Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Словенія у Другій світовій війні — відрізок історії Словенії, який охоплює період Другої світової війни, що почалася на словенських землях в квітні 1941 і тривала до травня 1945 року.
| Словенія у Другій світовій війні | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Югославський фронт Другої світової війни | ||||||||||||
 Визволення Краня | ||||||||||||
| ||||||||||||
| Сторони | ||||||||||||
 Партизани |  Домобрани | Країни Осі:
| ||||||||||
| Загальні втрати: 97000 З них: | ||||||||||||
На європейському театрі воєнних дій Словенія опинилася в унікальній ситуації, яку можна порівняти тільки з грецькою (розчленування на три частини), одначе Словенія була єдиною країною, яка пережила подальше поглинання та приєднання до сусідніх нацистської Німеччини, фашистської Італії та гортистської Угорщини. Словенські землі було здебільшого розділено між нацистською Німеччиною і фашистською Італією, а невеликі ділянки окупували Угорщина та Незалежна Держава Хорватія.
Розділ Словенії
| Під час Другої світової війни нацистська Німеччина і гортистська Угорщина анексували північні райони (коричневі і темно-зелені зони відповідно), тоді як фашистська Італія — зону, вертикально заштриховану чорним (при цьому густо чорну західну частину було приєднано до Італії ще за Рапальським договором 1920 р.). Деякі села відійшли до Незалежної Держави Хорватії. Після 1943 року Німеччина захопила також італійську окупаційну область. |
6 квітня 1941 року в Югославію вдерлися країни Осі. Того дня частина словенської землі опинилася під окупацією нацистської Німеччини. 11 квітня 1941 р. інші частини словенської території окупували Італія та Угорщина. Німці зайняли Верхню Крайну, Нижню Штирію, північно-західне Прекмур'я і північну частину Нижньої Крайни. Італійці захопили Внутрішню Крайну, більшість Нижньої Крайни і Любляну, тоді як угорці загарбали більшу частину Прекмур'я, яка до Першої світової війни належала угорській короні. Опір югославської королівської армії був незначним.
2005 року словенські автори вперше оприлюднили інформацію про шість сіл у Нижній Крайні, які було приєднано до Незалежної Держави Хорватії, а історик із Марибора вперше опублікував оригінальне дослідження про це в 2011 році, хоча залишається незрозумілим, чому села з Дравської бановини захопили всупереч відомому німецько-хорватському договору.
Землі під нацистською окупацією
Нацисти планували етнічні чистки північної Словенії, за винятком окупованої Угорщиною північно-східної частини. Вони переселяли або виганяли словенське цивільне населення у свої маріонеткові держави — Недичеву Сербію і НДХ. Оскільки Гітлер виступав проти того, щоб в італійській зоні окупації були етнічні німці «готчери», їх звідти перемістили. Щоб розчистити місце для переселених готчерів, близько 46 тисяч словенців було перевезено в німецьку Саксонію.
Більшість словенських жертв під час війни походить із північної Словенії, тобто Нижньої Штирії, Верхньої Крайни, Засав'я і словенської Каринтії. Проте їхня офіційна анексія «німецьким райхом» відкладалася спочатку через запровадження нового «гауляйтера» і «райхсштатгальтера» словенської Каринтії, а пізніше нацисти відкинули цей план через словенських комуністичних партизанів, з якими вони хотіли розправитися попереду.
Нацистські переслідування Церкви
Нацистське переслідування католицької церкви в анексованій Словенії прирівнювалося до нацистського переслідування польської католицької церкви, яке відбувалося в анексованих землях Польщі. За шість тижнів нацистської окупації залишилися на волі тільки 100 з 831 священика Мариборської архідієцезії. Духовенство переслідували і відсилали в концтабори, а в релігійних орденів вилучили їхнє майно.
Землі під фашистською окупацією Італії
Порівняно з німецькою політикою в окупованій нацистами північній частині Словенії та примусовою фашистською італізацією у колишньому Австрійському Примор'ї, приєднаному ще після Першої світової війни, початкова італійська політика в центральній Словенії не видавалася насильницькою. У Провінцію Любляна до червня 1941 року втекли з окупованої німцями Нижньої Штирії і Верхньої Крайни десятки тисяч словенців.
