Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німеччина в Першій світовій війні — участь Німеччини у Першій світовій війні у період з 1 серпня 1914 по 28 листопада 1918 року. Метою Німеччини було захоплення англійських колоній, а також військове, політичне й економічне лідерство у континенті. Після війни Німеччину було визнано головним її винуванцем та примушено платити репарації країнам-переможцям. Німеччина завершила виплату репарацій передбачуваних Версальським мирним договором у 2010 р. Всього Німеччина зобов'язалась виплатити 226 мільярдів рейхсмарок.
| Німеччина | |
|---|---|
| Перша світова війна | |
 | |
| Вступ у війну | |
| Дата: | 1 серпня 1914 |
| Причина: | Німеччина прагнула до військового, економічного і політичного лідерства у континенті. Країна прагнула захопити значну частину колоній Англії. |
| Вихід з війни | |
| Дата: | 28 листопада 1918 року |
| Причина: | складна ситуація в країні, військові невдачі. |
| Результати | |
| Результат: | Болгарія підписала Нейїський мирний договір. |
| Політичні зміни: | Вільгельм II зрікся трону. Влада перейшла до соціал-демократа Еберта |
| Територіальні зміни: | За результатами Версальського договору Англії, Франції, Бельгії переходили колоніальні володіння Німеччини. франції перейшли Ельзас і Лотарингію, а також на 15 років Саарський вугільний басейн. |
| Політичне керівництво | |
| Політичні лідери: | Вільгельм II |
| Збройні сили | |
| Збройні сили: | Імперська армія Німеччини |
| Командувачі: | |
| Битви: | Битва біля Аррасу (1917) Битва на Марні Битва під Танненбергом Біг до моря Близькосхідний театр воєнних дій Першої світової війни |
| Втрати | |
| Втрати: | 13% населення. |
Мета Німеччини
Німецька імперія прагнула до військового, економічного і політичного лідерства в континенті, а також хотіла захопити значну частину колоній Англії. Ведучи боротьбу за перевагу на морях, обидві країни нарощували свої військово-морські сили. Французько-німецькі суперечності почалися через землі, які були відібрані у Франції після франко-прусської війни 1870—1871 років (Ельзас та Лотарингію). Німеччина намагалася розширити сферу свого впливу у країнах на Балканах та Близькому Сході.
Після початку війни в Європі, Японія оголосила Німеччині ультиматум, щоб вона відвела з японських та китайських вод свої військово-морські сили. Прийняти ультиматум Німеччина відмовилась, після чого Японія оголосила їй війну й обложила фортецю Циндао, яку та орендувала у Китаю. Японія захопила в німців Маршалові, Каролінські та Маріанські острови.
Стратегічний план Німеччини виходив із неминучості війни на два фронти — проти Франції та Росії. Основна ідея плану полягала в тому, щоб спочатку розбити Францію.
Стратегічний план Франції базувався на розумінні військової та економічної переваги Німеччини. Але Франція намагалася повернути Ельзас і Лотарингію, і це штовхало її до активних дій.
Німецький флот
Напередодні війни Німеччина приділяла значну увагу створенню великого надводного флоту, який міг би завдати поразки Англії — головній морській державі. Проте, з початком війни німецький флот не зміг протидіяти морській блокаді країнами Антанти.
Дії німецького флоту обмежувалися лише Балтійським морем й лише незначні сили німецького флоту, що опинилися із початком війни на просторах світового океану змогли потурбувати союзників. У Чорному морі німецькими крейсерами «Гебен» і «Бреслау» під турецьким прапором було обстріляно Одесу, Севастополь, Новоросійськ і Феодосію. В Атлантичному і Тихому океані діяли німецькі рейдери, що намагалися порушити морські перевезення між країнами Антанти. В кінці 1914 року після розгрому німецької ескадри в Південній Атлантиці біля Фолклендських островів держави Троїстого союзу опинилися в остаточній морській блокаді.
У 1914 році свою ефективність показали німецькі підводні човни. Німецький підводний човен «U-9» за одну атаку біля узбережжя Нідерландів відправив на дно відразу три англійські крейсери.
У лютому 1915 року Німеччина оголосила всі води, що омивають Велику Британію зоною бойових дій і спрямувала сюди підводні човни. 7 травня об'єктом атаки став англійський пасажирський лайнер «Лузитанія» з 1198 пасажирами на борту, з них 124 були американці. Намагаючись уникнути конфлікту зі США Німеччина тимчасово обмежила підводну війну. Німецьке командування віддало наказ не топити пасажирські судна без попередження. На практиці командири підводних човнів цей наказ не виконували.
З 31 травня по 1 червня 1916 року між англійським й німецьким флотами відбулася найбільша морська битва у війні. У битві з обох сторін взяли участь основні частини флоту. Німецьке командування вирішило здійснити спробу прорвати морську блокаду. Зіткнення з англійським флотом сталося на Північному морі біля берегів Ютландії. Німецька ескадра спробувала розсікти британський флот, щоб розбити його частинами, але сама мало не опинилася відрізаною від своїх баз і поспішно залишила бій. Під час бою англійці втратили 14 кораблів, німці — 11. Повернувшись на бази німецький флот у відкритому морі більше не з'являвся. Жодній зі сторін досягти поставлених цілей не вдалося. Німецька армія втратила вбитими 2 551 людину, англійська — 6 094.
