Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бліц англ the Blitz від нім блискавка у деяких джерелах також трапляються назви Лондонський бліц і Великий бліц бомбарду

Бліц (бомбардування)

Бліц (бомбардування)

«Бліц» (англ. the Blitz; від нім. блискавка; у деяких джерелах також трапляються назви «Лондонський бліц» і «Великий бліц») — бомбардування Великої Британії авіацією гітлерівської Німеччини в період з 7 вересня 1940 до 10 травня 1941, частина Битви за Британію.

Бліц
Друга світова війна
Координати: 51°30′ пн. ш. 0°07′ зх. д. / 51.500° пн. ш. 0.117° зх. д. / 51.500; -0.117
Дата: 7 вересня 1940 — 10 травня 1941
Місце: Велика Британія
Результат: Стратегічна поразка німецької авіації
Сторони
image Велика Британія image Нацистська Німеччина
Командувачі
image Вінстон Черчилль

image Г'ю Даудінг
image
image
image

image Адольф Гітлер

image Герман Герінг
image Гуго Шперрле
image Альберт Кессельрінг
image Ганс Єшоннек
image

Втрати
вбито 40.000-43.000

поранено 46-139 тис.

3363 пілоти, 2265 літаків
зруйновано 2 млн будинків (60 % Лондону)

Хоча «Бліц» був направлений на багато міст по всій країні, він почався з бомбардування Лондона протягом 57 ночей поспіль. До кінця травня 1941 року понад 40 тисяч мирних жителів, половина з них у Лондоні, було вбито внаслідок бомбардувань. Велика кількість будинків у Лондоні була зруйнована чи пошкоджена. Метою Гітлера було знищення промисловості та виведення Великої Британії з війни, тому, крім Лондона, бомбардування зазнали також такі важливі військові та промислові центри, як Белфаст, Бірмінгем, Брістоль, Кардіфф, Клайдбанк, Ковентрі, Ліверпуль, Ексетер, Гринок, Шеф -Галл, Манчестер, Портсмут, Плімут, Ноттінгем, Брайтон, Істборн, Сандерленд і Саутгемптон.

Передумови

Люфтваффе та стратегічні бомбардування

У 1920-х і 1930-х роках військові теоретики Джуліо Дуе й Біллі Мітчел підтримали ідею того, що, маючи потужні військово-повітряні сили, можна виграти війну, не ведучи бойові дії на суші або на морі («Доктрина Дуе») . Вважалося, що неможливо захиститись від повітряного нападу, особливо вночі. Нападники могли знищити військові заводи, штаби та центри зв'язку, фактично знищивши всі засоби до опору. Вважалося також, що бомбардування житлових районів допоможе зламати волю мирних громадян, що призведе до краху виробництва та життя. Особливо вразливими в цьому сенсі були демократичні держави, де населення могло відкрито висловлювати невдоволення урядом. У період між двома світовими війнами таке мислення поширилося у ВПС Великої Британії та США. Зокрема, ВПС Великої Британії намагалися здобути перемогу, руйнуючи заводи, центри зв'язку та громадянський дух.

У Люфтваффе більш стримано ставилися до стратегічних бомбардувань. Верховне командування Люфтваффе не виступало проти бомбардувань міст і заводів противників і вважало, що це може суттєво змінити баланс сил у бік Німеччини, бо це перешкоджало виробництву та руйнувало цивільне суспільство; проте воєначальники не вважали, що військово-повітряні сили можуть самі по собі мати вирішальний вплив на перемогу у війні. Усупереч поширеній думці, Люфтваффе не дотримувалися так званої політики «повітряного терору». ВПС Німеччини до 1942 року не приймали політику бомбардування, у якій головною ціллю були б мирні громадяни.

