Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фінляндія в Другій світовій війні важлива частина історії Фінляндії що охоплює часові рамки Другої світової війни Фінськ

Фінляндія в Другій світовій війні

Фінляндія в Другій світовій війні

Фінляндія в Другій світовій війні — важлива частина історії Фінляндії, що охоплює часові рамки Другої світової війни.

image
Фінські вояки піднімають прапор 27 квітня 1945 року на потрійному стику між Норвегією, Швецією та Фінляндією, чим знаменують кінець Другої світової війни у Фінляндії

На початку Другої світової війни Фінляндія вела оборонну війну проти Радянського Союзу, згодом воювала проти СРСР на боці нацистської Німеччини, а наприкінці війни перейшла на бік антигітлерівської коаліції, спільно з якою боролася вже проти Німеччини.

Першими двома великими військовими конфліктами, в яких Фінляндія взяла безпосередню участь, були оборонна Зимова війна проти вторгнення Радянського Союзу в 1939 році та подальша наступальна т. зв. «війна-продовження» разом із Німеччиною та іншими державами Осі проти Совітів у 1941—1944 роках. Третім конфліктом була Лапландська війна проти Німеччини в 1944—1945 роках, яка сталася після підписання Московського перемир'я із союзними державами, що передбачало вигнання нацистських німецьких військ із території Фінляндії.

До кінця військових дій Фінляндія залишалася незалежною країною, проте їй довелося погодитися на «фінляндизацію» та поступитися майже 10% своєї території, включаючи Війпурі (друге (Реєстр населення) або четверте (Церковно-цивільний реєстр) за величиною місто Фінляндії залежно від даних перепису), виплатити велику суму воєнних репарацій Радянському Союзу і офіційно визнати часткову відповідальність за «війну-продовження».

Передісторія

Становлення фінської незалежності

image
Велике князівство Фінляндське як називалася країна до 1917 року

1809 року Російська імперія захопила Фінляндію у Швеції під час Фінської війни. Фінляндія вступила в особисту унію з Російською імперією як велике герцогство з розлогою автономією. У добу російського панування країна загалом процвітала. 6 грудня 1917 року, під час громадянської війни в Росії, фінський парламент (Едускунта) проголосив незалежність від Росії, що було прийнято більшовицьким урядом 31 грудня. У січні 1918 року «Едускунта» наказала генералу Карлу Маннергейму скористатися місцевою фінською Білою гвардією і роззброїти фінську Червону гвардію та російські війська по всій країні. Цей процес розпочався 27 січня і призвів до початку громадянської війни у Фінляндії.

Після того, як посипався Східний фронт і провалилися мирні переговори між більшовиками та Німеччиною, німецькі війська вдерлися в країну й окупували Гельсінкі та всю Фінляндію. Червоних політиків було розгромлено, а вцілілих піддано терору, під час якого загинуло щонайменше 12 000 людей. Новий уряд з Юхо Кусті Паасіківі на посаді прем'єр-міністра проводив пронімецьку політику та прагнув анексувати Східну Карелію, більшість населення якої було фінськомовним, незважаючи на те, що вона ніколи не була частиною Фінляндії.

Тартуський договір

Докладніше: Тартуський мирний договір між РСФРР та Фінляндією

Після падіння монархії Гогенцоллернів 9 листопада 1918 року Польща, Естонія, Латвія та Литва стали незалежними, німецькі війська залишили Фінляндію, а Балтійське море патрулювали британські кораблі. «Едускунта» обрала Маннергейма регентом, а політика Фінляндії стала прихильною до Антанти, західні держави якої вв'язалися в громадянську війну в Росії (7 листопада 1917 — 16 червня 1923). Маннергейм виступав за інтервенцію проти більшовиків, але підозра до білих росіян, які відмовилися визнати незалежність Фінляндії, призвела до зупинки його агресивної політики, а потім фінським військовим діям завадила перемога у Росії більшовиків.

Делегацію в естонське місто Тарту очолив Паасіківі, якому доручили встановити кордон від Ладозького озера на півдні через Онезьке озеро до Білого моря на півночі. Важливість Мурманської залізниці, побудованої 1916 року, змусила радянську делегацію відкинути пропозицію щодо кордону з Фінляндією, і договір від 14 жовтня 1920 року визнав угоду про кордон, згідно з якою Фінляндія отримала район Петсамо, північноморський порт Петсамо, вихід до Північного Льодовитого океану і кордон приблизно такий самий, як у колишнього Великого князівства Фінляндського. Від претензій на райони Східної Карелії відмовилися, а Радянський Союз погодився не пересувати південно-східну ділянку фінського кордону далі на захід від Петрограда.

Зимова війна

Докладніше: Зимова війна та Лінія Маннергейма

У міжвоєнний період відносини між Фінляндією та Радянським Союзом були напруженими. Певні кола у Фінляндії підтримували мрію про «Велику Фінляндію», яка б охоплювала й контрольовану Радянським Союзом частину Карелії. У свою чергу, в радянського керівництва викликала занепокоєння близькість фінського кордону до Ленінграда. 23 серпня 1939 року нацистська Німеччина і СРСР підписали пакт Молотова — Ріббентропа, який включав таємне положення про розмежування, де Фінляндію віднесли до радянської сфери впливу.