Проте після того, як у Провінції Любляна розгорнувся рух опору, італійське насильство супроти словенського цивільного населення можна було порівняти з німецьким. Провінція пережила депортацію 25 тис. осіб, що дорівнювало 7,5% від загальної чисельності її населення. Це була одна з найгучніших операцій у Європі, яка призвела до наповнення багатьох італійських концентраційних таборів, таких як Раб, Гонарс, Моніго (Тревізо), Кьєзануова та ін. Щоб придушити дедалі більший спротив із боку словенських партизанів, італійський генерал Маріо Роатта вжив драконівських заходів, як-от розстріли без суду і слідства, захоплення заручників, репресії, інтернування, спалення будинків і цілих сіл. Щоб завадити зв'язкам між підпільними діячами міста та більшістю партизанів у навколишній сільській місцевості, Любляну було обнесено колючим дротом.
Опір
26 квітня 1941 р. кілька груп сформували Визвольний фронт словенського народу, який був провідною силою опору впродовж війни. Фронт спочатку був демократичною платформою. Проте комуністи підписаною в березні 1943 р. Декларацією Доломіті монополізували його. Фронт випускав власну радіопрограму під назвою «Крічач», розташування якої так і не стало відомим окупаційним військам, тому їм довелося конфіскувати у місцевого населення антени приймачів, щоб перешкодити слуханню радіо словенського Визвольного фронту. Його військовим крилом були словенські партизани, які зберегли свою специфічну організаційну структуру та словенську як командну мову до останніх місяців Другої світової війни, коли в їхньої мови відібрали право бути командною. У березні 1945 року словенські партизанські загони були офіційно об'єднані з Югославською Армією і тим самим вони перестали існувати як окреме формування.
На самому початку сили словенських партизанів були відносно невеликі, погано озброєні і без будь-якої інфраструктури, але в їхніх лавах були ветерани громадянської війни в Іспанії, які мали певний досвід партизанських методів боротьби з ворогом.
Партизанська діяльність у словенських землях спочатку була незалежною від тітовських партизанів на півдні. Восени 1942 року Тіто вперше спробував прибрати до рук словенський рух опору. Злиття словенських партизанів із загонами Тіто відбулося в 1944 році.
Громадянська війна
| Історія Словенії | |
|---|---|
 | |
| Само | |
| Карантанія | |
| Крайна | |
| Словенська марка | |
| Іллірійські провінції | |
| Королівство Іллірія | |
| Князівство Крайна | |
| Дравська бановина | |
| Провінція Любляна | |
| Соціалістична Республіка Словенія | |
| Республіка Словенія | |
Улітку 1942 року між словенцями спалахнула громадянська війна. Двома протиборчими сторонами були словенські партизани та антикомуністична добровільна міліція, прозвана комуністами «білою гвардією», пізніше реорганізована під нацистським командуванням у Словенське домобранство. В Нижній Крайні і Штирії також існували невеликі підрозділи словенських четників. Громадянська війна здебільшого обмежувалася Провінцією Любляна, де діяло більш ніж 80% словенських антипартизанських підрозділів. У 1943—1945 рр. незначне антикомуністичне ополчення існувало в деяких частинах Словенського Примор'я та у Верхній Крайні, тоді як у решті країни воно практично було відсутнє. До 1945 року загальна чисельність словенських антикомуністичних ополченців досягла 17 500 осіб.
Кінець війни та наслідки
Друга світова війна на словенських землях тривала до середини травня 1945 р. 3 травня було проголошено Національну Державу Словенію як частину Королівства Югославія. 9 травня 1945 р. було оголошено про визволення Любляни — столиці нині незалежної Словенії. Останнім великим боєм у цих краях була Полянська битва, яка відбулася біля Преваля 14 і 15 травня 1945 року, тобто через кілька днів після капітуляції нацистської Німеччини. Сотні етнічних італійців із Венеції-Джулії загинули від рук югославських військовиків і партизанів у карстових провалах («різанина у фойбах»); близько 27 000 італійців з Істрії втекли від комуністичних переслідувань в Італію. Представники етнічної німецької меншини або втекли, або були вигнані зі Словенії.