Життєво важливі виробництва та транспортні центри, які потрібно було знешкодити, були військовими цілями. Можна стверджувати, що цивільні особи не повинні були безпосередніми цілями, але порушення виробництва мало вплинути на їхній моральний дух і волю до боротьби. Німецькі правники 1930-х років ретельно розробили принципи, які б встановлювали, які типи бомбардувань відповідали б міжнародному праву. Прямі напади на цивільних осіб розглядалися як «повітряний терор», але атака важливих військово-промислових заводів, що могло спричинити жертви серед цивільного населення, вважалася прийнятною.

image
Вальтер Вефер

Після приходу до влади націонал-соціалістів і до 1939 року в німецькому військовому командуванні вирували дискусії про роль стратегічних бомбардувань. Деякі закликали бомбардувати лінії оборони англійців та американців. Вальтер Вефер — перший начальник Генерального штабу Люфтваффе — підтримував проведення стратегічних бомбардувань і будівництво машин для цих цілей, він наголошував на важливості авіації. Вефер позначив п'ять ключових цілей застосування військово-повітряних сил:

  1. Знищити військово-повітряні сили противника шляхом нападу на його бази та авіазаводи й перемогти військово-повітряні сили всіх ворогів Рейху.
  2. Запобігти пересуванню великих сухопутних військ противника шляхом знищення залізниць та автомобільних доріг, зокрема мостів та тунелів, які необхідні для пересування та постачання сил.
  3. Підтримати операції сухопутної армії, незалежної від залізниць, тобто бронетанкових військ та моторизованих сил шляхом перешкоджання просуванню супротивника та безпосередньої участі в наземних операціях.
  4. Підтримати морські операції шляхом нападу на військово-морські бази противника, захисту військово-морських баз Німеччини та безпосередньої участі в морських битвах.
  5. Паралізувати збройні сили противника, зупинивши виробництво на військових підприємствах.

Вефер стверджував, що Генеральний штаб Люфтваффе має знатися не лише на питаннях стратегії та проведення операцій. Він стверджував, що слід також не забувати про загальну стратегію, військову економіку, військове виробництво та вивчення противника. Ідеї Вефера не були реалізовані; Генштаб Люфтваффе відкинув запропоновані ним тези на другий план, і Повітряна Академія приділяла увагу тактиці, техніці та плануванню операцій.

Вефер загинув в авіакатастрофі 1936 року. Невтілення в життя його ідей здебільшого пояснюється діями його наступників. Як правило, вважається, що ветерани сухопутних сил Альберт Кессельрінг і Ганс-Юрген Штумпф відвернулися від стратегічного планування й перемкнули сили Люфтваффе на безпосередню підтримку сухопутних військ. Однак можна вважати, що найбільше на це рішення вплинули Гуго Шперле та Ганс Ешоннек. Ці люди були досвідченими пілотами, які служили у військово-повітряних силах від самого початку своєї кар'єри. Люфтваффе змінили свою початкову місію; замість проведення самостійних операцій командування вважало за краще діяти спільно з іншими видами військ.

Гітлер, Герінг та військово-повітряні сили

image
Гітлер та Герінг, березень 1938 року

У 1930-х роках Гітлеру не вдалося приділяти стільки уваги стратегії бомбардувань противника, скільки він приділяв захисту від ворожих бомбардувань, хоча він сприяв розвитку авіації й розумів, що можна використовувати бомбардувальники для стратегічних цілей. У 1939 році Гітлер заявив штабу, що безжальні атаки Люфтваффе проти серця британської волі можуть і повинні проводитися в потрібний момент. Однак він швидко став затятим скептиком щодо стратегічних бомбардувань, особливо після результатів «Бліцу». Він часто скаржився на нездатність Люфтваффе досить сильно пошкодити військову промисловість, сказавши: «Повітряні нальоти не можуть ефективно перешкодити військовій промисловості … часто заплановані цілі не атакуються».

Плануючи воєнні кампанії, Гітлер не наполягав на плануванні Люфтваффе стратегічних бомбардувань. Мінімальною була підготовка людей, здатних проводити тактичні операції, а Гітлер як верховний головнокомандувач не наполягав на такій підготовці.

Зрештою, Гітлер опинився в пастці свого власного бачення бомбардування як засобу терору, що сформувався в 1930-х роках, коли він погрожував малим націям проведенням бомбардувань, якщо ті не визнають панування Німеччини. Цей факт мав важливі наслідки. Він свідчить, що Гітлер прийняв стратегію бомбардувань як засіб руйнування моралі суспільства, а не як засіб ведення економічної війни з руйнуванням моралі лише на додаток. Гітлера цікавили політичні аспекти бомбардування. За результатами 1930-х років він очікував, що загроза відплати з боку німців переконає його противників не проводити політику необмежених бомбардувань Німеччини. Він сподівався, спираючись на політичний престиж Німеччини, що німецьке населення буде захищене від бомбардувань. Коли ж це не виправдалося, він, боячись не втримати за собою владу, почав проводити політику терору проти Британії задля створення такої ситуації, у якій обидві сторони припинили б використовувати військово-повітряні сили.

