Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В іншому мовному розділі є повніша стаття Beneš decrees(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
В іншому мовному розділі є повніша стаття Benešovi dekreti(сербо-хорв.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Декрети президента республіки (чеськ. Dekrety presidenta republiky, словац. Dekréty prezidenta republiky) та Конституційні декрети президента республіки (чеськ. Ústavní dekrety presidenta republiky, словац. Ústavné dekréty prezidenta republiky); більш відомі як Декрети Бенеша — це низка законів, підготовлених чехословацьким урядом у вигнанні за відсутності парламенту Чехословаччини під час німецької окупації країни у Другій світовій війні. У цілому видано 143 декрети.
| ' | |
|---|---|
| ' |
Декрети стосувалися різних аспектів відновлення Чехословаччини та її правової системи, денацифікації та реконструкції країни. У журналістиці та політичній історії термін «декрети Бенеша» відноситься до декретів президента та декретів Словацької національної ради (SNR) щодо статусу етнічіх німців та угорців та інших у післявоєнній Чехословаччині. Вони представляли правову основу Чехословаччини для вигнання німців з Чехословаччини.
Як результат, майже всі етнічні німці та угорці, предки яких століттями до Другої світової війни жили в Чехословаччині або ті, хто оселився там під час німецької окупації Чехословаччини, втратили чехословацьке громадянство і майно та були вислані з домівок. Деякі з них загинули під час вигнання, що відбулося наприкінці 1940-х років. Декрети Бенеша застосовувалися по-різному в різних частинах країни, деякі декрети діють лише в Богемії та Моравії, тоді як постанови SNR застосовуються у Словаччині.
Декрети залишаються політично суперечливими як у Чехії, так і в Словаччині.
Історичний огляд
Законність та легітимність
Відповідно до Чехословацької конституції 1920 року, єдиним органом, який мав право приймати закони, були Національні збори (парламент), а кожен із них мав підписати президент. Оскільки не було можливості скликати парламент у вигнанні, єдиним органом з обмеженою законодавчою владою був кабінет президента. Таким чином, законність усього уряду у вигнанні випливала з особи Едварда Бенеша, який, тим не менш, пішов у відставку з посади у жовтні 1938 року.
Бенеш повернувся на посаду президента за умови, що його відставка під примусом 1938 року недійсна. Потім він призначив членів уряду в еміграції та Державної ради. Оскільки його президентський термін повинен був закінчитися в 1942 році, уряд прийняв резолюцію, що Бенеш залишатиметься президентом до нових виборів.
Хоча тільки Бенеш видав Указ № 1/1940 (про створення уряду), усі пізніші декрети були запропоновані урядом у вигнанні відповідно до Чехословацької конституції 1920 року та підписані прем'єр-міністром чи делегованим міністром. Чинність декретів підлягала подальшому ратифікації Національною Асамблеєю. Починаючи з 1 вересня 1944 року (після Словацького національного повстання) Словацька національна рада (SNR) утримувала законодавчу та виконавчу владу в Словаччині, пізніше розмежуючи між загальнодержавними актами та іншими нормативними актами; президентські декрети діяли в Словаччині лише в тому випадку, якщо в них прямо зазначено згоду SNR.
4 квітня 1945 року в м. Кошиці, Словаччина (нещодавно звільненої Червоною армією) був створений новий уряд, що складається з партій, об'єднаних у та під сильним впливом Комуністичної партії Чехословаччини. Повноваження президента приймати укази (як запропоновано урядом) залишалося чинним до 27 жовтня 1945 року, коли скликалися Тимчасові національні збори.
Юридичну силу декретів Бенеша в 1946 підтвердили , визнавши, що вони мають силу закону.
Типи декретів
Основна частина декретів відносилася до положення німців в Чехії та угорців у Словаччині. Націоналізовувалися банки, страхові компанії, шахти, великі промислові підприємства тощо.
