Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Протягом Другої світової війни столиця Фінляндії Гельсінкі зазнала кілька серій бомбардувань. Радянський Союз у 1939-1944 роках завдав по фінській столиці не менше ніж 50 повітряних ударів. Найбільшими авіанальотами були три рейди в лютому 1944 року, відомі під назвою Великі нальоти на Гельсінкі (англ. The Great Raids Against Helsinki).
ППО міста Гельсінкі
Восени 1939 року Гельсінкі захищав 1-й зенітний полк, що складався з чотирьох важких зенітних батарей по три-чотири гармати в кожній, однієї легкої зенітної батареї та однієї зенітно-кулеметної роти.
Починаючи з весни 1943 ППО Гельсінкі було значно посилено під керівництвом полковника Пекка Йокіпалтіо. Під час Радянсько-фінської війни 1941—1944 років Німеччина виділила фінській столиці два радари раннього попередження «Фрея» і чотири РЛС гарматного наведення «Вюрцбург», до того ж у Гельсінкі було розміщено 18 дуже ефективних німецьких важких (88-міліметрових зеніток). Нові батареї по шість гармат згруповано в столичних районах Лауттасаарі, Кяпиля і в Сантагаміна. До лютого 1944 року місто захищали 13 легких і важких зенітних батарей. Протиповітряна оборона налічувала 77 важких зенітних гармат, 41 легку зенітну гармату, 36 прожекторів, 13 акустичних локаторів і 6 радарів на додачу до повітряних спостерігачів і ППО фінського військово-морського флоту. Німеччина також надала деяку підтримку проти радянських атак нічними винищувачами.
Система командування ППО засновувалася на відповідній німецькій та була достатньо дієвою. Її провідні кадри навчалися в Німеччині. Через нестачу живої сили ППО також використовувала як обслугу зеніток 16-річних хлопчиків-добровольців з ополчення «Суоєлускунта», а для обслуговування прожекторів залучала молодих дівчат з жіночої добровольчої напіввійськової організації «Лотта Свярд».
12 лютого 1944 у Гельсінкі німці також дислокували підрозділ нічних винищувачів, що складався з 12 нічних винищувачів Bf 109G-6 та корабля раннього попередження про нальоти і наведення нічних винищувачів «Того», що курсував у Фінській затоці між Таллінном і Гельсінкі.
ППО Гельсінкі обрало своїм першорядним завданням не давати бомбам досягати міста, знищуючи повітряні цілі. Шквальним загороджувальним вогнем кілька батарей створювали вогняну стіну перед бомбардувальниками, що наближалися, у спробі відлякнути їх, щоб ті скинули бойовий вантаж надто рано і віддалилися. Зенітні снаряди відзначалися нестандартністю за рахунок просвердлювання більшого гнізда детонатора і заповнення додаткового простору магнієм, змішаним з алюмінієм, перетворюючи їхній спалах із тьмяно червоного на сліпучо білий.
Радянська група бомбардувальників далекої дії
Бомбардування Фінляндії загалом проводила авіація далекої дії (АДД) — група літаків-розвідників і бомбардувальників далекої дії радянських ВПС. Ця група підпорядковувалася безпосередньо радянському Верховному командуванню. Під час лютневих бомбардувань 1944 року АДД підсилили іншими підрозділами. Командувачем АДД був маршал Олександр Голованов. Бомбові нальоти також іноді робили ВПС і БФ (авіагрупа Балтійського флоту).
Парк радянських бомбардувальників був дуже різним. Більшість складали двомоторні Ілюшин-4, Лі-2, North American B-25 Mitchell та Douglas A-20. Бомбардувальники B-25 і A-20 поставлялися Радянському Союзові зі Сполучених Штатів як матеріали ленд-лізу. Лі-2 був радянською версією американського бомбардувальника Douglas DC-3. В авіанальотах також брали участь і деякі важкі чотиримоторні бомбардувальники, наприклад Пе-8.
Перед війною Гельсінкі мали досить широку систему цивільного захисту. За розпорядженням влади міста 1934 у підвалах всіх висотних будинків побудовано сховища. Це були просто підвальні приміщення з посиленими стінами, які б вистояли від вибухів бомб поблизу. Всім будинкам потрібно було мати призначеного інспектора з цивільного захисту, який не перебував у запасі або у збройних силах і як такий був зазвичай непридатним до військової служби. Цій людині ставилося завдання наглядати, щоб усі пожильці дісталися сховища у встановленому порядку.
Були кілька великих бомбосховищ, убудованих у тверду породу, але ними неможливо було охопити всіх жителів Гельсінкі. Деякі лікарні були також оснащені підвальними сховищами, де під час повітряних нальотів можна було розмістити пацієнтів. Інші, такі як дитяча лікарня, були винесені за межі міста. Одна лікарня була повністю під землею, під будівлею фінського Червоного Хреста.
Зимова війна
Через три години після того, як радянські війська перейшли кордон і розпочали Зимову війну, радянські літаки скинули бомби на Гельсінкі. Найінтенсивніші бомбардувальні нальоти були у перші кілька днів війни.
Загалом під час Зимової війни Гельсінкі бомбили вісім разів. На місто впало близько 350 бомб, в результаті чого загинуло 97 осіб і поранено 260. У цілому було зруйновано 55 будинків.