Реакція Великої Британії

В очікуванні нальотів 1 вересня 1939 року у Великій Британії було оголошено режим світломаскування. Пропаганда також рекомендувала власникам свійських тварин умертвити їх, щоб уникнути голоду.

Бомбардування

У ніч на 25 серпня 1940 року десять німецьких літаків, збившись з курсу, помилково скинули бомби на околицю Лондона. У відповідь на це в ніч із 25 на 26 серпня 1940 р. британська авіація бомбардувала Берлін. До 7 вересня було здійснено сім нальотів на німецьку столицю.

«Бліц» на Лондон був оголошений актом відплати за нальоти на Берлін. Він розпочався в ніч із 6 на 7 вересня 1940 р. і нальоти тривали безперервно до 13 листопада 1940 р. силами від 100 до 150 середніх бомбардувальників.

image
Після нальоту 7 вересня 1940 року, горять доки лондонського порту

Наймасштабніше бомбардування Лондона відбулося 7 вересня, коли понад 300 бомбардувальників атакувало ввечері і ще 250 — уночі. На ранок 8 вересня 430 жителів Лондона було вбито, а Люфтваффе випустило пресреліз, у якому заявило, що понад тисячу тонн бомб було скинуто на Лондон протягом 24 годин. Загалом у вересні 1940 р. на Південну Англію було скинуто 7320 тонн бомб, у тому числі 6224 тонни було скинуто на Лондон.

image
Фотографія St Paul's Survives (Собор Святого Павла вижив), зроблена в ніч з 29 на 30 грудня 1940 року

29 грудня стався наймасовіший наліт на район лондонського Сіті. Безліч будинків було зруйновано, постраждав собор Св. Павла. Цієї ночі загинули близько 8 тисяч лондонців.

10 травня 1941 року Лондон зазнав останнього потужного авіанальоту. Виникло 2000 пожеж, і було зруйновано 150 водопровідних магістралей. Було сильно пошкоджено п'ять доків, 3000 людей загинуло та було поранено. У ході цього нальоту було сильно пошкоджено Вестмінстерський палац.

Усього в ході Лондонського бліцу понад 43 тис. осіб загинули і близько 1,4 млн осіб втратили житло. Основний удар припав на схід столиці, Іст-Енд, де були розташовані основні заводи та портові доки. Крім того, у Берліні розраховували, що бомбардуваннями Іст-Енду, небагатих робітничих районів, вдасться внести розкол в англійське суспільство. Бомби великого калібру завдавали істотних збитків дамбам та іншим гідротехнічним спорудам, що захищають Темзу. Було відзначено понад сто значних ушкоджень, що загрожували затопленням низовин Лондону. Для запобігання катастрофі міські комунальні служби проводили регулярні відновлювальні роботи. Щоб уникнути паніки серед населення, роботи проводилися при суворій секретності. За успішне керівництво роботами інженер Пірсон Франк був удостоєний звання лицаря.

Значну роль протидії подальшим ударам з повітря вперше зіграла радіоелектронна боротьба. Німецькі льотчики для завдання точного удару вночі, в умовах повного світломаскування, орієнтувалися по радіосигналах зі стаціонарних радіомаяків на території окупованої Франції; англійці навчилися давати хибний сигнал, що змушував німців скидати бомби в хибному місці, або орієнтуватися без використання своєї апаратури. Для отримання інформації про радіоапаратуру німецьких радіомаяків було здійснено диверсії на узбережжя, зразки захопленого обладнання вивозилися в Англію для дослідження.

Цивільна оборона

image
Гасіння пожежі під час бомбардування Лондону

Ще у 1938 році лондонців почали навчати того, як поводитися при нальотах. Станції метро, підвали церков були облаштовані під укриття.

На початку літа 1940 року британська влада ухвалила рішення про евакуацію дітей із великих міст як потенційних цілей для бомбардувань у сільську місцевість. За півтора року з міст було вивезено два мільйона дітей. Дітей лондонців селили в маєтках, заміських будинках, санаторіях. Багато хто з них залишався далеко від Лондону протягом усієї війни.

