Мандалай (бірм. မန္တလေးမြို့) — друге за величиною місто в М'янмі, з населенням понад 1 млн осіб (2010), у минулому столиця Бірманської імперії, а зараз центр Мандалайского адміністративного округу. Місто розташоване на березі річки Іраваді, за 716 км на північ від Янгона.
Місто Мандалай လွိုင်ကော်မြို့ Координати H G O
Мандалай у Вікісховищі |
Історія
Місто було засноване в 1857 році королем Міндоном, і з 1860 по 1885 рр. було столицею останнього незалежного бірманського королівства, поки в 1885 році не було зайняте британськими військами. Див. Докладніше Історія Бірми.
Мандалай спочатку будувався як столичне місто біля підніжжя Мандалайського пагорба (висотою 236 м), відповідно пророцтву Будди про те, що на цьому місці має вирости велике місто, центр буддизму. Саме заснування міста було приурочено до 2400-річчя від дня народження Будди Гаутами.
До заснування Мандалая столицею Бірманської імперії було місто Амарапура. 13 січня 1857 року король Міндон віддав наказ про заснування нової столиці. Церемонія сходження на трон відбулася в липні 1858 року, а споруди старої столиці Амарапури були розібрані і перенесені на слонах до підніжжя Мандалайського пагорба. У місті був побудований палацовий комплекс, глибокий рів навколо міських стін, ступа Маха Лока Майазейн, Зал Церемоній Патхан-хо Шве Тхейн, монастир Атумаші, громадський комплекс Тудама Заят і бібліотека буддійських рукописів.
Нову столицю спочатку назвали Яданабон (від палійського Ратанапура — «місто, прикрашене дорогоцінними каменями»), але потім перейменували в Мандалай (від палійського Мандала — «рівна земля», або Мандара -«сприятлива земля»).
Король Міндон, будучи мудрим правителем і майстерним дипломатом, у міру сил прагнув протистояти посиленню британського впливу в регіоні. Однак його син і спадкоємець, останній король Тібо, виявився менш успішним державним діячем, фактично поступившись управлінням владою родичам своєї другої дружини Супаялат. За їх наполяганням, зійшовши на трон, щоб уникнути династичної боротьби і інтриг він наказав стратити 80 своїх найближчих родичів, принців і принцес, помістивши їх в вельветові мішки і задушивши або затоптавши слонами.
У відповідності з традиційними анімістичними уявленнями бірманців, при побудові Мандалая під воротами і кутовими вежами стіни палацового комплексу, а також безпосередньо під троном були замуровані 52 людини як жертви духам — (зазвичай, як «будівельні жертви» використовувалися злочинці, засуджені до смертної кари). У основі кутових веж були поміщені також чотири глечика з маслом, які раз на 7 років повинні були перевірятися астрологами. На третю перевірку, в 1880 році, з'ясувалося, що масло в двох глечиках висохло. Крім того, з'явилося чимало інших недобрих ознак. Астрологи порекомендували королю Тібо перенести столицю. Король категорично відмовився. Тоді було прийнято рішення умилостивити натів принесенням великої кількості ритуальних жертв — 100 чоловіків, 100 жінок, 100 хлопчиків, 100 дівчаток, 100 солдатів і 100 іноземців. Королівський указ був оголошений публічно, почалися арешти, і в Мандалаї настала загальна паніка. Мешканці втекли з міста, а іноземні держави, і в першу чергу Велика Британія, під приводом захисту своїх підданих стали недвозначно загрожувати інтервенцією. У відповідь на англійський ультиматум арешти припинилися, але 100 заарештованих вдалося таємно замурувати заживо.
Намагаючись уникнути остаточної колонізації своєї країни Великою Британією (на той час вже встигла розв'язати дві англо-бірманські війни, у ході яких вона анексувала всю ), король Тібо підписав договір з Францією про будівництво залізної дороги з Лаоса в Мандалай та організацію спільного військового флоту на Іраваді. Проте всі дипломатичні зусилля Тібо, включаючи відправку декількох посольств в Європу і запізнілу спробу зіграти на політичних суперечностях між Лондоном і Парижем (зберігши, подібно довколишньому Сіаму (нині Таїланд), хоча б формальний суверенітет), виявилися безуспішними. Англійці, скориставшись внутрішньою нестабільністю в країні, легко зайняли Мандалай в ході третьої англо-бірманської війни (1885) і приєднали Бірму до Британської Індії. Проте британська колоніальна влада зіткнулась із запеклим опором місцевого населення, часом озброєного лише луками і стрілами, і зуміли остаточно придушити народні виступи лише через кілька десятиліть після початку окупації.
