Сер Річард Маккрірі (англ. Sir Richard McCreery; нар. 1 лютого 1898, — пом. 18 жовтня 1967, , Сомерсет) — британський воєначальник, генерал британської армії. Учасник Першої та Другої світових воєн.
Річард Маккрірі | |
---|---|
Richard McCreery | |
Прізвисько | «Дік» («Dick») |
Народження | 1 лютого 1898 , Лестершир |
Смерть | 18 жовтня 1967 (69 років) , Сомерсет |
Країна | Велика Британія |
Приналежність | Британська армія |
Рід військ | піхота |
Освіта | Королівський військовий коледж у Сандгерсті Штабний коледж у Камберлі Ітонський коледж |
Роки служби | 1915–1949 |
Звання | генерал |
Командування | Британська Рейнська армія 8-ма армія X армійський корпус VIII армійський корпус |
Війни / битви | |
Титул | Сер |
Діти | d[1] |
Нагороди | |
Річард Маккрірі у Вікісховищі |
Біографія
Річард Маккрірі народився 1 лютого 1898 року в містечку в родині Волтера Адольфа Маккрірі з Білтон-Парку, Регбі, американця швейцарського походження, і Емілії Макадам, праправнучкі шотландського інженера Джона Лудона Макадама. Навчався в Білтон-Грінді, підготовчій школі Сент-Майкла у та коледжі Ітона. Через шість місяців після початку Першої світової війни Маккрірі склав вступний іспит до Королівського військового коледжу в Сандгерсті. Закінчив навчальним заклад на 12 місце з 212 абітурієнтів.
11 серпня 1915 року Маккрірі був призначений до 12-го (королівського принца Уельського) кавалерійського полку уланів другим лейтенантом. Але замість того, щоб приєднатися до свого полку у Франції був відправлений до 6-го резервного кавалерійського полку в Дубліні для подальшого навчання кавалерійській тактиці. У січні 1916 року прибув на Західний фронт у Франції. У квітні 1917 року брав участь у битві при Аррасі, де був важко поранений у праве стегно. Ледве уникнув ампутації ноги, але втратив два пальці та частину інших. Йому довелося знову навчитися ходити і їздити на конях, і в нього залишилася виражена кульгавість на все життя.
11 вересня 1918 року, після тривалого лікування та реабілітації, Маккрірі повернувся до свого полку на фронті. Брав участь у бойових діях 4-ї армії під час Стоденного наступу. З бойові заслуги під час бою, що стався 9 листопада, був відзначений Військовим хрестом.
У післявоєнний час залишився служити в британській армії, у грудні 1921 року Маккрірі був призначений ад'ютантом свого полку. З 1928 до 1929 року він навчався у штабному коледжі в Камберлі. Його однокурсниками були , Джеральд Темплер, Александр Камерон, , Джон Гардінг, Філіп Грегсон-Елліс та , а викладачами були Річард О'Коннор, Бернард Пейджет, , Гарольд Франклін та Бернард Монтгомері. Після завершення навчання був призначений начальником штабу 2-ї кавалерійської бригади, а в 1935 році став командиром свого полку.
Через кілька місяців після початку Другої світової війни, у травні — червні 1940 року Маккрірі брав участь у битві за Францію, наприкінці якої командував 2-ю бронетанковою бригадою 1-ї бронетанкової дивізії, що билася пліч-о-пліч з французьким генералом Шарлем де Голлем. У грудні 1940 року британський воєначальник став командиром новоствореної 8-ї бронетанкової дивізії. Потім служив на Близькому Сході, був штабним офіцером у Клода Окінлека та Гарольда Александера.
У липні 1943 року Маккрірі отримав командування 8-м корпусом у Сполученому Королівстві. У серпні 1943 року, після капітуляції армії Осі в Тунісі, став командиром 10-го корпусу, який готувався взяти участь в Італійській кампанії. У вересні 1943 року 10-й корпус, який тепер перебував у підпорядкуванні командувача 5-ї американської армії генерала Марка Кларка, зіграв ключову роль у Салернській десантній операції. Потім бився в центральній Італії, з боями долаючи німецькі оборонні рубежі та досягнув річки Гарільяно наприкінці 1943 року. Надалі бився на Зимовій лінії, в битві за Монте-Кассіно. 4 червня 1944 року війська корпусу визволили Рим.
31 грудня 1944 року Маккрірі взяв на себе командування 8-ю армією від генерал-лейтенанта Олівера Ліза після невдачі того з проривом німецької Готичної оборонної лінії. Весною 1945 року 8-ма британська та 5-та американська армія генерала Лучіана Траскотта розпочали стратегічну наступальну операцію в Північній Італії проти групи армій «C» генерал-полковника Г. фон Фітингофа, яка завершилася перемогою союзників та полоненням майже мільйону німецьких солдатів.
