Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Тредінік Крокер (англ. John Tredinnick Crocker; 4 січня 1896, , Лондон — 9 березня 1963, Лондон) — британський воєначальник, генерал Британської армії, учасник Першої та Другої світових воєн. Розпочав військову службу рядовим з початком Великої війни, після завершення воєнних дій став офіцером, командував підрозділами, бригадою, бронетанковою дивізією, корпусами. Очолював I корпус під час висадки в Нормандії, бився в Західній Європі. У післявоєнний час керував командуваннями британської армії на Близькому Сході та в Англії.
| Джон Крокер | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| John Crocker | |||||||
 | |||||||
| Прізвисько | Чесний Джон (англ. "Honest John") | ||||||
| Народження | 4 січня 1896 , Лондон | ||||||
| Смерть | 9 березня 1963 (67 років) Лондон | ||||||
| Країна | Велика Британія | ||||||
| Приналежність |  Британська армія | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Освіта | у Кветті | ||||||
| Роки служби | 1915–1919 1920–1953 | ||||||
| Звання |  генерал | ||||||
| Формування | Королівський танковий полк | ||||||
| Командування | Середньосхідне командування Південне командування I армійський корпус IX армійський корпус | ||||||
| Війни / битви | |||||||
| Титул | сер | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
 Джон Крокер у Вікісховищі | |||||||
Біографія
Ранні роки та початок служби
Джон Крокер народився 4 січня 1896 року в лондонському районі , у бідній сім'ї. Був одним з п'яти дітей Мері та Ісаака Крокерів. Батько помер, коли Джону було 5 років.
З початком Першої світової війни записався до лав британської армії добровольцем. У серпні 1914 року зарахований рядовим до навчально-тренувального полку «Артист Райфлз». 26 січня 1917 року прибув у тимчасовому званні лейтенант до Кулеметного корпусу на Західний фронт. За проявлені мужність, сміливість та відвагу у боях удостоєний Воєнного хреста та ордена «За видатні заслуги». Брав участь у бойових діях під час битви біля Пашендейле, у Весняному наступі та Стоденному наступі.
Міжвоєнний час
Після війни Дж. Крокер звільнився та пройшов практику роботи соліситором. Однак, незабаром він з'ясував, що не отримує від своєї нової професії ніякого задоволення й повернувся до лав британської армії. Він призвався піхотним офіцером до Регулярної армії, 16 грудня 1920 року йому підтвердили звання лейтенанта. З 13 січня 1922 року проходив службу у Королівському танковому корпусі, де навчався в нових на той час родах військ — бронетанкових.
У 1929 році успішно закінчив навчання у , продовжив службу у 1-й танковій бригаді П.Гобарта та Мобільній дивізії (що пізніше стала 1-ю бронетанковою дивізією Британії) майор-генерала А.Брука.
Просування по службі в у британських збройних силах було дуже повільним, тим більше вражає те, що завдяки своїм талантам і старанності Дж. Крокер 1 січня 1935 року став майором, 1 липня 1936 року його підвищили у підполковники, а 1 лютого 1938 року він вже був полковником. На початок Другої світової війни він був штабним офіцером у Південному командуванні британської армії.
Друга світова війна
Перші роки війни
Перші місяці війни Дж. Крокер служив у Південному командуванні, але 21 квітня 1940 року його призначили командиром 3-ї бронетанкової бригади з одночасним присвоєнням звання бригадира. Ця танкова бригада разом з 2-ю бронетанковою бригадою бригадира Р. Маккрірі та 1-ю бригадною групою підтримки бригадира Ф.Моргана входила до створеної 1-ї бронетанкової дивізії (колишня Мобільна дивізія британської армії). Дивізія, командиром якої був майор-генерал Р.Еванс, формувалась на півдні Англії й готувалась до перекидання на континент до Франції.
