Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття не містить посилань на джерела Ви можете допомогти поліпшити цю статтю додавши посилання на надійні авторитетн

Войтех Тука

Войтех Тука
Ця стаття не містить . Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2015)

Во́йтех (Бела) Ту́ка ((словац. Vojtech (Béla) Tuka); нар. 4 липня 1880(18800704), Штьявніцкє Банє — пом. 20 серпня 1946, Братислава) — словацький політик угорського походження часів Другої світової війни.

Войтех Тука
словац. Vojtech Tuka
image
Народився 4 липня 1880(1880-07-04)[1][2][…]
Штявницьке Банє, Банська Штявниця, Банськобистрицький край, Словаччина
Помер 20 серпня 1946(1946-08-20)[1][2][…] (66 років)
Братислава, Чехословаччина
·повішення
Країна image Австро-Угорщина
Діяльність політик, викладач університету, правник
Галузь політика[4]
Заклад Університет Коменського
Посада прем'єр-міністр Словаччини
Партія d
Конфесія католицтво
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тука.

Життєпис

Народився в угорській родині в селі Штявніцке-Бане, що нині знаходиться на території Словаччини. Вивчав право в університетах Будапешта, Берліна і Парижа, після чого повернувся на батьківщину і став наймолодшим професором в Угорщині.

На Туку вплинуло німецько-угорсько-слов'янське середовище, і, здобувши юридичну освіту у католицьких школах Парижа, він незабаром став відомим членом словацької секції Провінційної християнсько-соціалістичної партії. Його політичне мислення того часу, що стало основою подальшої роботи в галузі конституційного права, знайшло своє відображення в дисертації «Свобода, політичне дослідження» (A szabadság, politikai tanulmány).

У 1910 Тука став членом президії Регіональної християнсько-соціалістичної партії (антисемітської), її словацької секції.

Був професором Пецького, а пізніше — в 1914–1919 — Братиславського університету. Перед Першою світовою війною був секретарем Словацької народної партії.

У 1915–1916 Тука був єдиним дореволюційним словаком, який відвідав священика Йозефа Качку, співсвященика Глінки, ув'язненого за антивоєнні та проросійські проповіді.

У 1919 Тука відмовився перевестися з університету Єлизавети в Братиславі до Печа в Угорщині, а також на запропоновану повну професорську посаду в Угорщині та був прийнятий на роботу в Чехословаччини до штату нового чесько-словацького державного університету в Братиславі (пізніше Університет Коменського). У своїй заяві до юридичного факультету, який був створений у 1921, він наголосив, що його погляди на автономію та федералізм були відомі ще з часів Угорщини і що він є прихильником автономії Словаччини.

Незважаючи на те, що на той час в університеті він був єдиним словацьким професором юридичних та державних наук, та на 15-річний досвід роботи, Туку не прийняли. Комісія факультету відхилила його заявку на тій підставі, що він ще не продемонстрував жодної наукової чи громадської діяльності словацькою мовою. З іншого боку, Міністерство з питань уніфікації законів запропонувало йому співпрацю на професійному рівні. Серед іншого, Тука вважав цю пропозицію особистою образою, оскільки вона означала роботу, що суперечить його правовим та політичним поглядам.

Тука був глибоко віруючим католиком і займав дуже ворожу позицію щодо ідей секуляризму, гуситизму, соціалізму та лібералізму, що виходили з Чехії. Мотивом політичної діяльності Туки після вступу до Словацької народної партії в 1922 році було намагання знайти альтернативний статус держави Словаччина. Він швидко став одним з лідерів HSĽS.

З 1925 по 1929 рік він був членом Національних зборів у Празі; вів кампанії за «федералізацію» Чехословаччини, видав у Відні «Переписку» і здобув симпатію деяких іноземних держав щодо ідеї незалежності, особливо Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та Японії, а також білоруської еміграції.

Націоналістична діяльність

У 1923 Тука створив воєнізовану націоналістичну організацію «Родобрана» (словацькою. Rodobrana), члени якої носили чорні сорочки і були віддані Туке, даючи йому клятву вірності. Він брав активну участь в діяльності словацьких націоналістів, ставши одним з найближчих соратників їхнього лідера Йозефа Тисо.

З 1926 Тука жив у Відні, де випускав газети «Словацька кореспонденція» і «Словак». Незабаром повернувся до Чехословаччини. У 1929 був заарештований чехословацькою владою і засуджений до 15 років тюремного ув'язнення, а в 1931 була розпущена організація «Родобрана».

Ідеолог Глінкової Словацької Народної партії, що очолювала рух сепаратистів у складі Чехословаччини.