Згадки в літературі

Див. також

Примітки

  1. Austin J. Ruddy. The Home Front: 1939–1945 in 100 Objects. — Pen and Sword, 2020-02-19. — 462 с. — .
  2. . pravda.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2022. Процитовано 7 вересня 2023.
  3. Cox, 2000, с. xvii.
  4. Montgomery-Hyde, 1976, с. 137.
  5. Corum, 1997, с. 7.
  6. Corum, 1997, с. 240.
  7. Corum, 1997, с. 238—41.
  8. Corum, 1997, с. 138.
  9. Corum, 1997, с. 252.
  10. Corum, 1997, с. 248.
  11. Overy та июль 1980, с. 410.
  12. Overy та июль 1980, с. 411.
  13. Вторая мировая война. Лондон — Берлин, кто кого перебомбит. оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  14. Создана первая интерактивная карта бомбёжек Лондона. оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  15. . Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 9 січня 2016.
  16. BBC:"Engineer secretly saved London from World War Two floods". оригіналу за 3 листопада 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  17. Watson, Garth. The Civils. — Thomas Telford, 1988. — С. 253. — .
  18. РЭБ в войнах и вооруженных конфликтах. Часть II | Трансивер.ру (рос.). оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 7 вересня 2020.
  19. Станислав Рудый. Радар “Кникебейн”, лучи Геринга, яичный коктейль, кривые ноги и прочие нюансы “Битвы за Британию”. Только война (рос.). оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 7 вересня 2020.
  20. Бомбардировка Лондона: начало авиационного террора. оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 9 січня 2016.

