Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сер Генрі Мейтленд Вілсон, 1-й барон Вілсон (англ. Henry Maitland Wilson, 1st Baron Wilson; 5 вересня 1881, Лондон — 31 грудня 1964, , Бакінгемшир) — британський воєначальник, фельдмаршал (1944), віконт (1946), учасник Другої англо-бурської, Першої та Другої світових війн.
| Генрі Мейтленд Вілсон | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Henry Maitland Wilson | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Прізвисько | Джамбо (англ. "Jumbo") | ||||||||||||||
| Народження | 5 вересня 1881 Лондон | ||||||||||||||
| Смерть | 31 грудня 1964 (83 роки) , , Бакінгемшир | ||||||||||||||
| Країна | Велика Британія | ||||||||||||||
| Приналежність |  Британська армія | ||||||||||||||
| Рід військ | піхота | ||||||||||||||
| Освіта | Ітонський коледж Королівський військовий коледж у Сандгерсті Штабний коледж у Камберлі | ||||||||||||||
| Роки служби | 1900–1947 | ||||||||||||||
| Звання |  фельдмаршал | ||||||||||||||
| Формування | |||||||||||||||
| Командування | Головнокомандувач Союзників на Середземноморському ТВД Середньосхідне командування | ||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||
| Титул | Сер, віконт | ||||||||||||||
| Діти | d[1] і d[1] | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
 Генрі Мейтленд Вілсон у Вікісховищі | |||||||||||||||
Військова кар'єра
- 10 березня 1900 — другий лейтенант
- 18 березня 1901 — тимчасове звання лейтенант
- 2 квітня 1908 — капітан
- 15 вересня 1915 — майор
- 28 жовтня 1917 — тимчасове звання підполковник
- 15 червня 1927 — підполковник
- 1 травня 1930 — полковник
- 16 січня 1934 — бригадир
- 30 квітня 1935 — майор-генерал
- 15 червня 1939 — лейтенант-генерал
- 31 травня 1941 — генерал
- 29 грудня 1944 — фельдмаршал
Біографія
Генрі Мейтленд Вілсон народився 5 вересня 1881 року в Лондоні, в родині капітана Артура Мейтленда Вілсона та його дружини Гаррієт Вілсон. Освіту здобув у коледжі Ітона та військовій у Сандгерсті. 10 березня 1900 року другим лейтенантом поступив на військову службу до Стрілецької бригади. З серпня 1900 року у складі 2-го батальйону бригади брав участь в операціях у Другій англо-бурській війні в Південній Африці. Вілсон служив у Південній Африці протягом усієї війни. 18 березня 1901 року підвищений у лейтенанти. Наприкінці вересня 1902 року після закінчення бойових дій він разом з іншими офіцерами та солдатами батальйону стрілецької бригади полишив Південну Африку і був переведений до Єгипту. З 1902 до 1907 року проходив службу в Єгипті, потім переведений до Індії. У 1908 році повернувся до Англії, де продовжував служити в Бордоні в Гемпширі, а потім у Тіпперері в Ірландії. З 1911 року ад'ютант Оксфордського офіцерського тренувального корпусу.
15 жовтня 1914 року призначений начальником штабу 48-ї бригади, у грудні підвищений у майорі. З грудня 1915 року бився у Франції на Західному фронті. Його здібності як штабного офіцера призвели до того, що Вілсон був переведений на посаду офіцера Генерального штабу при , яка билася на Соммі та пізніше в битві біля Пашендейле.
У жовтні 1917 року він був призначений офіцером Генерального штабу при з підвищенням 28 жовтня 1917 року у званні до підполковника. За бойові заслуги Вілсон був нагороджений орденом «За видатні заслуги» та тричі відзначений у наказах.
Після війни був відібраний на навчання на першому післявоєнному штабному курсі в Камберлі. Згодом Вілсон отримав призначення командира роти курсантів у Сандгерсті. У серпні 1923 року він став командиром 2-го батальйону Стрілецької бригади в Олдершоті. У січні 1927 року — командир 1-го батальйону свого полку на Північно-Західному фронтірі, на сучасних кордонах Афганістану та Пакистану.
