Е́двард Те́ллер (англ. Edward Teller, угор. Teller Ede; 15 січня 1908, Будапешт — 9 вересня 2003, Станфорд, Каліфорнія) — американський фізик угорського походження, безпосередній керівник робіт зі створення американської водневої бомби.
Edward Teller | |
---|---|
англ. Edward (Ede) Teller угор. Teller Ede | |
Народився | 15 січня 1908 Будапешт, Австро-Угорщина |
Помер | 9 вересня 2003 (95 років) Стенфорд, Каліфорнія, США |
Місце проживання | США |
Країна | Угорсько-Американське |
Національність | угорець |
Діяльність | фізик-ядерник, письменник-документаліст, викладач університету, фізик-теоретик, винахідник, фізик |
Alma mater | Університет Карлсруе Лейпцизький університет |
Галузь | Фізик-(теоретик) |
Заклад | Університет Каліфорнії (Берклі) Чиказький університет Геттінгенський університет |
Науковий керівник | Вернер Гайзенберг |
Відомі учні | Чженьнін Янг Чарльз Крічфілд |
Аспіранти, докторанти | Чженьнін Янг d[2] d[2] d[2] d |
Членство | Національна академія наук США[4] Угорська академія наук d Американська академія мистецтв і наук AAAS[4] |
Відомий завдяки: | Ефект Яна-Теллера воднева бомба |
Батько | d |
У шлюбі з | d[5] |
Нагороди | |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Едвард Теллер у Вікісховищі |
Біографія
Народився 15 січня 1908 року в Будапешті. Навчався у Вищій технічній школі в Карлсруе, в Мюнхенському (в Арнольда Зоммерфельда) та Лейпцизькому університетах (у Вернера Гейзенберга). В останньому закладі 1930 року захистив докторську дисертацію (PhD). У тому ж році він подружився з радянськими фізиками Георгієм Гамовим і Львом Ландау. Довічна дружба Теллера з чеським фізиком Георгом Плачеком також була дуже важливою для його становлення в науці. Саме Плачек організував 1932 року його річне перебування в Римі у Енріко Фермі, таким чином визначивши подальшу наукову кар'єру Теллера в ядерній фізиці. 1930 року Теллер перебрався до Геттінгенського університету, у той час одного з найбільших світових центрів фізики завдяки присутності Макса Борна і Джеймса Франка.
Після того, як Адольф Гітлер став канцлером Німеччини в січні 1933 року, Німеччина стала небезпечною для євреїв, і Теллер виїхав з країни за допомогою Міжнародного комітету порятунку. 1934 року отримав , працював у Нільса Бора в Данії. 1935 року емігрував до США. У 1935—1941 роках працював професором фізики університету Джорджа Вашингтона разом з Георгієм Гамовим. 1941 року, отримавши американське громадянство, увійшов до складу дослідницької групи зі створення атомної бомби (працював у Колумбійському та Чиказькому університетах, а також у Лос-Аламоській лабораторії). У 1946—1952 роках Теллер — професор Чиказького університету, в 1953—1975 роках — професор Каліфорнійського університету в Берклі, з 1954 року — директор щойно організованої Ліверморської радіаційної лабораторії ім. Лоуренса при Каліфорнійському університеті. Керівник програми зі створення водневої бомби (перше її випробування пройшло на Маршаллових островах 1 листопада 1952 року). З 1955 по 1958 рік Теллер був членом генерального консультативного комітету Комісії з атомної енергії США.
Теллер належав до тих американських вчених, які наполягали на необхідності забезпечення пріоритету США у сфері ядерних озброєнь. Він був проти заборони ядерних випробувань у трьох середовищах, виступав за створення ефективніших і дешевих видів атомної зброї, що вражала б ціль з мінімальним випадінням , за розгортання лазерної зброї в космосі.
Крім робіт, пов'язаних з атомним озброєнням, Теллер займався дослідженнями в області квантової механіки, ядерної фізики, спектроскопії багатоатомних молекул, фізичної хімії, фізики космічних променів та елементарних частинок. Спільно з Джорджем Гамовим в 1936 році сформулював правило відбору при β-розпаді, вніс внесок у теорію ядерних взаємодій. Незалежно від інших в 1947 році довів існування мезоатомів. Спільно з Морісом Гольдхабером в 1948 році передбачив резонансне розсіювання на ядрах (гігантський резонанс).
У 1962 році Теллер був удостоєний премії Енріко Фермі «за внесок у хімічну та ядерну фізику, за керівництво дослідженнями в області термоядерного синтезу і за зусилля щодо зміцнення національної безпеки». У 1975 році залишив посаду професора Каліфорнійського університету. У 1982 році виступив ініціатором проєкту стратегічної оборонної ініціативи (СОІ).
Помер 10 вересня 2003 року в Стенфорді (Каліфорнія).
На його честь названо астероїд 5006 Теллер.
