Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрій Глінка (словац. Andrej Hlinka; 27 вересня 1864, Чернова, нині частина Ружомберка — 16 листопада 1938, Ружомберок) — католицький священик і політик правого спрямування, національний герой Словаччини.
| Андрій Глінка | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 вересня 1864[1][2][…] Ружомберок, Угорське королівство[d], Австро-Угорщина |
| Помер | 16 серпня 1938[1][2][…] (73 роки) Ружомберок, Перша Чехословацька Республіка |
| Країна |  Австро-Угорщина |
| Діяльність | католицький священник, журналіст, політик |
| Alma mater | d |
| Знання мов | словацька[1] |
| Посада | d |
| Партія | d |
| Конфесія | католицька церква[4] |
| Нагороди |  |
| |
Створив партію, що прагнула до автономії Словаччини в рамках Чехословаччини, а пізніше до повної незалежності. Через рік по його смерті, після окупації нацистською Німеччиною Чехії, [en], прийшла до влади у незалежній Словаччині й затвердила статус Глінки як національного героя. Був лідером Словацької народної партії Глінки (з 1913), папським камергером (з 1924), папським протонотарієм (з 1927), членом [en] та головою стипендії Св. Войтеха (релігійна видавницька організація).
1994 затверджено державну нагороду Словаччини — Орден Андрія Глінки.
Життєпис
Народився в Чернові (сьогодні частина міста Ружомберок) у [en] Словаччини, яка була під владою Австро-Угорсщини. Глінка закінчив Спиську Капітулу за фахом теологія та був висвячений на священика в 1889 році. Він намагався покращити соціальний статус своїх парафіян, боровся з алкоголізмом і організовував просвітницькі лекції та театральні вистави, заснував асоціації кредитних і продовольчих банків, щоб допомогти звичайним людям, і написав посібник, як засновувати такі організації.
У своїх політичних поглядах він був рішучим захисником католицької етики проти всіх секуляризаційних тенденцій, пов'язаних з економічним і політичним лібералізмом Угорського королівства кінця ХІХ — початку ХХ ст. Це була позиція, подібна до позиції угорської Katolikus Néppárt (Католицька народна партія), очолюваної графом Зічі, тому Глинка став активістом цієї партії. Однак, оскільки партія знехтувала словацькими вимогами, Глінка пішов з лав партії і разом з Франтішеком Скичаком заснував Словацьку народну партію.
Він здобув широку популярність через свою громадську діяльність. У 1905 році був обраний парохом у Ружомбероку всупереч волі свого угорського єпископа Олександра Парві. На парламентських виборах в Угорщині 1906 року підтримав кандидата від Словаччини Вавро Шробар та виступав за словацький національний рух. Його діяльність зустріла несхвалення з боку церковної ієрархії, яка призупинила його діяльність як священика. 27 червня 1906 року він був ув'язнений, а пізніше засуджений за заколот. У той час як Глінка був відсторонений від виконання обов'язків і чекав на відправлення до в'язниці, єпископ Шандор Парві наказав угорцям освятити церкву в Чернові, у будівництві якої Глінка брав важливу участь. Це викликало протести та опір місцевого населення та призвело до [en], яка привернула увагу міжнародної спільноти до ситуації словацької меншини в Угорському королівстві. У в'язниці Глінка займався перекладом Старого Заповіту на словацьку мову. Його друзі працювали над його реабілітацією, і Глінка, який скаржився на його відсторонення до Святого Престолу, зрештою виграв справу проти єпископа.
У 1907 році він заснував Ľudová banka (Народний банк) і через три роки став головою правління.
Словацька народна партія була відділена від [en] в 1913 році. Глінка став головою партії і залишався на цій посаді до кінця свого життя.
