Координати: 51°29′57″ пн. ш. 0°07′29″ зх. д. / 51.499306° пн. ш. 0.124750° зх. д.
Вестмінстерський палац (англ. Palace of Westminster) — будівля на північному березі річки Темзи в Лондонському районі Вестмінстер, де відбуваються засідання Британського парламенту. Сполучається з Трафальгарською площею вулицею Вайтхол. Архітектурний стиль — неоготика. Палац є власністю корони.
Вестмінстерський палац | |
---|---|
Westminster Palace, Westminster Abbey and Saint Margaret's Church | |
Світова спадщина | |
Вестмінстерський палац | |
51°29′58″ пн. ш. 0°07′27″ зх. д. / 51.49944444447177716° пн. ш. 0.12416666669444779° зх. д. | |
Країна | Велика Британія |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, ii, iv |
Об'єкт № | 426 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1987 (11 сесія) |
| |
| |
Вестмінстерський палац у Вікісховищі |
Історія
Стародавня назва місця, на якому знаходиться Вестмінстерський палац — [en]. Перший королівський палац на цьому місці побудував Канут Великий, король Данії, Англії та Норвегії під час свого правління у 1016—1035 роках. Едуард Сповідник, передостанній з Англо-саксонських монархів Англії, жив у цьому палаці тоді, коли будувалося Вестмінстерське абатство (1045-50 роки). Абатство дало нову назву цій місцевості, «Вестмінстер» (від West Minster — західна церква; східною церквою був Собор святого Павла). Найстарша зі збережених частин палацу, Вестмінстерська зала, належить до часів правління короля Вільгельма II.
До 1529 Вестмінстерський палац був столичною резиденцією англійських королів. Також тут збиралися попередники парламенту, королівська рада та парламент Симона де Монфора 1265 року. Перший офіційний парламент Англії зібрався в палаці у 1295 році, і з тих пір майже всі наступні парламенти Англії (з 1707 року Великої Британії) збиралися тут. З 1341 року Парламент розділився на Палату лордів і Палату громад.
Після пожежі 1834 палац перебудовано заново за неоготичним проектом Ч. Баррі та А. В. П'юджина. Від середньовічного палацу вціліли для прийомів (1097) та (1366), що була збудована для зберігання казни Едуарда III.
В палаці близько 1100 приміщень, 100 сходів та 4,8 кілометра коридорів. З палацових веж найвідомішою є годинникова вежа — Біг-Бен. 1987 року палац та (1486—1523), що розташовуються поряд, були визнані гідними включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зовнішній вигляд палацу
Вестмінстерський палац має декілька веж, з яких три найвищих є основними. Найбільша і найвища з них — розташована в південно-західній частині палацу [en] висотою 98,5 метрів; її будівництво було завершене у 1858 році і на той момент це була найвища з некультових споруд у світі. В основі вежі розташований Вхід Суверена, проріз, виконаний у вигляді арки висотою 15 метрів і оточений статуями. Іншу частину вежі займають парламентські архіви; вони розташовані на 12-ти поверхах та містять близько трьох мільйонів документів, у тому числі оригінали всіх актів Парламенту, починаючи з 1497 року. На вершині чавунного пірамідального даху встановлений 22-метровий флагшток.
У північній частині розташовується Вежа Єлизавети, також відома як Біг-Бен. Вона дещо поступається вежі Вікторії за висотою (96 метрів) і є набагато тоншою. У ній встановлений Великий годинник Вестмінстера, створений [en] за креслениками годинникаря-аматора Едмунда Беккетта Денісона у 1859 році. Він показує час на чотирьох циферблатах з димчастого скла діаметром 7 метрів; у темну пору доби циферблати підсвічуються зсередини. Вежу Єлизавети спроектував Огастес П'юджин. Над годинником розташована дзвіниця з п'ятьма дзвонами; найбільший з них, масою 13,8 тонн, носить назву Біг-Бен, і ця назва часто вживається стосовно усієї вежі.
