Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Глінкова гвардія (словац. Hlinkova garda — Глінкова ґарда) — профашистська напіввійськова організація глінкової Словацької народної партії, яка діяла з 8 жовтня 1938 до 8 травня 1945 року. Названа на честь словацького католицького священика та політика клерикально-націоналістичного спрямування Андрія Глінки.
| Глінкова гвардія | |
|---|---|
| словац. Hlinkova garda | |
 | |
| Країна |  Перша словацька республіка |
| Належність | Глінкова Словацька народна партія |
| Тип | напіввійськова організація |
| Гарнізон/Штаб | Братислава |
| Штандарт |  |
| Річниці | 8 жовтня 1938 |
| Розформовано | 8 травня 1945 |
| Командування | |
| Йозеф Тисо | найвищий головнокомандувач |
| Войтех Тука | головнокомандувач |
| Знаки розрізнення | |
| Емблема |  |
| Нарукавна пов'язка |  |
 Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
Після Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини Словаччина була включена до складу Першої Чехословацької Республіки, створеної за підтримки Антанти. Словацькі націоналісти на чолі з Андрієм Глінкою прагнули до незалежності від Чехії. Для досягнення своєї мети вони створили глінкову Словацьку народну партію.
У 1923 році, в складі партії, була створена напіввійськова організація [en]» (словац. «Rodobrana» — Захист Батьківщини), яка була розпущена владою Чехословаччини у 1927 році. Родобрана була попередником «Глінковой гвардії».
Перші підрозділи «Глінкової гвардії» були створені без дозволу влади як «штурмові загони» глінкової Словацької народної партії. Так у червні 1938 року в Братиславі, у липні — в Трнаві, Нітрі та інших словацьких містах. 8 жовтня 1938 року «Глінкова гвардія» була легалізована, до її обов'язків входило «забезпечення внутрішньої безпеки та правопорядку в автономній Словаччині». Першим командиром став Кароль Сидор. Також Глінкова Словацька народна партія створила молодіжну організацію «Глінкова молодь».
Після Мюнхенської угоди про розподіл Чехословаччини Глінкова Словацька народна партія активізувала сепаратистську діяльність, зокрема 10 жовтня 1938 року партія проголосила в Жиліні автономію Словаччини.
Декрет уряду Йозефа Тисо від 29 жовтня 1938 року проголосив «Глінкову гвардію» єдиною організацією, в якій словацька молодь могла проходити парамілітарний вишкіл. Хоча як привід до основи була вказана «військова підготовка молоді», незабаром «Глінкова гвардія» стала реальною силою у Словаччині. Вона стала викоувати поліцейські обов'язки та проводити силові акції проти євреїв, чехів, циганів та комуністів.
2 листопада 1938 року, в результаті Першого Віденського арбітражу Угорщина анексувала у Словаччини південну її частину. На початку листопада 1938 року «Глінкова гвардія» займалася депортацією євреїв південної Словаччини на територію, яку передавали угорцям.
13 березня 1939 року Гітлер на зустрічі з Тисо запропонував йому проголосити самостійність Словаччини, в іншому випадку Словаччина мала бути розділена між Польщею та Угорщиною. 14 березня 1939 року була проголошена Перша Словацька Республіка, а на наступний день війська Третього Рейху окупували Чехію, Моравію та чеську Сілезію.
На початку березня 1939 року в Ружомбероку була відкрита перша старшинська школа «Глінкової гвардії». Постановою Уряду від 5 вересня 1939 року повноваження «Глінкової гвардії» були значно розширені та встановлено обов'язкове членство в організації усього чоловічого населення у віці від 6 до 60 років. Відмова чи уникнення від членства у «Глінковій гвардії» каралося позбавлення волі від 5 до 20 років.
З 1941 року члени «Глінкової гвардії» проходили тренування в таборах СС у Німеччині. У 1942 році «Глінкова гвардія» проводила «аризацію майна» з висилкою євреїв до концтаборів.
У серпні 1944 року під час Словацького народного повстання німецьке командування використовували «Глінкову гвардію» в боях проти словацьких партизан. З вересня 1944 року «Глінкова гвардія» стала складовою частиною збройних сил безпеки при Міністерстві національної оборони Першої словацької республіки.