Радянські бомбардування спричинили сувору реакцію за кордоном. Президент США Рузвельт попросив радянське керівництво не бомбити фінські міста, на що Молотов відповів: «Радянські літаки бомблять не міста, а аеродроми, вам не видно цього в Америці з віддалі 8000 км».
Війна 1941-1944 років
Коли 22 червня 1941 року Гітлер напав на Радянський Союз, Фінляндія знала, що СРСР тепер завдасть удару по ній, бо радянські дипломати кількаразово заявляли, що у випадку війни з Німеччиною Радянський Союз негайно почне вторгнення у Фінляндію попри те, що ввечері 22 червня посол СРСР у Гельсінкі Павло Орлов сказав, що радянський уряд поважатиме нейтралітет Фінляндії. Тому вже 22 червня 1941, ще до початку тієї нової і неоголошеної війни з Фінляндією, радянські ВПС скинули бомби на низку міст Південної Фінляндії, а вже на світанку першого дня розв'язаної Радянським Союзом війни проти Фінляндії, 25 червня 1941, півтисячі радянських бомбардувальників, штурмовиків і винищувачів атакували головні фінські міста, в тому числі Гельсінкі і Турку. Завдано повітряних ударів по морських портах, десятках аеродромів, заводах, залізничних вузлах, житлових кварталах. Було пошкоджено середньовічний замок у Турку. Радянські літаки сідали, заправлялися і знову злітали. Масовані удари тривали дві доби, потім їхня інтенсивність дещо спала, але все одно повітряний наліт радянських ВПС тривав майже тиждень. Фінам нічого не залишалося як визнати, що вони в стані війни з Радянським Союзом, а прем'єр-міністр Юкко Рангель оголосив про це ввечері 25 червня у парламенті, сказавши при цьому: «Відбулися повітряні нальоти проти нашої країни, бомбардування незахищених міст, вбивства мирних жителів — все це ясніше, ніж будь-які дипломатичні оцінки, показало, яким є ставлення Радянського Союзу до Фінляндії». Наступного дня президент Рюті виступив зі зверненням до народу по радіо, зазначивши, що Фінляндія знову веде війну з її давнім ворогом. 26 червня 1941, коли Гельсінкі бомбили радянські літаки, Рюті заявив, що в тій боротьбі «ми не самотні: Велика Німеччина [...] вирішила була вести війну проти СРСР, а інші країни приєдналися до Німеччини. Росія у цій справі наштовхується на єдиний фронт, що простягається від Білого моря до Чорного».
Результати цих бомбардувань для СРСР із суто воєнного погляду були нульовими або навіть негативними, адже було втрачено десятки бомбардувальників, збитих фінськими і власними ж винищувачами (що тоді траплялося часто: приміром, славетний радянський ас Олександр Покришкін почав бойовий шлях, збивши на Південному фронті бомбардувальник Су-2).
Пізніше під час цієї війни фінській столиці пощастило дещо більше, позаяк радянські бомбардувальники здебільшого зосереджувалися на німецьких військах у Прибалтиці. Та все ж протягом цієї війни Гельсінкі бомбили 39 разів. 245 осіб було вбито і 646 поранено, більшість — від трьох великих нальотів 1944 року.
| Нальоти | Бомби | Убиті | Поранені | |
|---|---|---|---|---|
| Зимова війна | 8 | близько 350 | 971 | 260 |
| 1941 | 9 | близько 80 | 332 | 210 |
| 1942 | 17 | близько 70 | 683 | 167 |
| 1943 | 13 | близько 110 | 3 | 21 |
| 1 91 смертей 30 листопада 1939 2 22 смерті 9 липня 1941 3 51 смерть 8 листопада 1942 | ||||
Великі нальоти в лютому 1944
У лютому 1944 року Радянський Союз вчинив три масовані бомбові нальоти на Гельсінкі. Метою було зламати фінський бойовий дух і присилувати фінів сісти за стіл переговорів про мир. Нальоти проводилися в ніч проти 7, 17 та 27 лютого. На Тегеранській конференції 1943 року Йосип Сталін заручився британською та американською підтримкою цієї акції. Таким чином СРСР сподівався приневолити Фінляндію розірвати її зв'язки з Німеччиною і погодитися на мирне врегулювання.
У ніч із 6 на 7 лютого 1944 року 733 бомбардувальники з’єднань АДД (В-25, Іл-4, Пе-8, Лі-2) здійснили два бомбардування Гельсінкі, скинувши на місто 6 991 бомбу загальною вагою 92 650 кг, з яких 4 ФАБ-1000, 6 ФАБ-2000 та 2 ФАБ-5000, а в ніч із 16 на 17 лютого 1944 провели повторний наліт: 281 літак скинув 4 317 бомб загальною вагою 63 835 кг, а з 26 на 27 лютого 1944 стався третій удар силами 863 літаків, які скинули 5 182 бомби вагою 101 005 кг.
Разом у трьох нальотах у лютому 1944 фінські війська ППО нарахували 2 121 бомбардувальник, що скинув більш ніж 16 000 бомб. З 34 200 пострілів по бомбардувальниках 21 200 були з важкої зенітної артилерії, а 12 900 — з легкої. Фіни обдурили радянські літаки наведення, запалюючи багаття на островах поза містом і використовуючи прожектори лише на схід від міста, тим самим підводячи літаки наведення до думки, що то і було місто. Тільки 530 бомби впали в самому місті. Більшість населення Гельсінкі покинули місто, а кількість жертв була досить низькою порівняно з іншими містами, підданими бомбардуванню під час війни.