Таким чином, блискуча королівська столиця Мандалай була захоплена іноземними інтервентами всього через 29 років після її заснування, а королівський палац став штаб-квартирою британського військового корпусу у Верхній Бірмі. Резиденція генерал-губернатора Бірми була перенесена в Рангун. Король Тібо і королева Супаялат були відправлені на заслання вглиб Індії, де і прожили до кінця життя.
Під час Другої світової війни японці, намагаючись відрізати постачання союзниками гоминьданівського Китаю, окупували Індокитай. У січні 1939 року ціною величезних зусиль було побудовано високогірне шосе Стілуел — в Рангун а в Чунцін — через Мандалай, Лашо, Баошань і Куньмін, по якому в Китай були доставлені десятки тисяч тонн боєприпасів. Японці, користуючись підтримкою бірманських націоналістів, вторглися до Бірми і зайняли Мандалай 2 травня 1942 р під час перестрілки міська стіна і палац були сильно пошкоджені, і японці перетворили його в склад до 1945 року, коли до влади в Мандалай повернулися англійці.
В 1948 році утворився незалежний Бірманський Союз, і Мандалай став столицею Мандалайського адміністративного округу.
Пам'ятки
Мандалай — величезне хаотичне місто, що розташується навколо палацового комплексу. Стіна палацового комплексу побудована в 1857 році королем Міндоном і являє собою правильний квадрат зі стороною трохи менше двох кілометрів. Стіна оточена широким каналом з водою, через який є 4 моста з кожного боку. Палац сильно постраждав під час бомбардувань англійцями і японцями. Великий інтерес представляють також стародавні столиці Ава і Амарапура в околиці Мандалая, а також багато маленьких містечок і монастирів.
Над Мандалаєм височить величезна гора, на якій розташований храмовий комплекс. Величезний Будда вказує вниз на Мандалай, де він передбачав будівництво нового міста. Від храмового комплексу спускаються вниз криті сходові галереї з тисячами сходинок. У лісах навколо знаходяться монастирі.
У північно-східного кута палацового комплексу знаходиться храмовий комплекс (Пагода великої заслуги), що складається з 729 кам'яних павільйонів, у кожному з яких знаходиться по одній стелі з текстом буддійського канону. З 729 стел-сторінок складається повний текст Трипітаки на мові палі. Для безперервного читання такої величезної книги потрібно 450 днів. В 1900 році текст з каменів був надрукований на папері, вийшло 38 томів по 400 сторінок.
Поруч з стоїть комплекс також з кам'яними сторінками. Навколо розташовано кілька значних буддійських монастирів.
На північний захід від міста знаходиться найзнаменитіший храм з Буддою, який транспортували в 1784 році з підкореного Араканського царства разом з бронзовими фігурами левів і слонів. Вважається що сам Будда Сакьямуни був присутній при будівництві цієї статуї і освячував її своєю аурою. Скептики вважають, що статуя побудована через 100—200 років після Будди. Відвідувачі покривають Будду золотим листям, і зараз шар золотого листя — близько 15 см. Особа Будди спеціально захищена склом.
У Мандалаї є великий китайський квартал з нічним базаром, який дуже жвавий.
Околиці Мандалая дуже вражаючі. Довгий дерев'яний міст з'єднує Мандалай з колишньою столицею Амарапурою.
Король Бодопайя в 1790 році розпочав у будувати найбільшу в світі ступу. За 30 років йому вдалося звести лише основу ступи. Якби він її добудував, вона повинна була бути заввишки 150 метрів. Після смерті короля його спадкоємці не зважилися продовжити будівництво, а незабаром землетрус розвернув гігантську споруду, яке нагадує недобудовану Вавилонську вежу. Перед ступою — два величезних лева, яких також пошкодило землетрусом. Поруч — гігантський дзвін, що призначався для ступи.
