Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ду́глас Макартур (інколи Мак-Артур; англ. Douglas MacArthur; 26 січня 1880, Літл-Рок, штат Арканзас — 5 квітня 1964, Вашингтон) — американський воєначальник, генерал армії США (18 грудня 1944), командувач дивізії в Першу світову війну, головнокомандувач більшої частини союзних військ на Тихоокеанському театрі воєнних дій під час Другої світової війни і всіх збройних сил США під час війни в Кореї.
| Дуглас Макартур Douglas MacArthur | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| англ. Douglas MacArthur | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 26 січня 1880 Літл-Рок, Арканзас, США | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 5 квітня 1964 (84 роки) Вашингтон, СШАниркова недостатність | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | меморіал Макартура | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  США | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Освіта | Військова академія США Командно-штабний коледж армії | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | Республіканська партія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання | Генерал армії (США) Фельдмаршал (Співдружність Філіппін) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Командування | Штаб армії США | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна Корейська війна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | d | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф |  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Дуглас Макартур у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився в сім'ї військового, пізніше — губернатора Філіппін генерала Макартура. Батько отримав медаль Честі за участь в Громадянській війні в США. З допомогою матері, яка відіграла чималу роль в його військовій кар'єрі, Дуглас отримав призначення у Військову академію в Вест-Пойнті, яку закінчив у 1903 році першим на курсі і став другим лейтенантом Інженерного корпусу.
Дуглас розпочав службу на Філіппінах, потім служив в Японії під керівництвом свого батька, тепер вже генерал-майора, і супроводжував його як спостерігач під час російсько-японської війни. Повернувшись в США в 1906 році, Макартур деякий час був військовим радником президента Теодора Рузвельта.
Серед відомих родичів - п'ятиюрідний кузен, проповідник Джон Фуллертон Мак-Артур.
Перша світова війна
Отримавши звання капітана, Макартур брав участь в експедиції, яка окупувала Веракрус (Мексика) в 1914 році. В 1916 році Макартур поступив на службу у військове міністерство як глава Бюро інформації. Він проявив чудовий вплив на Н'ютона Бейкера, секретаря у військових справах, якому надав план з активізації Національної гвардії у випадку, якщо США будуть втягнутими в Першу світову війну.
Коли 6 квітня 1917 року США оголосили війну Німеччині, Макартур взяв участь у формуванні піхотної дивізії із підрозділів Національної гвардії різних штатів. Коли дивізія «Райдуга» відплила у Францію, полковник Макартур був начальником штабу. У вересні він командував однією із бригад цієї дивізії, а до кінця війни став наймолодшим на цій війні дивізійним командиром. Він відрізнявся великою сміливістю. Дуглас відмовився від стальної каски, не носив газової маски і, кажуть, водив солдатів в атаку, озброєний лише стеком. До кінця війни він отримав 4 Срібних Зірки за хоробрість і похвалу начальства: «Макартур у нас найкращий воєначальник».
Міжвоєнний період
Макартур залишався в складі окупаційних військ до червня 1919 року, коли він отримав призначення начальника Вест-Пойнта. Йому тоді було 39 років, і він став наймолодшим в історії академії серед тих, хто займав цю посаду. Макартур модернізував програму і правила, які з тих пір зазнали мало змін. У 1922 році він залишив академію і знову став служити на Філіппінах, а в 1930 році отримав чин генерала і став начальником штабу армії у Вашингтоні. Незважаючи на труднощі, пов'язані з Великою депресією, Макартуру вдалося лобіювати суми для військово-повітряних і танкових військ. У 1932 році чинив розправу над учасниками походу безробітних ветеранів війни у Вашингтоні.
У жовтні 1935 року він знову вирушив на Філіппіни, як йому здавалося, для завершальної служби як військовий радник по організації армії у зв'язку із створенням там самостійної держави. 31 грудня 1937 року він пішов у відставку в чині маршала Філіппінської армії, залишившись як військовий радник.
Друга світова війна
26 липня 1941 року у зв'язку з японською агресією Макартур знову був викликаний військовим міністерством для дійсної служби, став командувачем силами США на Далекому Сході і отримав інструкції по наданню допомоги Філіппінам, в підготовці до відбиття можливого нападу з боку Японії. Макартур не вірив у це і, навіть після бомбардування японцями Перл-Гарбора, не привів свої війська в бойову готовність. В результаті напад японців з повітря знищив велику частину його військового флоту, а їхнє вторгнення 22 грудня примусило американців і філіппінців відступити на півострів Баатан і укріплений острів Коррехідор.
