Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Під час Другої світової війни Швеція дотримувалася своєї політики державного нейтралітету Положення Швеції в Європі 1942

Швеція у Другій світовій війні

Швеція у Другій світовій війні

Під час Другої світової війни Швеція дотримувалася своєї політики державного нейтралітету.

image
Положення Швеції в Європі, 1942 р.
   Швеція
   Території під німецькою окупацією
   Німецькі союзники, в тому числі військові, та маріонеткові держави
   Утримувані союзниками території
   Інші нейтральні території

Історія

Довготривала політика нейтралітету Швеції протягом 30-х років неодноразово піддавалася випробуванню. Виклики їй кидала докорінно оновлена, націоналістична Німеччина. З 1919 по 1935 рік Швеція була активним прихильником Ліги Націй і більшість своєї політичної енергії на міжнародній арені спрямовувала на її збереження.

Шведська політика неприєднання у цей період була основана на припущенні, що в Балтії існували дві сильні супротивні держави — Німеччина і Радянський Союз; Оскільки ці дві потуги повинні були захищатися одна від одної, була надія, що вони не зможуть розгорнути значні сили проти Швеції чи інших позаблокових держав. Це було очікування, яке робило оборону маленької країни здійсненною. Та пакт Молотова — Ріббентропа, підписаний наприкінці серпня 1939 р. між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, похитнув цей баланс.

Коли 1 вересня 1939 року почалася війна, доля Швеції була незрозумілою. Але поєднуючи своє геополітичне положення на Скандинавському півострові, успішне маневрування в галузі реальної політики під час непередбачуваного ходу подій та цілеспрямоване нарощування військової моці після 1942 року, Швеція зуміла зберегти офіційну нейтральність упродовж усієї війни.

На момент початку бойових дій Швеція вже понад століття трималася нейтральної позиції у міжнародних відносинах, починаючи з кінця наполеонівських воєн у 1815 року. Станом на вересень 1939 р., політику нейтралітету проводили двадцять країн, але, крім Швеції, тільки вісім інших європейських країн виявилися спроможними офіційно витримати цю позицію протягом усієї війни: Ірландія, Португалія, Іспанія,Андорра, Ватикан, Ліхтенштейн, Сан-Марино і Швейцарія.

Між тим, уряд Швеції іноді припускався поступок як на користь Німеччини, так і західних союзників, тим самим порушуючи свій нейтралітет. Під час німецького вторгнення в Радянський Союз Швеція дозволила Вермахту скористатися (шведськими залізницями) для перевезення (червень—липень 1941) німецької 163-ї піхотної дивізії вкупі з гаубицями, танками і зенітною зброєю та потрібними для них боєприпасами з Норвегії у Фінляндію. Німецьким воякам, які їздили у відпустку з Норвегії в Німеччину, було дозволено проїзд через Швецію — так званий «пермітентрафік» (permittenttrafik). Німеччині протягом усієї війни продавалася залізна руда. А з країнами антигітлерівської коаліції Швеція ділилася даними військової розвідки та допомагала готувати солдатів із числа біженців з Данії та Норвегії з метою залучення до майбутнього визволення їхніх рідних країн. Вона також дозволила західним союзникам використовувати шведські авіабази в 1944 і 1945 роках.

Швеція також стала притулком для втікачів-антифашистів і єврейських біженців з усього регіону. У 1943 році, після того, як було наказано депортувати все єврейське населення Данії в концентраційні табори, майже всіх 8 000 євреїв Данії було переправлено у Швецію. Країна стала також прихистком для норвезьких євреїв, які втекли з окупованої нацистами Норвегії.