Наприкінці Першої світової війни Глинка вніс значний внесок у створення Чехословаччини. На конфіденційній зустрічі Словацької національної партії 24 травня 1918 р. він зайняв чітку позицію і завершив тривалу дискусію учасників, що не визначилися («Тисячолітній шлюб з угорцями не склався. Треба розлучитися») став членом Словацької національної ради та підписав Мартинську декларацію, яка виступала за політичний союз із чеською нацією. На початку існування Чехословаччини, коли частина церковної ієрархії ще віддавала перевагу Угорському королівству, він інтенсивно лобіював нову державу.
Глінка швидко розчарувався недемократичним методам свого колишнього колеги Вавро Шробаром (уповноважений міністр у справах Словаччини), деякими антирелігійними діями та нерівноправним становищем Словаччини. Він поскаржився прем'єр-міністру і попередив його, що винесе ці проблеми на Паризьку мирну конференцію. Глінка вважав, що проблеми можна вирішити на основі [en], яка обіцяла автономію Словаччини у складі Чехословаччини. 28 серпня 1918 року він поїхав до Парижа під впливом Франтішека Єглічки, якому исліпо довіряв. Потім Глінка роздав журналістам і дипломатам меморандум про Словаччину, але не зустрівся з ключовими особами, які приймають рішення. Глинка, який прибув за паспортом, виданим Польщею на ім'я «Йозеф Бергер», був заарештований і вигнаний з Парижа французькою поліцією. Ця несвоєчасно організована поїздка могла серйозно зашкодити інтересам Чехословаччини на конференції та підірвати імідж словацьких автономістів. Крім Глинки, всі учасники залишилися за кордоном і згодом працювали на користь угорського ірредентизму. Від дій свого лідера дистанціювалася навіть Словацька народна партія. Глінка був ув'язнений і політично ізольований, а здатність SĽS діяти була обмежена.
Попри помилку, Глінка залишався популярним серед виборців Словацької народної партії. У квітні 1920 року він був обраний до чехословацького парламенту і звільнений з в'язниці. Після цього майже 20 років вів боротьбу за автономію та визнання незалежної словацької нації. Його мотивація базувалася на релігійних і мовних мотивах. Глинка прийняв ідею спільної чехословацької політичної нації , але вважав, що централізм і етнічний чехословакізм загрожують словацьким інтересам та їхній національній і культурній ідентичності (" Ми за спільну державу чехів і словаків, але ми за застосування національної індивідуальності обох складових націй " ) Його партія швидко стала найпопулярнішою партією в Словаччині з підтримкою близько 25 %–35 %.
Глинка був відомий своєю харизмою, темпераментом, упертістю та гострим язиком. Ці ж якості зробили його складним партнером для переговорів. Глинка регулярно ображав своїх опонентів і часто критикувався за примітивізм. Відсутність вищої освіти призвела до безкритичного захоплення деякими його сумнівними колегами. Особливо це стосувалося Войтеха Туки, який кілька разів підривав інтереси партії, але зберіг довіру Глінки, незважаючи на опір HSLS.
Наприкінці життя Глінка був радше живим символом партії, ніж справжнім політиком. У 1930-х роках партія поступово наближається до авторитарних і недемократичних політичних ідей. Глінка симпатизував авторитарним режимам, таким як португальському Салазара чи австрійському Дольфусс, обидві держави, в яких католицький клерикалізм відігравав центральну роль. В останні роки життя його партія була внутрішньо розділена на два крила — консерваторів на чолі з католицьким священиком Йозефом Тисо та радикалів, переважно молодих незадоволених членів. Глінка намагався врівноважити їх і з тактичних міркувань по черзі підтримував. Глінка, який ніколи не розумівся на зовнішній політиці, був за співпрацю з Конрад Генляйн і Янош Естергазі.
5 червня 1938 року Глінка виступив на демонстрації в Братиславі, де знову висунув вимогу автономії Словаччини. Він підписав третю пропозицію про автономію, але помер, не досягнувши своєї мети. Лише після Мюнхенської угоди, коли Чехословаччина потрапила під вплив Німеччини, зазнала втрати чеського кордону та під загрозою територіальних вимог Угорщини, HSLS скористалася слабкістю держави та проголосила автономію 6 жовтня 1938 року, менш ніж через два місяці після смерті Глінки.
