|
Райхсгау Каринтія (нім. Reichsgau Kärnten) — адміністративно-територіальна одиниця нацистської Німеччини, утворена 1 травня 1939 на анексованій 1938 року території Федеративної держави Австрія. Попередньо відома як гау Каринтія, до якої в жовтні 1938 року приєднався і Східний Тіроль (Осттіроль). Після капітуляції Югославії 17 квітня 1941 р. Третій Райх передав під управління райхсгау Каринтії окуповані ним долину річки Межа (правої притоки Драви) та Верхню Крайну.
Адміністративним центром було місто Клагенфурт.
Історія
Услід за Німеччиною партійні територіальні одиниці НСДАП — гау почали з 1925 року з'являтися і в Австрійській Республіці, але з 1933 року стали незаконними у зв'язку із забороною нацистської партії.
11 березня 1938 року, у світлі подій, відомих як аншлюс, у містах Клагенфурт і Філлах відбулися демонстрації націонал-соціалістів проти каринтійськкого земельного уряду. Гауляйтер НСДАП Франц Кучера та Владимир фон Павловскі змусили голову уряду Арнольда Зухера передати управління Владимиру фон Павловскі. Вже наступного дня в руках націонал-соціалістів опинилася вся — аж до рівня громад — влада в Каринтії, яка таким чином стала першою австрійською землею, де вони прийшли до влади.
13 березня 1938 Каринтія ввійшла до складу Німецької імперії. 15 березня 1940 було засновано посаду рейхсштатгальтера Каринтії, місцем перебування якого було визначено Клагенфурт. Після розгрому і розчленування Королівства Югославія у квітні 1941 до райхсгау Каринтія включили також область Каринтія і Крайна.
11 листопада 1941 року Гітлер призначив гауляйтера Фрідріха Райнера рейхсштатгальтером і начальником цивільної адміністрації на окупованих територіях Каринтії і Крайни. 11 грудня 1942 року Райнер був призначений імперським комісаром з оборони. Після падіння Італії 8 вересня 1943 р. Райнер також перебрав на себе керівництво Оперативною зоною Адріатичного узбережжя як «верховний комісар», тим самим очоливши цивільну адміністрацію в італійських адмінодиницях області Фріулі.
Станом на 1 січня 1945 райхсгау складалося з 10 районів, у т. ч. 2 міських:
- міський район Клагенфурт (нім. Stadtkreis Klagenfurt)
- міський район Філлах (нім. Stadtkreis Villach)
- район Гермагор (нім. Landkreis Hermagor)
- район Клагенфурт (нім. Landkreis Klagenfurt)
- район Лієнц (нім. Landkreis Lienz)
- район Санкт-Файт-ан-дер-Глан (нім. Landkreis Sankt Veit an der Glan)
- район Шпітталь-ан-дер-Драу (нім. Landkreis Spittal an der Dra)
- район Філлах (нім. Landkreis Villach)
- район Фелькермаркт (нім. Landkreis Völkermarkt)
- район Вольфсберг (нім. Landkreis Wolfsberg)
За доби націонал-соціалізму Каринтія, де проживало близько 6% населення Австрії, налічувала 15,4% членів НСДАП. У Каринтії числилося 13333 членів СС.
Див. також
Примітки
- Findbuch Gau Kärnten 1942 (нім.)
- Reichsgau Kärnten - territorial.de (нім.)
- Der "Anschluss" Österreichs 1938 [Анексія Австрії 1938 р.]. dhm.de (німецькою) . Deutsches Historisches Museum. Процитовано 24 березня 2016.
Посилання
- Territorium (нім.)
