Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Леоні д Бори сович Кра сін 3 15 липня 1870 18700715 Курган 24 листопада 1926 Лондон радянський державний та політичний д

Леонід Красін

Леонід Красін

Леоні́д Бори́сович Кра́сін (3 (15) липня 1870(18700715), Курган — 24 листопада 1926, Лондон) — радянський державний та політичний діяч, дипломат. Член ЦК РСДРП(б) у 1903—1907 роках. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) у 1907—1912 роках. Член ЦК РКП(б) у 1924—1926 роках.

Красін Леонід Борисович
image
Народився3 липня 1870(1870-07-03)
Курган, Тобольська губернія, Російська імперія
Помер24 листопада 1926(1926-11-24) (56 років)
Лондон, Велика Британія
·серцево-судинні захворювання
ПохованняМосква
Країнаimage СРСРimage Російська імперія
НаціональністьРосіянин
Місце проживанняd, Казань[1]
Діяльністьдипломат, журналіст, політик, підприємець, інженер, революціонер
Alma mater

Санкт-Петербурзький Практичний Технологічний інститут

Харківський технологічний інститут
Вчителіd
Знання мовросійська[2]
ЧленствоЦК КПРС, Центральний виконавчий комітет СРСР, Всеросійський центральний виконавчий комітет і Всесоюзне товариство старих більшовиків
Посадапосол
ПартіяРосійська соціал-демократична робітнича партія і КПРС
Батькоd
Брати, сестриd

Життєпис

Народився в родині чиновника. У серпня 1881 року вступив в Олександрівське реальне училище в Тюмені і в 1887 році закінчив його.

У 1887—1891 роках навчався в Санкт-Петербурзькому технологічному інституті. Брав участь у діяльності опозиційних студентських гуртків, в тому числі марксистського гуртка Михайла Бруснєва, відомого під назвою групи Бруснєва.

З 1890 року — в марксистському соціал-демократичному русі. Член РСДРП(б) з 1898 року.

У 1890 році Леонід Красін був ненадовго висланий із Санкт-Петербурга, в 1891 році за участь у студентській демонстрації під час похорону письменника Шелгунова виключений з інституту та знову висланий зі столиці.

У 1891 році вступив на військову службу добровольцем у військово-технічну частину в Нижньому Новгороді. У травні 1892 року за участь в гуртку Бруснєва був заарештований, перебував у одиночній камері Таганської в'язниці в Москві до кінця березня 1893 року. Був звільнений і відправлений до Тули для закінчення військової служби в 12-му піхотному полку російської армії. Відбувши військову повинність, Красін з Тули поїхав до Криму, де жив до грудня 1894 року за наглядом поліції. У 1894 році з нагоди приїзду Олександра III в Лівадію був висланий з Криму, працював робітником та десятником на будівництві Харківсько-Балашовської залізниці у Воронезькій губернії.

У 1895 році заарештований, засуджений до адміністративного заслання на 3 роки в Іркутськ, де тоді жили його батьки. Відбуваючи заслання, працював на будівництві Кругобайкальської залізниці, у тому числі на інженерних посадах (незважаючи на відсутність диплома).

У 1897—1900 роках — студент Харківського технологічного інституту. Восени 1897 року Харківський технологічний інститут прийняв Красіна на третій курс хімічного факультету. Леонід Красін приїхав до Харкова в січні 1898 року до початку другого семестру. Він часто і часом надовго виїжджав із Харкова, працюючи інженером-топографом. По суті повертався до Харкова лише для складання іспитів. Керував прокладанням залізничного перегону Мисова—Мишиха на березі Байкалу, а також не раз виїжджав до Східного Сибіру з топографічними експедиціями, три місяці працював майстром на залізниці Санкт-Петербург— Вятка. 11 (24) червня 1900 року закінчив інститут, але в покарання за участь у студентських заворушеннях диплом йому видали лише в 1901 році.