З 22-25 втрачених у нальотах радянських бомбардувальників 18-21 було знищено вогнем зеніток і чотири збито німецькими нічними винищувачами.
Перший великий наліт: 6–7 лютого
Перша ніч принесла найбільше руйнування.
Перші бомби впали о 19:23. Близько 350 бомб впали на місто і приблизно 2 500 бомб за межами Гельсінкі. Загальна кількість скинутих бомб (включно з тими, що впали у море) становила близько 6 990. В нальоті брали участь приблизно 730 бомбардувальників. Вони прибували двома хвилями: 6 лютого о 18:51–21:40 і 7 лютого о 00:57–04:57.
Оборонці вели загороджувальний вогонь 122 рази. Легка зенітна артилерія зробила 2 745 пострілів, а важка артилерія вистрелила 7 719 разів. Фінські ВПС на той час не мали нічних винищувачів.
Було вбито сто людей і поранено 300. Пошкоджено більш ніж 160 будівель, у тому числі радянське посольство. У попередні дні протиповітряна оборона кілька разів подавала сигнал тривоги помилково, що знизило рівень готовності людей.
Другий великий наліт: 16–17 лютого
Відколи Таллінн піддали сильному бомбардуванню, а розвідка вказала, що наліт може бути спрямовано на Гельсінкі, ППО Гельсінкі вжила певних активних заходів.
Після першого нальоту в гельсінський аеропорт Малмі з Естонського фронту було переведено групу німецьких нічних винищувачів у складі 12 літаків Messerschmitt Bf 109G-6 зі спеціальним обладнанням нічного бою. Протягом наступних двох нальотів вони зуміли збити шість бомбардувальників. Зенітні батареї випустили 184 залпи і збили два бомбардувальники. Важкі зенітні батареї зробили 12 238 пострілів, а легкі вистрелили 5 709 разів.
Більшість населення Гельсінкі добровільно евакуювалася в сільську місцевість, а решта була готова сховатися у бомбосховищах за першого ж попередження. Це значно знизило жертви.
Цього разу брали участь 383 бомбардувальники. Тоді як на місто, море і довколишню місцевість впали 4 317 бомби, у межах міста впало всього 100 бомб. Попередження прозвучало о 20:12, а бомбардувальники наближалися знову двома хвилями: 16 лютого о 20:12-23:10 і 17 лютого о 23:45-05:49. Перша хвиля спробувала зосереджено бомбардувати, наближаючись із різних напрямків. У другій хвилі літаки прибували невеличкими групками зі сходу. Фінська розвідка перехопила обмін повідомленнями за 1 годину 40 хвилин до нальоту і попередила ППО, яка встигла підготуватися. ППО озвучила попередження за 49 хвилин до нальоту. Радар взяв перший літак за 34 хвилини до початку бомбардувань.
Цього разу цифри втрат були значно нижчі: 25 загинуло і 29 дістало поранення. 27 будівель було зруйновано і 53 пошкоджено.
Третій великий наліт: 26–27 лютого
Увечері 26 лютого над містом було помічено одинокий радянський літак-розвідник. Це був знак прийдешнього нападу. Погода була ясна, що допомагало нападникам. Фінська радіорозвідка знову перехопила повідомлення про майбутній наліт, цього разу за 1 годину 28 хвилин перед початком бомбування, хоча радянська сторона намагалася зберегти радіомовчання.
П'ять хвилин потому мережа оглядових РЛС, яку обслуговували помічники з «Лотта Свярд», сповістила про наближення бомбардувальників. У місті було завчасно запущено беззвучну сигналізацію. Вуличні вогні було вимкнено, трамваї і поїзди зупинено, а радіопередачі припинено. Тим самим було утруднено для противника знаходження цілей, а всі громадяни знали, що їм потрібно сховатися у бомбосховищах.
Перші бомбардувальники фінський радар виявив приблизно о 18:30, за 25 хвилин до їхнього прибуття. Кількома хвилинами пізніше у повітря здійнялися нічні винищувачі і полетіли на свої визначені наперед позиції. На той час вже було попереджено зенітну артилерію. Попередження про повітряний наліт пролунало о 18:45. Зенітні батареї відкрили вогонь о 18:53. Перші бомби впали о 19:07.
Цей останній великий наліт відрізнявся від двох попередніх. Бій тривав близько одинадцяти годин і поділявся на три етапи. Перший був увечері і тривав чотири години, зосередившись на ударах по місту. Другий був здебільшого націлений на злам опору зенітної артилерії, але без особливого успіху. Остання хвиля надіялася остаточно зрівняти місто з землею, але більшість літаків розвернулися, зіткнувшись із запеклим загороджувальним вогнем зеніток та з нічними винищувачами. Сигнал відбою нарешті прозвучав близько 6:30 ранку 27 лютого.
Незважаючи на те, що це був наймасованіший наліт, заподіяні збитки були знову доволі незначними: 21 особа загинула і 35 осіб було поранено; зруйновано 59 будинків і пошкоджено 135.
Важка зенітна артилерія зробила 14 240 пострілів, а легка — 4 432. Дев'ять радянських бомбардувальників було збито.
Цього разу в нальоті на Гельсінкі брали участь 896 бомбардувальників. Вони скинули 5 182 бомби, з яких тільки 290 впали на саме місто.
