Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 58°54′ пн. ш. 3°03′ зх. д. / 58.900° пн. ш. 3.050° зх. д.
Скапа-Флоу (англ. Scapa Flow, давньоісл. Skalpaflói) — гавань у Шотландії на Оркнейських островах, на південь від острова Мейнленд. Має площу 360 км², захищена з боку моря кількома островами, завглибшки до 50 м, піщане дно. Має достатню місткість для розміщення великої кількості суден значних розмірів і вважається однією з найзручніших природних гаваней у світі.
Близько тисячі років тому вікінги вже входили до Скапа-Флоу; під час Першої та Другої світових воєн тут базувалися головні сили британського військово-морського флоту — Гранд-Фліт.
21 червня 1919 року у Скапа-Флоу був затоплений власними екіпажами німецький Флот відкритого моря через небажання віддавати його переможцям у Першій світовій війні як репарації союзникам.
База Скапа-Флоу закрита в 1956 році. Нині гавань має популярність серед любителів підводного плавання з аквалангом.
XIX століття
За часів континентальної блокади Скапа-Флоу слугувала збірним пунктом для караванів транспортних суден, що вирушали в європейські порти. Для оборони островів від наполеонівського десанту були збудовані так звані Вежі Мартелло (генуезькі башти) — невеликі кам'яні форти з обертовими гарматними платформами за зразком генуезького укріплення на корсиканському мисі Мартелло, з якими британський флот зіткнувся в бою в 1794 році.
Перша світова війна
У 1904 році Адміралтейство вперше розглянуло питання про перебазування головних сил з Ла-Маншу на північ, в Шотландію. База на півночі виводила головні сили з-під загрози блокади вузької протоки зростаючими німецькими морськими силами, і дозволила б оперативно контролювати все Північне море. Згідно з британською морською доктриною, виробленою незадовго до війни та , базування головних сил у Скапа-Флоу, поза радіусом ефективної дії німецьких підводних човнів, повинно було замкнути в його портах — що й сталося під час війни.
Обговорювалися бази в Росайті та до 1914 року не були укріплені, тому при мобілізації 28-29 липня 1914 року лінійні кораблі Першого флоту перебазувалися в Скапа-Флоу, добре відому по передвоєнним навчань (і також не укріплену) і та з оголошенням війни взяли бойове ім'я Гранд-Фліт. Лінійні крейсери перебазувалися в Росайт. Надалі саме Скапа-Флоу, з площею басейну понад 200 км², стала головною базою флоту.
З ініціативи адмірала Джелліко на островах були терміново обладнані позиції берегової артилерії та мінні поля, а протоки між островами — прикриті протичовновими загородженнями (бони та Блокшиви).
Двічі, у 1914 і 1918 роках, німецькі підводні човни проривалися всередину гавані, але обидва були знищені, не завдавши шкоди британським кораблям. 23 листопада 1914 року під командуванням , прилаштувався за кормою транспорту, що входив до бази, пройшов через розведені протичовнові мережі, але бувши атакованим і протараненим британським тральником, незабаром затонув. 18 жовтня 1918 року під командуванням , що намагався проникнути в гавань тим же маршрутом, був виявлений за допомогою підводних гідрофонів і підірваний дистанційно керованої міною.
Успішнішими були мінні постановки німецьких підводників. 5 червня 1916 року на міні, виставленій поблизу Оркнейських островів, загинув, вийшовши зі Скапа-Флоу, крейсер «Гемпшир». Разом з екіпажем загинув прямуючи до Архангельська фельдмаршал ; врятувалося лише 12 чоловік.
9 липня 1917 року стався вибух порохових погребів лінкора «Венгард», що стояв на якорі в гавані. Лінкор разом із 843 моряками затонув практично миттєво. Причина вибуху не була встановлена точно; найбільш ймовірна версія — непомічене самозаймання вугільного пилу в бункерах, що перекинулося на сусідні відсіки.