Декрети можна розділити так:
|
|
|
Хоча укази не були охоплені конституцією 1920 року, вони вважалися необхідними чехословацькою владою воєнного та повоєнного часу. Після ратифікації Тимчасовими національними зборами вони стали обов'язковими законами, що мають зворотну силу, і спробували зберегти правовий порядок Чехословаччини під час окупації. Більшість декретів були скасовані пізнішим законодавством (див. список нижче) або застаріли, виконавши своє завдання.
Список декретів
| Цей розділ статті ще . |
Втрата громадянства та конфіскація майна
Правова основа для видворення
| Цей розділ статті ще . |
Вигнання німців
Перші масові розправи над німецьким населенням почалися вже в травні 1945. Між 5 і 9 травня в Празі було убито щонайменше 855 німецьких цивільних осіб, багато зґвалтовані і покалічені. Між 9 і 11 травня чехословацькими підрозділами було убито близько 10 000 вже роззброєних німецьких солдатів (дані судето-німецького товариства). У звільненому від німецької армії Попраді Бенеш вимовив: «Біда, біда німцям, тричі біда! За свої злочини гірко поплатяться! Ліквідовуйте їх! Біда їм! Ліквідовуйте їх!». 12 травня 1945 президент Едвард Бенеш проголосив, що «німецьку проблему в республіці ми повинні остаточно ліквідовувати». У 1945—1946 з Чехословаччини було вигнано більше 3 мільйонів осіб. Ті, хто залишився в Чехословаччині, були піддані репресіям:
- Громадяни німецької національності були позбавлені чехословацького громадянства
- Повинні були постійно підтверджувати свою присутність в поліції і не залишати місце проживання
- Повинні були носити нашивку «N» — «Німець» або пов'язку зі свастикою
- Не могли використовувати публічний транспорт, відвідувати публічні місця
- Конфіскувалися автомобілі, мотоцикли і велосипеди
- Не могли ходити тротуарами
- Не могли мати радіо, телефон і використовувати їх
- Відвідувати магазини тільки в певний час
- Було заборонено розмовляти в публічних місцях німецькою мовою, тощо.
Під час вигнання загинуло 18 816 німців, з них 5 596 убито, 3 411 вчинили самогубство (за твердженням офіційних джерел), 6 615 померло в концентраційних таборах, 1 481 загинули при транспортуванні, 705 відразу після транспортування, 629 під час втечі і 379 з невідомих причин. Багато було покалічені в результаті знущань або зґвалтовані.
Примітки
- Zimek, Josef (1996), Ústavní vývoj českého státu (вид. 1), Brno: Masarykova Univerzita, с. 62—105
Посилання
![image]()
У Вікіджерелах є Benešovy dekrety
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Benes decrees angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Benesovi dekreti serbo horv Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi serbsko horvatska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Dekreti prezidenta respubliki chesk Dekrety presidenta republiky slovac Dekrety prezidenta republiky ta Konstitucijni dekreti prezidenta respubliki chesk Ustavni dekrety presidenta republiky slovac Ustavne dekrety prezidenta republiky bilsh vidomi yak Dekreti Benesha ce nizka zakoniv pidgotovlenih chehoslovackim uryadom u vignanni za vidsutnosti parlamentu Chehoslovachchini pid chas nimeckoyi okupaciyi krayini u Drugij svitovij vijni U cilomu vidano 143 dekreti Dekreti stosuvalisya riznih aspektiv