Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наслідки Першої світової війни — наслідки війни, яка тривала з 1914 по 1918 роки. Конфлікт мав вирішальний вплив на історію ХХ століття.
Перша світова війна визначила кінець старого світового порядку, котрий склався після Наполеонівських війн. Результат конфлікту був важливим чинником для виникнення Другої світової війни.
Людські втрати на фронтах
Внаслідок війни загинули близько 10 000 000 вояків (включаючи близько 1 000 000 тих, хто зник безвісти), до 21 000 000 було поранено.
- Німеччина — загинули 1,8 мільйонів
- Російська Імперія — 1,7 мільйонів
- Франція — 1,4 мільйонів
- Австро-Угорщина — 1,2 мільйонів
- Британія — 950 000
- Італія — 460 000
- США — 115 000
- Канада — 60 000
- Австралія — 60 000
- Нова Зеландія — 16 783.
Кожна хвилина війни забирала життя 4 солдатів, а щонайменше 9 зазнавали поранень.
Втрати серед мирного населення. На війну, в якій брали участь 34 держави з населенням близько 1 мільярда чоловік (67 % від населення планети) було мобілізовано близько 65 мільйонів чоловіків.
- 5 000 000 мирних жителів померло
- не менше 6 000 000 людей, ослаблених труднощами війни, померли вже по війні внаслідок епідемії грипу у 1918—1919 років.
У відсотковому співвідношенні до чисельності населення найбільші жертви на вівтар війни були складені:
- Сербією — загинуло 6 % населення
- Францією — 3,4 %
- Румунією — 3,3 %
- Німеччиною — 3,0 %
Унаслідок використання в ході військових дій мінометів та артилерії багато військових отримували значні поранення зі спотворенням обличчя. У післявоєнні роки у Франції таких ветеранів стали називати розбиті обличчя.
Руйнування
Війна затримала господарський і культурний розвиток покоління. Найбільших економічних збитків від війни зазнали
- Британія — 30 %
- Німеччина — 20 %
- Франція — 15 %
- США — 14 %
- Території, на яких точилися бої, особливо у Франції, Бельгії, Росії були вщент зруйновані;
- Під час окупації зайняті території грабувалися; місцеве населення примушувалося до будівництва оборонних споруд та риття шанців;
Політичні наслідки
- Війна поклала край існуванню Європи як центру колоніального світу. Припинили своє існування чотири імперії: Австро-Угорська, Німецька, Російська та Турецька;
- Поширення комунізму й лідерство США;
- Постали нові держави: Польща, Фінляндія, Литва, Латвія, (Естонія), Чехо-Словаччина, Угорщина, Австрія, Сербо-хорватсько-словенське королівство. УНР, (Грузія), Азербайджан та середньоазійські емірати не змогли відстояти свою незалежність;
- зруйновано процеси, що розпочалися на зламі ХІХ — ХХ століття, загострилися класові, міждержавні та етнічні суперечності;
- світ поділився на демократичний і тоталітарний;
- війна зруйнувала довоєнний міжнародний правовий порядок, породивши нову міжнародно-правову систему.
Економічні наслідки
Наслідки війни були катастрофічними для народного господарства більшості країн. Прямі військові втрати воюючих країн становили 208 мільярдів доларів і перевищили в 12 разів золотий запас європейських країн. Було знищено третину національного багатства Європи. На війну працювало 40 000 підприємств і 13 000 000 зайнятих у країн Антанти та 10 000 і 6 мільйонів у країнах Троїстого союзу. Лише дві країни — США та Японія у роки війни збільшили національне багатство. США остаточно утвердилися як лідер світового економічного розвитку. Японія встановила монополію на торгівлю у Південно-Східній Азії. На фоні повсюдного падіння цивільного виробництва і життєвого рівня населення йшло зміцнення і збагачення монополій, пов'язаних з військовим виробництвом. На початок 1918 року німецькі монополісти акумулювали як прибуток 10 мільярдів золотих марок, американські — 35 мільярдів золотих доларів. Закріпившись за роки війни, монополії дедалі більше почали визначати шляхи подальшого розвитку, що ведуть до катастрофи західну цивілізацію. Підтвердженням цього є тези виникнення та поширення фашизму.