Події 21 червня 1919
Німеччина прийняла умови Комп'єнського перемир'я 11 листопада 1918 року. За умовами перемир'я, весь німецький флот з екіпажами повинен був бути інтернований до підписання мирного договору в нейтральних портах.
Пропозиції інтернувати флот в Іспанії та Норвегії прийняті не були, і на вимогу англійців флот із 74 вимпелів під командуванням адмірала , конвойований Гранд-Флітом, перебазувався в Скапа-Флоу. 21 листопада 1918 року німецькі кораблі спустили прапори, а до 27 листопада вони були зібрані і роззброєні на стоянці в затоці Гаттер-Бей, під прицілом британських лінкорів. Німецькі екіпажі, загальною чисельністю понад 20 000 осіб, було скорочено вчетверо протягом грудня 1918 року.
Відрізаний від джерел інформації адмірал Ройтер справедливо вважав, що рано чи пізно англійці захоплять його кораблі — повернення під німецьким прапором видавалося неможливим. У червні 1919 року (перемир'я минало 23 червня) німецькі офіцери підготували кораблі до термінового затоплення, чекаючи лише відходу зі Скапа-Флоу лінкорів Гранд-Фліту. 21 червня 1919 року, о 10:30 ранку, Ройтер дав умовний сигнал на відкриття кінгстонів. Він був виконаний всіма кораблями, крім флагманського «Емдена»: до нього була пришвартована британська плавбаза, і адмірал волів тримати англійців, щоб вони не знали якомога довше. До 17:00 затонув весь німецький флот, за винятком викинутого на берег лінкору «Баден», трьох легких крейсерів і 16 міноносців. 9 німецьких матросів загинули, коли британці намагались зупинити затоплення. Ройтер покарання уникнув.
Підйом затонулих кораблів
1924 року торговець металобрухтом (1883—1959), що ніколи раніше не займався підйомом суден, викупив у британського Адміралтейства права на підйом частини затонулих німецьких кораблів (26 міноносців і 2 лінкори) за 24 000 фунтів. Раніше Адміралтейство дійшло до висновку про неможливість рятувальної операції і легко розлучилося з непотрібними «активами». За вісім років Кокс зумів створити нові технології підйому та підійняв на поверхню понад 40 кораблів, але справа так і не стала прибутковою.
Перший корабель, міноносець V-70 водотоннажністю 750 т, що лежав на мілководді, Кокс підійняв 1 серпня 1924 року, причому виявилося, що місцеві жителі вже зняли з корабля все цінне. Надалі і сам Кокс «запозичив» вугілля з бункерів потоплених суден. За два роки команда Кокса підійняла 25 міноносців; в 1926 році на підйом кожного йшло всього 4 дні.
Спроба підняти з дна лінійний крейсер «Гінденбург» (повна водотоннажність 30 707 т) у 1926 році закінчилася катастрофою; друга спроба 1930 року виявилася успішною. 1927 року з третьої спроби був піднятий «Мольтке», 1928 року — «Кайзер» і «Зейдліц», 1931 року — «Фон дер Танн» і «Принц-регент Луітпольд». У тому ж 1931 році сам Кокс перестав займатися підйомом; його наступники 1933 року підійняли лінкор «Дер Гроссер Курфюрст», у 1934 році — «Байерн» і в 1939 — «Дерфлінгер». Обробили на метал тільки 7 років потому. Підняті кораблі буксирувалися в Росайт (поблизу Единбурга) і там обробляли на метал.
На дні гавані залишаються лінкори «Кеніг», «Маркграф», «Кронпринц Вільгельм» і 4 легких крейсери.