8 травня 1945 року «Глінкова гвардія» була розпущена, багато членів були засуджені.
Декілька загонів «Глінковой гвардії» продовжували партизанські дії проти радянських окупаційних військ та чехословацької комуністичної влади вже після капітуляції Третього Рейху. Вони базувалися у гірських масивах Карпат та продовжували бойові дії до 1948 року.
Структура «Глінкової гвардії»
Членство у резерві «Глінкової гвардії» було обов'язково для всіх членів глінківської Словацької народної партії. Партійці чоловічої статі, у віці 18-60 років, проходили періодичні навчальні збори. Активними членами «Глінкової гвардії» могли стати добровольці у віці від 20 до 35 років.
Організаційно «Глінковка гвардія» ділилася на територіальні «skupiny» («дивізіони»), що складалися з «cety» (чот), які іноді з'єднувалися у «roty» (роти). Чисельно дивізіони могли налічувати від декількох десятків до декількох сотень бойовиків. Дисципліна «Глінковой гвардії» була встановлена за зразком військової, при чому найсуворішим покаранням за її порушення вважалося вигнання з лав організації.
Звання
Після 1939 року були введені нові звання у «Глінковій гвардії»:
- Gardista — гвардієць;
- Svobodnik — старший солдат;
- Desatnik — десятник;
- Četar — четар;
- Velitel čety — командир чоти;
- Velitel roty — командир роти;
- Velitel skuriny — командир дивізіону;
- Velitel praporu — командир прапора (куреня);
- Velitel pluku — командир полку;
- Velitel divize — командир дивізії;
- Sborovi velitel — командир корпусу;
- Hlavni velitel — головнокомандувач;
- Najvyšši velitel — найвищий головнокомандувач.
Корпусів у «Глінковой гвардії» не було, це звання носили міністри в уряді. При цьому особовий та молодший офіцерський склад «Глінковой гвардії» знаходився у резерві та проходив регулярні навчальні збори, а службові функції виконував вахтовим методом без відриву від основної роботи чи навчання.
«Гвардії» були виділені до 30 тисяч одиниць легкої стрілецької зброї, сотні одиниць автотранспорту та досить обмежена кількість важкого озброєння.
Організаційна структура
До кінця 1939 року організаційна структура «Глінковой гвардії» була такою:
- «Глінкова молодь» (словац. «Hlinkova mládež») — юнацько-молодіжний підрозділ, зі структурними відділеннями для 6-10, 11-16 та 17-20 років та окремо за статевою ознакою;
- «Глінкова гвардія» 1-го класу — чоловіки 20-35 років;
- «Глінкова гвардія» 2-го класу — чоловіки 36-60 років;
- «Академія Глінковой гвардії» (словац. «Akademicka Hlinkova garda») — мережа вишколів та курсів для підготовки командних й політичних кадрів;
- «Доправна Глінковой гвардії» (словац. «Dopravna Hlinkova garda») — кадрові технічні та транспортні підрозділи, в тому числі льотні;
- «Закордонна Глінкова гвардія» (словац. «Zahranicna Hlinkova garda») — підрозділ для представників діаспори, який мав відділення у Третьому Рейху, Угорщині, Румунії та Хорватії, а до 1942 року в США, з 1944 року в Швейцарії та Іспанії;
- «Родобрана» (словац. «Rodobrana») — ветеранський підрозділ, який об'єднував учасників партійної організації «Родобрана», яка існувала у 1923—1938 роках. Члени «Родобрана» зачасту займали відповідальні посади в інших структурних підрозділах.
- [sk]» (словац. Pohotovostné oddiely Hlinkovej gardy) — підрозділ, який був створений 8 серпня 1944 року, та брав участь в боях проти словацьких партизан та у каральних операціях проти цивільного населення під час Словацького народного повстання .
Чисельність
Максимальної чисельності «Глінкова гвардія», приблизно у 120 тисяч членів організація, досягла після Словацько-угорської війни 1939 року.
| поч.1938 | кін.1938 | 1939 | 1942 |
| 27 682 | ↗ 60 000 | ↗ 120 000 | ↘ 56 000 |
Командири
Найвищим головнокомандувачем формально був голова глінківської Словацької народної партії — монсеньйор Йозеф Тисо, проте безпосереднє керівництво здійснював командувач професор Войтех Тука. Він показав себе непоганим організатором, хоча деколи цьому академічному вченому не вистачало рішучості.
