Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Го тська лі нія нім Gotenstellung та італ Linea Gotica одна з основних оборонних ліній у системі німецьких фортифікаційн

Готська лінія

Го́тська лі́нія (нім. Gotenstellung та італ. Linea Gotica) — одна з основних оборонних ліній у системі німецьких фортифікаційних споруд у Північній Італії часів Другої світової війни. Готська лінія будувалася під командуванням генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга, як останній великий рубіж оборони, що спирався на потужні опорні пункти, влаштовані поздовж вершин . Ця оборонна лінія мала максимально стримати наступ союзних армій у Північній Італії. Простягалася від узбережжя Тірренського моря (на північ від Пізи) повз Лукки і Пістоі через Тоскано-Еміліанські Апенніни до узбережжя Адріатичного моря (між Пезаро і Ріміні). Мала протяжність близько 320 км і глибину до 30 км. Включала систему бункерів, інженерних загороджень і мінних полів. Західну ділянку Готської лінії обороняла 14-та, східну — 10-та німецькі армії. Війська союзників (8-ма британська, 5-та американська армії і ) вийшли до Готської лінії на всьому її протязі наприкінці серпня 1944 року.

Готська лінія
Gotenstellung
Італійська кампанія (1943—1945)
image
Підрозділи американської 10-ї гірської дивізії ведуть бої на укріпленнях німецької Готської лінії оборони. Березень 1945

Підрозділи американської 10-ї гірської дивізії ведуть бої на укріпленнях німецької Готської лінії оборони. Березень 1945
Дата: 25 серпня 1944 — березень 1945
Місце: Північна Італія
Результат: перемога союзників
Сторони
image Британська імперія
* image Велика Британія
* image Канада
* image Нова Зеландія
* image Австралія
* image Південна Африка
* image Індія
image США
image Королівство Італія
image Польща
image Бразилія
image Грецьке королівство 		image Третій Рейх
image Італійська соціальна республіка
Командувачі
image Генрі Вілсон
image Гаролд Александер
image Олівер Ліз
image (Річард Маккрірі)
image Марк Вейн Кларк
image 		image Альберт Кессельрінг
image Генріх фон Фітингоф
image Йоахім Лемелсен
image Родольфо Граціані
Військові сили
(15-та група армій)
* image 8-ма армія
* image 5-та армія
* image Бразильський експедиційний корпус
* image 		Головнокомандування Вермахту «Південний Захід»
* 10-та армія
* 14-та армія
* Армійська група «Лігурія»
Втрати
40 000 о/с
image
Карта просування військ союзників до оборонних рубежів Готської лінії. 1944—1945
image
Готська лінія

Використовуючи понад 15 000 примусових робітників та військовополонених, німці влаштували добру фортифікаційну споруду, що нараховувала понад 2000 добре укріплених кулеметних гнізд, казематів, бункерів, спостережних пунктів та артилерійських бойових позицій, щоб відбити будь-яку спробу військ генерала Александера прорвати цю лінію оборони. Спочатку її назвали Готською лінією, але за особистим рішенням Адольфа Гітлера у червні 1944 року оборонну лінію перейменували на «Зелену лінію» (нім. Grüne Linie).

Тільки 25 серпня союзні війська розпочали масштабну операцію «Олива», намагаючись прорвати позиційну оборону німців. Однак, добре організована система оборони фельдмаршала Кессельрінга дозволила вермахту ефективно маневрувати своїми силами та засобами і гальмувати подальше просування англо-американських військ. Затяті бої тривалі аж до березня 1945 року, доки не вдалося поступово прорватися в кількох місцях і не вийти на оперативний простір. Лише у квітні 1945 року союзникам вдалося розвинути завершальну наступальну операцію в Північній Італії, якою була завершена Італійська кампанія та війна на Середземноморському ТВД. Втрати союзників під час штурму Готської лінії склали близько 65 тисяч осіб, втрати німецьких військ в обороні — близько 75 тисяч осіб.