У роки війни вперше було запроваджено державне регулювання в масштабах національних господарств. Практично у всіх країнах склалася етатистська система економічних відносин. Частка державних видатків в економіці більшості європейських країн, що воювали, становила понад 50 %.
Післявоєнний економічний розвиток країн світу визначався укладенням ряду договорів, що склали Версальсько-Вашингтонську систему, в якій центральне місце зайняв Версальський договір, підписаний 1919 року 27 країнами — переможцями і Німеччиною.
США за роки Першої світової війни перетворилося на високо розвинуту індустріальну державу, наймогутнішу країну світової економіки, національне багатство якої зросло на 40 %, де було сконцентровано 1/2 золотого запасу світу, вартість промислової продукції збільшилась з 23,9 до 62 мільярдів доларів. Пришвидшився процес концентрації промисловості та банківської системи. На початку 1920-х 2/3 промислового виробництва та 50 % працівників було сконцентровано у найбільших монополіях. США вступили у війну у квітні 1917 року. Статус нейтральної країни дав їм змогу постачати країнам, що воювали, військові матеріали, продовольство, сировину. Обсяги зовнішньої торгівлі зросли вдвічі, вартість експорту — втричі (з 2,4 до 7,9 мільярдів доларів).
США вжили систему заходів щодо врегулювання економіки: надали монополіям державні замовлення, кредити, спрямувала державні інвестиції в галузі, пов'язані з військовим виробництвом, створили управління з контролю над сферами економіки, діяльність яких контролювала військово-промислова рада.
Змінився міжнародний фінансовий статус США. Країна ліквідувала майже половину заборгованості, стала кредитором багатьох держав на загальну суму 15 мільярдів доларів. США встановили своє економічне панування в Латинській Америці, торгівля з країнами якої впродовж 1913—1920 років збільшилась на 40 %.
У 1920 році США, населення яких становило 6 % від світового, виробляли понад половину світової промислової продукції, 1/2 вугілля, 2/3 нафти, 3/5 чавуну і сталі, 85 % автомобілів.
Велика Британія
У Великій Британії різко зменшилися основні показники: національного багатства — на половину; промислового виробництва — на 20 %; експорту товарів — удвічі. Розвивалися галузі, що працювали на військову промисловість (металургійна, хімічна, виробництво зброї). Державна політика спрямовувалась на примусове кооперування підприємств. Лише борг перед США становив 4 мільярдів доларів (виплати становили до 40 % від держбюджету країни впродовж багатьох років). Для вирішення продовольчих проблеми було введено державну закупівлю сільськогосподарської продукції у фермерів за вигідними цінами, було встановлено мінімальні зарплати найманим працівникам. Це сприяло збільшенню орних земель на 1,5 мільйонів гектарів і врожаю зернових на третину, проте країна продовжувала імпортувати продовольство. У 1920 р. виникла Британська асоціація банків.
За Версальським мирним договором, Велика Британія, як країна — переможець отримала значну частину репарації від Німеччини для покриття господарських втрат, збільшила за рахунок Німеччини і Туреччини свої колонії, територія яких досягла 35 мільйонів квадратних кілометрів, а населення — близько 450 мільйонів осіб.
У Франції загальні втрати під час війни оцінюються в 134 мільярдів золотих франків, з них людські втрати становили: убитих — 1,4 мільйонів осіб, покалічених — 0,7 мільйонів осіб (понад 10 % працездатного населення). Німеччина окупувала й зруйнувало господарство 10 найрозвиненіших департаментів Франції. За 1914—1918 роки промислове виробництво скоротилося на 40 %, сільськогосподарське — на третину, експорт — майже на половину. Нестача палива і сировини змушувала промисловців інтенсифікувати виробництво шляхом упровадження нових техніки і технологій, раціоналізації виробництва. Країна імпортувала значну частину сільськогосподарської продукції. Величезні витрати на військові потреби підірвали стабільність французької валюти. Країна перестала відігравати роль світового кредитора, особливо після втрати інвестицій (приблизно 4 мільярдів доларів), вкладених у Російську імперію. Загальний державний борг у 1920 році становив 300 мільярдів франків, з них 62 мільярди франків — це зовнішній борг.