Наприкінці травня 1940 року бригада Дж. Крокера висадилася у Шербурі й взяла участь у безуспішної спробі атакою з ходу розгромити німецькі плацдарми на річці Сомма. Зазнавши колосальних втрат, рештки з'єднання, маючи лише 13 вцілілих танків, відступили знову до Шербура. Звідсіля Дж. Крокера разом із залишками бригади у середині червня евакуювали до Англії. Командир бригади разом з лейтенант-генералом відступили з континенту останнім судном.
Наступні майже три роки він служив на території Британських островів. Літом 1940 року бригадир Дж. Крокер провів в інтенсивній роботі щодо відновлення боєздатності своєї бригади, зважаючи на те, яку велику кількість броньованої техніки вона втратила на пляжах Франції. Одночасно, він брав активну участь у підготовці протидесантних заходів на випадок вторгнення нацистів на британський берег.
18 вересня 1940 року він отримав наказ очолити знову створену й одночасно наказ на звання майор-генерала. Через 9 днів він став командором ордену Британської імперії за свої бойові заслуги у Французькій кампанії.
15 жовтня 1941 року після року наполегливої підготовки танкових бригад, що входили до складу його дивізії, передав справи майор-генералу Г. Ламсдену й очолив 2-гу бронетанкову групи Домашніх сил Британії. 16 березня 1942 року Дж. Крокер прийняв командування від лейтенант-генерала Н. Ірвіна 11-го корпусу, що переводився командиром на Близькосхідний театр війни.
До складу , який входив до складу сил та мав зону відповідальності у Східній Англії, входили , та й 21-ша танкова бригада.
У вересні 1942 року лейтенант-генерал Дж. Крокер передав командування корпусом Дж. Бакнейлу і прийняв від Ф. Носворті під своє командування 9-й корпус, який дислокувався у Північній Англії й підкорявся британської армії.
Північна Африка
У березні 1943 року штаб 9-го корпусу відбув до Північної Африки, де увійшов до 1-ї армії лейтенант-генерала К. Андерсона. Штаб об'єднання прийняв під своє керівництво 1-шу (майор-генерал Р. Бріггз) та 6-ту бронетанкові (майор-генерал ) й (майор-генерал Г. Фрімен-Еттвуд) дивізії, які негайно взяли участь у бойових діях Туніської кампанії.
У першому бойовому зіткненні 8 квітня 1943 року війська Дж. Крокера намагалися відрізати формування 1-ї італійської армії від перевалу Фондук. Командир корпусу недооцінив сили противника, що тримали оборону перед його наступаючими військами, й організував наступ силами 26-ї бронетанкової бригади 6-ї дивізії за підтримки 34-ї американської піхотної дивізії генерал-майора Ч. Райдера. У результаті плутанини бойова техніка та піхота перемішалися, атака почалася неорганізовано, чим негайно скористалися італійці й заздалегідь вивели свої сили з-під удару.
Водночас, багато військових експертів вважали, що Дж. Крокер не дуже опанував тактику застосування піхотних підрозділів і часто на думку своїх колег та начальників допускав помилки при організації та проведенні бою. До речі це дуже виводило з рівноваги вище керівництво союзними силами на півночі Африки, зокрема Верховного головнокомандувача американського генерала Д. Ейзенхауера.
IX корпус продовжував вести затяті бої до кінця Туніської кампанії, але 27 квітня його командир Дж. Крокер був поранений на показових стрільбах новітньої протитанкової зброї PIAT. Уламком шрапнелі його поранило в груди й до кінця воєнних дій в Африці він не зміг взяти участь у боях. Корпусом тимчасово командував лейтенант-генерал Б. Хоррокс, якого перевели з X корпусу 8-ї армії.
Північно-західна Європа
У травні 1943 року після повернення штабу 9-го корпусу до Англії об'єднання було розформовано й деякий час генерал Дж. Крокер перебував без посади. За рекомендацією командувача 18-ї групи армій союзників, що діяла в Північній Африці, сера генерала Г. Александера начальнику Імперського генерального штабу фельдмаршалу А. Бруку, лейтенант-генерал Дж. Крокер пропонувався на посаду командира 1-го корпусу. У серпні 1943 року він прийняв посаду цього армійського корпусу в генерала , який за власним бажанням переводився командиром 5-ї дивізії, яку згодом повів у бій при висадці в Італії.
