Операція «Алфабет» (англ. Operation Alphabet) — військова операція британського Королівського флоту з евакуації експедиційних сил західних союзників (британських, французьких та польських) з району норвезького морського порту Нарвік та навколишніх вод фіордів під час операції «Везерюбунг» під час Другої світової війни.
Операція «Алфабет» Operation Alphabet | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Норвезька кампанія Операція «Везерюбунг» | |||||||||
Британські війська повернулися до Грінока. Червень 1940 | |||||||||
Координати: 68°25′ пн. ш. 17°25′ сх. д. / 68.417° пн. ш. 17.417° сх. д. | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Союзники: Норвегія Велика Британія Франція Військо Польське на Заході | Країни Осі: Третій Рейх | ||||||||
Командувачі | |||||||||
Карл Густав Флейшер Клод Окінлек Вільям Бойл | Едуард Дітль |
Евакуація була викликана успішною кампанією німецьких військ на Західному фронті, розгромом Нідерландів, Бельгії, Люксембургу і Франції, що почалася 10 травня 1940 року. З огляду на ситуацію, що виникла в Західній Європі, значення Норвезької кампанії для британських і французьких воєначальників різко нівелювалося й раптом відступило на задній план. 24 травня британське керівництво ухвалило рішення про виведення своїх військ з Норвегії, але тільки після того, як будуть знищені залізнична лінія, що проходила зі Швеції до Нарвіка, і тамтешній портовий навантажувальний завод, через які здійснювалися перевезення високоякісної шведської залізної руди до Німеччини. Накази з цього приводу були передані наступного дня лейтенант-генералу К. Окінлеку і адміралу лорду Корку і Оррері, командувачу британських наземних і морських сил у Норвегії.
Операція сигналізувала про успіх Німеччини в операції «Везерюбунг» і поклала край британській і французькій кампанії в Норвегії.
Хід операції
Передумови
Стрімкий розвиток подій на Західному фронті, великі втрати, зазнані в Бельгії і Франції, змусили союзників відмовитися від розпилення своїх сил між двома театрами. Британська бомбардувальна авіація практично в перший же день операції «Гельб» — 10 травня — припинила нальоти на німецькі аеродроми в Норвегії і Данії. 20 травня Вінстон Черчилль, який став британським прем'єром, вперше висловив думку, що було б правильно після оволодіння Нарвіком, залишити його. Через два дні ця думка була винесена на розгляд Комітету начальників штабів. Комітет не вважав, що виведення збройних сил з Норвегії зможе вплинути на хід боїв у Франції, проте ці сили були необхідні для захисту самої Британії та її територіальних вод. 23 травня дав вказівку підготувати план евакуації військ з-під Нарвіку, а 25 травня затвердив відповідну директиву, наступного дня була відправлена адміралу флоту Бойлу. Директива наказувала провести евакуацію якомога швидше. Навіть заперечення командувача Флотом метрополії не вплинули на рішення Кабінету. Французи дали згоду на виведення військ з Норвегії лише 31 травня.
Британське рішення залишити Норвегію не було продиктоване лише змінами в стратегічній ситуації у Франції, британці попросту не мали сил утримати довше територію Вестфіорда.
29 травня 1940 року розпочалася перша черга евакуації з Буде, де британці утримували вигідні позиції. Усі 4 000 вояків були вивезені морем до 31 числа. Таким чином, дорога на Нарвік, де британські війська продовжували бої за опанування містом, тепер була відкрита для безперешкодного просування резервів вермахту.
Тим часом, зранку 28 травня німецький командир 3-ї гірсько-піхотної дивізії генерал-лейтенант Едуард Дітль, що керував боями німецьких військ за опанування Нарвіка, вже ухвалив рішення евакуювати свої сили з району навколо Нарвіка вздовж Бейсфіорда, а до 22.00 Нарвік був вже у руках союзників.
Німецькому командуванню і, звісно, норвежцям тепер здавалося, що це лише питання часу, коли німці в північній Норвегії змушені будуть здатися, бо вони були притиснуті з півночі норвежцями, із заходу французами і з південного заходу поляками. Проте події в інших країнах Європи зробили диво та врятували німців від поразки. Як зазначалося вище, британське вище керівництво таємно вирішило 24 травня евакуювати Нарвік.