У 1939 командиром «Глінкової гвардії» став словацький фашист Олександр Мах. Влітку 1945 року американці видали чехословацькій владі Олександра Маха. У 1947 році він був засуджений на 30-річний тюремний термін за військові злочини. Згодом покарання було замінені на 25 років ув'язнення а після 23 років перебування у в'язниці він був амністований. Після амністії та звільнення з в'язниці він мешкав у Братиславі та писав спогади.
Отомар Кубала був останнім командиром «Глінковой гвардії». Здався американським військам на півдні Чехії, та був переданий чехословацькій владі. 4 серпня 1946 року був засуджений до смертної кари за злочини проти людства. 28 серпня 1946 року він був розстріляний.
| № | Командир (Sborovi velitel) | Початок | Кінець |
|---|---|---|---|
| 1 | [sk] | 6 жовтня 1938 | 14 березня 1939 |
| 2 | [sk] | 14 березня 1939 | 21 травня 1940 |
| 3 | Франтішек Ґалан | 21 травня 1940 | 29 липня 1940 |
| 4 | 29 липня 1940 | 5 вересня 1944 | |
| 5 | [sk] | 5 вересня 1944 | 8 травня 1945 |
Примітки
- Sokolovič, 2009, с. 20.
- Sokolovič, 2009, с. 23.
- Олександр Пагіря. Карпатська Січ. Військове формування Карпатської України: науково-популярне видання. — К.: Темпора, 2010. — 152 с.: іл.
- PeterSokolovič. Hlinkova garda 1938—1945, Bratislava, 2009, S. 114—115.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 13 червня 2018.
- Оприлюднили списки [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] «Український журнал» 3/2009.
- Sokolovič, 2009, с. 9.
- Боровець І. І. У полоні безвиході словацька держава у період вересня 1944 — березня 1945 рр. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. — 2012. — Т. 22. — С. 459—477
- Hlinkova mládež [ 13 червня 2018 у Wayback Machine.](словац.)
- Michal Milla. Hlinkova mládež. 1938—1945 [ 17 червня 2016 у Wayback Machine.](словац.)
- Akademická Hlinkova garda [ 14 червня 2018 у Wayback Machine.](словац.)
- Martin Krno. (18.3.2005). Krajčíri gardistických uniforiem (чес.). blisty.cz. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 2013-2-23.
- . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 13 червня 2018.
- Philip Rees, Biographical Dictionary of the Extreme Right Since 1890, Simon & Schuster, 1990, p. 245(англ.)
Література
- Peter Sokolovič. Hlinkova garda 1938 – 1945. — Bratislava : Ústav pamäti národa, 2009. — 559 p. — (Edícia Monografie) — .
- Jelinek, Yeshayahu (1971). Storm-Troopers in Slovakia: The Rodobrana and the Hlinka Guard. Journal of Contemporary History. 6 (3): 97—119. doi:10.1177/002200947100600307. JSTOR 259881.
