Мартинська декларація (словац. Martinská deklarácia) — традиційна назва Декларації словацького народу (словац. Deklarácia slovenského národa), яка була проголошена в місті Турчанскі-Світі-Мартін (нині Мартін, Словаччина) 30 жовтня 1918. Фактично була проголошенням незалежності від Угорського королівства (що входило тоді до складу Австро-Угорщини) і віщувала об'єднання Словаччини з Чеськими землями у складі нової держави Чехословаччина.
Мартинська декларація | |
Дата створення / заснування | 30 жовтня 1918 |
---|---|
Назва | словац. Deklarácia slovenského národa |
Автор | d |
Дата публікації | 30 жовтня 1918 |
У збірках | Мартін |
Словацькі прагнення до здобуття незалежності були значною мірою припинені під час Першої світової війни, коли провідна словацька націоналістична партія, Словацька національна партія (СНП), оголосила про свою лояльність до імперії. Останні місяці війни ознаменувалися поступовим розпадом імперії, що призвело до того, що СНП вирішила повернутися до свого колишнього курсу створення окремої Словацької держави. Її голова [sk] обрав місто Мартін, центр словацького культурного та політичного життя з XIX століття, як місце проведення загальних зборів партії.
Вранці 30 жовтня 1918 108 делегатів взяли участь у зборах, що проходили у будівлі банку Татра у Мартіні, та обрали 12 членів [sk], переважно з числа Словацької національної партії. У другій половині того ж дня новостворена рада прийняла декларацію і направила її до Праги. У ній проголошувалося, що «словацька нація є частиною чехословацької нації, об'єднаної мовою та історією своєї культури» і лише Словацька національна рада, а не угорський уряд чи якийсь інший орган влади, уповноважений говорити від імені словацької нації.
Декларація прийнята через два дні після проголошення чехословацької незалежності Чеським національним комітетом у Празі та через два тижні після проголошення чехословацької незалежності у Вашингтоні та Парижі. Словаки діяли незалежно від цих подій, оскільки новини про чеську декларацію не досягли Мартіна на час появи словацької декларації. Рада спробувала взяти під свій контроль Словаччину, але її плани було зірвано угорськими військовими, які захопили Мартін 15 листопада. Чеські війська незабаром зайняли місто, і новий уряд у Празі призначив Вавро Шробара міністром у справах Словаччини.
Деякі словацькі представники виступали за автономію Словаччини та за те, щоб вона мала свою власну асамблею, але це було відкинуто чехословацьким урядом, і Шробар розпустив Словацьку національну раду в січні 1919. Делегати в Турчанськи-Світі-Мартині не визначили точно, що вони мають на увазі під «чехо-словацькою нацією», але, мабуть, вони мали на увазі визначення, яке б підкреслювало виразну національну ідентичність і особливість словацького народу. Словакам обіцяли зробити їх рівноправними партнерами в тому, що Едвард Бенеш, міністр закордонних справ Тимчасового чехословацького уряду, проголосив федеральною державою швейцарського типу. Натомість словаки виявилися зведені до статусу національної меншини. Після цього Словаччина управлялася як частина централізованої Чехословацької держави, яка була створена Чехословацьким національним збором у Празі.
Примітки
- Mametey, Victor S. (2000). Martin Declaration. У Frucht, Richard C. (ред.). Encyclopedia of Eastern Europe: From the Congress of Vienna to the Fall of Communism. Garland Pub. с. 483. ISBN .
- Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 str., vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, , pages 101—102, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—190.
- Špiesz, Anton; Bolchazy, Ladislaus J. (2006). Illustrated Slovak History: A Struggle for Sovereignty in Central Europe. Bolchazy-Carducci Publishers. с. 191–3. ISBN . Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Kirschbaum, Stanislav J. (1996). A History of Slovakia: The Struggle for Survival. St. Martin's Griffin. с. 159. ISBN .