Лише на початку червня з рішенням британського командування був ознайомлений норвезький уряд та його командири, інформацію зустріли з недовірою. Норвежці все ще сподівалися перемогти німців, і вже до 5 червня однієї з двох норвезьких бригад було наказано атакувати. Норвезька влада також не виключала можливість створення нейтральної, але вільної північної Норвегії. Цей план був марним, і 7 червня короля Норвегії Гокона VII і його уряд було евакуйовано до Великої Британії.
Взявши Нарвік, британські сапери розпочали знищувати портові споруди, які призначалися для навантаження залізної руди, під'їзних шляхів, причалів й іншого цінного обладнання. Характер руйнувань був таким, що німці не могли використовувати Нарвік для вивезення шведської руди до січня 1941 року.
Евакуація
На моменту початку евакуації в районі Нарвіка було зосереджено близько 24 500 солдатів союзників, і тепер завданням було евакуювати їх якнайшвидше. Коли війська доставлялися до Норвегії, багато британських торгових суден і військових кораблів здійснювали переходи Норвезьким морем у дуже вразливих конвоях, маючи лише легкий конвой. Проте німці взагалі не реагували на ці переміщення морем, лише в обмеженій мірі діяли їхні підводні човни, і в результаті жодних військових кораблів чи суден не було втрачено або пошкоджено на шляху до і з Вестфіорда, і лише один на шляху до центральної Норвегії.
2 червня авіаносці «Арк Роял» та «Глоріос», що були відправлені на прикриття транспортних конвоїв з тими, хто евакуювався, а також для вивезення винищувачів наземної авіації з незначним радіусом дії, прибули до узбережжя Норвегії, незабаром підійшли 15 військових транспортних суден. Бойл розраховував на те, що матиме легкий крейсер «Саутгемптон», крейсер ППО «Ковентрі», ремонтний корабель і 10 есмінців, які за будь-якими показниками були надто слабкою силою, за допомогою яких можна було впевнено забезпечити захист евакуацію такої кількості людей та цінного військового майна й озброєння.
Війська розпочали завантаження в бухті Гарстада на транспортні судна, одночасно навантажувалася техніка та майно. За п'ять ночей були вивезені партії по 4 700, 4 900, 5100, 5 200 і 4 600 людей. Вночі 4 червня з Гарстада під охороною лише ремонтного корабля (колишній авіаносець) вийшов перший конвой, який складався з транспортників британських Monarch of Bermuda (22 424 тонни), Franconia (20 175 тонн), (27 759 тонн), «Ланкастрія» (16 243 тонни), польських Batory (14 287 тонн), Sobieski (11 030 тонн), і 8 червня дістався без втрат Скапа-Флоу.
В результаті отримання хибної інформації, що німецькі капітальні кораблі намагаються прорватися між Ісландією та Фарерськими островами до Північної Атлантики, командувач Флоту Метрополії адмірал Чарльз Форбс ухвалив рішення негайно перекинути головні сили флоту: лінійні крейсери «Рінаун» та «Ріпалс», важкий крейсер «Сассекс», легкий крейсер «Ньюкасл» та п'ять есмінців їм на перехоплення. З капітальних кораблів тільки лінійний корабель «Веліант» наодинці залишився забезпечувати прикриття евакуації.
7 червня другий транспортний конвой, який складався з британських (20 043 GRT), Ormonde (14 982 GRT), Arandora Star (14 694 GRT), Royal Ulsterman (3 244 тонни), Ulster Prince (3 791 тонна), «Ульстер Монарх» (3 791 тонна) та (20 021 GRT), у супроводженні легких крейсерів «Саутгемптон» і «Ковентрі» та есмінців «Бігль», «Ділайт», «Фейм», «Файрдрейк» і «Гавелок», вийшов з Гарстада разом з повільним конвоєм малих та тихохідних транспортів і танкерів Blackheath, Oligarch, Harmattan, Cromarty Firth, Theseus, Acrity, Cotswold і Conch, які йшли під ескортом есмінців «Ерроу» і «Ветеран», шлюпа «Сторк» і 10 озброєних траулерів.
Того ж дня, важкий крейсер «Девоншир» з норвезьким королем Гоконом VII, принцом Олафом та норвезьким урядом (загалом на кораблі перебувало близько 400 пасажирів) вийшов з Тромсе. Норвезьке вище військове командування розійшлося в думках: Карл Густав Флейшер вирішив вирушити до Англії, куди з усіх кінців світу стікалися добровольці і вивезені з Норвегії солдати й генерал Стеффенс почав формування нової норвезької армії, Рюге ж вважав за краще залишитися зі своїми підлеглими до кінця.