Історія

Німецька лінія оборони

«Готська лінія» — оборонний рубіж німецьких військ у Північній Італії. Простягалася від узбережжя Тірренського моря (на північ від Пізи) повз Лукки і Пістоі по південно-західних схилах Тоскано-Еміліанських Апеннін до узбережжя Адріатичного моря (між Пезаро і Ріміні). Рубіж мав загальну протяжність близько 320 км і глибину до 30 км і включав розгалужену систему бункерів, дотів, понад 2370 кулеметних точок, близько 500 замаскованих артилерійських та мінометних позицій, 3604 укриття, 27 печер, 16 000 окопів і бліндажів, інженерні загородження з 1 200 000 метрів колючого дроту, 9000 м протитанкових ровів, усі ці споруди прикривалися мінними полями. Крім цього, було встановлено 4 танко-баштових доти з 75-мм гарматами від танків Pz.V (18 танкових дотів перебували на стадії будівництва). Водночас, через велику розтягнутість і нестачу сил і засобів, проміжки між опорними пунктами в інженерному відношенні були підготовлені відносно слабо.

Західну ділянку «Готської лінії» обороняли формування 14-ї (командувач — генерал танкових військ Йоахім Лемелсен), східну — 10-та (командувач — генерал-полковник Генріх фон Фітингоф) німецьких польових армій зі складу групи армій «G» генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга. У резерві угруповання, що оборонялося, серед інших частин і з'єднань, перебувала італійська армійська група «Лігурія» (командувач — генерал (Альфредо Гуццоні)).

До початку союзного наступу на оборонних позиціях Готської лінії перебувало 26 німецьких піхотних і 6 танкових дивізій, а також 6 піхотних італійських дивізій. Війська були оснащені 2376 кулеметами і 479 протитанковими гарматами. Німецькі гармати і міномети розміщувалися на замаскованих позиціях, а артилерійські коригувальники — на панівних висотах.

Разом з цим, німецько-італійські війська мали чимало проблем. У першу чергу, угруповання практично не мало підтримки з повітря. На всю групу армій «G» залишалося тільки 170 літаків. Відчувався брак палива та боєприпасів, існував великий некомплект у піхотних і танкових частинах. Так, 10-та армія налічувала 81 піхотний батальйон, але з цього числа боєздатною була лише третина військ. Німецькі танкові підрозділи також були нечисленні — близько 260 танків і штурмових гармат. Проте, у німців були свої козирі: у складі (26-ї танкової дивізії) вермахту був 4-й танковий полк, 1-й батальйон якого був озброєний «Пантерами». Крім цього, до східної частини Апеннінського півострова перекинули (508-й важкий танковий батальйон), який мав 28 «Тигрів».

image
Задум операції «Олива» — прорив Готської лінії. Вересень 1944

Союзні війська

Влітку 1944 року союзники опанували більшу частину Італії, здобули Рим, Флоренцію і завдали серйозних втрат німецьким дивізіям. Однак, останні організовано відступили під тиском переважаючих сил противника на північ Апеннінського півострова і закріпилися на «Готської лінії». Союзникам потрібно було знову штурмувати німецькі укріплення в горах, не маючи можливості здійснювати флангові маневри. Через операцію «Оверлорд», що почалася в Нормандії, війська союзників в Італії не мали достатньої кількості транспортних суден для проведення десантної операції у ворожому тилу (подібно висадці у Салерно та Анціо). Більш того, 15 серпня 1944 року стартувала операція «Драгун», тому ще п'ять дивізій були перекинуті з Італії на південь Франції.

У відповідності до задуму союзного командування була розроблена операція по прориву «Готської лінії», яка отримала кодову назву «Олива».

image
Британські війська в боях за Сан-Марино при прориві Готської лінії. Вересень 1944

На початку планування начальник штабу Союзних армій в Італії лейтенант-генерал (Джон Гардінг) довів до підпорядкованих командувачів загальний замисел головнокомандувача сера Гарольда Александера щодо операції «Олива» — зосередження основних сил на центральному напрямку і відповідно прорив Готської лінії на найкоротшому шляху до долини Ломбардії. Одночасно мав завдаватися допоміжний удар поздовж адріатичного узбережжя. Втім, 4 серпня командувач 8-ї британської армії лейтенант-генерал Олівер Ліз виступив проти такого задуму. Він мотивував це тим, що по-перше, французькі спеціальні гірські формування виведені зі складу сил та перекинуті до Африки з метою підготовки до висадки на півдні Франції. Тому, британські частини не мають відповідного бойового потенціалу для ведення складних бойових дій в умовах гірської місцевості Апеннін. По-друге, генерал Ліз відмовлявся взаємодіяти з американським командувачем генералом Кларком, через те, що у травні-червні той поповодився не по-джентльменськи, присвоївши визволення Риму лише собі.

