Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Європе́йський теа́тр Дру́гої світово́ї війни́ (1939–1945) — основний геополітичний театр війни, що протягом 6 років був головним осередком воєнних дій за часів Другої світової війни на території континенту Європа та прилеглій акваторії морів та Атлантичного океану.
Територіально Європейський театр Другої світової війни охоплював гігантську територію європейського континенту та умовно поділявся на 3 основних театри воєнних дій: Східноєвропейський, Західноєвропейський та Середземноморський театри воєнних дій.
Передумови
Велика війна, найкривавішій збройний конфлікт в історії людства на тої час, завершився колосальними жертвами й призвів до встановлення в Європі Версальської системи міжнародних відносин. Однак, Версальсько-Вашингтонська система, що встановила «несправедливі», з погляду деяких країн, кордони (серед іншого — недостатнє врахування етнічного принципу), спровокувало незадоволення усталеним порядком; основну роль тут грали Німеччина і Італія, готові до спільної співпраці з метою перегляду підсумків війни.
Версальський договір, який офіційно визнавав лише Німецьку імперію винною за розпалювання Першої світової війни, став нищівним ударом для Німеччини. Жодна країна після світової війни не виявилась у настільки жалюгідному становищі, як Німеччина. Після Версальського мирного договору Німеччина була принижена і ображена. Імперія, яка мала до війни 540,8 тис. км2 території, втратила 13,44 % основної території (де проживало 9,5 % населення Другого Рейху) і 100 % колоній.
Положення, в якому опинилася Німеччина після Першої світової війни і настільки принизливі умови миру, серед яких колосальні суми репатріації країнам-переможцям, не могли не викликати зростання радикальних настроїв у суспільстві. Не сприяла їхньому викорененню й Веймарська республіка, що виникла на руїнах Другого Рейху. Нова форма правління не могла вирішити старих проблем.
30 січня 1933 року після приходу до влади нацистів на чолі з А. Гітлером Третій Рейх починає ігнорувати усі обмеження Версальського договору, оголошує про відновлення загальної військової повинності, тобто про створення постійної армії рейху — вермахту, разом з люфтваффе, швидко нарощує виробництво озброєнь і військової техніки.
У 1930-ті роки Італія провадила не менш агресивну зовнішню політику. 3 жовтня 1935 року вона вторглась до Ефіопії і до травня 1936 року повністю її окупувала. В липні 1936 року проголошено Італійську імперію. Погіршення відносин із західними державами штовхає Королівство Італія на зближення з Третім Рейхом. У січні 1936 року Муссоліні дає принципову згоду на анексію німцями Австрійської Республіки. 7 березня 1936 року німецькі війська увійшли до Рейнської демілітаризованої зони. 25 листопада 1936 року Третій Рейх і Японська імперія ухвалили Антикомінтернівський пакт про спільну боротьбу з комунізмом, до якого 6 листопада 1937 року приєдналось Королівство Італія.
У 1938—1939 роки нацистською Німеччиною був створений плацдарм для майбутньої війни: в березні 1938 року був здійснений аншлюс Австрії, у вересні 1938 — березні 1939 року до Німеччини були приєднані Чехія і Клайпедський край. До 1939 року відбулось оформлення двох військово-політичних блоків великих держав, в яких Велика Британія і Франція протистояли Німеччині і Італії, до яких тяжіла Японія. СРСР і США займали вичікуючу позицію, розраховуючи використати війну між цими блоками у своїх інтересах.
Початок війни
Польська кампанія
23 серпня 1939 у Москві народним комісаром закордонних справ СРСР Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини фон Ріббентропом було підписано договір про ненапад. Секретним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі.
1 вересня 1939 року Третій Рейх та Словацька республіка розпочали військову операцію проти Польської Республіки — цей день вважається початком Другої світової війни у світі та на Європейському континенті.
3 вересня 1939 року Велика Британія і Французька Республіка у відповідності до попередніх домовленостей з урядом Польщі оголосили війну Третьому Рейху; з локального конфлікту між Німеччиною та Польською Республікою війна переросла у світову. 17 вересня у конфлікт втрутився Радянський Союз. Червона армія грубо порушивши Договір про ненапад, без (оголошення війни), перейшла кордон Польської Республіки і розпочала бойові дії проти польської армії.
Результатом кампанії став розгром польських збройних сил, евакуація польського уряду і залишків його армії за кордон. Відповідно до секретного доповнення до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом територію Польщі поділено між Третім Рейхом та СРСР, а також Словацькою Республікою і Литвою.
Дивна війна та Атлантика
З вересня 1939 по квітень 1940 року Велика Британія та Французька Республіка вели пасивну війну без жодних спроб наступу, тому цей етап війни отримав назву «Сидяча» або «Дивна війна». Лише на першій фазі воєнних дій, французька армія, вжила спробу наступати. Просунувшись до 12 вересня в глибину німецької території на десяток кілометрів на фронті протяжністю близько 25 км, французи отримали наказ припинити наступ «зважаючи на швидкій перебіг подій у Польщі», а через тиждень почали відводити війська назад. Активні бойові дії відбувалися лише на морських комунікаціях в Атлантичному океані та прибережних морях.
Радянсько-фінська війна
26 листопада 1939 року, після відмови фінського уряду від радянських пропозицій про зміну кордонів у Карелії і передачу військово-морської бази Ханко, Радянський Союз інсценував провокаційний обстріл своєї території поблизу фінсько-радянського кордону. Скориставшись цим, як приводом до початку агресії, 28 листопада 1939 року СРСР розірвав дипломатичні стосунки з Фінляндією, а 30 листопада чотири армії СРСР чисельністю 540 тисяч чоловіків без оголошення війни напали на сусідню державу. Це стало причиною визнання Лігою Націй Радянського Союзу агресором і виключення його зі свого складу.
Протягом 105 днів на фронті від Балтійського до Баренцового моря точилися запеклі бої між величезною армією Рад та невеликою фінською армією. Оборона Фінляндії здійснювалася дисциплінованими, грамотно керованими та мотивованими солдатами, що звикли до місцевих кліматичних і погодних умов, і застосовували тактику, цим умовам відповідну. Радянський же наступ був спланований без урахування характеру місцевості, погодних умов і відповідних проблем постачання. Маючи більш ніж 4-кратну перевагу в живій силі й більш ніж у 100 разів у танках, Червона армія воювала вкрай неефективно і зазнала набагато більших втрат, ніж фінська армія. Червона армія втратила за різними оцінками від 422 до 722 тисяч убитими, пораненими, обмороженими й полоненими, 17 тис. осіб зникли безвісти. Втрати СРСР становили до 40 % бойового складу задіяних частин і суттєво переважали втрати фінської сторони (понад 70 000 чоловіків). Війна завершилася підписанням Московського мирного договору, що зафіксував відторгнення від Фінляндії значної частини її території. До складу СРСР увійшли весь Карельський перешийок із м. Виборгом, Виборзька затока з островами, західне і північне узбережжя Ладозького озера. Фінляндія поступилася СРСР півостровом Рибальським та Середній на півночі, частиною Лапландії (Салла-Куусамо). Загалом СРСР відторгнув у сусідньої країни за результатами війни майже 40 тисяч км² фінських територій
Наслідки «Зимової війни» стали однією з причин зближення Фінляндії з нацистською Німеччиною; крім цього, аналіз дій Червоної армії у боях значно вплинув на керівництво Третім Рейхом стосовно планів нападу на СРСР.
Балтійські країни
У вересні-жовтні 1939, радянський уряд добився від невеликих балтійських держав договорів про взаємодопомогу, які надали СРСР право на розміщення там військових баз. Після вторгнення Червоної армії влітку 1940, радянська влада змусила уряди Балтійських країн піти у відставку. Під радянською окупацією було створено нові маріонеткові комуністичні уряди, новообрані «народні збори» ухвалили резолюції з проханням включення їхніх країн до складу Радянського Союзу.
Кампанія в Північній Європі
Зранку 9 квітня 1940 року німецькі війська силами двох дивізій та однієї бригади розпочали вторгнення на територію нейтрального Данського королівства. Перше ударне угруповання швидко встановило контроль над Ютландією, друге — над Зеландією. Одночасно парашутисти захопили стратегічно важливі аеродроми і острів Борнгольм. Тим часом з теплохода, що увійшов у порт Копенгагена висадилися німецькі солдати, які обложили цитадель міста та захопили всі головні мости і аеродроми країни. Король Кристіан X під загрозою бомбардування житлових кварталів був змушений підписати капітуляцію і наказав армії скласти зброю. В результаті за одну добу німецька армія зайняла безперешкодно всі найбільші данські міста, втративши вбитими всього двох військовиків.
Одночасно, рано вранці 9 квітня німці висадили морські та повітряні десанти в 7 найбільших норвезьких портах: Осло, Арендал, Крістіансанн, Ставангер, Берген, Тронгейм і Нарвік. Завдяки опору норвежцям вдалося в деяких місцях затримати висадку німецьких військ і евакуювати зі столиці королівську сім'ю, уряд, членів парламенту і золотий запас країни та в такій спосіб зірвати план вермахту змусити короля підписати капітуляцію. До 22 квітня, долаючи опір норвезьких військ, вермахт зайняли більшу частину Південної Норвегії.
10 квітня біля Нарвіка стався перший морський бій між силами британського флоту, що підійшли, та німецькими есмінцями. Британцям вдалося потопити або пошкодити німецькі кораблі біля Нарвіка, тим самим відрізавши, що діяли в місті частини 2-ї та 3-ї гірських дивізій. У наслідок цього німцям не вдалося в перші дні кампанії розвинути наступ на півночі країни.
З 13 квітня в районі Нарвіка розпочалися бої, які точилися з перемінним успіхом до кінця травня 1940 року. До 12 травня союзники після тривалих боїв зайняли північну частину Нарвіка, а 28 травня звільнили все місто і змусили німців відійти до Вестфіорду. Однак важке становище союзників у Франції змусило їх 3-8 червня евакуювати всі свої війська з Норвегії. Разом з ними евакуювалися норвезькі король і уряд. 2 червня здалися останні норвезькі війська, що діяли в Центральній Норвегії, а 10 червня — у Північній Норвегії. До 16 червня німці зайняли всю територію Норвегії.
Після окупації Данії британські війська, щоб не допустити вторгнення Німеччини в данські неконтинентальні володіння, окупували її заморські території, що мали важливе стратегічне значення — , Ісландію та Гренландію.
Таким чином з усіх країн Північної Європи лише Швеції вдалося зберегти нейтралітет та залишатися у цьому статусі до кінця війни.
Західний фронт (1940)
10 травня 1940 німецький вермахт одночасно розпочав вторгнення на територію нейтральних Люксембургу, Нідерландів та Бельгії за планом операції «Гельб». Одночасно німецькі війська розпочали наступ по всій лінії Мажино, намагаючись обійти французькі позиції з флангів. Після блискавичного розгрому голландської, бельгійської та люксембурзької армій, основний удар армії Гітлера обернувся проти французьких військ, яких підтримував Британський експедиційний корпус. Німецькі полчища прорвавшись крізь гірсько-лісисту місцевість Арденн, яку французи вважали непрохідною для танкових з'єднань Гітлера, глибоким фланговим маневром вийшли в тил ударному угрупованню союзних військ. Через територію Бельгії, обійшовши лінію Мажино з півночі, німецькі війська захопили майже всю Францію. Рештки англо-французької армії були витіснені в район Дюнкерка, звідки вони поспіхом евакуювалися до Великої Британії.
10 червня у конфлікт в Європі вступила Італія, яка оголосила війну як Франції, так і Великій Британії, однак спроба наступу на півдні Франції не мала значного успіху для італійців.
22 червня 1940 року Франція змушена була підписати ганебну капітуляцію у відомому з 1918 року вагончику у Комп'єні. Переможена Франція поділялася на дві частини: північна та західна (приморська) переходили під повний контроль німецької військової адміністрації, південна залишалась під владою колабораціоністського французького уряду, що розташувався у Віші.
Британія
Після розгрому союзників на континенті єдиним противником А.Гітлера на той час залишилася Велика Британія. Єдиною британською територією, що була окупована німецькими військами, стали Нормандські острови.
Починаючи з липня 1940 року німецьке Люфтваффе розпочало масштабну стратегічну повітряну операцію, намагаючись здобути перевагу в повітрі, знищити британські ПС, зруйнувати та інфраструктуру країни, деморалізувати населення і в такій спосіб примусити Велику Британію капітулювати або укласти мир. Битва за Британію стала першою військовою кампанією, в якій брали участь виключно Повітряні сили та Війська протиповітряної оборони.
Нездатність авіації Г.Герінга виконати визначені перед початком кампанії завдання вважається першою поразкою Третього Рейху у Другій світовій війні і однією з її поворотних точок. Через неспроможність нацистів здобути перевагу в повітрі, запланована операція «Зеельове» — вторгнення в Британію з моря і повітря — була скасована.
Після нищівного розгрому союзних армій у Північній та Західній Європі епіцентр воєнних дій на континенті перемістився на Балканський півострів. Спочатку СРСР окупував частину сусідньої держави, а незабаром італійсько-болгарсько-німецькі війська завдали поразки та окупували Югославію й Грецію.
Приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР
28 червня — 3 липня 1940 року Червона армія провела військову операцію з примусової передачі Королівством Румунія Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР, в результаті захоплено територію Бессарабії (44 000 км² з населенням 3,2 млн чол.), Північної Буковини (6 000 км² з населенням 500 000 чол.) та регіон Герца (304 км² з населенням 25 000 чол.).
Балкани
7 квітня 1939 року в наслідування німецької акції у Чехословаччині, Б.Муссоліні напав та анексував Албанське королівство. 28 жовтня 1940 року він віддав наказ своїм військам зосередитися в Південній Албанії і почати наступ на Грецію, сподіваючись на швидкоплинний військовий успіх, розгром грецької армії й зміцнення впливу Італії у Південно-Східній Європі. Але, починаючи наступ, Муссоліні не врахував ні здатності грецького народу до опору, ні силу його армії. Спочатку італійцям вдалося захопити частину грецької території, проте до 8 листопада їх наступ було зупинено, а 14 листопада грецька армія перейшла в контрнаступ, і повністю звільнила територію країни та навіть увірвалась до окупованого Албанського королівства.