Версальський договір зміцнив позиції французької економіки. Лотарингія постачала залізної руди стільки, скільки вся Франція, а Саарська область забезпечувала країну кам'яним вугіллям.
Німеччина
Витрати Німеччини становили 150 мільярдів марок. Державний борг збільшився з 5 до 160 мільярдів марок. У 1918 році порівняно з 1913 роком обсяги промислового виробництва скоротилися на 43 %, сільськогосподарського — на 35-50 %, національне багатство зменшилось удвічі. У 1916 році почався голод. Блокована країнами Антанти Німеччина експортувала лише 1/3 необхідних продуктів харчування. Скоротилася заробітна плата, робочий день становив 12 — 14 годин. Держава взяла під контроль виробництво і розподіл. У 1915 році уряд сприяв утворенню синдикатів у вугільній, цементній, алюмінієвій, взуттєвій галузях промисловості. У 1916 році програма Гінденбурга узаконила державне втручання в економіку країни. Було запроваджено загальну трудову повинність, карткову систему, державне кредитування промисловості.
За Версальським договором Німеччину зобов'язали платити контрибуцію країнам-переможцям у сумі 132 мільярди золотих марок. У 1923 році франко-бельгійські війська захопили Рурську область, що дало змогу вивозити з Німеччини вугілля і метали. У зв'язку з демілітаризацією заборонялося виробляти складну військову техніку. Країни Антанти отримали необмежене право займатися в цій державі економічною діяльністю.
В 1919 році США повернулися до золотого стандарту. На міжнародних конференціях у Брюсселі 1920 і Генуї 1922 років були ухвалені рішення про доцільність повернення до фінансового золотого паритету. Впродовж 1924—1929 років країни Європи стабілізували національні валюти. За золотовалютною формою центральні банки розмінювали банкноти на іноземну валюту, що конвертувалася на золото.
Листопадова революція
Див.: Листопадова революція
В листопаді 1918 року у Німеччині сполохнула революція, причинами якої були наростання соціальної напруги і важкість економічного життя. Революція призвела до встановлення в Німеччині режиму парламентської демократії, відомої як Веймарська республіка.
Революція почалась з повстання матросів у Вільгельмсгафені і Кілі, а за кілька днів охопила всю Німеччину. 9 листопада повстання охопило Берлін. Народ скандував: «Геть кейзера!». Вільгельм II під тиском начальника штабу Ґренера, котрий вважав продовження воєнних дій безглуздим, був змушений відректися від престолу і втікати з країни. До влади прийшли представники соціал-демократичної партії (СДПН).
План Дауеса
Див.: План Дауеса
Становище Німеччини викликало занепокоєння урядів країн Антанти. Саме тому США, Франція, Англія вирішили допомогти в оздоровленні німецької економіки.
Новий репараційний план для Німеччини був розроблений міжнародним комітетом експертів під головуванням Чарльза Г. Дауеса 16 серпня 1924 року на Лондонській конференції представниками країн-переможниць і прийнятий Німеччиною.
Основною метою плану було відновлення промислового потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репарацій країнам-переможницям. План передбачав надання Німеччині позики у сумі 200 мільйонів доларів, у тому числі 100 мільйонів доларів виділяли американські банки. Вважалося, що відбудова, піднесення господарства, оздоровлення фінансів сприятиме регулярній сплаті репарацій Франції та Англії, які, у свою чергу, покриватимуть заборгованість США.
План Дауеса передбачав, що основна маса німецької продукції повинна спрямовуватися в СРСР, щоб не витісняти англійські й французькі товари з міжнародних ринків. Згідно з планом, СРСР повинен був постачати сировину в Німеччину.
План встановлював розміри платежів Німеччини в перші п'ять років по 1-1,75 мільярдів марок у рік, а — потім по 2,5 мільярдів марок у рік. Для забезпечення платежів передбачалося встановити контроль союзників над німецьким держбюджетом, грошовим обігом і кредитом, залізницями. Контроль здійснювався спеціальним комітетом експертів, яку очолював генеральний агент по репараціях.