Після розгрому німецького вермахту та капітуляції Німеччини Маккрірі перебував у посаді командувача британськими окупаційними силами в Австрії та представником Великої Британії при союзній комісії з Австрії. Маккрірі займав цю посаду з липня 1945 по березень 1946 року. З 1946 по 1948 рік Маккрірі призначений головнокомандувачем Британської Рейнської армії після фельдмаршала Монтгомері.
У 1948—1949 рр. Маккрірі був представником британської армії у Воєнному комітеті при ООН. З 1949 року — у відставці.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річард Маккрірі |
- McCreery, Sir Richard Loudon «Dick» [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- McCreery, Richard Loudon «Dick» [ 8 грудня 2019 у Wayback Machine.] — нагороди генерала Маккрірі(англ.)
- The Last Great Cavalryman — The Life of General Sir Richard McCreery
Література
- Mead, Richard (2012). The Last Great Cavalryman: The Life of General Sir Richard McCreery, Commander Eighth Army. Barnsley, South Yorkshire: Pen and Sword Books,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Richard Makkriri angl Sir Richard McCreery nar 1 lyutogo 1898 pom 18 zhovtnya 1967 Somerset britanskij voyenachalnik general britanskoyi armiyi Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Richard MakkririRichard McCreeryPrizvisko Dik Dick Narodzhennya1 lyutogo 1898 1898 02 01 LestershirSmert18 zhovtnya 1967 1967 10 18 69 rokiv SomersetKrayina Velika BritaniyaPrinalezhnistBritanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaKorolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti Shtabnij koledzh u Kamberli Itonskij koledzhRoki sluzhbi1915 1949ZvannyageneralKomanduvannyaBritanska Rejnska armiya 8 ma armiya X armijskij korpus VIII armijskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Bitva bilya Arrasa Stodennij nastup Druga svitova vijna Seredzemnomor ya Pivnichno Afrikanska kampaniya Tuniska kampaniya Italijska kampaniya Visadka soyuznikiv v Italiyi Bitva pri Monte Kassino Gotska liniya Pivnichno Italijska operaciyaTitulSerDitid 1 NagorodiOrden Britanskoyi imperiyi vijskovij Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Legion Zaslug Oficer SShA Voyennij hrest Velika Britaniya Medal Za vidatni zaslugi armiyi SShA 2 Richard Makkriri u VikishovishiBiografiyaRichard Makkriri narodivsya 1 lyutogo 1898 roku v mistechku v rodini Voltera Adolfa Makkriri z Bilton Parku Regbi amerikancya shvejcarskogo pohodzhennya i Emiliyi Makadam prapravnuchki shotlandskogo inzhenera Dzhona Ludona Makadama Navchavsya v Bilton Grindi pidgotovchij shkoli Sent Majkla u ta koledzhi Itona Cherez shist misyaciv pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Makkriri sklav vstupnij ispit do Korolivskogo vijskovogo koledzhu v Sandgersti Zakinchiv navchalnim zaklad na 12 misce z 212 abituriyentiv 11 serpnya 1915 roku Makkriri buv priznachenij do 12 go korolivskogo princa Uelskogo kavalerijskogo polku ulaniv drugim lejtenantom Ale zamist togo shob priyednatisya do svogo polku u Franciyi buv vidpravlenij do 6 go rezervnogo kavalerijskogo polku v Dublini dlya podalshogo navchannya kavalerijskij taktici U sichni 1916 roku pribuv na Zahidnij front u Franciyi U kvitni 1917 roku brav uchast u bitvi pri Arrasi de buv vazhko poranenij u prave stegno Ledve uniknuv amputaciyi nogi ale vtrativ dva palci ta chastinu inshih Jomu dovelosya znovu navchitisya hoditi i yizditi na konyah i v nogo zalishilasya virazhena kulgavist na vse zhittya 11 veresnya 1918 roku pislya trivalogo likuvannya ta reabilitaciyi Makkriri povernuvsya do svogo polku na fronti Brav uchast u bojovih diyah 4 yi armiyi pid chas Stodennogo nastupu Z bojovi zaslugi pid chas boyu sho stavsya 9 listopada buv vidznachenij Vijskovim hrestom U pislyavoyennij chas zalishivsya sluzhiti v britanskij armiyi u grudni 1921 roku Makkriri buv priznachenij ad yutantom