Спадщина
За часів Першої Словацької республіки, клієнтської держави гітлерівської Німеччини (1939—1945), Глінка вважався режимом національним героєм. Йозеф Тісо, його заступник і наступник у Глинковій словацькій народній партії, став президентом фашистської першої Словацької Республіки. Глінкова гвардія, міліція, яку підтримувала Глінкова словацька народна партія, створена незадовго до смерті Глінки, пізніше брала участь у Голокості в Словаччині.
У комуністичній Чехословаччині Глінку зображували як «клерофашиста».
Після падіння комунізму Глінка знову став шанованою людиною, здебільшого серед симпатиків націоналізму та християнських демократичних організацій, тоді як решта нинішнього словацького суспільства, здається, переважно байдужа до пам'яті Глінки. Зображення Глінки можна було знайти на словацькій банкноті в 1000 крон до прийняття Словаччиною євро в 2009 році. У вересні 2007 року парламент Словаччини ледь не проголосував пропозицію проголосити його «батьком нації» .
Зараз Андрія Глінку вшановують переважно в його рідній Чернові, де знаходиться його домівка. Нещодавно відновлено Мавзолей Андрія Глінки в Ружомберку.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Wiskemann E., J.E. Luebering Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Czech National Authority Database
- Vašš, 2011, с. 127.
- Mečislav Borák, Czy Polacy chcieli porwać Andreja Hlinkę?, [in:] Kalendarz Śląski 33 (1997), p. 142
- Krajčovičová, 2004.
- Vašš, 2011, с. 128.
- Vašš, 2011, с. 129.
- Vašš, 2011, с. 133.
- Balogová, Beata (17 грудня 2007). 2007 was turbulent for the ruling coalition. The Slovak Spectator. Процитовано 9 листопада 2008.
Джерела
- Krajčovičová, Natália (2004). [Andrej Hlinka in the Slovak Policy]. Historická revue (Slovak) . Bratislava: Slovenský archeologický a historický ústav. ISSN 1335-6550. Архів оригіналу за 12 вересня 2011.
- Vašš, Martin (2011). Slovenská otázka v 1. ČSR (1918–1938) [The Slovak Question in the 1st Czechoslovakia (1918–1938)] (Slovak) . Martin: Matica slovenská. ISBN .
Посилання
- (англ.)
- Talks about the Slovak history and about Andrej Hlinka by Dr. Juraj Kuniak (Agens Banska Bystrica, 1991; ) translation into English by Dr. H. Reuvers, , 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Glinka Andrij Glinka slovac Andrej Hlinka 27 veresnya 1864 Chernova nini chastina Ruzhomberka 16 listopada 1938 Ruzhomberok katolickij svyashenik i politik pravogo spryamuvannya nacionalnij geroj Slovachchini Andrij GlinkaNarodivsya27 veresnya 1864 1864 09 27 1 2 Ruzhomberok Ugorske korolivstvo d Avstro UgorshinaPomer16 serpnya 1938 1938 08 16 1 2 73 roki Ruzhomberok Persha Chehoslovacka RespublikaKrayina Avstro UgorshinaDiyalnistkatolickij svyashennik zhurnalist politikAlma materdZnannya movslovacka 1 PosadadPartiyadKonfesiyakatolicka cerkva 4 Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Stvoriv partiyu sho pragnula do avtonomiyi Slovachchini v ramkah Chehoslovachchini a piznishe do povnoyi nezalezhnosti Cherez rik po jogo smerti pislya okupaciyi nacistskoyu Nimechchinoyu Chehiyi en