12 жовтня Радянський Союз почав переговори з Фінляндією щодо належності Карельського перешийка, півострова Ханко та різних островів у Фінській затоці попри те, що все вище перелічене фіни вважали своєю територією. Домовленості досягнуто не було. 26 листопада СРСР звинуватив фінську армію в обстрілі села Майніла. Пізніше було встановлено, що радянські війська фактично обстріляли своє власне село, щоб створити привід для виходу з договору про ненапад з Фінляндією. 30 листопада 1939 року СРСР напав на Фінляндію. Напад засудила Ліга Націй, і в результаті 14 грудня Радянський Союз виключили з цієї організації.

image
Перший етап Зимової війни

Метою вторгнення було визволення «червоних фінів» і зрештою приєднання Фінляндії до Радянського Союзу. З цією метою в Терійокі було створено маріонетковий уряд Фінляндської Демократичної Республіки під керівництвом вигнанця О. В. Куусінена. Першою атакою 30 листопада 1939 року було повітряне бомбардування міста Гельсінкі з допоміжними атаками по всьому фінсько-радянському кордону. Це призвело до блискавичного згуртування колись глибоко розділеного фінського народу з метою захисту своїх домівок і країни без необхідності проведення референдумів.

Стратегічними цілями Червоної Армії були розрізання Фінляндії навпіл і захоплення Петсамо на півночі та Гельсінкі на півдні. Керівник Ленінградського військового округу Андрій Жданов замовив у Дмитра Шостаковича святкову п'єсу «Сюїта на фінські теми», яка мала бути виконана під час параду оркестрів Червоної Армії в Гельсінкі. Ще під час попередніх переговорів Радянський Союз нарощував свої сили на кордоні, виставивши таким чином чотири армії у складі 16 дивізій, а ще три були виведені на позиції; тим часом фінська армія мала лише 9 малих дивізій. Радянські війська також мали величезну перевагу в кількості розгорнутих бронетанкових і авіаційних підрозділів. Фінам довелося боронити кордон завдовжки близько 1287 км, що поставило їх у суттєво невигідне становище.

Зимова війна велася в три етапи: початковий радянський наступ, коротке затишшя і потім відновлення радянського наступу. Війна йшла переважно у трьох районах. Карельський перешийок і район Ладозького озера були головним осередком радянських військових зусиль. У цьому районі було застосовано «кліщі»: одна з їх клешень зв'язала боями фінські війська на перешийку, тоді як друга обігнула Ладозьке озеро, намагаючись оточити оборонців противника. Потім ці сили мали просунутися до міста Війпурі та захопити його. Другий фронт проходив у центральній Карелії, де радянським військам належало просунутися до міста Оулу, розрізавши країну навпіл. Нарешті, наступ з півночі мав на меті захопити район Петсамо. До кінця грудня радянські війська загрузли, а два головні фронти зупинилися, оскільки фіни контратакували з більшою силою, ніж очікувалося. Після провалу двох із трьох наступальних операцій до кінця грудня радянський штаб наказав припинити бойові дії. До 27 грудня було помічено, що червоноармійці окопалися на Карельському перешийку. На півночі фінів було відкинуто до Наутсі, але з підкріпленнями вони змогли захопити висоту та зупинити просування радянських військ на південь від Петсамо. У цей період фіни переслідували колони постачання та здійснювали набіги на укріплені радянські позиції. У січні 1940 року настало затишшя, коли радянська армія переоцінювала свою стратегію, переозброювалася та поповнювала запаси. 29 січня Молотов поклав край маріонетковому уряду Терійокі та визнав уряд Рюті-Таннера законним урядом Фінляндії, повідомивши йому, що СРСР бажає вести мирні переговори.

Останній етап розпочався в лютому 1940 року з великого артилерійського обстрілу, який почався 2 числа і тривав до 11-го, супроводжуючись розвідувальними нальотами на ключові цілі. Радянська сторона, підтягнувши нову техніку й матеріали та почавши використовувати тактику ротації військ із резерву на фронт, підтримувала постійний тиск на фінських оборонців. Здавалося, що Червона Армія мала невичерпну кількість боєприпасів і спорядження, оскільки атакам завжди передували обстріли, за якими йшли нальоти, а потім на передові позиції супротивника насувалася піхота. Фінське військове командування та державне керівництво збагнули, що їхня єдина надія на збереження своєї нації полягала в переговорах із Москвою на предмет мирного договору.

Стійкість фінського народу, як військовиків, так і цивільних, перед лицем на порядок чисельнішого противника викликала у всьому світі велику симпатію до країни; однак матеріальна підтримка з боку інших країн була дуже обмеженою, оскільки жоден із сусідів Фінляндії не бажав кидати свої війська у війну проти СРСР.