Ситуація для Італії стала загрозливою й на допомогу союзнику по Осі прийшли війська вермахту. 6 квітня 1941 року, після масованого бомбардування Третій Рейх та Угорське королівство вторглися до Королівства Югославія. Одночасно італійські війська за підтримки німців розпочали черговий наступ на грецькому напрямку. До 8 квітня збройні сили Королівства Югославія розділені на кілька частин і фактично перестають існувати як єдине ціле. 9 квітня німецькі війська, пройшовши через югославську територію, вийшли до північних кордонів Грецького королівства. Грецька оборонна витримала перший натиск німців, але була обійдена німцями через територію Югославії у фланг грецьким силам, що перебували на кордоні Албанії, й змусили капітулювати грецьку .
10 квітня німці захопили Загреб, 13 квітня — Белград, а 16 квітня німецькі війська опанували Сараєво. 17 квітня югославська армія капітулювала.
Після розгрому Югославії німці та італійці перекинули всі сили до Королівства Греція й після нетривалих боїв 20 квітня капітулювала . Після чого командування союзних військ ухвалило рішення про евакуацію своїх сил. 23 квітня Г.Цолакоглу підписав акт про загальну капітуляцію грецьких збройних сил. 24 квітня король Георг II разом з урядом втік на Крит, а 27 квітня німці захопили Афіни.
20 травня розпочалась висадка німецького повітряного десанту на Криті, який незважаючи на запеклу оборону, британські війська змушені були до 31 травня залишити. До 2 червня острів повністю окупований. Зважаючи на великі втрати німецьких парашутистів, Гітлер відмовляється від планів проведення подальших десантних операцій із захоплення Кіпру та Суецького каналу.
Внаслідок вторгнення Югославія розчленована. Третій Рейх анексував північну Словенію, Угорське королівство — західну Воєводину, Болгарське царство — Вардарську Македонію, Королівство Італія — південну Словенію, частину узбережжя Далмації, Чорногорію та Косово. Хорватія оголошена незалежною державою під італо-німецьким протекторатом. У Сербії створено колаборантський уряд Недича.
Після розгрому Королівства Греція, Болгарське царство анексувало східну Македонію і західну Фракію; іншу частину країни поділено на італійську (західну) і німецьку (східну) окупаційні зони.
Підсумок
Перший період Другої світової війни на Європейському континенті завершився блискавичною перемогою країн Осі. Усі країни Європи крім Великої Британії були або завойовані, або підтримували режими А.Гітлера й Б.Муссоліні, одиниці — Швеція та Швейцарія — дотримувались нейтралітету. Пали Польща, Норвегія, Данія, Люксембург, Бельгія, Нідерланди, Франція, Албанія, Югославія та Греція. Радянський Союз повернув собі втрачені імперські землі в Естонії, Латвії, Литві та Бессарабії, окупував понад 50 % території Польщі.
За станом на 22 червня 1941 року нацистська Німеччина зі своїми союзниками опинилась віч-на-віч проти СРСР. На Британських островах, захищена протокою Ла-Манш, судорожно билась метрополія Британської імперії.
Другий етап війни (червень 1941 — листопад 1942 року)
Напад на СРСР
Операція «Барбаросса»
22 червня 1941 року рано вранці Третій Рейх за підтримки своїх союзників — Королівств Італія, Угорщина, Румунія та Словацької республіки — раптово і без оголошення війни напала на СРСР, розпочавши німецько-радянську війну.
Німецькі війська завдали потужного раптового удару по всьому західному радянському кордону трьома групами армій: «Північ», «Центр» та «Південь». 23 — 25 червня радянські фронти намагаються завдати контрудари, проте зазнають невдачі.
22 червня о 6.05 ранку радянські літаки бомбардували фінські панцерники берегової оборони, транспортні судна. О 7.55 почали діяти батареї радянської артилерії на острові Ханко. В Петсамо по одному из суден вівся артилерійський вогонь через державний кордон. 25 червня радянські літаки бомбардували фінські аеродроми, цього ж дня Фінляндія оголошує війну СРСР. Фінські війська переходять у контрнаступ і незабаром повертають собі Карельський перешийок, раніше захоплений Радянським Союзом, не перетинаючи старий фінсько-радянський кордон на Карельському перешийку. 29 червня німецькі та фінські війська проводять наступ у Заполяр'ї, Але просування вглиб радянської території зупинено.
До кінця першої декади липня німецькі війська захопили Литовську РСР, Латвійську РСР, Естонську РСР, Молдавську РСР, Білоруську РСР та значну частину Української РСР. Основні сили радянського Західного фронту розгромлені в Білостоцько-Мінській битві.
Радянський Північно-Західний фронт зазнав поразки в прикордонній битві і був відкинутий. Проте радянський контрудар під Сольцами 14 — 18 липня призупинив німецький наступ на Ленінград майже на 3 тижні.
Радянський Південно-Західний фронт також зазнав поразки і був відкинутий від кордону, але провальний контрудар радянських мехкорпусів не дозволив німецьким військам здійснити глибокий прорив і захопити Київ.
12 липня СРСР і Велика Британія уклали угоду про спільні дії у війні проти Німеччини. Аналогічні договори було підписано з емігрантськими урядами Чехословацької республіки та Польської республіки. Ці договори започаткували утворення антигітлерівської коаліції.
10 липня 1941 року група армій «Центр» розпочала новий наступ на центральній ділянці радянсько-німецького фронту, і вже 16 липня захопила Смоленськ та оточила основні сили відновленого радянського Західного фронту. На хвилі цього успіху, а також враховуючи необхідність підтримати наступ на Ленінград і Київ, 19 липня Гітлер, незважаючи на заперечення армійського командування, наказав перенести напрямок головного удару з московського напрямку на південний (Київ, Донбас) і північний (Ленінград). Відповідно до цього рішення танкові групи, що наступали на Москву, вивели зі складу групи «Центр» і спрямували на південь (2-га танкова група) і на північ (3-тя танкова група). Наступ на Москву мали продовжити піхотні дивізії групи армій «Центр», але бої в районі Смоленська тривали, і 30 липня група армій «Центр» отримала наказ перейти до оборони. Таким чином, наступ на Москву було відкладено.
8 — 9 серпня група армій «Північ» відновила наступ на Ленінград. Фронт радянських військ розділено, вони змушені відходити різними напрямками до Таллінна та Ленінграда. 8 вересня, із захопленням Шліссельбурга, німецькі війська взяли Ленінград у кільце.
6 вересня Гітлер своїм наказом зупинив наступ групи військ «Північ» на Ленінград, і віддав наказ фельдмаршалу Леебу віддати всі танки і значну частину військ, щоб «якомога швидше» розпочати наступ на Москву. 16 жовтня, відмовившись від штурму Ленінграда, група армій «Північ» продовжила наступ на Тихвинському напрямку, з наміром з'єднатися з фінськими військами східніше Ленінграда, однак контрудар радянських військ під Тихвином зірвав ці плани.
На початку серпня на південному фланзі фронту війська групи армій «Південь» відрізали від Дніпра та оточили під Уманню дві радянські армії. Однак захопити Київ їм знову не вдалося. Тільки після повороту військ південного флангу групи армій «Центр» (2-ї армії і 2-ї танкової групи) на південь становище радянського Південно-Західного фронту різко погіршилося. Німецька 2-га танкова група, відбивши контрудар Брянського фронту, форсувала Десну та 15 вересня з'єдналась з 1-ю танковою групою, що наступала з Кременчуцького плацдарму. Внаслідок боїв на сході від Києва радянський Південно-Західний фронт був повністю розгромлений.
Катастрофа під Києвом відкрила німцям шлях на південь. 5 жовтня 1-ша танкова група вийшла до Азовського моря у Мелітополі, відрізавши війська Південного фронту. У жовтні 1941 року німецькі війська захопили майже весь Кримський півострів, крім Севастополя, який опинився в облозі. Німецькі війська продовжили наступ на Донбас та Ростов. 24 жовтня захоплено Харків, до кінця жовтня зайнято основні міста Донбасу. 17 жовтня захоплено Таганрог. 21 листопада 1-ша танкова армія увійшла в Ростов-на-Дону, досягнувши цілей плану «Барбаросса» на півдні. Однак 29 листопада радянські війська вибили німців з Ростова, і до літа 1942 лінія фронту на півдні стабілізувався по рубежу річки Міус.
30 вересня 1941 року німецькі війська почали наступ на Москву. Внаслідок глибоких проривів німецьких танкових з'єднань основні сили радянських Західного, Резервного та Брянського фронту опинилися оточеними біля Вязьми та Брянська. Всього в полон потрапило понад 660 тис. осіб.
15 — 18 листопада війська Третього Рейху із закінченням бездоріжжя відновлюють наступ на Москву, проте до грудня зупинені на всіх напрямках.
Зима 1941—1942
5 грудня 1941 року Калінінський, Західний та Південно-Західний фронти перейшли в контрнаступ. Успішне просування радянських військ змусило німецький вермахт перейти до оборони по всій лінії фронту. До початку 1942 року німці відкинуті на 100—250 км на захід. Поразка під Москвою стала першою великою поразкою вермахту в цій війні.
Успіх радянських військ під Москвою спонукав радянське командування перейти в широкомасштабний наступ. 8 січня 1942 року сили Калінінського, Західного та Північно-Західного фронту переходять у наступ проти німецької групи армій «Центр». Їм не вдалося виконати визначеного завдання, і після кількох спроб, до середини квітня, зазнавши великих втрат, довелося припинити наступ та перейти до оборони. Німці зберегли Ржевсько-Вяземський плацдарм, який становив небезпеку для Москви.
На північному фланзі спроби Волховського та Ленінградського фронтів деблокувати Ленінград також не увінчалися успіхом і призвели до оточення в березні 1942 року частини сил Волховського фронту.
Німецький наступ на півдні
12 травня 1942 року радянські війська розпочали наступ під Харковом, який швидко закінчився провалом. Німецькі війська зуміли відбити удар, оточити його основне ударне угруповання та майже повністю розгромити Червону армію південніше Харкова. Після нетривалої передишки вермахт перейшов у стратегічний наступ на південному фланзі німецько-радянського фронту. Також нищівної поразки зазнали радянські війська у Криму. 9 місяців радянські моряки утримували Севастополь, і до 4 липня 1942 року залишки радянських військ евакуювалися в Новоросійськ. У підсумку оборона радянських військ на південній ділянці виявилася ослабленою. Користуючись цим, німецьке командування розпочало стратегічний наступ на двох напрямках: на Сталінград та на Кавказ.
Після запеклих боїв під Воронежем та на Донбасі німецьким військам групи армій «B» вдалося прорватися до Дону. В середині липня почалася Сталінградська битва, у якій радянським військам з великими втратами вдалося скувати ударне угруповання противника.
23 липня група армій «A», що наступала на Кавказ, здобула Ростов-на-Дону і продовжила наступ на Кубань. 12 серпня здобуто Краснодар. Однак у боях у передгір'ях Кавказу та під Новоросійськом радянським військам вдалося зупинити противника.
Тим часом на центральній ділянці радянське командування розпочало велику наступальну операцію з розгрому Ржевсько-Сичевського угруповання противника (9-ї армії групи армій «Центр»). Однак здійснена з 30 липня до кінця вересня Перша Ржевсько-Сичовська операція не увінчалася успіхом.
Не вдалося також прорвати блокаду Ленінграда, хоча радянський наступ змусив німецьке командування відмовитися від штурму міста.
У листопаді, після трьох місяців кривавої битви німецькі війська нарешті досягли берегів Волги у центрі Сталінграда, захопивши 90 % міста, і розділити радянські війська, що залишилися, у двох невеликих котлах. Бойові дії тривали, але ситуація перетворилась на складну для військ вермахту, які були дуже обмежені в маневрі та в засобах постачання.
Підсумок
Другий період війни в Європі ознаменувався перенесенням центру тяжіння основних воєнних дій на Східний фронт. Мільйонні армії билися на безмежних просторах Північної, Південно-Східної та Східної Європи від Мурманська до передгір'я Кавказу. Протягом 17 місяців радянські та німецькі війська змагались у чисельних битвах, де вочевидь переважав гітлерівський вермахт.
Але вперше з початку війни в Європі німецький план війни під назвою «Барбаросса», заснований на ідеї «блискавичної війни», не був реалізований повною мірою. Бліцкриг, за розрахунками нацистського керівництва, мав зайняти 8-10 тижнів до початку зими й передбачав швидке просування танкових з'єднань, оточення й знищення радянських сухопутних військ у західних районах СРСР. Кінцева мета операції: вихід на лінію Астрахань — Архангельськ. Уральську промисловість передбачалось «паралізувати за допомогою авіації». На 19 листопада 1942 року німецькому вермахту вдалося вийти на визначений рубіж лише на нікчемній ділянці в Сталінграді.
На території окупованої Європи значних дій не відбувалося, лише на Балканському півострові активно діяли югославські партизани, відкривши ще один, фронт війни проти нацистських та фашистських загарбників, що вдерлися на їхню землю.
Третій етап війни (листопад 1942 — грудень 1943 року)
Перелом у війні
19 листопада 1942 року радянські війська перейшли в контрнаступ під Сталінградом. Силами Південно-Західного, Сталінградського, Донського фронтів було оточено 330-тисячне угруповання німецьких військ, 2 лютого 1943 року залишки оточеного угруповання капітулювали. В полон потрапило все його командування — 24 генерали на чолі з фельдмаршалом Паулюсом. У Німеччині було проголошено триденний траур.
Водночас, спроба радянського наступу на центральній ділянці радянсько-німецького фронту 25 листопада — 20 грудня 1942 року закінчилася невдало.
З початку нового 1943 року Радянський Союз розпочав чисельні спроби переломити хід боїв на свою користь. Так, 12 січня 1943 року внаслідок наступу Червоної Армії прорвано кільце блокади навколо Ленінграда, яка тривала з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року — 872 доби.
Впродовж зимового наступу Червоної армії визволена від нацистських окупантів велика частина південної Росії, Північний Кавказ, Кубань, а також частка східної України. У наслідок боїв у центрі радянсько-німецького фронту утворився виступ завглибшки до 150 і шириною до 200 кілометрів, обернений на захід (так звана «Курська дуга»). Німецьке командування вирішило здійснити стратегічну операцію на Курському виступі. Для цього розроблено і у квітні 1943 року затверджено військову операцію під кодовою назвою «Цитадель». Маючи дані про підготовку німецьких військ до наступу, Ставка Верховного Головнокомандування вирішила тимчасово перейти до оборони на Курській дузі і в ході оборонної битви знекровити ударні угрупування ворога і цим створити сприятливі умови для переходу радянських військ у контрнаступ, а потім у загальний стратегічний наступ.