У зв'язку з прийняттям плану Дауеса, між Францією та Бельгією з одного боку, і Німеччиною — з другого було підписано угоду про припинення окупації Рурського басейну і виведення звідти французьких і бельгійських військ.
План Дауеса діяв до 1929 року.
Ліга Націй
Див.: Ліга Націй
Паризька мирна конференція прийняла вироблений спеціальною комісією Статут Ліги Націй, який став складовою Версальського та інших договорів.
Головним органом цієї міжнародної організації були щорічна Асамблея, до якої входили всі члени організації, і Рада Ліги, де були репрезентовані США, Велика Британія, Франція, Японія, Італія, а також п'ять не постійних членів. Рішення з усіх питань мали виноситись одноголосно. Переможені у війні держави, а також радянська Росія не входили до Ліги Націй. Ліга проголошувала розвиток співробітництва між народами і гарантію безпеки післявоєнного світу. Американський сенат, ознайомившись із умовами Версальського мирного договору і зі Статутом Ліги Націй, відхилив його, і США, будучи ініціатором створення цієї міжнародної організації, не увійшли до неї.
Генеральна Асамблея Ліги Націй виконувала роль міжнародного парламенту і мала право виносити рішення з усіх міжнародних політичних питань, включно з заходами, спрямованими на збереження миру.
До Ліги Націй належало управління двома територіями: Сааром і містом Данциг. Колоніальні володіння Німеччини та Османської імперії були передані за мандатом Ліги Націй Англії, Франції, Бельгії та Японії.
Статут Ліги Націй набрав чинності 10 січня 1920 року. 16 січня в Парижі відбулось перше засідання Ради ЛН, а 15 листопада в Женеві відбулась перша сесія її Асамблеї.
Примітки
- Першої світової війни[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 10 листопада 2014.
- наслідки Першої світової війни. Дезінтеграція міжнародної економіки. Посилення автаркічних процесів[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
Джерела
- Історія [ 13 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naslidki Pershoyi svitovoyi vijni naslidki vijni yaka trivala z 1914 po 1918 roki Konflikt mav virishalnij vpliv na istoriyu HH stolittya Persha svitova vijna viznachila kinec starogo svitovogo poryadku kotrij sklavsya pislya Napoleonivskih vijn Rezultat konfliktu buv vazhlivim chinnikom dlya viniknennya Drugoyi svitovoyi vijni Lyudski vtrati na frontahVnaslidok vijni zaginuli blizko 10 000 000 voyakiv vklyuchayuchi blizko 1 000 000 tih hto znik bezvisti do 21 000 000 bulo poraneno Nimechchina zaginuli 1 8 miljoniv Rosijska Imperiya 1 7 miljoniv Franciya 1 4 miljoniv Avstro Ugorshina 1 2 miljoniv Britaniya 950 000 Italiya 460 000 SShA 115 000 Kanada 60 000 Avstraliya 60 000 Nova Zelandiya 16 783 Kozhna hvilina vijni zabirala zhittya 4 soldativ a shonajmenshe 9 zaznavali poranen Vtrati sered mirnogo naselennya Na vijnu v yakij brali uchast 34 derzhavi z naselennyam blizko 1 milyarda cholovik 67 vid naselennya planeti bulo mobilizovano blizko 65 miljoniv cholovikiv 5 000 000 mirnih zhiteliv pomerlo ne menshe 6 000 000 lyudej oslablenih trudnoshami vijni pomerli vzhe po vijni vnaslidok epidemiyi gripu u 1918 1919 rokiv U vidsotkovomu spivvidnoshenni do chiselnosti naselennya najbilshi zhertvi na vivtar vijni buli skladeni Serbiyeyu