У 1900 році переїхав до Баку, де керував будівництвом електростанції «Електросила», працював у фірмах «Сіменс і Шуккерт». Допоміг об'єднати окремі соціал-демократичні групи в Баку в єдину організацію. Брав участь в організації відомого бакинського страйку 1903 року. Організував у Баку нелегальну друкарню «Ніна», налагодив друкування і транспортування газети «Іскра».

Влітку 1903 року перебував у Брюсселі на II з'їзді РСДРП. 29 сентября (12 жовтня) 1903 року було кооптований до складу ЦК РСДРП. Влітку 1904 року Красін переїхав в Орєхово-Зуєво, де керував модернізацією електростанції на фабриці Сави Морозова (який давав Красіну по дві тисячі рублів на місяць на потреби партії). Одночасно активно займався нелегальною революційною діяльністю.

Під час подій 9 січня 1905 року був у Санкт-Петербурзі. У травні 1905 року взяв участь у з'їзді більшовиків в Лондоні, де був обраний заступником голови з'їзду, а потім до складу ЦК. Разом з Леніним провів резолюцію про організацію збройного повстання. Причетний до вбивства російського мецената та підприємця Сави Морозова у травні 1905 року в місті Каннах (Франція).

Наприкінці літа 1905 року переїхав до Санкт-Петербурга, де влаштувався на роботу в «Товариство електричного освітлення 1886 року» завідувачем Петербурзької кабельної мережі. Наприкінці 1905 рокуочолив Бойову технічну групу при ЦК РСДРП, відповідав за фінансову діяльність партії. Організував підпільну друкарню на вулиці Лісовій. Вів роботу по організації бойових дружин і постачання їм різної зброї. Брав участь в організації жовтневого страйку, обраний до Санкт-Петербурзької ради робітничих депутатів від робітників і службовців «Товариства 1886 року». Спільно з Горьким заснував першу велику легальну партійну газету «Нове життя». Брав участь у підготовці Свеаборзького повстання.

У 1908 році заарештований в Фінляндії, проте після місячного перебування під вартою звільнений за відсутністю доказів.

У 1908 році емігрував, жив в Італії, дотримувався вкрай радикальних поглядів на перспективи більшовицького руху в Росії. Входив до числа ультиматистів. Вступив в конфлікт з Леніним, після чого відійшов від політичної діяльності. Деякий час близько примикав до групи «Вперед».

Поступив на роботу в німецьку фірму «Сіменс і Шуккерт» в Берліні, швидко продемонстрував інженерні та управлінські здібності. З високооплачуваної інженерної посади в 1911 році був призначений заступником директора берлінської філії, в 1912 році — директором московської філії фірми (в зв'язку з чим отримав дозвіл повернутися в Росію), а в 1913 році — генеральним представником «Сіменс і Шуккерт» у Росії, переїхавши в зв'язку з цим у Санкт-Петербург. Після початку Першої світової війни продовжував керувати підприємствами фірми в Росії, які були поставлені під державний контроль. Одночасно був керуючим порохового заводу Барановського в Петрограді.

Після жовтневого перевороту 1917 року повернувся у РСДРП(б). З грудня 1917 по березень 1918 року — член делегації РРФСР на переговорах про Брестський мир.

У серпні 1918 — березні 1920 року — член Президії Вищої ради народного господарства (ВРНГ) РРФСР.

У 1918 році — голова надзвичайної комісії із постачання Червоної армії. З 1918 року — член Ради праці і оборони РРФСР.

13 листопада 1918 — 6 липня 1923 року — народний комісар торгівлі і промисловості (зовнішньої торгівлі) РРФСР.

17 березня 1919 — 10 грудня 1920 року — народний комісар шляхів сполучення РРФСР, член Комісії з перевезень РВСР.

У 1920 році — керівник місії Всеросійської центральної спілки споживчих товариств («Центроспілки»).

15 травня 1921 — 23 липня 1923 року — дипломатичний і торговий представник РРФСР у Великій Британії.

Брав участь у мирних переговорах з Німеччиною (1918) та Естонією (1919), Гаазькій та Генуезькій конференціях (1922).

6 липня 1923 — 18 листопада 1925 року — народний комісар зовнішньої торгівлі СРСР.