Був професором у Будапешті та Братиславі, одним з лідерів Глінкової Словацької Народної партії, що мала за мету досягнення автономії Словаччини у складі Чехословаччини, а пізніше — повної незалежності.

1929 — засуджений за шпигунство на користь Угорщини.

У 1937 президент Чехословаччини Едвард Бенеш помилував Туку, і той вийшов на волю. Наступного року, після смерті лідера словацьких клерикальних націоналістів Андрія Глінки, Тука став генеральним секретарем Словацької народної партії, якій незабаром було присвоєно ім'я Глінки. Основна мета, яку переслідувала партія, полягала у виході Словаччини зі складу Чехословаччини. У липні 1938 за зразком «Родобрани», а також німецьких СС, на території Словаччини почали формуватися воєнізовані загони «Глінкової гвардії».

Словацька республіка

Після проголошення незалежності Словаччини Войтех Тука став заступником прем'єр-міністра, а з листопада 1939 по 1944 — прем'єр-міністром 1-ї Словацької республіки. Тука також займав пост міністра закордонних справ держави. У вересні 1944 поступився обома посадами Штефану Тисо.

Очолював радикальне крило Глінківської Народної партії (поміркованіше крило очолював президент Йозеф Тисо). Комуністичні історики приписують йому активну підтримку «етнічних чисток».

Ставлення до України та Закарпаття

1941 відвідував Київ та Києво-Печерську Лавру, поругану сталінськими військами.

Убивство Туки

Після поразки Словаччини у Другій світовій війні заарештований просталінськими силами на території Німеччини та убитий у братиславській в'язниці.