I корпус організаційно входив до складу 2-ї британської армії лейтенант-генерала сера К. Андерсона (у січні 1945 року його змінив генерал М. Демпсі) й готувалася до наймасштабнішого у військовій історії вторгнення в Нормандії. Попри попередній бойовий досвід генерала Дж. Крокера, який керував переважно бронетанковими частинами, з'єднаннями та об'єднаннями, цього разу армійський корпус мав у своєму складі піхотні формування. Так до корпусу входили 3-тя британська піхотна дивізія Т. Ренне, яку під час висадки підтримувала 27-ма бронетанкова бригад, 3-тя канадська піхотна дивізія з 2-ю канадською бронетанковою бригадою, а також 6-та повітряно-десантна дивізія бригадира Р. Гейла.
Головнокомандувачем наземним угрупованням сил вторгнення — 21-ю групою армій — генералом сером Б.Монтгомері на I корпус покладалося стратегічно важливе завдання із захоплення міста Кан. Британський головнокомандувач вірив в організаторські спроможності та лідерські якості Дж. Крокера й вважав, що той зможе виконати це надзвичайно складне завдання. На День Д, лейтенант-генерал Дж. Крокер мав найбільше угруповання, що підпорядковувалося до того часу командиру корпусу, й мав проводити висадку морського десанту на два плацдарми одночасно: «Сорд» та «Джуно». У той же час він був відповідальним за повітряну висадку британських десантників за планом операції «Тонга».
В ході операції «Нептун», що почалася в ранкові години 6 червня 1944 року, передові підрозділи британсько-канадських сил успішно виконали бойові завдання та утворили заплановані плацдарми, які згодом об'єдналися з американськими й утворили суцільний плацдарм для сил вторгнення. Однак, найбільшим промахом союзних військ стало невиконання завдання із захоплення Кана. Передові підрозділи 3-ї британської дивізії спромоглися прорватися до французького міста, але під ударами танкових формувань 21-ї танкової дивізії вермахту вони були вибиті з Кана та закріпилися на підступах до нього. Сподівання союзників захопити це місто за один День Д не реалізувалися, натомість британському корпусу генерала Дж. Крокера довелося вести двомісячні затяті та криваві бої в ході битви за Кан. Найбільші бої розгорнулися з 7 липня 1944 року при проведенні операції «Чарнвуд», коли 3-тя, 59-та британські й 3-тя канадська піхотні дивізії з величезними труднощами вибили німців з центру міста, але південна частина Кана залишилася в руках нацистів. 3-тя британська піхотна дивізія зазнала великих втрат, була виведена на доукомплектування, її місце у корпусі зайняла 49-та піхотна дивізія з 1-ї канадської армії лейтенант-генерала Г. Крірара.
З серпня 1944 року, після розгрому німецьких військ у Фалезькому котлі, союзники розгорнули наступ по всьому Західному фронтові. I корпус лейтенант-генерала Дж. Крокера продовжував битися на північному фланзі сил вторгнення, просуваючись з боями до річки Сена, а пізніше вів бойові дії із зачищення осередків німецького опору поздовж французького та бельгійського узбережжя.
У цей час між командиром 1-го корпусу та генералом Г. Кріраром склалися складні стосунки, котрі часто переходили у конфронтацію. Крірар хотів замінити Дж. Крокера на якогось більш поступливого, або (командира 12-го корпусу) або (командира 30-го корпусу). Однак на захист свого генерала встав головнокомандувач фельдмаршал Б. Монтгомері, який до того ж сприяв налагодженню стосунків між двома керівниками.
Наприкінці 1944 року, коли 1-й корпус, який вів безперестанні бойові дії з червня вже мав через втрати значний некомплект особового складу (через це були розформовані 59-та та 50-та дивізії), за наказом вищого командування штаб корпусу відвели в тил і поклали на нього завдання з організації тилової смуги 21-ї групи армій.