14 листопада 1924 — 30 жовтня 1925 року — повноважний представник СРСР у Франції.

30 жовтня 1925 — 24 листопада 1926 року — повноважний представник СРСР у Великій Британії.

Помер 24 листопада 1926 року в Лондоні. Після смерті кремований в крематорії «Голдерс-Грін», урна з прахом поміщена в некрополі у Кремлівській стіні на Красній площі в Москві.

Пам'ять

Пам'ятна дошка відомому випускнику університету встановлена в 1985 році на стіні Головного аудиторного корпусу. Виконана з бронзи та мармуру. Автор — заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка, харківський скульптор М. Ф. Овсянкін .

Джерела

  • П. П. Соса, С. І. Кривенко, В. Б. Страшевич. Вулиці Черкас. Історичний нарис. Черкаси, 1997

Література

Примітки

  1. http://tatar7.info/1994/02/21/t74505.htm
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Товажнянський, Л. Л.; Ніколаєнко, В. І.; Сакара, Ю. Д. (2014). Навіки в пам’яті. Меморіальні дошки НТУ «ХПІ» (укр) . Харків: НТУ «ХПІ». с. 33.

Посилання

  • Біографія в «Хронос» [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Ю.Фельштинский. За что же Савву-то Морозова? (Из рукоп. «Вожди в законе») [ 11 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Leoni d Bori sovich Kra sin 3 15 lipnya 1870 18700715 Kurgan 24 listopada 1926 London radyanskij derzhavnij ta politichnij diyach diplomat Chlen CK RSDRP b u 1903 1907 rokah Kandidat u chleni CK RSDRP b u 1907 1912 rokah Chlen CK RKP b u 1924 1926 rokah Krasin Leonid BorisovichNarodivsya3 lipnya 1870 1870 07 03 Kurgan Tobolska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 listopada 1926 1926 11 24 56 rokiv London Velika Britaniya sercevo sudinni zahvoryuvannyaPohovannyaMoskvaKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnistRosiyaninMisce prozhivannyad Kazan 1 Diyalnistdiplomat zhurnalist politik pidpriyemec inzhener revolyucionerAlma materSankt Peterburzkij Praktichnij Tehnologichnij institut Harkivskij tehnologichnij institutVchitelidZnannya movrosijska 2 ChlenstvoCK KPRS Centralnij vikonavchij komitet SRSR Vserosijskij centralnij vikonavchij komitet i Vsesoyuzne tovaristvo starih bilshovikivPosadaposolPartiyaRosijska social demokratichna robitnicha partiya i KPRSBatkodBrati sestrid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini chinovnika U serpnya 1881 roku vstupiv v Oleksandrivske realne uchilishe v Tyumeni i v 1887 roci zakinchiv jogo U 1887 1891 rokah navchavsya v Sankt Peterburzkomu tehnologichnomu instituti Brav uchast u diyalnosti opozicijnih studentskih gurtkiv v tomu chisli marksistskogo gurtka Mihajla Brusnyeva vidomogo pid nazvoyu grupi Brusnyeva Z 1890 roku v marksistskomu social demokratichnomu rusi Chlen RSDRP b z 1898 roku U 1890 roci Leonid Krasin buv nenadovgo vislanij iz Sankt Peterburga v 1891 roci za uchast u studentskij demonstraciyi pid chas pohoronu pismennika Shelgunova viklyuchenij z institutu ta znovu vislanij zi stolici U 1891 roci vstupiv na vijskovu sluzhbu dobrovolcem u vijskovo tehnichnu chastinu v Nizhnomu Novgorodi U travni 1892 roku za uchast v gurtku Brusnyeva buv zaareshtovanij perebuvav u odinochnij kameri Taganskoyi v yaznici v Moskvi do kincya bereznya 1893 roku Buv zvilnenij i vidpravlenij do Tuli dlya zakinchennya vijskovoyi sluzhbi v 12 mu pihotnomu