У середині лютого в Гельсінкі було надіслано мирну пропозицію за авторством Молотова. Він висунув до Фінляндії суворі вимоги поступитися великою часткою своїх земель. Необхідність дипломатичного розв'язання стала ще очевиднішою після того, як радянські війська прорвали фінську оборонну лінію на Карельському перешийку та рушили до Війпурі. Фінський уряд за посередництва нейтральної Швеції запропонував мир. За припинення війни СРСР зажадав 10% території Фінляндії та право розташування на її території своєї військово-морської бази. Фінляндія прийняла ці умови. До того ж 28 лютого Молотов перетворив свою ранішу пропозицію на ультиматум зі строком дії 48 годин, що змушувало фінське керівництво вирішувати швидко. 12 березня 1940 року було підписано Московський мирний договір, наступного дня військові дії було припинено. За умовами договору Фінляндія передавала Союзу 9% своєї території. Це була більша територія, ніж вимагала радянська влада від самого початку.

Тимчасовий мир

image
Поступки Фінляндії під час Зимової війни.

У Фінляндії закінчення війни на умовах Радянського Союзу схвалили далеко не всі. Період миру, навіть після його оголошення у березні 1940 року, загалом фіни розглядали як тимчасовий. Настав час шалених дипломатичних зусиль і переозброєння. Радянський Союз продовжував посилений тиск на Фінляндію, прискорюючи таким чином її зусилля щодо підвищення безпеки держави. Були спроби домовитися про оборону зі Швецією та Сполученим Королівством, але політична та військова ситуація в контексті Другої світової війни зводила ці зусилля нанівець.

Згодом Фінляндія звернулася по військову допомогу до нацистської Німеччини — агресія СРСР підштовхнула нейтральну сусідку Радянського Союзу до тіснішого співробітництва з Третім Райхом. Співпраця між двома державами особливо пожвавішала з наближенням нападу Німеччини на Радянський Союз (план «Барбаросса»). Німецькі війська прибули у Фінляндію та зайняли позиції, здебільшого в Лапландії, звідки мали вдертися в Радянський Союз.

Продовження війни

Докладніше: Радянсько-фінська війна (1941—1944)

22 червня 1941 року розпочалася операція «Барбаросса». 25 червня СРСР почав повітряний наліт на фінські міста та комунікації, після чого Фінляндія оголосила нападникові війну та дозволила дислокованим у Фінляндії німецьким військам розгорнути наступальні воєнні дії, чим розпочала зі свого боку «відплатну війну» за повернення анексованих територій. На деякий час це вдалося, та після перелому на східному фронті Другої світової війни Фінляндія була вимушена піти на перемовини з СРСР, за результатами мирної угоди з яким останній не тільки остаточно закріпив за собою раніше загарбані ним землі, а й добився від Фінляндії нових територіальних поступок, виплати репарацій та засудження власних урядовців за «розпалювання війни».

Московське перемир'я

Докладніше: Московське перемир'я

Лапландська війна

Докладніше: Лапландська війна

Примітки

  1. Статистика Фінляндії (1940)
  2. Vehviläinen, 2002, с. 5—7.
  3. Vehviläinen, 2002, с. 7—10.
  4. League of nations' expulsion of the USSR 14 December 1939. League of Nations, Official Journal 1939, p. 506 (Council Resolution); p. 540 (Assembly Resolution.) RESOLUTION Adopted by the Council of the League of Nations, 14 December 1939
  5. Zeiler & DuBois 2013, p. 210
  6. Vehviläinen 2002, p. 70
  7. Manninen (2008), pp. 37, 42, 43, 46, 49
  8. Rentola (2003) pp. 188–217
  9. Ravasz (2003) p. 3
  10. Clemmesen and Faulkner (2013) p. 76
  11. Zeiler and DuBois (2012) p. 210
  12. Reiter (2009), p. 124
  13. Warner, p.147
  14. Jakobson, p.157
  15. Chew, p.6
  16. Edwards, 2006, с. 98.
  17. Warner, p.148
  18. Warner, p.150
  19. Chew, p.70
  20. Chew, p.71
  21. Warner, p.153
  22. Trotter (2002), pp. 234–235
  23. Enkenberg, p.215
  24. Warner, p.155
  25. Chew, p.146
  26. Warner, p.157
  27. Jakobson, p.239
  28. Сергій Рябенко (08.05.2020). «Ихтамнеты» Другої світової війни. Збруч. Процитовано 25 грудня 2022.
  29. Jakobson, p.238
  30. Upton, Anthony F. Finland in Crisis 1940–1941: A Study in Small-Power Politics. Ithaca, NY, Cornell University Press, 1965, p. 35

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фінляндія в Другій світовій війні
  • (англ.)
  • (англ.)
  • The Battles of the Winter War (англ.)
  • Jaeger Platoon: Finnish Army 1918–1945 Web Site (англ.)