Див. також

Примітки

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
image Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Словаччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2015 Vo jteh Bela Tu ka slovac Vojtech Bela Tuka nar 4 lipnya 1880 18800704 Shtyavnickye Banye pom 20 serpnya 1946 Bratislava slovackij politik ugorskogo pohodzhennya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Vojteh Tukaslovac Vojtech TukaNarodivsya 4 lipnya 1880 1880 07 04 1 2 Shtyavnicke Banye Banska Shtyavnicya Banskobistrickij kraj SlovachchinaPomer 20 serpnya 1946 1946 08 20 1 2 66 rokiv Bratislava Chehoslovachchina povishennyaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnist politik vikladach universitetu pravnikGaluz politika 4 Zaklad Universitet KomenskogoPosada prem yer ministr SlovachchiniPartiya dKonfesiya katolictvo Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tuka ZhittyepisNarodivsya v ugorskij rodini v seli Shtyavnicke Bane sho nini znahoditsya na teritoriyi Slovachchini Vivchav pravo v universitetah Budapeshta Berlina i Parizha pislya chogo povernuvsya na batkivshinu i stav najmolodshim profesorom v Ugorshini Na Tuku vplinulo nimecko ugorsko slov yanske seredovishe i zdobuvshi yuridichnu osvitu u katolickih shkolah Parizha vin nezabarom stav vidomim chlenom slovackoyi sekciyi Provincijnoyi hristiyansko socialistichnoyi partiyi Jogo politichne mislennya togo chasu sho stalo osnovoyu podalshoyi roboti v galuzi konstitucijnogo prava znajshlo svoye vidobrazhennya v disertaciyi Svoboda politichne doslidzhennya A szabadsag politikai tanulmany U 1910 Tuka stav chlenom prezidiyi Regionalnoyi hristiyansko socialistichnoyi partiyi antisemitskoyi yiyi slovackoyi sekciyi Buv profesorom Peckogo a piznishe v 1914 1919 Bratislavskogo universitetu Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu buv sekretarem Slovackoyi narodnoyi partiyi U 1915 1916 Tuka buv yedinim dorevolyucijnim slovakom yakij vidvidav svyashenika Jozefa Kachku spivsvyashenika Glinki uv yaznenogo za antivoyenni ta prorosijski propovidi U 1919 Tuka vidmovivsya perevestisya z universitetu Yelizaveti v Bratislavi do Pecha v Ugorshini a takozh na zaproponovanu povnu profesorsku posadu v Ugorshini ta buv prijnyatij na robotu v Chehoslovachchini do shtatu novogo chesko slovackogo derzhavnogo universitetu v Bratislavi piznishe Universitet Komenskogo U svoyij zayavi do yuridichnogo fakultetu yakij buv stvorenij u 1921 vin nagolosiv sho jogo poglyadi na avtonomiyu ta federalizm buli vidomi she z chasiv Ugorshini i sho vin ye prihilnikom avtonomiyi Slovachchini Nezvazhayuchi na te sho na toj chas v universiteti vin buv yedinim slovackim profesorom yuridichnih ta derzhavnih nauk ta na 15 richnij dosvid roboti Tuku ne prijnyali Komisiya fakultetu vidhilila jogo zayavku na tij pidstavi sho vin she ne prodemonstruvav zhodnoyi naukovoyi chi gromadskoyi diyalnosti slovackoyu movoyu Z inshogo boku Ministerstvo z pitan unifikaciyi zakoniv zaproponuvalo jomu spivpracyu na profesijnomu rivni Sered inshogo Tuka vvazhav cyu propoziciyu osobistoyu obrazoyu oskilki vona oznachala robotu sho superechit jogo pravovim ta politichnim poglyadam Tuka buv gliboko viruyuchim katolikom i zajmav duzhe vorozhu poziciyu shodo idej sekulyarizmu gusitizmu socializmu ta liberalizmu sho vihodili z Chehiyi Motivom politichnoyi diyalnosti Tuki pislya vstupu do Slovackoyi narodnoyi partiyi v 1922 roci bulo namagannya znajti alternativnij status derzhavi Slovachchina Vin shvidko stav odnim z lideriv HSĽS Z 1925 po 1929 rik vin buv chlenom Nacionalnih zboriv u Prazi viv kampaniyi za federalizaciyu Chehoslovachchini vidav u Vidni Perepisku i zdobuv simpatiyu deyakih inozemnih derzhav shodo ideyi nezalezhnosti osoblivo Franciyi Nimechchini Italiyi Velikoyi Britaniyi ta Yaponiyi a takozh biloruskoyi emigraciyi Nacionalistichna diyalnist U 1923 Tuka stvoriv voyenizovanu nacionalistichnu organizaciyu Rodobrana slovackoyu Rodobrana chleni yakoyi nosili chorni sorochki i buli viddani Tuke dayuchi jomu klyatvu virnosti Vin brav aktivnu uchast v diyalnosti slovackih nacionalistiv stavshi odnim z najblizhchih soratnikiv yihnogo lidera Jozefa Tiso Z 1926 Tuka zhiv u Vidni de vipuskav gazeti Slovacka korespondenciya i Slovak Nezabarom povernuvsya do Chehoslovachchini U 1929 buv zaareshtovanij chehoslovackoyu vladoyu i zasudzhenij do 15 rokiv tyuremnogo uv yaznennya a v 1931 bula rozpushena organizaciya Rodobrana Ideolog Glinkovoyi Slovackoyi Narodnoyi partiyi sho ocholyuvala ruh separatistiv u skladi Chehoslovachchini Buv profesorom u Budapeshti ta Bratislavi odnim z lideriv Glinkovoyi Slovackoyi Narodnoyi partiyi sho mala za metu dosyagnennya avtonomiyi Slovachchini u skladi Chehoslovachchini a piznishe povnoyi nezalezhnosti 1929 zasudzhenij za shpigunstvo na korist Ugorshini U 1937 prezident Chehoslovachchini Edvard Benesh pomiluvav Tuku i toj vijshov na volyu Nastupnogo roku pislya smerti lidera slovackih klerikalnih nacionalistiv Andriya Glinki Tuka stav generalnim sekretarem Slovackoyi narodnoyi partiyi yakij nezabarom bulo prisvoyeno im ya Glinki Osnovna meta yaku peresliduvala partiya polyagala u vihodi Slovachchini zi skladu Chehoslovachchini U lipni 1938 za zrazkom Rodobrani a takozh nimeckih SS na teritoriyi Slovachchini pochali formuvatisya voyenizovani zagoni Glinkovoyi gvardiyi Slovacka respublika Pislya progoloshennya nezalezhnosti Slovachchini Vojteh Tuka stav zastupnikom prem yer ministra a z listopada 1939 po 1944 prem yer ministrom 1 yi Slovackoyi respubliki Tuka takozh zajmav post ministra zakordonnih sprav derzhavi U veresni 1944 postupivsya oboma posadami Shtefanu Tiso Ocholyuvav radikalne krilo Glinkivskoyi Narodnoyi partiyi pomirkovanishe krilo ocholyuvav prezident Jozef Tiso Komunistichni istoriki pripisuyut jomu aktivnu pidtrimku etnichnih chistok Stavlennya do Ukrayini ta Zakarpattya1941 vidviduvav Kiyiv ta Kiyevo Pechersku Lavru poruganu stalinskimi vijskami Ubivstvo TukiPislya porazki Slovachchini u Drugij svitovij vijni zaareshtovanij prostalinskimi silami na teritoriyi Nimechchini ta ubitij u bratislavskij v yaznici Div takozhPersha Slovacka respublikaPrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha chi diyachku Slovachchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