У подальшому Дж. Крокер керував своїм корпусом до кінця війни.
У червні 1945 року, після завершення бойових дій в Європі, він повернувся до Англії, де прийняв Південне командування. Протягом наступних двох років генерал Дж. Крокер керував цим Командуванням, доки у 1947 році його не перевели командувачем Середньосхідного командування, яке брало активну участь у фінальній стадії Палестинського повстання євреїв. 6 березня 1947 року йому присвоїли чергове звання генерал.
1948 році фельдмаршал Б. Монтгомері запропонував кандидатуру Дж. Крокера на посаду начальника Імперського Генерального штабу, але прем'єр-міністр К. Етлі визначився з вибором, призначивши генерала сера В. Сліма, що командував в Бірманській кампанії в роки війни.
У 1950 році його призначили ад'ютант-генералом Збройних сил. 29 вересня 1953 року він звільнився з лав британської армії. Після військової служби займав ряд громадських посад, зокрема був лордом-лейтенантом Міддлсекса до самої смерті.
Родина генерала
Єдиний син генерала Дж. Крокера, Вілфред, служив у розвідувальному танковому підрозділі 7-ї бронетанкової дивізії, і під час боїв у Нідерландах загинув у бою.
Див. також
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джон Крокер |
- Delaney, Douglas E. (2011). Corps Commanders: Five British and Canadian Generals at War, 1939–45. Vancouver: UBC Press. .
- Ford, Ken (2002). D-Day 1944. Osprey. .
- Mead, Richard (2007). Churchill's Lions: A Biographical Guide to the Key British Generals of World War II. Stroud: Spellmount. .
Посилання
- Crocker, John Tredinnick [ 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Crocker, Sir John Tredinnick [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Crocker, John Tredinnick [ 29 липня 2018 у Wayback Machine.] — нагороди генерала Дж. Крокера(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kroker Dzhon Tredinik Kroker angl John Tredinnick Crocker 4 sichnya 1896 London 9 bereznya 1963 London britanskij voyenachalnik general Britanskoyi armiyi uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Rozpochav vijskovu sluzhbu ryadovim z pochatkom Velikoyi vijni pislya zavershennya voyennih dij stav oficerom komanduvav pidrozdilami brigadoyu bronetankovoyu diviziyeyu korpusami Ocholyuvav I korpus pid chas visadki v Normandiyi bivsya v Zahidnij Yevropi U pislyavoyennij chas keruvav komanduvannyami britanskoyi armiyi na Blizkomu Shodi ta v Angliyi Dzhon KrokerJohn CrockerPrizviskoChesnij Dzhon angl Honest John Narodzhennya4 sichnya 1896 1896 01 04 LondonSmert9 bereznya 1963 1963 03 09 67 rokiv LondonKrayina Velika BritaniyaPrinalezhnistBritanska armiyaRid vijskpihotaOsvitau KvettiRoki sluzhbi1915 1919 1920 1953ZvannyageneralFormuvannyaKorolivskij tankovij polkKomanduvannyaSerednoshidne komanduvannya Pivdenne komanduvannya I armijskij korpus IX armijskij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Zahidnij front Bitva bilya Pashendejle Vesnyanij nastup Stodennij nastup Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Bitva za Dyunkerk Obloga Kale 1940 Seredzemnomor ya Pivnichno Afrikanska kampaniya Tuniska kampaniya Zahidnij front Operaciya Overlord Operaciya Neptun Placdarm Sord Bitva za Kan Operaciya Charnvud Operaciya Gudvud Bitva na SheldiTitulserNagorodiOrden