Восьмикутна Центральна вежа має висоту 91 метр і розташована посередині будівлі над Центральною залою. Вона була задумана як комин для чотирьохсот камінів, розміщених по усьому палацу, проте для виконання цього завдання виявилася малопридатною й виконує швидше декоративну функцію, слугуючи віссю для двох веж по краях будівлі. Також роль коминів виконують розташовані по усьому фасаду башточки.
Посередині західного фасаду палацу над одним з трьох входів в будівлю знаходиться Вежа св. Стефана. По кінцях фасаду, що виходить на Темзу, розташовані Вежа спікера (на північному кінці) та Вежа канцлера (на південному).
План розташування приміщень палацу
Найрозкішнішим входом до палацу є Вхід Суверена (англ. Sovereign's Entrance) в основі Вежі Вікторії, що веде до Королівського ґанку (зліва вгорі на плані). Через нього монарх Великої Британії в'їжджає на кареті для проведення щорічної церемонії відкриття Парламенту. Далі йдуть Королівські сходи, що ведуть нагору на Нормандський ґанок, а за ним — у Королівську кімнату для переодягання (англ. Queen's Robing Room). Це приміщення є південним кінцем (на плані лівим) головної осі палацу, що включає Центральну залу і зали засідань палат лордів і громад (на плані відповідно зліва і праворуч від Центральної зали).
Королівська галерея
Північніше від Королівської кімнати для переодягання знаходиться Королівська галерея. Це одне з найбільших приміщень палацу (33,5 на 13,7 метра). Вона служить етапом королівської процесії у церемонії відкриття Парламенту, також використовується для звернень іноземних державних діячів, що прибули з візитом, до членів обох палат Парламенту. Стіни прикрашені двома фресками Деніела Маклайза: «Смерть Нельсона» і «Зустріч Артура Веллслі Веллінгтона і Блюхера». Уже відразу після завершення роботи над фресками вони почали руйнуватися через високу вологість та забруднення повітря і зараз вони стали майже монохромними. Крім фресок у галереї висять портрети усіх королів починаючи з Едуарда I, і стоять статуї королів, у роки правління яких відбулися великі битви, роботи скульптора Джона Берні Філіпа.
Зала засідань Палати лордів
Зала засідань Палати лордів є розкішно прикрашена кімната розміром 13,7 на 24,4 метра. Тут, як і в інших приміщеннях лордів, домінує червоний колір. У південній стороні приміщення знаходиться трон під балдахіном, де під час церемонії відкриття Парламенту сидить монарх Великої Британії. Перед троном розташоване місце Лорда-спікера (до 2006 року — Лорда-канцлера), так званий «woolsack», прямокутна подушка, набита шерстю. Уздовж стін розташовані лави для перів, праворуч від Лорда-спікера — духовна сторона, ліворуч — світська. Духовну сторону займають Лорди духовні (архієпископи і єпископи) і члени правлячої партії з числа Лордів світських. Світську сторону займають члени опозиційних партій. Безпартійні пери (кросбенчери) займають лави навпроти місця Лорда-спікера.
Кулуари перів
До Зали засідань Палати лордів з північного боку прилягають кулуари перів, вестибюль, де члени Палати лордів можуть обговорювати питання в неформальній обстановці. Це квадратне приміщення зі стороною 12 метрів і висотою 10 метрів, характерними рисами якого є мармурова підлога з трояндою Тюдорів посередині і масивні мідні двері вагою 1,5 тонни, що відокремлюють кулуари від Палати лордів. Коридором кулуари перів сполучаються з Центральною залою.
Центральна зала
Це восьмикутне приміщення прямо під Центральною вежею. Тут сходяться коридори, що ведуть до кулуарів Палати лордів і Палати громад, через західні двері виходить до зали св. Стефана і громадського входу у палац, а через східні — до нижньої зали очікування та бібліотеки. Діаметр зали має 18 метрів, а висота до центру склепіння стелі — 25 метрів. Над кожними з чотирьох дверей зали є мозаїка із зображеннями святих покровителів націй, які утворили Сполучене Королівство: св. Георгія для Англії, св. Андрія для Шотландії, св. Давида для Уельсу і св. Патрика для Північної Ірландії.