Шкода від великих нальотів
Протягом Другої світової війни Гельсінкі завдяки ефективності протиповітряних і обманних заходів уникнули того рівня руйнувань, якого зазнали від бомбардувань багато інших європейських міст. У межах міста впали тільки 5% бомб, деякі з них впали в незаселених паркових зонах, не спричинивши ніякої шкоди. У трьох великих нальотах на місто взяли участь близько 2 000 бомбардувальників, скинувши приблизно 2 600 тонн бомб. Зі 146 загиблих солдатами були шестеро. Дістали поранення 356 осіб. Було зруйновано 109 будівель, пошкоджено осколками 300, охоплено полум'ям 111. Радянська сторона втратила 25 літаків.
Інший схожий за силою авіаналіт під час війни — це бомбардування Дрездена 13-15 лютого 1945, коли 1 320 бомбардувальників скинули 3 900 тонн бомб. На відміну від нальоту на Гельсінкі повітряний напад на Дрезден забрав життя приблизно від 25 000 до 35 000 осіб, а місто було майже повністю зруйновано.
Після війни в Гельсінкі прибула Союзна контрольна комісія на чолі з радянським генералом Ждановим. Той був спантеличений, наскільки незначної шкоди було заподіяно місту. Радянське керівництво думало, що вони повністю зруйнували Гельсінкі і що саме ті бомбардування змусили фінів сісти за стіл мирних перемовин.
Фінська відплата
ВПС Фінляндії відповіли на повітряні нальоти низкою так званих «нічних інфільтраційних бомбардувань» летовищ АДД поблизу Ленінграда. Фінські бомбардувальники: Junkers Ju 88, Bristol Blenheim і Dornier Do 17 — або слідували у хвості, або в деяких випадках навіть приєднувалися до з'єднання радянських бомбардувальників на їхньому зворотному шляху над Фінською затокою і таким робом супроводжували їх до їхніх баз. Після того, як більшість радянських бомбардувальників приземлилася, фінські переслідувачі заходили на бомбометання як по приземлених бомбардувальниках супротивника, так і по тих, що ще тільки йшли на посадку, а потім втікали у подальшому замішанні. Перше велике нічне інфільтраційне бомбардування відбулося 9 березня 1944, а тривали вони до травня 1944. Радянські втрати від цих рейдів оцінити достеменно не вдається.
Див. також
Примітки
- Mäkelä, Jukka (1967). Helsinki liekeissä. Helsinki: Werner Söderström osakeyhtiö. с. 20.
- Helsingin suurpommitukset Helmikuussa 1944, p. 22
- Continuation War [ 23 грудня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2015.
- 1941: Germany attacks, Finland follows [ 20 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Times, June 27, pp. 1, 4; cf. also Finland, pp. 100-105 & Times, June 29, p. 17 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
- [М. Зефиров, «Асы Второй мировой. Союзники люфтваффе. Эстония, Латвия, Финляндия»]
- Bruun, Staffan: Natten när Helsingfors skulle förintas. [ 14 січня 2015 у Wayback Machine.] Hufvudstadsbladet 2 лютого 2014, p. 18.
- Jukka O. Kauppinen; Matti Rönkkö (27 лютого 2006). . Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2010.
Джерела
- Martti Helminen, Aslak Lukander: Helsingin suurpommitukset helmikuussa 1944, 2004, WSOY,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni stolicya Finlyandiyi Gelsinki zaznala kilka serij bombarduvan Radyanskij Soyuz u 1939 1944 rokah zavdav po finskij stolici ne menshe nizh 50 povitryanih udariv Najbilshimi avianalotami buli tri rejdi v lyutomu 1944 roku vidomi pid nazvoyu Veliki naloti na Gelsinki angl The Great Raids Against Helsinki Zenitna garmata Bofors strilyaye po vorozhih bombarduvalnikah Gelsinki rajon Tayivaskalio listopad 1942PPO mista Gelsinki88 milimetrova zenitka u Finskomu muzeyi protipovitryanoyi oboroni Prozhektori u Finskomu muzeyi protipovitryanoyi oboroni Voseni 1939 roku Gelsinki zahishav 1 j zenitnij polk sho skladavsya z chotiroh vazhkih zenitnih batarej po tri chotiri garmati v kozhnij odniyeyi legkoyi zenitnoyi batareyi ta odniyeyi zenitno kulemetnoyi roti Pochinayuchi z vesni 1943 PPO Gelsinki bulo znachno posileno pid kerivnictvom polkovnika Pekka Jokipaltio Pid chas Radyansko finskoyi vijni 1941 1944 rokiv Nimechchina vidilila finskij stolici dva radari rannogo poperedzhennya Freya i chotiri RLS garmatnogo navedennya Vyurcburg do togo zh u Gelsinki bulo rozmisheno 18 duzhe efektivnih nimeckih