У період з 5 липня до 23 серпня тривала масштабна Курська битва, в ході якої вперше в літній кампанії Червоною армією було завдано велику поразку військам вермахту. Загалом було знищено 30 німецьких дивізій, зокрема 7 танкових (серед яких елітні дивізії військ СС «Лейбштандарт СС Адольф Гітлер», «Мертва Голова», «Рейх», «Вікінг»). Почався відступ німецьких військ по всій лінії фронту — їм доводиться залишити Орел, Бєлгород, Брянськ, Смоленськ, Новоросійськ. Почалися бої за Білоруську РСР і Українську РСР. У битві за Дніпро Червона армія завдала Третьому Рейху чергової поразки, повністю звільнивши Лівобережну Україну та визволивши столицю України — місто Київ.
Італійський фронт
10 липня 1943 року союзники, після розгрому німецько-італійського угруповання на півночі Тунісу, висадилися в Сицилії. Італійські війська здалися майже без бою, а опір союзникам чинив німецький 14-й танковий корпус. 22 липня американські війська захопили місто Палермо, і німці відступили на північний схід острова до Мессинської протоки. До 17 серпня німецькі частини, втративши всю бронетехніку і важке озброєння, переправилися на Апеннінський півострів. Одночасно з висадкою на Сицилії сили «Вільної Франції» висадилися на Корсиці (операція «Везувій»). Поразка італійської армії значно погіршила становище в країні. Зросло невдоволення режимом Муссоліні. Король Віктор Емануїл III вирішив заарештувати Муссоліні і поставити на чолі країни уряд маршала П'єтро Бадольо.
У вересні 1943 року британо-американські війська висадилися на півдні Апеннінського півострова. Бадольо підписав з ними перемир'я і оголосив про вихід Італії з війни. Однак, скориставшись розгубленістю союзників, Гітлер звільнив Муссоліні, і на півночі країни було створено маріонеткову державу Італійська соціальна республіка.
Восени 1943 року англо-американські війська просувалися на північ. 1 жовтня союзники та італійські партизани звільнили Неаполь, до 15 листопада союзники прорвали оборону німців на річці Вольтурно і форсували її. До січня 1944 року союзники досягли німецьких укріплень «Зимової лінії» біля Монте-Кассіно і річки Гарільяно.
Підсумок
На третьому етапі воєнних дій в Європі основні дій продовжували відбуватися на Східному фронті. У цей період відбулися масштабні битви під Сталінградом, на Північному Кавказі, на Курській дузі. Відтепер і до кінця війни нацистська Німеччина вимушена була тільки оборонятися. Військова майстерність, набута Червоною армією в ході війни, дозволила з ходу форсувати Дніпро, визволити Київ і просунутись далеко на Правобережжя.
До кінця 1943 року Червона армія повернула собі понад 2/3 окупованої військами Вермахту території Радянського Союзу і вийшла на лінію Вітебськ — Орша — Житомир — Кіровоград — Кривий Ріг — Перекоп — Керч, захопивши на правому березі Дніпра, на Керченському півострові та на південному березі Сиваша плацдарми оперативного і стратегічного значення. Таким чином було створено сприятливі умови для відвоювання Правобережної України.
На середземноморському напрямку крах фашистського режиму в Італії і перехід її на бік союзників мав велике політичне значення: італійська армія вийшла з боротьби, в Південній Італії фашизм впав, а в Північній і Центральній тримався тільки на німецьких багнетах.
Четвертий етап війни (січень 1944 — травень 1945 року)
Східний фронт
У підсумку наступальних операцій чотирьох Українських і 2-го Білоруського фронтів, проведених на Правобережній Україні в період з кінця грудня 1943 року до квітня 1944, були здобуті важливі результати. Зазнало серйозної поразки найбільше стратегічне угрупування ворога. Виходом радянських військ до Карпат був розірваний фронт противника. Одна частина німецьких військ була відкинута на південь, а інша, з великими втратами, відійшла на територію Західної України.
1 березня 1944 року Ленінград було повністю звільнено від блокади противника. Під час Виборзько-Петрозаводської операції Червона армія розгромила фінські війська в Карело-Фінській РСР, створивши передумови для виходу Фінляндії з війни. Радянські війська захопили міста Виборг і Петрозаводськ, але були зупинені фінами під час боїв при Талі-Іхантала.
23 червня радянські війська перейшли в широкомасштабний наступ на фронті від Балтики до Карпат на центральній ділянці фронту. Вермахт опинився в катастрофічному становищі під подвійним ударом і почав стрімко відкочуватися на захід. Успіх наступу в Білорусі помітно перевершив усі очікування радянського командування. В результаті двомісячного наступу повністю вигнали нацистських окупантів з Білоруської РСР, відбили частину Прибалтики, визволили східні райони Польщі. Практично повністю розгромили німецьку групу армій «Центр». Крім того, операція поставила під загрозу групу армій «Північ» у Прибалтиці.
Від 1 серпня до 2 жовтня 1944 року відбулося Варшавське повстання, організоване Армією Крайовою у Варшаві проти Третього Рейху. Метою повстання було звільнення Варшави й відновлення некомуністичної Польщі. Повстанці зазнали поразки. Радянські війська умисно затримали свій наступ, очікуючи поразки повстання.
Внаслідок наступу радянських військ на півночі Фінляндія у вересні підписала угоду про перемир'я з Великої Британією і СРСР і зобов'язалася сприяти виходу з країни німецьких військових з'єднань. Німецькі війська відмовилися виходити з території Фінляндії, колишні союзники почали воювати один проти одного.
14 вересня 1944 року почався наступ військ Червоної Армії на Прибалтику. В результаті Прибалтійської операції нацистських окупантів вигнали з Литовської РСР, Латвіської РСР і Естонської РСР. Розгромлено 26 дивізій групи армій «Північ», 3 дивізії повністю знищено. Понад те, 400-тисячне німецько-латиське угруповання військ опинилося в Курляндському котлі.
У жовтні 1944 року радянські війська і флот розгромили сили вермахту на півночі Фінляндії в області Петсамо, а також в Північній Норвегії.
20 серпня почалася Друга Яссько-Кишинівська операція. Червона Армія знищила німецьку групу армій «Південна Україна» і зайняла Румунське королівство. 23 серпня в Бухаресті відбувся антидиктаторський переворот, а наступного дня Румунія оголосила війну нацистській Німеччині.
8 вересня Червона армія увійшла до Болгарського царства, 9 вересня внаслідок й Болгарія оголосила війну Третьому Рейху.
12 вересня в Москві радянський уряд від імені союзників — СРСР, Великої Британії і США — підписав угоду про перемир'я з новим румунським урядом, за якою СРСР повернув собі Бессарабію і Північну Буковину, однак Румунії повернули Північну Трансільванію.
12 січня 1945 року починається наступ в Польщі. Радянські війська розгромили групу армій «А», завершила вигнання нацистських окупантів з Польщі та створили сприятливі умови для нанесення вирішального удару по Берліну. Почалося відновлення польської державності.
У лютому 1945 року проводиться Будапештська операція, після якої останній європейський союзник Третього Рейху — Угорщина — був змушений капітулювати.
Стало очевидним те, що німецькі збройні сили не здатні ефективно вести бойові дії на два фронти. Силами 1-го, 2-го і 3-го Білоруських фронтів успішно проведені наступальні операції, в результаті яких були розгромлені великі потужні німецькі угруповання в Східній Пруссії та Померанії. Радянські війська увійшли до Австрії з території Угорщини.
16 квітня 1945 Червона армія почала наступ на Берлін. Загалом у штурмі Берліна брало участь шість армій 1-го Білоруського фронту і три армії 1-го Українського фронту. Усвідомлюючи свою повну поразку, Гітлер та Геббельс наклали на себе руки.
1 травня розпочалася масова капітуляція гарнізону Берліна, а потім частин Західного фронту. На Східному фронті німецькі війська, за наказом голови уряду Третього Рейху адмірала Деніца, продовжували бойові дії в Чехословаччині. 2 травня після наполегливих двотижневих боїв за німецьку столицю генерал артилерії Вейдлінг в супроводі трьох німецьких генералів перейшов лінію фронту і здався в полон. Через годину, перебуваючи в штабі 8-ї гвардійської армії, він написав наказ про капітуляцію Берліна.
Битва за Берлін вважається однією з наймасштабніших і кровопролитних битв Другої світової війни. Безповоротні втрати радянських військ склали понад 80 тисяч чоловік, німецьких військ — понад 600 тисяч (включаючи понад 400 тисяч військовополонених).
Італійський фронт
З січня 1944 року союзники розгорнули активні наступальні дії, намагаючись прорвати німецькі укріплення «Зимової лінії» біля Монте-Кассіно і річки Гарільяно. У січні, лютому й березні 1944 року вони тричі атакували німецькі позиції, щоб прорвати оборону противника на річці Гарільяно й увійти в Рим, але через погіршення погоди (сильні дощі) їм це не вдалося й лінія фронту стабілізувалася до травня. Водночас 22 січня союзники висадили війська в Анціо, південніше Риму. В Анціо німці робили безуспішні контратаки. До травня погода покращилася й 11 травня союзники почали наступ, прорвали оборону німецьких військ в Монте-Кассіно і 25 травня з'єдналися з висадженим раніше десантом у Анціо.
4 червня 1944 року союзники звільнили Рим.
В серпні 1944 року союзні війська досягли Флоренції і нової лінії оборони, яку вони подолали до весни 1945 року.
Італійська кампанія завершилася визволенням Північної Італії. 28 квітня 1945 року партизани схопили і стратили Беніто Муссоліні.
29 квітня генерал Генріх фон Фітингоф підписав договір про капітуляцію німецьких військ на території Італії. 8 травня 1945 року вся територія Італії була звільнена військами союзників.
Західний фронт
6 червня 1944 року, у «День Д», розпочалась операція «Оверлорд», якою був відкритий Другий фронт. В морській десантній операції майже 160 000 солдатів союзників на 4 тисячах транспортних суден та десантних кораблях одночасно перетнули Ла-Манш та вторглися до Франції. Протягом 3-х тижнів після захоплення плацдарму проводилася концентрація певної кількості військ, відтак операція «Кобра» розпочалась із завдання з цих плацдармів потужних ударів по всьому фронту з метою прориву в глибину оборони військ Вермахту. 24 серпня головні сили німецьких військ були оточені у Фалезькому котлі, а 25 числа був звільнений Париж. 31 серпня 1944 операція «Оверлорд» завершилася форсуванням союзними військами річки Сена та зосередженням на території континентальної Європи майже 3 000 000 особового складу.
15 серпня 1944 року почалася морська десантна операція з висадки військ союзників у південній Франції між містами Тулон та Канни. Операція «Драгун» стала найбільшим морським десантуванням у Середземномор'ї: всього американськими та французькими військами було висаджено 21 дивізію.
28 вересня німці почали відходити з території Північної Франції на укріплену лінію Зігфрида. Не зумівши з ходу прорвати її, союзники спробували прорвати її обходом з півночі через Нідерланди. 17 вересня в ході операції «Маркет-Гарден» у Нідерландах висаджено повітряні десанти. Проте наступ союзників просувався недостатньо швидко і лише до 10 листопада війська 21-ї групи армій фельдмаршала Б.Монтгомері очистили гирло річки Шельди і вийшли до Маасу від Граве до гирла.
16 грудня 1944 року німці перейшли в контрнаступ в Арденнах, їм вдалося просунутися на 100 км вглиб Бельгії, але 22 грудня американська 3-тя армія генерала Паттона почала контрнаступ, атакувавши німців з півдня, і до 25 грудня 1944 року німецький наступ захлинувся, а союзники перейшли в загальний контрнаступ. До 27 грудня німці не втримали захоплених позицій в Арденнах і почали відступати.
Стратегічна ініціатива безповоротно перейшла до союзників, в січні 1945 року німецькі війська робили локальні відволікаючі контратаки в Ельзасі, які також закінчилися невдало. Після цього американські і французькі війська оточили частини 19-ї німецької армії біля міста Кольмар в Ельзасі і розгромили їх до 9 лютого. Союзники прорвали німецькі укріплення «лінії Зігфрида» і почали вторгнення в Німеччину.
У лютому-березні 1945 року союзники під час Маас-Рейнської операції захопили всю територію Третього Рейху на захід від Рейну і форсували Рейн. У квітні 1945 року союзники оточили німецьку групу армій «Б» в Рурі і до 17 квітня розгромили її, вермахт втратив Рурський промисловий район — найважливіший промисловий район Третього Рейху.
Союзники продовжили наступ вглиб Німеччини, і 25 квітня зустрілися з радянськими військами на Ельбі біля Торгау. 2 травня британські та канадські війська (21-ша група армій) захопили весь північний захід Німеччини та досягли кордонів Данії. Після завершення Рурської операції американські частини перекинули на південний фланг в 6-ту групу армій, для захоплення південних районів Німеччини та Австрії.
На південному фланзі американські і французькі війська, що наступали, захопили південь Німеччини, Австрію. Частини 7-ї американської армії перейшли через Альпи по Бреннерському перевалу і 4 травня зустрілися з військами 15-ї групи армій союзників, що наступали в Північній Італії.
Капітуляція Німеччини
7 травня генерал Йодль від імені німецького командування підписав у ставці Дуайта Ейзенхауера в Реймсі умови беззастережної капітуляції. Радянський уряд висловив категоричний протест і висунув вимогу підписати акт беззастережної капітуляції Третього Рейху у Берліні за участі СРСР.
8 травня (близько півночі) у передмісті Берліна Карлсгорсті, зайнятому радянськими військами, представники німецького головнокомандування на чолі з генералом Кейтелем підписали акт про беззастережну капітуляцію збройних сил Німеччини; цей договір за дорученням радянського уряду підписали: від СРСР — маршал Георгій Жуков; від Великої Британії — маршал Артур Теддер; від США — генерал Карл Спаатс; від Франції — генерал Жан Марі де Латр де Тассіньї.