Натомість, британський командувач порадив завдати несподіваного для німців удару поздовж адріатичного берега. Попри протистояння, що виникло у вищих ешелонах командування союзників, план врешт-решт був прийнятий.

Згідно з планом головний удар завдавали частини 8-ї британської армії ((2-й польський), і (5-й британський армійські корпуси)) генерала Олівера Ліза. На лівому фланзі армії позиційну оборону утримували частини британського (X корпусу), в другому ешелоні генерала Ліза перебувала 4-та британська піхотна дивізія. Дивізії 8-ї армії отримали наказ наступати вздовж Адріатичного узбережжя на Ріміні, після чого штурм німецьких укріплень у центральній частині Апеннін (на північ від Флоренції, у напрямку на Болонью) повинні були розпочати дивізії 5-ї американської армії генерал-лейтенанта Марка Кларка у взаємодії з лейтенант-генерала .

Великою проблемою для союзного командування в ході оперативної побудови своїх військ стало потайливе перекидання частин I канадського корпусу з Центральної Італії до Адріатичного узбережжя (від Перуджі до Анкони через Апенніни). Канадцям довелося з дотриманням усіх заходів маскування та максимально приховуючи від противника цей маневр передислокувати понад 11 000 одиниць автотранспорту, понад 650 танків і САУ, 100 000 солдатів і офіцерів, понад 1 млн снарядів і 50 млн літрів палива до визначеного району переходу в наступ.

Наступ

В ніч з 25 на 26 серпня після артилерійської підготовки, в якій були задіяні 350 гармат та мінометів, частини 1-го канадського корпусу форсували річку Метауро і атакували позиції німецької 71-ї піхотної дивізії 76-го танкового корпусу. Удар виявився абсолютно несподіваним для німецького командування, оскільки дивізії вермахту тільки «освоювали» оборонні споруди Готської лінії і командування не вірило, що союзники розпочнуть наступ саме на цьому напрямку. Канадська артилерія буквально змела кулеметні та артилерійські позиції на прилеглих гірських схилах, 71-ша дивізія зазнала відчутних втрат. Просування канадців стримували лише снайпери, нечисленні групи німецьких піхотинців, а також мінні поля і підірвані мости.

Командування 10-ї армії вирішило кинути в бій частини 1-ї парашутної дивізії генерал-лейтенанта Ріхарда Гайдріха за підтримки штурмових гармат. В ході боїв, що спалахнули ключові позиції переходили з рук у руки, доки 27 серпня канадські підрозділи на закріпилися на панівних висотах.

Спочатку фельдмаршал Кессельрінг вважав, що на адріатичному напрямку британці завдали лише відволікаючий удар, а головний наступ почнеться в центральній частині Апеннін. Його думка змінилася після 28 серпня, коли в руки німців потрапила копія наказу 8-ї армії про перехід у наступ, а британці просунулися вперед більш ніж на 15 км і наблизилися до річки Фолья. Усвідомивши загрозу, що виникла Кессельрінг віддав наказ на термінове перекидання трьох дивізій з району Болоньї на адріатичний напрямок, але, враховуючи час, дивізіям знадобилося щонайменше ще дві доби, прибути у визначений район.

До 30 серпня канадський та британський корпуси вийшли до основних оборонних позицій «Готична лінія I». Скориставшись слабким німецьким опором, канадці пробилися і до 3 вересня просунулися ще на відстані 24 км) до лінії оборони «Готична лінія II», що пролягала від узбережжя поблизу Річчоне. Союзники були близькі до прориву до Ріміні та рівнини Романьї.

Тим часом британський V корпус намагався прорватися крізь складну пагорбську місцевість. 3–4 вересня, коли канадці вдруге атакували на прибережній рівнині, V корпус завдав потужного удару, щоб збити оборонні позиції на хребті Коріано та дістатися річки Марано.