vazhkih 88 milimetrovih zenitok Novi batareyi po shist garmat zgrupovano v stolichnih rajonah Lauttasaari Kyapilya i v Santagamina Do lyutogo 1944 roku misto zahishali 13 legkih i vazhkih zenitnih batarej Protipovitryana oborona nalichuvala 77 vazhkih zenitnih garmat 41 legku zenitnu garmatu 36 prozhektoriv 13 akustichnih lokatoriv i 6 radariv na dodachu do povitryanih sposterigachiv i PPO finskogo vijskovo morskogo flotu Nimechchina takozh nadala deyaku pidtrimku proti radyanskih atak nichnimi vinishuvachami Sistema komanduvannya PPO zasnovuvalasya na vidpovidnij nimeckij ta bula dostatno diyevoyu Yiyi providni kadri navchalisya v Nimechchini Cherez nestachu zhivoyi sili PPO takozh vikoristovuvala yak obslugu zenitok 16 richnih hlopchikiv dobrovolciv z opolchennya Suoyeluskunta a dlya obslugovuvannya prozhektoriv zaluchala molodih divchat z zhinochoyi dobrovolchoyi napivvijskovoyi organizaciyi Lotta Svyard 12 lyutogo 1944 u Gelsinki nimci takozh dislokuvali pidrozdil nichnih vinishuvachiv sho skladavsya z 12 nichnih vinishuvachiv Bf 109G 6 ta korablya rannogo poperedzhennya pro naloti i navedennya nichnih vinishuvachiv Togo sho kursuvav u Finskij zatoci mizh Tallinnom i Gelsinki PPO Gelsinki obralo svoyim pershoryadnim zavdannyam ne davati bombam dosyagati mista znishuyuchi povitryani cili Shkvalnim zagorodzhuvalnim vognem kilka batarej stvoryuvali vognyanu stinu pered bombarduvalnikami sho nablizhalisya u sprobi vidlyaknuti yih shob ti skinuli bojovij vantazh nadto rano i viddalilisya Zenitni snaryadi vidznachalisya nestandartnistyu za rahunok prosverdlyuvannya bilshogo gnizda detonatora i zapovnennya dodatkovogo prostoru magniyem zmishanim z alyuminiyem peretvoryuyuchi yihnij spalah iz tmyano chervonogo na slipucho bilij Radyanska grupa bombarduvalnikiv dalekoyi diyiAmerikanskij B 25 Bombarduvannya Finlyandiyi zagalom provodila aviaciya dalekoyi diyi ADD grupa litakiv rozvidnikiv i bombarduvalnikiv dalekoyi diyi radyanskih VPS Cya grupa pidporyadkovuvalasya bezposeredno radyanskomu Verhovnomu komanduvannyu Pid chas lyutnevih bombarduvan 1944 roku ADD pidsilili inshimi pidrozdilami Komanduvachem ADD buv marshal Oleksandr Golovanov Bombovi naloti takozh inodi robili VPS i BF aviagrupa Baltijskogo flotu Park radyanskih bombarduvalnikiv buv duzhe riznim Bilshist skladali dvomotorni Ilyushin 4 Li 2 North American B 25 Mitchell ta Douglas A 20 Bombarduvalniki B 25 i A 20 postavlyalisya Radyanskomu Soyuzovi zi Spoluchenih Shtativ yak materiali lend lizu Li 2 buv radyanskoyu versiyeyu amerikanskogo bombarduvalnika Douglas DC 3 V avianalotah takozh brali uchast i deyaki vazhki chotirimotorni bombarduvalniki napriklad Pe 8 Civilna oboronaPered vijnoyu Gelsinki mali dosit shiroku sistemu civilnogo zahistu Za rozporyadzhennyam vladi mista 1934 u pidvalah vsih visotnih budinkiv pobudovano shovisha Ce buli prosto pidvalni primishennya z posilenimi stinami yaki b vistoyali vid vibuhiv bomb poblizu Vsim budinkam potribno bulo mati priznachenogo inspektora z civilnogo zahistu yakij ne perebuvav u zapasi abo u zbrojnih silah i yak takij buv zazvichaj nepridatnim do vijskovoyi sluzhbi Cij lyudini stavilosya zavdannya naglyadati shob usi pozhilci distalisya shovisha u vstanovlenomu poryadku Buli kilka velikih bomboshovish ubudovanih u tverdu porodu ale nimi nemozhlivo bulo ohopiti vsih zhiteliv Gelsinki Deyaki likarni buli takozh osnasheni pidvalnimi shovishami de pid chas povitryanih nalotiv mozhna bulo rozmistiti paciyentiv Inshi taki yak dityacha likarnya buli vineseni za mezhi mista Odna likarnya bula povnistyu pid zemleyu pid budivleyu finskogo Chervonogo Hresta Zimova vijnaZenitnij prozhektor u rajoni Pitkyankalionmyaki Gaukilagti Espoo 1940 Div takozh Hlibnij koshik Molotova Cherez tri godini pislya togo yak radyanski vijska perejshli kordon i rozpochali Zimovu vijnu radyanski litaki skinuli bombi na Gelsinki Najintensivnishi bombarduvalni naloti buli u pershi kilka dniv vijni Zagalom pid chas Zimovoyi vijni Gelsinki bombili visim raziv Na misto vpalo blizko 350 bomb v rezultati chogo zaginulo 97 osib i poraneno 260 U cilomu bulo zrujnovano 55 budinkiv Radyanski bombarduvannya sprichinili suvoru