Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, НСДАП (нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei, NSDAP) — починаючи з 1933 і до 1945, єдина керівна партія Німеччини. Як політична партія, виникла в Німеччині 1920 року з Німецької робітничої партії (DAP).
Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини нім. Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei | |
---|---|
Країна | Веймарська республіка і Третій Райх |
Голова партії | Карл Гаррер (1919), Антон Дрекслер (1919—1921) Адольф Гітлер (1921—1945) Мартін Борман (1945) |
Засновник | Антон Дрекслер |
Дата заснування | 5 січня 1919 |
Дата розпуску | 1945 |
Штаб-квартира | Мюнхен, Коричневий будинок, |
Ідеологія | націонал-соціалізм, антикомунізм, антисемітизм, антикапіталізм, пангерманізм, мілітаризм, вождизм, реваншизм |
Молодіжна організація | Гітлер'югенд |
Союзники та блоки | Національна фашистська партія |
Кількість членів | 64, 3000, 6000, 55 787, 27 117, 49 523, 72 590, 108 717, 176 426, 389 000, 806 294, 1 000 000, 1 200 000, 2 635 919, 2 554 205, 2 616 675, 2 668 939, 5 629 939, 6 283 966, 6 606 136, 7 700 305, 8 105 437, 8 389 929, 8 466 512, 8 791 126 і 8 787 968 |
Друкований орган | «Völkischer Beobachter» |
Лідера партії, Адольфа Гітлера, було призначено канцлером Німеччини, від президента Гіндебурга 1933 року. Після примусу Гіндебурга здати владу, партія швидко побудувала диктаторський режим, також відомий як Третій Рейх, під час якого партія отримала майже необмежену владу.
Відповідно до ідеології, що наголошувала на расовій чистоті німців, режим розпочав компанію утисків та геноциду, який призвів до загибелі приблизно 12 мільйонів людей, серед яких 6 мільйонів були євреї. В Німеччині та на захоплених територіях проводилась нацистська расова політика. Гітлерівська концепція життєвого простору та її дотримання призвели до початку Другої світової війни, що забрала життя понад 60 мільйонів людей.
Нацистська партія не відновлювала своє існування після розпуску 1945 року. Вона залишається під забороною в Німеччині.
Витоки
У січні 1919 слюсар залізничного депо Мюнхена Антон Дрекслер заснував «Німецьку робітничу партію» (нім. Deutsche Arbeiterpartei, DAP). Партії передував «Комітет вільних робочих за гідний світ» (нім. Freien Arbeiterausschuss für einen guten Frieden), створений Дрекслером раніше. Першими членами партії були в основному колеги Дрекслера — робітники депо. Партія була утворена під впливом наставника Дрекслера, доктора Пауля Тафеля — директора компанії MAN і, одночасно, лідера Пангерманського союзу. Основною ідеєю Тафеля було створення націоналістичної партії, що спиралася на робітників, на відміну від подібних партій середнього класу. На час утворення партія складалася приблизно з сорока членів.
Наприкінці вересня 1919 до лав DAP вступив Адольф Гітлер.
24 лютого 1920 року на зборах в пивній «Хофбройхаус» Гітлер оголосив програму «25 пунктів» і тоді ж було прийнято рішення про зміну назви партії — до нього було додано «Націонал-соціалістична». Назва була запозичена у іншої партії того часу — австрійської націонал-соціалістичної партії. Спочатку Гітлер хотів назвати партію — «Партія соціалістів-революціонерів», але Рудольф Юнг переконав його взяти назву «NSDAP». У політичній публіцистиці партію стали називати Наці, за аналогією з соціалістами — Соці.
З 1 квітня «25 пунктів» стали офіційною програмою НСДАП, в 1926 році її положення оголошені «непорушними».
27 січня 1923 року в Мюнхені пройшов перший з'їзд НСДАП. Всього відбулося десять з'їздів партії, останній з них — в 1938 році.
Ідеологія
Ідеологією НСДАП був націонал-соціалізм — тоталітарна ідеологія, що поєднує в собі різні елементи соціалізму, націоналізму, пангерманізму, расизму, фашизму, антисемітизму і антикомунізму. На противагу як капіталізму, так і комунізму він був спрямований на подолання соціальних відмінностей, з усіма частинами однорідного суспільства, та дотримання традиціоналізму як антитези намаганню штучними інструментами створювати видимість національної єдності у різнонаціональних країнах.