Література

  • Chew, Allen F.. The White Death. East Lansing, MI, Michigan University State Press, 1971
  • Condon, Richard W. The Winter War: Russia against Finland. New York: Ballantine Books, 1972.
  • Enkenberg, Ilkka (2020). Talvisota Väreissä (фін.). Readme.fi. ISBN .
  • Forster, Kent. "Finland's Foreign Policy 1940–1941: An Ongoing Historiographic Controversy," Scandinavian Studies (1979) 51#2 pp 109–123
  • Jakobson, Max. The Diplomacy of the Winter War. Cambridge, MA, Harvard University Press, 1961.
  • Polvinen, Tuomo. "The Great Powers and Finland 1941–1944," Revue Internationale d'Histoire Militaire (1985), Issue 62, pp 133–152.
  • Statistics Finland (1941). Suomenmaan Tilastollinen Vuosikirja 1940 [Фінський статистичний щорічник 1940] (PDF) (фінською) . с. 14—15.
  • Upton, Anthony F. Finland in Crisis 1940–1941: A Study in Small-Power Politics (Cornell University Press, 1965)
  • Vehviläinen, O (2002). Finland in the Second World War: Between Germany and Russia. Translated by: G. McAlester. London: Palgrave Macmillan. ISBN .
  • Warner, Oliver. Marshal Mannerheim and the Finns. Helsinki, Otava Publishing Co., 1967

Додаткова література

  • Chew, Allen F. The White Death: The Epic of the Soviet-Finnish Winter War (Michigan: Michigan State university press, 1971)
  • Kelly, Bernard. "Drifting Towards War: The British Chiefs of Staff, the USSR and the Winter War, November 1939 – March 1940." Contemporary British History (2009) 23#3 pp: 267–291.
  • Kinnunen, Tiina; Kivimäki, Ville, ред. (2012). Finland in World War II: History, Memory, Interpretations. Leiden: BRILL. ISBN .
  • Krosby, H. Peter. Finland, Germany, and the Soviet Union, 1940-1941: The Petsamo Dispute (University of Wisconsin Press, 1968)
  • Kirby, D. G. (1979). Finland in the Twentieth Century: A History and an Interpretation. C. Hurst & Co. ISBN .
  • Lunde, Henrik O. Finland's War of Choice: The Troubled German-Finnish Alliance in World War II (2011)
  • Nenye, Vesa et al. Finland at War: The Winter War 1939–40 (2015) excerpt
  • Nenye, Vesa et al. Finland at War: The Continuation and Lapland Wars 1941–45 (2016) excerpt
  • Nordling, Carl O. "Stalin's insistent endeavors at conquering Finland." Journal of Slavic Military Studies (2003) 16#1 pp: 137–157.
  • Sander, Gordon F. The Hundred Day Winter War: Finland's Gallant Stand against the Soviet Army. (2013) online review
  • Vehviläinen, Olli (2002). Finland in the Second World War. Palgrave-Macmillan.
  • Westerlund, Lars, ред. (2008). [Військовополонені та інтерновані: книжка статей від Національного архіву] (PDF) (англ.) (фін.) (норв.). Helsinki: Kansallisarkisto. с. 568. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 15 серпня 2014. Процитовано 25 жовтня 2016.
  • Zeiler, Thomas W.; DuBois, Daniel M., ред. (2013). A Companion to World War II. Wiley-Blackwell. ISBN .

