvavsya Internacional Z 1950 do 1988 rokah vikonuvavsya gimn Litovskoyi RSR tekst Antanasa Venclovi muzika Balisa Dvarionasa i Div takozhLitovsko Biloruska Radyanska Socialistichna Respublika SRSR Administrativnij podil SRSRPrimitkiAlgirdas Julius Greimas Saulius Zukas Lietuva Pabaltijy Istorijos ir kulturos bruozai Vilnius Baltos lankos 1999 P 149 lit LLKS organizacine struktura 1949 1950 metais 3 travnya 2008 u Wayback Machine lit Algirdas Julius Greimas Saulius Zukas Lietuva Pabaltijy Istorijos ir kulturos bruozai Vilnius Baltos lankos 1999 P 149 lit Lietuvos gyventoju nuostoliai 1940 1952 metais 17 chervnya 2008 u Wayback Machine lit Henryk Wisner Litwa j Litwini Szkice z dziejo w pan stwa j naroda Olsztyn Spre cograf 1991 S 214 pol B Akstinas Znakomtes Litva Vilnyus 1975 S 5 6 PosilannyaKonstituciya Litovskoyi SSR 1978 roku 21 zhovtnya 2008 u Wayback Machine