polku rosijskoyi armiyi Vidbuvshi vijskovu povinnist Krasin z Tuli poyihav do Krimu de zhiv do grudnya 1894 roku za naglyadom policiyi U 1894 roci z nagodi priyizdu Oleksandra III v Livadiyu buv vislanij z Krimu pracyuvav robitnikom ta desyatnikom na budivnictvi Harkivsko Balashovskoyi zaliznici u Voronezkij guberniyi U 1895 roci zaareshtovanij zasudzhenij do administrativnogo zaslannya na 3 roki v Irkutsk de todi zhili jogo batki Vidbuvayuchi zaslannya pracyuvav na budivnictvi Krugobajkalskoyi zaliznici u tomu chisli na inzhenernih posadah nezvazhayuchi na vidsutnist diploma U 1897 1900 rokah student Harkivskogo tehnologichnogo institutu Voseni 1897 roku Harkivskij tehnologichnij institut prijnyav Krasina na tretij kurs himichnogo fakultetu Leonid Krasin priyihav do Harkova v sichni 1898 roku do pochatku drugogo semestru Vin chasto i chasom nadovgo viyizhdzhav iz Harkova pracyuyuchi inzhenerom topografom Po suti povertavsya do Harkova lishe dlya skladannya ispitiv Keruvav prokladannyam zaliznichnogo peregonu Misova Mishiha na berezi Bajkalu a takozh ne raz viyizhdzhav do Shidnogo Sibiru z topografichnimi ekspediciyami tri misyaci pracyuvav majstrom na zaliznici Sankt Peterburg Vyatka 11 24 chervnya 1900 roku zakinchiv institut ale v pokarannya za uchast u studentskih zavorushennyah diplom jomu vidali lishe v 1901 roci U 1900 roci pereyihav do Baku de keruvav budivnictvom elektrostanciyi Elektrosila pracyuvav u firmah Simens i Shukkert Dopomig ob yednati okremi social demokratichni grupi v Baku v yedinu organizaciyu Brav uchast v organizaciyi vidomogo bakinskogo strajku 1903 roku Organizuvav u Baku nelegalnu drukarnyu Nina nalagodiv drukuvannya i transportuvannya gazeti Iskra Vlitku 1903 roku perebuvav u Bryusseli na II z yizdi RSDRP 29 sentyabrya 12 zhovtnya 1903 roku bulo kooptovanij do skladu CK RSDRP Vlitku 1904 roku Krasin pereyihav v Oryehovo Zuyevo de keruvav modernizaciyeyu elektrostanciyi na fabrici Savi Morozova yakij davav Krasinu po dvi tisyachi rubliv na misyac na potrebi partiyi Odnochasno aktivno zajmavsya nelegalnoyu revolyucijnoyu diyalnistyu Pid chas podij 9 sichnya 1905 roku buv u Sankt Peterburzi U travni 1905 roku vzyav uchast u z yizdi bilshovikiv v Londoni de buv obranij zastupnikom golovi z yizdu a potim do skladu CK Razom z Leninim proviv rezolyuciyu pro organizaciyu zbrojnogo povstannya Prichetnij do vbivstva rosijskogo mecenata ta pidpriyemcya Savi Morozova u travni 1905 roku v misti Kannah Franciya Naprikinci lita 1905 roku pereyihav do Sankt Peterburga de vlashtuvavsya na robotu v Tovaristvo elektrichnogo osvitlennya 1886 roku zaviduvachem Peterburzkoyi kabelnoyi merezhi Naprikinci 1905 rokuocholiv Bojovu tehnichnu grupu pri CK RSDRP vidpovidav za finansovu diyalnist partiyi Organizuvav pidpilnu drukarnyu na vulici Lisovij Viv robotu po organizaciyi bojovih druzhin i postachannya yim riznoyi zbroyi Brav uchast v organizaciyi zhovtnevogo strajku obranij do Sankt Peterburzkoyi radi robitnichih deputativ vid robitnikiv i sluzhbovciv Tovaristva 1886 roku Spilno z Gorkim zasnuvav pershu veliku legalnu partijnu gazetu Nove zhittya Brav uchast u pidgotovci Sveaborzkogo povstannya U 1908 roci zaareshtovanij v Finlyandiyi prote pislya misyachnogo perebuvannya pid vartoyu