Стан збройних сил

Див. також: Список бронетехніки Швеції Другої світової війни

У міжвоєнну добу у Швеції було мало танків. Якийсь час увесь її бронетанковий корпус складався з десятьох танків . Це був дослідний зразок на основі німецького танка часів Першої світової війни, який таємно придбала Швеція у вигляді монтажних комплектів для трактора. 1936 року «оборонною постановою» (швед. försvarsbeslut; шведське урядове рішення, що ухвалюється приблизно кожні п'ять років стосовно організації та розвитку війська) було вирішено сформувати два танкові батальйони. Щоб забезпечити можливість вишколу на батальйонному рівні, було придбано і танки, оснащені кулеметами. Станом на 1939 рік, Швеція мала 48 чехословацьких танків із кулеметним озброєнням і близько 20 танків (Stridsvagn L-60), оснащених головною гарматою калібром 20 мм.

Шведська армія ще з 1890-х років включала чотири дивізії та два традиційно окремі полки північного Норрланду і Готланду. Такий устрій застарів, і в 1942 році було прийнято нову організацію війська.

Військові приготування

1936 року, коли міжнародна ситуація погіршилася, уряд Швеції почав підвищувати свою військову готовність. Військові витрати Швеції зросли з 37 млн доларів США в 1936 році до 50 млн доларів у 1937 році і до 58,6 млн доларів у 1938 році, а потім збільшилися уп'ятеро до 322,3 млн доларів у 1939 році. Під час самої війни військові витрати досягли свого піку у 527,6 млн доларів у 1942 році.

Шведський уряд не лише купував матеріали для зміцнення обороноздатності, але й почав призов військовозобов’язаних. 6 травня 1938 року уряд скликав усіх, кому 15 років, на короткострокову підготовку. Крім того, шведський кабінет міністрів розпорядився залишити чверть призваних у 1938 році для подальшого вишколу.

1940 року було створено шведські сили самооборони (швед. Hemvärnet). Його підрозділами були невеликі групи колишніх вояків, оснащених гвинтівками, кулеметами, боєприпасами, ліками та одностроями. Вони могли на вибір придбати додаткове оснащення, таке як військові лижі, светри та чоботи-заброди. Ще з 1924 року існувала Шведська жіноча добровільна служба оборони (швед. Lottorna).

Під час Другої світової війни, на тлі британської блокади Північного моря, шведській промисловості довелося наростити випуск власних товарів домашнього вжитку, при цьому задовольняючи значно підвищений попит на озброєння. До війни щорічне виробництво озброєнь, як правило, вимірювалося десятками мільйонів шведських крон, але під час війни випуск перевищив 1 млрд крон (240 млн доларів США).

Див. також

Примітки

  1. Wangel 1982, p. 15.
  2. Andrén, Nils Bertel Einar (1996). Maktbalans och alliansfrihet (шведською) . Norstedts Juridik. ISBN .
  3. Деякі іспанські військовики воювали проти СРСР, але як добровольці Блакитної дивізії
  4. Оголосило війну Німеччині 21 вересня 1944
  5. Linder, Jan (2002). Andra Världskriget och Sverige (шведською) . Stockholm: Svenskt militärhistoriskt bibliotek. ISBN .

Джерела

Англійською мовою

  • Carlgren, W. M. Swedish foreign policy during the Second World War (London: E. Benn, 1977)
  • Fritz, Martin. The Adaptable Nation: essays in Swedish economy during the Second World War (Göteborg: Ekonomisk-historiska inst., Univ.: 1982)
  • Gilmour, John. Sweden, the Swastika, and Stalin: The Swedish Experience in the Second World War (2011) online [ 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
  • Levine Paul A. «Swedish neutrality during the Second World War: tactical success or moral compromise?» in Wylie, Neville, European neutrals and non-belligerents during the Second World War (Cambridge University Press, 2002)
  • Levine, Paul A. From indifference to activism: Swedish diplomacy and the Holocaust, 1938—1944 (Uppsala: Univ.: 1996)
  • Ludlow, Peter. «Britain and Northern Europe 1940—1945», Scandinavian Journal of History (1979) 4: 123-62
  • Ross, John (1989). Neutrality and International Sanctions. New York: Praeger. ISBN .
  • Scott, Carl-Gustaf (2002). The Swedish Midsummer Crisis of 1941: The Crisis that Never Was. Journal of Contemporary History. 37 (3). OCLC 196909719.
  • Wahlbäck, Krister. «Sweden: Secrecy and Neutrality», Journal of Contemporary History (1967) 2#1
  • Ziemke, Earl F. (1960). Command Decisions. United States. Dept. of the Army. Office of Military History. OCLC 1518217. Архів оригіналу за 30 грудня 2007. Процитовано 9 березня 2018. {{}}: Проігноровано |contribution= ()