У червні 1930 року повернувся інструктором у Камберлі. З 1934 року бригадир, командир 6-ї стрілецької бригади. 30 квітня 1935 року отримав звання майор-генерала, у серпні 1937 року очолив 2-гу піхотну дивізію.
15 червня 1939 року генерал Вілсон був призначений командувачем усіма британськими військами в Єгипті. Він зосередив свої зусилля на забезпеченні оборони в Мерса-Матрух, приблизно в 160 км від кордону з Італійською Лівією.
На початку серпня генерал Арчибальд Вейвелл був призначений головнокомандувачем Середньосхідного командування, і вжив заходів щодо посилення британських військ на території Єгипту. Спочатку в підпорядкування Вілсона була передана та передові підрозділи 6-ї австралійської дивізії, проводилося нарощування укріплень у Мерса-Матрух. Незабаром генерала Річарда О'Коннора була переміщена з Палестини до Єгипту для посилення угруповання Вілсона. Усі війська, що зосереджувалися на цьому важливому напрямку, у червні 1940 року були переформовані на Армію Західної Пустелі.
10 червня 1940 року Італія оголосила війну Франції та Великій Британії. Одразу сили Вілсона вторглися в Лівію. Однак їхнє просування було зупинене, коли 17 червня Франція запросила перемир'я, й італійці негайно перекинули свої сили з туніського кордону та посилити свої війська на сході чотирма дивізіями, які протистояли британсько-єгипетським силам Вілсона. 9 вересня 1940 року італійська армія вторглася в Єгипет і просунулися приблизно на відстань до 100 км, окупувавши Сіді-Баррані. Генерал Вілсон зіткнувся з силами, які значно переважали його власні. Так, він мав 31 000 військовослужбовців проти 80 000 італійців, 120 танків проти 275 і 120 артилерійських систем проти 250. Попри суттєвій перевазі італійської армії командувач Єгипетського командування вирішив провести рішучу наступальну операцію та розгромити ворога, скориставшись тим, що його угруповання, в силу особливостей північноафриканського театру війни, розтягнулися по всіх комунікаціях.
7 грудня 1940 року він розпочав операцію «Компас», і діючи стрімко повністю розгромив 10-ту італійську армію генерала Італо Гарібольді і захопив понад 133 000 полонених. Італійці були вибиті з Єгипту і втратили значну частину Киренаїки.
У квітні 1941 року воєнно-політична ситуація на Балканах різко змінилася не на користь Британської Співдружності. Для того, що допомогти Греції, яка, по суті єдина на континенті чинила опір спочатку італійським зазіханням, а потім протистояла наступу вермахту, Лондон направив експедиційні сили (сили «W») — дві піхотні дивізії та одну бронетанкову бригаду — до Греції. Командувачем цих зведених сил був призначений генерал Вілсон. 29 квітня він відносно успішно встигнув завершити евакуацію британських і частки грецьких військ з материкової Греції. 31 травня Вілсону присвоєне звання повного генерала британської армії.
У травні 1941 року, після повернення з Греції, Вілсон був призначений командувачем британських сил у Палестині та Транс-Йорданії та контролював проведення успішної кампанії в Сирії та Лівані, в якій переважно австралійські, британські, індійські та французькі сили «Вільної Франції» вели запеклі бойові дії проти вішістських військ. У жовтні 1941 року генерал Вілсон очолив , зоною відповідальності якої були Сирія та Палестина, Георгом VI йому було присвоєне почесне звання генерала-ад'ютанта короля.
21 серпня 1942 року Вілсон був призначений на посаду командувача новоствореного , яке було частиною командування на Середньому Сході. Це угруповання було створене, коли виявилося, що Німеччина, досягнувши успіхів на півдні Росії, може вторгнутися до Персії й утворити загрозу прориву до Британської Індії.
У лютому 1943 року, після успіху, здобутого 8-ю армією Б. Монтгомері в битві за Ель-Аламейн та вигнання сил Осі з Північної Африки, Вілсон був призначений головнокомандувачем сил Співдружності на Середньому Сході. У вересні 1943 року за наказом із Лондону в контексті капітуляції та виходу Італії з війни була організована невдала спроба окупувати невеликі грецькі острови , і Самос. Однак, попри перевагу в силах, британські війська зазнали великих втрат від повітряних атак Люфтваффе та наступних німецьких морських і повітряних десантів.