vidnovlennya Chehoslovachchini ta yiyi pravovoyi sistemi denacifikaciyi ta rekonstrukciyi krayini U zhurnalistici ta politichnij istoriyi termin dekreti Benesha vidnositsya do dekretiv prezidenta ta dekretiv Slovackoyi nacionalnoyi radi SNR shodo statusu etnichih nimciv ta ugorciv ta inshih u pislyavoyennij Chehoslovachchini Voni predstavlyali pravovu osnovu Chehoslovachchini dlya vignannya nimciv z Chehoslovachchini Yak rezultat majzhe vsi etnichni nimci ta ugorci predki yakih stolittyami do Drugoyi svitovoyi vijni zhili v Chehoslovachchini abo ti hto oselivsya tam pid chas nimeckoyi okupaciyi Chehoslovachchini vtratili chehoslovacke gromadyanstvo i majno ta buli vislani z domivok Deyaki z nih zaginuli pid chas vignannya sho vidbulosya naprikinci 1940 h rokiv Dekreti Benesha zastosovuvalisya po riznomu v riznih chastinah krayini deyaki dekreti diyut lishe v Bogemiyi ta Moraviyi todi yak postanovi SNR zastosovuyutsya u Slovachchini Dekreti zalishayutsya politichno superechlivimi yak u Chehiyi tak i v Slovachchini Istorichnij oglyadZakonnist ta legitimnist Vidpovidno do Chehoslovackoyi konstituciyi 1920 roku yedinim organom yakij mav pravo prijmati zakoni buli Nacionalni zbori parlament a kozhen iz nih mav pidpisati prezident Oskilki ne bulo mozhlivosti sklikati parlament u vignanni yedinim organom z obmezhenoyu zakonodavchoyu vladoyu buv kabinet prezidenta Takim chinom zakonnist usogo uryadu u vignanni viplivala z osobi Edvarda Benesha yakij tim ne mensh pishov u vidstavku z posadi u zhovtni 1938 roku Benesh povernuvsya na posadu prezidenta za umovi sho jogo vidstavka pid primusom 1938 roku nedijsna Potim vin priznachiv chleniv uryadu v emigraciyi ta Derzhavnoyi radi Oskilki jogo prezidentskij termin povinen buv zakinchitisya v 1942 roci uryad prijnyav rezolyuciyu sho Benesh zalishatimetsya prezidentom do novih viboriv Hocha tilki Benesh vidav Ukaz 1 1940 pro stvorennya uryadu usi piznishi dekreti buli zaproponovani uryadom u vignanni vidpovidno do Chehoslovackoyi konstituciyi 1920 roku ta pidpisani prem yer ministrom chi delegovanim ministrom Chinnist dekretiv pidlyagala podalshomu ratifikaciyi Nacionalnoyu Asambleyeyu Pochinayuchi z 1 veresnya 1944 roku pislya Slovackogo nacionalnogo povstannya Slovacka nacionalna rada SNR utrimuvala zakonodavchu ta vikonavchu vladu v Slovachchini piznishe rozmezhuyuchi mizh zagalnoderzhavnimi aktami ta inshimi normativnimi aktami prezidentski dekreti diyali v Slovachchini lishe v tomu vipadku yaksho v nih pryamo zaznacheno zgodu SNR 4 kvitnya 1945 roku v m Koshici Slovachchina neshodavno zvilnenoyi Chervonoyu armiyeyu buv stvorenij novij uryad sho skladayetsya z partij ob yednanih u ta pid silnim vplivom Komunistichnoyi partiyi Chehoslovachchini Povnovazhennya prezidenta prijmati ukazi yak zaproponovano uryadom zalishalosya chinnim do 27 zhovtnya 1945 roku koli sklikalisya Timchasovi nacionalni zbori Yuridichnu silu dekretiv Benesha v 1946 pidtverdili viznavshi sho voni mayut silu zakonu Tipi dekretivOsnovna chastina dekretiv vidnosilasya do polozhennya nimciv v Chehiyi ta ugorciv u Slovachchini Nacionalizovuvalisya banki strahovi kompaniyi shahti veliki promislovi pidpriyemstva tosho Dekreti mozhna rozdiliti tak Yuridichne