З 4 вересня поблизу (Джеммано) розгорнулася битва між британськими та німецькими військами. Британські , потім та згодом провели 11 атак на позиції 98-ї німецької піхотної дивізії, яка спираючись на укріплення Готської лінії раз за разом відбивала наступ атакучих сил противника. Бої носили затятий характер, іноді переходили у рукопашні сутички, доки ціною великих втрат британцям не вдалося вибити ворога із займаних рубежів.

Докладніше: (Битва за Сан-Марино)

Надалі британській 8-й армії довелося буквально вгризатися в німецьку оборону, пробиваючи собі шлях вперед. З 13 вересня розпочалися бої за Ріміні, важливе місто на адріатичному узбережжі, ключовий вузол опору нацистів. 17 вересня 1944 року почалися бої за Сан-Марино — крихітну державу посеред Італійських Апеннін. У наслідок запеклих боїв британці з превеликими труднощами продовжували наступати вперед. 20 вересня був здобутий Ріміні, ключовий об'єкт у системі німецької оборони Готської лінії, проте, на інших ділянках німці продовжували затято чинити опір.

Врешті-решт, на кінець вересня їм вдалося ціною втрати 14 000 військових закріпитися на захоплених рубежах для перегрупування та відновлення боєздатності. Обидві сторони перейшли до оборони на адріатичному напрямку. У листопаді лейтенант-генерал Олівер Ліз був призначений командувачем (11-ї групи армій) на Південно-Східному азійському театрі війни, його посаду посів командир (X корпусу) лейтенант-генерал (Річард Маккрірі). Надалі просування союзних армій було ускладнено проливними дощами, і тільки до жовтня їм вдалося наблизитися до Болоньї. До кінця року англо-американські війська вийшли на рубіж Равенна-Фаенца-(Вергато).

Див. також

Посилання

Примітки

Виноски
  1. До 12 грудня 1944 року.
  2. До вересня 1944 року.
  3. З вересня 1944 року.
  4. До 12 грудня 1944 року — Союзні армії в Італії (англ. Allied Armies in Italy).
Джерела