reakciyu za kordonom Prezident SShA Ruzvelt poprosiv radyanske kerivnictvo ne bombiti finski mista na sho Molotov vidpoviv Radyanski litaki bomblyat ne mista a aerodromi vam ne vidno cogo v Americi z viddali 8000 km Vijna 1941 1944 rokivKoli 22 chervnya 1941 roku Gitler napav na Radyanskij Soyuz Finlyandiya znala sho SRSR teper zavdast udaru po nij bo radyanski diplomati kilkarazovo zayavlyali sho u vipadku vijni z Nimechchinoyu Radyanskij Soyuz negajno pochne vtorgnennya u Finlyandiyu popri te sho vvecheri 22 chervnya posol SRSR u Gelsinki Pavlo Orlov skazav sho radyanskij uryad povazhatime nejtralitet Finlyandiyi Tomu vzhe 22 chervnya 1941 she do pochatku tiyeyi novoyi i neogoloshenoyi vijni z Finlyandiyeyu radyanski VPS skinuli bombi na nizku mist Pivdennoyi Finlyandiyi a vzhe na svitanku pershogo dnya rozv yazanoyi Radyanskim Soyuzom vijni proti Finlyandiyi 25 chervnya 1941 pivtisyachi radyanskih bombarduvalnikiv shturmovikiv i vinishuvachiv atakuvali golovni finski mista v tomu chisli Gelsinki i Turku Zavdano povitryanih udariv po morskih portah desyatkah aerodromiv zavodah zaliznichnih vuzlah zhitlovih kvartalah Bulo poshkodzheno serednovichnij zamok u Turku Radyanski litaki sidali zapravlyalisya i znovu zlitali Masovani udari trivali dvi dobi potim yihnya intensivnist desho spala ale vse odno povitryanij nalit radyanskih VPS trivav majzhe tizhden Finam nichogo ne zalishalosya yak viznati sho voni v stani vijni z Radyanskim Soyuzom a prem yer ministr Yukko Rangel ogolosiv pro ce vvecheri 25 chervnya u parlamenti skazavshi pri comu Vidbulisya povitryani naloti proti nashoyi krayini bombarduvannya nezahishenih mist vbivstva mirnih zhiteliv vse ce yasnishe nizh bud yaki diplomatichni ocinki pokazalo yakim ye stavlennya Radyanskogo Soyuzu do Finlyandiyi Nastupnogo dnya prezident Ryuti vistupiv zi zvernennyam do narodu po radio zaznachivshi sho Finlyandiya znovu vede vijnu z yiyi davnim vorogom 26 chervnya 1941 koli Gelsinki bombili radyanski litaki Ryuti zayaviv sho v tij borotbi mi ne samotni Velika Nimechchina virishila bula vesti vijnu proti SRSR a inshi krayini priyednalisya do Nimechchini Rosiya u cij spravi nashtovhuyetsya na yedinij front sho prostyagayetsya vid Bilogo morya do Chornogo Rezultati cih bombarduvan dlya SRSR iz suto voyennogo poglyadu buli nulovimi abo navit negativnimi adzhe bulo vtracheno desyatki bombarduvalnikiv zbitih finskimi i vlasnimi zh vinishuvachami sho todi traplyalosya chasto primirom slavetnij radyanskij as Oleksandr Pokrishkin pochav bojovij shlyah zbivshi na Pivdennomu fronti bombarduvalnik Su 2 Piznishe pid chas ciyeyi vijni finskij stolici poshastilo desho bilshe pozayak radyanski bombarduvalniki zdebilshogo zoseredzhuvalisya na nimeckih vijskah u Pribaltici Ta vse zh protyagom ciyeyi vijni Gelsinki bombili 39 raziv 245 osib bulo vbito i 646 poraneno bilshist vid troh velikih nalotiv 1944 roku Naloti Bombi Ubiti Poraneni Zimova vijna 8 blizko 350 971 260 1941 9 blizko 80 332 210 1942 17 blizko 70 683 167 1943 13 blizko 110 3 21 1 91 smertej 30 listopada 1939 2 22 smerti 9 lipnya 1941 3 51 smert 8 listopada 1942 Veliki naloti v lyutomu 1944 U lyutomu 1944 roku Radyanskij Soyuz vchiniv tri masovani bombovi naloti na Gelsinki Metoyu bulo zlamati finskij bojovij duh i prisiluvati finiv sisti za stil peregovoriv pro mir Naloti provodilisya v nich proti 7 17 ta 27 lyutogo Na Tegeranskij konferenciyi 1943 roku Josip Stalin zaruchivsya britanskoyu ta amerikanskoyu pidtrimkoyu ciyeyi akciyi Takim chinom SRSR spodivavsya prinevoliti Finlyandiyu rozirvati yiyi zv yazki z Nimechchinoyu i pogoditisya na mirne vregulyuvannya U nich iz 6 na 7 lyutogo 1944 roku 733 bombarduvalniki z yednan ADD V 25 Il 4 Pe 8 Li 2 zdijsnili dva bombarduvannya Gelsinki skinuvshi na misto 6 991 bombu zagalnoyu vagoyu 92 650 kg z yakih 4 FAB 1000 6 FAB 2000 ta 2 FAB 5000 a v nich iz 16 na 17 lyutogo 1944 proveli povtornij nalit 281 litak skinuv 4 317 bomb zagalnoyu vagoyu 63 835 kg a z 26 na 27 lyutogo 1944 stavsya tretij udar silami 863 litakiv yaki skinuli 5 182 bombi vagoyu 101 005 kg Razom u troh nalotah u lyutomu 1944 finski vijska PPO narahuvali 2 121 bombarduvalnik sho skinuv