«Манге́ттенський проєкт» (англ. Manhattan Project) — кодова назва програми розробки ядерної зброї у Сполучених Штатах Америки, здійснення якої почалося у вересні 1942 року.
Мангеттенський проєкт | |
---|---|
Manhattan District | |
Випробування Мангеттенського проєкту «Триніті» було першою детонацією ядерної зброї. | |
На службі | 1942—46 |
Країна | США Велика Британія Канада |
Належність | Інженерні війська США |
Штаб | Оук-Ридж, Теннессі, США |
Річниці | 13 серпня 1942 |
Битви | Висадка союзників в Італії |
Розформовано | 15 серпня 1947 |
Командування | |
Визначні командувачі | Джеймс К. Маршалл Кеннет Ніколс |
Знаки розрізнення | |
Нарукавна нашивка, яка була прийнята в 1945 для Мангеттенського району | |
Герб проєкту Мангеттен (неофіційний) | |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
У проєкті брали участь вчені зі Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Німеччини та Канади. В рамках проєкту було створено три атомні бомби: плутонієву, що їй присвоєне власне ім'я «Триніті» (підірвана при першому ядерному випробуванні поблизу Аламоґордо), уранову бомбу «Малюк» (скинута на Хіросіму 6 серпня 1945 року) і плутонієву бомбу «Товстун» (скинута на Нагасакі 9 серпня 1945 року). Проєктом керували американський фізик Роберт Оппенгеймер і генерал Леслі Гровз інженерного корпусу Армії США.
Учасники
Учасники проєкту — фізики й інші учені зі світовим ім'ям: Рудольф Пайєрлс, Отто Роберт Фріш, Едвард Теллер, Енріко Фермі, Лео Сілард, Джон фон Нейман, Юзеф Ротблат, Ісидор Рабі, Станіслав Улям, Роберт Вілсон, Віктор Вайскопф, Джеймс Конант, Герберт Йорк, Кеннет Бейнбрідж, Семюел Аллісон, Едвін Макміллан, Френк Оппенгеймер, Джон Лоуренс, Георгій Кістяковський, Ернест Лоуренс, Річард Робертс, Фред Молер, Александр Сакс, Ганс Бете, Сільван Швебер, Веннівер Буш, Уоллес Екерс, Ганс Халбан, Юджин Вігнер, Джон Кокрофт, Ернест Волтон, Річард Фейнман, Клаус Фукс та інші.
Хід проєкту
Проєкт координувався зі штабу Північного Атлантичного Дивізіону інженерного корпусу Армії США. Штаб розташовувався на 18-му поверсі будинку № 270 на Бродвеї біля нью-йоркської мерії в Мангеттені, Нью-Йорк.
Спочатку проєкт пропонувалося назвати «Лабораторією з розробки замінних матеріалів», але генерал Гровз затвердив назву «Мангеттенський інженерний район» (англ. Manhattan Engineer District). Потім назву змінили на «Мангеттенський проєкт». На ранніх стадіях проєкту чимало було зроблено у Пупін Холі (факультети фізики та астрономії) Колумбійського університету Нью-Йорку.
У 1943 р. центр координації проєкту перемістився в Оук-Ридж (штат Теннессі), але зберіг стару назву.
На початку 1942 р. Артур Комптон організував у Чиказькому університеті металургійну лабораторію для вивчення плутонію та уранових збірок (примітивні ядерні реактори), і попросив теоретика Роберта Оппенгеймера з Університету Берклі взяти у свої руки теоретичні розрахунки кінетики швидких нейтронів — ключа до обчислення критичної маси та детонації. Фізик-металург [en] був призначений допомагати Оппенгеймеру в пошуку відповідей, координуючи співпрацю з різними експериментальними групами фізиків у США.
Протягом весни 1942 р. Оппенгеймер і Роберт Сербер з університету Іллінойсу працювали над проблемами нейтронної дифузії (руху нейтронів під час ланцюгової реакції) й гідродинаміки (поведінка вибуху в результаті ланцюгової реакції). Щоб перевірити цю роботу й загалом теорію реакції поділу ядра, в червні 1942 Оппенгеймер скликав літню школу в Університеті Каліфорнії, Берклі. Теоретики Ганс Бете, Джон ван Флек, Едвард Теллер, Фелікс Блох, [en], Роберт Сербер, [en], і (останні три — колишні студенти Оппенгеймера) швидко підтвердили, що атомна бомба можлива. Хоча теоретична можливість ядерного вибуху була встановлена, в розробці бомби ще залишалося чимало невідомих чинників. Властивості чистого урану-235 були все ще відносно невідомі, як і властивості плутонію, нового елемента, щойно відкритого в лютому 1941 р. Гленном Сіборгомі його співробітниками. Плутоній утворюється з урану-238 при поглинанні нейтрона, випущеного атомом урану-235 в процесі розпаду, і тому виникає в ядерному реакторі. На той час жодного реактора ще не було побудовано, тому, хоча плутоній розглядався як додаткова речовина, що розщеплюється, на плутоній не покладалися надії: цього матеріалу існували тоді лічені мікрограми, утворені в результаті нейтронної реакції у циклотроні.