Нечисленні одиниці норвезького флоту, що залишилися після кампанії: кораблі охорони рибальства , «Нордкап» і «Хеймдаль»; підводний човен ; сторожові кораблі «Свалбард II», «Нордхав II», «Туродд», «Квітьо», «Бьортінд», «Сюрья», «Хоннінгсвог», «Хваль V» і «Хауг III». Решта кораблів, нездатні здійснити перехід, підлягали затопленню. Уцілілі літаки перелетіли на Шетландські острови, до Швеції або Фінляндії.
Старий авіаносець «Глоріос», прийнявши на борт останній британський літак з Норвегії, вийшов у супроводі двох есмінців з Бардуфосса у море. 15 000 союзних військових на борту шести транспортних судна та ремонтного корабля вирушили у визначений адміралом Корком пункт рандеву в морі за 330 км від норвезького узбережжя для подальшого створення конвою й руху до Британських островів.
О 01:00 ночі 8 червня 1940 року, кораблі Королівського флоту, завершили евакуацію, забравши усіх, кого потрібно, та вирушили у відкрите море, де зустрілися з лінкором «Веліант» та есмінцями Домашнього флоту. Конвой без подій перейшов до Клайда.
Близько 6 години пополудні 8 червня німці виявили, що війська союзників евакуювалися, що стало для них великим сюрпризом. Дітль вислав вперед розвідувальну групу зі складу батальйону Вальтера, після чого вирішив негайно зайняти місто. Вранці 9 червня підрозділи 3-ї гірської дивізії урочистим маршем увійшли в Нарвік.
Операція «Юнона»
8 червня 1940 року поблизу берегів Норвегії в ході евакуації у швидкоплинному морському бою з німецькими лінійними кораблями «Шарнгорст» та «Гнейзенау», під командуванням віце-адмірала Вільгельма Маршалла, були затоплені британські авіаносець «Глоріос», есмінці «Ардент» і «Акаста», тральщик «Джуніпер». Загинуло 1 612 людей.
Див. також
Посилання
- Operation Alphabet (i). на codenames.info. (англ.)
- Патянин С. В. «Везерюбунг»: Норвежская кампания 1940 г. М., 2004 г. / Под редакцией канд. ист. наук М. Э. Морозова
Література
- Зимке Эрл Ф. Немецкая оккупация Северной Европы = The German Northern Theater of Operations 1940-1945 / Е. Кац. — М. : Центрполиграф, 2005. — 432 с. — (За линией фронта. Мемуары) — 6000 прим. — . (рос.)
- Hauge, Andreas (1995) Kampene i Norge 1940 (Sandefjord: Krigshistorisk Forlag) (норв.)
- Kristiansen, Trond (2006) Fjordkrigen — Sjømilitær motstand mot den tyske invasjonsflåten i 1940 (Harstad: Forlaget Kristiansen) (норв.)
Примітки
- Виноски
- Німецьке угруповання включало лінійні кораблі «Шарнгорст» та «Гнейзенау», важкий крейсер «Адмірал Гіппер» та есмінці Z20 «Карл Гальстер», Z10 «Ганс Лоді», Z15 «Ерік Штайнбрінк» та Z7 «Герман Шойманн».
- Джерела
- Operation Alphabet (i)
- Патянин С. В. «Везерюбунг»: Норвежская кампания 1940 г.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Alfabet angl Operation Alphabet vijskova operaciya britanskogo Korolivskogo flotu z evakuaciyi ekspedicijnih sil zahidnih soyuznikiv britanskih francuzkih ta polskih z rajonu norvezkogo morskogo portu Narvik ta navkolishnih vod fiordiv pid chas operaciyi Vezeryubung pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Operaciya Alfabet Operation Alphabet Norvezka kampaniya Operaciya Vezeryubung Britanski vijska povernulisya do Grinoka Cherven 1940 Britanski vijska povernulisya do Grinoka Cherven 1940 Koordinati 68 25 pn sh 17 25 sh d 68 417 pn sh 17 417 sh d 68 417 17 417 Data 4 8 chervnya 1940 Misce Narvik Norvegiya Rezultat evakuaciya soyuznih vijsk z teritoriyi Norvegiyi peremoga nacistskoyi Nimechchini Teritorialni zmini zahoplennya nimeckimi vijskami Narviku Storoni