Друга світова війна
14 жовтня 1939 року німецька U-47 під командуванням Гюнтера Пріна, спеціально відібраного для атаки на Скапа-Флоу адміралом Деніцем, проникла в гавань через протоку Кірк-Саунд, перегороджену трьома блокшивами. Перший залп U-47 припав на британський лінкор «Ройял Оук», одна торпеда потрапила в ціль, але лінкор залишився на плаву. Другий залп — кормовим торпедним апаратом — пройшов мимо, третій — трьома торпедами — призвів до загибелі лінкора і 833 осіб із його екіпажу. 386 моряків врятувалися. U-47 повернувся у Вільгельмсгафен 17 жовтня. 1942 року газети США повідомили, що Пріна наводив на ціль німецький агент Альфред Верінг, що жив на островах і втік після атаки на іншому підводному човні, але ці відомості виявилися помилковими.
За підсумками розслідування позбувся своєї посади комендант островів, адмірал Вілфред Френч. Загородження блокшивами були визнані неефективними, і замість них британці руками італійських військовополонених побудували так звані бар'єри Черчилля (англ. Churchill barriers) — кам'яні греблі через малі протоки у східній частині Скапа-Флоу. Система дамб загальною завдовжки 2,3 км, розпочата будівництвом у травні 1940 року, була завершена тільки в 1944 році.
Сучасність
У 1956 році база ВМС у Скапа-Флоу була закрита. 1962 року уряди Німеччини та Великої Британії остаточно врегулювали права на останки затоплених німецьких суден — Німеччина їх офіційно продала через 42 роки після загибелі.
На острові Хой у будівлі колишньої флотської нафтобази діє експозиція для відвідувачів.
Доступ аквалангістів до останків лінкорів «Ройял Оук» і «Венгард» заборонено — це одні із 16 підводних братських могил, що охороняються британськими законами. Доступ аквалангістів до останків німецького флоту дозволений, але плавці не в праві проникати всередину кораблів або забирати з собою що-небудь знайдене на кораблях і в радіусі 100 м від них. Занурення на німецькі лінкори, що лежать на глибинах до 43 м, класифікуються як середньо-складні.
Цікаві факти
Ім'ям Скапа-Флоу названі:
- Один із сортів шотландського віскі
- Фолк-група з Німеччини, що грає шотландську музику.
Галерея
-
![image]()
Карта Скапа-Флоу 1916 року -
![image]()
Затока Скапа-Флоу, фотографія з повітря -
![image]()
Фрагмент битого посуду британського флоту, знайдений у водах Скапа-Флоу -
![image]()
Фрагмент битого посуду німецького флоту, знайдений у водах Скапа-Флоу -
![image]()
Панорама зі східної частини Скапа-Флоу -
![image]()
Лінкор "Royal Oak", 1937 рік -
![image]()
Крейсер "Karlsruhe", 1914 рік -
![image]()
Фото NH 59665 із британського дирижабля NS8, що супроводжує німецький флот у Скапа-Флоу, 21 листопада 1918 року
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скапа-Флоу |
Джерела
- Про загиблих в Скапа-Флоу
- Підйом затонулих кораблів