Хоча Мангеттенський проєкт залучив до співпраці понад тридцять різних дослідницьких і виробничих центрів, здебільшого він здійснювався в трьох секретних наукових містах: Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико), Оук-Риджі (штат Теннессі) і Генфорді (штат Вашингтон).
Місце у Теннессі було вибрано з огляду на велику кількість дешевої гідроелектричної енергії, необхідної для збагачення урану в гігантських магнітах іонної сепарації. Генфорд був вибраний завдяки розташуванню поблизу річки із запасами води для охолоджування реакторів, що виробляли плутоній. Обрані місця були далеко від узбережжя за межами досяжності можливого ворожого нападу з боку Німеччини чи Японії.
Лос-Аламоська національна лабораторія була збудована на плоскій вершині гори, на місці розташування колишньої приватної школи для хлопців-підлітків. На додаток до існування як головного мозкового «центру» Лос-Аламос відповідав за завершальну фазу збирання бомб, використовуючи переважно матеріали й компоненти, виготовлені в інших місцях. Власна продукція Лос-Аламоса включала кожухи, вибухові лінзи та виробництво серцевин бомб із придатних до розщеплення матеріалів.
Споруди Оук-Риджа покривали понад 60.000 акрів (243 км²) землі в районі Долини Теннессі. Завдяки секретності навіть губернатор штату не підозрював про розбудову Оук-Риджа (який мав стати п'ятим за величиною містом у штаті). Певний час споруди Оук-Риджа споживали 1/6 електричної енергії, що вироблялася в США — більше, ніж Нью-Йорк. Оук-Ридж в основному виробляв уран-235.
Генфорд, який виріс майже до 1000 квадратних миль (2600 км²), зайняв землі ферм, фруктових садів, залізниці та двох сільськогосподарських населених пунктів, що лежали на берегах річки Колумбія. Генфордські ядерні реактори використовували воду річки для охолодження. Генфорд став основним центром з виробництва плутонію.
Існування цих виробничих потужностей і секретних міст Лос-Аламоса, Оук-Риджа і Генфорда не були оприлюднені до об'яви ядерного вибуху в Хіросімі, і вони залишалися таємницею до кінця другої світової війни.
Мангеттенський проєкт об'єднав вчених США з ученими Великої Британії та Канади, що розвивали паралельний проєкт розробки ядерної бомби ([en]»), в єдиний міжнародний колектив, який зумів розв'язати поставлену проблему.
Посилання
- Леслі Гровз. Тепер про це можна розповісти. Історія Манхеттенського проєкту [ 28 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Бомба, що прилетіла з раю [ 26 травня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- The Manhattan Project (Motion picture), by Bruce Cameron Reed, page 97 [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Fred Loomis Mohler [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.] // The Encyclopedia of Mass Spectrometry: Volume 9: Historical Perspectives, Part B: Notable People in Mass Spectrometry, редактори Keith A. Nier, Alfred L. Yergey, P. Jane Gale
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мангеттенський проєкт |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mange ttenskij proyekt angl Manhattan Project kodova nazva programi rozrobki yadernoyi zbroyi u Spoluchenih Shtatah Ameriki zdijsnennya yakoyi pochalosya u veresni 1942 roku Mangettenskij proyektManhattan DistrictViprobuvannya Mangettenskogo proyektu Triniti bulo pershoyu detonaciyeyu yadernoyi zbroyi Na sluzhbi 1942 46Krayina SShA Velika Britaniya KanadaNalezhnist Inzhenerni vijska SShAShtab Ouk Ridzh Tennessi SShARichnici 13 serpnya 1942Bitvi Visadka soyuznikiv v Italiyi Operaciya