Посилання
- Hlinkova Garda II. Uniformy [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glinkova gvardiya slovac Hlinkova garda Glinkova garda profashistska napivvijskova organizaciya glinkovoyi Slovackoyi narodnoyi partiyi yaka diyala z 8 zhovtnya 1938 do 8 travnya 1945 roku Nazvana na chest slovackogo katolickogo svyashenika ta politika klerikalno nacionalistichnogo spryamuvannya Andriya Glinki Glinkova gvardiyaslovac Hlinkova gardaOleksandr Mah inspektuye voyakiv Glinkovoyi gvardiyi KrayinaPersha slovacka respublikaNalezhnistGlinkova Slovacka narodna partiyaTipnapivvijskova organizaciyaGarnizon ShtabBratislavaShtandartRichnici8 zhovtnya 1938Rozformovano8 travnya 1945KomanduvannyaJozef Tisonajvishij golovnokomanduvachVojteh TukagolovnokomanduvachZnaki rozriznennyaEmblemaNarukavna pov yazkaMediafajli na VikishovishiIstoriyaPislya Pershoyi svitovoyi vijni ta rozpadu Avstro Ugorshini Slovachchina bula vklyuchena do skladu Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki stvorenoyi za pidtrimki Antanti Slovacki nacionalisti na choli z Andriyem Glinkoyu pragnuli do nezalezhnosti vid Chehiyi Dlya dosyagnennya svoyeyi meti voni stvorili glinkovu Slovacku narodnu partiyu U 1923 roci v skladi partiyi bula stvorena napivvijskova organizaciya en slovac Rodobrana Zahist Batkivshini yaka bula rozpushena vladoyu Chehoslovachchini u 1927 roci Rodobrana bula poperednikom Glinkovoj gvardiyi Pershi pidrozdili Glinkovoyi gvardiyi buli stvoreni bez dozvolu vladi yak shturmovi zagoni glinkovoyi Slovackoyi narodnoyi partiyi Tak u chervni 1938 roku v Bratislavi u lipni v Trnavi Nitri ta inshih slovackih mistah 8 zhovtnya 1938 roku Glinkova gvardiya bula legalizovana do yiyi obov yazkiv vhodilo zabezpechennya vnutrishnoyi bezpeki ta pravoporyadku v avtonomnij Slovachchini Pershim komandirom stav Karol Sidor Takozh Glinkova Slovacka narodna partiya stvorila molodizhnu organizaciyu Glinkova molod Pislya Myunhenskoyi ugodi pro rozpodil Chehoslovachchini Glinkova Slovacka narodna partiya aktivizuvala separatistsku diyalnist zokrema 10 zhovtnya 1938 roku partiya progolosila v Zhilini avtonomiyu Slovachchini Dekret uryadu Jozefa Tiso vid 29 zhovtnya 1938 roku progolosiv Glinkovu gvardiyu yedinoyu organizaciyeyu v yakij slovacka molod mogla prohoditi paramilitarnij vishkil Hocha yak privid do osnovi bula vkazana vijskova pidgotovka molodi nezabarom Glinkova gvardiya stala realnoyu siloyu u Slovachchini Vona stala vikouvati policejski obov yazki ta provoditi silovi akciyi proti yevreyiv chehiv ciganiv ta komunistiv 2 listopada 1938 roku v rezultati Pershogo Videnskogo arbitrazhu Ugorshina aneksuvala u Slovachchini pivdennu yiyi chastinu Na pochatku listopada 1938 roku Glinkova gvardiya zajmalasya deportaciyeyu yevreyiv pivdennoyi Slovachchini na teritoriyu yaku peredavali ugorcyam 13 bereznya 1939 roku Gitler na zustrichi z Tiso zaproponuvav jomu progolositi samostijnist Slovachchini v inshomu vipadku Slovachchina mala buti rozdilena mizh Polsheyu ta Ugorshinoyu 14 bereznya 1939 roku bula progoloshena Persha Slovacka Respublika a na nastupnij den vijska Tretogo Rejhu okupuvali Chehiyu Moraviyu ta chesku Sileziyu Na pochatku bereznya 1939 roku v Ruzhomberoku bula vidkrita persha starshinska shkola Glinkovoyi gvardiyi Postanovoyu Uryadu vid 5 veresnya 1939 roku povnovazhennya Glinkovoyi gvardiyi buli znachno rozshireni ta vstanovleno obov yazkove chlenstvo v organizaciyi usogo cholovichogo naselennya u vici vid 6 do 60 rokiv Vidmova