Організаційна будова НСДАП
Націонал-соціалістична робоча партія будувалася за територіальним принципом і мала яскраво виражену ієрархічну структуру. На вершині піраміди партійної влади стояв голова партії, який володів абсолютною владою і необмеженими повноваженнями. Пост голови партії займали:
- Карл Гаррер, з 5 січня 1919 року по 24 лютого 1920 року;
- Антон Дрекслер, з 24 лютого 1920 року по 29 липня 1921 року, потім — почесний голова;
- Адольф Гітлер, з 29 липня 1921 року по 30 квітня 1945 року;
- Мартін Борман (як міністр у справах партії), з 30 квітня 1945 року по 2 травня 1945 року.
Безпосереднє керівництво партаппаратом здійснював заступник фюрера по партії. З 21 квітня 1933 року до 10 травня 1941 року ним був Рудольф Гесс (з 22 вересня 1933 року — просто «заступник фюрера»). При ньому для керівництва поточною партійної життям у червні-липні 1933 року був створений Штаб заступника фюрера, який очолював Мартін Борман. 12—13 травня 1941 року, після того, як 10 травня 1941 року Рудольф Гесс полетів до Великої Британії, Штаб заступника фюрера було перетворено на Партійну канцелярію. Нового заступника призначено не було, але фактично ним став Мартін Борман. 12 квітня 1942 року, за особливим наказом Гітлера, Борман став «секретарем фюрера».
Для забезпечення діяльності Гітлера як лідера партії в 1934 році під керівництвом рейхсляйтера Філіпа Боулера була створена особиста Канцелярія керівника партії (Kanzlei des Führers der NSDAP).
Поточне керівництво партійною роботою за різними напрямками здійснював т. зв. «Рейхсляйтунг» — Імперське керівництво Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії (Reichsleitung der NSDAP), що складалося з головних управлінь НСДАП і партійних служб. На чолі такого управління, як правило, стояв рейхсляйтер НСДАП (нім. Reichsleiter — імперський керівник). У своїй галузі рейхсляйтери мали владу не меншу, ніж міністри. Багато рейхсляйтерів одночасно були ще й рейхсміністрами.
До складу НСДАП до 1944 року входили 9 приєднаних спілок (Angeschlossene Verbände), 7 підрозділів партії (Gliederungen Partei der) і 4 організації.
Приєднані союзи
Це були самостійні організації, що мали права юридичних осіб і власне майно:
- Націонал-соціалістичний союз юристів (NS-Juristenbund);
- Імперський союз німецьких службовців (Reichsbund der Deutschen Beamten);
- Націонал-соціалістичний союз вчителів (NS-Lehrerbund);
- Націонал-соціалістичний союз допомоги жертвам війни (NS-Kriegsopferversorgung);
- Націонал-соціалістичний союз лікарів (NSD-Ärztebund);
- Націонал-соціалістичний союз німецьких техніків (NS-Bund Deutscher Technik);
- Націонал-соціалістичний суспільний добробут (NS-Volkswohlfahrt);
- Німецький трудовий фронт (die Deutsche Arbeitsfront (DAF));
- Імперський союз протиповітряної оборони (Reichsluftschutzbund);
Підрозділи партії
- Гітлерюгенд (Hitlerjugend (HJ));
- Союз німецьких дівчат (Bund Deutscher Mädel (BDM));
- Націонал-соціалістичний союз німецьких доцентів (NS-Deutscher Dozentenbund (NSDD)) Націонал-соціалістичний союз студентів Німеччини (NS-Deutscher Studentenbund (NSDStB));
- Націонал-соціалістична жіноча організація (NS-Frauenschaft (NSF));
- Націонал-соціалістичний механізований корпус (Nationalsozialistisches Kraftfahrerkorps (NSKK));
- Охоронні загони СС (Schutzstaffel (SS));
- Штурмові загони (Sturmabteilung (SA))
Організації
- Націонал-соціалістичне суспільство культури (NS-Kulturgemeinde);
- Імперський союз багатодітних сімей Німеччини по захисту сім'ї (Reichsbund der Kinderreichen Deutschlands zum Schütze der Familie);
- Товариство німецьких громад (Deutscher Gemeindetag);
- «Праця німецьких жінок» (Das Deutsche Frauenwerk).