Britanskoyi imperiyi vijskovij Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Voyennij hrest Velika Britaniya Grand oficer ordena Oranskih Nassau 2 Dzhon Kroker u VikishovishiBiografiyaRanni roki ta pochatok sluzhbi Dzhon Kroker narodivsya 4 sichnya 1896 roku v londonskomu rajoni u bidnij sim yi Buv odnim z p yati ditej Meri ta Isaaka Krokeriv Batko pomer koli Dzhonu bulo 5 rokiv Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni zapisavsya do lav britanskoyi armiyi dobrovolcem U serpni 1914 roku zarahovanij ryadovim do navchalno trenuvalnogo polku Artist Rajflz 26 sichnya 1917 roku pribuv u timchasovomu zvanni lejtenant do Kulemetnogo korpusu na Zahidnij front Za proyavleni muzhnist smilivist ta vidvagu u boyah udostoyenij Voyennogo hresta ta ordena Za vidatni zaslugi Brav uchast u bojovih diyah pid chas bitvi bilya Pashendejle u Vesnyanomu nastupi ta Stodennomu nastupi Mizhvoyennij chas Pislya vijni Dzh Kroker zvilnivsya ta projshov praktiku roboti solisitorom Odnak nezabarom vin z yasuvav sho ne otrimuye vid svoyeyi novoyi profesiyi niyakogo zadovolennya j povernuvsya do lav britanskoyi armiyi Vin prizvavsya pihotnim oficerom do Regulyarnoyi armiyi 16 grudnya 1920 roku jomu pidtverdili zvannya lejtenanta Z 13 sichnya 1922 roku prohodiv sluzhbu u Korolivskomu tankovomu korpusi de navchavsya v novih na toj chas rodah vijsk bronetankovih U 1929 roci uspishno zakinchiv navchannya u prodovzhiv sluzhbu u 1 j tankovij brigadi P Gobarta ta Mobilnij diviziyi sho piznishe stala 1 yu bronetankovoyu diviziyeyu Britaniyi major generala A Bruka Prosuvannya po sluzhbi v u britanskih zbrojnih silah bulo duzhe povilnim tim bilshe vrazhaye te sho zavdyaki svoyim talantam i starannosti Dzh Kroker 1 sichnya 1935 roku stav majorom 1 lipnya 1936 roku jogo pidvishili u pidpolkovniki a 1 lyutogo 1938 roku vin vzhe buv polkovnikom Na pochatok Drugoyi svitovoyi vijni vin buv shtabnim oficerom u Pivdennomu komanduvanni britanskoyi armiyi Druga svitova vijna Pershi roki vijni Pershi misyaci vijni Dzh Kroker sluzhiv u Pivdennomu komanduvanni ale 21 kvitnya 1940 roku jogo priznachili komandirom 3 yi bronetankovoyi brigadi z odnochasnim prisvoyennyam zvannya brigadira Cya tankova brigada razom z 2 yu bronetankovoyu brigadoyu brigadira R Makkriri ta 1 yu brigadnoyu grupoyu pidtrimki brigadira F Morgana vhodila do stvorenoyi 1 yi bronetankovoyi diviziyi kolishnya Mobilna diviziya britanskoyi armiyi Diviziya komandirom yakoyi buv major general R Evans formuvalas na pivdni Angliyi j gotuvalas do perekidannya na kontinent do Franciyi Naprikinci travnya 1940 roku brigada Dzh Krokera visadilasya u Sherburi j vzyala uchast u bezuspishnoyi sprobi atakoyu z hodu rozgromiti nimecki placdarmi na richci Somma Zaznavshi kolosalnih vtrat reshtki z yednannya mayuchi lishe 13 vcililih tankiv vidstupili znovu do Sherbura Zvidsilya Dzh Krokera razom iz zalishkami brigadi u seredini chervnya evakuyuvali do Angliyi Komandir brigadi razom z lejtenant generalom vidstupili z kontinentu ostannim sudnom Nastupni majzhe tri roki vin sluzhiv na teritoriyi Britanskih ostroviv Litom 1940 roku brigadir Dzh Kroker proviv v intensivnij roboti shodo vidnovlennya boyezdatnosti svoyeyi brigadi zvazhayuchi na te yaku veliku