Кулуари Палати громад
Симетрично до коридору і кулуарів перів розташовані коридор і кулуари Палати громад. Кулуари мають форму куба зі стороною 13,7 метра. Приміщення сильно постраждало від бомбардувань у 1941 році й було відновлене у спрощеному стилі; дверний проріз, що веде до Зали засідань Палати громад, був залишений невідремонтованим як нагадування про жахіття війни, по обидва боки від нього стоять статуї Вінстона Черчилля і Девіда Ллойда Джорджа, прем'єр-міністрів, які провели Велику Британію крізь Другу і Першу світові війни відповідно.
Зала засідань Палати громад
Зала засідань Палати громад знаходиться у північній частині Вестмінстерського палацу; це приміщення було зруйноване у 1941 році й відновлене під керівництвом архітектора Джайлза Гілберта Скотта у 1950 році. Оформлення зали засідань Палати громад є значно скромнішим, ніж Зали засідань Палати лордів; тут переважає зелений колір. Таку колірну схему (червоний для верхньої палати, зелений — для нижньої) використовують й інші парламенти країн-членів Британської Співдружності націй — Індії, Канади, Австралії і Нової Зеландії. Розміри зали — 14 на 20,7 метра, уздовж стін йдуть лави для членів Палати громад, що вміщають 427 з 650 парламентаріїв (у випадках, коли потрібна присутність усіх членів Парламенту, ті, хто не помістився на лавках, стоять по кінцях зали). У північній частині Зали засідань знаходиться крісло спікера, а перед ним — стіл Палати. Члени правлячої партії (чи коаліції) сидять на лавках праворуч від спікера, а члени опозиції — зліва.
Вестмінстерська зала
Вестмінстерська зала (також вживається назва Вестмінстер-хол) є найстарішою із збережених частин палацу; його будівництво розпочалось у 1097-му й було завершене у 1099-му році. Щодо архітектури, то його унікальною особливістю є дах. На початках дах підтримували два ряди колон, однак під час правління Річарда II він був замінений на складну конструкцію з дубових стропил, що підтримувались підбалками. Склепіння такого типу (англ. Hammerbeam roof) є характерними для англійської середньовічної архітектури, і Вестмінстерська зала — найбільший з її зразків, розміри даху становлять 20,7 на 73,2 метра. Зведення даху було завершене у 1393 році королівським теслею Г'ю Герландом. Площа Вестмінстерської зали становить 1547 м².
Вестмінстерська зала виконувала різні функції. Тут засідали три найважливіших суди Великої Британії (вестмінстерські суди): Суд королівської лави, Суд загальних позовів і Суд казначейства. У 1875 році вони були об'єднані у Верховний суд, який засідав тут до 1882 року. Також тут вирішувались питання імпічменту та проходили державні судові розгляди, зокрема суди над Карлом I (1649), Вільямом Воллесом (1305), Томасом Мором (1535), кардиналом Джоном Фішером, Гаєм Фоксом (1606), Томасом Вентуортом, повсталими шотландськими лордами та Ворреном Гастінгсом (1788-95).
У XII—XIX століттях тут проходили бенкети з нагоди коронації; останній такий бенкет відбувся у 1821 році на честь Георга IV. Також у Вестмінстерській залі відбуваються важливі державні церемонії: звернення обох палат парламенту до монарха, звернення глав інших держав до парламентарів, прощання з тілом померлих монархів та важливих державних діячів.
Вежа коштовностей
Вежею коштовностей — це триповерхова будівля поруч з Вестмінстерським палацом. ЇЇ спорудили у 1365-66 роках для зберігання особистих коштовностей Едуарда III. Спочатку вона була оточена ровом, який заповнювала вода з Темзи. Англійські монархи використовували будівлю до 1512 року. Наприкінці XVI століття вежу почали використовувати для зберігання архівів Палати лордів, завдяки чому ці архіви вціліли під час пожежі 1834 року, на відміну від архівів Палати громад. Після пожежі документи були переміщені у Вежу Вікторії, а у Вежі коштовностей розміщалось (з 1869 по 1938 рік) Управління мір і ваг (Standard Weights and Measures Department). Після Другої світової війни будівля була відреставрована та стала відкритою для туристів.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- (PDF) (англ.). House of Commons Information Office. 2015-03. Архів оригіналу (PDF) за 25 жовтня 2016. Процитовано 29 серпня 2015.