Overlord Centralno Yevropejska operaciya Yaderne bombarduvannya Hirosimi i Nagasaki Okupaciya YaponiyiRozformovano 15 serpnya 1947KomanduvannyaViznachni komanduvachi Dzhejms K Marshall Kennet NikolsZnaki rozriznennyaNarukavna nashivka yaka bula prijnyata v 1945 dlya Mangettenskogo rajonuGerb proyektu Mangetten neoficijnij Mediafajli na Vikishovishi U proyekti brali uchast vcheni zi Spoluchenih Shtativ Ameriki Velikoyi Britaniyi Nimechchini ta Kanadi V ramkah proyektu bulo stvoreno tri atomni bombi plutoniyevu sho yij prisvoyene vlasne im ya Triniti pidirvana pri pershomu yadernomu viprobuvanni poblizu Alamogordo uranovu bombu Malyuk skinuta na Hirosimu 6 serpnya 1945 roku i plutoniyevu bombu Tovstun skinuta na Nagasaki 9 serpnya 1945 roku Proyektom keruvali amerikanskij fizik Robert Oppengejmer i general Lesli Grovz inzhenernogo korpusu Armiyi SShA UchasnikiUniversitet Kaliforniyi Berkli 29 bereznya 1940 Zliva napravo Ernest O Lourens Artur G Kompton Venniver Bush Dzhejms B Konant Karl T Kompton ta Alfred L Lumis Uchasniki proyektu fiziki j inshi ucheni zi svitovim im yam Rudolf Pajyerls Otto Robert Frish Edvard Teller Enriko Fermi Leo Silard Dzhon fon Nejman Yuzef Rotblat Isidor Rabi Stanislav Ulyam Robert Vilson Viktor Vajskopf Dzhejms Konant Gerbert Jork Kennet Bejnbridzh Semyuel Allison Edvin Makmillan Frenk Oppengejmer Dzhon Lourens Georgij Kistyakovskij Ernest Lourens Richard Roberts Fred Moler Aleksandr Saks Gans Bete Silvan Shveber Venniver Bush Uolles Ekers Gans Halban Yudzhin Vigner Dzhon Kokroft Ernest Volton Richard Fejnman Klaus Fuks ta inshi Hid proyektuProyekt koordinuvavsya zi shtabu Pivnichnogo Atlantichnogo Divizionu inzhenernogo korpusu Armiyi SShA Shtab roztashovuvavsya na 18 mu poversi budinku 270 na Brodveyi bilya nyu jorkskoyi meriyi v Mangetteni Nyu Jork Spochatku proyekt proponuvalosya nazvati Laboratoriyeyu z rozrobki zaminnih materialiv ale general Grovz zatverdiv nazvu Mangettenskij inzhenernij rajon angl Manhattan Engineer District Potim nazvu zminili na Mangettenskij proyekt Na rannih stadiyah proyektu chimalo bulo zrobleno u Pupin Holi fakulteti fiziki ta astronomiyi Kolumbijskogo universitetu Nyu Jorku U 1943 r centr koordinaciyi proyektu peremistivsya v Ouk Ridzh shtat Tennessi ale zberig staru nazvu Na pochatku 1942 r Artur Kompton organizuvav u Chikazkomu universiteti metalurgijnu laboratoriyu dlya vivchennya plutoniyu ta uranovih zbirok primitivni yaderni reaktori i poprosiv teoretika Roberta Oppengejmera z Universitetu Berkli vzyati u svoyi ruki teoretichni rozrahunki kinetiki shvidkih nejtroniv klyucha do obchislennya kritichnoyi masi ta detonaciyi Fizik metalurg en buv priznachenij dopomagati Oppengejmeru v poshuku vidpovidej koordinuyuchi spivpracyu z riznimi eksperimentalnimi grupami fizikiv u SShA Protyagom vesni 1942 r Oppengejmer i Robert Serber z universitetu Illinojsu pracyuvali nad problemami nejtronnoyi difuziyi ruhu nejtroniv pid chas lancyugovoyi reakciyi j gidrodinamiki povedinka vibuhu v rezultati lancyugovoyi reakciyi Shob pereviriti cyu robotu j zagalom teoriyu reakciyi podilu yadra v chervni 1942 Oppengejmer sklikav litnyu shkolu v Universiteti Kaliforniyi Berkli Teoretiki Gans Bete Dzhon van Flek Edvard Teller Feliks Bloh en Robert Serber en i ostanni tri kolishni studenti Oppengejmera shvidko pidtverdili sho atomna bomba mozhliva Hocha teoretichna mozhlivist yadernogo vibuhu bula vstanovlena v rozrobci bombi she zalishalosya chimalo nevidomih chinnikiv Vlastivosti chistogo uranu 235 buli vse