Література
- Мартинская декларация 1918 // Ломбард — Мезитол. — Москва : Советская энциклопедия, 1974. — ((Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 15).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martinska deklaraciya slovac Martinska deklaracia tradicijna nazva Deklaraciyi slovackogo narodu slovac Deklaracia slovenskeho naroda yaka bula progoloshena v misti Turchanski Sviti Martin nini Martin Slovachchina 30 zhovtnya 1918 Faktichno bula progoloshennyam nezalezhnosti vid Ugorskogo korolivstva sho vhodilo todi do skladu Avstro Ugorshini i vishuvala ob yednannya Slovachchini z Cheskimi zemlyami u skladi novoyi derzhavi Chehoslovachchina Martinska deklaraciya Data stvorennya zasnuvannya30 zhovtnya 1918 Nazvaslovac Deklaracia slovenskeho naroda Avtord Data publikaciyi30 zhovtnya 1918 U zbirkahMartin Memorialna doshka prisvyachena Deklaraciyi slovackogo narodu v Martini Slovachchina Slovacki pragnennya do zdobuttya nezalezhnosti buli znachnoyu miroyu pripineni pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli providna slovacka nacionalistichna partiya Slovacka nacionalna partiya SNP ogolosila pro svoyu loyalnist do imperiyi Ostanni misyaci vijni oznamenuvalisya postupovim rozpadom imperiyi sho prizvelo do togo sho SNP virishila povernutisya do svogo kolishnogo kursu stvorennya okremoyi Slovackoyi derzhavi Yiyi golova sk obrav misto Martin centr slovackogo kulturnogo ta politichnogo zhittya z XIX stolittya yak misce provedennya zagalnih zboriv partiyi Vranci 30 zhovtnya 1918 108 delegativ vzyali uchast u zborah sho prohodili u budivli banku Tatra u Martini ta obrali 12 chleniv sk perevazhno z chisla Slovackoyi nacionalnoyi partiyi U drugij polovini togo zh dnya novostvorena rada prijnyala deklaraciyu i napravila yiyi do Pragi U nij progoloshuvalosya sho slovacka naciya ye chastinoyu chehoslovackoyi naciyi ob yednanoyi movoyu ta istoriyeyu svoyeyi kulturi i lishe Slovacka nacionalna rada a ne ugorskij uryad chi yakijs inshij organ vladi upovnovazhenij govoriti vid imeni slovackoyi naciyi Deklaraciya prijnyata cherez dva dni pislya progoloshennya chehoslovackoyi nezalezhnosti Cheskim nacionalnim komitetom u Prazi ta cherez dva tizhni pislya progoloshennya chehoslovackoyi nezalezhnosti u Vashingtoni ta Parizhi Slovaki diyali nezalezhno vid cih podij oskilki novini pro chesku deklaraciyu ne dosyagli Martina na chas poyavi slovackoyi deklaraciyi Rada sprobuvala vzyati pid svij kontrol Slovachchinu ale yiyi plani bulo zirvano ugorskimi vijskovimi yaki zahopili Martin 15 listopada Cheski vijska nezabarom zajnyali misto i novij uryad u Prazi priznachiv Vavro Shrobara ministrom u spravah Slovachchini Deyaki slovacki predstavniki vistupali za avtonomiyu Slovachchini ta za te shob vona mala svoyu vlasnu asambleyu ale ce bulo vidkinuto chehoslovackim uryadom i Shrobar rozpustiv Slovacku nacionalnu radu v sichni 1919 Delegati v Turchanski Sviti Martini ne viznachili tochno sho voni mayut na uvazi pid cheho slovackoyu naciyeyu ale mabut voni mali na uvazi viznachennya yake b pidkreslyuvalo viraznu nacionalnu identichnist i osoblivist slovackogo narodu Slovakam obicyali zrobiti yih rivnopravnimi partnerami v tomu sho Edvard Benesh ministr zakordonnih sprav Timchasovogo chehoslovackogo uryadu progolosiv federalnoyu derzhavoyu shvejcarskogo tipu Natomist slovaki viyavilisya zvedeni do statusu nacionalnoyi menshini Pislya cogo Slovachchina upravlyalasya yak chastina centralizovanoyi Chehoslovackoyi derzhavi yaka bula stvorena Chehoslovackim nacionalnim zborom u Prazi PrimitkiMametey Victor S 2000 Martin Declaration U Frucht Richard C red Encyclopedia of Eastern Europe From the Congress of Vienna to the Fall of Communism Garland Pub s 483 ISBN 978 0 8153 0092 2 Preclik Vratislav Masaryk a legie Masaryk and legions vaz kniha 219 str vydalo nakladatelstvi Paris Karvina Zizkova 2379 734 01 Karvina Czech Republic ve spolupraci s Masarykovym demokratickym hnutim Masaryk Democratic Movement Prague 2019 ISBN 978 80 87173 47 3 pages 101 102 124 125 128 129 132 140 148 184 190 Spiesz Anton Bolchazy Ladislaus J 2006 Illustrated Slovak History A Struggle for Sovereignty in Central Europe Bolchazy Carducci Publishers s 191 3 ISBN 978 0 86516 426 0 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Kirschbaum Stanislav J 1996 A History of Slovakia The Struggle for Survival St Martin s Griffin s 159 ISBN 978 0 312 16125 5 LiteraturaMartinskaya deklaraciya 1918 Lombard Mezitol Moskva Sovetskaya enciklopediya 1974 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 15