8 січня 1944 року генерал Вілсон замінив на посаді Головнокомандувача союзників у Середземномор'ї американського генерала Дуайта Ейзенхауера, чий штаб розміщувався в Алжирі. Головним завданням цього органу управління на той час було безпосереднє керівництво кампанією союзників в Італії. Незважаючи на відносну слабкість армій союзників, що билися з німцями на Апеннінському півострові, Вілсон був апологетом нанесення стратегічного удару в «підчеревину» нацистській Німеччині через Дунайську рівнину.
У грудні 1944 року, після смерті фельдмаршала сера Джона Ділла, Вілсон був звільнений із посади головнокомандувача союзниками на Середземноморському ТВД. 29 грудня 1944 року йому присвоїли вище звання фельдмаршала та відправили у Вашингтон на посаду начальника британської Об'єднаної штабної місії на посаду, яку він посів у січні 1945 року. Одним з найтаємніших обов'язків Вілсона було участь як військового представника від Британської Імперії в Об'єднаному політичному комітеті, який займався розробкою, виробництвом та випробуванням атомної бомби. Вілсон виконував обов'язки глави британської спільної штабної місії до 1947 року, після чого звільнився з лав збройних сил і пішов у відставку.
З 1955 до 1960 року був почесним констеблем Лондонського Тауера. 31 грудня 1964 року у віці 83 років фельдмаршал Вілсон помер у , в графстві Бакінгемшир.
Див. також
Примітки
- Джерела
- Lundy D. R. The Peerage
- Виноски
Література
- Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736—1997. Barnsley (UK): Pen & Sword. .
- Mead, Richard (2007). Churchill's Lions: A biographical guide to the key British generals of World War II. Stroud (UK): Spellmount. pp. 544 pages. .
- Залесский К. А. Кто был кто во Второй мировой войне. Союзники СССР. — М.: АСТ, 2004. — Т. 1. — 702 с. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генрі Мейтленд Вілсон |
- Wilson, Henry Maitland [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Henry Maitland Wilson, 1st Baron Wilson [ 1 вересня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
- Sir Henry Maitland-Wilson [ 21 серпня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- British Army Officers 1939−1945 [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Wilson, Sir Henry Maitland — нагороди фельдмаршала Г.Вілсона(англ.)
- Вильсон, Уилсон (Wilson) Генри Мейтлэнд [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Genri Mejtlend Vilson 1 j baron Vilson angl Henry Maitland Wilson 1st Baron Wilson 5 veresnya 1881 London 31 grudnya 1964 Bakingemshir britanskij voyenachalnik feldmarshal 1944 vikont 1946 uchasnik Drugoyi anglo burskoyi Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Genri Mejtlend VilsonHenry Maitland WilsonPrizviskoDzhambo angl Jumbo Narodzhennya5 veresnya 1881 1881 09 05 LondonSmert31 grudnya 1964 1964 12 31 83 roki BakingemshirKrayina Velika BritaniyaPrinalezhnistBritanska armiyaRid vijskpihotaOsvitaItonskij koledzh Korolivskij vijskovij koledzh u Sandgersti Shtabnij koledzh u KamberliRoki sluzhbi1900 1947ZvannyafeldmarshalFormuvannyaKomanduvannyaGolovnokomanduvach Soyuznikiv na Seredzemnomorskomu TVD Serednoshidne komanduvannyaVijni bitviDruga anglo burska vijna Persha svitova vijna Zahidnij front Bitva na Sommi Bitva bilya Pashendejle Druga svitova vijna Seredzemnomor ya Pivnichno Afrikanska kampaniya Operaciya Kompas Sirijsko Livanska kampaniya Dodekaneska kampaniya Zahidnij front Operaciya Dragun TitulSer vikontDitid 1 i d 1 NagorodiOrden