kilkist bronovanoyi tehniki vona vtratila na plyazhah Franciyi Odnochasno vin brav aktivnu uchast u pidgotovci protidesantnih zahodiv na vipadok vtorgnennya nacistiv na britanskij bereg 18 veresnya 1940 roku vin otrimav nakaz ocholiti znovu stvorenu j odnochasno nakaz na zvannya major generala Cherez 9 dniv vin stav komandorom ordenu Britanskoyi imperiyi za svoyi bojovi zaslugi u Francuzkij kampaniyi 15 zhovtnya 1941 roku pislya roku napoleglivoyi pidgotovki tankovih brigad sho vhodili do skladu jogo diviziyi peredav spravi major generalu G Lamsdenu j ocholiv 2 gu bronetankovu grupi Domashnih sil Britaniyi 16 bereznya 1942 roku Dzh Kroker prijnyav komanduvannya vid lejtenant generala N Irvina 11 go korpusu sho perevodivsya komandirom na Blizkoshidnij teatr vijni Do skladu yakij vhodiv do skladu sil ta mav zonu vidpovidalnosti u Shidnij Angliyi vhodili ta j 21 sha tankova brigada U veresni 1942 roku lejtenant general Dzh Kroker peredav komanduvannya korpusom Dzh Baknejlu i prijnyav vid F Nosvorti pid svoye komanduvannya 9 j korpus yakij dislokuvavsya u Pivnichnij Angliyi j pidkoryavsya britanskoyi armiyi Pivnichna Afrika U berezni 1943 roku shtab 9 go korpusu vidbuv do Pivnichnoyi Afriki de uvijshov do 1 yi armiyi lejtenant generala K Andersona Shtab ob yednannya prijnyav pid svoye kerivnictvo 1 shu major general R Briggz ta 6 tu bronetankovi major general j major general G Frimen Ettvud diviziyi yaki negajno vzyali uchast u bojovih diyah Tuniskoyi kampaniyi U pershomu bojovomu zitknenni 8 kvitnya 1943 roku vijska Dzh Krokera namagalisya vidrizati formuvannya 1 yi italijskoyi armiyi vid perevalu Fonduk Komandir korpusu nedoociniv sili protivnika sho trimali oboronu pered jogo nastupayuchimi vijskami j organizuvav nastup silami 26 yi bronetankovoyi brigadi 6 yi diviziyi za pidtrimki 34 yi amerikanskoyi pihotnoyi diviziyi general majora Ch Rajdera U rezultati plutanini bojova tehnika ta pihota peremishalisya ataka pochalasya neorganizovano chim negajno skoristalisya italijci j zazdalegid viveli svoyi sili z pid udaru Vodnochas bagato vijskovih ekspertiv vvazhali sho Dzh Kroker ne duzhe opanuvav taktiku zastosuvannya pihotnih pidrozdiliv i chasto na dumku svoyih koleg ta nachalnikiv dopuskav pomilki pri organizaciyi ta provedenni boyu Do rechi ce duzhe vivodilo z rivnovagi vishe kerivnictvo soyuznimi silami na pivnochi Afriki zokrema Verhovnogo golovnokomanduvacha amerikanskogo generala D Ejzenhauera IX korpus prodovzhuvav vesti zatyati boyi do kincya Tuniskoyi kampaniyi ale 27 kvitnya jogo komandir Dzh Kroker buv poranenij na pokazovih strilbah novitnoyi protitankovoyi zbroyi PIAT Ulamkom shrapneli jogo poranilo v grudi j do kincya voyennih dij v Africi vin ne zmig vzyati uchast u boyah Korpusom timchasovo komanduvav lejtenant general B Horroks yakogo pereveli z X korpusu 8 yi armiyi Pivnichno zahidna Yevropa U travni 1943 roku pislya povernennya shtabu 9 go korpusu do Angliyi ob yednannya bulo rozformovano j deyakij chas general Dzh Kroker perebuvav bez posadi Za rekomendaciyeyu komanduvacha 18 yi grupi armij soyuznikiv sho diyala v Pivnichnij Africi sera generala G Aleksandera nachalniku Imperskogo generalnogo shtabu feldmarshalu A Bruku lejtenant general Dzh Kroker proponuvavsya na