23 травня 1945 року всі члени німецького уряду були арештовані союзниками, внаслідок чого Третій Рейх припинив існування.
Бойові дії після капітуляції Третього Рейху
Після безумовної капітуляції Третього Рейху окремі німецькі частини продовжували воювати. З 5 по 11 травня військами 1-го Українського фронту була проведена Празька операція — остання стратегічна наступальна операція Червоної армії на Європейському театрі війни, в ході якої було ліквідоване велике угруповання ворога на території Чехословаччини і вигнано нацистських окупантів з Праги.
У ніч з 11 на 12 травня поблизу демаркаційної лінії біля села Слівіце в околицях міста Плзень в ході бою були знищені залишки відступаючих з Праги змішаних дивізій СС на чолі з керівником Управління СС в Богемії і Моравії СС обергруппенфюрером графом Карлом-Фрідріхом фон Пюклер-Бургхаусом.
14—15 травня в північній Словенії відбулась остання битва Другої світової в Європі за участі німецьких військ, під час якої Народно-визвольна армія Югославії розбила залишки німецьких військ і колаборантів. Залишки хорватського домобранства були остаточно знищені тільки 25 травня в ході битви за Оджак. За 2 дні до цього, 23 травня, комісія союзників заарештувала членів кабінету Карла Деніца — останнього нацистського уряду.
Див. також
Примітки
- Виноски
- до 6 жовтня 1939 року.
- після 22 червня 1941 року.
- з 23 вересня 1943 року.
- Румунія з 23 серпня 1944 року, Болгарія з 9 серпня 1944 року, Фінляндія: з 15 вересня 1944 року.
- з 1945 року.
- до 8 вересня 1943 року.
- Віші офіційно проводили політику збройного нейтралітету і вели воєнні дії проти вторгнення як з боку Осі, так і з боку Союзників. Припинення вогню та перехід військ, що базувались у Французькій Північній Африці, на сторону Союзників переконали Ось, що режим Віші є ненадійним для подальшого проведення цієї політики, тому в листопаді 1942 року вони вторглись та окупували цю територію Францію.
- Див. Вторгнення СРСР до Польщі, Зимова війна, Радянська окупація балтійських країн та Бессарабії та Північної Буковини.
- Невілл Чемберлен — з 3 вересня 1939 до 10 травня 1940 року.
- 170-та та 190-та піхотні дивізії й 11-та піхотна бригада.
- Джерела
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 14 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
- Внешняя политика третьего рейха (1933—1945) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] / Н.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2017. Процитовано 13 березня 2018.
- Мюнхенська угода
- Мельтюхов М. И. Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939—1941. — М.: Вече, 2000. Глава "Политический кризис 1939 г.
- Осьмачко С. Г., 1999, с. 42—46.
- Соколов Б. В. Тайны финской войны. — М. : Вече, 2000. — С. 342. — . з джерела 1 лютого 2014
- . Архів оригіналу за 16 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- Хубач, Вальтер. Захват Дании и Норвегии. Операция «Учение Везер» [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.]. 1940—1941 = Die Deutsche Besetzung von Danemark und Norwegen 1940. — Центрполиграф, 2006. — С. 85. — 460 с. — (За линией фронта. Военная история). — .
- . Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 16 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 18 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 18 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2013. Процитовано 18 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 18 березня 2018.
- Sella, Amnon. 'Barbarossa':Surprise Attack and Communication [ 12 серпня 2012 у Wayback Machine.]. Journal of Contemporary History, Volume 13 (3) : 555. SAGE — Jan 1, 1978.
- Карл Густав Маннергейм, Мемуари. М.: Вагриус, 2003. електорнна версія на militera.lib.ru [ 19 червня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Герман гот. Танкові операції. Смоленськ: Русич, 1999. С. 153.
- Chronik. Zweiter Weltkrieg. — Otus Verlag AG, 2007. —
- Chronik des Zweiten Weltkrieg. — MOHN Media. Mohndruck GmbH, 2004. —
- . Архів оригіналу за 23 березня 2017. Процитовано 21 березня 2018.
- Эрнест Дюпюи и Тревор Дюпюи. Всемирная история войн. Кн.IV, Полигон, АСТ, Москва-Санкт-Петербург, стор. 267—269
- C.P. Stacey Official History of the Canadian Army in the Second World War: Volume II The Victory Campaign p. 295
- Michael Blumenson (2005). I.C.B Dear, M.R.D. Foot (ред.). с. 627—630.
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - . Historynet.com. Архів оригіналу за 28 березня 2008.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevrope jskij tea tr Dru goyi svitovo yi vijni 1939 1945 osnovnij geopolitichnij teatr vijni sho protyagom 6 rokiv buv golovnim oseredkom voyennih dij za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi kontinentu Yevropa ta prileglij akvatoriyi moriv ta Atlantichnogo okeanu Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijniDruga svitova vijnaZagalnij stan na Yevropejskomu teatri vijni protyagom svitovogo konfliktu 1939 1945 Zagalnij stan na Yevropejskomu teatri vijni protyagom svitovogo konfliktu 1939 1945Data 1 veresnya 1939 8 travnya 1945Misce YevropaRezultat Rishucha peremoga soyuznikiv Rozgrom fashistskoyi Italiyi Rozgrom nacistskoyi Nimechchini Zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u Yevropi Zarodzhennya Zaliznoyi zavisi j pochatok Holodnoyi vijniTeritorialni zmini Podil Nimechchini mizh soyuznikami Stvorennya novih derzhav na kontinentiStoroniAntigitlerivska koaliciya Druga Rich Pospolita Vojovnicha Polsha Vijsko Polske na Zahodi Velika Britaniya Avstraliya Kanada Nova Zelandiya Pivdenno Afrikanskij Soyuz SShA 1942 1945 Franciya Vilna Franciya Niderlandi Belgiya Norvegiya Daniya Chehoslovachchina Lyuksemburg Grecke korolivstvo Braziliya Radyanskij Soyuz Kolishni krayini Osi Korolivstvo Italiya Rumunske korolivstvo Bolgariya Finlyandiya Ugorske korolivstvo Krayini Osi Tretij Rejh Korolivstvo Italiya Ugorske korolivstvo Rumunske korolivstvo Bolgariya Marionetkovi derzhavi Osi Italijska socialna respublika z 23 veresnya 1943 Slovachchina Nezalezhna Derzhava Horvatiya Grecka derzhava Rezhim Vishi Serbiya Albanske korolivstvo Soyuzniki Osi Finlyandiya 1941 1944 Radyanskij Soyuz 1939 1941 Chetniki 1942 1945 Frankistska Ispaniya 1941 1944 KomanduvachiVladislav Rachkevich Edvard Ridz Smiglij Alber Lebren Moris Gamelen Maksim Vejgan Vinston Cherchill Lord Gort Artur Tedder Dadli Paund Bernard Montgomeri Majlz Dempsi Trafford Li Mellori Bertram Ramsej Otto Ruge Bernard Lippe Besterfeldskij Genri Vinkelman Leopold III Josip Stalin Boris Shaposhnikov Georgij Zhukov Semen Timoshenko Oleksandr Vasilevskij Kostyantin Rokossovskij Duajt Ejzenhauer Omar Bredli Dzhordzh Patton Sharl de Goll Zhan Mari de Latr de Tassinyi Garri Krirar Konstantin Senetesku Kimon Georgiyev Aleksandros Papagos Josip Broz Tito Dragolyub Mihajlovich Vladislav Anders Zhetulyu Vargas Enver Hodzha Adolf Gitler Genrih Gimmler German Gering Gerd fon Rundshtedt Albert Kesselring Ervin Rommel Fedor fon Bok Vilgelm fon Leeb Umberto II Benito Mussolini P yetro Badoljo Ugo Kavalyero Rodolfo Graciani Dzhovanni Messe Miklosh Gorti Ante Pavelich Boris III Fransua Darlan Petre Dumitresku Konstantin Konstantinesku Klaps Karl Gustav Mannergejm Gustav Yani Ferenc Sombatheyi Teritorialno Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni ohoplyuvav gigantsku teritoriyu yevropejskogo kontinentu ta umovno podilyavsya na 3 osnovnih teatri voyennih dij Shidnoyevropejskij Zahidnoyevropejskij ta Seredzemnomorskij teatri voyennih dij PeredumoviDokladnishe Podiyi pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu v Yevropi Prichini Drugoyi svitovoyi vijni ta Zahidna zrada Velika vijna najkrivavishij zbrojnij konflikt v istoriyi lyudstva na toyi chas zavershivsya kolosalnimi zhertvami j prizviv do vstanovlennya v Yevropi Versalskoyi sistemi mizhnarodnih vidnosin Odnak Versalsko Vashingtonska sistema sho vstanovila nespravedlivi z poglyadu deyakih krayin kordoni sered inshogo nedostatnye vrahuvannya etnichnogo principu sprovokuvalo nezadovolennya ustalenim poryadkom osnovnu rol tut grali Nimechchina i Italiya gotovi do spilnoyi spivpraci z metoyu pereglyadu pidsumkiv vijni Versalskij dogovir yakij oficijno viznavav lishe Nimecku imperiyu vinnoyu za rozpalyuvannya Pershoyi svitovoyi vijni stav nishivnim udarom dlya Nimechchini Zhodna krayina pislya svitovoyi vijni ne viyavilas u nastilki zhalyugidnomu stanovishi yak Nimechchina Pislya Versalskogo mirnogo dogovoru Nimechchina bula prinizhena i obrazhena Imperiya yaka mala do vijni 540 8 tis km2 teritoriyi vtratila 13 44 osnovnoyi teritoriyi de prozhivalo 9 5 naselennya Drugogo Rejhu i 100 kolonij Polozhennya v yakomu opinilasya Nimechchina pislya Pershoyi svitovoyi vijni i nastilki prinizlivi umovi miru sered yakih kolosalni sumi repatriaciyi krayinam peremozhcyam ne mogli ne viklikati zrostannya radikalnih nastroyiv u suspilstvi Ne spriyala yihnomu vikorenennyu j Vejmarska respublika sho vinikla na ruyinah Drugogo Rejhu Nova forma pravlinnya ne mogla virishiti starih problem 30 sichnya 1933 roku pislya prihodu do vladi nacistiv na choli z A Gitlerom Tretij Rejh pochinaye ignoruvati usi obmezhennya Versalskogo dogovoru ogoloshuye pro vidnovlennya zagalnoyi vijskovoyi povinnosti tobto pro stvorennya postijnoyi armiyi rejhu vermahtu razom z lyuftvaffe shvidko naroshuye virobnictvo ozbroyen i vijskovoyi tehniki U 1930 ti roki Italiya provadila ne mensh agresivnu zovnishnyu politiku 3 zhovtnya 1935 roku vona vtorglas do Efiopiyi i do travnya 1936 roku povnistyu yiyi okupuvala V lipni 1936 roku progolosheno Italijsku imperiyu Pogirshennya vidnosin iz zahidnimi derzhavami shtovhaye Korolivstvo Italiya na zblizhennya z Tretim Rejhom U sichni 1936 roku Mussolini daye principovu zgodu na aneksiyu nimcyami Avstrijskoyi Respubliki 7 bereznya 1936 roku nimecki vijska uvijshli do Rejnskoyi demilitarizovanoyi zoni 25 listopada 1936 roku Tretij Rejh i Yaponska imperiya uhvalili Antikominternivskij pakt pro spilnu borotbu z komunizmom do yakogo 6 listopada 1937 roku priyednalos Korolivstvo Italiya U 1938 1939 roki nacistskoyu Nimechchinoyu buv stvorenij placdarm dlya majbutnoyi vijni v berezni 1938 roku buv zdijsnenij anshlyus Avstriyi u veresni 1938 berezni 1939 roku do Nimechchini buli priyednani Chehiya i Klajpedskij kraj Do 1939 roku vidbulos oformlennya dvoh vijskovo politichnih blokiv velikih derzhav v yakih Velika Britaniya i Franciya protistoyali Nimechchini i Italiyi do yakih tyazhila Yaponiya SRSR i SShA zajmali vichikuyuchu poziciyu rozrahovuyuchi vikoristati vijnu mizh cimi blokami u svoyih interesah Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1939Pochatok vijniPolska kampaniya Dokladnishe Polska kampaniya 1939 Vtorgnennya SRSR do Polshi ta Radyansko nimecki vidnosini do 1941 roku 23 serpnya 1939 u Moskvi narodnim komisarom zakordonnih sprav SRSR Molotovim ta ministrom zakordonnih sprav Nimechchini fon Ribbentropom bulo pidpisano dogovir pro nenapad Sekretnim dodatkovim protokolom viznachalis sferi vzayemnih interesiv oboh derzhav u Shidnij Yevropi 1 veresnya 1939 roku Tretij Rejh ta Slovacka respublika rozpochali vijskovu operaciyu proti Polskoyi Respubliki cej den vvazhayetsya pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u sviti ta na Yevropejskomu kontinenti 3 veresnya 1939 roku Velika Britaniya i Francuzka Respublika u vidpovidnosti do poperednih domovlenostej z uryadom Polshi ogolosili vijnu Tretomu Rejhu z lokalnogo konfliktu mizh Nimechchinoyu ta Polskoyu Respublikoyu vijna pererosla u svitovu 17 veresnya u konflikt vtrutivsya Radyanskij Soyuz Chervona armiya grubo porushivshi Dogovir pro nenapad bez ogoloshennya vijni perejshla kordon Polskoyi Respubliki i rozpochala bojovi diyi proti polskoyi armiyi Rezultatom kampaniyi stav rozgrom polskih zbrojnih sil