bilsh nizh 16 000 bomb Z 34 200 postriliv po bombarduvalnikah 21 200 buli z vazhkoyi zenitnoyi artileriyi a 12 900 z legkoyi Fini obdurili radyanski litaki navedennya zapalyuyuchi bagattya na ostrovah poza mistom i vikoristovuyuchi prozhektori lishe na shid vid mista tim samim pidvodyachi litaki navedennya do dumki sho to i bulo misto Tilki 530 bombi vpali v samomu misti Bilshist naselennya Gelsinki pokinuli misto a kilkist zhertv bula dosit nizkoyu porivnyano z inshimi mistami piddanimi bombarduvannyu pid chas vijni Z 22 25 vtrachenih u nalotah radyanskih bombarduvalnikiv 18 21 bulo znisheno vognem zenitok i chotiri zbito nimeckimi nichnimi vinishuvachami Pershij velikij nalit 6 7 lyutogo Persha nich prinesla najbilshe rujnuvannya Pershi bombi vpali o 19 23 Blizko 350 bomb vpali na misto i priblizno 2 500 bomb za mezhami Gelsinki Zagalna kilkist skinutih bomb vklyuchno z timi sho vpali u more stanovila blizko 6 990 V naloti brali uchast priblizno 730 bombarduvalnikiv Voni pribuvali dvoma hvilyami 6 lyutogo o 18 51 21 40 i 7 lyutogo o 00 57 04 57 Oboronci veli zagorodzhuvalnij vogon 122 razi Legka zenitna artileriya zrobila 2 745 postriliv a vazhka artileriya vistrelila 7 719 raziv Finski VPS na toj chas ne mali nichnih vinishuvachiv Bulo vbito sto lyudej i poraneno 300 Poshkodzheno bilsh nizh 160 budivel u tomu chisli radyanske posolstvo U poperedni dni protipovitryana oborona kilka raziv podavala signal trivogi pomilkovo sho znizilo riven gotovnosti lyudej Drugij velikij nalit 16 17 lyutogo Vidkoli Tallinn piddali silnomu bombarduvannyu a rozvidka vkazala sho nalit mozhe buti spryamovano na Gelsinki PPO Gelsinki vzhila pevnih aktivnih zahodiv Pislya pershogo nalotu v gelsinskij aeroport Malmi z Estonskogo frontu bulo perevedeno grupu nimeckih nichnih vinishuvachiv u skladi 12 litakiv Messerschmitt Bf 109G 6 zi specialnim obladnannyam nichnogo boyu Protyagom nastupnih dvoh nalotiv voni zumili zbiti shist bombarduvalnikiv Zenitni batareyi vipustili 184 zalpi i zbili dva bombarduvalniki Vazhki zenitni batareyi zrobili 12 238 postriliv a legki vistrelili 5 709 raziv Bilshist naselennya Gelsinki dobrovilno evakuyuvalasya v silsku miscevist a reshta bula gotova shovatisya u bomboshovishah za pershogo zh poperedzhennya Ce znachno znizilo zhertvi Cogo razu brali uchast 383 bombarduvalniki Todi yak na misto more i dovkolishnyu miscevist vpali 4 317 bombi u mezhah mista vpalo vsogo 100 bomb Poperedzhennya prozvuchalo o 20 12 a bombarduvalniki nablizhalisya znovu dvoma hvilyami 16 lyutogo o 20 12 23 10 i 17 lyutogo o 23 45 05 49 Persha hvilya sprobuvala zoseredzheno bombarduvati nablizhayuchis iz riznih napryamkiv U drugij hvili litaki pribuvali nevelichkimi grupkami zi shodu Finska rozvidka perehopila obmin povidomlennyami za 1 godinu 40 hvilin do nalotu i poperedila PPO yaka vstigla pidgotuvatisya PPO ozvuchila poperedzhennya za 49 hvilin do nalotu Radar vzyav pershij litak za 34 hvilini do pochatku bombarduvan Cogo razu cifri vtrat buli znachno nizhchi 25 zaginulo i 29 distalo poranennya 27 budivel bulo zrujnovano i 53 poshkodzheno Tretij velikij nalit 26 27 lyutogo Golovna budivlya Gelsinskogo universitetu pislya tretogo nalotu Uvecheri 26 lyutogo nad mistom bulo pomicheno odinokij radyanskij litak rozvidnik Ce buv znak prijdeshnogo napadu Pogoda bula yasna sho dopomagalo napadnikam Finska radiorozvidka znovu perehopila povidomlennya pro majbutnij nalit cogo razu za 1 godinu 28 hvilin pered pochatkom bombuvannya hocha radyanska storona namagalasya zberegti radiomovchannya P yat hvilin potomu merezha oglyadovih RLS yaku obslugovuvali pomichniki z Lotta Svyard spovistila pro nablizhennya bombarduvalnikiv U misti bulo zavchasno zapusheno bezzvuchnu signalizaciyu Vulichni vogni bulo vimkneno tramvayi i poyizdi zupineno a radioperedachi pripineno Tim samim bulo utrudneno dlya protivnika znahodzhennya cilej a vsi gromadyani znali sho yim potribno shovatisya u bomboshovishah Pershi bombarduvalniki finskij radar viyaviv priblizno o 18 30 za 25 hvilin do yihnogo pributtya Kilkoma hvilinami piznishe u povitrya zdijnyalisya nichni vinishuvachi i poletili na svoyi viznacheni napered poziciyi Na toj chas vzhe