zaginulo 6 naselennya Franciyeyu 3 4 Rumuniyeyu 3 3 Nimechchinoyu 3 0 Unaslidok vikoristannya v hodi vijskovih dij minometiv ta artileriyi bagato vijskovih otrimuvali znachni poranennya zi spotvorennyam oblichchya U pislyavoyenni roki u Franciyi takih veteraniv stali nazivati rozbiti oblichchya RujnuvannyaVijna zatrimala gospodarskij i kulturnij rozvitok pokolinnya Najbilshih ekonomichnih zbitkiv vid vijni zaznali Britaniya 30 Nimechchina 20 Franciya 15 SShA 14 Teritoriyi na yakih tochilisya boyi osoblivo u Franciyi Belgiyi Rosiyi buli vshent zrujnovani Pid chas okupaciyi zajnyati teritoriyi grabuvalisya misceve naselennya primushuvalosya do budivnictva oboronnih sporud ta rittya shanciv Politichni naslidki Vijna poklala kraj isnuvannyu Yevropi yak centru kolonialnogo svitu Pripinili svoye isnuvannya chotiri imperiyi Avstro Ugorska Nimecka Rosijska ta Turecka Poshirennya komunizmu j liderstvo SShA Postali novi derzhavi Polsha Finlyandiya Litva Latviya Estoniya Cheho Slovachchina Ugorshina Avstriya Serbo horvatsko slovenske korolivstvo UNR Gruziya Azerbajdzhan ta serednoazijski emirati ne zmogli vidstoyati svoyu nezalezhnist zrujnovano procesi sho rozpochalisya na zlami HIH HH stolittya zagostrilisya klasovi mizhderzhavni ta etnichni superechnosti svit podilivsya na demokratichnij i totalitarnij vijna zrujnuvala dovoyennij mizhnarodnij pravovij poryadok porodivshi novu mizhnarodno pravovu sistemu Ekonomichni naslidkiNaslidki vijni buli katastrofichnimi dlya narodnogo gospodarstva bilshosti krayin Pryami vijskovi vtrati voyuyuchih krayin stanovili 208 milyardiv dolariv i perevishili v 12 raziv zolotij zapas yevropejskih krayin Bulo znisheno tretinu nacionalnogo bagatstva Yevropi Na vijnu pracyuvalo 40 000 pidpriyemstv i 13 000 000 zajnyatih u krayin Antanti ta 10 000 i 6 miljoniv u krayinah Troyistogo soyuzu Lishe dvi krayini SShA ta Yaponiya u roki vijni zbilshili nacionalne bagatstvo SShA ostatochno utverdilisya yak lider svitovogo ekonomichnogo rozvitku Yaponiya vstanovila monopoliyu na torgivlyu u Pivdenno Shidnij Aziyi Na foni povsyudnogo padinnya civilnogo virobnictva i zhittyevogo rivnya naselennya jshlo zmicnennya i zbagachennya monopolij pov yazanih z vijskovim virobnictvom Na pochatok 1918 roku nimecki monopolisti akumulyuvali yak pributok 10 milyardiv zolotih marok amerikanski 35 milyardiv zolotih dolariv Zakripivshis za roki vijni monopoliyi dedali bilshe pochali viznachati shlyahi podalshogo rozvitku sho vedut do katastrofi zahidnu civilizaciyu Pidtverdzhennyam cogo ye tezi viniknennya ta poshirennya fashizmu U roki vijni vpershe bulo zaprovadzheno derzhavne regulyuvannya v masshtabah nacionalnih gospodarstv Praktichno u vsih krayinah sklalasya etatistska sistema ekonomichnih vidnosin Chastka derzhavnih vidatkiv v ekonomici bilshosti yevropejskih krayin sho voyuvali stanovila ponad 50 Pislyavoyennij ekonomichnij rozvitok krayin svitu viznachavsya ukladennyam ryadu dogovoriv sho sklali Versalsko Vashingtonsku sistemu v yakij centralne misce zajnyav Versalskij dogovir pidpisanij 1919 roku 27 krayinami peremozhcyami i Nimechchinoyu SShA za roki Pershoyi svitovoyi vijni peretvorilosya na visoko rozvinutu industrialnu derzhavu najmogutnishu krayinu svitovoyi ekonomiki