evakuaciya polskogo uryadu i zalishkiv jogo armiyi za kordon Vidpovidno do sekretnogo dopovnennya do Dogovoru pro nenapad mizh Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom teritoriyu Polshi podileno mizh Tretim Rejhom ta SRSR a takozh Slovackoyu Respublikoyu i Litvoyu Divna vijna ta Atlantika Dokladnishe Divna vijna Saarska bitva ta Bitva za Atlantiku 1939 1945 Z veresnya 1939 po kviten 1940 roku Velika Britaniya ta Francuzka Respublika veli pasivnu vijnu bez zhodnih sprob nastupu tomu cej etap vijni otrimav nazvu Sidyacha abo Divna vijna Lishe na pershij fazi voyennih dij francuzka armiya vzhila sprobu nastupati Prosunuvshis do 12 veresnya v glibinu nimeckoyi teritoriyi na desyatok kilometriv na fronti protyazhnistyu blizko 25 km francuzi otrimali nakaz pripiniti nastup zvazhayuchi na shvidkij perebig podij u Polshi a cherez tizhden pochali vidvoditi vijska nazad Aktivni bojovi diyi vidbuvalisya lishe na morskih komunikaciyah v Atlantichnomu okeani ta priberezhnih moryah Radyansko finska vijna Dokladnishe Radyansko finska vijna 1939 1940 ta Majnilskij incident 26 listopada 1939 roku pislya vidmovi finskogo uryadu vid radyanskih propozicij pro zminu kordoniv u Kareliyi i peredachu vijskovo morskoyi bazi Hanko Radyanskij Soyuz inscenuvav provokacijnij obstril svoyeyi teritoriyi poblizu finsko radyanskogo kordonu Skoristavshis cim yak privodom do pochatku agresiyi 28 listopada 1939 roku SRSR rozirvav diplomatichni stosunki z Finlyandiyeyu a 30 listopada chotiri armiyi SRSR chiselnistyu 540 tisyach cholovikiv bez ogoloshennya vijni napali na susidnyu derzhavu Ce stalo prichinoyu viznannya Ligoyu Nacij Radyanskogo Soyuzu agresorom i viklyuchennya jogo zi svogo skladu Protyagom 105 dniv na fronti vid Baltijskogo do Barencovogo morya tochilisya zapekli boyi mizh velicheznoyu armiyeyu Rad ta nevelikoyu finskoyu armiyeyu Oborona Finlyandiyi zdijsnyuvalasya disciplinovanimi gramotno kerovanimi ta motivovanimi soldatami sho zvikli do miscevih klimatichnih i pogodnih umov i zastosovuvali taktiku cim umovam vidpovidnu Radyanskij zhe nastup buv splanovanij bez urahuvannya harakteru miscevosti pogodnih umov i vidpovidnih problem postachannya Mayuchi bilsh nizh 4 kratnu perevagu v zhivij sili j bilsh nizh u 100 raziv u tankah Chervona armiya voyuvala vkraj neefektivno i zaznala nabagato bilshih vtrat nizh finska armiya Chervona armiya vtratila za riznimi ocinkami vid 422 do 722 tisyach ubitimi poranenimi obmorozhenimi j polonenimi 17 tis osib znikli bezvisti Vtrati SRSR stanovili do 40 bojovogo skladu zadiyanih chastin i suttyevo perevazhali vtrati finskoyi storoni ponad 70 000 cholovikiv Vijna zavershilasya pidpisannyam Moskovskogo mirnogo dogovoru sho zafiksuvav vidtorgnennya vid Finlyandiyi znachnoyi chastini yiyi teritoriyi Do skladu SRSR uvijshli ves Karelskij pereshijok iz m Viborgom Viborzka zatoka z ostrovami zahidne i pivnichne uzberezhzhya Ladozkogo ozera Finlyandiya postupilasya SRSR pivostrovom Ribalskim ta Serednij na pivnochi chastinoyu Laplandiyi Salla Kuusamo Zagalom SRSR vidtorgnuv u susidnoyi krayini za rezultatami vijni majzhe 40 tisyach km finskih teritorij Naslidki Zimovoyi vijni stali odniyeyu z prichin zblizhennya Finlyandiyi z nacistskoyu Nimechchinoyu krim cogo analiz dij Chervonoyi armiyi u boyah znachno vplinuv na kerivnictvo Tretim Rejhom stosovno planiv napadu na SRSR Baltijski krayini Dokladnishe Okupaciya baltijskih krayin ta Radyanska okupaciya baltijskih krayin 1940 U veresni zhovtni 1939 radyanskij uryad dobivsya vid nevelikih baltijskih derzhav dogovoriv pro vzayemodopomogu yaki nadali SRSR pravo na rozmishennya tam vijskovih baz Pislya vtorgnennya Chervonoyi armiyi vlitku 1940 radyanska vlada zmusila uryadi Baltijskih krayin piti u vidstavku Pid radyanskoyu okupaciyeyu bulo stvoreno novi marionetkovi komunistichni uryadi novoobrani narodni zbori uhvalili rezolyuciyi z prohannyam vklyuchennya yihnih krayin do skladu Radyanskogo Soyuzu Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1940Kampaniya v Pivnichnij Yevropi Dokladnishe Operaciya Vezeryubung Norvezka kampaniya ta Zranku 9 kvitnya 1940 roku nimecki vijska silami dvoh divizij ta odniyeyi brigadi rozpochali vtorgnennya na teritoriyu nejtralnogo Danskogo korolivstva Pershe udarne ugrupovannya shvidko vstanovilo kontrol nad Yutlandiyeyu druge nad Zelandiyeyu Odnochasno parashutisti zahopili strategichno vazhlivi aerodromi i ostriv Borngolm Tim chasom z teplohoda sho uvijshov u port Kopengagena visadilisya nimecki soldati yaki oblozhili citadel mista ta zahopili vsi golovni mosti i aerodromi krayini Korol Kristian X pid zagrozoyu bombarduvannya zhitlovih kvartaliv buv zmushenij pidpisati kapitulyaciyu i nakazav armiyi sklasti zbroyu V rezultati za odnu dobu nimecka armiya zajnyala bezpereshkodno vsi najbilshi danski mista vtrativshi vbitimi vsogo dvoh vijskovikiv Odnochasno rano vranci 9 kvitnya nimci visadili morski ta povitryani desanti v 7 najbilshih norvezkih portah Oslo Arendal Kristiansann Stavanger Bergen Trongejm i Narvik Zavdyaki oporu norvezhcyam vdalosya v deyakih miscyah zatrimati visadku nimeckih vijsk i evakuyuvati zi stolici korolivsku sim yu uryad chleniv parlamentu i zolotij zapas krayini ta v takij sposib zirvati plan vermahtu zmusiti korolya pidpisati kapitulyaciyu Do 22 kvitnya dolayuchi opir norvezkih vijsk vermaht zajnyali bilshu chastinu Pivdennoyi Norvegiyi 10 kvitnya bilya Narvika stavsya pershij morskij bij mizh silami britanskogo flotu sho pidijshli ta nimeckimi esmincyami Britancyam vdalosya potopiti abo poshkoditi nimecki korabli bilya Narvika tim samim vidrizavshi sho diyali v misti chastini 2 yi ta 3 yi girskih divizij U naslidok cogo nimcyam ne vdalosya v pershi dni kampaniyi rozvinuti nastup na pivnochi krayini Z 13 kvitnya v rajoni Narvika rozpochalisya boyi yaki tochilisya z pereminnim uspihom do kincya travnya 1940 roku Do 12 travnya soyuzniki pislya trivalih boyiv zajnyali pivnichnu chastinu Narvika a 28 travnya zvilnili vse misto i zmusili nimciv vidijti do Vestfiordu Odnak vazhke stanovishe soyuznikiv u Franciyi zmusilo yih 3 8 chervnya evakuyuvati vsi svoyi vijska z Norvegiyi Razom z nimi evakuyuvalisya norvezki korol i uryad 2 chervnya zdalisya ostanni norvezki vijska sho diyali v Centralnij Norvegiyi a 10 chervnya u Pivnichnij Norvegiyi Do 16 chervnya nimci zajnyali vsyu teritoriyu Norvegiyi Pislya okupaciyi Daniyi britanski vijska shob ne dopustiti vtorgnennya Nimechchini v danski nekontinentalni volodinnya okupuvali yiyi zamorski teritoriyi sho mali vazhlive strategichne znachennya Islandiyu ta Grenlandiyu Takim chinom z usih krayin Pivnichnoyi Yevropi lishe Shveciyi vdalosya zberegti nejtralitet ta zalishatisya u comu statusi do kincya vijni Zahidnij front 1940 Dokladnishe Gollandska operaciya 1940 Belgijska kampaniya 1940 Okupaciya Lyuksemburgu 1940 ta Francuzka kampaniya 1940 10 travnya 1940 nimeckij vermaht odnochasno rozpochav vtorgnennya na teritoriyu nejtralnih Lyuksemburgu Niderlandiv ta Belgiyi za planom operaciyi Gelb Odnochasno nimecki vijska rozpochali nastup po vsij liniyi Mazhino namagayuchis obijti francuzki poziciyi z flangiv Pislya bliskavichnogo rozgromu gollandskoyi belgijskoyi ta lyuksemburzkoyi armij osnovnij udar armiyi Gitlera obernuvsya proti francuzkih vijsk yakih pidtrimuvav Britanskij ekspedicijnij korpus Nimecki polchisha prorvavshis kriz girsko lisistu miscevist Ardenn yaku francuzi vvazhali neprohidnoyu dlya tankovih z yednan Gitlera glibokim flangovim manevrom vijshli v til udarnomu ugrupovannyu soyuznih vijsk Cherez teritoriyu Belgiyi obijshovshi liniyu Mazhino z pivnochi nimecki vijska zahopili majzhe vsyu Franciyu Reshtki anglo francuzkoyi armiyi buli vitisneni v rajon Dyunkerka zvidki voni pospihom evakuyuvalisya do Velikoyi Britaniyi 10 chervnya u konflikt v Yevropi vstupila Italiya yaka ogolosila vijnu yak Franciyi tak i Velikij Britaniyi odnak sproba nastupu na pivdni Franciyi ne mala znachnogo uspihu dlya italijciv 22 chervnya 1940 roku Franciya zmushena bula pidpisati ganebnu kapitulyaciyu u vidomomu z 1918 roku vagonchiku u Komp yeni Peremozhena Franciya podilyalasya na dvi chastini pivnichna ta zahidna primorska perehodili pid povnij kontrol nimeckoyi vijskovoyi administraciyi pivdenna zalishalas pid vladoyu kolaboracionistskogo francuzkogo uryadu sho roztashuvavsya u Vishi Britaniya Dokladnishe Bitva za Britaniyu Plan Zeelove Blic bombarduvannya ta Nimecka okupaciya Normandskih ostroviv 1940 1945 Pislya rozgromu soyuznikiv na kontinenti yedinim protivnikom A Gitlera na toj chas zalishilasya Velika Britaniya Yedinoyu britanskoyu teritoriyeyu sho bula okupovana nimeckimi vijskami stali Normandski ostrovi Pochinayuchi z lipnya 1940 roku nimecke Lyuftvaffe rozpochalo masshtabnu strategichnu povitryanu operaciyu namagayuchis zdobuti perevagu v povitri znishiti britanski PS zrujnuvati ta infrastrukturu krayini demoralizuvati naselennya i v takij sposib primusiti Veliku Britaniyu kapitulyuvati abo uklasti mir Bitva za Britaniyu stala pershoyu vijskovoyu kampaniyeyu v yakij brali uchast viklyuchno Povitryani sili ta Vijska protipovitryanoyi oboroni Nezdatnist aviaciyi G Geringa vikonati viznacheni pered pochatkom kampaniyi zavdannya vvazhayetsya pershoyu porazkoyu Tretogo Rejhu u Drugij svitovij vijni i odniyeyu z yiyi povorotnih tochok Cherez nespromozhnist nacistiv zdobuti perevagu v povitri zaplanovana operaciya Zeelove vtorgnennya v Britaniyu z morya i povitrya bula skasovana Pislya nishivnogo rozgromu soyuznih armij u Pivnichnij ta Zahidnij Yevropi epicentr voyennih dij na kontinenti peremistivsya na Balkanskij pivostriv Spochatku SRSR okupuvav chastinu susidnoyi derzhavi a nezabarom italijsko bolgarsko nimecki vijska zavdali porazki ta okupuvali Yugoslaviyu j Greciyu Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR Dokladnishe Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR 28 chervnya 3 lipnya 1940 roku Chervona armiya provela vijskovu operaciyu z primusovoyi peredachi Korolivstvom Rumuniya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do skladu SRSR v rezultati zahopleno teritoriyu Bessarabiyi 44 000 km z naselennyam 3 2 mln chol Pivnichnoyi Bukovini 6 000 km z naselennyam 500 000 chol ta region Gerca 304 km z naselennyam 25 000 chol Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Persha polovina 1941Balkani Dokladnishe Bitva na Seredzemnomu mori 1940 1943 Balkanska kampaniya Druga svitova vijna Italo grecka vijna Operaciya Aufmarsh 25 ta Operaciya Marita 7 kvitnya 1939 roku v nasliduvannya nimeckoyi akciyi u Chehoslovachchini B Mussolini napav ta aneksuvav Albanske korolivstvo 28 zhovtnya 1940 roku vin viddav nakaz svoyim vijskam zosereditisya v Pivdennij Albaniyi i pochati nastup na Greciyu spodivayuchis na shvidkoplinnij vijskovij uspih rozgrom greckoyi armiyi j zmicnennya vplivu Italiyi u Pivdenno Shidnij Yevropi Ale pochinayuchi nastup Mussolini ne vrahuvav ni zdatnosti greckogo narodu do oporu ni silu jogo armiyi Spochatku italijcyam vdalosya zahopiti chastinu greckoyi teritoriyi prote do 8 listopada yih nastup bulo zupineno a 14 listopada grecka armiya perejshla v kontrnastup i povnistyu zvilnila teritoriyu krayini ta navit uvirvalas do okupovanogo Albanskogo korolivstva Situaciya dlya Italiyi stala zagrozlivoyu j na dopomogu soyuzniku po Osi prijshli vijska vermahtu 6 kvitnya 1941 roku pislya masovanogo bombarduvannya Tretij Rejh ta Ugorske korolivstvo vtorglisya do Korolivstva Yugoslaviya Odnochasno italijski vijska za pidtrimki nimciv rozpochali chergovij nastup na greckomu napryamku Do 8 kvitnya zbrojni sili Korolivstva Yugoslaviya rozdileni na kilka chastin i faktichno perestayut isnuvati yak yedine cile 9 kvitnya nimecki vijska projshovshi cherez yugoslavsku teritoriyu vijshli do