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готська лінія
  1. Clark, Lloyd (2006). Anzio: The Friction of War. Italy and the Battle for Rome 1944. Headline Publishing Group, London. .
  2. Fifth Army at the Winter Line 15 November 1943 — 15 January 1944[недоступне посилання]. Washington: US Army Center of Military History. 1945. CMH Pub 100-9.
  3. From the Volturno to the Winter Line 6 October-15 November 1943[недоступне посилання]. Washington: US Army Center of Military History. 1944. CMH Pub 100-8.
  4. Smith, Col. Kenneth V. (1944). WWII Campaigns, Naples-Foggia 9 September 1943-21 January 1944[недоступне посилання]. Washington: US Army Center of Military History. CMH Pub 72-17.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Go tska li niya nim Gotenstellung ta ital Linea Gotica odna z osnovnih oboronnih linij u sistemi nimeckih fortifikacijnih sporud u Pivnichnij Italiyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Gotska liniya buduvalasya pid komanduvannyam general feldmarshala Alberta Kesselringa yak ostannij velikij rubizh oboroni sho spiravsya na potuzhni oporni punkti vlashtovani pozdovzh vershin Cya oboronna liniya mala maksimalno strimati nastup soyuznih armij u Pivnichnij Italiyi Prostyagalasya vid uzberezhzhya Tirrenskogo morya na pivnich vid Pizi povz Lukki i Pistoi cherez Toskano Emilianski Apennini do uzberezhzhya Adriatichnogo morya mizh Pezaro i Rimini Mala protyazhnist blizko 320 km i glibinu do 30 km Vklyuchala sistemu bunkeriv inzhenernih zagorodzhen i minnih poliv Zahidnu dilyanku Gotskoyi liniyi oboronyala 14 ta shidnu 10 ta nimecki armiyi Vijska soyuznikiv 8 ma britanska 5 ta amerikanska armiyi i vijshli do Gotskoyi liniyi na vsomu yiyi protyazi naprikinci serpnya 1944 roku Gotska liniya Gotenstellung Italijska kampaniya 1943 1945 Pidrozdili amerikanskoyi 10 yi girskoyi diviziyi vedut boyi na ukriplennyah nimeckoyi Gotskoyi liniyi oboroni Berezen 1945 Pidrozdili amerikanskoyi 10 yi girskoyi diviziyi vedut boyi na ukriplennyah nimeckoyi Gotskoyi liniyi oboroni Berezen 1945 Data 25 serpnya 1944 berezen 1945 Misce Pivnichna Italiya Rezultat peremoga soyuznikiv Storoni Britanska imperiya Velika Britaniya Kanada Nova Zelandiya Avstraliya Pivdenna Afrika Indiya SShA Korolivstvo Italiya Polsha Braziliya Grecke korolivstvo Tretij Rejh Italijska socialna respublika Komanduvachi Genri Vilson Garold Aleksander Oliver Liz Richard Makkriri Mark Vejn Klark Albert Kesselring Genrih fon Fitingof Joahim Lemelsen Rodolfo Graciani Vijskovi sili 15 ta grupa armij 8 ma armiya 5 ta armiya Brazilskij ekspedicijnij korpus Golovnokomanduvannya Vermahtu Pivdennij Zahid 10 ta armiya 14 ta armiya Armijska grupa Liguriya Vtrati 40 000 o s Karta prosuvannya vijsk soyuznikiv do oboronnih rubezhiv Gotskoyi liniyi 1944 1945 Gotska liniya Vikoristovuyuchi ponad 15 000 primusovih robitnikiv ta vijskovopolonenih nimci vlashtuvali dobru fortifikacijnu sporudu sho narahovuvala ponad 2000 dobre ukriplenih kulemetnih gnizd kazemativ bunkeriv sposterezhnih punktiv ta artilerijskih bojovih pozicij shob vidbiti bud yaku sprobu vijsk generala Aleksandera prorvati cyu liniyu oboroni Spochatku yiyi nazvali Gotskoyu liniyeyu ale za osobistim rishennyam Adolfa Gitlera u chervni 1944 roku oboronnu liniyu perejmenuvali na Zelenu liniyu nim Grune Linie Tilki 25 serpnya soyuzni vijska rozpochali masshtabnu operaciyu Oliva namagayuchis prorvati pozicijnu oboronu nimciv Odnak dobre organizovana sistema oboroni feldmarshala Kesselringa dozvolila vermahtu efektivno manevruvati svoyimi silami ta zasobami i galmuvati podalshe prosuvannya anglo amerikanskih vijsk Zatyati boyi trivali azh do bereznya 1945 roku doki ne vdalosya postupovo prorvatisya v kilkoh miscyah i ne vijti na operativnij prostir Lishe u kvitni 1945 roku soyuznikam vdalosya rozvinuti zavershalnu nastupalnu operaciyu v Pivnichnij