prijshla do vladi u nezalezhnij Slovachchini j zatverdila status Glinki yak nacionalnogo geroya Buv liderom Slovackoyi narodnoyi partiyi Glinki z 1913 papskim kamergerom z 1924 papskim protonotariyem z 1927 chlenom en ta golovoyu stipendiyi Sv Vojteha religijna vidavnicka organizaciya 1994 zatverdzheno derzhavnu nagorodu Slovachchini Orden Andriya Glinki ZhittyepisNarodivsya v Chernovi sogodni chastina mista Ruzhomberok u en Slovachchini yaka bula pid vladoyu Avstro Ugorsshini Glinka zakinchiv Spisku Kapitulu za fahom teologiya ta buv visvyachenij na svyashenika v 1889 roci Vin namagavsya pokrashiti socialnij status svoyih parafiyan borovsya z alkogolizmom i organizovuvav prosvitnicki lekciyi ta teatralni vistavi zasnuvav asociaciyi kreditnih i prodovolchih bankiv shob dopomogti zvichajnim lyudyam i napisav posibnik yak zasnovuvati taki organizaciyi U svoyih politichnih poglyadah vin buv rishuchim zahisnikom katolickoyi etiki proti vsih sekulyarizacijnih tendencij pov yazanih z ekonomichnim i politichnim liberalizmom Ugorskogo korolivstva kincya HIH pochatku HH st Ce bula poziciya podibna do poziciyi ugorskoyi Katolikus Neppart Katolicka narodna partiya ocholyuvanoyi grafom Zichi tomu Glinka stav aktivistom ciyeyi partiyi Odnak oskilki partiya znehtuvala slovackimi vimogami Glinka pishov z lav partiyi i razom z Frantishekom Skichakom zasnuvav Slovacku narodnu partiyu Vin zdobuv shiroku populyarnist cherez svoyu gromadsku diyalnist U 1905 roci buv obranij parohom u Ruzhomberoku vsuperech voli svogo ugorskogo yepiskopa Oleksandra Parvi Na parlamentskih viborah v Ugorshini 1906 roku pidtrimav kandidata vid Slovachchini Vavro Shrobar ta vistupav za slovackij nacionalnij ruh Jogo diyalnist zustrila neshvalennya z boku cerkovnoyi iyerarhiyi yaka prizupinila jogo diyalnist yak svyashenika 27 chervnya 1906 roku vin buv uv yaznenij a piznishe zasudzhenij za zakolot U toj chas yak Glinka buv vidstoronenij vid vikonannya obov yazkiv i chekav na vidpravlennya do v yaznici yepiskop Shandor Parvi nakazav ugorcyam osvyatiti cerkvu v Chernovi u budivnictvi yakoyi Glinka brav vazhlivu uchast Ce viklikalo protesti ta opir miscevogo naselennya ta prizvelo do en yaka privernula uvagu mizhnarodnoyi spilnoti do situaciyi slovackoyi menshini v Ugorskomu korolivstvi U v yaznici Glinka zajmavsya perekladom Starogo Zapovitu na slovacku movu Jogo druzi pracyuvali nad jogo reabilitaciyeyu i Glinka yakij skarzhivsya na jogo vidstoronennya do Svyatogo Prestolu zreshtoyu vigrav spravu proti yepiskopa U 1907 roci vin zasnuvav Ľudova banka Narodnij bank i cherez tri roki stav golovoyu pravlinnya Slovacka narodna partiya bula viddilena vid en v 1913 roci Glinka stav golovoyu partiyi i zalishavsya na cij posadi do kincya svogo zhittya Naprikinci Pershoyi svitovoyi vijni Glinka vnis znachnij vnesok u stvorennya Chehoslovachchini Na konfidencijnij zustrichi Slovackoyi nacionalnoyi partiyi 24 travnya 1918 r vin zajnyav chitku poziciyu i zavershiv trivalu diskusiyu uchasnikiv sho ne viznachilisya Tisyacholitnij shlyub z ugorcyami ne sklavsya Treba