Історіографія і спогади

  • Forster, Kent. "Finland's Foreign Policy 1940–1941: An Ongoing Historiographic Controversy," Scandinavian Studies (1979) 51#2 pp 109–123 online
  • Kivimäki, Ville. "Between defeat and victory: Finnish memory culture of the Second World War." Scandinavian Journal of History 37.4 (2012): 482–504.
  • Kivimäki, Ville. "Introduction Three Wars and Their Epitaphs: The Finnish History and Scholarship of World War II." in Finland in World War II (Brill, 2012) pp. 1–46 online.
  • Kinnunen, Tiina; Kivimäki, Ville (2011). Finland in World War II: History, Memory, Interpretations.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Finlyandiya v Drugij svitovij vijni vazhliva chastina istoriyi Finlyandiyi sho ohoplyuye chasovi ramki Drugoyi svitovoyi vijni Finski voyaki pidnimayut prapor 27 kvitnya 1945 roku na potrijnomu stiku mizh Norvegiyeyu Shveciyeyu ta Finlyandiyeyu chim znamenuyut kinec Drugoyi svitovoyi vijni u Finlyandiyi Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Finlyandiya vela oboronnu vijnu proti Radyanskogo Soyuzu zgodom voyuvala proti SRSR na boci nacistskoyi Nimechchini a naprikinci vijni perejshla na bik antigitlerivskoyi koaliciyi spilno z yakoyu borolasya vzhe proti Nimechchini Pershimi dvoma velikimi vijskovimi konfliktami v yakih Finlyandiya vzyala bezposerednyu uchast buli oboronna Zimova vijna proti vtorgnennya Radyanskogo Soyuzu v 1939 roci ta podalsha nastupalna t zv vijna prodovzhennya razom iz Nimechchinoyu ta inshimi derzhavami Osi proti Sovitiv u 1941 1944 rokah Tretim konfliktom bula Laplandska vijna proti Nimechchini v 1944 1945 rokah yaka stalasya pislya pidpisannya Moskovskogo peremir ya iz soyuznimi derzhavami sho peredbachalo vignannya nacistskih nimeckih vijsk iz teritoriyi Finlyandiyi Do kincya vijskovih dij Finlyandiya zalishalasya nezalezhnoyu krayinoyu prote yij dovelosya pogoditisya na finlyandizaciyu ta postupitisya majzhe 10 svoyeyi teritoriyi vklyuchayuchi Vijpuri druge Reyestr naselennya abo chetverte Cerkovno civilnij reyestr za velichinoyu misto Finlyandiyi zalezhno vid danih perepisu viplatiti veliku sumu voyennih reparacij Radyanskomu Soyuzu i oficijno viznati chastkovu vidpovidalnist za vijnu prodovzhennya PeredistoriyaStanovlennya finskoyi nezalezhnosti Velike knyazivstvo Finlyandske yak nazivalasya krayina do 1917 roku 1809 roku Rosijska imperiya zahopila Finlyandiyu u Shveciyi pid chas Finskoyi vijni Finlyandiya vstupila v osobistu uniyu z Rosijskoyu imperiyeyu yak velike gercogstvo z rozlogoyu avtonomiyeyu U dobu rosijskogo panuvannya krayina zagalom procvitala 6 grudnya 1917 roku pid chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi finskij parlament Eduskunta progolosiv nezalezhnist vid Rosiyi sho bulo prijnyato bilshovickim uryadom 31 grudnya U sichni 1918 roku Eduskunta nakazala generalu Karlu Mannergejmu skoristatisya miscevoyu finskoyu Biloyu gvardiyeyu i rozzbroyiti finsku Chervonu gvardiyu ta rosijski vijska po vsij krayini Cej proces rozpochavsya 27 sichnya i prizviv do pochatku gromadyanskoyi vijni u Finlyandiyi Pislya togo yak posipavsya Shidnij front i provalilisya mirni peregovori mizh bilshovikami ta Nimechchinoyu nimecki vijska vderlisya v krayinu j okupuvali Gelsinki ta vsyu Finlyandiyu Chervonih politikiv bulo rozgromleno a vcililih piddano teroru pid chas yakogo zaginulo shonajmenshe 12 000 lyudej Novij uryad z Yuho Kusti Paasikivi na posadi prem yer ministra provodiv pronimecku politiku ta pragnuv aneksuvati Shidnu Kareliyu bilshist naselennya yakoyi bulo finskomovnim nezvazhayuchi na te sho vona nikoli ne bula chastinoyu Finlyandiyi Tartuskij dogovir Dokladnishe Tartuskij mirnij dogovir mizh RSFRR ta Finlyandiyeyu Pislya padinnya monarhiyi Gogencollerniv 9 listopada 1918 roku Polsha Estoniya Latviya ta Litva stali nezalezhnimi nimecki vijska zalishili Finlyandiyu a Baltijske more patrulyuvali britanski korabli Eduskunta obrala Mannergejma regentom a politika Finlyandiyi stala prihilnoyu do Antanti zahidni derzhavi yakoyi vv yazalisya v gromadyansku vijnu v Rosiyi 7 listopada 1917 16 chervnya 1923 Mannergejm vistupav za intervenciyu proti bilshovikiv ale pidozra do bilih rosiyan yaki vidmovilisya viznati nezalezhnist Finlyandiyi prizvela do zupinki jogo agresivnoyi politiki a potim finskim vijskovim diyam zavadila peremoga u Rosiyi bilshovikiv Delegaciyu v estonske misto Tartu ocholiv Paasikivi yakomu doruchili vstanoviti kordon vid Ladozkogo ozera na