nacionalne bagatstvo yakoyi zroslo na 40 de bulo skoncentrovano 1 2 zolotogo zapasu svitu vartist promislovoyi produkciyi zbilshilas z 23 9 do 62 milyardiv dolariv Prishvidshivsya proces koncentraciyi promislovosti ta bankivskoyi sistemi Na pochatku 1920 h 2 3 promislovogo virobnictva ta 50 pracivnikiv bulo skoncentrovano u najbilshih monopoliyah SShA vstupili u vijnu u kvitni 1917 roku Status nejtralnoyi krayini dav yim zmogu postachati krayinam sho voyuvali vijskovi materiali prodovolstvo sirovinu Obsyagi zovnishnoyi torgivli zrosli vdvichi vartist eksportu vtrichi z 2 4 do 7 9 milyardiv dolariv SShA vzhili sistemu zahodiv shodo vregulyuvannya ekonomiki nadali monopoliyam derzhavni zamovlennya krediti spryamuvala derzhavni investiciyi v galuzi pov yazani z vijskovim virobnictvom stvorili upravlinnya z kontrolyu nad sferami ekonomiki diyalnist yakih kontrolyuvala vijskovo promislova rada Zminivsya mizhnarodnij finansovij status SShA Krayina likviduvala majzhe polovinu zaborgovanosti stala kreditorom bagatoh derzhav na zagalnu sumu 15 milyardiv dolariv SShA vstanovili svoye ekonomichne panuvannya v Latinskij Americi torgivlya z krayinami yakoyi vprodovzh 1913 1920 rokiv zbilshilas na 40 U 1920 roci SShA naselennya yakih stanovilo 6 vid svitovogo viroblyali ponad polovinu svitovoyi promislovoyi produkciyi 1 2 vugillya 2 3 nafti 3 5 chavunu i stali 85 avtomobiliv Velika Britaniya U Velikij Britaniyi rizko zmenshilisya osnovni pokazniki nacionalnogo bagatstva na polovinu promislovogo virobnictva na 20 eksportu tovariv udvichi Rozvivalisya galuzi sho pracyuvali na vijskovu promislovist metalurgijna himichna virobnictvo zbroyi Derzhavna politika spryamovuvalas na primusove kooperuvannya pidpriyemstv Lishe borg pered SShA stanoviv 4 milyardiv dolariv viplati stanovili do 40 vid derzhbyudzhetu krayini vprodovzh bagatoh rokiv Dlya virishennya prodovolchih problemi bulo vvedeno derzhavnu zakupivlyu silskogospodarskoyi produkciyi u fermeriv za vigidnimi cinami bulo vstanovleno minimalni zarplati najmanim pracivnikam Ce spriyalo zbilshennyu ornih zemel na 1 5 miljoniv gektariv i vrozhayu zernovih na tretinu prote krayina prodovzhuvala importuvati prodovolstvo U 1920 r vinikla Britanska asociaciya bankiv Za Versalskim mirnim dogovorom Velika Britaniya yak krayina peremozhec otrimala znachnu chastinu reparaciyi vid Nimechchini dlya pokrittya gospodarskih vtrat zbilshila za rahunok Nimechchini i Turechchini svoyi koloniyi teritoriya yakih dosyagla 35 miljoniv kvadratnih kilometriv a naselennya blizko 450 miljoniv osib U Franciyi zagalni vtrati pid chas vijni ocinyuyutsya v 134 milyardiv zolotih frankiv z nih lyudski vtrati stanovili ubitih 1 4 miljoniv osib pokalichenih 0 7 miljoniv osib ponad 10 pracezdatnogo naselennya Nimechchina okupuvala j zrujnuvalo gospodarstvo 10 najrozvinenishih departamentiv Franciyi Za 1914 1918 roki promislove virobnictvo skorotilosya na 40 silskogospodarske na tretinu eksport majzhe na polovinu Nestacha paliva i sirovini zmushuvala promislovciv intensifikuvati virobnictvo shlyahom uprovadzhennya novih tehniki i tehnologij racionalizaciyi virobnictva Krayina importuvala znachnu chastinu silskogospodarskoyi produkciyi Velichezni vitrati na vijskovi