Література

  • Канаев В. М. Особенности противовоздушной обороны европейских столиц во Второй мировой войне. // Военно-исторический журнал. — 2005. — № 2. — С.3-8.
  • Juliet Gardiner: The Blitz: The British Under Attack. Harper Press, London 2010, .
  • Carol Harris: Blitz Diary: Life Under Fire in World War II. The History Press, London 2010, .
  • Corum, James. he Luftwaffe: Creating the Operational Air War, 1918–1940. — Kansas University Press, 1997. — .
  • Cox, Sebastian. The Battle of Britain. — London : Frank Cass, 2000. — .
  • Tom Harrisson: Living through the Blitz. Faber Finds, 2010,
  • Montgomery-Hyde, H. British Air Policy Between the Wars. — London : Heinemann, 1976.
  • Overy, Richard. Hitler and Air Strategy // Journal of Contemporary History. — . — Vol. 3, iss. 15. — P. 405—421.
  • Dietmar Süß: Tod aus der Luft: Kriegsgesellschaft und Luftkrieg in Deutschland und England. Siedler, München 2011
  • Эрик Ларсон. Страх и надежда: Как Черчилль спас Британию от катастрофы / Переводчик А. Капанадзе. — М. : , 2021. — 816 с. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Blic angl the Blitz vid nim bliskavka u deyakih dzherelah takozh traplyayutsya nazvi Londonskij blic i Velikij blic bombarduvannya Velikoyi Britaniyi aviaciyeyu gitlerivskoyi Nimechchini v period z 7 veresnya 1940 do 10 travnya 1941 chastina Bitvi za Britaniyu Blic Druga svitova vijna Koordinati 51 30 pn sh 0 07 zh d 51 500 pn sh 0 117 zh d 51 500 0 117 Data 7 veresnya 1940 10 travnya 1941 Misce Velika Britaniya Rezultat Strategichna porazka nimeckoyi aviaciyi Storoni Velika Britaniya Nacistska Nimechchina Komanduvachi Vinston Cherchill G yu Dauding Adolf Gitler German Gering Gugo Shperrle Albert Kesselring Gans Yeshonnek Vtrati vbito 40 000 43 000 poraneno 46 139 tis 3363 piloti 2265 litakiv zrujnovano 2 mln budinkiv 60 Londonu Hocha Blic buv napravlenij na bagato mist po vsij krayini vin pochavsya z bombarduvannya Londona protyagom 57 nochej pospil Do kincya travnya 1941 roku ponad 40 tisyach mirnih zhiteliv polovina z nih u Londoni bulo vbito vnaslidok bombarduvan Velika kilkist budinkiv u Londoni bula zrujnovana chi poshkodzhena Metoyu Gitlera bulo znishennya promislovosti ta vivedennya Velikoyi Britaniyi z vijni tomu krim Londona bombarduvannya zaznali takozh taki vazhlivi vijskovi ta promislovi centri yak Belfast Birmingem Bristol Kardiff Klajdbank Koventri Liverpul Ekseter Grinok Shef Gall Manchester Portsmut Plimut Nottingem Brajton Istborn Sanderlend i Sautgempton PeredumoviLyuftvaffe ta strategichni bombarduvannya U 1920 h i 1930 h rokah vijskovi teoretiki Dzhulio Due j Billi Mitchel pidtrimali ideyu togo sho mayuchi potuzhni vijskovo povitryani sili mozhna vigrati vijnu ne veduchi bojovi diyi na sushi abo na mori Doktrina Due Vvazhalosya sho nemozhlivo zahistitis vid povitryanogo napadu osoblivo vnochi Napadniki mogli znishiti vijskovi zavodi shtabi ta centri zv yazku faktichno znishivshi vsi zasobi do oporu Vvazhalosya takozh sho bombarduvannya zhitlovih rajoniv dopomozhe zlamati volyu mirnih gromadyan sho prizvede do krahu virobnictva ta zhittya Osoblivo vrazlivimi v comu sensi buli demokratichni derzhavi de naselennya moglo vidkrito vislovlyuvati nevdovolennya uryadom U period mizh dvoma svitovimi vijnami take mislennya poshirilosya u VPS Velikoyi Britaniyi ta SShA Zokrema VPS Velikoyi Britaniyi namagalisya zdobuti peremogu rujnuyuchi zavodi centri zv yazku ta gromadyanskij duh U Lyuftvaffe bilsh strimano stavilisya do strategichnih bombarduvan Verhovne komanduvannya Lyuftvaffe ne vistupalo proti bombarduvan mist i zavodiv protivnikiv i vvazhalo sho ce mozhe suttyevo zminiti balans sil u bik Nimechchini bo ce pereshkodzhalo virobnictvu ta rujnuvalo civilne suspilstvo prote voyenachalniki ne vvazhali sho vijskovo povitryani sili mozhut sami po sobi mati virishalnij vpliv na peremogu u vijni Usuperech poshirenij dumci Lyuftvaffe ne