Italiyi yakoyu bula zavershena Italijska kampaniya ta vijna na Seredzemnomorskomu TVD Vtrati soyuznikiv pid chas shturmu Gotskoyi liniyi sklali blizko 65 tisyach osib vtrati nimeckih vijsk v oboroni blizko 75 tisyach osib IstoriyaNimecka liniya oboroni Gotska liniya oboronnij rubizh nimeckih vijsk u Pivnichnij Italiyi Prostyagalasya vid uzberezhzhya Tirrenskogo morya na pivnich vid Pizi povz Lukki i Pistoi po pivdenno zahidnih shilah Toskano Emilianskih Apennin do uzberezhzhya Adriatichnogo morya mizh Pezaro i Rimini Rubizh mav zagalnu protyazhnist blizko 320 km i glibinu do 30 km i vklyuchav rozgaluzhenu sistemu bunkeriv dotiv ponad 2370 kulemetnih tochok blizko 500 zamaskovanih artilerijskih ta minometnih pozicij 3604 ukrittya 27 pecher 16 000 okopiv i blindazhiv inzhenerni zagorodzhennya z 1 200 000 metriv kolyuchogo drotu 9000 m protitankovih roviv usi ci sporudi prikrivalisya minnimi polyami Krim cogo bulo vstanovleno 4 tanko bashtovih doti z 75 mm garmatami vid tankiv Pz V 18 tankovih dotiv perebuvali na stadiyi budivnictva Vodnochas cherez veliku roztyagnutist i nestachu sil i zasobiv promizhki mizh opornimi punktami v inzhenernomu vidnoshenni buli pidgotovleni vidnosno slabo Zahidnu dilyanku Gotskoyi liniyi oboronyali formuvannya 14 yi komanduvach general tankovih vijsk Joahim Lemelsen shidnu 10 ta komanduvach general polkovnik Genrih fon Fitingof nimeckih polovih armij zi skladu grupi armij G general feldmarshala Alberta Kesselringa U rezervi ugrupovannya sho oboronyalosya sered inshih chastin i z yednan perebuvala italijska armijska grupa Liguriya komanduvach general Alfredo Gucconi Do pochatku soyuznogo nastupu na oboronnih poziciyah Gotskoyi liniyi perebuvalo 26 nimeckih pihotnih i 6 tankovih divizij a takozh 6 pihotnih italijskih divizij Vijska buli osnasheni 2376 kulemetami i 479 protitankovimi garmatami Nimecki garmati i minometi rozmishuvalisya na zamaskovanih poziciyah a artilerijski koriguvalniki na panivnih visotah Razom z cim nimecko italijski vijska mali chimalo problem U pershu chergu ugrupovannya praktichno ne malo pidtrimki z povitrya Na vsyu grupu armij G zalishalosya tilki 170 litakiv Vidchuvavsya brak paliva ta boyepripasiv isnuvav velikij nekomplekt u pihotnih i tankovih chastinah Tak 10 ta armiya nalichuvala 81 pihotnij bataljon ale z cogo chisla boyezdatnoyu bula lishe tretina vijsk Nimecki tankovi pidrozdili takozh buli nechislenni blizko 260 tankiv i shturmovih garmat Prote u nimciv buli svoyi koziri u skladi 26 yi tankovoyi diviziyi vermahtu buv 4 j tankovij polk 1 j bataljon yakogo buv ozbroyenij Panterami Krim cogo do shidnoyi chastini Apenninskogo pivostrova perekinuli 508 j vazhkij tankovij bataljon yakij mav 28 Tigriv Zadum operaciyi Oliva proriv Gotskoyi liniyi Veresen 1944 Soyuzni vijska Vlitku 1944 roku soyuzniki opanuvali bilshu chastinu Italiyi zdobuli Rim Florenciyu i zavdali serjoznih vtrat nimeckim diviziyam Odnak ostanni organizovano vidstupili pid tiskom perevazhayuchih sil protivnika na pivnich Apenninskogo pivostrova i zakripilisya na Gotskoyi liniyi Soyuznikam potribno bulo znovu shturmuvati nimecki ukriplennya v gorah ne mayuchi mozhlivosti zdijsnyuvati flangovi manevri Cherez operaciyu Overlord sho pochalasya v Normandiyi vijska soyuznikiv v Italiyi ne mali dostatnoyi kilkosti transportnih suden dlya provedennya desantnoyi operaciyi u vorozhomu tilu podibno visadci u Salerno ta Ancio Bilsh togo 15 serpnya 1944 roku startuvala operaciya Dragun tomu she p yat divizij buli perekinuti z Italiyi na pivden Franciyi U vidpovidnosti do zadumu soyuznogo komanduvannya bula rozroblena operaciya po prorivu Gotskoyi liniyi yaka otrimala kodovu nazvu Oliva Britanski vijska v boyah za San Marino pri prorivi Gotskoyi liniyi Veresen 1944 Na pochatku planuvannya nachalnik shtabu Soyuznih armij v Italiyi lejtenant general Dzhon Garding doviv do pidporyadkovanih