potrebi pidirvali stabilnist francuzkoyi valyuti Krayina perestala vidigravati rol svitovogo kreditora osoblivo pislya vtrati investicij priblizno 4 milyardiv dolariv vkladenih u Rosijsku imperiyu Zagalnij derzhavnij borg u 1920 roci stanoviv 300 milyardiv frankiv z nih 62 milyardi frankiv ce zovnishnij borg Versalskij dogovir zmicniv poziciyi francuzkoyi ekonomiki Lotaringiya postachala zaliznoyi rudi stilki skilki vsya Franciya a Saarska oblast zabezpechuvala krayinu kam yanim vugillyam NimechchinaVitrati Nimechchini stanovili 150 milyardiv marok Derzhavnij borg zbilshivsya z 5 do 160 milyardiv marok U 1918 roci porivnyano z 1913 rokom obsyagi promislovogo virobnictva skorotilisya na 43 silskogospodarskogo na 35 50 nacionalne bagatstvo zmenshilos udvichi U 1916 roci pochavsya golod Blokovana krayinami Antanti Nimechchina eksportuvala lishe 1 3 neobhidnih produktiv harchuvannya Skorotilasya zarobitna plata robochij den stanoviv 12 14 godin Derzhava vzyala pid kontrol virobnictvo i rozpodil U 1915 roci uryad spriyav utvorennyu sindikativ u vugilnij cementnij alyuminiyevij vzuttyevij galuzyah promislovosti U 1916 roci programa Gindenburga uzakonila derzhavne vtruchannya v ekonomiku krayini Bulo zaprovadzheno zagalnu trudovu povinnist kartkovu sistemu derzhavne kredituvannya promislovosti Za Versalskim dogovorom Nimechchinu zobov yazali platiti kontribuciyu krayinam peremozhcyam u sumi 132 milyardi zolotih marok U 1923 roci franko belgijski vijska zahopili Rursku oblast sho dalo zmogu vivoziti z Nimechchini vugillya i metali U zv yazku z demilitarizaciyeyu zaboronyalosya viroblyati skladnu vijskovu tehniku Krayini Antanti otrimali neobmezhene pravo zajmatisya v cij derzhavi ekonomichnoyu diyalnistyu V 1919 roci SShA povernulisya do zolotogo standartu Na mizhnarodnih konferenciyah u Bryusseli 1920 i Genuyi 1922 rokiv buli uhvaleni rishennya pro docilnist povernennya do finansovogo zolotogo paritetu Vprodovzh 1924 1929 rokiv krayini Yevropi stabilizuvali nacionalni valyuti Za zolotovalyutnoyu formoyu centralni banki rozminyuvali banknoti na inozemnu valyutu sho konvertuvalasya na zoloto Listopadova revolyuciya Div Listopadova revolyuciya V listopadi 1918 roku u Nimechchini spolohnula revolyuciya prichinami yakoyi buli narostannya socialnoyi naprugi i vazhkist ekonomichnogo zhittya Revolyuciya prizvela do vstanovlennya v Nimechchini rezhimu parlamentskoyi demokratiyi vidomoyi yak Vejmarska respublika Revolyuciya pochalas z povstannya matrosiv u Vilgelmsgafeni i Kili a za kilka dniv ohopila vsyu Nimechchinu 9 listopada povstannya ohopilo Berlin Narod skanduvav Get kejzera Vilgelm II pid tiskom nachalnika shtabu Grenera kotrij vvazhav prodovzhennya voyennih dij bezgluzdim buv zmushenij vidrektisya vid prestolu i vtikati z krayini Do vladi prijshli predstavniki social demokratichnoyi partiyi SDPN Plan Dauesa Div Plan Dauesa Stanovishe Nimechchini viklikalo zanepokoyennya uryadiv krayin Antanti Same tomu SShA Franciya Angliya virishili dopomogti v ozdorovlenni nimeckoyi ekonomiki Novij reparacijnij plan dlya Nimechchini buv rozroblenij mizhnarodnim komitetom ekspertiv pid golovuvannyam Charlza G Dauesa 16 serpnya 1924 roku na Londonskij konferenciyi predstavnikami krayin