В Німеччині знову активізувалися прихильники необмеженої підводної війни. Кайзер Вільгельм II Гогенцоллерн заявив: «ми будемо топити навіть тріску, якщо вона попливе в Англію». Німецькими підводними човнами на дно було відправлено більше 2000 суден Антанти. У відповідь Антанта розгорнула суднобудування, розроблялися ефективні засоби боротьби проти підводних човнів. Загибель американських суден налаштовувала громадськість США проти Німеччини.
Військові дії
У 1916 р. німецьке командування вирішило, що перемогу на сході забезпечено і розгорнуло активну боротьбу з противником на заході.
21 лютого 1916 року німецькі війська перейшли в наступ на ділянці фронту завдовжки 40 кілометрів. Йому передувала артилерійська підготовка. Сильні удари були спрямовувані проти фортеці Верден — ця укріплена фортеця становила вістря оборони французів. За німецьким планом, небезпека втрати цієї ключової позиції мала примусити французів перекинути сюди всі свої сили. Але як тільки німецька піхота йшла в атаку, відразу наражалася на французький вогонь. У розпал верденської битви командування німецькими військами було передано генерал-фельдмаршалу П. фон Гінденбургу та генералу Е. Людендорфу. Нове командування визнало подальший наступ на Верден безперспективним. За кілька місяців боїв німці змогли заглибитися в оборону французів лише на 7 кілометрів. Спроба заволодіти Верденом зазнала невдачі. У битві загинуло близько мільйона німецьких та французьких солдатів й офіцерів.
Франція очікувала на допомогу від Росії та Англії. 4 червня російська армія під командуванням Олексія Брусилова після потужної артилерійної підготовки прорвала айстро-німецький фронт одразу в чотирьох місцях.
В результаті вдалого наступу росіяни зайняли більшу частину Галичини й Буковину. Загальні втрати айстро-німецьких військ складали 1,5 мільйонів солдатів, з яких близько 400 000 потрапили в полон.
Росіяни захопили 500 гармат і велику кількість іншого озброєння, втративши при цьому втричі менше особового складу. Німецьке командування поспіхом знімало війська на заході й перекидала на схід.
16 серпня 1916 року на боці Антанти виступила Румунія, але була швидко розгромлена й окупована. На сході поряд з Західним і Південно-Західним фронтами утворився Румунський фронт.
1 липня французькі та англійські війська почали наступ на річці Соммі. Шквальний артилерійний вогонь, що тривав сім днів, зруйнував німецькі дротяні загорожі, траншеї й ходи сполучення. 15 вересня на прорив вперше в історії пішли танки. Англо-французькі війська заглибилися в оборону противника на 5 кілометрів, зазнавши мінімальних втрат. Німецькі війська витримали атаки ворога й восени активні бойові дії на р. Соммі припинилися. На річці Соммі обидві сторони втратили понад 1,3 мільйони вояків.
Після битв у 1916 році німецька армія скоротилася на 1 000 000 солдатів, яким ні ким було замінити.
В грудні 1916 року Німеччина виступила з пропозицією розпочати переговори про мир, сподіваючись залишити за собою завойовані території. Країнами Антанти пропозиція була відхилена. Генеральні штаби союзних армій домовились про одночасний наступ у 1917 році на всіх європейських фронтах.
У 1917 році німецьке командування віддало перевагу оборонній тактиці, в той час, як Антанта — наступальній.
Рівень життя воюючих країн різко впав. У Німеччині до 1917 року наповнення продуктових карток не задовольняло фізіологічних потреб. У зиму 1916–1917 років в країні почався голод, жертвами якого стали півмільйона чоловік. Труднощі війни призвели до великої смертності серед цивільного населення.
Кінець війни
Див.: Берестейський мир
В результаті більшовицького перевороту 7 листопада 1917 року стрімко змінився політичний курс Росії. 15 грудня більшовики уклали перемир'я з австрійсько-німецьким командуванням. 9 лютого 1918 року Українська Народна Республіка уклала мир з країнами Четверного блоку. 3 березня 1918 року між Німеччиною та радянською Росією було підписано Берестейський мир. У результаті цього миру Німеччина отримала контроль над Україною, Польщею, Білорусю, країнами Балтії, Фінляндією та Закавказзям. В урядових колах Німеччини визрівали плани про створення могутньої імперії, яка б об'єднала країни Центральної, Північної, Східної та Південно-Східної Європи.
Добившись перемоги на сході, вивівши зі строю Росію та оволодівши ресурсами України, німецьке командування залишило для окупації величезної території 34 дивізії і спрямувала людські та матеріальні ресурси на здобуття остаточної перемоги над англійцями і французами до прибуття на фронт американських військ. 21 березня почався наступ німецьких військ на західному фронті.
Організатором операції був генерал Людендорф, який вже тоді став символом німецьких перемог. Головними недоліками Людендорфа було невміння використувувати несподіваний успіх, невірна оцінка задумів й можливостей противника й нерозуміння значення танків. Крім того, він надто боявся за фланги.
6 квітня 1917 р. Сполучені Штати Америки вступили в Першу світову війну і з жовтня 1917 по листопад 1918 року брали активну участь у бойових діях на Західному фронті. Щодня до Європи прибувало 10 тисяч американських військових.
Напружені бойові дії, на фронті понад 400 кілометрів за участю 6 мільйонів чоловік, із застосуванням газів, літаків і танків, величезної кількості гармат та кулеметів продовжувались 235 днів.