Відразу після війни близько 12 тис. вояків Словенського домобранства було вбито внаслідок розстрілів на Кочевському Розі, також у перший після війни рік загинули тисячі цивільних осіб антикомуністичних поглядів. Ці масові вбивства замовчувалися і залишалися табуйованою темою в тітовській Югославії до 1975 р.
Кількість жертв
Загальна кількість жертв Другої світової війни у Словенії оцінюється в 97 тисяч осіб. Це число включає близько 14 тис. осіб, які загинули чи померли з інших пов'язаних із війною причин відразу після закінчення війни, та крихітну єврейську громаду, майже винищену в ході Голокосту. Крім того, невдовзі після кінця війни десятки тисяч словенців покинули свою батьківщину. Більшість із них оселилися в Аргентині, Канаді, Австралії та США.
Згадана сукупна чисельність жертв Другої світової війни в Словенії становила близько 7,2 % довоєнного населення, що перевищує середній показник по Югославії і є серед найвищих у Європі.
Доля італійських воєнних злочинців
Документи, знайдені у британських архівах британським істориком Еффі Педаліу та італійським істориком Давіде Конті, вказують, що у зв'язку з холодною війною зі свідомості цілеспрямовано витіснялися спогади про існування італійських концтаборів та італійські воєнні злочини. Річ у тім, що Югославія, Греція та Ефіопія прохали про екстрадицію 1200 італійських воєнних злочинців, які попри це так ніколи і не побачили нічого подібного на Нюрнберзький трибунал. Екстрадиція не відбулася, оскільки уряди західних союзників убачали в уряді П'єтро Бадольо гарантію антикомуністичної післявоєнної Італії.
Див. також
Примітки
- Gregor Joseph Kranjc (2013).To Walk with the Devil, University of Toronto Press, Scholarly Publishing Division, p. introduction 5
- . (словенською) . 12 квітня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 лютого 2013.
- Vincent A. Lapomarda; The Jesuits and the Third Reich; 2nd Edn, Edwin Mellen Press; 2005; pp 232, 233
- James H. Burgwyn (2004). General Roatta's war against the partisans in Yugoslavia: 1942, Journal of Modern Italian Studies, Volume 9, Number 3, pp. 314-329(16)
- Vurnik, Blaž (22 квітня 2016). Kabinet čudes: Ljubljana v žičnem obroču [Кабінет дивацтв: Любляна в кільці з колючого дроту]. Delo.si (словенською) .
- Gow, James; Carmichael, Cathie (2010). Slovenia and the Slovenes: A Small State in the New Europe (вид. Revised and updated). Hurst Publishers Ltd. с. 48. ISBN .
- Vukšić, Velimir (July 2003). Tito's partisans 1941–45. Osprey Publishing. с. 21. ISBN .
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Stewart, James (2006). Linda McQueen (ред.). Slovenia. New Holland Publishers. с. 15. ISBN .
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Histories of the Individual Yugoslav Nations. The former Yugoslavia's diverse peoples: a reference sourcebook. ABC-Clio, Inc. 2004. с. 167—168.
- Slovenski zgodovinski atlas (Ljubljana: Nova revija, 2011), 186.
- Godeša B., Mlakar B., Šorn M., Tominšek Rihtar T. (2002): "Žrtve druge svetovne vojne v Sloveniji". In: Prispevki za novejšo zgodovino, str. 125–130.
- Prvi pravi popis - v vojnem in povojnem nasilju je umrlo 6,5 % Slovencev :: Prvi interaktivni multimedijski portal, MMC RTV Slovenija. Rtvslo.si. 13 січня 2011. Процитовано 18 червня 2014.
- Сюди входять і жертви серед каринтійських словенців.
- Conti, Davide (2011). Criminali di guerra Italiani. Odradek Edizioni. Процитовано 14 жовтня 2012.