komanduvachiv zagalnij zamisel golovnokomanduvacha sera Garolda Aleksandera shodo operaciyi Oliva zoseredzhennya osnovnih sil na centralnomu napryamku i vidpovidno proriv Gotskoyi liniyi na najkorotshomu shlyahu do dolini Lombardiyi Odnochasno mav zavdavatisya dopomizhnij udar pozdovzh adriatichnogo uzberezhzhya Vtim 4 serpnya komanduvach 8 yi britanskoyi armiyi lejtenant general Oliver Liz vistupiv proti takogo zadumu Vin motivuvav ce tim sho po pershe francuzki specialni girski formuvannya vivedeni zi skladu sil ta perekinuti do Afriki z metoyu pidgotovki do visadki na pivdni Franciyi Tomu britanski chastini ne mayut vidpovidnogo bojovogo potencialu dlya vedennya skladnih bojovih dij v umovah girskoyi miscevosti Apennin Po druge general Liz vidmovlyavsya vzayemodiyati z amerikanskim komanduvachem generalom Klarkom cherez te sho u travni chervni toj popovodivsya ne po dzhentlmenski prisvoyivshi vizvolennya Rimu lishe sobi Natomist britanskij komanduvach poradiv zavdati nespodivanogo dlya nimciv udaru pozdovzh adriatichnogo berega Popri protistoyannya sho viniklo u vishih eshelonah komanduvannya soyuznikiv plan vresht resht buv prijnyatij Zgidno z planom golovnij udar zavdavali chastini 8 yi britanskoyi armiyi 2 j polskij i 5 j britanskij armijski korpusi generala Olivera Liza Na livomu flanzi armiyi pozicijnu oboronu utrimuvali chastini britanskogo X korpusu v drugomu esheloni generala Liza perebuvala 4 ta britanska pihotna diviziya Diviziyi 8 yi armiyi otrimali nakaz nastupati vzdovzh Adriatichnogo uzberezhzhya na Rimini pislya chogo shturm nimeckih ukriplen u centralnij chastini Apennin na pivnich vid Florenciyi u napryamku na Bolonyu povinni buli rozpochati diviziyi 5 yi amerikanskoyi armiyi general lejtenanta Marka Klarka u vzayemodiyi z lejtenant generala Velikoyu problemoyu dlya soyuznogo komanduvannya v hodi operativnoyi pobudovi svoyih vijsk stalo potajlive perekidannya chastin I kanadskogo korpusu z Centralnoyi Italiyi do Adriatichnogo uzberezhzhya vid Perudzhi do Ankoni cherez Apennini Kanadcyam dovelosya z dotrimannyam usih zahodiv maskuvannya ta maksimalno prihovuyuchi vid protivnika cej manevr peredislokuvati ponad 11 000 odinic avtotransportu ponad 650 tankiv i SAU 100 000 soldativ i oficeriv ponad 1 mln snaryadiv i 50 mln litriv paliva do viznachenogo rajonu perehodu v nastup Nastup V nich z 25 na 26 serpnya pislya artilerijskoyi pidgotovki v yakij buli zadiyani 350 garmat ta minometiv chastini 1 go kanadskogo korpusu forsuvali richku Metauro i atakuvali poziciyi nimeckoyi 71 yi pihotnoyi diviziyi 76 go tankovogo korpusu Udar viyavivsya absolyutno nespodivanim dlya nimeckogo komanduvannya oskilki diviziyi vermahtu tilki osvoyuvali oboronni sporudi Gotskoyi liniyi i komanduvannya ne virilo sho soyuzniki rozpochnut nastup same na comu napryamku Kanadska artileriya bukvalno zmela kulemetni ta artilerijski poziciyi na prileglih girskih shilah 71 sha diviziya zaznala vidchutnih vtrat Prosuvannya kanadciv strimuvali lishe snajperi nechislenni grupi nimeckih pihotinciv a takozh minni polya i pidirvani mosti Komanduvannya 10 yi armiyi virishilo kinuti v bij chastini 1 yi parashutnoyi diviziyi general lejtenanta Riharda Gajdriha za pidtrimki shturmovih garmat V hodi boyiv sho spalahnuli klyuchovi poziciyi perehodili z ruk u ruki doki 27 serpnya kanadski pidrozdili na zakripilisya na panivnih visotah Spochatku feldmarshal Kesselring vvazhav sho na adriatichnomu napryamku britanci zavdali lishe vidvolikayuchij udar a golovnij nastup pochnetsya v centralnij chastini Apennin Jogo dumka zminilasya pislya 28 serpnya koli v ruki nimciv potrapila kopiya nakazu 8 yi armiyi pro perehid u nastup a britanci prosunulisya vpered bilsh nizh na 15 km i nablizilisya do richki Folya Usvidomivshi zagrozu sho vinikla Kesselring viddav nakaz na terminove perekidannya troh divizij z rajonu Bolonyi