Генуезька конференція

Генуе́зька конфере́нція — міжнародна зустріч з економічних і фінансових питань у Генуї (Королівство Італія), проходила з 10 квітня по 19 травня 1922 року. В ній брали участь 29 держав. Перша представницька міжнародна конференція, де брали участь країни Четверного союзу та Радянська Росія. Головною проблемою обговорення була проблема економічних зв'язків і проблема повернення російських боргів.

Генуезька конференція
англ. Genoa Conference італ. Conferenza di Genova нім. Konferenz von Genua рос. Генуэзская конференция фр. Accords de Gênes
Дата проведення	10 квітня — 19 травня 1922 року
Місце проведення	Генуя, Королівство Італія
Учасники	Німецька Держава — Вальтер Ратенау Російська СФРР — Володимир Ленін Королівство Італія — Велика Британія — Джордж Керзон Французька республіка — США — (посол в Королівстві Італія, спостерігач)
Генуезька конференція на Вікісховищі

Конференція мала важливе значення для уряду РСФРР, що не мав тоді міжнародного визнання. Головою делегації РРФСР був призначений Ульянов (Ленін); заступником — Георгій Чичерін, який у Генуї, куди Ленін не виїжджав, користувався всіма правами голови. У склад делегації Росії також входили: Леонід Красін, Максим Літвінов, Вацлав Воровський, , Адольф Йоффе, Християн Раковський, Наріман Наріманов, , Тімофей Сапронов, Буду Мдівані, Олександр Бекзадян, , .

США не брали участі в цій конференції, пояснюючи це тим, що вона має не суто економічний характер, а скоріше політичний. США були представлені спостерігачем — послом в Італії Р. Чайлдом. З делегатів західних держав найактивнішу роль грали Девід Ллойд Джордж, Джордж Керзон (Велика Британія), К. Вірт, Вальтер Ратенау (Німецька Держава), Л. Факта (Королівство Італія), Луї Барту, К. Баррер (Французька республіка).

Приводом для скликання Конференції було дослідження заходів «до економічного відновлення Центральної і Східної Європи». Фактично основним питанням було прагнення європейських країн до акомодації з комуністичним режимом у Москві.

На конференції було створено 4 комісії:

• політична
• фінансова
• економічна
• транспортна

Російська радянська делегація була включена лише в політичну комісію.

У ході цієї конференції радянська сторона запропонувала рівноправне економічне співробітництво всіх держав, загальне скорочення озброєнь та збройних сил, скликання всесвітнього конгресу для встановлення загального миру.

Західні делегації різко виступили проти радянських пропозицій, обґрунтовуючи це тим, що не треба перевантажувати роботу конференції і в першу чергу треба обговорити проблему боргів. Згодом рада Антанти висунула вимоги радянській Росії щодо повернення боргів, але радянська сторона рішуче відхилила їх і висунула свої претензії про відшкодування збитків, яких завдали радянській Росії іноземні держави під час воєнної інтервенції. Пізніше радянська сторона висловила готовність компенсувати збитки іноземців у Росії, якщо будуть відшкодовані радянські втрати від іноземної інтервенції. Разом з тим вона погоджувався сплатити довоєнні борги за умови відстрочення їх на 30 років і надання радянській державі кредитів.

Незабаром радянській стороні було висунуто нові кабальні умови^[], які вона знов відхилила. Таким чином конференція зайшла в глухий кут і в принципі не принесла нічого позитивного.

Але радянська Росія винесла деякий позитив з цієї конференції, під час якої вона уклала Рапалльський договір з Німецькою Державою 16 квітня 1922 року, який передбачав відновлення дипломатичних стосунків, скасування взаємних відшкодувань, розвиток торгівлі та інше.

Джерела та література

• Варварцев М. М. Генуезька конференція 1922 [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 83. — .
• Капелюшний В. П. Генуезька конференція 1922 [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .
• Мироненко О. М. Генуезька конференція 1922 [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
• Покровська І. С. Каннська конференція 1922 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004 — Т. 1. — 760 с. — .

Посилання