Література
- (1987). The Palace of Westminster. London: Burton Skira. ISBN .
- Fell, Sir Bryan H.; (1994) [1930]. Natzler, D. L (ред.). The Houses of Parliament: A Guide to the Palace of Westminster (вид. 15th). London: Her Majesty's Stationery Office. ISBN .
- Field, John (2002). The Story of Parliament in the Palace of Westminster. London: Politico's Publishing; James & James Publishers. ISBN .
- Gerhold, Dorian (1999). Westminster Hall: Nine Hundred Years of History. London: James & James Publishers. ISBN .
- Guide to the Palace of Westminster. London: Warrington. 1911. OCLC 5081639. OL 13507081M.
- Jones, Christopher (1983). The Great Palace: The Story of Parliament. London: British Broadcasting Corporation. ISBN .
- Macdonald, Peter (2004). Big Ben: The Bell, the Clock and the Tower. Stroud: Sutton Publishing. ISBN .
- Port, M. H., ред. (1976). The Houses of Parliament. New Haven, Connecticut; London: Yale University Press. ISBN .
- Quinault, Roland (1992). Westminster and the Victorian Constitution. Transactions of the Royal Historical Society. 6. 2: 79—104. doi:10.2307/3679100. (необхідна підписка)
- Riding, Christine; Riding, Jacqueline, ред. (2000). The Houses of Parliament: History, Art, Architecture. London: Merrell Publishers. ISBN .
- Tanfield, Jennifer (1991). In Parliament 1939–50: The Effect of the War on the Palace of Westminster. London: Her Majesty's Stationery Office. ISBN . OCLC 26808272.
- Wilson, Robert (2005) [1994]. The Houses of Parliament. Norwich: Jarrold Publishing. ISBN .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вестмінстерський палац |
- Офіційна сторінка Вестмінстерського палацу [ 27 грудня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Westminster Hall — A Virtual Experience (англ.)
- Rosemary Hill A Victorian Novel in Stone [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] // The Wall Street Journal, 20 March 2009
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 51 29 57 pn sh 0 07 29 zh d 51 499306 pn sh 0 124750 zh d 51 499306 0 124750 Vestminsterskij palac angl Palace of Westminster budivlya na pivnichnomu berezi richki Temzi v Londonskomu rajoni Vestminster de vidbuvayutsya zasidannya Britanskogo parlamentu Spoluchayetsya z Trafalgarskoyu plosheyu vuliceyu Vajthol Arhitekturnij stil neogotika Palac ye vlasnistyu koroni Vestminsterskij palacWestminster Palace Westminster Abbey and Saint Margaret s Church Svitova spadshinaVestminsterskij palac51 29 58 pn sh 0 07 27 zh d 51 49944444447177716 pn sh 0 12416666669444779 zh d 51 49944444447177716 0 12416666669444779Krayina Velika BritaniyaTip KulturnijKriteriyi i ii ivOb yekt 426Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1987 11 sesiya Roztashuvannya na karti Velikoyi Britaniyi Vestminsterskij palac u VikishovishiIstoriyaGipotetichna restavraciya Vestminstera chasiv pravlinnya Genriha VIII Kaplicya Svyatogo Stefana u centri dominuye nad usiyeyu teritoriyeyu i Rozmalovana palati livoruch ta Vestminsterska zala pravoruch Vestminsterske abatstvo vidno na zadnomu foni Starodavnya nazva miscya na yakomu znahoditsya Vestminsterskij palac en Pershij korolivskij palac na comu misci pobuduvav Kanut Velikij korol Daniyi Angliyi ta Norvegiyi pid chas svogo