Шведською мовою

  • Adolfsson, Mats (2007). Bondeuppror och gatustrider: 1719–1932 (Swedish) . Natur och kultur ; Svenskt militärhistoriskt bibliotek. ISBN .
  • Andrén, Nils Bertel Einar (1996). Maktbalans och alliansfrihet (Swedish) . Norstedts Juridik. ISBN .
  • Linder, Jan (2002). Andra Världskriget och Sverige (Swedish) . Stockholm: Svenskt militärhistoriskt bibliotek. ISBN .
  • Wangel, Carl-Axel (1982). Sveriges militära beredskap 1939–1945 (Swedish) . Stockholm: Militärhistoriska Förlaget. ISBN .

Посилання

  • image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Швеція у Другій світовій війні

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Shveciya dotrimuvalasya svoyeyi politiki derzhavnogo nejtralitetu Polozhennya Shveciyi v Yevropi 1942 r Shveciya Nacistska Nimechchina Teritoriyi pid nimeckoyu okupaciyeyu Nimecki soyuzniki v tomu chisli vijskovi ta marionetkovi derzhavi Utrimuvani soyuznikami teritoriyi Inshi nejtralni teritoriyiIstoriyaDovgotrivala politika nejtralitetu Shveciyi protyagom 30 h rokiv neodnorazovo piddavalasya viprobuvannyu Vikliki yij kidala dokorinno onovlena nacionalistichna Nimechchina Z 1919 po 1935 rik Shveciya bula aktivnim prihilnikom Ligi Nacij i bilshist svoyeyi politichnoyi energiyi na mizhnarodnij areni spryamovuvala na yiyi zberezhennya Shvedska politika nepriyednannya u cej period bula osnovana na pripushenni sho v Baltiyi isnuvali dvi silni suprotivni derzhavi Nimechchina i Radyanskij Soyuz Oskilki ci dvi potugi povinni buli zahishatisya odna vid odnoyi bula nadiya sho voni ne zmozhut rozgornuti znachni sili proti Shveciyi chi inshih pozablokovih derzhav Ce bulo ochikuvannya yake robilo oboronu malenkoyi krayini zdijsnennoyu Ta pakt Molotova Ribbentropa pidpisanij naprikinci serpnya 1939 r mizh nacistskoyu Nimechchinoyu ta Radyanskim Soyuzom pohitnuv cej balans Koli 1 veresnya 1939 roku pochalasya vijna dolya Shveciyi bula nezrozumiloyu Ale poyednuyuchi svoye geopolitichne polozhennya na Skandinavskomu pivostrovi uspishne manevruvannya v galuzi realnoyi politiki pid chas neperedbachuvanogo hodu podij ta cilespryamovane naroshuvannya vijskovoyi moci pislya 1942 roku Shveciya zumila zberegti oficijnu nejtralnist uprodovzh usiyeyi vijni Na moment pochatku bojovih dij Shveciya vzhe ponad stolittya trimalasya nejtralnoyi poziciyi u mizhnarodnih vidnosinah pochinayuchi z kincya napoleonivskih voyen u 1815 roku Stanom na veresen 1939 r politiku nejtralitetu provodili dvadcyat krayin ale krim Shveciyi tilki visim inshih yevropejskih krayin viyavilisya spromozhnimi oficijno vitrimati cyu poziciyu protyagom usiyeyi vijni Irlandiya Portugaliya Ispaniya Andorra Vatikan Lihtenshtejn San Marino i Shvejcariya Mizh tim uryad Shveciyi inodi pripuskavsya postupok yak na korist Nimechchini tak i zahidnih soyuznikiv tim samim porushuyuchi svij nejtralitet Pid chas nimeckogo vtorgnennya v Radyanskij Soyuz Shveciya dozvolila Vermahtu skoristatisya shvedskimi zaliznicyami dlya perevezennya cherven lipen 1941 nimeckoyi 163 yi pihotnoyi