- Effie G. H. Pedaliu (2004) Britain and the 'Hand-over' of Italian War Criminals to Yugoslavia, 1945-48. Journal of Contemporary History. Vol. 39, No. 4, Special Issue: Collective Memory, pp. 503-529 (JStor.org preview)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Словенія в Другій світовій війні- ICH WÄHLE NICHT (німецькою) .
- доповіді історика Даміана Гуштіна, виголошеної на міжнародній конференції , що відбулася в Люблянському інституті новітньої історії 2012 р. (словен.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sloveniya u Drugij svitovij vijni vidrizok istoriyi Sloveniyi yakij ohoplyuye period Drugoyi svitovoyi vijni sho pochalasya na slovenskih zemlyah v kvitni 1941 i trivala do travnya 1945 roku Sloveniya u Drugij svitovij vijni Yugoslavskij front Drugoyi svitovoyi vijni Vizvolennya Kranya Vizvolennya Kranya Data 6 kvitnya 1941 15 travnya 1945 Misce Naseleni slovencyami zemli Privid Okupaciya krayinami Osi Dravskoyi banovini Rezultat Peremoga yugoslavskih partizaniv Teritorialni zmini Bilshist Dravskoyi banovini i Slovenske Primor ya stali Narodnoyu Respublikoyu Sloveniya u skladi Federativnoyi Narodnoyi Respubliki Yugoslaviya Storoni Partizani Domobrani Krayini Osi Tretij Rejh Italiya do veresnya 1943 Ugorshina Horvatiya Zagalni vtrati 97000 Z nih 14000 zaginulo vidrazu pislya zakinchennya vijni Na yevropejskomu teatri voyennih dij Sloveniya opinilasya v unikalnij situaciyi yaku mozhna porivnyati tilki z greckoyu rozchlenuvannya na tri chastini odnache Sloveniya bula yedinoyu krayinoyu yaka perezhila podalshe poglinannya ta priyednannya do susidnih nacistskoyi Nimechchini fashistskoyi Italiyi ta gortistskoyi Ugorshini Slovenski zemli bulo zdebilshogo rozdileno mizh nacistskoyu Nimechchinoyu i fashistskoyu Italiyeyu a neveliki dilyanki okupuvali Ugorshina ta Nezalezhna Derzhava Horvatiya Rozdil SloveniyiAneksovana nacistami Avstriya Ugorshina Fashistska Italiya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nacistska Nimechchina i gortistska Ugorshina aneksuvali pivnichni rajoni korichnevi i temno zeleni zoni vidpovidno todi yak fashistska Italiya zonu vertikalno zashtrihovanu chornim pri comu gusto chornu zahidnu chastinu bulo priyednano do Italiyi she za Rapalskim dogovorom 1920 r Deyaki sela vidijshli do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi Pislya 1943 roku Nimechchina zahopila takozh italijsku okupacijnu oblast 6 kvitnya 1941 roku v Yugoslaviyu vderlisya krayini Osi Togo dnya chastina slovenskoyi zemli opinilasya pid okupaciyeyu nacistskoyi Nimechchini 11 kvitnya 1941 r inshi chastini slovenskoyi teritoriyi okupuvali Italiya ta Ugorshina Nimci zajnyali Verhnyu Krajnu Nizhnyu Shtiriyu pivnichno zahidne Prekmur ya i pivnichnu chastinu Nizhnoyi Krajni Italijci zahopili Vnutrishnyu Krajnu bilshist Nizhnoyi Krajni i Lyublyanu todi yak ugorci zagarbali bilshu chastinu Prekmur ya yaka do Pershoyi svitovoyi vijni nalezhala ugorskij koroni Opir yugoslavskoyi korolivskoyi armiyi buv neznachnim 2005 roku slovenski avtori vpershe oprilyudnili informaciyu pro shist sil u Nizhnij Krajni yaki bulo priyednano do Nezalezhnoyi Derzhavi Horvatiyi a istorik iz Maribora vpershe opublikuvav originalne doslidzhennya pro ce v 2011 roci hocha zalishayetsya nezrozumilim chomu sela z Dravskoyi banovini zahopili