pivnichnih kordoniv Greckogo korolivstva Grecka oboronna vitrimala pershij natisk nimciv ale bula obijdena nimcyami cherez teritoriyu Yugoslaviyi u flang greckim silam sho perebuvali na kordoni Albaniyi j zmusili kapitulyuvati grecku 10 kvitnya nimci zahopili Zagreb 13 kvitnya Belgrad a 16 kvitnya nimecki vijska opanuvali Sarayevo 17 kvitnya yugoslavska armiya kapitulyuvala Pislya rozgromu Yugoslaviyi nimci ta italijci perekinuli vsi sili do Korolivstva Greciya j pislya netrivalih boyiv 20 kvitnya kapitulyuvala Pislya chogo komanduvannya soyuznih vijsk uhvalilo rishennya pro evakuaciyu svoyih sil 23 kvitnya G Colakoglu pidpisav akt pro zagalnu kapitulyaciyu greckih zbrojnih sil 24 kvitnya korol Georg II razom z uryadom vtik na Krit a 27 kvitnya nimci zahopili Afini 20 travnya rozpochalas visadka nimeckogo povitryanogo desantu na Kriti yakij nezvazhayuchi na zapeklu oboronu britanski vijska zmusheni buli do 31 travnya zalishiti Do 2 chervnya ostriv povnistyu okupovanij Zvazhayuchi na veliki vtrati nimeckih parashutistiv Gitler vidmovlyayetsya vid planiv provedennya podalshih desantnih operacij iz zahoplennya Kipru ta Sueckogo kanalu Vnaslidok vtorgnennya Yugoslaviya rozchlenovana Tretij Rejh aneksuvav pivnichnu Sloveniyu Ugorske korolivstvo zahidnu Voyevodinu Bolgarske carstvo Vardarsku Makedoniyu Korolivstvo Italiya pivdennu Sloveniyu chastinu uzberezhzhya Dalmaciyi Chornogoriyu ta Kosovo Horvatiya ogoloshena nezalezhnoyu derzhavoyu pid italo nimeckim protektoratom U Serbiyi stvoreno kolaborantskij uryad Nedicha Pislya rozgromu Korolivstva Greciya Bolgarske carstvo aneksuvalo shidnu Makedoniyu i zahidnu Frakiyu inshu chastinu krayini podileno na italijsku zahidnu i nimecku shidnu okupacijni zoni Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni naperedodni nimecko radyanskoyi vijniPidsumok Pershij period Drugoyi svitovoyi vijni na Yevropejskomu kontinenti zavershivsya bliskavichnoyu peremogoyu krayin Osi Usi krayini Yevropi krim Velikoyi Britaniyi buli abo zavojovani abo pidtrimuvali rezhimi A Gitlera j B Mussolini odinici Shveciya ta Shvejcariya dotrimuvalis nejtralitetu Pali Polsha Norvegiya Daniya Lyuksemburg Belgiya Niderlandi Franciya Albaniya Yugoslaviya ta Greciya Radyanskij Soyuz povernuv sobi vtracheni imperski zemli v Estoniyi Latviyi Litvi ta Bessarabiyi okupuvav ponad 50 teritoriyi Polshi Za stanom na 22 chervnya 1941 roku nacistska Nimechchina zi svoyimi soyuznikami opinilas vich na vich proti SRSR Na Britanskih ostrovah zahishena protokoyu La Mansh sudorozhno bilas metropoliya Britanskoyi imperiyi Drugij etap vijni cherven 1941 listopad 1942 roku Napad na SRSR Operaciya Barbarossa Dokladnishe Nimecko radyanska vijna Operaciya Barbarossa Blokada Leningrada ta Bitva za Moskvu 22 chervnya 1941 roku rano vranci Tretij Rejh za pidtrimki svoyih soyuznikiv Korolivstv Italiya Ugorshina Rumuniya ta Slovackoyi respubliki raptovo i bez ogoloshennya vijni napala na SRSR rozpochavshi nimecko radyansku vijnu Nimecki vijska zavdali potuzhnogo raptovogo udaru po vsomu zahidnomu radyanskomu kordonu troma grupami armij Pivnich Centr ta Pivden 23 25 chervnya radyanski fronti namagayutsya zavdati kontrudari prote zaznayut nevdachi Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Cherven 1941Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Lipen 1941 22 chervnya o 6 05 ranku radyanski litaki bombarduvali finski pancerniki beregovoyi oboroni transportni sudna O 7 55 pochali diyati batareyi radyanskoyi artileriyi na ostrovi Hanko V Petsamo po odnomu iz suden vivsya artilerijskij vogon cherez derzhavnij kordon 25 chervnya radyanski litaki bombarduvali finski aerodromi cogo zh dnya Finlyandiya ogoloshuye vijnu SRSR Finski vijska perehodyat u kontrnastup i nezabarom povertayut sobi Karelskij pereshijok ranishe zahoplenij Radyanskim Soyuzom ne peretinayuchi starij finsko radyanskij kordon na Karelskomu pereshijku 29 chervnya nimecki ta finski vijska provodyat nastup u Zapolyar yi Ale prosuvannya vglib radyanskoyi teritoriyi zupineno Do kincya pershoyi dekadi lipnya nimecki vijska zahopili Litovsku RSR Latvijsku RSR Estonsku RSR Moldavsku RSR Bilorusku RSR ta znachnu chastinu Ukrayinskoyi RSR Osnovni sili radyanskogo Zahidnogo frontu rozgromleni v Bilostocko Minskij bitvi Radyanskij Pivnichno Zahidnij front zaznav porazki v prikordonnij bitvi i buv vidkinutij Prote radyanskij kontrudar pid Solcami 14 18 lipnya prizupiniv nimeckij nastup na Leningrad majzhe na 3 tizhni Radyanskij Pivdenno Zahidnij front takozh zaznav porazki i buv vidkinutij vid kordonu ale provalnij kontrudar radyanskih mehkorpusiv ne dozvoliv nimeckim vijskam zdijsniti glibokij proriv i zahopiti Kiyiv 12 lipnya SRSR i Velika Britaniya uklali ugodu pro spilni diyi u vijni proti Nimechchini Analogichni dogovori bulo pidpisano z emigrantskimi uryadami Chehoslovackoyi respubliki ta Polskoyi respubliki Ci dogovori zapochatkuvali utvorennya antigitlerivskoyi koaliciyi 10 lipnya 1941 roku grupa armij Centr rozpochala novij nastup na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu i vzhe 16 lipnya zahopila Smolensk ta otochila osnovni sili vidnovlenogo radyanskogo Zahidnogo frontu Na hvili cogo uspihu a takozh vrahovuyuchi neobhidnist pidtrimati nastup na Leningrad i Kiyiv 19 lipnya Gitler nezvazhayuchi na zaperechennya armijskogo komanduvannya nakazav perenesti napryamok golovnogo udaru z moskovskogo napryamku na pivdennij Kiyiv Donbas i pivnichnij Leningrad Vidpovidno do cogo rishennya tankovi grupi sho nastupali na Moskvu viveli zi skladu grupi Centr i spryamuvali na pivden 2 ga tankova grupa i na pivnich 3 tya tankova grupa Nastup na Moskvu mali prodovzhiti pihotni diviziyi grupi armij Centr ale boyi v rajoni Smolenska trivali i 30 lipnya grupa armij Centr otrimala nakaz perejti do oboroni Takim chinom nastup na Moskvu bulo vidkladeno 8 9 serpnya grupa armij Pivnich vidnovila nastup na Leningrad Front radyanskih vijsk rozdileno voni zmusheni vidhoditi riznimi napryamkami do Tallinna ta Leningrada 8 veresnya iz zahoplennyam Shlisselburga nimecki vijska vzyali Leningrad u kilce Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Serpen 1941 6 veresnya Gitler svoyim nakazom zupiniv nastup grupi vijsk Pivnich na Leningrad i viddav nakaz feldmarshalu Leebu viddati vsi tanki i znachnu chastinu vijsk shob yakomoga shvidshe rozpochati nastup na Moskvu 16 zhovtnya vidmovivshis vid shturmu Leningrada grupa armij Pivnich prodovzhila nastup na Tihvinskomu napryamku z namirom z yednatisya z finskimi vijskami shidnishe Leningrada odnak kontrudar radyanskih vijsk pid Tihvinom zirvav ci plani Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Veresen 1941 Na pochatku serpnya na pivdennomu flanzi frontu vijska grupi armij Pivden vidrizali vid Dnipra ta otochili pid Umannyu dvi radyanski armiyi Odnak zahopiti Kiyiv yim znovu ne vdalosya Tilki pislya povorotu vijsk pivdennogo flangu grupi armij Centr 2 yi armiyi i 2 yi tankovoyi grupi na pivden stanovishe radyanskogo Pivdenno Zahidnogo frontu rizko pogirshilosya Nimecka 2 ga tankova grupa vidbivshi kontrudar Bryanskogo frontu forsuvala Desnu ta 15 veresnya z yednalas z 1 yu tankovoyu grupoyu sho nastupala z Kremenchuckogo placdarmu Vnaslidok boyiv na shodi vid Kiyeva radyanskij Pivdenno Zahidnij front buv povnistyu rozgromlenij Katastrofa pid Kiyevom vidkrila nimcyam shlyah na pivden 5 zhovtnya 1 sha tankova grupa vijshla do Azovskogo morya u Melitopoli vidrizavshi vijska Pivdennogo frontu U zhovtni 1941 roku nimecki vijska zahopili majzhe ves Krimskij pivostriv krim Sevastopolya yakij opinivsya v oblozi Nimecki vijska prodovzhili nastup na Donbas ta Rostov 24 zhovtnya zahopleno Harkiv do kincya zhovtnya zajnyato osnovni mista Donbasu 17 zhovtnya zahopleno Taganrog 21 listopada 1 sha tankova armiya uvijshla v Rostov na Donu dosyagnuvshi cilej planu Barbarossa na pivdni Odnak 29 listopada radyanski vijska vibili nimciv z Rostova i do lita 1942 liniya frontu na pivdni stabilizuvavsya po rubezhu richki Mius Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Zhovten 1941 30 veresnya 1941 roku nimecki vijska pochali nastup na Moskvu Vnaslidok glibokih proriviv nimeckih tankovih z yednan osnovni sili radyanskih Zahidnogo Rezervnogo ta Bryanskogo frontu opinilisya otochenimi bilya Vyazmi ta Bryanska Vsogo v polon potrapilo ponad 660 tis osib Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Listopad 1941 15 18 listopada vijska Tretogo Rejhu iz zakinchennyam bezdorizhzhya vidnovlyuyut nastup na Moskvu prote do grudnya zupineni na vsih napryamkah Zima 1941 1942 Dokladnishe Moskovska nastupalna operaciya 1941 Rzhevska bitva ta Dem yanska operaciya 1942 5 grudnya 1941 roku Kalininskij Zahidnij ta Pivdenno Zahidnij fronti perejshli v kontrnastup Uspishne prosuvannya radyanskih vijsk zmusilo nimeckij vermaht perejti do oboroni po vsij liniyi frontu Do pochatku 1942 roku nimci vidkinuti na 100 250 km na zahid Porazka pid Moskvoyu stala pershoyu velikoyu porazkoyu vermahtu v cij vijni Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Gruden 1941 Uspih radyanskih vijsk pid Moskvoyu sponukav radyanske komanduvannya perejti v shirokomasshtabnij nastup 8 sichnya 1942 roku sili Kalininskogo Zahidnogo ta Pivnichno Zahidnogo frontu perehodyat u nastup proti nimeckoyi grupi armij Centr Yim ne vdalosya vikonati viznachenogo zavdannya i pislya kilkoh sprob do seredini kvitnya zaznavshi velikih vtrat dovelosya pripiniti nastup ta perejti do oboroni Nimci zberegli Rzhevsko Vyazemskij placdarm yakij stanoviv nebezpeku dlya Moskvi Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Sichen 1942 Na pivnichnomu flanzi sprobi Volhovskogo ta Leningradskogo frontiv deblokuvati Leningrad takozh ne uvinchalisya uspihom i prizveli do otochennya v berezni 1942 roku chastini sil Volhovskogo frontu Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Lipen 1942Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Zhovten 1942Nimeckij nastup na pivdni Dokladnishe Harkivska operaciya 1942 Operaciya Blau Stalingradska bitva ta Bitva za Kavkaz 1942 1943 12 travnya 1942 roku radyanski vijska rozpochali nastup pid Harkovom yakij shvidko zakinchivsya provalom Nimecki vijska zumili vidbiti udar otochiti jogo osnovne udarne ugrupovannya ta majzhe povnistyu rozgromiti Chervonu armiyu pivdennishe Harkova Pislya netrivaloyi peredishki vermaht perejshov u strategichnij nastup na pivdennomu flanzi nimecko radyanskogo frontu Takozh nishivnoyi porazki zaznali radyanski vijska u Krimu 9 misyaciv radyanski moryaki utrimuvali Sevastopol i do 4 lipnya 1942 roku zalishki radyanskih vijsk evakuyuvalisya v Novorosijsk U pidsumku oborona radyanskih vijsk na pivdennij dilyanci viyavilasya oslablenoyu Koristuyuchis cim nimecke komanduvannya rozpochalo strategichnij nastup na dvoh napryamkah na Stalingrad ta na Kavkaz Pislya zapeklih boyiv pid Voronezhem ta na Donbasi nimeckim vijskam grupi armij B vdalosya prorvatisya do Donu V seredini lipnya pochalasya Stalingradska bitva u yakij radyanskim vijskam z velikimi vtratami vdalosya skuvati udarne ugrupovannya protivnika 23 lipnya grupa armij A sho nastupala na Kavkaz zdobula Rostov na Donu i prodovzhila nastup na Kuban 12 serpnya zdobuto Krasnodar Odnak u boyah u peredgir yah Kavkazu ta pid Novorosijskom radyanskim vijskam vdalosya zupiniti protivnika Tim chasom na centralnij dilyanci radyanske komanduvannya rozpochalo veliku nastupalnu operaciyu z rozgromu Rzhevsko Sichevskogo ugrupovannya protivnika 9 yi armiyi grupi armij Centr Odnak zdijsnena z 30 lipnya do kincya veresnya Persha Rzhevsko Sichovska operaciya ne uvinchalasya uspihom Ne vdalosya takozh prorvati blokadu Leningrada hocha radyanskij nastup zmusiv nimecke komanduvannya vidmovitisya vid shturmu mista U listopadi pislya troh misyaciv krivavoyi