posadu komandira 1 go korpusu U serpni 1943 roku vin prijnyav posadu cogo armijskogo korpusu v generala yakij za vlasnim bazhannyam perevodivsya komandirom 5 yi diviziyi yaku zgodom poviv u bij pri visadci v Italiyi I korpus organizacijno vhodiv do skladu 2 yi britanskoyi armiyi lejtenant generala sera K Andersona u sichni 1945 roku jogo zminiv general M Dempsi j gotuvalasya do najmasshtabnishogo u vijskovij istoriyi vtorgnennya v Normandiyi Popri poperednij bojovij dosvid generala Dzh Krokera yakij keruvav perevazhno bronetankovimi chastinami z yednannyami ta ob yednannyami cogo razu armijskij korpus mav u svoyemu skladi pihotni formuvannya Tak do korpusu vhodili 3 tya britanska pihotna diviziya T Renne yaku pid chas visadki pidtrimuvala 27 ma bronetankova brigad 3 tya kanadska pihotna diviziya z 2 yu kanadskoyu bronetankovoyu brigadoyu a takozh 6 ta povitryano desantna diviziya brigadira R Gejla Golovnokomanduvachem nazemnim ugrupovannyam sil vtorgnennya 21 yu grupoyu armij generalom serom B Montgomeri na I korpus pokladalosya strategichno vazhlive zavdannya iz zahoplennya mista Kan Britanskij golovnokomanduvach viriv v organizatorski spromozhnosti ta liderski yakosti Dzh Krokera j vvazhav sho toj zmozhe vikonati ce nadzvichajno skladne zavdannya Na Den D lejtenant general Dzh Kroker mav najbilshe ugrupovannya sho pidporyadkovuvalosya do togo chasu komandiru korpusu j mav provoditi visadku morskogo desantu na dva placdarmi odnochasno Sord ta Dzhuno U toj zhe chas vin buv vidpovidalnim za povitryanu visadku britanskih desantnikiv za planom operaciyi Tonga V hodi operaciyi Neptun sho pochalasya v rankovi godini 6 chervnya 1944 roku peredovi pidrozdili britansko kanadskih sil uspishno vikonali bojovi zavdannya ta utvorili zaplanovani placdarmi yaki zgodom ob yednalisya z amerikanskimi j utvorili sucilnij placdarm dlya sil vtorgnennya Odnak najbilshim promahom soyuznih vijsk stalo nevikonannya zavdannya iz zahoplennya Kana Peredovi pidrozdili 3 yi britanskoyi diviziyi spromoglisya prorvatisya do francuzkogo mista ale pid udarami tankovih formuvan 21 yi tankovoyi diviziyi vermahtu voni buli vibiti z Kana ta zakripilisya na pidstupah do nogo Spodivannya soyuznikiv zahopiti ce misto za odin Den D ne realizuvalisya natomist britanskomu korpusu generala Dzh Krokera dovelosya vesti dvomisyachni zatyati ta krivavi boyi v hodi bitvi za Kan Najbilshi boyi rozgornulisya z 7 lipnya 1944 roku pri provedenni operaciyi Charnvud koli 3 tya 59 ta britanski j 3 tya kanadska pihotni diviziyi z velicheznimi trudnoshami vibili nimciv z centru mista ale pivdenna chastina Kana zalishilasya v rukah nacistiv 3 tya britanska pihotna diviziya zaznala velikih vtrat bula vivedena na doukomplektuvannya yiyi misce u korpusi zajnyala 49 ta pihotna diviziya z 1 yi kanadskoyi armiyi lejtenant generala G Krirara Z serpnya 1944 roku pislya rozgromu nimeckih vijsk u Falezkomu kotli soyuzniki rozgornuli nastup po vsomu Zahidnomu frontovi I korpus lejtenant generala Dzh Krokera prodovzhuvav bitisya na pivnichnomu flanzi sil vtorgnennya prosuvayuchis z boyami do richki Sena a piznishe viv bojovi diyi iz zachishennya oseredkiv nimeckogo oporu pozdovzh francuzkogo ta belgijskogo uzberezhzhya U cej chas mizh komandirom 1 go