vsuperech vidomomu nimecko horvatskomu dogovoru Zemli pid nacistskoyu okupaciyeyuNacisti planuvali etnichni chistki pivnichnoyi Sloveniyi za vinyatkom okupovanoyi Ugorshinoyu pivnichno shidnoyi chastini Voni pereselyali abo viganyali slovenske civilne naselennya u svoyi marionetkovi derzhavi Nedichevu Serbiyu i NDH Oskilki Gitler vistupav proti togo shob v italijskij zoni okupaciyi buli etnichni nimci gotcheri yih zvidti peremistili Shob rozchistiti misce dlya pereselenih gotcheriv blizko 46 tisyach slovenciv bulo perevezeno v nimecku Saksoniyu Bilshist slovenskih zhertv pid chas vijni pohodit iz pivnichnoyi Sloveniyi tobto Nizhnoyi Shtiriyi Verhnoyi Krajni Zasav ya i slovenskoyi Karintiyi Prote yihnya oficijna aneksiya nimeckim rajhom vidkladalasya spochatku cherez zaprovadzhennya novogo gaulyajtera i rajhsshtatgaltera slovenskoyi Karintiyi a piznishe nacisti vidkinuli cej plan cherez slovenskih komunistichnih partizaniv z yakimi voni hotili rozpravitisya poperedu Nacistski peresliduvannya Cerkvi Nacistske peresliduvannya katolickoyi cerkvi v aneksovanij Sloveniyi pririvnyuvalosya do nacistskogo peresliduvannya polskoyi katolickoyi cerkvi yake vidbuvalosya v aneksovanih zemlyah Polshi Za shist tizhniv nacistskoyi okupaciyi zalishilisya na voli tilki 100 z 831 svyashenika Mariborskoyi arhidiyeceziyi Duhovenstvo peresliduvali i vidsilali v konctabori a v religijnih ordeniv viluchili yihnye majno Zemli pid fashistskoyu okupaciyeyu ItaliyiDiv takozh Provinciya Lyublyana Porivnyano z nimeckoyu politikoyu v okupovanij nacistami pivnichnij chastini Sloveniyi ta primusovoyu fashistskoyu italizaciyeyu u kolishnomu Avstrijskomu Primor yi priyednanomu she pislya Pershoyi svitovoyi vijni pochatkova italijska politika v centralnij Sloveniyi ne vidavalasya nasilnickoyu U Provinciyu Lyublyana do chervnya 1941 roku vtekli z okupovanoyi nimcyami Nizhnoyi Shtiriyi i Verhnoyi Krajni desyatki tisyach slovenciv Prote pislya togo yak u Provinciyi Lyublyana rozgornuvsya ruh oporu italijske nasilstvo suproti slovenskogo civilnogo naselennya mozhna bulo porivnyati z nimeckim Provinciya perezhila deportaciyu 25 tis osib sho dorivnyuvalo 7 5 vid zagalnoyi chiselnosti yiyi naselennya Ce bula odna z najguchnishih operacij u Yevropi yaka prizvela do napovnennya bagatoh italijskih koncentracijnih taboriv takih yak Rab Gonars Monigo Trevizo Kyezanuova ta in Shob pridushiti dedali bilshij sprotiv iz boku slovenskih partizaniv italijskij general Mario Roatta vzhiv drakonivskih zahodiv yak ot rozstrili bez sudu i slidstva zahoplennya zaruchnikiv represiyi internuvannya spalennya budinkiv i cilih sil Shob zavaditi zv yazkam mizh pidpilnimi diyachami mista ta bilshistyu partizaniv u navkolishnij silskij miscevosti Lyublyanu bulo obneseno kolyuchim drotom OpirV yazni u Begunye na Gorenskem 1941 26 kvitnya 1941 r kilka grup sformuvali Vizvolnij front slovenskogo narodu yakij buv providnoyu siloyu oporu vprodovzh vijni Front spochatku buv demokratichnoyu platformoyu Prote komunisti pidpisanoyu v berezni 1943 r Deklaraciyeyu Dolomiti monopolizuvali jogo Front vipuskav vlasnu radioprogramu pid nazvoyu Krichach roztashuvannya yakoyi tak i ne stalo vidomim okupacijnim vijskam tomu yim dovelosya konfiskuvati u miscevogo naselennya anteni prijmachiv shob pereshkoditi sluhannyu radio