Макартур нерідко стояв під обстрілом ворога, щоб підняти моральний дух своєї маленької армії, але у випадку з японським вторгненням це не могло принести користь. Неохоче підкоряється прямому наказу президента Макартур і його штаб 11 березня 1942 року на торпедоносці покинули Коррехідор. Прибувши до Австралії, Макартур отримав медаль Честі і вимовив знамениту фразу:
«Я зробив, що міг, але я ще повернуся».
Філіппіни трималися до травня, після чого капітулювали. Лише через два роки Макартур виконав свою обіцянку. Через суперництво між армією і флотом США Макартур ділив командування з адміралом Честером Німіцем, але вони зуміли домовитися і працювали злагоджено. Уміння Макартура координувати повітряні, морські і наземні операції і його здатність правильно вибирати час і місце для завдання удару, забезпечували успіх дій союзників. 20 жовтня 1944 року Макартур висадився в Лейті і сказав, що повернувся.
Розробляв плани вторгнення до Японії, які йому не вдалося здійснити через капітуляцію останньої після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі.
2 вересня 1945 року в Токійській бухті, на борту лінкора «Міссурі» 65-річний Макартур прийняв капітуляцію Японії. Після закінчення війни він якийсь час залишався в Японії, готуючи цю країну до переходу до демократичної форми правління і надаючи допомогу в післявоєнному відновленні. Багато японців звертались з проханнями до генерала, який заслужив пошану своїх недавніх ворогів і прізвисько, — «некоронований імператор».
Післявоєнний період
Макартур був призначений командувачем військами США на Далекому Сході і залишався на цій посаді доти, поки Північна Корея не організувала 25 червня 1950 року вторгнення на Південь. Хоч і цього разу Макартур не чекав такого розвитку подій, він зумів перекинути військові частини до Кореї, а з 8 липня став командувати всіма військами ООН. Американці змогли лише дещо уповільнити наступ північнокорейських військ, коли Макартур, не слухаючи нічиїх рад, 15 вересня зробив десантну атаку на Іньчхон. Ця операція увінчалася успіхом і привела до безладного відступу північнокорейських військ.
У жовтні союзники далеко вторглися в межі Північної Кореї і готові були оголосити про перемогу, але втрутився Китай. Китайці відтіснили сили ООН на Південь. Макартур виступив за блокаду китайського узбережжя, а також за бомбардування ряду об'єктів у Китаї, можливо із застосуванням атомної зброї. Він також пропонував перевезти з Формози (з Тайваню) на допомогу силам ООН війська націоналістичного Китаю. Але жодну з цих пропозицій не було підтримано урядом США, а коли Макартур висунув все це вже як вимоги, президент Трумен звільнив його з посади командувача 11 квітня 1951 року. Вперше з 1937 року Макартур повернувся в США. Його вітали десятки тисяч захоплених американців. У Конгресі США він виголосив промову, яку 30 разів публіка переривала оваціями.
У 1952 році почав діяльність у великому бізнесі, займаючи пост голови правлінь «Ремінгтон Ренд інкорпорейтд» (до 1955 року) і «Сперрі Ренд корпорейшн» (з 1955 року).
Конгрес США, надавши Макартуру рідкісну честь, запросив його виступити на сумісній сесії палат. Свою промову Макартур закінчив словами:
«Старі солдати не вмирають, вони йдуть»
Помер 5 квітня 1964 року у віці 84 років.
Примітки
- В'ячеслав Піховшек. Політичний процес в Україні: сучасні тенденції та історичний контекст. — Агентство "Україна", 1999.