pravlinnya u 1016 1035 rokah Eduard Spovidnik peredostannij z Anglo saksonskih monarhiv Angliyi zhiv u comu palaci todi koli buduvalosya Vestminsterske abatstvo 1045 50 roki Abatstvo dalo novu nazvu cij miscevosti Vestminster vid West Minster zahidna cerkva shidnoyu cerkvoyu buv Sobor svyatogo Pavla Najstarsha zi zberezhenih chastin palacu Vestminsterska zala nalezhit do chasiv pravlinnya korolya Vilgelma II Do 1529 Vestminsterskij palac buv stolichnoyu rezidenciyeyu anglijskih koroliv Takozh tut zbiralisya poperedniki parlamentu korolivska rada ta parlament Simona de Monfora 1265 roku Pershij oficijnij parlament Angliyi zibravsya v palaci u 1295 roci i z tih pir majzhe vsi nastupni parlamenti Angliyi z 1707 roku Velikoyi Britaniyi zbiralisya tut Z 1341 roku Parlament rozdilivsya na Palatu lordiv i Palatu gromad Pislya pozhezhi 1834 palac perebudovano zanovo za neogotichnim proektom Ch Barri ta A V P yudzhina Vid serednovichnogo palacu vcilili dlya prijomiv 1097 ta 1366 sho bula zbudovana dlya zberigannya kazni Eduarda III V palaci blizko 1100 primishen 100 shodiv ta 4 8 kilometra koridoriv Z palacovih vezh najvidomishoyu ye godinnikova vezha Big Ben 1987 roku palac ta 1486 1523 sho roztashovuyutsya poryad buli viznani gidnimi vklyuchennya do Spisku vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Zovnishnij viglyad palacuBudivlya parlamentu i Vestminsterskij mist Vid na Vestminsterskij palac Vestminsterskij palac maye dekilka vezh z yakih tri najvishih ye osnovnimi Najbilsha i najvisha z nih roztashovana v pivdenno zahidnij chastini palacu en visotoyu 98 5 metriv yiyi budivnictvo bulo zavershene u 1858 roci i na toj moment ce bula najvisha z nekultovih sporud u sviti V osnovi vezhi roztashovanij Vhid Suverena proriz vikonanij u viglyadi arki visotoyu 15 metriv i otochenij statuyami Inshu chastinu vezhi zajmayut parlamentski arhivi voni roztashovani na 12 ti poverhah ta mistyat blizko troh miljoniv dokumentiv u tomu chisli originali vsih aktiv Parlamentu pochinayuchi z 1497 roku Na vershini chavunnogo piramidalnogo dahu vstanovlenij 22 metrovij flagshtok U pivnichnij chastini roztashovuyetsya Vezha Yelizaveti takozh vidoma yak Big Ben Vona desho postupayetsya vezhi Viktoriyi za visotoyu 96 metriv i ye nabagato tonshoyu U nij vstanovlenij Velikij godinnik Vestminstera stvorenij en za kreslenikami godinnikarya amatora Edmunda Bekketta Denisona u 1859 roci Vin pokazuye chas na chotiroh ciferblatah z dimchastogo skla diametrom 7 metriv u temnu poru dobi ciferblati pidsvichuyutsya zseredini Vezhu Yelizaveti sproektuvav Ogastes P yudzhin Nad godinnikom roztashovana dzvinicya z p yatma dzvonami najbilshij z nih masoyu 13 8 tonn nosit nazvu Big Ben i cya nazva chasto vzhivayetsya stosovno usiyeyi vezhi Vosmikutna Centralna vezha maye visotu 91 metr i roztashovana poseredini budivli nad Centralnoyu zaloyu Vona bula zadumana yak komin dlya chotirohsot kaminiv rozmishenih po usomu palacu prote dlya vikonannya cogo zavdannya viyavilasya malopridatnoyu j vikonuye shvidshe dekorativnu funkciyu sluguyuchi vissyu dlya dvoh vezh po krayah budivli Takozh rol kominiv vikonuyut roztashovani po usomu fasadu bashtochki Poseredini zahidnogo fasadu palacu nad odnim z troh vhodiv v