rozluchitisya stav chlenom Slovackoyi nacionalnoyi radi ta pidpisav Martinsku deklaraciyu yaka vistupala za politichnij soyuz iz cheskoyu naciyeyu Na pochatku isnuvannya Chehoslovachchini koli chastina cerkovnoyi iyerarhiyi she viddavala perevagu Ugorskomu korolivstvu vin intensivno lobiyuvav novu derzhavu Glinka shvidko rozcharuvavsya nedemokratichnim metodam svogo kolishnogo kolegi Vavro Shrobarom upovnovazhenij ministr u spravah Slovachchini deyakimi antireligijnimi diyami ta nerivnopravnim stanovishem Slovachchini Vin poskarzhivsya prem yer ministru i poperediv jogo sho vinese ci problemi na Parizku mirnu konferenciyu Glinka vvazhav sho problemi mozhna virishiti na osnovi en yaka obicyala avtonomiyu Slovachchini u skladi Chehoslovachchini 28 serpnya 1918 roku vin poyihav do Parizha pid vplivom Frantisheka Yeglichki yakomu islipo doviryav Potim Glinka rozdav zhurnalistam i diplomatam memorandum pro Slovachchinu ale ne zustrivsya z klyuchovimi osobami yaki prijmayut rishennya Glinka yakij pribuv za pasportom vidanim Polsheyu na im ya Jozef Berger buv zaareshtovanij i vignanij z Parizha francuzkoyu policiyeyu Cya nesvoyechasno organizovana poyizdka mogla serjozno zashkoditi interesam Chehoslovachchini na konferenciyi ta pidirvati imidzh slovackih avtonomistiv Krim Glinki vsi uchasniki zalishilisya za kordonom i zgodom pracyuvali na korist ugorskogo irredentizmu Vid dij svogo lidera distanciyuvalasya navit Slovacka narodna partiya Glinka buv uv yaznenij i politichno izolovanij a zdatnist SĽS diyati bula obmezhena Popri pomilku Glinka zalishavsya populyarnim sered viborciv Slovackoyi narodnoyi partiyi U kvitni 1920 roku vin buv obranij do chehoslovackogo parlamentu i zvilnenij z v yaznici Pislya cogo majzhe 20 rokiv viv borotbu za avtonomiyu ta viznannya nezalezhnoyi slovackoyi naciyi Jogo motivaciya bazuvalasya na religijnih i movnih motivah Glinka prijnyav ideyu spilnoyi chehoslovackoyi politichnoyi naciyi ale vvazhav sho centralizm i etnichnij chehoslovakizm zagrozhuyut slovackim interesam ta yihnij nacionalnij i kulturnij identichnosti Mi za spilnu derzhavu chehiv i slovakiv ale mi za zastosuvannya nacionalnoyi individualnosti oboh skladovih nacij Jogo partiya shvidko stala najpopulyarnishoyu partiyeyu v Slovachchini z pidtrimkoyu blizko 25 35 Glinka buv vidomij svoyeyu harizmoyu temperamentom upertistyu ta gostrim yazikom Ci zh yakosti zrobili jogo skladnim partnerom dlya peregovoriv Glinka regulyarno obrazhav svoyih oponentiv i chasto kritikuvavsya za primitivizm Vidsutnist vishoyi osviti prizvela do bezkritichnogo zahoplennya deyakimi jogo sumnivnimi kolegami Osoblivo ce stosuvalosya Vojteha Tuki yakij kilka raziv pidrivav interesi partiyi ale zberig doviru Glinki nezvazhayuchi na opir HSLS Naprikinci zhittya Glinka buv radshe zhivim simvolom partiyi nizh spravzhnim politikom U 1930 h rokah partiya postupovo nablizhayetsya do avtoritarnih i nedemokratichnih politichnih idej Glinka simpatizuvav avtoritarnim rezhimam takim yak portugalskomu Salazara chi avstrijskomu Dolfuss obidvi derzhavi v yakih katolickij