1918 року, втративши сотні тисяч чоловік, німці перейшли річку Марну й наблизились до Парижу. Париж обстрілювався з далекобійних гармат та бомбардували з допомогою авіації. Проте, в Німеччини було вичерпано людські ресурси, а військові не хотіли виконувати накази командирів. 18 липня союзники пішли в наступ та відкинули німців від Марни. 26 вересня союзні війська перейшли у загальний наступ. Німецька армія опинилась на грані катастрофи.
8 серпня війська союзників завдали вирішальний удар по німцям біля Ам'єна, де англійські танки прорвали німецьку оборону. За один день було розбито 16 німецьких дивізій. Командувач німецької армії генерал фон Гінденбург заявив Вільгельму II про доцільність укладення миру, поки війська знаходяться на території противника.
29 вересня під натиском військ Антанти капітулювала Болгарія, 30 жовтня — Туреччина, 3 листопада — Австро-Угорщина. На початку жовтня німецький уряд звернувся до Вільсона з проханням про негайне перемир'я
Революція
Див.: Листопадова революція, Кільське повстання 1918 року
В Німеччині наростали масові протести проти уряду. У квітні 1917 року на військових заводах страйкували 300 000 робітників. У серпні відбулися заворушення серед матросів військового флоту.
Оцінивши ситуацію, німецьке верховне командування поставило імператорові в ультимативній формі вимогу припинити війну і запобігти вибуху революції. Німецький уряд звернувся до президента США з проханням про перемир'я та укладання миру. Президент США Вудро Вільсон погодився розпочати переговори за умови відведення німецьких військ із зайнятих територій та зречення кайзера.
У жовтні конференція лівих соціал-демократів висунула програму з вимогою повалення монархії, припинення війни, проголошення демократичних прав і свобод, створення умов переходу до соціалістичної революції.
У місті Кілі відбулося повстання військових моряків, обурених спробами командування кинути їх в останній вирішальний бій з англійським флотом. В ніч з 29 на 30 жовтня частина екіпажів лінкорів «Тюрингія» та «Гельголанд» відмовилися йти на смерть. Проте, були й ті, хто не зрадив присязі й навели зброю на повсталих. Більше тисячі матросів були заарештовані.
Матроси, які підтримували повсталих 3 листопада провели великий мітинг на їх підтримку. Мирна демонстрація була розстріляна.
Губернатором балтійських портів адміралом Сушоном була зроблена спроба викликати в Кілі кайзерові війська, щоб подавити повстання. Але піхотні частини виступили на стороні повсталих. До вечора урядові війська були розбиті, а весь Кіль опинився в їх руках. Матроси вибрали Раду робітничих і солдатських депутатів під керівництвом Карла Артельта. На кораблях були підняті червоні прапори. Представниками корабельних команд і матросами було складено «14 кільських пунктів», які були прийняті 5 листопада.
6 листопада президент США повідомив, що маршал Фош уповноважений прийняти представників німецького командування. Наступного дня німецька делегація на чолі з міністром Ерцбергером під білим прапором перетнула лінію фронту. Далі залізницею вона прибула на станцію Ретонд у Комп'єнському лісі, де стояв штабний вагон маршала Фоша.
9 листопада почався загальний страйк солдатів та робітників у Берліні. Повсталі захопили важливі стратегічні пункти столиці. Канцлер Макс Беденський оголосив про зречення кайзера і призначив рейх-канцлером соціал-демократа Фрідріха Еберта. В середині дня голова СДПН Шайдеман проголосив республіку. Пізніше з балкона Берлінського замку Карл Лібкнехт проголосив соціалістичну республіку. Переговори велися від імені нового уряду. Протягом двох тижнів німці повинні були евакувати війська з Бельгії, Франції, Люксембургу, Ельзасу і Лотарингії. Крім того вони мали скасувати Брест-Литовський договір, передати все озброєння переможцям та відпустити на батьківщину полонених. Водночас союзне командування погодилося тимчасово залишити німецькі війська в Україні та Прибалтиці, щоб запобігти встановленню над ним контролю більшовиків. Термін перемир'я становив 36 днів.
На світанку 11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп'єнське перемир'я. Об 11-й годині ранку було дано наказ припинити вогонь. Таким чином, військові дії, що продовжувались 51 місяць і 2 тижні закінчились. Ліві соціал-демократи на чолі з Карлом Лібкнехтом вимагали передати владу в руки Рад і виключити зі складу уряду представників буржуазії.
У результаті революції розпочався процес реорганізації і перебудови політичних партій: виникли німецька національна народна партія, Демократична партія, Християнсько-демократична партія та інші. Профспілки добилися підписання угоди з підприємцями, згідно з якою узаконювалися профспілки, створювалися фабзавкоми, запроваджувався 8-годинний робочий день. Загальнонімецький з'їзд у грудні 1918 року ухвалив рішення про проведення виборів до Національних зборів. Після передачі їм верховної влади в країні повинна була призупинитись діяльність рад.