Вплив на позапартійні громадські організації
Багато громадських організацій, які були створені до появи НСДАП і не мали до неї стосунку, були в ході гляйхшальтунга перейменовані, перебували під партійним впливом, підпорядковувалися відповідному рейхсляйтеру або відповідній організації партії.
Вся територія Німеччини спочатку була розділена на 33 партійні області — гау (нім. Gaue), які збігалися з виборчими округами до рейхстагу. Згодом кількість гау було збільшено, і в 1941 році налічувалося 43 гау, а також Закордонна організація НСДАП (NSDAP-Auslandsorganisation; AO), прирівняна щодо прав і обов'язків до гау.
У свою чергу гау ділилися на округи (Kreise), далі місцеві відділення (нім. Ortsgruppen — дослівно «місцева група»), осередки (Zellen) і так звані блоки (Blocks). Блок об'єднував від 40 до 60 домогосподарств. Відповідно до принципу вождизму на чолі кожної організаційної одиниці стояв керівник — гауляйтер, крайсляйтер і т. д. (Gauleiter, Kreisleiter).
Для ведення роботи на місцях створювалися відповідні партійні апарати. Партійні чиновники мали власну форму, звання і знаки розрізнення.
Останні місяці партії
У квітні 1945 Третій Рейх доживав свої останні місяці. Адольф Гітлер, перед своїм самогубством, 30 квітня призначив свого секретаря Мартіна Бормана Міністром у справах партії, хоча раніше такої посади в уряді Німеччини не існувало. Ця посада фактично замінила посаду Голови партії і дозволяла Борману зосередити контроль над партією в своїх руках. Проте цілковита поразка Третього Рейху у війні у той момент уже була очевидною і подальша доля партії вирішена. 2 травня Мартін Борман зник безвісти, і посада Міністра у справах партії припинила своє існування. Фактично НСДАП існувала до арешту Фленсбурзького уряду 23 травня 1945 року.
НСДАП після поразки Німеччини у Другій світовій війні
Після поразки Німеччини у війні і її беззастережної капітуляції в 1945 році, НСДАП була заборонена і розпущена, її майно конфісковано, керівники — засуджені, деякі — страчені. Однак, деяким членам НСДАП вдалося втекти через Італію до Південної Америки.
За рішенням керівників провідних країн антинацистської коаліції в Німеччині була проведена денацифікація, під час якої більшість активних членів НСДАП зазнали особливої перевірки. Багатьох із них було звільнено з керівних постів або із соціально значущих організацій, таких, як, наприклад, навчальні заклади.
У 1964 року у ФРН була створена Націонал-демократична партія Німеччини (НДПН) (нім. Nationaldemokratische Partei Deutschlands, NPD), яка позиціонувала себе як політичний наступник НСДАП. Це була перша неонацистська партія, чиї кандидати були близькі до того, щоб потрапити до парламенту, набравши 4,3 % на виборах 1969 року (до того існували й інші неонацистські партії, зокрема, Соціалістична імперська партія О. Е. Ремера, однак їм не вдалося здобути помітного результату на федеральному рівні).