klerikalizm vidigravav centralnu rol V ostanni roki zhittya jogo partiya bula vnutrishno rozdilena na dva krila konservatoriv na choli z katolickim svyashenikom Jozefom Tiso ta radikaliv perevazhno molodih nezadovolenih chleniv Glinka namagavsya vrivnovazhiti yih i z taktichnih mirkuvan po cherzi pidtrimuvav Glinka yakij nikoli ne rozumivsya na zovnishnij politici buv za spivpracyu z Konrad Genlyajn i Yanosh Estergazi 5 chervnya 1938 roku Glinka vistupiv na demonstraciyi v Bratislavi de znovu visunuv vimogu avtonomiyi Slovachchini Vin pidpisav tretyu propoziciyu pro avtonomiyu ale pomer ne dosyagnuvshi svoyeyi meti Lishe pislya Myunhenskoyi ugodi koli Chehoslovachchina potrapila pid vpliv Nimechchini zaznala vtrati cheskogo kordonu ta pid zagrozoyu teritorialnih vimog Ugorshini HSLS skoristalasya slabkistyu derzhavi ta progolosila avtonomiyu 6 zhovtnya 1938 roku mensh nizh cherez dva misyaci pislya smerti Glinki SpadshinaZa chasiv Pershoyi Slovackoyi respubliki kliyentskoyi derzhavi gitlerivskoyi Nimechchini 1939 1945 Glinka vvazhavsya rezhimom nacionalnim geroyem Jozef Tiso jogo zastupnik i nastupnik u Glinkovij slovackij narodnij partiyi stav prezidentom fashistskoyi pershoyi Slovackoyi Respubliki Glinkova gvardiya miliciya yaku pidtrimuvala Glinkova slovacka narodna partiya stvorena nezadovgo do smerti Glinki piznishe brala uchast u Golokosti v Slovachchini U komunistichnij Chehoslovachchini Glinku zobrazhuvali yak klerofashista Pislya padinnya komunizmu Glinka znovu stav shanovanoyu lyudinoyu zdebilshogo sered simpatikiv nacionalizmu ta hristiyanskih demokratichnih organizacij todi yak reshta ninishnogo slovackogo suspilstva zdayetsya perevazhno bajduzha do pam yati Glinki Zobrazhennya Glinki mozhna bulo znajti na slovackij banknoti v 1000 kron do prijnyattya Slovachchinoyu yevro v 2009 roci U veresni 2007 roku parlament Slovachchini led ne progolosuvav propoziciyu progolositi jogo batkom naciyi Zaraz Andriya Glinku vshanovuyut perevazhno v jogo ridnij Chernovi de znahoditsya jogo domivka Neshodavno vidnovleno Mavzolej Andriya Glinki v Ruzhomberku PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Wiskemann E J E Luebering Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Vass 2011 s 127 Mecislav Borak Czy Polacy chcieli porwac Andreja Hlinke in Kalendarz Slaski 33 1997 p 142 Krajcovicova 2004 Vass 2011 s 128 Vass 2011 s 129 Vass 2011 s 133 Balogova Beata 17 grudnya 2007 2007 was turbulent for the ruling coalition The Slovak Spectator Procitovano 9 listopada 2008 DzherelaKrajcovicova Natalia 2004 Andrej Hlinka in the Slovak Policy Historicka revue Slovak Bratislava Slovensky archeologicky a historicky ustav ISSN 1335 6550 Arhiv originalu za 12 veresnya 2011 Vass Martin 2011 Slovenska otazka v 1 CSR 1918 1938 The Slovak Question in the 1st Czechoslovakia 1918 1938 Slovak Martin Matica slovenska ISBN 978 80 8115 053 1 Posilannya angl Talks about the Slovak history and about Andrej Hlinka by Dr Juraj Kuniak Agens Banska Bystrica 1991 ISBN 80 900504 0 9 translation into English by Dr H Reuvers 2004