Наукові праці
- Our Nuclear Future; Facts, Dangers, and Opportunities (1958)
- Basic Concepts of Physics (1960)
- The Legacy of Hiroshima (1962)
- Energy from Heaven and Earth (1979)
- The Pursuit of Simplicity (1980)
- Better a Shield Than a Sword: Perspectives on Defense and Technology (1987)
- Conversations on the Dark Secrets of Physics (1991)
- Memoirs: A Twentieth-Century Journey in Science and Politics (2001)
- Теллер Э., Латтер А. Р. Наше ядерное будущее. М., 1958 (рос.)
- Теллер Э. и др. Физика высоких плотностей энергии. М., 1974 (рос.)
Див. також
Примітки
- Setting up Project Y: The Idea of Super Bomb. (вид. 1. publ.). Cambridge u.a.: Cambridge Univ. Press. 1993. ISBN . Архів оригіналу (google book) за 16 лютого 2013. Процитовано 27 грудня 2012.
{{}}
:|first=
з пропущеним|last=
() - Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (unspecified title) — doi:10.1063/1.3034179
- NNDB — 2002.
- Augusta "Mici" Teller, Mathematician , Los Alamos, NM — Atomic Heritage Foundation.
- . Peoples Archive. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
- Teller та Shoolery, 2001, с. 77—80.
- Teller та Shoolery, 2001, с. 118—120.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Едвард Теллер |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Edward Teller |
- William J. Broad, Teller's war: the top-secret story behind the Star Wars deception (Simon & Schuster, 1992).
- Gregg Herken, Brotherhood of the bomb: the tangled lives and loyalties of Robert Oppenheimer, Ernest Lawrence (Henry Holt, 2002).
- Peter Goodchild, Edward Teller: the real Dr. Strangelove (Harvard University Press, 2005).
- Stanley A. Blumberg and Louis G. Panos. Edward Teller: giant of the golden age of physics; a biography (Scribner's, 1990)
- Istvan Hargittai, Judging Edward Teller: a closer look at one of the most influential scientists of the twentieth century (Prometheus, 2010).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
E dvard Te ller angl Edward Teller ugor Teller Ede 15 sichnya 1908 Budapesht 9 veresnya 2003 Stanford Kaliforniya amerikanskij fizik ugorskogo pohodzhennya bezposerednij kerivnik robit zi stvorennya amerikanskoyi vodnevoyi bombi Edward Tellerangl Edward Ede Teller ugor Teller EdeNarodivsya 15 sichnya 1908 1908 01 15 Budapesht Avstro UgorshinaPomer 9 veresnya 2003 2003 09 09 95 rokiv Stenford Kaliforniya SShAMisce prozhivannya SShAKrayina Ugorsko AmerikanskeNacionalnist ugorecDiyalnist fizik yadernik pismennik dokumentalist vikladach universitetu fizik teoretik vinahidnik fizikAlma mater Universitet Karlsrue Lejpcizkij universitetGaluz Fizik teoretik Zaklad Universitet Kaliforniyi Berkli Chikazkij universitet Gettingenskij universitetNaukovij kerivnik Verner GajzenbergVidomi uchni Chzhennin Yang Charlz KrichfildAspiranti doktoranti Chzhennin Yang d 2 d 2 d 2 dChlenstvo Nacionalna akademiya nauk SShA 4 Ugorska akademiya nauk d Amerikanska akademiya mistectv i nauk AAAS 4 Vidomij zavdyaki Efekt Yana Tellera vodneva bombaBatko dU shlyubi z d 5 Nagorodi premiya Garvi 1975 Nagoroda Alberta Ejnshtejna 1958 d 1980 Ignobelivska premiya d 2012 d 1959 AvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Edvard Teller u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 15 sichnya 1908 roku v Budapeshti Navchavsya u Vishij tehnichnij shkoli v Karlsrue v Myunhenskomu v Arnolda Zommerfelda ta Lejpcizkomu universitetah u Vernera Gejzenberga V ostannomu zakladi 1930 roku zahistiv doktorsku disertaciyu PhD U tomu zh roci vin podruzhivsya z radyanskimi fizikami Georgiyem Gamovim i Lvom Landau Dovichna druzhba Tellera z cheskim fizikom Georgom Plachekom takozh bula duzhe vazhlivoyu dlya jogo stanovlennya v nauci Same Plachek organizuvav 1932 roku jogo richne perebuvannya v Rimi u Enriko Fermi takim chinom viznachivshi podalshu naukovu kar yeru Tellera v yadernij fizici 1930 roku Teller perebravsya do Gettingenskogo universitetu u toj chas odnogo z najbilshih svitovih centriv fiziki zavdyaki prisutnosti Maksa Borna i Dzhejmsa Franka Pislya togo yak Adolf Gitler stav kanclerom Nimechchini v sichni 1933 roku Nimechchina stala nebezpechnoyu dlya yevreyiv i Teller viyihav z