Soyuzniki Norvegiya Velika Britaniya Franciya Vijsko Polske na Zahodi Krayini Osi Tretij Rejh Komanduvachi Karl Gustav Flejsher Klod Okinlek Vilyam Bojl Eduard Ditl Evakuaciya bula viklikana uspishnoyu kampaniyeyu nimeckih vijsk na Zahidnomu fronti rozgromom Niderlandiv Belgiyi Lyuksemburgu i Franciyi sho pochalasya 10 travnya 1940 roku Z oglyadu na situaciyu sho vinikla v Zahidnij Yevropi znachennya Norvezkoyi kampaniyi dlya britanskih i francuzkih voyenachalnikiv rizko nivelyuvalosya j raptom vidstupilo na zadnij plan 24 travnya britanske kerivnictvo uhvalilo rishennya pro vivedennya svoyih vijsk z Norvegiyi ale tilki pislya togo yak budut znisheni zaliznichna liniya sho prohodila zi Shveciyi do Narvika i tamteshnij portovij navantazhuvalnij zavod cherez yaki zdijsnyuvalisya perevezennya visokoyakisnoyi shvedskoyi zaliznoyi rudi do Nimechchini Nakazi z cogo privodu buli peredani nastupnogo dnya lejtenant generalu K Okinleku i admiralu lordu Korku i Orreri komanduvachu britanskih nazemnih i morskih sil u Norvegiyi Operaciya signalizuvala pro uspih Nimechchini v operaciyi Vezeryubung i poklala kraj britanskij i francuzkij kampaniyi v Norvegiyi Hid operaciyiPeredumovi Strimkij rozvitok podij na Zahidnomu fronti veliki vtrati zaznani v Belgiyi i Franciyi zmusili soyuznikiv vidmovitisya vid rozpilennya svoyih sil mizh dvoma teatrami Britanska bombarduvalna aviaciya praktichno v pershij zhe den operaciyi Gelb 10 travnya pripinila naloti na nimecki aerodromi v Norvegiyi i Daniyi 20 travnya Vinston Cherchill yakij stav britanskim prem yerom vpershe visloviv dumku sho bulo b pravilno pislya ovolodinnya Narvikom zalishiti jogo Cherez dva dni cya dumka bula vinesena na rozglyad Komitetu nachalnikiv shtabiv Komitet ne vvazhav sho vivedennya zbrojnih sil z Norvegiyi zmozhe vplinuti na hid boyiv u Franciyi prote ci sili buli neobhidni dlya zahistu samoyi Britaniyi ta yiyi teritorialnih vod 23 travnya dav vkazivku pidgotuvati plan evakuaciyi vijsk z pid Narviku a 25 travnya zatverdiv vidpovidnu direktivu nastupnogo dnya bula vidpravlena admiralu flotu Bojlu Direktiva nakazuvala provesti evakuaciyu yakomoga shvidshe Navit zaperechennya komanduvacha Flotom metropoliyi ne vplinuli na rishennya Kabinetu Francuzi dali zgodu na vivedennya vijsk z Norvegiyi lishe 31 travnya Britanske rishennya zalishiti Norvegiyu ne bulo prodiktovane lishe zminami v strategichnij situaciyi u Franciyi britanci poprostu ne mali sil utrimati dovshe teritoriyu Vestfiorda 29 travnya 1940 roku rozpochalasya persha cherga evakuaciyi z Bude de britanci utrimuvali vigidni poziciyi Usi 4 000 voyakiv buli vivezeni morem do 31 chisla Takim chinom doroga na Narvik de britanski vijska prodovzhuvali boyi za opanuvannya mistom teper bula vidkrita dlya bezpereshkodnogo prosuvannya rezerviv vermahtu Tim chasom zranku 28 travnya nimeckij komandir 3 yi girsko pihotnoyi diviziyi general lejtenant Eduard Ditl sho keruvav boyami nimeckih vijsk za opanuvannya Narvika vzhe uhvaliv rishennya evakuyuvati svoyi sili z rajonu navkolo Narvika vzdovzh Bejsfiorda a do 22 00 Narvik buv vzhe u rukah soyuznikiv Nimeckomu komanduvannyu i zvisno norvezhcyam teper zdavalosya sho ce lishe pitannya chasu koli nimci v pivnichnij Norvegiyi zmusheni budut zdatisya bo voni buli pritisnuti z pivnochi norvezhcyami iz zahodu francuzami i z pivdennogo zahodu polyakami Prote podiyi v inshih krayinah Yevropi zrobili divo ta vryatuvali nimciv vid porazki Yak zaznachalosya vishe britanske vishe