Britanskoyi imperiyi vijskovij Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Medal vijni 1939 1945 Virtuti Militari Velikij Hrest z zirkoyu Medal Za vidatni zaslugi armiyi SShA Legion Zaslug Legioner SShA 5 Genri Mejtlend Vilson u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vilson prizvishe Vijskova kar yera 10 bereznya 1900 drugij lejtenant 18 bereznya 1901 timchasove zvannya lejtenant 2 kvitnya 1908 kapitan 15 veresnya 1915 major 28 zhovtnya 1917 timchasove zvannya pidpolkovnik 15 chervnya 1927 pidpolkovnik 1 travnya 1930 polkovnik 16 sichnya 1934 brigadir 30 kvitnya 1935 major general 15 chervnya 1939 lejtenant general 31 travnya 1941 general 29 grudnya 1944 feldmarshal Wilson Henry MaitlandBiografiyaGenri Mejtlend Vilson narodivsya 5 veresnya 1881 roku v Londoni v rodini kapitana Artura Mejtlenda Vilsona ta jogo druzhini Garriyet Vilson Osvitu zdobuv u koledzhi Itona ta vijskovij u Sandgersti 10 bereznya 1900 roku drugim lejtenantom postupiv na vijskovu sluzhbu do Strileckoyi brigadi Z serpnya 1900 roku u skladi 2 go bataljonu brigadi brav uchast v operaciyah u Drugij anglo burskij vijni v Pivdennij Africi Vilson sluzhiv u Pivdennij Africi protyagom usiyeyi vijni 18 bereznya 1901 roku pidvishenij u lejtenanti Naprikinci veresnya 1902 roku pislya zakinchennya bojovih dij vin razom z inshimi oficerami ta soldatami bataljonu strileckoyi brigadi polishiv Pivdennu Afriku i buv perevedenij do Yegiptu Z 1902 do 1907 roku prohodiv sluzhbu v Yegipti potim perevedenij do Indiyi U 1908 roci povernuvsya do Angliyi de prodovzhuvav sluzhiti v Bordoni v Gempshiri a potim u Tippereri v Irlandiyi Z 1911 roku ad yutant Oksfordskogo oficerskogo trenuvalnogo korpusu 15 zhovtnya 1914 roku priznachenij nachalnikom shtabu 48 yi brigadi u grudni pidvishenij u majori Z grudnya 1915 roku bivsya u Franciyi na Zahidnomu fronti Jogo zdibnosti yak shtabnogo oficera prizveli do togo sho Vilson buv perevedenij na posadu oficera Generalnogo shtabu pri yaka bilasya na Sommi ta piznishe v bitvi bilya Pashendejle U zhovtni 1917 roku vin buv priznachenij oficerom Generalnogo shtabu pri z pidvishennyam 28 zhovtnya 1917 roku u zvanni do pidpolkovnika Za bojovi zaslugi Vilson buv nagorodzhenij ordenom Za vidatni zaslugi ta trichi vidznachenij u nakazah Pislya vijni buv vidibranij na navchannya na pershomu pislyavoyennomu shtabnomu kursi v Kamberli Zgodom Vilson otrimav priznachennya komandira roti kursantiv u Sandgersti U serpni 1923 roku vin stav komandirom 2 go bataljonu Strileckoyi brigadi v Oldershoti U sichni 1927 roku komandir 1 go bataljonu svogo polku na Pivnichno Zahidnomu frontiri na suchasnih kordonah Afganistanu ta Pakistanu U chervni 1930 roku povernuvsya instruktorom u Kamberli Z 1934 roku brigadir komandir 6 yi strileckoyi brigadi 30 kvitnya 1935 roku otrimav zvannya major generala u serpni 1937 roku ocholiv 2 gu pihotnu diviziyu Pidpolkovnik Genri Vilson oficer Generalnogo shtabu pri Persha svitova vijna 15 chervnya 1939 roku general Vilson buv priznachenij komanduvachem usima britanskimi vijskami v Yegipti Vin zoserediv svoyi zusillya na zabezpechenni oboroni v Mersa Matruh priblizno v 160 km vid kordonu z Italijskoyu Liviyeyu Na pochatku serpnya general Archibald Vejvell buv priznachenij golovnokomanduvachem Serednoshidnogo komanduvannya i vzhiv zahodiv shodo posilennya britanskih vijsk na teritoriyi Yegiptu Spochatku v pidporyadkuvannya Vilsona bula peredana ta peredovi pidrozdili 6 yi avstralijskoyi