pivdni cherez Onezke ozero do Bilogo morya na pivnochi Vazhlivist Murmanskoyi zaliznici pobudovanoyi 1916 roku zmusila radyansku delegaciyu vidkinuti propoziciyu shodo kordonu z Finlyandiyeyu i dogovir vid 14 zhovtnya 1920 roku viznav ugodu pro kordon zgidno z yakoyu Finlyandiya otrimala rajon Petsamo pivnichnomorskij port Petsamo vihid do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu i kordon priblizno takij samij yak u kolishnogo Velikogo knyazivstva Finlyandskogo Vid pretenzij na rajoni Shidnoyi Kareliyi vidmovilisya a Radyanskij Soyuz pogodivsya ne peresuvati pivdenno shidnu dilyanku finskogo kordonu dali na zahid vid Petrograda Zimova vijnaDokladnishe Zimova vijna ta Liniya Mannergejma U mizhvoyennij period vidnosini mizh Finlyandiyeyu ta Radyanskim Soyuzom buli napruzhenimi Pevni kola u Finlyandiyi pidtrimuvali mriyu pro Veliku Finlyandiyu yaka b ohoplyuvala j kontrolovanu Radyanskim Soyuzom chastinu Kareliyi U svoyu chergu v radyanskogo kerivnictva viklikala zanepokoyennya blizkist finskogo kordonu do Leningrada 23 serpnya 1939 roku nacistska Nimechchina i SRSR pidpisali pakt Molotova Ribbentropa yakij vklyuchav tayemne polozhennya pro rozmezhuvannya de Finlyandiyu vidnesli do radyanskoyi sferi vplivu 12 zhovtnya Radyanskij Soyuz pochav peregovori z Finlyandiyeyu shodo nalezhnosti Karelskogo pereshijka pivostrova Hanko ta riznih ostroviv u Finskij zatoci popri te sho vse vishe perelichene fini vvazhali svoyeyu teritoriyeyu Domovlenosti dosyagnuto ne bulo 26 listopada SRSR zvinuvativ finsku armiyu v obstrili sela Majnila Piznishe bulo vstanovleno sho radyanski vijska faktichno obstrilyali svoye vlasne selo shob stvoriti privid dlya vihodu z dogovoru pro nenapad z Finlyandiyeyu 30 listopada 1939 roku SRSR napav na Finlyandiyu Napad zasudila Liga Nacij i v rezultati 14 grudnya Radyanskij Soyuz viklyuchili z ciyeyi organizaciyi Pershij etap Zimovoyi vijni Metoyu vtorgnennya bulo vizvolennya chervonih finiv i zreshtoyu priyednannya Finlyandiyi do Radyanskogo Soyuzu Z ciyeyu metoyu v Terijoki bulo stvoreno marionetkovij uryad Finlyandskoyi Demokratichnoyi Respubliki pid kerivnictvom vignancya O V Kuusinena Pershoyu atakoyu 30 listopada 1939 roku bulo povitryane bombarduvannya mista Gelsinki z dopomizhnimi atakami po vsomu finsko radyanskomu kordonu Ce prizvelo do bliskavichnogo zgurtuvannya kolis gliboko rozdilenogo finskogo narodu z metoyu zahistu svoyih domivok i krayini bez neobhidnosti provedennya referendumiv Strategichnimi cilyami Chervonoyi Armiyi buli rozrizannya Finlyandiyi navpil i zahoplennya Petsamo na pivnochi ta Gelsinki na pivdni Kerivnik Leningradskogo vijskovogo okrugu Andrij Zhdanov zamoviv u Dmitra Shostakovicha svyatkovu p yesu Syuyita na finski temi yaka mala buti vikonana pid chas paradu orkestriv Chervonoyi Armiyi v Gelsinki She pid chas poperednih peregovoriv Radyanskij Soyuz naroshuvav svoyi sili na kordoni vistavivshi takim chinom chotiri armiyi u skladi 16 divizij a she tri buli vivedeni na poziciyi tim chasom finska armiya mala lishe 9 malih divizij Radyanski vijska takozh mali velicheznu perevagu v kilkosti rozgornutih bronetankovih i aviacijnih pidrozdiliv Finam dovelosya boroniti kordon zavdovzhki blizko 1287 km sho postavilo yih u suttyevo nevigidne stanovishe Zimova vijna velasya v tri etapi pochatkovij radyanskij nastup korotke zatishshya i potim vidnovlennya radyanskogo nastupu Vijna jshla perevazhno u troh rajonah Karelskij pereshijok i rajon Ladozkogo ozera buli golovnim oseredkom radyanskih vijskovih zusil U comu rajoni bulo zastosovano klishi odna z yih kleshen zv yazala boyami finski vijska na pereshijku todi yak druga obignula Ladozke ozero namagayuchis otochiti oboronciv protivnika Potim ci sili mali prosunutisya do mista Vijpuri ta zahopiti jogo Drugij front prohodiv u centralnij Kareliyi de radyanskim vijskam nalezhalo prosunutisya do mista Oulu rozrizavshi krayinu navpil Nareshti nastup z pivnochi mav na meti zahopiti rajon Petsamo Do kincya grudnya radyanski vijska zagruzli a dva golovni fronti zupinilisya oskilki fini kontratakuvali z bilshoyu siloyu nizh ochikuvalosya Pislya provalu dvoh iz troh nastupalnih operacij do kincya grudnya radyanskij shtab nakazav pripiniti bojovi diyi Do 27 grudnya bulo pomicheno sho chervonoarmijci okopalisya na Karelskomu pereshijku Na pivnochi finiv bulo vidkinuto do Nautsi ale z pidkriplennyami voni zmogli zahopiti visotu ta zupiniti prosuvannya radyanskih vijsk na pivden