Звання у НСДАП
Відзнаки НСДАП
Відзнаки представлені у порядку спадання престижності[]:
Див. також
Джерела
- Прихід нацистів до влади /Енциклопедія голокосту/
- Dombrowski, Hanns (1940), Orders, Ehrenzeichen und Titel.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini NSDAP nim Nationalsozialistische Deutsche Arbeiterpartei NSDAP pochinayuchi z 1933 i do 1945 yedina kerivna partiya Nimechchini Yak politichna partiya vinikla v Nimechchini 1920 roku z Nimeckoyi robitnichoyi partiyi DAP Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini nim Nationalsozialistische Deutsche ArbeiterparteiKrayina Vejmarska respublika i Tretij RajhGolova partiyi Karl Garrer 1919 Anton Dreksler 1919 1921 Adolf Gitler 1921 1945 Martin Borman 1945 Zasnovnik Anton DrekslerData zasnuvannya 5 sichnya 1919Data rozpusku 1945Shtab kvartira Myunhen Korichnevij budinok Ideologiya nacional socializm antikomunizm antisemitizm antikapitalizm pangermanizm militarizm vozhdizm revanshizmMolodizhna organizaciya Gitler yugendSoyuzniki ta bloki Nacionalna fashistska partiyaKilkist chleniv 64 3000 6000 55 787 27 117 49 523 72 590 108 717 176 426 389 000 806 294 1 000 000 1 200 000 2 635 919 2 554 205 2 616 675 2 668 939 5 629 939 6 283 966 6 606 136 7 700 305 8 105 437 8 389 929 8 466 512 8 791 126 i 8 787 968Drukovanij organ Volkischer Beobachter Nacional socializm Osnovni ponyattya Diktatura Vozhdizm Pravicya Shovinizm Nacistska rasova politika Militarizm Antidemokratizm Ideologiya Narodnij ruh 25 punktiv Moya borotba Nedolyudina Nyurnberzki rasovi zakoni Rasova teoriya Gyuntera rasova politika Mif dvadcyatogo stolittya Istoriya Tovaristvo Tulye Nimecka robitnicha partiya Tretij Rejh Nich dovgih nozhiv Krishtaleva nich Druga svitova vijna Ostatochne virishennya cheskogo pitannya Ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya Katastrofa yevropejskogo yevrejstva Golokost Plan Ost Nyurnberzkij proces Personaliyi Adolf Gitler Vidkun Kvisling Vojteh Tuka Genrih Gimmler German Gering Rudolf Gess Organizaciyi NSDAP SA SS Gitler yugend Gestapo Vervolf Soyuz nimeckih divchat Yungfolk Soyuz divchatok Zimova dopomoga Nimeckij robitnichij front Sila cherez radist Vira ta krasa Nacional socialistichni mehkorpus aviakorpus narodna blagodijnist zhinocha organizaciya soyuz studentiv soyuz likariv soyuz vchiteliv soyuz yuristiv soyuz dopomogi zhertvam vijni Nacistski partiyi ta ruhi Ugorshina Belgiya Niderlandi Norvegiya Latviya Bilorus Sporidneni ponyattya Fashizm Antikomunizm Neonacizm Integralnij nacionalizm Nacistskij okultizm Portal Nacistska Nimechchina NSDAP Gaue 1926 1928 1933 amp 1937 Lidera partiyi Adolfa Gitlera bulo priznacheno kanclerom Nimechchini vid prezidenta Gindeburga 1933 roku Pislya primusu Gindeburga zdati vladu partiya shvidko pobuduvala diktatorskij rezhim takozh vidomij yak Tretij Rejh pid chas yakogo partiya otrimala majzhe neobmezhenu vladu Znachok chlena NSDAP Vidpovidno do ideologiyi sho nagoloshuvala na rasovij chistoti nimciv rezhim rozpochav kompaniyu utiskiv ta genocidu yakij prizviv do zagibeli priblizno 12 miljoniv lyudej sered yakih 6 miljoniv buli yevreyi V Nimechchini ta na zahoplenih teritoriyah provodilas nacistska rasova politika Gitlerivska koncepciya zhittyevogo prostoru ta yiyi dotrimannya prizveli do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni sho zabrala zhittya ponad 60 miljoniv lyudej Nacistska partiya ne vidnovlyuvala svoye isnuvannya pislya rozpusku 1945 roku Vona zalishayetsya pid zaboronoyu v Nimechchini VitokiU sichni 1919 slyusar zaliznichnogo depo Myunhena