kerivnictvo tayemno virishilo 24 travnya evakuyuvati Narvik Lishe na pochatku chervnya z rishennyam britanskogo komanduvannya buv oznajomlenij norvezkij uryad ta jogo komandiri informaciyu zustrili z nedoviroyu Norvezhci vse she spodivalisya peremogti nimciv i vzhe do 5 chervnya odniyeyi z dvoh norvezkih brigad bulo nakazano atakuvati Norvezka vlada takozh ne viklyuchala mozhlivist stvorennya nejtralnoyi ale vilnoyi pivnichnoyi Norvegiyi Cej plan buv marnim i 7 chervnya korolya Norvegiyi Gokona VII i jogo uryad bulo evakujovano do Velikoyi Britaniyi Vzyavshi Narvik britanski saperi rozpochali znishuvati portovi sporudi yaki priznachalisya dlya navantazhennya zaliznoyi rudi pid yiznih shlyahiv prichaliv j inshogo cinnogo obladnannya Harakter rujnuvan buv takim sho nimci ne mogli vikoristovuvati Narvik dlya vivezennya shvedskoyi rudi do sichnya 1941 roku Evakuaciya Na momentu pochatku evakuaciyi v rajoni Narvika bulo zoseredzheno blizko 24 500 soldativ soyuznikiv i teper zavdannyam bulo evakuyuvati yih yaknajshvidshe Koli vijska dostavlyalisya do Norvegiyi bagato britanskih torgovih suden i vijskovih korabliv zdijsnyuvali perehodi Norvezkim morem u duzhe vrazlivih konvoyah mayuchi lishe legkij konvoj Prote nimci vzagali ne reaguvali na ci peremishennya morem lishe v obmezhenij miri diyali yihni pidvodni chovni i v rezultati zhodnih vijskovih korabliv chi suden ne bulo vtracheno abo poshkodzheno na shlyahu do i z Vestfiorda i lishe odin na shlyahu do centralnoyi Norvegiyi 2 chervnya avianosci Ark Royal ta Glorios sho buli vidpravleni na prikrittya transportnih konvoyiv z timi hto evakuyuvavsya a takozh dlya vivezennya vinishuvachiv nazemnoyi aviaciyi z neznachnim radiusom diyi pribuli do uzberezhzhya Norvegiyi nezabarom pidijshli 15 vijskovih transportnih suden Bojl rozrahovuvav na te sho matime legkij krejser Sautgempton krejser PPO Koventri remontnij korabel i 10 esminciv yaki za bud yakimi pokaznikami buli nadto slabkoyu siloyu za dopomogoyu yakih mozhna bulo vpevneno zabezpechiti zahist evakuaciyu takoyi kilkosti lyudej ta cinnogo vijskovogo majna j ozbroyennya Vijska rozpochali zavantazhennya v buhti Garstada na transportni sudna odnochasno navantazhuvalasya tehnika ta majno Za p yat nochej buli vivezeni partiyi po 4 700 4 900 5100 5 200 i 4 600 lyudej Vnochi 4 chervnya z Garstada pid ohoronoyu lishe remontnogo korablya kolishnij avianosec vijshov pershij konvoj yakij skladavsya z transportnikiv britanskih Monarch of Bermuda 22 424 tonni Franconia 20 175 tonn 27 759 tonn Lankastriya 16 243 tonni polskih Batory 14 287 tonn Sobieski 11 030 tonn i 8 chervnya distavsya bez vtrat Skapa Flou V rezultati otrimannya hibnoyi informaciyi sho nimecki kapitalni korabli namagayutsya prorvatisya mizh Islandiyeyu ta Farerskimi ostrovami do Pivnichnoyi Atlantiki komanduvach Flotu Metropoliyi admiral Charlz Forbs uhvaliv rishennya negajno perekinuti golovni sili flotu linijni krejseri Rinaun ta Ripals vazhkij krejser Sasseks legkij krejser Nyukasl ta p yat esminciv yim na perehoplennya Z kapitalnih korabliv tilki linijnij korabel Veliant naodinci zalishivsya zabezpechuvati prikrittya evakuaciyi 7 chervnya drugij transportnij konvoj yakij skladavsya z britanskih 20 043 GRT Ormonde 14 982 GRT Arandora Star 14 694 GRT Royal Ulsterman 3 244 tonni Ulster Prince 3 791 tonna Ulster Monarh 3 791 tonna ta 20 021 GRT u suprovodzhenni legkih krejseriv Sautgempton i Koventri ta esminciv Bigl Dilajt Fejm Fajrdrejk i Gavelok vijshov z Garstada