chi uniknennya vid chlenstva u Glinkovij gvardiyi karalosya pozbavlennya voli vid 5 do 20 rokiv Z 1941 roku chleni Glinkovoyi gvardiyi prohodili trenuvannya v taborah SS u Nimechchini U 1942 roci Glinkova gvardiya provodila arizaciyu majna z visilkoyu yevreyiv do konctaboriv U serpni 1944 roku pid chas Slovackogo narodnogo povstannya nimecke komanduvannya vikoristovuvali Glinkovu gvardiyu v boyah proti slovackih partizan Z veresnya 1944 roku Glinkova gvardiya stala skladovoyu chastinoyu zbrojnih sil bezpeki pri Ministerstvi nacionalnoyi oboroni Pershoyi slovackoyi respubliki 8 travnya 1945 roku Glinkova gvardiya bula rozpushena bagato chleniv buli zasudzheni Dekilka zagoniv Glinkovoj gvardiyi prodovzhuvali partizanski diyi proti radyanskih okupacijnih vijsk ta chehoslovackoyi komunistichnoyi vladi vzhe pislya kapitulyaciyi Tretogo Rejhu Voni bazuvalisya u girskih masivah Karpat ta prodovzhuvali bojovi diyi do 1948 roku Struktura Glinkovoyi gvardiyi Chlenstvo u rezervi Glinkovoyi gvardiyi bulo obov yazkovo dlya vsih chleniv glinkivskoyi Slovackoyi narodnoyi partiyi Partijci cholovichoyi stati u vici 18 60 rokiv prohodili periodichni navchalni zbori Aktivnimi chlenami Glinkovoyi gvardiyi mogli stati dobrovolci u vici vid 20 do 35 rokiv Karol Sidor pershij komandir Glinkovoj gvardiyi Golovnokomanduvach slovac Hlavni velitel Vojteh Tuka Organizacijno Glinkovka gvardiya dililasya na teritorialni skupiny divizioni sho skladalisya z cety chot yaki inodi z yednuvalisya u roty roti Chiselno divizioni mogli nalichuvati vid dekilkoh desyatkiv do dekilkoh soten bojovikiv Disciplina Glinkovoj gvardiyi bula vstanovlena za zrazkom vijskovoyi pri chomu najsuvorishim pokarannyam za yiyi porushennya vvazhalosya vignannya z lav organizaciyi Zvannya Pislya 1939 roku buli vvedeni novi zvannya u Glinkovij gvardiyi Gardista gvardiyec Svobodnik starshij soldat Desatnik desyatnik Cetar chetar Velitel cety komandir choti Velitel roty komandir roti Velitel skuriny komandir divizionu Velitel praporu komandir prapora kurenya Velitel pluku komandir polku Velitel divize komandir diviziyi Sborovi velitel komandir korpusu Hlavni velitel golovnokomanduvach Najvyssi velitel najvishij golovnokomanduvach Korpusiv u Glinkovoj gvardiyi ne bulo ce zvannya nosili ministri v uryadi Pri comu osobovij ta molodshij oficerskij sklad Glinkovoj gvardiyi znahodivsya u rezervi ta prohodiv regulyarni navchalni zbori a sluzhbovi funkciyi vikonuvav vahtovim metodom bez vidrivu vid osnovnoyi roboti chi navchannya Gvardiyi buli vidileni do 30 tisyach odinic legkoyi strileckoyi zbroyi sotni odinic avtotransportu ta dosit obmezhena kilkist vazhkogo ozbroyennya Organizacijna struktura Do kincya 1939 roku organizacijna struktura Glinkovoj gvardiyi bula takoyu Glinkova molod slovac Hlinkova mladez yunacko molodizhnij pidrozdil zi strukturnimi viddilennyami dlya 6 10 11 16 ta 17 20 rokiv ta okremo za statevoyu oznakoyu Glinkova gvardiya 1 go klasu choloviki 20 35 rokiv Glinkova gvardiya 2 go klasu choloviki 36 60 rokiv Akademiya Glinkovoj gvardiyi slovac Akademicka Hlinkova garda merezha vishkoliv ta kursiv dlya pidgotovki komandnih j politichnih kadriv Dopravna Glinkovoj gvardiyi slovac Dopravna Hlinkova garda kadrovi tehnichni ta transportni pidrozdili v tomu chisli lotni Zakordonna Glinkova gvardiya slovac Zahranicna Hlinkova garda pidrozdil dlya predstavnikiv diaspori yakij mav viddilennya u Tretomu Rejhu Ugorshini Rumuniyi ta Horvatiyi a do 1942 roku v SShA z 1944 