dotrimuvalisya tak zvanoyi politiki povitryanogo teroru VPS Nimechchini do 1942 roku ne prijmali politiku bombarduvannya u yakij golovnoyu cillyu buli b mirni gromadyani Zhittyevo vazhlivi virobnictva ta transportni centri yaki potribno bulo zneshkoditi buli vijskovimi cilyami Mozhna stverdzhuvati sho civilni osobi ne povinni buli bezposerednimi cilyami ale porushennya virobnictva malo vplinuti na yihnij moralnij duh i volyu do borotbi Nimecki pravniki 1930 h rokiv retelno rozrobili principi yaki b vstanovlyuvali yaki tipi bombarduvan vidpovidali b mizhnarodnomu pravu Pryami napadi na civilnih osib rozglyadalisya yak povitryanij teror ale ataka vazhlivih vijskovo promislovih zavodiv sho moglo sprichiniti zhertvi sered civilnogo naselennya vvazhalasya prijnyatnoyu Valter Vefer Pislya prihodu do vladi nacional socialistiv i do 1939 roku v nimeckomu vijskovomu komanduvanni viruvali diskusiyi pro rol strategichnih bombarduvan Deyaki zaklikali bombarduvati liniyi oboroni anglijciv ta amerikanciv Valter Vefer pershij nachalnik Generalnogo shtabu Lyuftvaffe pidtrimuvav provedennya strategichnih bombarduvan i budivnictvo mashin dlya cih cilej vin nagoloshuvav na vazhlivosti aviaciyi Vefer poznachiv p yat klyuchovih cilej zastosuvannya vijskovo povitryanih sil Znishiti vijskovo povitryani sili protivnika shlyahom napadu na jogo bazi ta aviazavodi j peremogti vijskovo povitryani sili vsih vorogiv Rejhu Zapobigti peresuvannyu velikih suhoputnih vijsk protivnika shlyahom znishennya zaliznic ta avtomobilnih dorig zokrema mostiv ta tuneliv yaki neobhidni dlya peresuvannya ta postachannya sil Pidtrimati operaciyi suhoputnoyi armiyi nezalezhnoyi vid zaliznic tobto bronetankovih vijsk ta motorizovanih sil shlyahom pereshkodzhannya prosuvannyu suprotivnika ta bezposerednoyi uchasti v nazemnih operaciyah Pidtrimati morski operaciyi shlyahom napadu na vijskovo morski bazi protivnika zahistu vijskovo morskih baz Nimechchini ta bezposerednoyi uchasti v morskih bitvah Paralizuvati zbrojni sili protivnika zupinivshi virobnictvo na vijskovih pidpriyemstvah Vefer stverdzhuvav sho Generalnij shtab Lyuftvaffe maye znatisya ne lishe na pitannyah strategiyi ta provedennya operacij Vin stverdzhuvav sho slid takozh ne zabuvati pro zagalnu strategiyu vijskovu ekonomiku vijskove virobnictvo ta vivchennya protivnika Ideyi Vefera ne buli realizovani Genshtab Lyuftvaffe vidkinuv zaproponovani nim tezi na drugij plan i Povitryana Akademiya pridilyala uvagu taktici tehnici ta planuvannyu operacij Vefer zaginuv v aviakatastrofi 1936 roku Nevtilennya v zhittya jogo idej zdebilshogo poyasnyuyetsya diyami jogo nastupnikiv Yak pravilo vvazhayetsya sho veterani suhoputnih sil Albert Kesselring i Gans Yurgen Shtumpf vidvernulisya vid strategichnogo planuvannya j peremknuli sili Lyuftvaffe na bezposerednyu pidtrimku suhoputnih vijsk Odnak mozhna vvazhati sho najbilshe na ce rishennya vplinuli Gugo Shperle ta Gans Eshonnek Ci lyudi buli dosvidchenimi pilotami yaki sluzhili u vijskovo povitryanih silah vid samogo pochatku svoyeyi kar yeri Lyuftvaffe zminili svoyu pochatkovu misiyu zamist provedennya samostijnih operacij komanduvannya vvazhalo za krashe diyati spilno z inshimi vidami vijsk Gitler Gering ta vijskovo povitryani sili Gitler ta Gering berezen 1938 roku U 1930 h rokah Gitleru ne vdalosya pridilyati stilki uvagi strategiyi bombarduvan protivnika skilki vin pridilyav zahistu vid vorozhih bombarduvan hocha vin spriyav rozvitku aviaciyi j rozumiv sho mozhna vikoristovuvati bombarduvalniki dlya strategichnih cilej U 1939 roci Gitler zayaviv shtabu sho bezzhalni ataki Lyuftvaffe proti sercya britanskoyi voli mozhut i povinni provoditisya v potribnij moment Odnak vin shvidko stav zatyatim skeptikom shodo strategichnih bombarduvan osoblivo pislya rezultativ Blicu Vin chasto skarzhivsya na nezdatnist Lyuftvaffe dosit silno poshkoditi vijskovu promislovist skazavshi Povitryani