- Сайт про Скапа-Флоу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 58 54 pn sh 3 03 zh d 58 900 pn sh 3 050 zh d 58 900 3 050 Skapa Flou angl Scapa Flow davnoisl Skalpafloi gavan u Shotlandiyi na Orknejskih ostrovah na pivden vid ostrova Mejnlend Maye ploshu 360 km zahishena z boku morya kilkoma ostrovami zavglibshki do 50 m pishane dno Maye dostatnyu mistkist dlya rozmishennya velikoyi kilkosti suden znachnih rozmiriv i vvazhayetsya odniyeyu z najzruchnishih prirodnih gavanej u sviti Karta Skapa Flou Blizko tisyachi rokiv tomu vikingi vzhe vhodili do Skapa Flou pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen tut bazuvalisya golovni sili britanskogo vijskovo morskogo flotu Grand Flit 21 chervnya 1919 roku u Skapa Flou buv zatoplenij vlasnimi ekipazhami nimeckij Flot vidkritogo morya cherez nebazhannya viddavati jogo peremozhcyam u Pershij svitovij vijni yak reparaciyi soyuznikam Baza Skapa Flou zakrita v 1956 roci Nini gavan maye populyarnist sered lyubiteliv pidvodnogo plavannya z akvalangom XIX stolittyaVnutrishnya budova vezhi Martello Za chasiv kontinentalnoyi blokadi Skapa Flou sluguvala zbirnim punktom dlya karavaniv transportnih suden sho virushali v yevropejski porti Dlya oboroni ostroviv vid napoleonivskogo desantu buli zbudovani tak zvani Vezhi Martello genuezki bashti neveliki kam yani forti z obertovimi garmatnimi platformami za zrazkom genuezkogo ukriplennya na korsikanskomu misi Martello z yakimi britanskij flot zitknuvsya v boyu v 1794 roci Persha svitova vijnaU 1904 roci Admiraltejstvo vpershe rozglyanulo pitannya pro perebazuvannya golovnih sil z La Manshu na pivnich v Shotlandiyu Baza na pivnochi vivodila golovni sili z pid zagrozi blokadi vuzkoyi protoki zrostayuchimi nimeckimi morskimi silami i dozvolila b operativno kontrolyuvati vse Pivnichne more Zgidno z britanskoyu morskoyu doktrinoyu viroblenoyu nezadovgo do vijni ta bazuvannya golovnih sil u Skapa Flou poza radiusom efektivnoyi diyi nimeckih pidvodnih chovniv povinno bulo zamknuti v jogo portah sho j stalosya pid chas vijni Obgovoryuvalisya bazi v Rosajti ta do 1914 roku ne buli ukripleni tomu pri mobilizaciyi 28 29 lipnya 1914 roku linijni korabli Pershogo flotu perebazuvalisya v Skapa Flou dobre vidomu po peredvoyennim navchan i takozh ne ukriplenu i ta z ogoloshennyam vijni vzyali bojove im ya Grand Flit Linijni krejseri perebazuvalisya v Rosajt Nadali same Skapa Flou z plosheyu basejnu ponad 200 km stala golovnoyu bazoyu flotu Z iniciativi admirala Dzhelliko na ostrovah buli terminovo obladnani poziciyi beregovoyi artileriyi ta minni polya a protoki mizh ostrovami prikriti protichovnovimi zagorodzhennyami boni ta Blokshivi Dvichi u 1914 i 1918 rokah nimecki pidvodni chovni prorivalisya vseredinu gavani ale obidva buli znisheni ne zavdavshi shkodi britanskim korablyam 23 listopada 1914 roku pid komanduvannyam prilashtuvavsya za kormoyu transportu sho vhodiv do bazi projshov cherez rozvedeni protichovnovi merezhi ale buvshi atakovanim i protaranenim britanskim tralnikom nezabarom zatonuv 18 zhovtnya 1918 roku pid komanduvannyam sho namagavsya proniknuti v gavan tim zhe marshrutom buv viyavlenij za dopomogoyu pidvodnih gidrofoniv i pidirvanij distancijno kerovanoyi minoyu Uspishnishimi buli minni postanovki nimeckih pidvodnikiv 5 chervnya 1916 roku na mini vistavlenij poblizu Orknejskih ostroviv zaginuv vijshovshi zi Skapa Flou krejser Gempshir Razom z ekipazhem zaginuv pryamuyuchi do Arhangelska feldmarshal vryatuvalosya lishe 12 