slovenskogo Vizvolnogo frontu Jogo vijskovim krilom buli slovenski partizani yaki zberegli svoyu specifichnu organizacijnu strukturu ta slovensku yak komandnu movu do ostannih misyaciv Drugoyi svitovoyi vijni koli v yihnoyi movi vidibrali pravo buti komandnoyu U berezni 1945 roku slovenski partizanski zagoni buli oficijno ob yednani z Yugoslavskoyu Armiyeyu i tim samim voni perestali isnuvati yak okreme formuvannya Na samomu pochatku sili slovenskih partizaniv buli vidnosno neveliki pogano ozbroyeni i bez bud yakoyi infrastrukturi ale v yihnih lavah buli veterani gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi yaki mali pevnij dosvid partizanskih metodiv borotbi z vorogom Partizanska diyalnist u slovenskih zemlyah spochatku bula nezalezhnoyu vid titovskih partizaniv na pivdni Voseni 1942 roku Tito vpershe sprobuvav pribrati do ruk slovenskij ruh oporu Zlittya slovenskih partizaniv iz zagonami Tito vidbulosya v 1944 roci Gromadyanska vijnaIstoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiKorolivstvo IlliriyaKnyazivstvo KrajnaDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiredaguvati Ulitku 1942 roku mizh slovencyami spalahnula gromadyanska vijna Dvoma protiborchimi storonami buli slovenski partizani ta antikomunistichna dobrovilna miliciya prozvana komunistami biloyu gvardiyeyu piznishe reorganizovana pid nacistskim komanduvannyam u Slovenske domobranstvo V Nizhnij Krajni i Shtiriyi takozh isnuvali neveliki pidrozdili slovenskih chetnikiv Gromadyanska vijna zdebilshogo obmezhuvalasya Provinciyeyu Lyublyana de diyalo bilsh nizh 80 slovenskih antipartizanskih pidrozdiliv U 1943 1945 rr neznachne antikomunistichne opolchennya isnuvalo v deyakih chastinah Slovenskogo Primor ya ta u Verhnij Krajni todi yak u reshti krayini vono praktichno bulo vidsutnye Do 1945 roku zagalna chiselnist slovenskih antikomunistichnih opolchenciv dosyagla 17 500 osib Kinec vijni ta naslidkiDruga svitova vijna na slovenskih zemlyah trivala do seredini travnya 1945 r 3 travnya bulo progolosheno Nacionalnu Derzhavu Sloveniyu yak chastinu Korolivstva Yugoslaviya 9 travnya 1945 r bulo ogolosheno pro vizvolennya Lyublyani stolici nini nezalezhnoyi Sloveniyi Ostannim velikim boyem u cih krayah bula Polyanska bitva yaka vidbulasya bilya Prevalya 14 i 15 travnya 1945 roku tobto cherez kilka dniv pislya kapitulyaciyi nacistskoyi Nimechchini Sotni etnichnih italijciv iz Veneciyi Dzhuliyi zaginuli vid ruk yugoslavskih vijskovikiv i partizaniv u karstovih provalah rizanina u fojbah blizko 27 000 italijciv z Istriyi vtekli vid komunistichnih peresliduvan v Italiyu Predstavniki etnichnoyi nimeckoyi menshini abo vtekli abo buli vignani zi Sloveniyi Vidrazu pislya vijni blizko 12 tis voyakiv Slovenskogo domobranstva bulo vbito vnaslidok rozstriliv na Kochevskomu Rozi takozh u pershij pislya vijni rik zaginuli tisyachi civilnih osib antikomunistichnih poglyadiv Ci masovi vbivstva zamovchuvalisya i zalishalisya tabujovanoyu temoyu v titovskij Yugoslaviyi do 1975 r Kilkist zhertvZagalna kilkist zhertv Drugoyi svitovoyi vijni u Sloveniyi ocinyuyetsya v 97 tisyach osib Ce chislo vklyuchaye blizko 14 tis osib yaki zaginuli chi pomerli z inshih pov yazanih iz vijnoyu prichin vidrazu pislya zakinchennya vijni ta krihitnu yevrejsku gromadu majzhe vinishenu v hodi Golokostu