bitvi nimecki vijska nareshti dosyagli beregiv Volgi u centri Stalingrada zahopivshi 90 mista i rozdiliti radyanski vijska sho zalishilisya u dvoh nevelikih kotlah Bojovi diyi trivali ale situaciya peretvorilas na skladnu dlya vijsk vermahtu yaki buli duzhe obmezheni v manevri ta v zasobah postachannya Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni Gruden 1942Pidsumok Drugij period vijni v Yevropi oznamenuvavsya perenesennyam centru tyazhinnya osnovnih voyennih dij na Shidnij front Miljonni armiyi bilisya na bezmezhnih prostorah Pivnichnoyi Pivdenno Shidnoyi ta Shidnoyi Yevropi vid Murmanska do peredgir ya Kavkazu Protyagom 17 misyaciv radyanski ta nimecki vijska zmagalis u chiselnih bitvah de vochevid perevazhav gitlerivskij vermaht Ale vpershe z pochatku vijni v Yevropi nimeckij plan vijni pid nazvoyu Barbarossa zasnovanij na ideyi bliskavichnoyi vijni ne buv realizovanij povnoyu miroyu Blickrig za rozrahunkami nacistskogo kerivnictva mav zajnyati 8 10 tizhniv do pochatku zimi j peredbachav shvidke prosuvannya tankovih z yednan otochennya j znishennya radyanskih suhoputnih vijsk u zahidnih rajonah SRSR Kinceva meta operaciyi vihid na liniyu Astrahan Arhangelsk Uralsku promislovist peredbachalos paralizuvati za dopomogoyu aviaciyi Na 19 listopada 1942 roku nimeckomu vermahtu vdalosya vijti na viznachenij rubizh lishe na nikchemnij dilyanci v Stalingradi Na teritoriyi okupovanoyi Yevropi znachnih dij ne vidbuvalosya lishe na Balkanskomu pivostrovi aktivno diyali yugoslavski partizani vidkrivshi she odin front vijni proti nacistskih ta fashistskih zagarbnikiv sho vderlisya na yihnyu zemlyu Tretij etap vijni listopad 1942 gruden 1943 roku Perelom u vijni Dokladnishe Stalingradska bitva Rzhevska bitva Voronezko Harkivska operaciya Bitva na Kurskij duzi ta Bitva za Dnipro 19 listopada 1942 roku radyanski vijska perejshli v kontrnastup pid Stalingradom Silami Pivdenno Zahidnogo Stalingradskogo Donskogo frontiv bulo otocheno 330 tisyachne ugrupovannya nimeckih vijsk 2 lyutogo 1943 roku zalishki otochenogo ugrupovannya kapitulyuvali V polon potrapilo vse jogo komanduvannya 24 generali na choli z feldmarshalom Paulyusom U Nimechchini bulo progolosheno tridennij traur Vodnochas sproba radyanskogo nastupu na centralnij dilyanci radyansko nimeckogo frontu 25 listopada 20 grudnya 1942 roku zakinchilasya nevdalo Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 lipnya 1943 Z pochatku novogo 1943 roku Radyanskij Soyuz rozpochav chiselni sprobi perelomiti hid boyiv na svoyu korist Tak 12 sichnya 1943 roku vnaslidok nastupu Chervonoyi Armiyi prorvano kilce blokadi navkolo Leningrada yaka trivala z 8 veresnya 1941 roku po 27 sichnya 1944 roku 872 dobi Vprodovzh zimovogo nastupu Chervonoyi armiyi vizvolena vid nacistskih okupantiv velika chastina pivdennoyi Rosiyi Pivnichnij Kavkaz Kuban a takozh chastka shidnoyi Ukrayini U naslidok boyiv u centri radyansko nimeckogo frontu utvorivsya vistup zavglibshki do 150 i shirinoyu do 200 kilometriv obernenij na zahid tak zvana Kurska duga Nimecke komanduvannya virishilo zdijsniti strategichnu operaciyu na Kurskomu vistupi Dlya cogo rozrobleno i u kvitni 1943 roku zatverdzheno vijskovu operaciyu pid kodovoyu nazvoyu Citadel Mayuchi dani pro pidgotovku nimeckih vijsk do nastupu Stavka Verhovnogo Golovnokomanduvannya virishila timchasovo perejti do oboroni na Kurskij duzi i v hodi oboronnoyi bitvi znekroviti udarni ugrupuvannya voroga i cim stvoriti spriyatlivi umovi dlya perehodu radyanskih vijsk u kontrnastup a potim u zagalnij strategichnij nastup Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 zhovtnya 1943 U period z 5 lipnya do 23 serpnya trivala masshtabna Kurska bitva v hodi yakoyi vpershe v litnij kampaniyi Chervonoyu armiyeyu bulo zavdano veliku porazku vijskam vermahtu Zagalom bulo znisheno 30 nimeckih divizij zokrema 7 tankovih sered yakih elitni diviziyi vijsk SS Lejbshtandart SS Adolf Gitler Mertva Golova Rejh Viking Pochavsya vidstup nimeckih vijsk po vsij liniyi frontu yim dovoditsya zalishiti Orel Byelgorod Bryansk Smolensk Novorosijsk Pochalisya boyi za Bilorusku RSR i Ukrayinsku RSR U bitvi za Dnipro Chervona armiya zavdala Tretomu Rejhu chergovoyi porazki povnistyu zvilnivshi Livoberezhnu Ukrayinu ta vizvolivshi stolicyu Ukrayini misto Kiyiv Italijskij front Dokladnishe Italijska kampaniya 1943 1945 Sicilijska operaciya Visadka soyuznikiv v Italiyi ta Kapitulyaciya Italiyi 10 lipnya 1943 roku soyuzniki pislya rozgromu nimecko italijskogo ugrupovannya na pivnochi Tunisu visadilisya v Siciliyi Italijski vijska zdalisya majzhe bez boyu a opir soyuznikam chiniv nimeckij 14 j tankovij korpus 22 lipnya amerikanski vijska zahopili misto Palermo i nimci vidstupili na pivnichnij shid ostrova do Messinskoyi protoki Do 17 serpnya nimecki chastini vtrativshi vsyu bronetehniku i vazhke ozbroyennya perepravilisya na Apenninskij pivostriv Odnochasno z visadkoyu na Siciliyi sili Vilnoyi Franciyi visadilisya na Korsici operaciya Vezuvij Porazka italijskoyi armiyi znachno pogirshila stanovishe v krayini Zroslo nevdovolennya rezhimom Mussolini Korol Viktor Emanuyil III virishiv zaareshtuvati Mussolini i postaviti na choli krayini uryad marshala P yetro Badolo Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 listopada 1943 U veresni 1943 roku britano amerikanski vijska visadilisya na pivdni Apenninskogo pivostrova Badolo pidpisav z nimi peremir ya i ogolosiv pro vihid Italiyi z vijni Odnak skoristavshis rozgublenistyu soyuznikiv Gitler zvilniv Mussolini i na pivnochi krayini bulo stvoreno marionetkovu derzhavu Italijska socialna respublika Voseni 1943 roku anglo amerikanski vijska prosuvalisya na pivnich 1 zhovtnya soyuzniki ta italijski partizani zvilnili Neapol do 15 listopada soyuzniki prorvali oboronu nimciv na richci Volturno i forsuvali yiyi Do sichnya 1944 roku soyuzniki dosyagli nimeckih ukriplen Zimovoyi liniyi bilya Monte Kassino i richki Garilyano Pidsumok Na tretomu etapi voyennih dij v Yevropi osnovni dij prodovzhuvali vidbuvatisya na Shidnomu fronti U cej period vidbulisya masshtabni bitvi pid Stalingradom na Pivnichnomu Kavkazi na Kurskij duzi Vidteper i do kincya vijni nacistska Nimechchina vimushena bula tilki oboronyatisya Vijskova majsternist nabuta Chervonoyu armiyeyu v hodi vijni dozvolila z hodu forsuvati Dnipro vizvoliti Kiyiv i prosunutis daleko na Pravoberezhzhya Do kincya 1943 roku Chervona armiya povernula sobi ponad 2 3 okupovanoyi vijskami Vermahtu teritoriyi Radyanskogo Soyuzu i vijshla na liniyu Vitebsk Orsha Zhitomir Kirovograd Krivij Rig Perekop Kerch zahopivshi na pravomu berezi Dnipra na Kerchenskomu pivostrovi ta na pivdennomu berezi Sivasha placdarmi operativnogo i strategichnogo znachennya Takim chinom bulo stvoreno spriyatlivi umovi dlya vidvoyuvannya Pravoberezhnoyi Ukrayini Na seredzemnomorskomu napryamku krah fashistskogo rezhimu v Italiyi i perehid yiyi na bik soyuznikiv mav velike politichne znachennya italijska armiya vijshla z borotbi v Pivdennij Italiyi fashizm vpav a v Pivnichnij i Centralnij trimavsya tilki na nimeckih bagnetah Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 sichnya 1944Chetvertij etap vijni sichen 1944 traven 1945 roku Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 bereznya 1944Shidnij front Dokladnishe Dniprovsko Karpatska operaciya Operaciya Bagration Shidno Prusska operaciya ta Bitva za Berlin U pidsumku nastupalnih operacij chotiroh Ukrayinskih i 2 go Biloruskogo frontiv provedenih na Pravoberezhnij Ukrayini v period z kincya grudnya 1943 roku do kvitnya 1944 buli zdobuti vazhlivi rezultati Zaznalo serjoznoyi porazki najbilshe strategichne ugrupuvannya voroga Vihodom radyanskih vijsk do Karpat buv rozirvanij front protivnika Odna chastina nimeckih vijsk bula vidkinuta na pivden a insha z velikimi vtratami vidijshla na teritoriyu Zahidnoyi Ukrayini 1 bereznya 1944 roku Leningrad bulo povnistyu zvilneno vid blokadi protivnika Pid chas Viborzko Petrozavodskoyi operaciyi Chervona armiya rozgromila finski vijska v Karelo Finskij RSR stvorivshi peredumovi dlya vihodu Finlyandiyi z vijni Radyanski vijska zahopili mista Viborg i Petrozavodsk ale buli zupineni finami pid chas boyiv pri Tali Ihantala Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 kvitnya 1944Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 lipnya 1944 23 chervnya radyanski vijska perejshli v shirokomasshtabnij nastup na fronti vid Baltiki do Karpat na centralnij dilyanci frontu Vermaht opinivsya v katastrofichnomu stanovishi pid podvijnim udarom i pochav strimko vidkochuvatisya na zahid Uspih nastupu v Bilorusi pomitno perevershiv usi ochikuvannya radyanskogo komanduvannya V rezultati dvomisyachnogo nastupu povnistyu vignali nacistskih okupantiv z Biloruskoyi RSR vidbili chastinu Pribaltiki vizvolili shidni rajoni Polshi Praktichno povnistyu rozgromili nimecku grupu armij Centr Krim togo operaciya postavila pid zagrozu grupu armij Pivnich u Pribaltici Vid 1 serpnya do 2 zhovtnya 1944 roku vidbulosya Varshavske povstannya organizovane Armiyeyu Krajovoyu u Varshavi proti Tretogo Rejhu Metoyu povstannya bulo zvilnennya Varshavi j vidnovlennya nekomunistichnoyi Polshi Povstanci zaznali porazki Radyanski vijska umisno zatrimali svij nastup ochikuyuchi porazki povstannya Vnaslidok nastupu radyanskih vijsk na pivnochi Finlyandiya u veresni pidpisala ugodu pro peremir ya z Velikoyi Britaniyeyu i SRSR i zobov yazalasya spriyati vihodu z krayini nimeckih vijskovih z yednan Nimecki vijska vidmovilisya vihoditi z teritoriyi Finlyandiyi kolishni soyuzniki pochali voyuvati odin proti odnogo 14 veresnya 1944 roku pochavsya nastup vijsk Chervonoyi Armiyi na Pribaltiku V rezultati Pribaltijskoyi operaciyi nacistskih okupantiv vignali z Litovskoyi RSR Latviskoyi RSR i Estonskoyi RSR Rozgromleno 26 divizij grupi armij Pivnich 3 diviziyi povnistyu znisheno Ponad te 400 tisyachne nimecko latiske ugrupovannya vijsk opinilosya v Kurlyandskomu kotli U zhovtni 1944 roku radyanski vijska i flot rozgromili sili vermahtu na pivnochi Finlyandiyi v oblasti Petsamo a takozh v Pivnichnij Norvegiyi 20 serpnya pochalasya Druga Yassko Kishinivska operaciya Chervona Armiya znishila nimecku grupu armij Pivdenna Ukrayina i zajnyala Rumunske korolivstvo 23 serpnya v Buharesti vidbuvsya antidiktatorskij perevorot a nastupnogo dnya Rumuniya ogolosila vijnu nacistskij Nimechchini 8 veresnya Chervona armiya uvijshla do Bolgarskogo carstva 9 veresnya vnaslidok j Bolgariya ogolosila vijnu Tretomu Rejhu Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 veresnya 1944Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 grudnya 1944 12 veresnya v Moskvi radyanskij uryad vid imeni soyuznikiv SRSR Velikoyi Britaniyi i SShA pidpisav ugodu pro peremir ya z novim rumunskim uryadom za yakoyu SRSR povernuv sobi Bessarabiyu i Pivnichnu Bukovinu odnak Rumuniyi povernuli Pivnichnu Transilvaniyu 12 sichnya 1945 roku pochinayetsya nastup v Polshi Radyanski vijska rozgromili grupu armij A zavershila vignannya nacistskih okupantiv z Polshi ta stvorili spriyatlivi umovi dlya nanesennya virishalnogo udaru po Berlinu Pochalosya vidnovlennya polskoyi derzhavnosti U lyutomu 1945 roku provoditsya Budapeshtska operaciya pislya yakoyi ostannij yevropejskij soyuznik Tretogo Rejhu Ugorshina buv zmushenij kapitulyuvati Stalo ochevidnim te sho nimecki zbrojni sili ne zdatni efektivno vesti bojovi diyi na dva fronti Silami 1 go 2 go i 3 go Biloruskih frontiv uspishno provedeni nastupalni operaciyi v rezultati yakih buli rozgromleni veliki potuzhni nimecki ugrupovannya v Shidnij Prussiyi ta Pomeraniyi Radyanski vijska uvijshli do Avstriyi z teritoriyi Ugorshini 16 kvitnya 1945 Chervona armiya pochala nastup na Berlin Zagalom u shturmi Berlina bralo uchast shist armij 1 