budivlyu znahoditsya Vezha sv Stefana Po kincyah fasadu sho vihodit na Temzu roztashovani Vezha spikera na pivnichnomu kinci ta Vezha kanclera na pivdennomu Plan roztashuvannya primishen palacuPlan drugogo golovnogo poverhu Vestminsterskogo palacu Najrozkishnishim vhodom do palacu ye Vhid Suverena angl Sovereign s Entrance v osnovi Vezhi Viktoriyi sho vede do Korolivskogo ganku zliva vgori na plani Cherez nogo monarh Velikoyi Britaniyi v yizhdzhaye na kareti dlya provedennya shorichnoyi ceremoniyi vidkrittya Parlamentu Dali jdut Korolivski shodi sho vedut nagoru na Normandskij ganok a za nim u Korolivsku kimnatu dlya pereodyagannya angl Queen s Robing Room Ce primishennya ye pivdennim kincem na plani livim golovnoyi osi palacu sho vklyuchaye Centralnu zalu i zali zasidan palat lordiv i gromad na plani vidpovidno zliva i pravoruch vid Centralnoyi zali Korolivska galereya Pivnichnishe vid Korolivskoyi kimnati dlya pereodyagannya znahoditsya Korolivska galereya Ce odne z najbilshih primishen palacu 33 5 na 13 7 metra Vona sluzhit etapom korolivskoyi procesiyi u ceremoniyi vidkrittya Parlamentu takozh vikoristovuyetsya dlya zvernen inozemnih derzhavnih diyachiv sho pribuli z vizitom do chleniv oboh palat Parlamentu Stini prikrasheni dvoma freskami Deniela Maklajza Smert Nelsona i Zustrich Artura Vellsli Vellingtona i Blyuhera Uzhe vidrazu pislya zavershennya roboti nad freskami voni pochali rujnuvatisya cherez visoku vologist ta zabrudnennya povitrya i zaraz voni stali majzhe monohromnimi Krim fresok u galereyi visyat portreti usih koroliv pochinayuchi z Eduarda I i stoyat statuyi koroliv u roki pravlinnya yakih vidbulisya veliki bitvi roboti skulptora Dzhona Berni Filipa Zala zasidan Palati lordiv Zala zasidan Palati lordiv ye rozkishno prikrashena kimnata rozmirom 13 7 na 24 4 metra Tut yak i v inshih primishennyah lordiv dominuye chervonij kolir U pivdennij storoni primishennya znahoditsya tron pid baldahinom de pid chas ceremoniyi vidkrittya Parlamentu sidit monarh Velikoyi Britaniyi Pered tronom roztashovane misce Lorda spikera do 2006 roku Lorda kanclera tak zvanij woolsack pryamokutna podushka nabita sherstyu Uzdovzh stin roztashovani lavi dlya periv pravoruch vid Lorda spikera duhovna storona livoruch svitska Duhovnu storonu zajmayut Lordi duhovni arhiyepiskopi i yepiskopi i chleni pravlyachoyi partiyi z chisla Lordiv svitskih Svitsku storonu zajmayut chleni opozicijnih partij Bezpartijni peri krosbencheri zajmayut lavi navproti miscya Lorda spikera Kuluari periv Do Zali zasidan Palati lordiv z pivnichnogo boku prilyagayut kuluari periv vestibyul de chleni Palati lordiv mozhut obgovoryuvati pitannya v neformalnij obstanovci Ce kvadratne primishennya zi storonoyu 12 metriv i visotoyu 10 metriv harakternimi risami yakogo ye marmurova pidloga z troyandoyu Tyudoriv poseredini i masivni midni dveri vagoyu 1 5 tonni sho vidokremlyuyut kuluari vid Palati lordiv Koridorom kuluari periv spoluchayutsya z Centralnoyu zaloyu Centralna zala Centralna zala Ce vosmikutne primishennya pryamo pid Centralnoyu vezheyu Tut shodyatsya koridori sho vedut do kuluariv Palati lordiv i Palati gromad cherez zahidni dveri vihodit do zali sv Stefana i gromadskogo vhodu u palac a cherez shidni