diviziyi provodilosya naroshuvannya ukriplen u Mersa Matruh Nezabarom generala Richarda O Konnora bula peremishena z Palestini do Yegiptu dlya posilennya ugrupovannya Vilsona Usi vijska sho zoseredzhuvalisya na comu vazhlivomu napryamku u chervni 1940 roku buli pereformovani na Armiyu Zahidnoyi Pusteli 10 chervnya 1940 roku Italiya ogolosila vijnu Franciyi ta Velikij Britaniyi Odrazu sili Vilsona vtorglisya v Liviyu Odnak yihnye prosuvannya bulo zupinene koli 17 chervnya Franciya zaprosila peremir ya j italijci negajno perekinuli svoyi sili z tuniskogo kordonu ta posiliti svoyi vijska na shodi chotirma diviziyami yaki protistoyali britansko yegipetskim silam Vilsona 9 veresnya 1940 roku italijska armiya vtorglasya v Yegipet i prosunulisya priblizno na vidstan do 100 km okupuvavshi Sidi Barrani General Vilson zitknuvsya z silami yaki znachno perevazhali jogo vlasni Tak vin mav 31 000 vijskovosluzhbovciv proti 80 000 italijciv 120 tankiv proti 275 i 120 artilerijskih sistem proti 250 Popri suttyevij perevazi italijskoyi armiyi komanduvach Yegipetskogo komanduvannya virishiv provesti rishuchu nastupalnu operaciyu ta rozgromiti voroga skoristavshis tim sho jogo ugrupovannya v silu osoblivostej pivnichnoafrikanskogo teatru vijni roztyagnulisya po vsih komunikaciyah 7 grudnya 1940 roku vin rozpochav operaciyu Kompas i diyuchi strimko povnistyu rozgromiv 10 tu italijsku armiyu generala Italo Gariboldi i zahopiv ponad 133 000 polonenih Italijci buli vibiti z Yegiptu i vtratili znachnu chastinu Kirenayiki U kvitni 1941 roku voyenno politichna situaciya na Balkanah rizko zminilasya ne na korist Britanskoyi Spivdruzhnosti Dlya togo sho dopomogti Greciyi yaka po suti yedina na kontinenti chinila opir spochatku italijskim zazihannyam a potim protistoyala nastupu vermahtu London napraviv ekspedicijni sili sili W dvi pihotni diviziyi ta odnu bronetankovu brigadu do Greciyi Komanduvachem cih zvedenih sil buv priznachenij general Vilson 29 kvitnya vin vidnosno uspishno vstignuv zavershiti evakuaciyu britanskih i chastki greckih vijsk z materikovoyi Greciyi 31 travnya Vilsonu prisvoyene zvannya povnogo generala britanskoyi armiyi U travni 1941 roku pislya povernennya z Greciyi Vilson buv priznachenij komanduvachem britanskih sil u Palestini ta Trans Jordaniyi ta kontrolyuvav provedennya uspishnoyi kampaniyi v Siriyi ta Livani v yakij perevazhno avstralijski britanski indijski ta francuzki sili Vilnoyi Franciyi veli zapekli bojovi diyi proti vishistskih vijsk U zhovtni 1941 roku general Vilson ocholiv zonoyu vidpovidalnosti yakoyi buli Siriya ta Palestina Georgom VI jomu bulo prisvoyene pochesne zvannya generala ad yutanta korolya 21 serpnya 1942 roku Vilson buv priznachenij na posadu komanduvacha novostvorenogo yake bulo chastinoyu komanduvannya na Serednomu Shodi Ce ugrupovannya bulo stvorene koli viyavilosya sho Nimechchina dosyagnuvshi uspihiv na pivdni Rosiyi mozhe vtorgnutisya do Persiyi j utvoriti zagrozu prorivu do Britanskoyi Indiyi General Vilson z lejtenant generalom Oliverom Lizom Italiya 29 kvitnya 1944 roku U lyutomu 1943 roku pislya uspihu zdobutogo 8 yu armiyeyu B Montgomeri v bitvi za El Alamejn ta vignannya sil Osi z Pivnichnoyi Afriki Vilson buv priznachenij golovnokomanduvachem sil Spivdruzhnosti na Serednomu Shodi U veresni 1943 roku za nakazom iz Londonu v konteksti kapitulyaciyi ta vihodu Italiyi z vijni bula organizovana nevdala sproba okupuvati neveliki grecki ostrovi i Samos Odnak