vid Petsamo U cej period fini peresliduvali koloni postachannya ta zdijsnyuvali nabigi na ukripleni radyanski poziciyi U sichni 1940 roku nastalo zatishshya koli radyanska armiya pereocinyuvala svoyu strategiyu pereozbroyuvalasya ta popovnyuvala zapasi 29 sichnya Molotov poklav kraj marionetkovomu uryadu Terijoki ta viznav uryad Ryuti Tannera zakonnim uryadom Finlyandiyi povidomivshi jomu sho SRSR bazhaye vesti mirni peregovori Ostannij etap rozpochavsya v lyutomu 1940 roku z velikogo artilerijskogo obstrilu yakij pochavsya 2 chisla i trivav do 11 go suprovodzhuyuchis rozviduvalnimi nalotami na klyuchovi cili Radyanska storona pidtyagnuvshi novu tehniku j materiali ta pochavshi vikoristovuvati taktiku rotaciyi vijsk iz rezervu na front pidtrimuvala postijnij tisk na finskih oboronciv Zdavalosya sho Chervona Armiya mala nevicherpnu kilkist boyepripasiv i sporyadzhennya oskilki atakam zavzhdi pereduvali obstrili za yakimi jshli naloti a potim na peredovi poziciyi suprotivnika nasuvalasya pihota Finske vijskove komanduvannya ta derzhavne kerivnictvo zbagnuli sho yihnya yedina nadiya na zberezhennya svoyeyi naciyi polyagala v peregovorah iz Moskvoyu na predmet mirnogo dogovoru Stijkist finskogo narodu yak vijskovikiv tak i civilnih pered licem na poryadok chiselnishogo protivnika viklikala u vsomu sviti veliku simpatiyu do krayini odnak materialna pidtrimka z boku inshih krayin bula duzhe obmezhenoyu oskilki zhoden iz susidiv Finlyandiyi ne bazhav kidati svoyi vijska u vijnu proti SRSR U seredini lyutogo v Gelsinki bulo nadislano mirnu propoziciyu za avtorstvom Molotova Vin visunuv do Finlyandiyi suvori vimogi postupitisya velikoyu chastkoyu svoyih zemel Neobhidnist diplomatichnogo rozv yazannya stala she ochevidnishoyu pislya togo yak radyanski vijska prorvali finsku oboronnu liniyu na Karelskomu pereshijku ta rushili do Vijpuri Finskij uryad za poserednictva nejtralnoyi Shveciyi zaproponuvav mir Za pripinennya vijni SRSR zazhadav 10 teritoriyi Finlyandiyi ta pravo roztashuvannya na yiyi teritoriyi svoyeyi vijskovo morskoyi bazi Finlyandiya prijnyala ci umovi Do togo zh 28 lyutogo Molotov peretvoriv svoyu ranishu propoziciyu na ultimatum zi strokom diyi 48 godin sho zmushuvalo finske kerivnictvo virishuvati shvidko 12 bereznya 1940 roku bulo pidpisano Moskovskij mirnij dogovir nastupnogo dnya vijskovi diyi bulo pripineno Za umovami dogovoru Finlyandiya peredavala Soyuzu 9 svoyeyi teritoriyi Ce bula bilsha teritoriya nizh vimagala radyanska vlada vid samogo pochatku Timchasovij mirPostupki Finlyandiyi pid chas Zimovoyi vijni U Finlyandiyi zakinchennya vijni na umovah Radyanskogo Soyuzu shvalili daleko ne vsi Period miru navit pislya jogo ogoloshennya u berezni 1940 roku zagalom fini rozglyadali yak timchasovij Nastav chas shalenih diplomatichnih zusil i pereozbroyennya Radyanskij Soyuz prodovzhuvav posilenij tisk na Finlyandiyu priskoryuyuchi takim chinom yiyi zusillya shodo pidvishennya bezpeki derzhavi Buli sprobi domovitisya pro oboronu zi Shveciyeyu ta Spoluchenim Korolivstvom ale politichna ta vijskova situaciya v konteksti Drugoyi svitovoyi vijni zvodila ci zusillya nanivec Zgodom Finlyandiya zvernulasya po vijskovu dopomogu do nacistskoyi Nimechchini agresiya SRSR pidshtovhnula nejtralnu susidku Radyanskogo Soyuzu do tisnishogo spivrobitnictva z Tretim Rajhom Spivpracya mizh dvoma derzhavami osoblivo pozhvavishala z nablizhennyam napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz plan Barbarossa Nimecki vijska pribuli u Finlyandiyu ta zajnyali poziciyi zdebilshogo v Laplandiyi zvidki mali vdertisya v Radyanskij Soyuz Prodovzhennya vijniDokladnishe Radyansko finska vijna 1941 1944 22 chervnya 1941 roku rozpochalasya operaciya Barbarossa 25 chervnya SRSR pochav povitryanij nalit na finski mista ta komunikaciyi pislya chogo Finlyandiya ogolosila napadnikovi vijnu ta dozvolila dislokovanim u Finlyandiyi nimeckim vijskam rozgornuti nastupalni voyenni diyi chim rozpochala zi svogo boku vidplatnu vijnu za povernennya aneksovanih teritorij Na deyakij chas ce vdalosya ta pislya perelomu na shidnomu fronti Drugoyi svitovoyi vijni Finlyandiya bula vimushena piti na peremovini z SRSR za rezultatami mirnoyi ugodi z yakim ostannij ne tilki ostatochno zakripiv za soboyu ranishe zagarbani nim zemli a j dobivsya vid Finlyandiyi novih teritorialnih postupok viplati reparacij ta zasudzhennya vlasnih uryadovciv za rozpalyuvannya vijni Moskovske peremir yaDokladnishe