bulo poperedzheno zenitnu artileriyu Poperedzhennya pro povitryanij nalit prolunalo o 18 45 Zenitni batareyi vidkrili vogon o 18 53 Pershi bombi vpali o 19 07 Cej ostannij velikij nalit vidriznyavsya vid dvoh poperednih Bij trivav blizko odinadcyati godin i podilyavsya na tri etapi Pershij buv uvecheri i trivav chotiri godini zoseredivshis na udarah po mistu Drugij buv zdebilshogo nacilenij na zlam oporu zenitnoyi artileriyi ale bez osoblivogo uspihu Ostannya hvilya nadiyalasya ostatochno zrivnyati misto z zemleyu ale bilshist litakiv rozvernulisya zitknuvshis iz zapeklim zagorodzhuvalnim vognem zenitok ta z nichnimi vinishuvachami Signal vidboyu nareshti prozvuchav blizko 6 30 ranku 27 lyutogo Nezvazhayuchi na te sho ce buv najmasovanishij nalit zapodiyani zbitki buli znovu dovoli neznachnimi 21 osoba zaginula i 35 osib bulo poraneno zrujnovano 59 budinkiv i poshkodzheno 135 Vazhka zenitna artileriya zrobila 14 240 postriliv a legka 4 432 Dev yat radyanskih bombarduvalnikiv bulo zbito Cogo razu v naloti na Gelsinki brali uchast 896 bombarduvalnikiv Voni skinuli 5 182 bombi z yakih tilki 290 vpali na same misto Shkoda vid velikih nalotiv Protyagom Drugoyi svitovoyi vijni Gelsinki zavdyaki efektivnosti protipovitryanih i obmannih zahodiv uniknuli togo rivnya rujnuvan yakogo zaznali vid bombarduvan bagato inshih yevropejskih mist U mezhah mista vpali tilki 5 bomb deyaki z nih vpali v nezaselenih parkovih zonah ne sprichinivshi niyakoyi shkodi U troh velikih nalotah na misto vzyali uchast blizko 2 000 bombarduvalnikiv skinuvshi priblizno 2 600 tonn bomb Zi 146 zagiblih soldatami buli shestero Distali poranennya 356 osib Bulo zrujnovano 109 budivel poshkodzheno oskolkami 300 ohopleno polum yam 111 Radyanska storona vtratila 25 litakiv Inshij shozhij za siloyu avianalit pid chas vijni ce bombarduvannya Drezdena 13 15 lyutogo 1945 koli 1 320 bombarduvalnikiv skinuli 3 900 tonn bomb Na vidminu vid nalotu na Gelsinki povitryanij napad na Drezden zabrav zhittya priblizno vid 25 000 do 35 000 osib a misto bulo majzhe povnistyu zrujnovano Pislya vijni v Gelsinki pribula Soyuzna kontrolna komisiya na choli z radyanskim generalom Zhdanovim Toj buv spantelichenij naskilki neznachnoyi shkodi bulo zapodiyano mistu Radyanske kerivnictvo dumalo sho voni povnistyu zrujnuvali Gelsinki i sho same ti bombarduvannya zmusili finiv sisti za stil mirnih peremovin Finska vidplata VPS Finlyandiyi vidpovili na povitryani naloti nizkoyu tak zvanih nichnih infiltracijnih bombarduvan letovish ADD poblizu Leningrada Finski bombarduvalniki Junkers Ju 88 Bristol Blenheim i Dornier Do 17 abo sliduvali u hvosti abo v deyakih vipadkah navit priyednuvalisya do z yednannya radyanskih bombarduvalnikiv na yihnomu zvorotnomu shlyahu nad Finskoyu zatokoyu i takim robom suprovodzhuvali yih do yihnih baz Pislya togo yak bilshist radyanskih bombarduvalnikiv prizemlilasya finski peresliduvachi zahodili na bombometannya yak po prizemlenih bombarduvalnikah suprotivnika tak i po tih sho she tilki jshli na posadku a potim vtikali u podalshomu zamishanni Pershe velike nichne infiltracijne bombarduvannya vidbulosya 9 bereznya 1944 a trivali voni do travnya 1944 Radyanski vtrati vid cih rejdiv ociniti dostemenno ne vdayetsya Div takozhStrategichni bombarduvannya v period Drugoyi svitovoyi vijniPrimitkiMakela Jukka 1967 Helsinki liekeissa Helsinki Werner Soderstrom osakeyhtio s 20 Helsingin suurpommitukset Helmikuussa 1944 p 22 Continuation War 23 grudnya 2015 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2015 1941 Germany attacks Finland follows 20 veresnya 2008 u Wayback Machine angl Times June 27 pp 1 4 cf also Finland pp 100 105 amp Times June 29 p 17 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl M Zefirov Asy Vtoroj mirovoj Soyuzniki lyuftvaffe Estoniya Latviya Finlyandiya Bruun Staffan Natten nar Helsingfors skulle forintas 14 sichnya 2015 u Wayback Machine Hufvudstadsbladet 2 lyutogo 2014 p 18 Jukka O Kauppinen Matti Ronkko 27 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2021 Procitovano 12 kvitnya 2010 DzherelaMartti Helminen Aslak Lukander Helsingin suurpommitukset helmikuussa 1944 2004 WSOY ISBN 951 0 28823 3