krayini za dopomogoyu Mizhnarodnogo komitetu poryatunku 1934 roku otrimav pracyuvav u Nilsa Bora v Daniyi 1935 roku emigruvav do SShA U 1935 1941 rokah pracyuvav profesorom fiziki universitetu Dzhordzha Vashingtona razom z Georgiyem Gamovim 1941 roku otrimavshi amerikanske gromadyanstvo uvijshov do skladu doslidnickoyi grupi zi stvorennya atomnoyi bombi pracyuvav u Kolumbijskomu ta Chikazkomu universitetah a takozh u Los Alamoskij laboratoriyi U 1946 1952 rokah Teller profesor Chikazkogo universitetu v 1953 1975 rokah profesor Kalifornijskogo universitetu v Berkli z 1954 roku direktor shojno organizovanoyi Livermorskoyi radiacijnoyi laboratoriyi im Lourensa pri Kalifornijskomu universiteti Kerivnik programi zi stvorennya vodnevoyi bombi pershe yiyi viprobuvannya projshlo na Marshallovih ostrovah 1 listopada 1952 roku Z 1955 po 1958 rik Teller buv chlenom generalnogo konsultativnogo komitetu Komisiyi z atomnoyi energiyi SShA Teller nalezhav do tih amerikanskih vchenih yaki napolyagali na neobhidnosti zabezpechennya prioritetu SShA u sferi yadernih ozbroyen Vin buv proti zaboroni yadernih viprobuvan u troh seredovishah vistupav za stvorennya efektivnishih i deshevih vidiv atomnoyi zbroyi sho vrazhala b cil z minimalnim vipadinnyam za rozgortannya lazernoyi zbroyi v kosmosi Krim robit pov yazanih z atomnim ozbroyennyam Teller zajmavsya doslidzhennyami v oblasti kvantovoyi mehaniki yadernoyi fiziki spektroskopiyi bagatoatomnih molekul fizichnoyi himiyi fiziki kosmichnih promeniv ta elementarnih chastinok Spilno z Dzhordzhem Gamovim v 1936 roci sformulyuvav pravilo vidboru pri b rozpadi vnis vnesok u teoriyu yadernih vzayemodij Nezalezhno vid inshih v 1947 roci doviv isnuvannya mezoatomiv Spilno z Morisom Goldhaberom v 1948 roci peredbachiv rezonansne rozsiyuvannya na yadrah gigantskij rezonans U 1962 roci Teller buv udostoyenij premiyi Enriko Fermi za vnesok u himichnu ta yadernu fiziku za kerivnictvo doslidzhennyami v oblasti termoyadernogo sintezu i za zusillya shodo zmicnennya nacionalnoyi bezpeki U 1975 roci zalishiv posadu profesora Kalifornijskogo universitetu U 1982 roci vistupiv iniciatorom proyektu strategichnoyi oboronnoyi iniciativi SOI Pomer 10 veresnya 2003 roku v Stenfordi Kaliforniya Na jogo chest nazvano asteroyid 5006 Teller Naukovi praciOur Nuclear Future Facts Dangers and Opportunities 1958 Basic Concepts of Physics 1960 The Legacy of Hiroshima 1962 Energy from Heaven and Earth 1979 The Pursuit of Simplicity 1980 Better a Shield Than a Sword Perspectives on Defense and Technology 1987 Conversations on the Dark Secrets of Physics 1991 Memoirs A Twentieth Century Journey in Science and Politics 2001 Teller E Latter A R Nashe yadernoe budushee M 1958 ros Teller E i dr Fizika vysokih plotnostej energii M 1974 ros Div takozhMangettenskij proyektPrimitkiSetting up Project Y The Idea of Super Bomb vid 1 publ Cambridge u a Cambridge Univ Press 1993 ISBN 0 521 44132 3 Arhiv originalu google book za 16 lyutogo 2013 Procitovano 27 grudnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a first z propushenim last dovidka Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 unspecified title doi 10 1063 1 3034179 NNDB 2002 d Track Q1373513 Augusta Mici Teller Mathematician Los Alamos NM Atomic Heritage Foundation d Track Q4817286 Peoples Archive Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 13 listopada 2015 Teller ta Shoolery 2001 s 77 80 Teller ta Shoolery 2001 s 118 120 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Edvard TellerVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Edward TellerWilliam J Broad Teller s war the top secret story behind the Star Wars deception Simon amp Schuster 1992 Gregg Herken Brotherhood of the bomb the tangled lives and loyalties of Robert Oppenheimer Ernest Lawrence Henry Holt 2002 Peter Goodchild Edward Teller the real Dr Strangelove Harvard University Press 2005 Stanley A Blumberg and Louis G Panos Edward Teller giant of the golden age of physics a biography Scribner s 1990 Istvan Hargittai Judging Edward Teller a closer look at one of the most influential scientists of the twentieth century Prometheus 2010