zvilnenij za vidsutnistyu dokaziv U 1908 roci emigruvav zhiv v Italiyi dotrimuvavsya vkraj radikalnih poglyadiv na perspektivi bilshovickogo ruhu v Rosiyi Vhodiv do chisla ultimatistiv Vstupiv v konflikt z Leninim pislya chogo vidijshov vid politichnoyi diyalnosti Deyakij chas blizko primikav do grupi Vpered Postupiv na robotu v nimecku firmu Simens i Shukkert v Berlini shvidko prodemonstruvav inzhenerni ta upravlinski zdibnosti Z visokooplachuvanoyi inzhenernoyi posadi v 1911 roci buv priznachenij zastupnikom direktora berlinskoyi filiyi v 1912 roci direktorom moskovskoyi filiyi firmi v zv yazku z chim otrimav dozvil povernutisya v Rosiyu a v 1913 roci generalnim predstavnikom Simens i Shukkert u Rosiyi pereyihavshi v zv yazku z cim u Sankt Peterburg Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni prodovzhuvav keruvati pidpriyemstvami firmi v Rosiyi yaki buli postavleni pid derzhavnij kontrol Odnochasno buv keruyuchim porohovogo zavodu Baranovskogo v Petrogradi Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 roku povernuvsya u RSDRP b Z grudnya 1917 po berezen 1918 roku chlen delegaciyi RRFSR na peregovorah pro Brestskij mir U serpni 1918 berezni 1920 roku chlen Prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva VRNG RRFSR U 1918 roci golova nadzvichajnoyi komisiyi iz postachannya Chervonoyi armiyi Z 1918 roku chlen Radi praci i oboroni RRFSR 13 listopada 1918 6 lipnya 1923 roku narodnij komisar torgivli i promislovosti zovnishnoyi torgivli RRFSR 17 bereznya 1919 10 grudnya 1920 roku narodnij komisar shlyahiv spoluchennya RRFSR chlen Komisiyi z perevezen RVSR U 1920 roci kerivnik misiyi Vserosijskoyi centralnoyi spilki spozhivchih tovaristv Centrospilki 15 travnya 1921 23 lipnya 1923 roku diplomatichnij i torgovij predstavnik RRFSR u Velikij Britaniyi Brav uchast u mirnih peregovorah z Nimechchinoyu 1918 ta Estoniyeyu 1919 Gaazkij ta Genuezkij konferenciyah 1922 6 lipnya 1923 18 listopada 1925 roku narodnij komisar zovnishnoyi torgivli SRSR 14 listopada 1924 30 zhovtnya 1925 roku povnovazhnij predstavnik SRSR u Franciyi 30 zhovtnya 1925 24 listopada 1926 roku povnovazhnij predstavnik SRSR u Velikij Britaniyi Pomer 24 listopada 1926 roku v Londoni Pislya smerti kremovanij v krematoriyi Golders Grin urna z prahom pomishena v nekropoli u Kremlivskij stini na Krasnij ploshi v Moskvi Pam yatPam yatna doshka vidomomu vipuskniku universitetu vstanovlena v 1985 roci na stini Golovnogo auditornogo korpusu Vikonana z bronzi ta marmuru Avtor zasluzhenij diyach mistectv URSR laureat Derzhavnoyi premiyi URSR imeni Tarasa Shevchenka harkivskij skulptor M F Ovsyankin DzherelaP P Sosa S I Krivenko V B Strashevich Vulici Cherkas Istorichnij naris Cherkasi 1997Literatura N V Shpakova Krasin Leonid Borisovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPrimitkihttp tatar7 info 1994 02 21 t74505 htm Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Tovazhnyanskij L L Nikolayenko V I Sakara Yu D 2014 Naviki v pam yati Memorialni doshki NTU HPI ukr Harkiv NTU HPI s 33 PosilannyaBiografiya v Hronos 9 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Yu Felshtinskij Za chto zhe Savvu to Morozova Iz rukop Vozhdi v zakone 11 travnya 2012 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