Anton Dreksler zasnuvav Nimecku robitnichu partiyu nim Deutsche Arbeiterpartei DAP Partiyi pereduvav Komitet vilnih robochih za gidnij svit nim Freien Arbeiterausschuss fur einen guten Frieden stvorenij Drekslerom ranishe Pershimi chlenami partiyi buli v osnovnomu kolegi Drekslera robitniki depo Partiya bula utvorena pid vplivom nastavnika Drekslera doktora Paulya Tafelya direktora kompaniyi MAN i odnochasno lidera Pangermanskogo soyuzu Osnovnoyu ideyeyu Tafelya bulo stvorennya nacionalistichnoyi partiyi sho spiralasya na robitnikiv na vidminu vid podibnih partij serednogo klasu Na chas utvorennya partiya skladalasya priblizno z soroka chleniv Naprikinci veresnya 1919 do lav DAP vstupiv Adolf Gitler 24 lyutogo 1920 roku na zborah v pivnij Hofbrojhaus Gitler ogolosiv programu 25 punktiv i todi zh bulo prijnyato rishennya pro zminu nazvi partiyi do nogo bulo dodano Nacional socialistichna Nazva bula zapozichena u inshoyi partiyi togo chasu avstrijskoyi nacional socialistichnoyi partiyi Spochatku Gitler hotiv nazvati partiyu Partiya socialistiv revolyucioneriv ale Rudolf Yung perekonav jogo vzyati nazvu NSDAP U politichnij publicistici partiyu stali nazivati Naci za analogiyeyu z socialistami Soci Z 1 kvitnya 25 punktiv stali oficijnoyu programoyu NSDAP v 1926 roci yiyi polozhennya ogolosheni neporushnimi 27 sichnya 1923 roku v Myunheni projshov pershij z yizd NSDAP Vsogo vidbulosya desyat z yizdiv partiyi ostannij z nih v 1938 roci IdeologiyaIdeologiyeyu NSDAP buv nacional socializm totalitarna ideologiya sho poyednuye v sobi rizni elementi socializmu nacionalizmu pangermanizmu rasizmu fashizmu antisemitizmu i antikomunizmu Na protivagu yak kapitalizmu tak i komunizmu vin buv spryamovanij na podolannya socialnih vidminnostej z usima chastinami odnoridnogo suspilstva ta dotrimannya tradicionalizmu yak antitezi namagannyu shtuchnimi instrumentami stvoryuvati vidimist nacionalnoyi yednosti u riznonacionalnih krayinah Organizacijna budova NSDAPNacional socialistichna robocha partiya buduvalasya za teritorialnim principom i mala yaskravo virazhenu iyerarhichnu strukturu Na vershini piramidi partijnoyi vladi stoyav golova partiyi yakij volodiv absolyutnoyu vladoyu i neobmezhenimi povnovazhennyami Post golovi partiyi zajmali Karl Garrer z 5 sichnya 1919 roku po 24 lyutogo 1920 roku Anton Dreksler z 24 lyutogo 1920 roku po 29 lipnya 1921 roku potim pochesnij golova Adolf Gitler z 29 lipnya 1921 roku po 30 kvitnya 1945 roku Martin Borman yak ministr u spravah partiyi z 30 kvitnya 1945 roku po 2 travnya 1945 roku Bezposerednye kerivnictvo partapparatom zdijsnyuvav zastupnik fyurera po partiyi Z 21 kvitnya 1933 roku do 10 travnya 1941 roku nim buv Rudolf Gess z 22 veresnya 1933 roku prosto zastupnik fyurera Pri nomu dlya kerivnictva potochnoyu partijnoyi zhittyam u chervni lipni 1933 roku buv stvorenij Shtab zastupnika fyurera yakij ocholyuvav Martin Borman 12 13 travnya 1941 roku pislya togo yak 10 travnya 1941 roku Rudolf Gess poletiv do Velikoyi Britaniyi Shtab zastupnika fyurera bulo peretvoreno na Partijnu kancelyariyu Novogo zastupnika priznacheno ne bulo ale faktichno nim stav Martin Borman 12 kvitnya 1942 roku za osoblivim nakazom Gitlera Borman stav sekretarem fyurera Dlya zabezpechennya diyalnosti Gitlera yak lidera partiyi v 1934 roci pid kerivnictvom rejhslyajtera Filipa Boulera bula stvorena osobista Kancelyariya kerivnika partiyi Kanzlei des Fuhrers der NSDAP Potochne kerivnictvo partijnoyu robotoyu za riznimi napryamkami zdijsnyuvav t zv Rejhslyajtung Imperske kerivnictvo