Посилання
- Портрет генерала Дугласа Макартура. — «Радіо Свобода», 25.02.2003 [ 16 січня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Чому Корея розділена на Північну та Південну? — відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makartur Du glas Makartur inkoli Mak Artur angl Douglas MacArthur 26 sichnya 1880 Litl Rok shtat Arkanzas 5 kvitnya 1964 Vashington amerikanskij voyenachalnik general armiyi SShA 18 grudnya 1944 komanduvach diviziyi v Pershu svitovu vijnu golovnokomanduvach bilshoyi chastini soyuznih vijsk na Tihookeanskomu teatri voyennih dij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i vsih zbrojnih sil SShA pid chas vijni v Koreyi Duglas Makartur Douglas MacArthurangl Douglas MacArthurNarodzhennya 26 sichnya 1880 1880 01 26 Litl Rok Arkanzas SShASmert 5 kvitnya 1964 1964 04 05 84 roki Vashington SShA nirkova nedostatnistPohovannya memorial MakarturaKrayina SShAOsvita Vijskova akademiya SShA Komandno shtabnij koledzh armiyiPartiya Respublikanska partiyaZvannya General armiyi SShA Feldmarshal Spivdruzhnist Filippin Komanduvannya Shtab armiyi SShAVijni bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijna Korejska vijnaDiti dAvtografNagorodi Medal Za vidatni zaslugi VMS SShA Duglas Makartur u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v sim yi vijskovogo piznishe gubernatora Filippin generala Makartura Batko otrimav medal Chesti za uchast v Gromadyanskij vijni v SShA Z dopomogoyu materi yaka vidigrala chimalu rol v jogo vijskovij kar yeri Duglas otrimav priznachennya u Vijskovu akademiyu v Vest Pojnti yaku zakinchiv u 1903 roci pershim na kursi i stav drugim lejtenantom Inzhenernogo korpusu Duglas rozpochav sluzhbu na Filippinah potim sluzhiv v Yaponiyi pid kerivnictvom svogo batka teper vzhe general majora i suprovodzhuvav jogo yak sposterigach pid chas rosijsko yaponskoyi vijni Povernuvshis v SShA v 1906 roci Makartur deyakij chas buv vijskovim radnikom prezidenta Teodora Ruzvelta Sered vidomih rodichiv p yatiyuridnij kuzen propovidnik Dzhon Fullerton Mak Artur Persha svitova vijnaOtrimavshi zvannya kapitana Makartur brav uchast v ekspediciyi yaka okupuvala Verakrus Meksika v 1914 roci V 1916 roci Makartur postupiv na sluzhbu u vijskove ministerstvo yak glava Byuro informaciyi Vin proyaviv chudovij vpliv na N yutona Bejkera sekretarya u vijskovih spravah yakomu nadav plan z aktivizaciyi Nacionalnoyi gvardiyi u vipadku yaksho SShA budut vtyagnutimi v Pershu svitovu vijnu Koli 6 kvitnya 1917 roku SShA ogolosili vijnu Nimechchini Makartur vzyav uchast u formuvanni pihotnoyi diviziyi iz pidrozdiliv Nacionalnoyi gvardiyi riznih shtativ Koli diviziya Rajduga vidplila u Franciyu polkovnik Makartur buv nachalnikom shtabu U veresni vin komanduvav odniyeyu iz brigad ciyeyi diviziyi a do kincya vijni stav najmolodshim na cij vijni divizijnim komandirom Vin vidriznyavsya velikoyu smilivistyu Duglas vidmovivsya vid stalnoyi kaski ne nosiv gazovoyi maski i kazhut vodiv soldativ v ataku ozbroyenij lishe stekom Do kincya vijni vin otrimav 4 Sribnih Zirki za horobrist i pohvalu nachalstva Makartur u nas najkrashij voyenachalnik Mizhvoyennij periodMakartur zalishavsya v skladi okupacijnih vijsk do chervnya 1919 roku koli vin otrimav priznachennya nachalnika Vest Pojnta Jomu todi bulo 39 rokiv i vin stav najmolodshim v istoriyi akademiyi sered tih hto zajmav cyu posadu Makartur modernizuvav programu i pravila yaki z tih pir zaznali malo zmin U 1922 roci vin zalishiv akademiyu i znovu stav sluzhiti na Filippinah a v 1930 roci otrimav chin generala i stav nachalnikom shtabu armiyi u Vashingtoni Nezvazhayuchi na trudnoshi pov yazani z Velikoyu depresiyeyu Makarturu vdalosya lobiyuvati sumi dlya vijskovo povitryanih i tankovih vijsk U 1932 roci chiniv rozpravu nad uchasnikami pohodu bezrobitnih veteraniv vijni u Vashingtoni U zhovtni 1935 roku vin znovu virushiv na Filippini yak jomu zdavalosya dlya zavershalnoyi sluzhbi yak vijskovij radnik po organizaciyi armiyi u zv yazku iz stvorennyam tam samostijnoyi derzhavi 31 grudnya 1937 roku vin pishov u vidstavku v chini marshala Filippinskoyi armiyi zalishivshis yak vijskovij radnik Druga svitova vijna26 lipnya 1941 roku u zv yazku z yaponskoyu agresiyeyu Makartur znovu buv viklikanij vijskovim ministerstvom dlya dijsnoyi sluzhbi stav