razom z povilnim konvoyem malih ta tihohidnih transportiv i tankeriv Blackheath Oligarch Harmattan Cromarty Firth Theseus Acrity Cotswold i Conch yaki jshli pid eskortom esminciv Errou i Veteran shlyupa Stork i 10 ozbroyenih trauleriv Togo zh dnya vazhkij krejser Devonshir z norvezkim korolem Gokonom VII princom Olafom ta norvezkim uryadom zagalom na korabli perebuvalo blizko 400 pasazhiriv vijshov z Tromse Norvezke vishe vijskove komanduvannya rozijshlosya v dumkah Karl Gustav Flejsher virishiv virushiti do Angliyi kudi z usih kinciv svitu stikalisya dobrovolci i vivezeni z Norvegiyi soldati j general Steffens pochav formuvannya novoyi norvezkoyi armiyi Ryuge zh vvazhav za krashe zalishitisya zi svoyimi pidleglimi do kincya Nechislenni odinici norvezkogo flotu sho zalishilisya pislya kampaniyi korabli ohoroni ribalstva Nordkap i Hejmdal pidvodnij choven storozhovi korabli Svalbard II Nordhav II Turodd Kvito Bortind Syurya Honningsvog Hval V i Haug III Reshta korabliv nezdatni zdijsniti perehid pidlyagali zatoplennyu Ucilili litaki pereletili na Shetlandski ostrovi do Shveciyi abo Finlyandiyi Starij avianosec Glorios prijnyavshi na bort ostannij britanskij litak z Norvegiyi vijshov u suprovodi dvoh esminciv z Bardufossa u more 15 000 soyuznih vijskovih na bortu shesti transportnih sudna ta remontnogo korablya virushili u viznachenij admiralom Korkom punkt randevu v mori za 330 km vid norvezkogo uzberezhzhya dlya podalshogo stvorennya konvoyu j ruhu do Britanskih ostroviv O 01 00 nochi 8 chervnya 1940 roku korabli Korolivskogo flotu zavershili evakuaciyu zabravshi usih kogo potribno ta virushili u vidkrite more de zustrilisya z linkorom Veliant ta esmincyami Domashnogo flotu Konvoj bez podij perejshov do Klajda Blizko 6 godini popoludni 8 chervnya nimci viyavili sho vijska soyuznikiv evakuyuvalisya sho stalo dlya nih velikim syurprizom Ditl vislav vpered rozviduvalnu grupu zi skladu bataljonu Valtera pislya chogo virishiv negajno zajnyati misto Vranci 9 chervnya pidrozdili 3 yi girskoyi diviziyi urochistim marshem uvijshli v Narvik Operaciya Yunona Dokladnishe Operaciya Yunona 8 chervnya 1940 roku poblizu beregiv Norvegiyi v hodi evakuaciyi u shvidkoplinnomu morskomu boyu z nimeckimi linijnimi korablyami Sharngorst ta Gnejzenau pid komanduvannyam vice admirala Vilgelma Marshalla buli zatopleni britanski avianosec Glorios esminci Ardent i Akasta tralshik Dzhuniper Zaginulo 1 612 lyudej Div takozhBitva za Narvik Operaciya Demon Operaciya Gannibal Operaciya Ariel Dyunkerska evakuaciya Hronologiya bitvi za Atlantiku 1939 1945 Operaciya Yunona PosilannyaOperation Alphabet i na codenames info angl Patyanin S V Vezeryubung Norvezhskaya kampaniya 1940 g M 2004 g Pod redakciej kand ist nauk M E MorozovaLiteraturaZimke Erl F Nemeckaya okkupaciya Severnoj Evropy The German Northern Theater of Operations 1940 1945 E Kac M Centrpoligraf 2005 432 s Za liniej fronta Memuary 6000 prim ISBN 5 9524 2084 2 ros Hauge Andreas 1995 Kampene i Norge 1940 Sandefjord Krigshistorisk Forlag ISBN 82 993369 0 2 norv Kristiansen Trond 2006 Fjordkrigen Sjomilitaer motstand mot den tyske invasjonsflaten i 1940 Harstad Forlaget Kristiansen ISBN 82 997054 2 8 norv PrimitkiVinoski Nimecke ugrupovannya vklyuchalo linijni korabli Sharngorst ta Gnejzenau vazhkij krejser Admiral Gipper ta esminci Z20 Karl Galster Z10 Gans Lodi Z15 Erik Shtajnbrink ta Z7 German Shojmann Dzherela Operation Alphabet i Patyanin S V Vezeryubung Norvezhskaya kampaniya 1940 g