Галерея
Мандалай в творах мистецтва
- Редьярд Кіплінг написав поему названу «Мандалай», у якій вперше вживається фраза «на дорозі в Мандалай»
- В 1907 ця поема була покладена на музику Олі Спікса, під назвою «На дорозі в Мандалай». Цю пісню багаторазово записували. Найвідомішою версією є версія Френка Синатри.
- Blackmore's Night мають пісню «Way to Mandalay» в альбомі Ghost of a Rose.
- Роббі Вільямс має пісню «The Road To Mandalay» в альбомі Sing When You're Winning.
Примітки
- https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
- https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mandalaj birm မန တလ မ druge za velichinoyu misto v M yanmi z naselennyam ponad 1 mln osib 2010 u minulomu stolicya Birmanskoyi imperiyi a zaraz centr Mandalajskogo administrativnogo okrugu Misto roztashovane na berezi richki Iravadi za 716 km na pivnich vid Yangona Misto Mandalaj လ င က မ Koordinati 21 58 37 pn sh 96 05 13 sh d H G O Krayina M yanmaM yanmaOkrug MandalajData zasnuvannya 1857Plosha 163 84 km Visota centru 22 1 mNaselennya 1 034 000 2010 Mista pobratimi Kunmin 10 travnya 2001 1 2 Chasovij poyas UTC 6 30Poshtovij indeks 05000 05999GeoNames 1311874 MandalajMandalaj M yanma Mandalaj u VikishovishiIstoriyaStina mandalajskoyi forteci Hram Hman K yaung Misto bulo zasnovane v 1857 roci korolem Mindonom i z 1860 po 1885 rr bulo stoliceyu ostannogo nezalezhnogo birmanskogo korolivstva poki v 1885 roci ne bulo zajnyate britanskimi vijskami Div Dokladnishe Istoriya Birmi Mandalaj spochatku buduvavsya yak stolichne misto bilya pidnizhzhya Mandalajskogo pagorba visotoyu 236 m vidpovidno proroctvu Buddi pro te sho na comu misci maye virosti velike misto centr buddizmu Same zasnuvannya mista bulo priurocheno do 2400 richchya vid dnya narodzhennya Buddi Gautami Do zasnuvannya Mandalaya stoliceyu Birmanskoyi imperiyi bulo misto Amarapura 13 sichnya 1857 roku korol Mindon viddav nakaz pro zasnuvannya novoyi stolici Ceremoniya shodzhennya na tron vidbulasya v lipni 1858 roku a sporudi staroyi stolici Amarapuri buli rozibrani i pereneseni na slonah do pidnizhzhya Mandalajskogo pagorba U misti buv pobudovanij palacovij kompleks glibokij riv navkolo miskih stin stupa Maha Loka Majazejn Zal Ceremonij Pathan ho Shve Thejn monastir Atumashi gromadskij kompleks Tudama Zayat i biblioteka buddijskih rukopisiv Novu stolicyu spochatku nazvali Yadanabon vid palijskogo Ratanapura misto prikrashene dorogocinnimi kamenyami ale potim perejmenuvali v Mandalaj vid palijskogo Mandala rivna zemlya abo Mandara spriyatliva zemlya Korol Mindon buduchi mudrim pravitelem i majsternim diplomatom u miru sil pragnuv protistoyati posilennyu britanskogo vplivu v regioni Odnak jogo sin i spadkoyemec ostannij korol Tibo viyavivsya mensh uspishnim derzhavnim diyachem faktichno postupivshis upravlinnyam vladoyu rodicham svoyeyi drugoyi druzhini Supayalat Za yih napolyagannyam zijshovshi na tron shob uniknuti dinastichnoyi borotbi i intrig vin nakazav stratiti 80 svoyih najblizhchih rodichiv princiv i princes pomistivshi yih v velvetovi mishki i zadushivshi abo zatoptavshi slonami Buddijskij hram v Mandalayi U vidpovidnosti z tradicijnimi animistichnimi uyavlennyami birmanciv pri pobudovi Mandalaya pid vorotami i kutovimi vezhami stini palacovogo