roku v Shvejcariyi ta Ispaniyi Rodobrana slovac Rodobrana veteranskij pidrozdil yakij ob yednuvav uchasnikiv partijnoyi organizaciyi Rodobrana yaka isnuvala u 1923 1938 rokah Chleni Rodobrana zachastu zajmali vidpovidalni posadi v inshih strukturnih pidrozdilah sk slovac Pohotovostne oddiely Hlinkovej gardy pidrozdil yakij buv stvorenij 8 serpnya 1944 roku ta brav uchast v boyah proti slovackih partizan ta u karalnih operaciyah proti civilnogo naselennya pid chas Slovackogo narodnogo povstannya Chiselnist Maksimalnoyi chiselnosti Glinkova gvardiya priblizno u 120 tisyach chleniv organizaciya dosyagla pislya Slovacko ugorskoyi vijni 1939 roku poch 1938 kin 1938 1939 1942 27 682 60 000 120 000 56 000 Oleksandr Mah Komandiri Najvishim golovnokomanduvachem formalno buv golova glinkivskoyi Slovackoyi narodnoyi partiyi monsenjor Jozef Tiso prote bezposerednye kerivnictvo zdijsnyuvav komanduvach profesor Vojteh Tuka Vin pokazav sebe nepoganim organizatorom hocha dekoli comu akademichnomu vchenomu ne vistachalo rishuchosti U 1939 komandirom Glinkovoyi gvardiyi stav slovackij fashist Oleksandr Mah Vlitku 1945 roku amerikanci vidali chehoslovackij vladi Oleksandra Maha U 1947 roci vin buv zasudzhenij na 30 richnij tyuremnij termin za vijskovi zlochini Zgodom pokarannya bulo zamineni na 25 rokiv uv yaznennya a pislya 23 rokiv perebuvannya u v yaznici vin buv amnistovanij Pislya amnistiyi ta zvilnennya z v yaznici vin meshkav u Bratislavi ta pisav spogadi Otomar Kubala buv ostannim komandirom Glinkovoj gvardiyi Zdavsya amerikanskim vijskam na pivdni Chehiyi ta buv peredanij chehoslovackij vladi 4 serpnya 1946 roku buv zasudzhenij do smertnoyi kari za zlochini proti lyudstva 28 serpnya 1946 roku vin buv rozstrilyanij Komandir Sborovi velitel Pochatok Kinec 1 sk 6 zhovtnya 1938 14 bereznya 1939 2 sk 14 bereznya 1939 21 travnya 1940 3 Frantishek Galan 21 travnya 1940 29 lipnya 1940 4 29 lipnya 1940 5 veresnya 1944 5 sk 5 veresnya 1944 8 travnya 1945PrimitkiSokolovic 2009 s 20 Sokolovic 2009 s 23 Oleksandr Pagirya Karpatska Sich Vijskove formuvannya Karpatskoyi Ukrayini naukovo populyarne vidannya K Tempora 2010 152 s il PeterSokolovic Hlinkova garda 1938 1945 Bratislava 2009 S 114 115 Arhiv originalu za 2 travnya 2019 Procitovano 13 chervnya 2018 Oprilyudnili spiski 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij zhurnal 3 2009 Sokolovic 2009 s 9 Borovec I I U poloni bezvihodi slovacka derzhava u period veresnya 1944 bereznya 1945 rr Naukovi praci Kam yanec Podilskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Istorichni nauki 2012 T 22 S 459 477 Hlinkova mladez 13 chervnya 2018 u Wayback Machine slovac Michal Milla Hlinkova mladez 1938 1945 17 chervnya 2016 u Wayback Machine slovac Akademicka Hlinkova garda 14 chervnya 2018 u Wayback Machine slovac Martin Krno 18 3 2005 Krajciri gardistickych uniforiem ches blisty cz Arhiv originalu za 26 lyutogo 2013 Procitovano 2013 2 23 Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 13 chervnya 2018 Philip Rees Biographical Dictionary of the Extreme Right Since 1890 Simon amp Schuster 1990 p 245 angl LiteraturaPeter Sokolovic Hlinkova garda 1938 1945 Bratislava Ustav pamati naroda 2009 559 p Edicia Monografie ISBN 9788089335107 Jelinek Yeshayahu 1971 Storm Troopers in Slovakia The Rodobrana and the Hlinka Guard Journal of Contemporary History 6 3 97 119 doi 10 1177 002200947100600307 JSTOR 259881 PosilannyaHlinkova Garda II Uniformy 13 bereznya 2016 u Wayback Machine