cholovik 9 lipnya 1917 roku stavsya vibuh porohovih pogrebiv linkora Vengard sho stoyav na yakori v gavani Linkor razom iz 843 moryakami zatonuv praktichno mittyevo Prichina vibuhu ne bula vstanovlena tochno najbilsh jmovirna versiya nepomichene samozajmannya vugilnogo pilu v bunkerah sho perekinulosya na susidni vidsiki Podiyi 21 chervnya 1919Linijnij krejser Zejdlic Nimechchina prijnyala umovi Komp yenskogo peremir ya 11 listopada 1918 roku Za umovami peremir ya ves nimeckij flot z ekipazhami povinen buv buti internovanij do pidpisannya mirnogo dogovoru v nejtralnih portah Propoziciyi internuvati flot v Ispaniyi ta Norvegiyi prijnyati ne buli i na vimogu anglijciv flot iz 74 vimpeliv pid komanduvannyam admirala konvojovanij Grand Flitom perebazuvavsya v Skapa Flou 21 listopada 1918 roku nimecki korabli spustili prapori a do 27 listopada voni buli zibrani i rozzbroyeni na stoyanci v zatoci Gatter Bej pid pricilom britanskih linkoriv Nimecki ekipazhi zagalnoyu chiselnistyu ponad 20 000 osib bulo skorocheno vchetvero protyagom grudnya 1918 roku Vidrizanij vid dzherel informaciyi admiral Rojter spravedlivo vvazhav sho rano chi pizno anglijci zahoplyat jogo korabli povernennya pid nimeckim praporom vidavalosya nemozhlivim U chervni 1919 roku peremir ya minalo 23 chervnya nimecki oficeri pidgotuvali korabli do terminovogo zatoplennya chekayuchi lishe vidhodu zi Skapa Flou linkoriv Grand Flitu 21 chervnya 1919 roku o 10 30 ranku Rojter dav umovnij signal na vidkrittya kingstoniv Vin buv vikonanij vsima korablyami krim flagmanskogo Emdena do nogo bula prishvartovana britanska plavbaza i admiral voliv trimati anglijciv shob voni ne znali yakomoga dovshe Do 17 00 zatonuv ves nimeckij flot za vinyatkom vikinutogo na bereg linkoru Baden troh legkih krejseriv i 16 minonosciv 9 nimeckih matrosiv zaginuli koli britanci namagalis zupiniti zatoplennya Rojter pokarannya uniknuv Pidjom zatonulih korablivOdin iz bar yeriv Cherchillya 1924 roku torgovec metalobruhtom 1883 1959 sho nikoli ranishe ne zajmavsya pidjomom suden vikupiv u britanskogo Admiraltejstva prava na pidjom chastini zatonulih nimeckih korabliv 26 minonosciv i 2 linkori za 24 000 funtiv Ranishe Admiraltejstvo dijshlo do visnovku pro nemozhlivist ryatuvalnoyi operaciyi i legko rozluchilosya z nepotribnimi aktivami Za visim rokiv Koks zumiv stvoriti novi tehnologiyi pidjomu ta pidijnyav na poverhnyu ponad 40 korabliv ale sprava tak i ne stala pributkovoyu Pershij korabel minonosec V 70 vodotonnazhnistyu 750 t sho lezhav na milkovoddi Koks pidijnyav 1 serpnya 1924 roku prichomu viyavilosya sho miscevi zhiteli vzhe znyali z korablya vse cinne Nadali i sam Koks zapozichiv vugillya z bunkeriv potoplenih suden Za dva roki komanda Koksa pidijnyala 25 minonosciv v 1926 roci na pidjom kozhnogo jshlo vsogo 4 dni Sproba pidnyati z dna linijnij krejser Gindenburg povna vodotonnazhnist 30 707 t u 1926 roci zakinchilasya katastrofoyu druga sproba 1930 roku viyavilasya uspishnoyu 1927 roku z tretoyi sprobi buv pidnyatij Moltke 1928 roku Kajzer i Zejdlic 1931 roku Fon der Tann i Princ regent Luitpold U tomu zh 1931 roci sam Koks perestav