stanovishe Konstitucijni dekreti Dekreti Vidannya Dekreti vidani chehoslovackim uryadom u vignanni do 4 kvitnya 1945 roku Dekreti vidani uryadom u zvilnenij Chehoslovachchini pislya 4 kvitnya 1945 roku Teritorialna protyazhnist Dekreti pro chehoslovackij opir u vignanni Dekreti sho diyut dlya vsiyeyi Chehoslovachchini Dekreti sho diyut dlya teritoriyi Bogemiyi ta Moraviyi Sileziyi tobto bez Slovachchini Tema Dekreti sho stosuyutsya administraciyi politichni ekonomichni vijskovi socialni kulturni tosho Dekreti shodo retribuciyi vklyuchayuchi ekspropriaciyu tosho Dekreti pro vidshkoduvannya shkodi za vijnu ta okupaciyu chehoslovacka inozemna armiya povoyenna vidbudova pokarannya zlochinciv tosho Dekreti pro nacionalizaciyu nezvazhayuchi na etnichnu prinalezhnist Hocha ukazi ne buli ohopleni konstituciyeyu 1920 roku voni vvazhalisya neobhidnimi chehoslovackoyu vladoyu voyennogo ta povoyennogo chasu Pislya ratifikaciyi Timchasovimi nacionalnimi zborami voni stali obov yazkovimi zakonami sho mayut zvorotnu silu i sprobuvali zberegti pravovij poryadok Chehoslovachchini pid chas okupaciyi Bilshist dekretiv buli skasovani piznishim zakonodavstvom div spisok nizhche abo zastarili vikonavshi svoye zavdannya Spisok dekretiv Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Vtrata gromadyanstva ta konfiskaciya majnaPravova osnova dlya vidvorennyaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Vignannya nimcivPershi masovi rozpravi nad nimeckim naselennyam pochalisya vzhe v travni 1945 Mizh 5 i 9 travnya v Prazi bulo ubito shonajmenshe 855 nimeckih civilnih osib bagato zgvaltovani i pokalicheni Mizh 9 i 11 travnya chehoslovackimi pidrozdilami bulo ubito blizko 10 000 vzhe rozzbroyenih nimeckih soldativ dani sudeto nimeckogo tovaristva U zvilnenomu vid nimeckoyi armiyi Popradi Benesh vimoviv Bida bida nimcyam trichi bida Za svoyi zlochini girko poplatyatsya Likvidovujte yih Bida yim Likvidovujte yih 12 travnya 1945 prezident Edvard Benesh progolosiv sho nimecku problemu v respublici mi povinni ostatochno likvidovuvati U 1945 1946 z Chehoslovachchini bulo vignano bilshe 3 miljoniv osib Ti hto zalishivsya v Chehoslovachchini buli piddani represiyam Gromadyani nimeckoyi nacionalnosti buli pozbavleni chehoslovackogo gromadyanstva Povinni buli postijno pidtverdzhuvati svoyu prisutnist v policiyi i ne zalishati misce prozhivannya Povinni buli nositi nashivku N Nimec abo pov yazku zi svastikoyu Ne mogli vikoristovuvati publichnij transport vidviduvati publichni miscya Konfiskuvalisya avtomobili motocikli i velosipedi Ne mogli hoditi trotuarami Ne mogli mati radio telefon i vikoristovuvati yih Vidviduvati magazini tilki v pevnij chas Bulo zaboroneno rozmovlyati v publichnih miscyah nimeckoyu movoyu tosho Pid chas vignannya zaginulo 18 816 nimciv z nih 5 596 ubito 3 411 vchinili samogubstvo za tverdzhennyam oficijnih dzherel 6 615 pomerlo v koncentracijnih taborah 1 481 zaginuli pri transportuvanni 705 vidrazu pislya transportuvannya 629 pid chas vtechi i 379 z nevidomih prichin Bagato bulo pokalicheni v rezultati znushan abo zgvaltovani PrimitkiZimek Josef 1996 Ustavni vyvoj ceskeho statu vid 1 Brno Masarykova Univerzita s 62 105PosilannyaU Vikidzherelah ye Benesovy dekrety