Проти такого розвитку подій рішуче виступили сили соціал-демократії, які реорганізували свою групу «Спартак» у «Союз Спартак» і розпочали підготовку до створення комуністичної партії. Відбувся Установчий з'їзд Комуністичної партії Німеччини. Програма КПН проголошувала завдання здійснення соціалістичної революції і встановлення диктатури пролетаріату. Молода компартія виступила за бойкот виборів до національних зборів, відмовилась від роботи у профспілках, вважаючи їх реформістськими. В країні розпочалася боротьба радикальних, центральних і реакційних сил. Виступи робітників були придушені, лідерів компартії Карла Лібкнехта і Розу Люксембург було заарештовано та вбито. Компартія перейшла на нелегальне становище. Вибори до Національних зборів не дали переваги жодній політичній партії. У квітні 1919 року праві та незалежні соціал-демократи проголосили у Баварії соціалістичну республіку. Новий уряд, очолюваний комуністами розпочав націоналізацію банків, встановив систему розподілу продовольства, створив Червону армію. Разом з тим уряд не конфіскував землі поміщиків, залишив фабрично-заводські комітети, обрані ще до революції. Радикальні дії радянської влади в Баварії викликали протидію з боку центральної влади, і 1 травня радянську республіку в Баварії було повалено.
У липні 1919 року Національні збори в Німеччині схвалили Веймарську конституцію, згідно якої країна проголошувалась парламентською республікою.
Наслідки війни
Війна завдала Німеччині величезних матеріальних витрат. Державний борг в результаті війни збільшився в 32 рази з 5 до 160 мільярдів марок. Спостерігалося зниження сільськогосподарського виробництва. До кінця війни валові збори пшениці зменшилися на 45 %, а збори вівса зменшились в 2 рази. У 1914 році життєвий рівень робочих знизився на 20 %. У 1916 році вартість продуктів харчування подвоїлася. У промисловості збільшилось число робочих жінок на 770 000 чоловік, а до кінця війни чисельність робочих жінок у промисловості склала 30 % від загальної чисельності робітників. Економічні втрати для Німеччини були великими. За результатами Версальського договору Англії, Франції, Бельгії переходили колоніальні володіння Німеччини. Німеччина втратила 13 % населення. Німеччина віддала Франції Ельзас і Лотарингію, а також на 15 років Саарський вугільний басейн. Німеччина втратила 75 % видобутку руди, 43,8 % виплавки чавуну, 35 % виробництва сталі, 29 % видобутку вугілля, 50 % виплавки цинку і свинцю. Національне багатство Німеччини скоротилося на 49,7 %. Країнам переможцям Німеччина повинна була виплачувати контрибуцію. За 2 роки вона повинна була виплатити 20 мільярдів марок як аванс. Допускалися платежі товарами. Було конфісковано 5 000 паровозів, 150 000 вагонів, велика кількість сільськогосподарських машин, 40 000 молочних корів. Німеччина також мала постачати будівельні матеріали, хімікати та молочну худобу.
Примітки
- Перша Світова війна нарешті закінчилася
- Перша світова війна, її причини та учасники
- ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (події 1916—1918 рр.)
- Наслідки Першої світової війни для економіки Німеччини
Література
- Мирослав Попович «Червноне століття».
- Генерал піхоти Е. Людендорф «Мої спогади про війну 1914—1918 рр.»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimechchina v Pershij svitovij vijni uchast Nimechchini u Pershij svitovij vijni u period z 1 serpnya 1914 po 28 listopada 1918 roku Metoyu Nimechchini bulo zahoplennya anglijskih kolonij a takozh vijskove politichne j ekonomichne liderstvo u kontinenti Pislya vijni Nimechchinu bulo viznano golovnim yiyi vinuvancem ta primusheno platiti reparaciyi krayinam peremozhcyam Nimechchina zavershila viplatu reparacij peredbachuvanih Versalskim mirnim dogovorom u 2010 r Vsogo Nimechchina zobov yazalas viplatiti 226 milyardiv rejhsmarok Nimechchina Persha svitova vijna Vstup u vijnu Data 1 serpnya 1914 Prichina Nimechchina pragnula do vijskovogo ekonomichnogo i politichnogo liderstva u kontinenti Krayina pragnula zahopiti znachnu chastinu kolonij Angliyi Vihid z vijni Data 28 listopada 1918 roku Prichina skladna situaciya v krayini vijskovi nevdachi Rezultati Rezultat Bolgariya pidpisala Nejyiskij mirnij dogovir Politichni zmini Vilgelm II zriksya tronu Vlada perejshla do social demokrata Eberta Teritorialni zmini Za rezultatami Versalskogo dogovoru Angliyi Franciyi Belgiyi perehodili kolonialni volodinnya Nimechchini franciyi perejshli Elzas i Lotaringiyu a takozh na 15 rokiv Saarskij vugilnij