do nizhnoyi zali ochikuvannya ta biblioteki Diametr zali maye 18 metriv a visota do centru sklepinnya steli 25 metriv Nad kozhnimi z chotiroh dverej zali ye mozayika iz zobrazhennyami svyatih pokroviteliv nacij yaki utvorili Spoluchene Korolivstvo sv Georgiya dlya Angliyi sv Andriya dlya Shotlandiyi sv Davida dlya Uelsu i sv Patrika dlya Pivnichnoyi Irlandiyi Kuluari Palati gromad Simetrichno do koridoru i kuluariv periv roztashovani koridor i kuluari Palati gromad Kuluari mayut formu kuba zi storonoyu 13 7 metra Primishennya silno postrazhdalo vid bombarduvan u 1941 roci j bulo vidnovlene u sproshenomu stili dvernij proriz sho vede do Zali zasidan Palati gromad buv zalishenij nevidremontovanim yak nagaduvannya pro zhahittya vijni po obidva boki vid nogo stoyat statuyi Vinstona Cherchillya i Devida Llojda Dzhordzha prem yer ministriv yaki proveli Veliku Britaniyu kriz Drugu i Pershu svitovi vijni vidpovidno Zala zasidan Palati gromad Zala zasidan Palati gromad znahoditsya u pivnichnij chastini Vestminsterskogo palacu ce primishennya bulo zrujnovane u 1941 roci j vidnovlene pid kerivnictvom arhitektora Dzhajlza Gilberta Skotta u 1950 roci Oformlennya zali zasidan Palati gromad ye znachno skromnishim nizh Zali zasidan Palati lordiv tut perevazhaye zelenij kolir Taku kolirnu shemu chervonij dlya verhnoyi palati zelenij dlya nizhnoyi vikoristovuyut j inshi parlamenti krayin chleniv Britanskoyi Spivdruzhnosti nacij Indiyi Kanadi Avstraliyi i Novoyi Zelandiyi Rozmiri zali 14 na 20 7 metra uzdovzh stin jdut lavi dlya chleniv Palati gromad sho vmishayut 427 z 650 parlamentariyiv u vipadkah koli potribna prisutnist usih chleniv Parlamentu ti hto ne pomistivsya na lavkah stoyat po kincyah zali U pivnichnij chastini Zali zasidan znahoditsya krislo spikera a pered nim stil Palati Chleni pravlyachoyi partiyi chi koaliciyi sidyat na lavkah pravoruch vid spikera a chleni opoziciyi zliva Vestminsterska zala Vestminsterska zala 1808 Vestminsterska zala takozh vzhivayetsya nazva Vestminster hol ye najstarishoyu iz zberezhenih chastin palacu jogo budivnictvo rozpochalos u 1097 mu j bulo zavershene u 1099 mu roci Shodo arhitekturi to jogo unikalnoyu osoblivistyu ye dah Na pochatkah dah pidtrimuvali dva ryadi kolon odnak pid chas pravlinnya Richarda II vin buv zaminenij na skladnu konstrukciyu z dubovih stropil sho pidtrimuvalis pidbalkami Sklepinnya takogo tipu angl Hammerbeam roof ye harakternimi dlya anglijskoyi serednovichnoyi arhitekturi i Vestminsterska zala najbilshij z yiyi zrazkiv rozmiri dahu stanovlyat 20 7 na 73 2 metra Zvedennya dahu bulo zavershene u 1393 roci korolivskim tesleyu G yu Gerlandom Plosha Vestminsterskoyi zali stanovit 1547 m Vestminsterska zala vikonuvala rizni funkciyi Tut zasidali tri najvazhlivishih sudi Velikoyi Britaniyi vestminsterski sudi Sud korolivskoyi lavi Sud zagalnih pozoviv i Sud kaznachejstva U 1875 roci voni buli ob yednani u Verhovnij sud yakij zasidav tut do 1882 roku Takozh tut virishuvalis pitannya impichmentu ta prohodili derzhavni sudovi rozglyadi zokrema sudi nad Karlom I 1649 Vilyamom Vollesom 1305 Tomasom Morom 1535 kardinalom Dzhonom Fisherom Gayem Foksom 1606 Tomasom Ventuortom povstalimi shotlandskimi lordami ta Vorrenom