komanduvachem silami SShA na Dalekomu Shodi i otrimav instrukciyi po nadannyu dopomogi Filippinam v pidgotovci do vidbittya mozhlivogo napadu z boku Yaponiyi Makartur ne viriv u ce i navit pislya bombarduvannya yaponcyami Perl Garbora ne priviv svoyi vijska v bojovu gotovnist V rezultati napad yaponciv z povitrya znishiv veliku chastinu jogo vijskovogo flotu a yihnye vtorgnennya 22 grudnya primusilo amerikanciv i filippinciv vidstupiti na pivostriv Baatan i ukriplenij ostriv Korrehidor Makartur neridko stoyav pid obstrilom voroga shob pidnyati moralnij duh svoyeyi malenkoyi armiyi ale u vipadku z yaponskim vtorgnennyam ce ne moglo prinesti korist Neohoche pidkoryayetsya pryamomu nakazu prezidenta Makartur i jogo shtab 11 bereznya 1942 roku na torpedonosci pokinuli Korrehidor Pribuvshi do Avstraliyi Makartur otrimav medal Chesti i vimoviv znamenitu frazu Ya zrobiv sho mig ale ya she povernusya Filippini trimalisya do travnya pislya chogo kapitulyuvali Lishe cherez dva roki Makartur vikonav svoyu obicyanku Cherez supernictvo mizh armiyeyu i flotom SShA Makartur diliv komanduvannya z admiralom Chesterom Nimicem ale voni zumili domovitisya i pracyuvali zlagodzheno Uminnya Makartura koordinuvati povitryani morski i nazemni operaciyi i jogo zdatnist pravilno vibirati chas i misce dlya zavdannya udaru zabezpechuvali uspih dij soyuznikiv 20 zhovtnya 1944 roku Makartur visadivsya v Lejti i skazav sho povernuvsya General Duglas Makartur povernuvsya na Filippini 1944 Rozroblyav plani vtorgnennya do Yaponiyi yaki jomu ne vdalosya zdijsniti cherez kapitulyaciyu ostannoyi pislya atomnogo bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki 2 veresnya 1945 roku v Tokijskij buhti na bortu linkora Missuri 65 richnij Makartur prijnyav kapitulyaciyu Yaponiyi Pislya zakinchennya vijni vin yakijs chas zalishavsya v Yaponiyi gotuyuchi cyu krayinu do perehodu do demokratichnoyi formi pravlinnya i nadayuchi dopomogu v pislyavoyennomu vidnovlenni Bagato yaponciv zvertalis z prohannyami do generala yakij zasluzhiv poshanu svoyih nedavnih vorogiv i prizvisko nekoronovanij imperator Pislyavoyennij periodMakartur buv priznachenij komanduvachem vijskami SShA na Dalekomu Shodi i zalishavsya na cij posadi doti poki Pivnichna Koreya ne organizuvala 25 chervnya 1950 roku vtorgnennya na Pivden Hoch i cogo razu Makartur ne chekav takogo rozvitku podij vin zumiv perekinuti vijskovi chastini do Koreyi a z 8 lipnya stav komanduvati vsima vijskami OON Amerikanci zmogli lishe desho upovilniti nastup pivnichnokorejskih vijsk koli Makartur ne sluhayuchi nichiyih rad 15 veresnya zrobiv desantnu ataku na Inchhon Cya operaciya uvinchalasya uspihom i privela do bezladnogo vidstupu pivnichnokorejskih vijsk U zhovtni soyuzniki daleko vtorglisya v mezhi Pivnichnoyi Koreyi i gotovi buli ogolositi pro peremogu ale vtrutivsya Kitaj Kitajci vidtisnili sili OON na Pivden Makartur vistupiv za blokadu kitajskogo uzberezhzhya a takozh za bombarduvannya ryadu ob yektiv u Kitayi mozhlivo iz zastosuvannyam atomnoyi zbroyi Vin takozh proponuvav perevezti z Formozi z Tajvanyu na dopomogu silam OON vijska nacionalistichnogo Kitayu Ale zhodnu z cih propozicij ne bulo pidtrimano uryadom SShA a koli Makartur visunuv vse ce vzhe yak vimogi prezident Trumen zvilniv jogo z posadi komanduvacha 11 kvitnya 1951 roku Vpershe z 1937 roku Makartur povernuvsya v SShA Jogo vitali desyatki tisyach zahoplenih amerikanciv U Kongresi SShA vin vigolosiv promovu yaku 30 raziv publika pererivala ovaciyami U 1952 roci pochav diyalnist u velikomu biznesi zajmayuchi post golovi pravlin Remington Rend inkorporejtd do 1955 roku i Sperri Rend korporejshn z 1955 roku Kongres SShA nadavshi Makarturu ridkisnu chest zaprosiv jogo vistupiti na sumisnij sesiyi palat Svoyu promovu Makartur zakinchiv slovami Stari soldati ne vmirayut voni jdut Pomer 5 kvitnya 1964 roku u vici 84 rokiv PrimitkiV yacheslav Pihovshek Politichnij proces v Ukrayini suchasni tendenciyi ta istorichnij kontekst Agentstvo Ukrayina 1999 PosilannyaPortret generala Duglasa Makartura Radio Svoboda 25 02 2003 16 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Chomu Koreya rozdilena na Pivnichnu ta Pivdennu video Mizhnarodne viznannya ta nagorodiPoperednik Genri Ford SShA Lyudina tizhnya zhurnalu Tajm 30 bereznya 1942 Nastupnik Meksika