kompleksu a takozh bezposeredno pid tronom buli zamurovani 52 lyudini yak zhertvi duham zazvichaj yak budivelni zhertvi vikoristovuvalisya zlochinci zasudzheni do smertnoyi kari U osnovi kutovih vezh buli pomisheni takozh chotiri glechika z maslom yaki raz na 7 rokiv povinni buli pereviryatisya astrologami Na tretyu perevirku v 1880 roci z yasuvalosya sho maslo v dvoh glechikah visohlo Krim togo z yavilosya chimalo inshih nedobrih oznak Astrologi porekomenduvali korolyu Tibo perenesti stolicyu Korol kategorichno vidmovivsya Todi bulo prijnyato rishennya umilostiviti nativ prinesennyam velikoyi kilkosti ritualnih zhertv 100 cholovikiv 100 zhinok 100 hlopchikiv 100 divchatok 100 soldativ i 100 inozemciv Korolivskij ukaz buv ogoloshenij publichno pochalisya areshti i v Mandalayi nastala zagalna panika Meshkanci vtekli z mista a inozemni derzhavi i v pershu chergu Velika Britaniya pid privodom zahistu svoyih piddanih stali nedvoznachno zagrozhuvati intervenciyeyu U vidpovid na anglijskij ultimatum areshti pripinilisya ale 100 zaareshtovanih vdalosya tayemno zamuruvati zazhivo Namagayuchis uniknuti ostatochnoyi kolonizaciyi svoyeyi krayini Velikoyu Britaniyeyu na toj chas vzhe vstigla rozv yazati dvi anglo birmanski vijni u hodi yakih vona aneksuvala vsyu korol Tibo pidpisav dogovir z Franciyeyu pro budivnictvo zaliznoyi dorogi z Laosa v Mandalaj ta organizaciyu spilnogo vijskovogo flotu na Iravadi Prote vsi diplomatichni zusillya Tibo vklyuchayuchi vidpravku dekilkoh posolstv v Yevropu i zapiznilu sprobu zigrati na politichnih superechnostyah mizh Londonom i Parizhem zberigshi podibno dovkolishnomu Siamu nini Tayiland hocha b formalnij suverenitet viyavilisya bezuspishnimi Anglijci skoristavshis vnutrishnoyu nestabilnistyu v krayini legko zajnyali Mandalaj v hodi tretoyi anglo birmanskoyi vijni 1885 i priyednali Birmu do Britanskoyi Indiyi Prote britanska kolonialna vlada zitknulas iz zapeklim oporom miscevogo naselennya chasom ozbroyenogo lishe lukami i strilami i zumili ostatochno pridushiti narodni vistupi lishe cherez kilka desyatilit pislya pochatku okupaciyi Takim chinom bliskucha korolivska stolicya Mandalaj bula zahoplena inozemnimi interventami vsogo cherez 29 rokiv pislya yiyi zasnuvannya a korolivskij palac stav shtab kvartiroyu britanskogo vijskovogo korpusu u Verhnij Birmi Rezidenciya general gubernatora Birmi bula perenesena v Rangun Korol Tibo i koroleva Supayalat buli vidpravleni na zaslannya vglib Indiyi de i prozhili do kincya zhittya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yaponci namagayuchis vidrizati postachannya soyuznikami gomindanivskogo Kitayu okupuvali Indokitaj U sichni 1939 roku cinoyu velicheznih zusil bulo pobudovano visokogirne shose Stiluel v Rangun a v Chuncin cherez Mandalaj Lasho Baoshan i Kunmin po yakomu v Kitaj buli dostavleni desyatki tisyach tonn boyepripasiv Yaponci koristuyuchis pidtrimkoyu birmanskih nacionalistiv vtorglisya do Birmi i zajnyali Mandalaj 2 travnya 1942 r pid chas perestrilki miska stina i palac buli silno poshkodzheni i yaponci peretvorili jogo v sklad do 1945 roku koli do vladi v Mandalaj povernulisya anglijci V 1948 roci utvorivsya nezalezhnij Birmanskij Soyuz i Mandalaj stav stoliceyu Mandalajskogo administrativnogo okrugu Pam