Nacional socialistichnoyi nimeckoyi robitnichoyi partiyi Reichsleitung der NSDAP sho skladalosya z golovnih upravlin NSDAP i partijnih sluzhb Na choli takogo upravlinnya yak pravilo stoyav rejhslyajter NSDAP nim Reichsleiter imperskij kerivnik U svoyij galuzi rejhslyajteri mali vladu ne menshu nizh ministri Bagato rejhslyajteriv odnochasno buli she j rejhsministrami Do skladu NSDAP do 1944 roku vhodili 9 priyednanih spilok Angeschlossene Verbande 7 pidrozdiliv partiyi Gliederungen Partei der i 4 organizaciyi Priyednani soyuzi Ce buli samostijni organizaciyi sho mali prava yuridichnih osib i vlasne majno Nacional socialistichnij soyuz yuristiv NS Juristenbund Imperskij soyuz nimeckih sluzhbovciv Reichsbund der Deutschen Beamten Nacional socialistichnij soyuz vchiteliv NS Lehrerbund Nacional socialistichnij soyuz dopomogi zhertvam vijni NS Kriegsopferversorgung Nacional socialistichnij soyuz likariv NSD Arztebund Nacional socialistichnij soyuz nimeckih tehnikiv NS Bund Deutscher Technik Nacional socialistichnij suspilnij dobrobut NS Volkswohlfahrt Nimeckij trudovij front die Deutsche Arbeitsfront DAF Imperskij soyuz protipovitryanoyi oboroni Reichsluftschutzbund Pidrozdili partiyi Gitleryugend Hitlerjugend HJ Soyuz nimeckih divchat Bund Deutscher Madel BDM Nacional socialistichnij soyuz nimeckih docentiv NS Deutscher Dozentenbund NSDD Nacional socialistichnij soyuz studentiv Nimechchini NS Deutscher Studentenbund NSDStB Nacional socialistichna zhinocha organizaciya NS Frauenschaft NSF Nacional socialistichnij mehanizovanij korpus Nationalsozialistisches Kraftfahrerkorps NSKK Ohoronni zagoni SS Schutzstaffel SS Shturmovi zagoni Sturmabteilung SA Organizaciyi Nacional socialistichne suspilstvo kulturi NS Kulturgemeinde Imperskij soyuz bagatoditnih simej Nimechchini po zahistu sim yi Reichsbund der Kinderreichen Deutschlands zum Schutze der Familie Tovaristvo nimeckih gromad Deutscher Gemeindetag Pracya nimeckih zhinok Das Deutsche Frauenwerk Vpliv na pozapartijni gromadski organizaciyi Bagato gromadskih organizacij yaki buli stvoreni do poyavi NSDAP i ne mali do neyi stosunku buli v hodi glyajhshaltunga perejmenovani perebuvali pid partijnim vplivom pidporyadkovuvalisya vidpovidnomu rejhslyajteru abo vidpovidnij organizaciyi partiyi Vsya teritoriya Nimechchini spochatku bula rozdilena na 33 partijni oblasti gau nim Gaue yaki zbigalisya z viborchimi okrugami do rejhstagu Zgodom kilkist gau bulo zbilsheno i v 1941 roci nalichuvalosya 43 gau a takozh Zakordonna organizaciya NSDAP NSDAP Auslandsorganisation AO pririvnyana shodo prav i obov yazkiv do gau U svoyu chergu gau dililisya na okrugi Kreise dali miscevi viddilennya nim Ortsgruppen doslivno misceva grupa oseredki Zellen i tak zvani bloki Blocks Blok ob yednuvav vid 40 do 60 domogospodarstv Vidpovidno do principu vozhdizmu na choli kozhnoyi organizacijnoyi odinici stoyav kerivnik gaulyajter krajslyajter i t d Gauleiter Kreisleiter Dlya vedennya roboti na miscyah stvoryuvalisya vidpovidni partijni aparati Partijni chinovniki mali vlasnu formu zvannya i znaki rozriznennya Ostanni misyaci partiyiU kvitni 1945 Tretij Rejh dozhivav svoyi ostanni misyaci Adolf Gitler pered svoyim samogubstvom 30 kvitnya priznachiv svogo sekretarya Martina Bormana Ministrom u spravah partiyi hocha ranishe takoyi posadi v uryadi Nimechchini ne isnuvalo Cya posada faktichno zaminila posadu Golovi partiyi i dozvolyala Bormanu zoserediti kontrol nad partiyeyu v svoyih rukah Prote cilkovita porazka Tretogo Rejhu u vijni u toj moment uzhe bula ochevidnoyu i