peremozhnic i prijnyatij Nimechchinoyu Osnovnoyu metoyu planu bulo vidnovlennya promislovogo potencialu Nimechchini i zabezpechennya viplat reparacij krayinam peremozhnicyam Plan peredbachav nadannya Nimechchini poziki u sumi 200 miljoniv dolariv u tomu chisli 100 miljoniv dolariv vidilyali amerikanski banki Vvazhalosya sho vidbudova pidnesennya gospodarstva ozdorovlennya finansiv spriyatime regulyarnij splati reparacij Franciyi ta Angliyi yaki u svoyu chergu pokrivatimut zaborgovanist SShA Plan Dauesa peredbachav sho osnovna masa nimeckoyi produkciyi povinna spryamovuvatisya v SRSR shob ne vitisnyati anglijski j francuzki tovari z mizhnarodnih rinkiv Zgidno z planom SRSR povinen buv postachati sirovinu v Nimechchinu Plan vstanovlyuvav rozmiri platezhiv Nimechchini v pershi p yat rokiv po 1 1 75 milyardiv marok u rik a potim po 2 5 milyardiv marok u rik Dlya zabezpechennya platezhiv peredbachalosya vstanoviti kontrol soyuznikiv nad nimeckim derzhbyudzhetom groshovim obigom i kreditom zaliznicyami Kontrol zdijsnyuvavsya specialnim komitetom ekspertiv yaku ocholyuvav generalnij agent po reparaciyah U zv yazku z prijnyattyam planu Dauesa mizh Franciyeyu ta Belgiyeyu z odnogo boku i Nimechchinoyu z drugogo bulo pidpisano ugodu pro pripinennya okupaciyi Rurskogo basejnu i vivedennya zvidti francuzkih i belgijskih vijsk Plan Dauesa diyav do 1929 roku Liga NacijDiv Liga Nacij Parizka mirna konferenciya prijnyala viroblenij specialnoyu komisiyeyu Statut Ligi Nacij yakij stav skladovoyu Versalskogo ta inshih dogovoriv Golovnim organom ciyeyi mizhnarodnoyi organizaciyi buli shorichna Asambleya do yakoyi vhodili vsi chleni organizaciyi i Rada Ligi de buli reprezentovani SShA Velika Britaniya Franciya Yaponiya Italiya a takozh p yat ne postijnih chleniv Rishennya z usih pitan mali vinositis odnogolosno Peremozheni u vijni derzhavi a takozh radyanska Rosiya ne vhodili do Ligi Nacij Liga progoloshuvala rozvitok spivrobitnictva mizh narodami i garantiyu bezpeki pislyavoyennogo svitu Amerikanskij senat oznajomivshis iz umovami Versalskogo mirnogo dogovoru i zi Statutom Ligi Nacij vidhiliv jogo i SShA buduchi iniciatorom stvorennya ciyeyi mizhnarodnoyi organizaciyi ne uvijshli do neyi Generalna Asambleya Ligi Nacij vikonuvala rol mizhnarodnogo parlamentu i mala pravo vinositi rishennya z usih mizhnarodnih politichnih pitan vklyuchno z zahodami spryamovanimi na zberezhennya miru Do Ligi Nacij nalezhalo upravlinnya dvoma teritoriyami Saarom i mistom Dancig Kolonialni volodinnya Nimechchini ta Osmanskoyi imperiyi buli peredani za mandatom Ligi Nacij Angliyi Franciyi Belgiyi ta Yaponiyi Statut Ligi Nacij nabrav chinnosti 10 sichnya 1920 roku 16 sichnya v Parizhi vidbulos pershe zasidannya Radi LN a 15 listopada v Zhenevi vidbulas persha sesiya yiyi Asambleyi PrimitkiPershoyi svitovoyi vijni nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 10 listopada 2014 naslidki Pershoyi svitovoyi vijni Dezintegraciya mizhnarodnoyi ekonomiki Posilennya avtarkichnih procesiv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2014 Procitovano 10 listopada 2014 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2014 Procitovano 10 listopada 2014 DzherelaIstoriya 13 zhovtnya 2014 u Wayback Machine ukr