zajmatisya pidjomom jogo nastupniki 1933 roku pidijnyali linkor Der Grosser Kurfyurst u 1934 roci Bajern i v 1939 Derflinger Obrobili na metal tilki 7 rokiv potomu Pidnyati korabli buksiruvalisya v Rosajt poblizu Edinburga i tam obroblyali na metal Na dni gavani zalishayutsya linkori Kenig Markgraf Kronprinc Vilgelm i 4 legkih krejseri Druga svitova vijnaManevruvannya U 47 bilya Skapa Flou 14 zhovtnya 1939 roku nimecka U 47 pid komanduvannyam Gyuntera Prina specialno vidibranogo dlya ataki na Skapa Flou admiralom Denicem pronikla v gavan cherez protoku Kirk Saund peregorodzhenu troma blokshivami Pershij zalp U 47 pripav na britanskij linkor Rojyal Ouk odna torpeda potrapila v cil ale linkor zalishivsya na plavu Drugij zalp kormovim torpednim aparatom projshov mimo tretij troma torpedami prizviv do zagibeli linkora i 833 osib iz jogo ekipazhu 386 moryakiv vryatuvalisya U 47 povernuvsya u Vilgelmsgafen 17 zhovtnya 1942 roku gazeti SShA povidomili sho Prina navodiv na cil nimeckij agent Alfred Vering sho zhiv na ostrovah i vtik pislya ataki na inshomu pidvodnomu chovni ale ci vidomosti viyavilisya pomilkovimi Za pidsumkami rozsliduvannya pozbuvsya svoyeyi posadi komendant ostroviv admiral Vilfred French Zagorodzhennya blokshivami buli viznani neefektivnimi i zamist nih britanci rukami italijskih vijskovopolonenih pobuduvali tak zvani bar yeri Cherchillya angl Churchill barriers kam yani grebli cherez mali protoki u shidnij chastini Skapa Flou Sistema damb zagalnoyu zavdovzhki 2 3 km rozpochata budivnictvom u travni 1940 roku bula zavershena tilki v 1944 roci SuchasnistBudivlya kolishnoyi flotskoyi naftobazi na ostrovi Hoj de diye ekspoziciya U 1956 roci baza VMS u Skapa Flou bula zakrita 1962 roku uryadi Nimechchini ta Velikoyi Britaniyi ostatochno vregulyuvali prava na ostanki zatoplenih nimeckih suden Nimechchina yih oficijno prodala cherez 42 roki pislya zagibeli Na ostrovi Hoj u budivli kolishnoyi flotskoyi naftobazi diye ekspoziciya dlya vidviduvachiv Dostup akvalangistiv do ostankiv linkoriv Rojyal Ouk i Vengard zaboroneno ce odni iz 16 pidvodnih bratskih mogil sho ohoronyayutsya britanskimi zakonami Dostup akvalangistiv do ostankiv nimeckogo flotu dozvolenij ale plavci ne v pravi pronikati vseredinu korabliv abo zabirati z soboyu sho nebud znajdene na korablyah i v radiusi 100 m vid nih Zanurennya na nimecki linkori sho lezhat na glibinah do 43 m klasifikuyutsya yak seredno skladni Cikavi faktiIm yam Skapa Flou nazvani Odin iz sortiv shotlandskogo viski Folk grupa z Nimechchini sho graye shotlandsku muziku GalereyaKarta Skapa Flou 1916 roku Zatoka Skapa Flou fotografiya z povitrya Fragment bitogo posudu britanskogo flotu znajdenij u vodah Skapa Flou Fragment bitogo posudu nimeckogo flotu znajdenij u vodah Skapa Flou Panorama zi shidnoyi chastini Skapa Flou Linkor Royal Oak 1937 rik Krejser Karlsruhe 1914 rik Foto NH 59665 iz britanskogo dirizhablya NS8 sho suprovodzhuye nimeckij flot u Skapa Flou 21 listopada 1918 rokuDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Skapa Flou Orknejski ostroviDzherelaPro zagiblih v Skapa Flou Pidjom zatonulih korabliv Sajt pro Skapa Flou