podalsha dolya partiyi virishena 2 travnya Martin Borman znik bezvisti i posada Ministra u spravah partiyi pripinila svoye isnuvannya Faktichno NSDAP isnuvala do areshtu Flensburzkogo uryadu 23 travnya 1945 roku NSDAP pislya porazki Nimechchini u Drugij svitovij vijniPislya porazki Nimechchini u vijni i yiyi bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi v 1945 roci NSDAP bula zaboronena i rozpushena yiyi majno konfiskovano kerivniki zasudzheni deyaki stracheni Odnak deyakim chlenam NSDAP vdalosya vtekti cherez Italiyu do Pivdennoyi Ameriki Za rishennyam kerivnikiv providnih krayin antinacistskoyi koaliciyi v Nimechchini bula provedena denacifikaciya pid chas yakoyi bilshist aktivnih chleniv NSDAP zaznali osoblivoyi perevirki Bagatoh iz nih bulo zvilneno z kerivnih postiv abo iz socialno znachushih organizacij takih yak napriklad navchalni zakladi U 1964 roku u FRN bula stvorena Nacional demokratichna partiya Nimechchini NDPN nim Nationaldemokratische Partei Deutschlands NPD yaka pozicionuvala sebe yak politichnij nastupnik NSDAP Ce bula persha neonacistska partiya chiyi kandidati buli blizki do togo shob potrapiti do parlamentu nabravshi 4 3 na viborah 1969 roku do togo isnuvali j inshi neonacistski partiyi zokrema Socialistichna imperska partiya O E Remera odnak yim ne vdalosya zdobuti pomitnogo rezultatu na federalnomu rivni Zvannya u NSDAP 1 Anwarter nicht partei kandidat 2 Anwarter partei chlen partiyi 3 Helfer pomichnik 4 Oberhelfer starshij pomichnik 5 Arbeitsleiter kerivnik robit 6 Oberarbeitsleiter starshij kerivnik robit 7 Hauptarbeitsleiter golovnij kerivnik robit 8 Bereitschaftsleiter chergovij kerivnik 9 Oberbereitschaftsleiter starshij chergovij kerivnik 10 Hauptbereitschaftsleiter golovnij chergovij kerivnik 11 Einsatzleiter kerivnik grupi 12 Obereinsatzleiter starshij kerivnik grupi 13 Haupteinsatzleiter golovnij kerivnik grupi 14 Gemeinschaftsleiter kerivnik lanki 15 Obergemeinschaftsleiter starshij kerivnik lanki 16 Hauptgemeinschaftsleiter golovnij kerivnik lanki 17 Abschnittsleiter kerivnik dilnici 18 Oberabschnittsleiter starshij kerivnik dilnici 19 Hauptabschnittsleiter golovnij kerivnik dilnici 20 Bereichsleiter kerivnik viddilu pidrozdilu 21 Oberbereichsleiter starshij kerivnik viddilu 22 Hauptbereichsleiter golovnij kerivnik viddilu 23 Dienstleiter kerivnik sluzhbi 24 Oberdienstleiter starshij kerivnik sluzhbi 25 Hauptdienstleiter golovnij kerivnik sluzhbi 26 kerivnik komandi 27 starshij kerivnik komandi 28 golovnij kerivnik komandi 29 Gauleiter oblasnij kerivnik 30 Reichsleiter derzhavnij imperskij kerivnik Vidznaki NSDAPVidznaki predstavleni u poryadku spadannya prestizhnosti dzherelo Nimeckij Orden Pochesnij znak Koburg Pochesnij partijnij znak Nyurnberg 1929 Znak uchasnika zlotu SA v Braunshvejzi 1931 Zolotij partijnij znak NSDAP Orden krovi Znaki gau Znak Gitler yugendu Medal Za vislugu rokiv u NSDAP Div takozhNyurnberzkij proces Nacizm Tretij Rejh Inozemna filiya nacional socialistichnoyi nimeckoyi robitnichoyi partiyi Nacistska rasova politika Nacistski rasovi teoriyi Nacistska politika shodo slov yan Zhittyevij prostir na Shodi Drang nah OstenDzherelaPrihid nacistiv do vladi Enciklopediya golokostu Dombrowski Hanns 1940 Orders Ehrenzeichen und Titel PosilannyaPan Germanism German political movement Britannica Online Encyclopedia Britannica com Procitovano 24 sichnya 2012 angl F Pauley Bruce 1992 From prejudice to persecution a history of Austrian anti semitism Chapel Hill University of North Carolina Press ISBN 9780807847138 OCLC 23462961