popri perevagu v silah britanski vijska zaznali velikih vtrat vid povitryanih atak Lyuftvaffe ta nastupnih nimeckih morskih i povitryanih desantiv 8 sichnya 1944 roku general Vilson zaminiv na posadi Golovnokomanduvacha soyuznikiv u Seredzemnomor yi amerikanskogo generala Duajta Ejzenhauera chij shtab rozmishuvavsya v Alzhiri Golovnim zavdannyam cogo organu upravlinnya na toj chas bulo bezposerednye kerivnictvo kampaniyeyu soyuznikiv v Italiyi Nezvazhayuchi na vidnosnu slabkist armij soyuznikiv sho bilisya z nimcyami na Apenninskomu pivostrovi Vilson buv apologetom nanesennya strategichnogo udaru v pidcherevinu nacistskij Nimechchini cherez Dunajsku rivninu U grudni 1944 roku pislya smerti feldmarshala sera Dzhona Dilla Vilson buv zvilnenij iz posadi golovnokomanduvacha soyuznikami na Seredzemnomorskomu TVD 29 grudnya 1944 roku jomu prisvoyili vishe zvannya feldmarshala ta vidpravili u Vashington na posadu nachalnika britanskoyi Ob yednanoyi shtabnoyi misiyi na posadu yaku vin posiv u sichni 1945 roku Odnim z najtayemnishih obov yazkiv Vilsona bulo uchast yak vijskovogo predstavnika vid Britanskoyi Imperiyi v Ob yednanomu politichnomu komiteti yakij zajmavsya rozrobkoyu virobnictvom ta viprobuvannyam atomnoyi bombi Vilson vikonuvav obov yazki glavi britanskoyi spilnoyi shtabnoyi misiyi do 1947 roku pislya chogo zvilnivsya z lav zbrojnih sil i pishov u vidstavku Z 1955 do 1960 roku buv pochesnim konsteblem Londonskogo Tauera 31 grudnya 1964 roku u vici 83 rokiv feldmarshal Vilson pomer u v grafstvi Bakingemshir Div takozhRichard Nelson Gejl Frederik Brauning Klod OkinlekPrimitkiDzherela Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 VinoskiLiteraturaHeathcote Tony 1999 The British Field Marshals 1736 1997 Barnsley UK Pen amp Sword ISBN 0 85052 696 5 Mead Richard 2007 Churchill s Lions A biographical guide to the key British generals of World War II Stroud UK Spellmount pp 544 pages ISBN 978 1 86227 431 0 Zalesskij K A Kto byl kto vo Vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M AST 2004 T 1 702 s ISBN 5 17 025106 8 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Genri Mejtlend Vilson Wilson Henry Maitland 27 veresnya 2019 u Wayback Machine angl Henry Maitland Wilson 1st Baron Wilson 1 veresnya 2019 u Wayback Machine angl Sir Henry Maitland Wilson 21 serpnya 2021 u Wayback Machine angl British Army Officers 1939 1945 27 veresnya 2019 u Wayback Machine Wilson Sir Henry Maitland nagorodi feldmarshala G Vilsona angl Vilson Uilson Wilson Genri Mejtlend 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ros Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Velikoyi Britaniyi Poperednik major general Archibald Vejvell 1937 1939 Nastupnik major general Charlz Lojd Poperednik lejtenant general 15 chervnya 1939 4 lyutogo 1941 Nastupnik lejtenant general Richard O Konnor Poperednik lejtenant general 6 travnya 19 zhovtnya 1941 Nastupnik lejtenant general Duglas Makkonnel Poperednik sformovana 20 zhovtnya 1941 14 veresnya 1942 Nastupnik lejtenant general Vilyam Dzhordzh Holms Poperednik sformovane 15 veresnya 1942 18 lyutogo 1943 Nastupnik lejtenant general Genri Paunell Poperednik general Aleksander Garold Rupert Komanduvach Serednoshidnogo komanduvannya 19 lyutogo 1943 7 sichnya 1944 Nastupnik general Bernard Pejdzhet Poperednik general Duajt Ejzenhauer Golovnokomanduvach soyuznih vijsk na Seredzemnomorskomu TVD 8 sichnya 11 grudnya 1944 Nastupnik general Aleksander Garold Rupert