Джерела
- Hellwig Valentin: Der Sonderfall. Kärntner Zeitgeschichte 1918–2004. Hermagoras/Mohorjeva, Klagenfurt/Ljubljana/Wien 2005, . (Zeit des Nationalsozialismus) (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Karintiya znachennya Rajhsgau Rajhsgau Karintiya Reichsgau Karnten Zagalna informaciya Inshi nazvi Gau Karintiya Vhodila do skladu Tretij Rejh Suchasna lokaciya Avstriya Sloveniya Period uzhivannya toponima 1938 1945 Naselennya 451 028 1939 Roztashuvannya na karti Rajhsgau na teritoriyi Avstriyi 1941 Derzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblasti Rajhsgau Karintiya nim Reichsgau Karnten administrativno teritorialna odinicya nacistskoyi Nimechchini utvorena 1 travnya 1939 na aneksovanij 1938 roku teritoriyi Federativnoyi derzhavi Avstriya Poperedno vidoma yak gau Karintiya do yakoyi v zhovtni 1938 roku priyednavsya i Shidnij Tirol Osttirol Pislya kapitulyaciyi Yugoslaviyi 17 kvitnya 1941 r Tretij Rajh peredav pid upravlinnya rajhsgau Karintiyi okupovani nim dolinu richki Mezha pravoyi pritoki Dravi ta Verhnyu Krajnu Administrativnim centrom bulo misto Klagenfurt IstoriyaUslid za Nimechchinoyu partijni teritorialni odinici NSDAP gau pochali z 1925 roku z yavlyatisya i v Avstrijskij Respublici ale z 1933 roku stali nezakonnimi u zv yazku iz zaboronoyu nacistskoyi partiyi 11 bereznya 1938 roku u svitli podij vidomih yak anshlyus u mistah Klagenfurt i Fillah vidbulisya demonstraciyi nacional socialistiv proti karintijskkogo zemelnogo uryadu Gaulyajter NSDAP Franc Kuchera ta Vladimir fon Pavlovski zmusili golovu uryadu Arnolda Zuhera peredati upravlinnya Vladimiru fon Pavlovski Vzhe nastupnogo dnya v rukah nacional socialistiv opinilasya vsya azh do rivnya gromad vlada v Karintiyi yaka takim chinom stala pershoyu avstrijskoyu zemleyu de voni prijshli do vladi 13 bereznya 1938 Karintiya vvijshla do skladu Nimeckoyi imperiyi 15 bereznya 1940 bulo zasnovano posadu rejhsshtatgaltera Karintiyi miscem perebuvannya yakogo bulo viznacheno Klagenfurt Pislya rozgromu i rozchlenuvannya Korolivstva Yugoslaviya u kvitni 1941 do rajhsgau Karintiya vklyuchili takozh oblast Karintiya i Krajna 11 listopada 1941 roku Gitler priznachiv gaulyajtera Fridriha Rajnera rejhsshtatgalterom i nachalnikom civilnoyi administraciyi na okupovanih teritoriyah Karintiyi i Krajni 11 grudnya 1942 roku Rajner buv priznachenij imperskim komisarom z oboroni Pislya padinnya Italiyi 8 veresnya 1943 r Rajner takozh perebrav na sebe kerivnictvo Operativnoyu zonoyu Adriatichnogo uzberezhzhya yak verhovnij komisar tim samim ocholivshi civilnu administraciyu v italijskih adminodinicyah oblasti Friuli Stanom na 1 sichnya 1945 rajhsgau skladalosya z 10 rajoniv u t ch 2 miskih miskij rajon Klagenfurt nim Stadtkreis Klagenfurt miskij rajon Fillah nim Stadtkreis Villach rajon Germagor nim Landkreis Hermagor rajon Klagenfurt nim Landkreis Klagenfurt rajon Liyenc nim Landkreis Lienz rajon Sankt Fajt an der Glan nim Landkreis Sankt Veit an der Glan rajon Shpittal an der Drau nim Landkreis Spittal an der Dra rajon Fillah nim Landkreis Villach rajon Felkermarkt nim Landkreis Volkermarkt rajon Volfsberg nim Landkreis Wolfsberg Za dobi nacional socializmu Karintiya de prozhivalo blizko 6 naselennya Avstriyi nalichuvala 15 4 chleniv NSDAP U Karintiyi chislilosya 13333 chleniv SS Div takozhRajhsgau Shtiriya Sloveniya v Drugij svitovij vijniPrimitkiFindbuch Gau Karnten 1942 nim Reichsgau Karnten territorial de nim Der Anschluss Osterreichs 1938 Aneksiya Avstriyi 1938 r dhm de nimeckoyu Deutsches Historisches Museum Procitovano 24 bereznya 2016 PosilannyaTerritorium nim DzherelaHellwig Valentin Der Sonderfall Karntner Zeitgeschichte 1918 2004 Hermagoras Mohorjeva Klagenfurt Ljubljana Wien 2005 ISBN 3 7086 0108 4 Zeit des Nationalsozialismus nim