svogo polku Z 1928 do 1929 roku vin navchavsya u shtabnomu koledzhi v Kamberli Jogo odnokursnikami buli Dzherald Templer Aleksandr Kameron Dzhon Garding Filip Gregson Ellis ta a vikladachami buli Richard O Konnor Bernard Pejdzhet Garold Franklin ta Bernard Montgomeri Pislya zavershennya navchannya buv priznachenij nachalnikom shtabu 2 yi kavalerijskoyi brigadi a v 1935 roci stav komandirom svogo polku Cherez kilka misyaciv pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni u travni chervni 1940 roku Makkriri brav uchast u bitvi za Franciyu naprikinci yakoyi komanduvav 2 yu bronetankovoyu brigadoyu 1 yi bronetankovoyi diviziyi sho bilasya plich o plich z francuzkim generalom Sharlem de Gollem U grudni 1940 roku britanskij voyenachalnik stav komandirom novostvorenoyi 8 yi bronetankovoyi diviziyi Potim sluzhiv na Blizkomu Shodi buv shtabnim oficerom u Kloda Okinleka ta Garolda Aleksandera U lipni 1943 roku Makkriri otrimav komanduvannya 8 m korpusom u Spoluchenomu Korolivstvi U serpni 1943 roku pislya kapitulyaciyi armiyi Osi v Tunisi stav komandirom 10 go korpusu yakij gotuvavsya vzyati uchast v Italijskij kampaniyi U veresni 1943 roku 10 j korpus yakij teper perebuvav u pidporyadkuvanni komanduvacha 5 yi amerikanskoyi armiyi generala Marka Klarka zigrav klyuchovu rol u Salernskij desantnij operaciyi Potim bivsya v centralnij Italiyi z boyami dolayuchi nimecki oboronni rubezhi ta dosyagnuv richki Garilyano naprikinci 1943 roku Nadali bivsya na Zimovij liniyi v bitvi za Monte Kassino 4 chervnya 1944 roku vijska korpusu vizvolili Rim 31 grudnya 1944 roku Makkriri vzyav na sebe komanduvannya 8 yu armiyeyu vid general lejtenanta Olivera Liza pislya nevdachi togo z prorivom nimeckoyi Gotichnoyi oboronnoyi liniyi Vesnoyu 1945 roku 8 ma britanska ta 5 ta amerikanska armiya generala Luchiana Traskotta rozpochali strategichnu nastupalnu operaciyu v Pivnichnij Italiyi proti grupi armij C general polkovnika G fon Fitingofa yaka zavershilasya peremogoyu soyuznikiv ta polonennyam majzhe miljonu nimeckih soldativ Pislya rozgromu nimeckogo vermahtu ta kapitulyaciyi Nimechchini Makkriri perebuvav u posadi komanduvacha britanskimi okupacijnimi silami v Avstriyi ta predstavnikom Velikoyi Britaniyi pri soyuznij komisiyi z Avstriyi Makkriri zajmav cyu posadu z lipnya 1945 po berezen 1946 roku Z 1946 po 1948 rik Makkriri priznachenij golovnokomanduvachem Britanskoyi Rejnskoyi armiyi pislya feldmarshala Montgomeri U 1948 1949 rr Makkriri buv predstavnikom britanskoyi armiyi u Voyennomu komiteti pri OON Z 1949 roku u vidstavci Div takozhRichard Nelson Gejl Dzhon Kroker Brayan Horroks Duglas Aleksander Grem Robert ArkartPrimitkiVinoski DzherelaLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richard MakkririMcCreery Sir Richard Loudon Dick 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine angl McCreery Richard Loudon Dick 8 grudnya 2019 u Wayback Machine nagorodi generala Makkriri angl The Last Great Cavalryman The Life of General Sir Richard McCreeryLiteraturaMead Richard 2012 The Last Great Cavalryman The Life of General Sir Richard McCreery Commander Eighth Army Barnsley South Yorkshire Pen and Sword Books ISBN 978 1848844650 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Velikoyi BritaniyiPoperednik brigadir A Kenchington 14 grudnya 1940 15 zhovtnya 1941 Nastupnik major general Charlz NormanPoperednik lejtenant general Komandir 8 go armijskogo korpusu lipen serpen 1943 Nastupnik lejtenant general Dzhon GardingPoperednik lejtenant general Bernard Frejberg Komandir 10 go armijskogo korpusu serpen 1943 zhovten 1944 Nastupnik lejtenant generalPoperednik lejtenant general Oliver Liz Komanduvach 8 yi armiyi 1 zhovtnya 1944 lipen 1945 Nastupnik rozformovanaPoperednik feldmarshal Bernard Montgomeri Komanduvach Britanskoyi Rejnskoyi armiyi 1946 1948 Nastupnik general