basejn Politichne kerivnictvo Politichni lideri Vilgelm II Zbrojni sili Zbrojni sili Imperska armiya Nimechchini Komanduvachi Bitvi Bitva bilya Arrasu 1917 Bitva na Marni Bitva pid Tannenbergom Big do morya Blizkoshidnij teatr voyennih dij Pershoyi svitovoyi vijni Velikij vidstup 1914 Verdenska bitva Vesnyanij nastup 1918 Galicka bitva Zgvaltuvannya Belgiyi Zimova bitva v Karpatah Iprska bitva 1914 Iprska bitva 1915 Krimska operaciya 1918 Nimecka okupaciya Lyuksemburgu Persha svitova vijna Mazurska bitva 1914 Bitva na Marni 1914 Nastup Nivelya Nimecka okupaciya Belgiyi Persha svitova vijna Prikordonna bitva 1914 Bitva na Sommi Stodennij nastup Shidnij front Shidna Yevropa Shturm Lyezha Yutlandska morska bitva Vtrati Vtrati 13 naselennya Meta NimechchiniNimecka imperiya pragnula do vijskovogo ekonomichnogo i politichnogo liderstva v kontinenti a takozh hotila zahopiti znachnu chastinu kolonij Angliyi Veduchi borotbu za perevagu na moryah obidvi krayini naroshuvali svoyi vijskovo morski sili Francuzko nimecki superechnosti pochalisya cherez zemli yaki buli vidibrani u Franciyi pislya franko prusskoyi vijni 1870 1871 rokiv Elzas ta Lotaringiyu Nimechchina namagalasya rozshiriti sferu svogo vplivu u krayinah na Balkanah ta Blizkomu Shodi Pislya pochatku vijni v Yevropi Yaponiya ogolosila Nimechchini ultimatum shob vona vidvela z yaponskih ta kitajskih vod svoyi vijskovo morski sili Prijnyati ultimatum Nimechchina vidmovilas pislya chogo Yaponiya ogolosila yij vijnu j oblozhila fortecyu Cindao yaku ta orenduvala u Kitayu Yaponiya zahopila v nimciv Marshalovi Karolinski ta Marianski ostrovi Strategichnij plan Nimechchini vihodiv iz neminuchosti vijni na dva fronti proti Franciyi ta Rosiyi Osnovna ideya planu polyagala v tomu shob spochatku rozbiti Franciyu Strategichnij plan Franciyi bazuvavsya na rozuminni vijskovoyi ta ekonomichnoyi perevagi Nimechchini Ale Franciya namagalasya povernuti Elzas i Lotaringiyu i ce shtovhalo yiyi do aktivnih dij Nimeckij flotNaperedodni vijni Nimechchina pridilyala znachnu uvagu stvorennyu velikogo nadvodnogo flotu yakij mig bi zavdati porazki Angliyi golovnij morskij derzhavi Prote z pochatkom vijni nimeckij flot ne zmig protidiyati morskij blokadi krayinami Antanti Diyi nimeckogo flotu obmezhuvalisya lishe Baltijskim morem j lishe neznachni sili nimeckogo flotu sho opinilisya iz pochatkom vijni na prostorah svitovogo okeanu zmogli poturbuvati soyuznikiv U Chornomu mori nimeckimi krejserami Geben i Breslau pid tureckim praporom bulo obstrilyano Odesu Sevastopol Novorosijsk i Feodosiyu V Atlantichnomu i Tihomu okeani diyali nimecki rejderi sho namagalisya porushiti morski perevezennya mizh krayinami Antanti V kinci 1914 roku pislya rozgromu nimeckoyi eskadri v Pivdennij Atlantici bilya Folklendskih ostroviv derzhavi Troyistogo soyuzu opinilisya v ostatochnij morskij blokadi Vilgelm II Paul fon Gidenburg Erih Lyudendorf U 1914 roci svoyu efektivnist pokazali nimecki pidvodni chovni Nimeckij pidvodnij choven U 9 za odnu ataku bilya uzberezhzhya Niderlandiv vidpraviv na dno vidrazu tri anglijski krejseri U lyutomu 1915 roku Nimechchina ogolosila vsi vodi sho omivayut Veliku Britaniyu zonoyu bojovih dij i spryamuvala syudi pidvodni chovni 7 travnya ob yektom ataki stav anglijskij pasazhirskij lajner Luzitaniya z 1198 pasazhirami na bortu z nih 124 buli amerikanci Namagayuchis uniknuti konfliktu zi SShA Nimechchina timchasovo obmezhila pidvodnu vijnu Nimecke komanduvannya viddalo nakaz ne topiti pasazhirski sudna bez poperedzhennya Na praktici komandiri pidvodnih chovniv cej nakaz ne vikonuvali Z 31 travnya po 1 chervnya 1916 roku mizh anglijskim j nimeckim flotami vidbulasya najbilsha morska bitva u vijni U bitvi z oboh storin vzyali uchast osnovni chastini flotu Nimecke komanduvannya virishilo zdijsniti sprobu prorvati morsku blokadu Zitknennya z anglijskim flotom stalosya na Pivnichnomu mori bilya beregiv Yutlandiyi Nimecka eskadra sprobuvala rozsikti britanskij flot shob rozbiti jogo chastinami ale sama malo ne opinilasya vidrizanoyu vid svoyih baz i pospishno zalishila bij Pid chas boyu anglijci vtratili 14 korabliv nimci 11 Povernuvshis na bazi nimeckij flot u vidkritomu mori bilshe ne z yavlyavsya Zhodnij zi storin dosyagti postavlenih cilej ne vdalosya Nimecka armiya vtratila vbitimi 2 551 lyudinu anglijska 6 094 V Nimechchini znovu aktivizuvalisya prihilniki neobmezhenoyi pidvodnoyi vijni Kajzer Vilgelm II Gogencollern zayaviv mi budemo topiti navit trisku