she vidnosno nevidomi yak i vlastivosti plutoniyu novogo elementa shojno vidkritogo v lyutomu 1941 r Glennom Siborgomi jogo spivrobitnikami Plutonij utvoryuyetsya z uranu 238 pri poglinanni nejtrona vipushenogo atomom uranu 235 v procesi rozpadu i tomu vinikaye v yadernomu reaktori Na toj chas zhodnogo reaktora she ne bulo pobudovano tomu hocha plutonij rozglyadavsya yak dodatkova rechovina sho rozsheplyuyetsya na plutonij ne pokladalisya nadiyi cogo materialu isnuvali todi licheni mikrogrami utvoreni v rezultati nejtronnoyi reakciyi u ciklotroni Hocha Mangettenskij proyekt zaluchiv do spivpraci ponad tridcyat riznih doslidnickih i virobnichih centriv zdebilshogo vin zdijsnyuvavsya v troh sekretnih naukovih mistah Los Alamosi shtat Nyu Meksiko Ouk Ridzhi shtat Tennessi i Genfordi shtat Vashington Misce u Tennessi bulo vibrano z oglyadu na veliku kilkist deshevoyi gidroelektrichnoyi energiyi neobhidnoyi dlya zbagachennya uranu v gigantskih magnitah ionnoyi separaciyi Genford buv vibranij zavdyaki roztashuvannyu poblizu richki iz zapasami vodi dlya oholodzhuvannya reaktoriv sho viroblyali plutonij Obrani miscya buli daleko vid uzberezhzhya za mezhami dosyazhnosti mozhlivogo vorozhogo napadu z boku Nimechchini chi Yaponiyi Los Alamoska nacionalna laboratoriya bula zbudovana na ploskij vershini gori na misci roztashuvannya kolishnoyi privatnoyi shkoli dlya hlopciv pidlitkiv Na dodatok do isnuvannya yak golovnogo mozkovogo centru Los Alamos vidpovidav za zavershalnu fazu zbirannya bomb vikoristovuyuchi perevazhno materiali j komponenti vigotovleni v inshih miscyah Vlasna produkciya Los Alamosa vklyuchala kozhuhi vibuhovi linzi ta virobnictvo sercevin bomb iz pridatnih do rozsheplennya materialiv Sporudi Ouk Ridzha pokrivali ponad 60 000 akriv 243 km zemli v rajoni Dolini Tennessi Zavdyaki sekretnosti navit gubernator shtatu ne pidozryuvav pro rozbudovu Ouk Ridzha yakij mav stati p yatim za velichinoyu mistom u shtati Pevnij chas sporudi Ouk Ridzha spozhivali 1 6 elektrichnoyi energiyi sho viroblyalasya v SShA bilshe nizh Nyu Jork Ouk Ridzh v osnovnomu viroblyav uran 235 Genford yakij viris majzhe do 1000 kvadratnih mil 2600 km zajnyav zemli ferm fruktovih sadiv zaliznici ta dvoh silskogospodarskih naselenih punktiv sho lezhali na beregah richki Kolumbiya Genfordski yaderni reaktori vikoristovuvali vodu richki dlya oholodzhennya Genford stav osnovnim centrom z virobnictva plutoniyu Isnuvannya cih virobnichih potuzhnostej i sekretnih mist Los Alamosa Ouk Ridzha i Genforda ne buli oprilyudneni do ob yavi yadernogo vibuhu v Hirosimi i voni zalishalisya tayemniceyu do kincya drugoyi svitovoyi vijni Mangettenskij proyekt ob yednav vchenih SShA z uchenimi Velikoyi Britaniyi ta Kanadi sho rozvivali paralelnij proyekt rozrobki yadernoyi bombi en v yedinij mizhnarodnij kolektiv yakij zumiv rozv yazati postavlenu problemu PosilannyaLesli Grovz Teper pro ce mozhna rozpovisti Istoriya Manhettenskogo proyektu 28 listopada 2011 u Wayback Machine ros Bomba sho priletila z rayu 26 travnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiThe Manhattan Project Motion picture by Bruce Cameron Reed page 97 14 lipnya 2020 u Wayback Machine Fred Loomis Mohler 14 lipnya 2020 u Wayback Machine The Encyclopedia of Mass Spectrometry Volume 9 Historical Perspectives Part B Notable People in Mass Spectrometry redaktori Keith A Nier Alfred L Yergey P Jane GaleDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mangettenskij proyektLaboratoriya Los Alamos Zhorzh Abramovich Koval