naloti ne mozhut efektivno pereshkoditi vijskovij promislovosti chasto zaplanovani cili ne atakuyutsya Planuyuchi voyenni kampaniyi Gitler ne napolyagav na planuvanni Lyuftvaffe strategichnih bombarduvan Minimalnoyu bula pidgotovka lyudej zdatnih provoditi taktichni operaciyi a Gitler yak verhovnij golovnokomanduvach ne napolyagav na takij pidgotovci Zreshtoyu Gitler opinivsya v pastci svogo vlasnogo bachennya bombarduvannya yak zasobu teroru sho sformuvavsya v 1930 h rokah koli vin pogrozhuvav malim naciyam provedennyam bombarduvan yaksho ti ne viznayut panuvannya Nimechchini Cej fakt mav vazhlivi naslidki Vin svidchit sho Gitler prijnyav strategiyu bombarduvan yak zasib rujnuvannya morali suspilstva a ne yak zasib vedennya ekonomichnoyi vijni z rujnuvannyam morali lishe na dodatok Gitlera cikavili politichni aspekti bombarduvannya Za rezultatami 1930 h rokiv vin ochikuvav sho zagroza vidplati z boku nimciv perekonaye jogo protivnikiv ne provoditi politiku neobmezhenih bombarduvan Nimechchini Vin spodivavsya spirayuchis na politichnij prestizh Nimechchini sho nimecke naselennya bude zahishene vid bombarduvan Koli zh ce ne vipravdalosya vin boyachis ne vtrimati za soboyu vladu pochav provoditi politiku teroru proti Britaniyi zadlya stvorennya takoyi situaciyi u yakij obidvi storoni pripinili b vikoristovuvati vijskovo povitryani sili Reakciya Velikoyi Britaniyi V ochikuvanni nalotiv 1 veresnya 1939 roku u Velikij Britaniyi bulo ogolosheno rezhim svitlomaskuvannya Propaganda takozh rekomenduvala vlasnikam svijskih tvarin umertviti yih shob uniknuti golodu BombarduvannyaU nich na 25 serpnya 1940 roku desyat nimeckih litakiv zbivshis z kursu pomilkovo skinuli bombi na okolicyu Londona U vidpovid na ce v nich iz 25 na 26 serpnya 1940 r britanska aviaciya bombarduvala Berlin Do 7 veresnya bulo zdijsneno sim nalotiv na nimecku stolicyu Blic na London buv ogoloshenij aktom vidplati za naloti na Berlin Vin rozpochavsya v nich iz 6 na 7 veresnya 1940 r i naloti trivali bezperervno do 13 listopada 1940 r silami vid 100 do 150 serednih bombarduvalnikiv Pislya nalotu 7 veresnya 1940 roku goryat doki londonskogo portu Najmasshtabnishe bombarduvannya Londona vidbulosya 7 veresnya koli ponad 300 bombarduvalnikiv atakuvalo vvecheri i she 250 unochi Na ranok 8 veresnya 430 zhiteliv Londona bulo vbito a Lyuftvaffe vipustilo presreliz u yakomu zayavilo sho ponad tisyachu tonn bomb bulo skinuto na London protyagom 24 godin Zagalom u veresni 1940 r na Pivdennu Angliyu bulo skinuto 7320 tonn bomb u tomu chisli 6224 tonni bulo skinuto na London Fotografiya St Paul s Survives Sobor Svyatogo Pavla vizhiv zroblena v nich z 29 na 30 grudnya 1940 roku 29 grudnya stavsya najmasovishij nalit na rajon londonskogo Siti Bezlich budinkiv bulo zrujnovano postrazhdav sobor Sv Pavla Ciyeyi nochi zaginuli blizko 8 tisyach londonciv 10 travnya 1941 roku London zaznav ostannogo potuzhnogo avianalotu Viniklo 2000 pozhezh i bulo zrujnovano 150 vodoprovidnih magistralej Bulo silno poshkodzheno p yat dokiv 3000 lyudej zaginulo ta bulo poraneno U hodi cogo nalotu bulo silno poshkodzheno Vestminsterskij palac Usogo v hodi Londonskogo blicu ponad 43 tis osib zaginuli i blizko 1 4 mln osib vtratili zhitlo Osnovnij udar pripav na shid stolici Ist End de buli roztashovani osnovni zavodi ta portovi doki Krim togo u Berlini rozrahovuvali sho bombarduvannyami Ist Endu nebagatih robitnichih rajoniv vdastsya vnesti rozkol v anglijske suspilstvo Bombi velikogo kalibru zavdavali istotnih zbitkiv dambam ta inshim gidrotehnichnim sporudam sho zahishayut Temzu Bulo vidznacheno ponad sto znachnih ushkodzhen sho zagrozhuvali zatoplennyam nizovin Londonu Dlya zapobigannya katastrofi miski komunalni sluzhbi provodili regulyarni vidnovlyuvalni roboti Shob uniknuti paniki sered naselennya roboti provodilisya pri suvorij sekretnosti Za uspishne kerivnictvo robotami inzhener Pirson Frank buv