yaksho vona poplive v Angliyu Nimeckimi pidvodnimi chovnami na dno bulo vidpravleno bilshe 2000 suden Antanti U vidpovid Antanta rozgornula sudnobuduvannya rozroblyalisya efektivni zasobi borotbi proti pidvodnih chovniv Zagibel amerikanskih suden nalashtovuvala gromadskist SShA proti Nimechchini Vijskovi diyiU 1916 r nimecke komanduvannya virishilo sho peremogu na shodi zabezpecheno i rozgornulo aktivnu borotbu z protivnikom na zahodi 21 lyutogo 1916 roku nimecki vijska perejshli v nastup na dilyanci frontu zavdovzhki 40 kilometriv Jomu pereduvala artilerijska pidgotovka Silni udari buli spryamovuvani proti forteci Verden cya ukriplena fortecya stanovila vistrya oboroni francuziv Za nimeckim planom nebezpeka vtrati ciyeyi klyuchovoyi poziciyi mala primusiti francuziv perekinuti syudi vsi svoyi sili Ale yak tilki nimecka pihota jshla v ataku vidrazu narazhalasya na francuzkij vogon U rozpal verdenskoyi bitvi komanduvannya nimeckimi vijskami bulo peredano general feldmarshalu P fon Gindenburgu ta generalu E Lyudendorfu Nove komanduvannya viznalo podalshij nastup na Verden bezperspektivnim Za kilka misyaciv boyiv nimci zmogli zaglibitisya v oboronu francuziv lishe na 7 kilometriv Sproba zavoloditi Verdenom zaznala nevdachi U bitvi zaginulo blizko miljona nimeckih ta francuzkih soldativ j oficeriv Franciya ochikuvala na dopomogu vid Rosiyi ta Angliyi 4 chervnya rosijska armiya pid komanduvannyam Oleksiya Brusilova pislya potuzhnoyi artilerijnoyi pidgotovki prorvala ajstro nimeckij front odrazu v chotiroh miscyah V rezultati vdalogo nastupu rosiyani zajnyali bilshu chastinu Galichini j Bukovinu Zagalni vtrati ajstro nimeckih vijsk skladali 1 5 miljoniv soldativ z yakih blizko 400 000 potrapili v polon Rosiyani zahopili 500 garmat i veliku kilkist inshogo ozbroyennya vtrativshi pri comu vtrichi menshe osobovogo skladu Nimecke komanduvannya pospihom znimalo vijska na zahodi j perekidala na shid 16 serpnya 1916 roku na boci Antanti vistupila Rumuniya ale bula shvidko rozgromlena j okupovana Na shodi poryad z Zahidnim i Pivdenno Zahidnim frontami utvorivsya Rumunskij front 1 lipnya francuzki ta anglijski vijska pochali nastup na richci Sommi Shkvalnij artilerijnij vogon sho trivav sim dniv zrujnuvav nimecki drotyani zagorozhi transheyi j hodi spoluchennya 15 veresnya na proriv vpershe v istoriyi pishli tanki Anglo francuzki vijska zaglibilisya v oboronu protivnika na 5 kilometriv zaznavshi minimalnih vtrat Nimecki vijska vitrimali ataki voroga j voseni aktivni bojovi diyi na r Sommi pripinilisya Na richci Sommi obidvi storoni vtratili ponad 1 3 miljoni voyakiv Pislya bitv u 1916 roci nimecka armiya skorotilasya na 1 000 000 soldativ yakim ni kim bulo zaminiti V grudni 1916 roku Nimechchina vistupila z propoziciyeyu rozpochati peregovori pro mir spodivayuchis zalishiti za soboyu zavojovani teritoriyi Krayinami Antanti propoziciya bula vidhilena Generalni shtabi soyuznih armij domovilis pro odnochasnij nastup u 1917 roci na vsih yevropejskih frontah U 1917 roci nimecke komanduvannya viddalo perevagu oboronnij taktici v toj chas yak Antanta nastupalnij Riven zhittya voyuyuchih krayin rizko vpav U Nimechchini do 1917 roku napovnennya produktovih kartok ne zadovolnyalo fiziologichnih potreb U zimu 1916 1917 rokiv v krayini pochavsya golod zhertvami yakogo stali pivmiljona cholovik Trudnoshi vijni prizveli do velikoyi smertnosti sered civilnogo naselennya Kinec vijniDiv Berestejskij mir V rezultati bilshovickogo perevorotu 7 listopada 1917 roku strimko zminivsya politichnij kurs Rosiyi 15 grudnya bilshoviki uklali peremir ya z avstrijsko nimeckim komanduvannyam 9 lyutogo 1918 roku Ukrayinska Narodna Respublika uklala mir z krayinami Chetvernogo bloku 3 bereznya 1918 roku mizh Nimechchinoyu ta radyanskoyu Rosiyeyu bulo pidpisano Berestejskij mir U rezultati cogo miru Nimechchina otrimala kontrol nad Ukrayinoyu Polsheyu Bilorusyu krayinami Baltiyi Finlyandiyeyu ta Zakavkazzyam V uryadovih kolah Nimechchini vizrivali plani pro stvorennya mogutnoyi imperiyi yaka b ob yednala krayini Centralnoyi Pivnichnoyi Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi Dobivshis peremogi na shodi vivivshi zi stroyu Rosiyu ta ovolodivshi resursami Ukrayini nimecke komanduvannya zalishilo dlya okupaciyi velicheznoyi teritoriyi 34 diviziyi i spryamuvala lyudski ta materialni resursi na zdobuttya ostatochnoyi peremogi nad anglijcyami i francuzami do pributtya na front amerikanskih vijsk 21 bereznya pochavsya nastup