yatkiNezakinchena stupa v Minguni Derev yanij mist U Bejn cherez ozero mizh Mandalayem i Anarapuroyu Mandalaj velichezne haotichne misto sho roztashuyetsya navkolo palacovogo kompleksu Stina palacovogo kompleksu pobudovana v 1857 roci korolem Mindonom i yavlyaye soboyu pravilnij kvadrat zi storonoyu trohi menshe dvoh kilometriv Stina otochena shirokim kanalom z vodoyu cherez yakij ye 4 mosta z kozhnogo boku Palac silno postrazhdav pid chas bombarduvan anglijcyami i yaponcyami Velikij interes predstavlyayut takozh starodavni stolici Ava i Amarapura v okolici Mandalaya a takozh bagato malenkih mistechok i monastiriv Nad Mandalayem visochit velichezna gora na yakij roztashovanij hramovij kompleks Velicheznij Budda vkazuye vniz na Mandalaj de vin peredbachav budivnictvo novogo mista Vid hramovogo kompleksu spuskayutsya vniz kriti shodovi galereyi z tisyachami shodinok U lisah navkolo znahodyatsya monastiri U pivnichno shidnogo kuta palacovogo kompleksu znahoditsya hramovij kompleks Pagoda velikoyi zaslugi sho skladayetsya z 729 kam yanih paviljoniv u kozhnomu z yakih znahoditsya po odnij steli z tekstom buddijskogo kanonu Z 729 stel storinok skladayetsya povnij tekst Tripitaki na movi pali Dlya bezperervnogo chitannya takoyi velicheznoyi knigi potribno 450 dniv V 1900 roci tekst z kameniv buv nadrukovanij na paperi vijshlo 38 tomiv po 400 storinok Poruch z stoyit kompleks takozh z kam yanimi storinkami Navkolo roztashovano kilka znachnih buddijskih monastiriv Na pivnichnij zahid vid mista znahoditsya najznamenitishij hram z Buddoyu yakij transportuvali v 1784 roci z pidkorenogo Arakanskogo carstva razom z bronzovimi figurami leviv i sloniv Vvazhayetsya sho sam Budda Sakyamuni buv prisutnij pri budivnictvi ciyeyi statuyi i osvyachuvav yiyi svoyeyu auroyu Skeptiki vvazhayut sho statuya pobudovana cherez 100 200 rokiv pislya Buddi Vidviduvachi pokrivayut Buddu zolotim listyam i zaraz shar zolotogo listya blizko 15 sm Osoba Buddi specialno zahishena sklom U Mandalayi ye velikij kitajskij kvartal z nichnim bazarom yakij duzhe zhvavij Okolici Mandalaya duzhe vrazhayuchi Dovgij derev yanij mist z yednuye Mandalaj z kolishnoyu stoliceyu Amarapuroyu Korol Bodopajya v 1790 roci rozpochav u buduvati najbilshu v sviti stupu Za 30 rokiv jomu vdalosya zvesti lishe osnovu stupi Yakbi vin yiyi dobuduvav vona povinna bula buti zavvishki 150 metriv Pislya smerti korolya jogo spadkoyemci ne zvazhilisya prodovzhiti budivnictvo a nezabarom zemletrus rozvernuv gigantsku sporudu yake nagaduye nedobudovanu Vavilonsku vezhu Pered stupoyu dva velicheznih leva yakih takozh poshkodilo zemletrusom Poruch gigantskij dzvin sho priznachavsya dlya stupi GalereyaMandalajMandalaj v tvorah mistectvaRedyard Kipling napisav poemu nazvanu Mandalaj u yakij vpershe vzhivayetsya fraza na dorozi v Mandalaj V 1907 cya poema bula pokladena na muziku Oli Spiksa pid nazvoyu Na dorozi v Mandalaj Cyu pisnyu bagatorazovo zapisuvali Najvidomishoyu versiyeyu ye versiya Frenka Sinatri Blackmore s Night mayut pisnyu Way to Mandalay v albomi Ghost of a Rose Robbi Vilyams maye pisnyu The Road To Mandalay v albomi Sing When You re Winning Primitkihttps wb km gov cn c 2008 02 21 3839238 shtml https wb km gov cn upload resources file 2022 05 11 3666839 pdfPosilannya