udostoyenij zvannya licarya Znachnu rol protidiyi podalshim udaram z povitrya vpershe zigrala radioelektronna borotba Nimecki lotchiki dlya zavdannya tochnogo udaru vnochi v umovah povnogo svitlomaskuvannya oriyentuvalisya po radiosignalah zi stacionarnih radiomayakiv na teritoriyi okupovanoyi Franciyi anglijci navchilisya davati hibnij signal sho zmushuvav nimciv skidati bombi v hibnomu misci abo oriyentuvatisya bez vikoristannya svoyeyi aparaturi Dlya otrimannya informaciyi pro radioaparaturu nimeckih radiomayakiv bulo zdijsneno diversiyi na uzberezhzhya zrazki zahoplenogo obladnannya vivozilisya v Angliyu dlya doslidzhennya Civilna oboronaGasinnya pozhezhi pid chas bombarduvannya Londonu She u 1938 roci londonciv pochali navchati togo yak povoditisya pri nalotah Stanciyi metro pidvali cerkov buli oblashtovani pid ukrittya Na pochatku lita 1940 roku britanska vlada uhvalila rishennya pro evakuaciyu ditej iz velikih mist yak potencijnih cilej dlya bombarduvan u silsku miscevist Za pivtora roku z mist bulo vivezeno dva miljona ditej Ditej londonciv selili v mayetkah zamiskih budinkah sanatoriyah Bagato hto z nih zalishavsya daleko vid Londonu protyagom usiyeyi vijni Zgadki v literaturiDiyi romanu Grema Grina Vidomstvo strahu vidbuvayutsya v Londoni pid chas bombarduvannya Britaniyi Golovni geroyi povisti Klajva Lyuyisa Lev chaklunka ta plattyana shafa viyavlyayutsya evakujovanimi do silskoyi miscevosti z Londonu shob uniknuti bombarduvan Div takozhBitva za Britaniyu Bombarduvannya Koventri Fau 1PrimitkiAustin J Ruddy The Home Front 1939 1945 in 100 Objects Pen and Sword 2020 02 19 462 s ISBN 978 1 5267 4087 8 pravda com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2022 Procitovano 7 veresnya 2023 Cox 2000 s xvii Montgomery Hyde 1976 s 137 Corum 1997 s 7 Corum 1997 s 240 Corum 1997 s 238 41 Corum 1997 s 138 Corum 1997 s 252 Corum 1997 s 248 Overy ta iyul 1980 s 410 Overy ta iyul 1980 s 411 Vtoraya mirovaya vojna London Berlin kto kogo perebombit originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 Sozdana pervaya interaktivnaya karta bombyozhek Londona originalu za 6 lyutogo 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 BBC Engineer secretly saved London from World War Two floods originalu za 3 listopada 2014 Procitovano 4 listopada 2014 Watson Garth The Civils Thomas Telford 1988 S 253 ISBN 0 7277 0392 7 REB v vojnah i vooruzhennyh konfliktah Chast II Transiver ru ros originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 7 veresnya 2020 Stanislav Rudyj Radar Knikebejn luchi Geringa yaichnyj koktejl krivye nogi i prochie nyuansy Bitvy za Britaniyu Tolko vojna ros originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 7 veresnya 2020 Bombardirovka Londona nachalo aviacionnogo terrora originalu za 26 sichnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2016 LiteraturaKanaev V M Osobennosti protivovozdushnoj oborony evropejskih stolic vo Vtoroj mirovoj vojne Voenno istoricheskij zhurnal 2005 2 S 3 8 Juliet Gardiner The Blitz The British Under Attack Harper Press London 2010 ISBN 978 0 00 724077 7 Carol Harris Blitz Diary Life Under Fire in World War II The History Press London 2010 ISBN 978 0 7524 5172 5 Corum James he Luftwaffe Creating the Operational Air War 1918 1940 Kansas University Press 1997 ISBN 978 0 7006 0836 2 Cox Sebastian The Battle of Britain London Frank Cass 2000 ISBN 0 7146 8149 0 Tom Harrisson Living through the Blitz Faber Finds 2010 ISBN 978 0 571 27103 0 Montgomery Hyde H British Air Policy Between the Wars London Heinemann 1976 Overy Richard Hitler and Air Strategy Journal of Contemporary History Vol 3 iss 15 P 405 421 Dietmar Suss Tod aus der Luft Kriegsgesellschaft und Luftkrieg in Deutschland und England Siedler Munchen 2011 Erik Larson Strah i nadezhda Kak Cherchill spas Britaniyu ot katastrofy Perevodchik A Kapanadze M 2021 816 s ISBN 978 5 9614 7390 2

Дата публікації:
Топ