na adriatichnij napryamok ale vrahovuyuchi chas diviziyam znadobilosya shonajmenshe she dvi dobi pributi u viznachenij rajon Do 30 serpnya kanadskij ta britanskij korpusi vijshli do osnovnih oboronnih pozicij Gotichna liniya I Skoristavshis slabkim nimeckim oporom kanadci probilisya i do 3 veresnya prosunulisya she na vidstani 24 km do liniyi oboroni Gotichna liniya II sho prolyagala vid uzberezhzhya poblizu Richchone Soyuzniki buli blizki do prorivu do Rimini ta rivnini Romanyi Tim chasom britanskij V korpus namagavsya prorvatisya kriz skladnu pagorbsku miscevist 3 4 veresnya koli kanadci vdruge atakuvali na priberezhnij rivnini V korpus zavdav potuzhnogo udaru shob zbiti oboronni poziciyi na hrebti Koriano ta distatisya richki Marano Z 4 veresnya poblizu Dzhemmano rozgornulasya bitva mizh britanskimi ta nimeckimi vijskami Britanski potim ta zgodom proveli 11 atak na poziciyi 98 yi nimeckoyi pihotnoyi diviziyi yaka spirayuchis na ukriplennya Gotskoyi liniyi raz za razom vidbivala nastup atakuchih sil protivnika Boyi nosili zatyatij harakter inodi perehodili u rukopashni sutichki doki cinoyu velikih vtrat britancyam ne vdalosya vibiti voroga iz zajmanih rubezhiv Dokladnishe Bitva za San Marino Nadali britanskij 8 j armiyi dovelosya bukvalno vgrizatisya v nimecku oboronu probivayuchi sobi shlyah vpered Z 13 veresnya rozpochalisya boyi za Rimini vazhlive misto na adriatichnomu uzberezhzhi klyuchovij vuzol oporu nacistiv 17 veresnya 1944 roku pochalisya boyi za San Marino krihitnu derzhavu posered Italijskih Apennin U naslidok zapeklih boyiv britanci z prevelikimi trudnoshami prodovzhuvali nastupati vpered 20 veresnya buv zdobutij Rimini klyuchovij ob yekt u sistemi nimeckoyi oboroni Gotskoyi liniyi prote na inshih dilyankah nimci prodovzhuvali zatyato chiniti opir Vreshti resht na kinec veresnya yim vdalosya cinoyu vtrati 14 000 vijskovih zakripitisya na zahoplenih rubezhah dlya peregrupuvannya ta vidnovlennya boyezdatnosti Obidvi storoni perejshli do oboroni na adriatichnomu napryamku U listopadi lejtenant general Oliver Liz buv priznachenij komanduvachem 11 yi grupi armij na Pivdenno Shidnomu azijskomu teatri vijni jogo posadu posiv komandir X korpusu lejtenant general Richard Makkriri Nadali prosuvannya soyuznih armij bulo uskladneno prolivnimi doshami i tilki do zhovtnya yim vdalosya nablizitisya do Bolonyi Do kincya roku anglo amerikanski vijska vijshli na rubizh Ravenna Faenca Vergato Div takozhPajza film Bitva pri Monte Kassino Bitva u zatoci Sidra 1942 Operaciya Gerkules Kampaniya U Boot na Seredzemnomu mori Druga svitova vijna PosilannyaNorth Apennines 15 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Centro Internazionale Documentazione Linea Gotica website 16 travnya 2011 u Wayback Machine Gemmano 1944 Part 1 The Gothic Line and the Operation Olive 2 travnya 2019 u Wayback Machine ital Cel Gotskaya liniya 15 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Germaniya Oboronitelnye linii v Italii 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiVinoski Do 12 grudnya 1944 roku Do veresnya 1944 roku Z veresnya 1944 roku Do 12 grudnya 1944 roku Soyuzni armiyi v Italiyi angl Allied Armies in Italy DzherelaLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gotska liniya Clark Lloyd 2006 Anzio The Friction of War Italy and the Battle for Rome 1944 Headline Publishing Group London ISBN 978 0 7553 1420 1 Fifth Army at the Winter Line 15 November 1943 15 January 1944 nedostupne posilannya Washington US Army Center of Military History 1945 CMH Pub 100 9 From the Volturno to the Winter Line 6 October 15 November 1943 nedostupne posilannya Washington US Army Center of Military History 1944 CMH Pub 100 8 Smith Col Kenneth V 1944 WWII Campaigns Naples Foggia 9 September 1943 21 January 1944 nedostupne posilannya Washington US Army Center of Military History CMH Pub 72 17
Топ