nimeckih vijsk na zahidnomu fronti Organizatorom operaciyi buv general Lyudendorf yakij vzhe todi stav simvolom nimeckih peremog Golovnimi nedolikami Lyudendorfa bulo nevminnya vikoristuvuvati nespodivanij uspih nevirna ocinka zadumiv j mozhlivostej protivnika j nerozuminnya znachennya tankiv Krim togo vin nadto boyavsya za flangi 6 kvitnya 1917 r Spolucheni Shtati Ameriki vstupili v Pershu svitovu vijnu i z zhovtnya 1917 po listopad 1918 roku brali aktivnu uchast u bojovih diyah na Zahidnomu fronti Shodnya do Yevropi pribuvalo 10 tisyach amerikanskih vijskovih Napruzheni bojovi diyi na fronti ponad 400 kilometriv za uchastyu 6 miljoniv cholovik iz zastosuvannyam gaziv litakiv i tankiv velicheznoyi kilkosti garmat ta kulemetiv prodovzhuvalis 235 dniv 1918 roku vtrativshi sotni tisyach cholovik nimci perejshli richku Marnu j nablizilis do Parizhu Parizh obstrilyuvavsya z dalekobijnih garmat ta bombarduvali z dopomogoyu aviaciyi Prote v Nimechchini bulo vicherpano lyudski resursi a vijskovi ne hotili vikonuvati nakazi komandiriv 18 lipnya soyuzniki pishli v nastup ta vidkinuli nimciv vid Marni 26 veresnya soyuzni vijska perejshli u zagalnij nastup Nimecka armiya opinilas na grani katastrofi 8 serpnya vijska soyuznikiv zavdali virishalnij udar po nimcyam bilya Am yena de anglijski tanki prorvali nimecku oboronu Za odin den bulo rozbito 16 nimeckih divizij Komanduvach nimeckoyi armiyi general fon Gindenburg zayaviv Vilgelmu II pro docilnist ukladennya miru poki vijska znahodyatsya na teritoriyi protivnika 29 veresnya pid natiskom vijsk Antanti kapitulyuvala Bolgariya 30 zhovtnya Turechchina 3 listopada Avstro Ugorshina Na pochatku zhovtnya nimeckij uryad zvernuvsya do Vilsona z prohannyam pro negajne peremir yaRevolyuciyaDiv Listopadova revolyuciya Kilske povstannya 1918 roku V Nimechchini narostali masovi protesti proti uryadu U kvitni 1917 roku na vijskovih zavodah strajkuvali 300 000 robitnikiv U serpni vidbulisya zavorushennya sered matrosiv vijskovogo flotu Ocinivshi situaciyu nimecke verhovne komanduvannya postavilo imperatorovi v ultimativnij formi vimogu pripiniti vijnu i zapobigti vibuhu revolyuciyi Nimeckij uryad zvernuvsya do prezidenta SShA z prohannyam pro peremir ya ta ukladannya miru Prezident SShA Vudro Vilson pogodivsya rozpochati peregovori za umovi vidvedennya nimeckih vijsk iz zajnyatih teritorij ta zrechennya kajzera U zhovtni konferenciya livih social demokrativ visunula programu z vimogoyu povalennya monarhiyi pripinennya vijni progoloshennya demokratichnih prav i svobod stvorennya umov perehodu do socialistichnoyi revolyuciyi U misti Kili vidbulosya povstannya vijskovih moryakiv oburenih sprobami komanduvannya kinuti yih v ostannij virishalnij bij z anglijskim flotom V nich z 29 na 30 zhovtnya chastina ekipazhiv linkoriv Tyuringiya ta Gelgoland vidmovilisya jti na smert Prote buli j ti hto ne zradiv prisyazi j naveli zbroyu na povstalih Bilshe tisyachi matrosiv buli zaareshtovani Matrosi yaki pidtrimuvali povstalih 3 listopada proveli velikij miting na yih pidtrimku Mirna demonstraciya bula rozstrilyana Karl Libkneht Roza Lyuksemburg Gubernatorom baltijskih portiv admiralom Sushonom bula zroblena sproba viklikati v Kili kajzerovi vijska shob podaviti povstannya Ale pihotni chastini vistupili na storoni povstalih Do vechora uryadovi vijska buli rozbiti a ves Kil opinivsya v yih rukah Matrosi vibrali Radu robitnichih i soldatskih deputativ pid kerivnictvom Karla Artelta Na korablyah buli pidnyati chervoni prapori Predstavnikami korabelnih komand i matrosami bulo skladeno 14 kilskih punktiv yaki buli prijnyati 5 listopada 6 listopada prezident SShA povidomiv sho marshal Fosh upovnovazhenij prijnyati predstavnikiv nimeckogo komanduvannya Nastupnogo dnya nimecka delegaciya na choli z ministrom Ercbergerom pid bilim praporom peretnula liniyu frontu Dali zalizniceyu vona pribula na stanciyu Retond u Komp yenskomu lisi de stoyav shtabnij vagon marshala Fosha 9 listopada pochavsya zagalnij strajk soldativ ta robitnikiv u Berlini Povstali zahopili vazhlivi strategichni punkti stolici Kancler Maks Bedenskij ogolosiv pro zrechennya kajzera i priznachiv rejh kanclerom social demokrata Fridriha Eberta V seredini dnya golova SDPN Shajdeman progolosiv respubliku Piznishe z balkona Berlinskogo zamku Karl Libkneht progolosiv socialistichnu respubliku Peregovori velisya vid imeni novogo uryadu Protyagom dvoh tizhniv nimci povinni buli evakuvati vijska z Belgiyi Franciyi Lyuksemburgu