Gastingsom 1788 95 U XII XIX stolittyah tut prohodili benketi z nagodi koronaciyi ostannij takij benket vidbuvsya u 1821 roci na chest Georga IV Takozh u Vestminsterskij zali vidbuvayutsya vazhlivi derzhavni ceremoniyi zvernennya oboh palat parlamentu do monarha zvernennya glav inshih derzhav do parlamentariv proshannya z tilom pomerlih monarhiv ta vazhlivih derzhavnih diyachiv Vezha koshtovnostejVezha koshtovnostej Vezheyu koshtovnostej ce tripoverhova budivlya poruch z Vestminsterskim palacom YiYi sporudili u 1365 66 rokah dlya zberigannya osobistih koshtovnostej Eduarda III Spochatku vona bula otochena rovom yakij zapovnyuvala voda z Temzi Anglijski monarhi vikoristovuvali budivlyu do 1512 roku Naprikinci XVI stolittya vezhu pochali vikoristovuvati dlya zberigannya arhiviv Palati lordiv zavdyaki chomu ci arhivi vcilili pid chas pozhezhi 1834 roku na vidminu vid arhiviv Palati gromad Pislya pozhezhi dokumenti buli peremisheni u Vezhu Viktoriyi a u Vezhi koshtovnostej rozmishalos z 1869 po 1938 rik Upravlinnya mir i vag Standard Weights and Measures Department Pislya Drugoyi svitovoyi vijni budivlya bula vidrestavrovana ta stala vidkritoyu dlya turistiv Div takozhPofarbovana palataPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku PDF angl House of Commons Information Office 2015 03 Arhiv originalu PDF za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 29 serpnya 2015 Literatura 1987 The Palace of Westminster London Burton Skira ISBN 978 0333459232 Fell Sir Bryan H 1994 1930 Natzler D L red The Houses of Parliament A Guide to the Palace of Westminster vid 15th London Her Majesty s Stationery Office ISBN 978 0117015791 Field John 2002 The Story of Parliament in the Palace of Westminster London Politico s Publishing James amp James Publishers ISBN 978 1904022145 Gerhold Dorian 1999 Westminster Hall Nine Hundred Years of History London James amp James Publishers ISBN 978 0907383888 Guide to the Palace of Westminster London Warrington 1911 OCLC 5081639 OL 13507081M Jones Christopher 1983 The Great Palace The Story of Parliament London British Broadcasting Corporation ISBN 978 0563201786 Macdonald Peter 2004 Big Ben The Bell the Clock and the Tower Stroud Sutton Publishing ISBN 978 0750938280 Port M H red 1976 The Houses of Parliament New Haven Connecticut London Yale University Press ISBN 978 0300020229 Quinault Roland 1992 Westminster and the Victorian Constitution Transactions of the Royal Historical Society 6 2 79 104 doi 10 2307 3679100 neobhidna pidpiska Riding Christine Riding Jacqueline red 2000 The Houses of Parliament History Art Architecture London Merrell Publishers ISBN 978 1858941127 Tanfield Jennifer 1991 In Parliament 1939 50 The Effect of the War on the Palace of Westminster London Her Majesty s Stationery Office ISBN 978 0108506406 OCLC 26808272 Wilson Robert 2005 1994 The Houses of Parliament Norwich Jarrold Publishing ISBN 978 1841650999 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vestminsterskij palac Oficijna storinka Vestminsterskogo palacu 27 grudnya 2010 u Wayback Machine angl Westminster Hall A Virtual Experience angl Rosemary Hill A Victorian Novel in Stone 6 serpnya 2020 u Wayback Machine The Wall Street Journal 20 March 2009