diviziyi vkupi z gaubicyami tankami i zenitnoyu zbroyeyu ta potribnimi dlya nih boyepripasami z Norvegiyi u Finlyandiyu Nimeckim voyakam yaki yizdili u vidpustku z Norvegiyi v Nimechchinu bulo dozvoleno proyizd cherez Shveciyu tak zvanij permitentrafik permittenttrafik Nimechchini protyagom usiyeyi vijni prodavalasya zalizna ruda A z krayinami antigitlerivskoyi koaliciyi Shveciya dililasya danimi vijskovoyi rozvidki ta dopomagala gotuvati soldativ iz chisla bizhenciv z Daniyi ta Norvegiyi z metoyu zaluchennya do majbutnogo vizvolennya yihnih ridnih krayin Vona takozh dozvolila zahidnim soyuznikam vikoristovuvati shvedski aviabazi v 1944 i 1945 rokah Shveciya takozh stala pritulkom dlya vtikachiv antifashistiv i yevrejskih bizhenciv z usogo regionu U 1943 roci pislya togo yak bulo nakazano deportuvati vse yevrejske naselennya Daniyi v koncentracijni tabori majzhe vsih 8 000 yevreyiv Daniyi bulo perepravleno u Shveciyu Krayina stala takozh prihistkom dlya norvezkih yevreyiv yaki vtekli z okupovanoyi nacistami Norvegiyi Stan zbrojnih silDiv takozh Spisok bronetehniki Shveciyi Drugoyi svitovoyi vijni U mizhvoyennu dobu u Shveciyi bulo malo tankiv Yakijs chas uves yiyi bronetankovij korpus skladavsya z desyatoh tankiv Ce buv doslidnij zrazok na osnovi nimeckogo tanka chasiv Pershoyi svitovoyi vijni yakij tayemno pridbala Shveciya u viglyadi montazhnih komplektiv dlya traktora 1936 roku oboronnoyu postanovoyu shved forsvarsbeslut shvedske uryadove rishennya sho uhvalyuyetsya priblizno kozhni p yat rokiv stosovno organizaciyi ta rozvitku vijska bulo virisheno sformuvati dva tankovi bataljoni Shob zabezpechiti mozhlivist vishkolu na bataljonnomu rivni bulo pridbano i tanki osnasheni kulemetami Stanom na 1939 rik Shveciya mala 48 chehoslovackih tankiv iz kulemetnim ozbroyennyam i blizko 20 tankiv Stridsvagn L 60 osnashenih golovnoyu garmatoyu kalibrom 20 mm Shvedska armiya she z 1890 h rokiv vklyuchala chotiri diviziyi ta dva tradicijno okremi polki pivnichnogo Norrlandu i Gotlandu Takij ustrij zastariv i v 1942 roci bulo prijnyato novu organizaciyu vijska Vijskovi prigotuvannya1936 roku koli mizhnarodna situaciya pogirshilasya uryad Shveciyi pochav pidvishuvati svoyu vijskovu gotovnist Vijskovi vitrati Shveciyi zrosli z 37 mln dolariv SShA v 1936 roci do 50 mln dolariv u 1937 roci i do 58 6 mln dolariv u 1938 roci a potim zbilshilisya up yatero do 322 3 mln dolariv u 1939 roci Pid chas samoyi vijni vijskovi vitrati dosyagli svogo piku u 527 6 mln dolariv u 1942 roci Shvedskij uryad ne lishe kupuvav materiali dlya zmicnennya oboronozdatnosti ale j pochav prizov vijskovozobov yazanih 6 travnya 1938 roku uryad sklikav usih komu 15 rokiv na korotkostrokovu pidgotovku Krim togo shvedskij kabinet ministriv rozporyadivsya zalishiti chvert prizvanih u 1938 roci dlya podalshogo vishkolu 1940 roku bulo stvoreno shvedski sili samooboroni shved Hemvarnet Jogo pidrozdilami buli neveliki grupi kolishnih voyakiv osnashenih gvintivkami kulemetami boyepripasami likami ta odnostroyami