Moskovske peremir yaLaplandska vijnaDokladnishe Laplandska vijnaPrimitkiStatistika Finlyandiyi 1940 Vehvilainen 2002 s 5 7 Vehvilainen 2002 s 7 10 League of nations expulsion of the USSR 14 December 1939 League of Nations Official Journal 1939 p 506 Council Resolution p 540 Assembly Resolution RESOLUTION Adopted by the Council of the League of Nations 14 December 1939 Zeiler amp DuBois 2013 p 210 Vehvilainen 2002 p 70 Manninen 2008 pp 37 42 43 46 49 Rentola 2003 pp 188 217 Ravasz 2003 p 3 Clemmesen and Faulkner 2013 p 76 Zeiler and DuBois 2012 p 210 Reiter 2009 p 124 Warner p 147 Jakobson p 157 Chew p 6 Edwards 2006 s 98 Warner p 148 Warner p 150 Chew p 70 Chew p 71 Warner p 153 Trotter 2002 pp 234 235 Enkenberg p 215 Warner p 155 Chew p 146 Warner p 157 Jakobson p 239 Sergij Ryabenko 08 05 2020 Ihtamnety Drugoyi svitovoyi vijni Zbruch Procitovano 25 grudnya 2022 Jakobson p 238 Upton Anthony F Finland in Crisis 1940 1941 A Study in Small Power Politics Ithaca NY Cornell University Press 1965 p 35PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Finlyandiya v Drugij svitovij vijni angl angl The Battles of the Winter War angl Jaeger Platoon Finnish Army 1918 1945 Web Site angl LiteraturaChew Allen F The White Death East Lansing MI Michigan University State Press 1971 Condon Richard W The Winter War Russia against Finland New York Ballantine Books 1972 Enkenberg Ilkka 2020 Talvisota Vareissa fin Readme fi ISBN 978 952 373 053 3 Forster Kent Finland s Foreign Policy 1940 1941 An Ongoing Historiographic Controversy Scandinavian Studies 1979 51 2 pp 109 123 Jakobson Max The Diplomacy of the Winter War Cambridge MA Harvard University Press 1961 Polvinen Tuomo The Great Powers and Finland 1941 1944 Revue Internationale d Histoire Militaire 1985 Issue 62 pp 133 152 Statistics Finland 1941 Suomenmaan Tilastollinen Vuosikirja 1940 Finskij statistichnij shorichnik 1940 PDF finskoyu s 14 15 Upton Anthony F Finland in Crisis 1940 1941 A Study in Small Power Politics Cornell University Press 1965 Vehvilainen O 2002 Finland in the Second World War Between Germany and Russia Translated by G McAlester London Palgrave Macmillan ISBN 0 333 80149 0 Warner Oliver Marshal Mannerheim and the Finns Helsinki Otava Publishing Co 1967 Dodatkova literatura Chew Allen F The White Death The Epic of the Soviet Finnish Winter War Michigan Michigan State university press 1971 Kelly Bernard Drifting Towards War The British Chiefs of Staff the USSR and the Winter War November 1939 March 1940 Contemporary British History 2009 23 3 pp 267 291 Kinnunen Tiina Kivimaki Ville red 2012 Finland in World War II History Memory Interpretations Leiden BRILL ISBN 978 90 04 21433 0 Krosby H Peter Finland Germany and the Soviet Union 1940 1941 The Petsamo Dispute University of Wisconsin Press 1968 Kirby D G 1979 Finland in the Twentieth Century A History and an Interpretation C Hurst amp Co ISBN 0 905838 15 7 Lunde Henrik O Finland s War of Choice The Troubled German Finnish Alliance in World War II 2011 Nenye Vesa et al Finland at War The Winter War 1939 40 2015 excerpt Nenye Vesa et al Finland at War The Continuation and Lapland Wars 1941 45 2016 excerpt Nordling Carl O Stalin s insistent endeavors at conquering Finland Journal of Slavic Military Studies 2003 16 1 pp 137 157 Sander Gordon F The Hundred Day Winter War Finland s Gallant Stand against the Soviet Army 2013 online review Vehvilainen Olli 2002 Finland in the Second World War Palgrave Macmillan Westerlund Lars red 2008 Vijskovopoloneni ta internovani knizhka statej vid Nacionalnogo arhivu PDF angl fin norv Helsinki Kansallisarkisto s 568 ISBN 9789515331397 Arhiv originalu PDF za 15 serpnya 2014 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Zeiler Thomas W DuBois Daniel M red 2013 A Companion to World War II Wiley Blackwell ISBN 978 1405196819 Istoriografiya i spogadi Forster Kent Finland s Foreign Policy 1940 1941 An Ongoing Historiographic Controversy Scandinavian Studies 1979 51 2 pp 109 123 online Kivimaki Ville Between defeat and victory Finnish memory culture of the Second World War Scandinavian Journal of History 37 4 2012 482 504 Kivimaki Ville Introduction Three Wars and Their Epitaphs The Finnish History and Scholarship of World War II in Finland in World War II Brill 2012 pp 1 46 online Kinnunen Tiina Kivimaki Ville 2011 Finland in World War II History Memory Interpretations Portal Politika Portal Finlyandiya

Дата публікації:
Топ