korpusu ta generalom G Krirarom sklalisya skladni stosunki kotri chasto perehodili u konfrontaciyu Krirar hotiv zaminiti Dzh Krokera na yakogos bilsh postuplivogo abo komandira 12 go korpusu abo komandira 30 go korpusu Odnak na zahist svogo generala vstav golovnokomanduvach feldmarshal B Montgomeri yakij do togo zh spriyav nalagodzhennyu stosunkiv mizh dvoma kerivnikami Naprikinci 1944 roku koli 1 j korpus yakij viv bezperestanni bojovi diyi z chervnya vzhe mav cherez vtrati znachnij nekomplekt osobovogo skladu cherez ce buli rozformovani 59 ta ta 50 ta diviziyi za nakazom vishogo komanduvannya shtab korpusu vidveli v til i poklali na nogo zavdannya z organizaciyi tilovoyi smugi 21 yi grupi armij U podalshomu Dzh Kroker keruvav svoyim korpusom do kincya vijni U chervni 1945 roku pislya zavershennya bojovih dij v Yevropi vin povernuvsya do Angliyi de prijnyav Pivdenne komanduvannya Protyagom nastupnih dvoh rokiv general Dzh Kroker keruvav cim Komanduvannyam doki u 1947 roci jogo ne pereveli komanduvachem Serednoshidnogo komanduvannya yake bralo aktivnu uchast u finalnij stadiyi Palestinskogo povstannya yevreyiv 6 bereznya 1947 roku jomu prisvoyili chergove zvannya general 1948 roci feldmarshal B Montgomeri zaproponuvav kandidaturu Dzh Krokera na posadu nachalnika Imperskogo Generalnogo shtabu ale prem yer ministr K Etli viznachivsya z viborom priznachivshi generala sera V Slima sho komanduvav v Birmanskij kampaniyi v roki vijni U 1950 roci jogo priznachili ad yutant generalom Zbrojnih sil 29 veresnya 1953 roku vin zvilnivsya z lav britanskoyi armiyi Pislya vijskovoyi sluzhbi zajmav ryad gromadskih posad zokrema buv lordom lejtenantom Middlseksa do samoyi smerti Rodina generala Yedinij sin generala Dzh Krokera Vilfred sluzhiv u rozviduvalnomu tankovomu pidrozdili 7 yi bronetankovoyi diviziyi i pid chas boyiv u Niderlandah zaginuv u boyu Div takozhRichard Nelson Gejl Majlz Dempsi Robert Arkart Frederik MorganLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhon Kroker Delaney Douglas E 2011 Corps Commanders Five British and Canadian Generals at War 1939 45 Vancouver UBC Press ISBN 9780774820905 Ford Ken 2002 D Day 1944 Osprey ISBN 1841763683 Mead Richard 2007 Churchill s Lions A Biographical Guide to the Key British Generals of World War II Stroud Spellmount ISBN 978 1 86227 431 0 PosilannyaCrocker John Tredinnick 2 travnya 2019 u Wayback Machine Crocker Sir John Tredinnick 24 lipnya 2008 u Wayback Machine Crocker John Tredinnick 29 lipnya 2018 u Wayback Machine nagorodi generala Dzh Krokera angl Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Velikoyi Britaniyi Poperednik sformovana 27 veresnya 1940 15 zhovtnya 1941 Nastupnik major general Poperednik lejtenant general berezen 12 veresnya 1942 Nastupnik lejtenant general Poperednik lejtenant general Komandir 9 go armijskogo korpusu 12 veresnya 1942 29 kvitnya 1943 Nastupnik lejtenant general Brayan Horroks Poperednik lejtenant general Komandir 1 go armijskogo korpusu gruden 1943 1945 Nastupnik lejtenant general Poperednik lejtenant general Komanduvach Pivdennogo komanduvannya cherven 1945 1947 Nastupnik general Dzhon Garding Poperednik general Majlz Dempsi Komanduvach Serednoshidnogo komanduvannya 1947 1950 Nastupnik general