Моравська брама (чеськ. Moravská brána, пол. Brama Morawska, нім. Mährische Pforte, словац. Moravská brána) — географічний регіон у Моравії, Чехія. Є улоговиною (низовиною між горами) між Карпатами на сході і Судетами на заході й вододілом між верхів'ям річки Одер, сточища Балтійського моря на півночі і — річкою Бечва сточища Дунаю.
Моравська брама | ||||
| ||||
49°40′00″ пн. ш. 18°00′00″ сх. д. / 49.666667000027771905479° пн. ш. 18.000000000028° сх. д.Координати: 49°40′00″ пн. ш. 18°00′00″ сх. д. / 49.666667000027771905479° пн. ш. 18.000000000028° сх. д. | ||||
Країна | Чехія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | d | |||
Система | Q10379382? | |||
Тип | низина[d] геоморфологічна одиниця і Q50822145? | |||
Висота | 281 м | |||
Моравська брама Моравська брама (Чехія) | ||||
Розташовується між гірськими хребтами і простягається від Моравії до Чеської Сілезії в північно-східному напрямку близько 65 км в довжину. З півночі територія обмежена злиттям річок Ользи і Одри. На півдні обмежена хребтом . Вершина Брами знаходиться між селами Ольшовець й — 310 м над р.м..
Моравська Брама була колись природною історичною межею між Моравією і Сілезією (нині Моравсько-Сілезьська область з іншими адміністративними кордонами).
Вона з древніх часів була сполученням між південною Європою та країнами на північ від Судетів та Карпат. Нею проходили найважливіші торговельні шляхи з Південної Європи до Балтійського моря (наприклад, Бурштиновий шлях) й з чеських земель Верхньої Сілезії у Малу Польщу.
Сьогодні шосе D1 прямує від моравської столиці Брно до Острави, у центр Мораво-Сілезького краю. На півночі дорога доходить до кордону з Польщею в районі міста Водзіслав-Шльонський. Австрійська побудована в 1847 році, Відень — Богумін також перетинали Моравську браму.
Див. також
Посилання
- Brama Morawska at PrzyrodaPolska.pl [ 8 липня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moravska brama chesk Moravska brana pol Brama Morawska nim Mahrische Pforte slovac Moravska brana geografichnij region u Moraviyi Chehiya Ye ulogovinoyu nizovinoyu mizh gorami mizh Karpatami na shodi i Sudetami na zahodi j vododilom mizh verhiv yam richki Oder stochisha Baltijskogo morya na pivnochi i richkoyu Bechva stochisha Dunayu Moravska brama49 40 00 pn sh 18 00 00 sh d 49 666667000027771905479 pn sh 18 000000000028 sh d 49 666667000027771905479 18 000000000028 Koordinati 49 40 00 pn sh 18 00 00 sh d 49 666667000027771905479 pn sh 18 000000000028 sh d 49 666667000027771905479 18 000000000028Krayina ChehiyaRegion dSistema Q10379382 Tip nizina d geomorfologichna odinicya i Q50822145 Visota 281 mMoravska bramaMoravska brama Chehiya Moravska Brama na mapi Cheskoyi respubliki Roztashovuyetsya mizh girskimi hrebtami i prostyagayetsya vid Moraviyi do Cheskoyi Sileziyi v pivnichno shidnomu napryamku blizko 65 km v dovzhinu Z pivnochi teritoriya obmezhena zlittyam richok Olzi i Odri Na pivdni obmezhena hrebtom Vershina Brami znahoditsya mizh selami Olshovec j 310 m nad r m Moravska Brama bula kolis prirodnoyu istorichnoyu mezheyu mizh Moraviyeyu i Sileziyeyu nini Moravsko Silezska oblast z inshimi administrativnimi kordonami Vona z drevnih chasiv bula spoluchennyam mizh pivdennoyu Yevropoyu ta krayinami na pivnich vid Sudetiv ta Karpat Neyu prohodili najvazhlivishi torgovelni shlyahi z Pivdennoyi Yevropi do Baltijskogo morya napriklad Burshtinovij shlyah j z cheskih zemel Verhnoyi Sileziyi u Malu Polshu Sogodni shose D1 pryamuye vid moravskoyi stolici Brno do Ostravi u centr Moravo Silezkogo krayu Na pivnochi doroga dohodit do kordonu z Polsheyu v rajoni mista Vodzislav Shlonskij Avstrijska pobudovana v 1847 roci Viden Bogumin takozh peretinali Moravsku bramu Div takozhMoraviyaPosilannyaBrama Morawska at PrzyrodaPolska pl 8 lipnya 2019 u Wayback Machine pol