go Biloruskogo frontu i tri armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Usvidomlyuyuchi svoyu povnu porazku Gitler ta Gebbels naklali na sebe ruki 1 travnya rozpochalasya masova kapitulyaciya garnizonu Berlina a potim chastin Zahidnogo frontu Na Shidnomu fronti nimecki vijska za nakazom golovi uryadu Tretogo Rejhu admirala Denica prodovzhuvali bojovi diyi v Chehoslovachchini 2 travnya pislya napoleglivih dvotizhnevih boyiv za nimecku stolicyu general artileriyi Vejdling v suprovodi troh nimeckih generaliv perejshov liniyu frontu i zdavsya v polon Cherez godinu perebuvayuchi v shtabi 8 yi gvardijskoyi armiyi vin napisav nakaz pro kapitulyaciyu Berlina Bitva za Berlin vvazhayetsya odniyeyu z najmasshtabnishih i krovoprolitnih bitv Drugoyi svitovoyi vijni Bezpovorotni vtrati radyanskih vijsk sklali ponad 80 tisyach cholovik nimeckih vijsk ponad 600 tisyach vklyuchayuchi ponad 400 tisyach vijskovopolonenih Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 sichnya 1945Italijskij front Dokladnishe Bitva pri Monte Kassino Operaciya Shingl ta Pivnichno Italijska operaciya Z sichnya 1944 roku soyuzniki rozgornuli aktivni nastupalni diyi namagayuchis prorvati nimecki ukriplennya Zimovoyi liniyi bilya Monte Kassino i richki Garilyano U sichni lyutomu j berezni 1944 roku voni trichi atakuvali nimecki poziciyi shob prorvati oboronu protivnika na richci Garilyano j uvijti v Rim ale cherez pogirshennya pogodi silni doshi yim ce ne vdalosya j liniya frontu stabilizuvalasya do travnya Vodnochas 22 sichnya soyuzniki visadili vijska v Ancio pivdennishe Rimu V Ancio nimci robili bezuspishni kontrataki Do travnya pogoda pokrashilasya j 11 travnya soyuzniki pochali nastup prorvali oboronu nimeckih vijsk v Monte Kassino i 25 travnya z yednalisya z visadzhenim ranishe desantom u Ancio 4 chervnya 1944 roku soyuzniki zvilnili Rim V serpni 1944 roku soyuzni vijska dosyagli Florenciyi i novoyi liniyi oboroni yaku voni podolali do vesni 1945 roku Italijska kampaniya zavershilasya vizvolennyam Pivnichnoyi Italiyi 28 kvitnya 1945 roku partizani shopili i stratili Benito Mussolini 29 kvitnya general Genrih fon Fitingof pidpisav dogovir pro kapitulyaciyu nimeckih vijsk na teritoriyi Italiyi 8 travnya 1945 roku vsya teritoriya Italiyi bula zvilnena vijskami soyuznikiv Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 lyutogo 1945Zahidnij front Dokladnishe Operaciya Overlord Operaciya Dragun Ardennska operaciya ta Centralno Yevropejska operaciya 6 chervnya 1944 roku u Den D rozpochalas operaciya Overlord yakoyu buv vidkritij Drugij front V morskij desantnij operaciyi majzhe 160 000 soldativ soyuznikiv na 4 tisyachah transportnih suden ta desantnih korablyah odnochasno peretnuli La Mansh ta vtorglisya do Franciyi Protyagom 3 h tizhniv pislya zahoplennya placdarmu provodilasya koncentraciya pevnoyi kilkosti vijsk vidtak operaciya Kobra rozpochalas iz zavdannya z cih placdarmiv potuzhnih udariv po vsomu frontu z metoyu prorivu v glibinu oboroni vijsk Vermahtu 24 serpnya golovni sili nimeckih vijsk buli otocheni u Falezkomu kotli a 25 chisla buv zvilnenij Parizh 31 serpnya 1944 operaciya Overlord zavershilasya forsuvannyam soyuznimi vijskami richki Sena ta zoseredzhennyam na teritoriyi kontinentalnoyi Yevropi majzhe 3 000 000 osobovogo skladu 15 serpnya 1944 roku pochalasya morska desantna operaciya z visadki vijsk soyuznikiv u pivdennij Franciyi mizh mistami Tulon ta Kanni Operaciya Dragun stala najbilshim morskim desantuvannyam u Seredzemnomor yi vsogo amerikanskimi ta francuzkimi vijskami bulo visadzheno 21 diviziyu 28 veresnya nimci pochali vidhoditi z teritoriyi Pivnichnoyi Franciyi na ukriplenu liniyu Zigfrida Ne zumivshi z hodu prorvati yiyi soyuzniki sprobuvali prorvati yiyi obhodom z pivnochi cherez Niderlandi 17 veresnya v hodi operaciyi Market Garden u Niderlandah visadzheno povitryani desanti Prote nastup soyuznikiv prosuvavsya nedostatno shvidko i lishe do 10 listopada vijska 21 yi grupi armij feldmarshala B Montgomeri ochistili girlo richki Sheldi i vijshli do Maasu vid Grave do girla 16 grudnya 1944 roku nimci perejshli v kontrnastup v Ardennah yim vdalosya prosunutisya na 100 km vglib Belgiyi ale 22 grudnya amerikanska 3 tya armiya generala Pattona pochala kontrnastup atakuvavshi nimciv z pivdnya i do 25 grudnya 1944 roku nimeckij nastup zahlinuvsya a soyuzniki perejshli v zagalnij kontrnastup Do 27 grudnya nimci ne vtrimali zahoplenih pozicij v Ardennah i pochali vidstupati Strategichna iniciativa bezpovorotno perejshla do soyuznikiv v sichni 1945 roku nimecki vijska robili lokalni vidvolikayuchi kontrataki v Elzasi yaki takozh zakinchilisya nevdalo Pislya cogo amerikanski i francuzki vijska otochili chastini 19 yi nimeckoyi armiyi bilya mista Kolmar v Elzasi i rozgromili yih do 9 lyutogo Soyuzniki prorvali nimecki ukriplennya liniyi Zigfrida i pochali vtorgnennya v Nimechchinu U lyutomu berezni 1945 roku soyuzniki pid chas Maas Rejnskoyi operaciyi zahopili vsyu teritoriyu Tretogo Rejhu na zahid vid Rejnu i forsuvali Rejn U kvitni 1945 roku soyuzniki otochili nimecku grupu armij B v Ruri i do 17 kvitnya rozgromili yiyi vermaht vtrativ Rurskij promislovij rajon najvazhlivishij promislovij rajon Tretogo Rejhu Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 kvitnya 1945 Soyuzniki prodovzhili nastup vglib Nimechchini i 25 kvitnya zustrilisya z radyanskimi vijskami na Elbi bilya Torgau 2 travnya britanski ta kanadski vijska 21 sha grupa armij zahopili ves pivnichnij zahid Nimechchini ta dosyagli kordoniv Daniyi Pislya zavershennya Rurskoyi operaciyi amerikanski chastini perekinuli na pivdennij flang v 6 tu grupu armij dlya zahoplennya pivdennih rajoniv Nimechchini ta Avstriyi Na pivdennomu flanzi amerikanski i francuzki vijska sho nastupali zahopili pivden Nimechchini Avstriyu Chastini 7 yi amerikanskoyi armiyi perejshli cherez Alpi po Brennerskomu perevalu i 4 travnya zustrilisya z vijskami 15 yi grupi armij soyuznikiv sho nastupali v Pivnichnij Italiyi Kapitulyaciya Nimechchini 7 travnya general Jodl vid imeni nimeckogo komanduvannya pidpisav u stavci Duajta Ejzenhauera v Rejmsi umovi bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Radyanskij uryad visloviv kategorichnij protest i visunuv vimogu pidpisati akt bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Tretogo Rejhu u Berlini za uchasti SRSR 8 travnya blizko pivnochi u peredmisti Berlina Karlsgorsti zajnyatomu radyanskimi vijskami predstavniki nimeckogo golovnokomanduvannya na choli z generalom Kejtelem pidpisali akt pro bezzasterezhnu kapitulyaciyu zbrojnih sil Nimechchini cej dogovir za doruchennyam radyanskogo uryadu pidpisali vid SRSR marshal Georgij Zhukov vid Velikoyi Britaniyi marshal Artur Tedder vid SShA general Karl Spaats vid Franciyi general Zhan Mari de Latr de Tassinyi Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 1 travnya 1945 23 travnya 1945 roku vsi chleni nimeckogo uryadu buli areshtovani soyuznikami vnaslidok chogo Tretij Rejh pripiniv isnuvannya Bojovi diyi pislya kapitulyaciyi Tretogo RejhuDokladnishe Akt pro kapitulyaciyu Nimechchini Prazke povstannya 1945 ta Prazka operaciya Pislya bezumovnoyi kapitulyaciyi Tretogo Rejhu okremi nimecki chastini prodovzhuvali voyuvati Z 5 po 11 travnya vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu bula provedena Prazka operaciya ostannya strategichna nastupalna operaciya Chervonoyi armiyi na Yevropejskomu teatri vijni v hodi yakoyi bulo likvidovane velike ugrupovannya voroga na teritoriyi Chehoslovachchini i vignano nacistskih okupantiv z Pragi Yevropejskij teatr Drugoyi svitovoyi vijni 15 travnya 1945 U nich z 11 na 12 travnya poblizu demarkacijnoyi liniyi bilya sela Slivice v okolicyah mista Plzen v hodi boyu buli znisheni zalishki vidstupayuchih z Pragi zmishanih divizij SS na choli z kerivnikom Upravlinnya SS v Bogemiyi i Moraviyi SS obergruppenfyurerom grafom Karlom Fridrihom fon Pyukler Burghausom 14 15 travnya v pivnichnij Sloveniyi vidbulas ostannya bitva Drugoyi svitovoyi v Yevropi za uchasti nimeckih vijsk pid chas yakoyi Narodno vizvolna armiya Yugoslaviyi rozbila zalishki nimeckih vijsk i kolaborantiv Zalishki horvatskogo domobranstva buli ostatochno znisheni tilki 25 travnya v hodi bitvi za Odzhak Za 2 dni do cogo 23 travnya komisiya soyuznikiv zaareshtuvala chleniv kabinetu Karla Denica ostannogo nacistskogo uryadu Div takozhYevropejskij teatr Pershoyi svitovoyi vijni Seredzemnomorskij Blizkoshidnij i Afrikanskij teatri voyennih dij Drugoyi svitovoyi vijni Blokada Nimechchini 1939 1945 Strategichni bombarduvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nimecka okupaciya Yevropi 1939 1945 PrimitkiVinoskido 6 zhovtnya 1939 roku pislya 22 chervnya 1941 roku z 23 veresnya 1943 roku Rumuniya z 23 serpnya 1944 roku Bolgariya z 9 serpnya 1944 roku Finlyandiya z 15 veresnya 1944 roku z 1945 roku do 8 veresnya 1943 roku Vishi oficijno provodili politiku zbrojnogo nejtralitetu i veli voyenni diyi proti vtorgnennya yak z boku Osi tak i z boku Soyuznikiv Pripinennya vognyu ta perehid vijsk sho bazuvalis u Francuzkij Pivnichnij Africi na storonu Soyuznikiv perekonali Os sho rezhim Vishi ye nenadijnim dlya podalshogo provedennya ciyeyi politiki tomu v listopadi 1942 roku voni vtorglis ta okupuvali cyu teritoriyu Franciyu Div Vtorgnennya SRSR do Polshi Zimova vijna Radyanska okupaciya baltijskih krayin ta Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Nevill Chemberlen z 3 veresnya 1939 do 10 travnya 1940 roku 170 ta ta 190 ta pihotni diviziyi j 11 ta pihotna brigada Dzherela Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 13 bereznya 2018 Arhiv originalu za 14 bereznya 2018 Procitovano 13 bereznya 2018 Vneshnyaya politika tretego rejha 1933 1945 5 bereznya 2016 u Wayback Machine N Arhiv originalu za 19 sichnya 2017 Procitovano 13 bereznya 2018 Myunhenska ugoda Meltyuhov M I Upushennyj shans Stalina Sovetskij Soyuz i borba za Evropu 1939 1941 M Veche 2000 Glava Politicheskij krizis 1939 g Osmachko S G 1999 s 42 46 Sokolov B V Tajny finskoj vojny M Veche 2000 S 342 ISBN 5 7838 0583 1 z dzherela 1 lyutogo 2014 Arhiv originalu za 16 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Hubach Valter Zahvat Danii i Norvegii Operaciya Uchenie Vezer 16 bereznya 2018 u Wayback Machine 1940 1941 Die Deutsche Besetzung von Danemark und Norwegen 1940 Centrpoligraf 2006 S 85 460 s Za liniej fronta Voennaya istoriya ISBN 5952424465 Arhiv originalu za 1 bereznya 2018 Procitovano 16 bereznya 2018 Arhiv originalu za 30 bereznya 2012 Procitovano 18 bereznya 2018 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2012 Procitovano 18 bereznya 2018 Arhiv originalu za 30 serpnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2018 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 18 bereznya 2018 Sella Amnon Barbarossa Surprise Attack and Communication 12 serpnya 2012 u Wayback Machine Journal of Contemporary History Volume 13 3 555 SAGE Jan 1 1978 Karl Gustav Mannergejm Memuari M Vagrius 2003 elektornna versiya na militera lib ru 19 chervnya 2012 u Wayback Machine ros German got Tankovi operaciyi Smolensk Rusich 1999 S 153 Chronik Zweiter Weltkrieg Otus Verlag AG 2007 ISBN 978 3 907200 56 8 Chronik des Zweiten Weltkrieg MOHN Media Mohndruck GmbH 2004 ISBN 3 577 14367 3 Arhiv originalu za 23 bereznya 2017 Procitovano 21 bereznya 2018 Ernest Dyupyui i Trevor Dyupyui Vsemirnaya istoriya vojn Kn IV Poligon AST Moskva Sankt Peterburg stor 267 269 C P Stacey Official History of the Canadian Army in the Second World War Volume II The Victory Campaign p 295 Michael Blumenson 2005 I C B Dear M R D Foot red s 627 630 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Propushenij abo porozhnij title dovidka Historynet com Arhiv originalu za 28 bereznya 2008