Elzasu i Lotaringiyi Krim togo voni mali skasuvati Brest Litovskij dogovir peredati vse ozbroyennya peremozhcyam ta vidpustiti na batkivshinu polonenih Vodnochas soyuzne komanduvannya pogodilosya timchasovo zalishiti nimecki vijska v Ukrayini ta Pribaltici shob zapobigti vstanovlennyu nad nim kontrolyu bilshovikiv Termin peremir ya stanoviv 36 dniv Na svitanku 11 listopada 1918 roku Nimechchina pidpisala Komp yenske peremir ya Ob 11 j godini ranku bulo dano nakaz pripiniti vogon Takim chinom vijskovi diyi sho prodovzhuvalis 51 misyac i 2 tizhni zakinchilis Livi social demokrati na choli z Karlom Libknehtom vimagali peredati vladu v ruki Rad i viklyuchiti zi skladu uryadu predstavnikiv burzhuaziyi U rezultati revolyuciyi rozpochavsya proces reorganizaciyi i perebudovi politichnih partij vinikli nimecka nacionalna narodna partiya Demokratichna partiya Hristiyansko demokratichna partiya ta inshi Profspilki dobilisya pidpisannya ugodi z pidpriyemcyami zgidno z yakoyu uzakonyuvalisya profspilki stvoryuvalisya fabzavkomi zaprovadzhuvavsya 8 godinnij robochij den Zagalnonimeckij z yizd u grudni 1918 roku uhvaliv rishennya pro provedennya viboriv do Nacionalnih zboriv Pislya peredachi yim verhovnoyi vladi v krayini povinna bula prizupinitis diyalnist rad Proti takogo rozvitku podij rishuche vistupili sili social demokratiyi yaki reorganizuvali svoyu grupu Spartak u Soyuz Spartak i rozpochali pidgotovku do stvorennya komunistichnoyi partiyi Vidbuvsya Ustanovchij z yizd Komunistichnoyi partiyi Nimechchini Programa KPN progoloshuvala zavdannya zdijsnennya socialistichnoyi revolyuciyi i vstanovlennya diktaturi proletariatu Moloda kompartiya vistupila za bojkot viboriv do nacionalnih zboriv vidmovilas vid roboti u profspilkah vvazhayuchi yih reformistskimi V krayini rozpochalasya borotba radikalnih centralnih i reakcijnih sil Vistupi robitnikiv buli pridusheni lideriv kompartiyi Karla Libknehta i Rozu Lyuksemburg bulo zaareshtovano ta vbito Kompartiya perejshla na nelegalne stanovishe Vibori do Nacionalnih zboriv ne dali perevagi zhodnij politichnij partiyi U kvitni 1919 roku pravi ta nezalezhni social demokrati progolosili u Bavariyi socialistichnu respubliku Novij uryad ocholyuvanij komunistami rozpochav nacionalizaciyu bankiv vstanoviv sistemu rozpodilu prodovolstva stvoriv Chervonu armiyu Razom z tim uryad ne konfiskuvav zemli pomishikiv zalishiv fabrichno zavodski komiteti obrani she do revolyuciyi Radikalni diyi radyanskoyi vladi v Bavariyi viklikali protidiyu z boku centralnoyi vladi i 1 travnya radyansku respubliku v Bavariyi bulo povaleno U lipni 1919 roku Nacionalni zbori v Nimechchini shvalili Vejmarsku konstituciyu zgidno yakoyi krayina progoloshuvalas parlamentskoyu respublikoyu Naslidki vijniVijna zavdala Nimechchini velicheznih materialnih vitrat Derzhavnij borg v rezultati vijni zbilshivsya v 32 razi z 5 do 160 milyardiv marok Sposterigalosya znizhennya silskogospodarskogo virobnictva Do kincya vijni valovi zbori pshenici zmenshilisya na 45 a zbori vivsa zmenshilis v 2 razi U 1914 roci zhittyevij riven robochih znizivsya na 20 U 1916 roci vartist produktiv harchuvannya podvoyilasya U promislovosti zbilshilos chislo robochih zhinok na 770 000 cholovik a do kincya vijni chiselnist robochih zhinok u promislovosti sklala 30 vid zagalnoyi chiselnosti robitnikiv Ekonomichni vtrati dlya Nimechchini buli velikimi Za rezultatami Versalskogo dogovoru Angliyi Franciyi Belgiyi perehodili kolonialni volodinnya Nimechchini Nimechchina vtratila 13 naselennya Nimechchina viddala Franciyi Elzas i Lotaringiyu a takozh na 15 rokiv Saarskij vugilnij basejn Nimechchina vtratila 75 vidobutku rudi 43 8 viplavki chavunu 35 virobnictva stali 29 vidobutku vugillya 50 viplavki cinku i svincyu Nacionalne bagatstvo Nimechchini skorotilosya na 49 7 Krayinam peremozhcyam Nimechchina povinna bula viplachuvati kontribuciyu Za 2 roki vona povinna bula viplatiti 20 milyardiv marok yak avans Dopuskalisya platezhi tovarami Bulo konfiskovano 5 000 parovoziv 150 000 vagoniv velika kilkist silskogospodarskih mashin 40 000 molochnih koriv Nimechchina takozh mala postachati budivelni materiali himikati ta molochnu hudobu PrimitkiPersha Svitova vijna nareshti zakinchilasya Persha svitova vijna yiyi prichini ta uchasniki PERShA SVITOVA VIJNA podiyi 1916 1918 rr Naslidki Pershoyi svitovoyi vijni dlya ekonomiki NimechchiniLiteraturaMiroslav Popovich Chervnone stolittya General pihoti E Lyudendorf Moyi spogadi pro vijnu 1914 1918 rr