Krim togo nevdovzi pislya kincya vijni desyatki tisyach slovenciv pokinuli svoyu batkivshinu Bilshist iz nih oselilisya v Argentini Kanadi Avstraliyi ta SShA Zgadana sukupna chiselnist zhertv Drugoyi svitovoyi vijni v Sloveniyi stanovila blizko 7 2 dovoyennogo naselennya sho perevishuye serednij pokaznik po Yugoslaviyi i ye sered najvishih u Yevropi Dolya italijskih voyennih zlochincivDokumenti znajdeni u britanskih arhivah britanskim istorikom Effi Pedaliu ta italijskim istorikom Davide Konti vkazuyut sho u zv yazku z holodnoyu vijnoyu zi svidomosti cilespryamovano vitisnyalisya spogadi pro isnuvannya italijskih konctaboriv ta italijski voyenni zlochini Rich u tim sho Yugoslaviya Greciya ta Efiopiya prohali pro ekstradiciyu 1200 italijskih voyennih zlochinciv yaki popri ce tak nikoli i ne pobachili nichogo podibnogo na Nyurnberzkij tribunal Ekstradiciya ne vidbulasya oskilki uryadi zahidnih soyuznikiv ubachali v uryadi P yetro Badolo garantiyu antikomunistichnoyi pislyavoyennoyi Italiyi Div takozhRajhsgau Shtiriya Rajhsgau Karintiya Operativna zona Adriatichnogo uzberezhzhya Blyajburzka rizaninaPrimitkiGregor Joseph Kranjc 2013 To Walk with the Devil University of Toronto Press Scholarly Publishing Division p introduction 5 slovenskoyu 12 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 lyutogo 2013 Vincent A Lapomarda The Jesuits and the Third Reich 2nd Edn Edwin Mellen Press 2005 pp 232 233 James H Burgwyn 2004 General Roatta s war against the partisans in Yugoslavia 1942 Journal of Modern Italian Studies Volume 9 Number 3 pp 314 329 16 Vurnik Blaz 22 kvitnya 2016 Kabinet cudes Ljubljana v zicnem obrocu Kabinet divactv Lyublyana v kilci z kolyuchogo drotu Delo si slovenskoyu Gow James Carmichael Cathie 2010 Slovenia and the Slovenes A Small State in the New Europe vid Revised and updated Hurst Publishers Ltd s 48 ISBN 978 1 85065 944 0 Vuksic Velimir July 2003 Tito s partisans 1941 45 Osprey Publishing s 21 ISBN 978 1 84176 675 1 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Stewart James 2006 Linda McQueen red Slovenia New Holland Publishers s 15 ISBN 978 1 86011 336 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Histories of the Individual Yugoslav Nations The former Yugoslavia s diverse peoples a reference sourcebook ABC Clio Inc 2004 s 167 168 Slovenski zgodovinski atlas Ljubljana Nova revija 2011 186 Godesa B Mlakar B Sorn M Tominsek Rihtar T 2002 Zrtve druge svetovne vojne v Sloveniji In Prispevki za novejso zgodovino str 125 130 Prvi pravi popis v vojnem in povojnem nasilju je umrlo 6 5 Slovencev Prvi interaktivni multimedijski portal MMC RTV Slovenija Rtvslo si 13 sichnya 2011 Procitovano 18 chervnya 2014 Syudi vhodyat i zhertvi sered karintijskih slovenciv Conti Davide 2011 Criminali di guerra Italiani Odradek Edizioni Procitovano 14 zhovtnya 2012 Effie G H Pedaliu 2004 Britain and the Hand over of Italian War Criminals to Yugoslavia 1945 48 Journal of Contemporary History Vol 39 No 4 Special Issue Collective Memory pp 503 529 JStor org preview PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sloveniya v Drugij svitovij vijni ICH WAHLE NICHT nimeckoyu dopovidi istorika Damiana Gushtina vigoloshenoyi na mizhnarodnij konferenciyi sho vidbulasya v Lyublyanskomu instituti novitnoyi istoriyi 2012 r sloven