Voni mogli na vibir pridbati dodatkove osnashennya take yak vijskovi lizhi svetri ta choboti zabrodi She z 1924 roku isnuvala Shvedska zhinocha dobrovilna sluzhba oboroni shved Lottorna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na tli britanskoyi blokadi Pivnichnogo morya shvedskij promislovosti dovelosya narostiti vipusk vlasnih tovariv domashnogo vzhitku pri comu zadovolnyayuchi znachno pidvishenij popit na ozbroyennya Do vijni shorichne virobnictvo ozbroyen yak pravilo vimiryuvalosya desyatkami miljoniv shvedskih kron ale pid chas vijni vipusk perevishiv 1 mlrd kron 240 mln dolariv SShA Div takozhVijskova istoriya ShveciyiPrimitkiWangel 1982 p 15 Andren Nils Bertel Einar 1996 Maktbalans och alliansfrihet shvedskoyu Norstedts Juridik ISBN 978 91 39 00037 2 Deyaki ispanski vijskoviki voyuvali proti SRSR ale yak dobrovolci Blakitnoyi diviziyi Ogolosilo vijnu Nimechchini 21 veresnya 1944 Linder Jan 2002 Andra Varldskriget och Sverige shvedskoyu Stockholm Svenskt militarhistoriskt bibliotek ISBN 91 974056 3 9 DzherelaAnglijskoyu movoyu Carlgren W M Swedish foreign policy during the Second World War London E Benn 1977 Fritz Martin The Adaptable Nation essays in Swedish economy during the Second World War Goteborg Ekonomisk historiska inst Univ 1982 Gilmour John Sweden the Swastika and Stalin The Swedish Experience in the Second World War 2011 online 16 sichnya 2018 u Wayback Machine Levine Paul A Swedish neutrality during the Second World War tactical success or moral compromise in Wylie Neville European neutrals and non belligerents during the Second World War Cambridge University Press 2002 Levine Paul A From indifference to activism Swedish diplomacy and the Holocaust 1938 1944 Uppsala Univ 1996 Ludlow Peter Britain and Northern Europe 1940 1945 Scandinavian Journal of History 1979 4 123 62 Ross John 1989 Neutrality and International Sanctions New York Praeger ISBN 978 0 275 93349 4 Scott Carl Gustaf 2002 The Swedish Midsummer Crisis of 1941 The Crisis that Never Was Journal of Contemporary History 37 3 OCLC 196909719 Wahlback Krister Sweden Secrecy and Neutrality Journal of Contemporary History 1967 2 1 Ziemke Earl F 1960 Command Decisions United States Dept of the Army Office of Military History OCLC 1518217 Arhiv originalu za 30 grudnya 2007 Procitovano 9 bereznya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano contribution dovidka Shvedskoyu movoyu Adolfsson Mats 2007 Bondeuppror och gatustrider 1719 1932 Swedish Natur och kultur Svenskt militarhistoriskt bibliotek ISBN 978 91 27 02633 9 Andren Nils Bertel Einar 1996 Maktbalans och alliansfrihet Swedish Norstedts Juridik ISBN 978 91 39 00037 2 Linder Jan 2002 Andra Varldskriget och Sverige Swedish Stockholm Svenskt militarhistoriskt bibliotek ISBN 91 974056 3 9 Wangel Carl Axel 1982 Sveriges militara beredskap 1939 1945 Swedish Stockholm Militarhistoriska Forlaget ISBN 978 91 85266 20 3 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shveciya u Drugij svitovij vijni

Дата публікації:
Топ