Нюрнберзькі расові закони — два расистські (в першу чергу антиєврейські) законодавчі акти («основні закони») — Закон про громадянина Рейху (нім.Reichsbürgergesetz) та Закон про охорону німецької крові і німецької честі (нім.Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre), проголошені з ініціативи Адольфа Гітлера15 вересня1935 року на з'їзді Націонал-соціалістичної партії в Нюрнбергу, відповідно до таємної програми (1920) року та одноголосно прийняті сесією рейхстагу, спеціально скликаної в Нюрнберзі з нагоди з'їзду партії. Початково Нюрнберзькі расові закони стосувалися тільки євреїв. Пізніше німецькі націонал-соціалісти поширили дію Нюрнберзьких расових законів на циган, темношкірих, слов'ян та представників деяких інших народів.
Поправка до Закону про громадянство Рейху щодо визначення приналежності до єврейства
Згідно зі статтею другою «Закону про громадянина Рейху», громадянином Рейху може бути лише той, хто володіє «німецькою або спорідненої до неї кров'ю і хто своєю поведінкою доводить бажання і здатність віддано служити німецькому народові і рейху». Таке формулювання фактично означала позбавлення німецького громадянства, в першу чергу, євреїв та циган. Найбільш пильну увагу при створенні і виконанні цих законів приділялася євреям. Так, «Закон про охорону німецької крові і німецької честі» серед ряду заборон забороняв як «осквернення раси» шлюб і позашлюбне співжиття між євреями і «громадянами німецької чи спорідненої їй крові», наймання євреями домашньої прислуги з жінок «німецької або спорідненої їй крові» молодше 45 років, а також вивішування євреями національного або імперського прапорів та використання тканин подібною забарвлення. Порушення закону тягло кримінальне переслідування. Слід зауважити, що право євреїв на носіння національного одягу було під охороною держави (наприклад пункт 4.2 Закону про захист німецької крові і німецької честі), і не декларувалося окремо для інших національностей.
Закон про захист німецької крові і німецької честі
«Повні свідомістю того, що чистота німецької крові є запорукою існування німецького народу, а також непохитною рішучістю гарантувати існування німецької нації в усі часи, рейхстаг одностайно прийняв публікуються нижче закони»
1.1 Шлюби між євреями і державними підданими німецької або спорідненої крові заборонені. Укладенні всупереч цим законом шлюби не мають юридичної сили, навіть якщо вони оформлені в обхід цього закону за межами Німеччини.
1.2 Процедура анулювання такого шлюбу може бути здійснена тільки державним прокурором.
2. Статевий зв'язок між євреями і державними підданими німецької або спорідненої крові заборонена. 3. Євреїям забороняється наймати на роботу до себе в будинок жінок — державних підданих німецької або спорідненої крові, які не досягли 45 років. 4.1 Євреям заборонено вивішувати прапор Рейху як національний прапор, а також використовувати кольори Рейху для інших цілей.
4.2 Євреям дозволено носіння одягу єврейських кольорів. Це право охороняється державою.
5.1 Кожен, хто порушить заборону, встановлену в п.1, буде покараний тюремним ув'язненням в один рік і примусовими роботами.
5.2. Особа чоловічої статі, яка порушила заборону, встановлену в п.2, буде покарана тюремним ув'язненням без примусових робіт.
5.3. Кожен, хто порушить вказівки 3 і 4, буде покараний тюремним ув'язненням терміном до одного року і штрафом або однієї з цих мір покарання.
Визначення поняття єврей
Так як в Нюрнберзьких законах не визначалося поняття «єврей», постановою від 14 листопада того ж 1935 була прийнята поправка до Закону про громадянство Рейху :
4.
(1) Єврей не може бути громадянином Рейху. Він не має права голосувати з питань, що стосуються політики. Він не може займати громадські посади (…) 5. (1) Євреєм вважається той, у кого троє з батьків його батьків були чистокровними євреями. (2) Євреєм вважається також людина, яка народилася в змішаному шлюбі, підданий держави, що походить від двох чистокровних євреїв — батьків його батьків, якщо він:
А) в момент видання закону належить до юдейської громади або був прийнятий в неї пізніше;
Б) в момент видання закону був одружений з євреєм або вступив в такий шлюб пізніше;
В) походить із змішаної родини, описаної в підпункті 1, зареєстрованої після того, як був прийнятий Закон про захист німецької крові і німецької честі від 15 вересня 1935 роки;
Г) є позашлюбним дитиною, одним з батьків якого був єврей.
Тим самим, були встановлені категорії євреїв і «осіб з домішкою єврейської крові», введено поняття «неарієць». Ця постанова замінило так званий «арійський параграф» (квітень 1933 р), що діяв раніше антиєврейського законодавства. Відповідно до цієї директиви, євреями вважалися тільки ті, хто мав, як мінімум, трьох єврейських дідусів-бабусь. «Половинки» вважалися євреями тільки в тому випадку, якщо сповідували юдаїзм або самі вступили в шлюб з євреєм, тобто зробили свідомий крок в сторону єврейського народу. «Четвертинки» ж євреями не вважалися. Вони піддавалися обмеженням, але зберігали повноцінне громадянство.
Коментарі законів
Схема, яка показує приналежність до «німецької крові» та заборонені шлюби відповідно до «Закону про захист крові та честі»
Дуже важливими були також коментарі та директиви до Нюрнберзьких законів, наприклад:
ПЕРШЕ ПОЯСНЕННЯ ДО ЗАКОНУ ПРО ГРОМАДЯНСТВО РЕЙХУ ВІД 14 ЛИСТОПАДА 1935 РОКУ
4.1. Єврей не може бути громадянином Рейху. Він не має права голосу в політичних питаннях, не може займати посад в державних установах.
4.2. Чиновники-євреї будуть звільнені до 31 грудня 1935 року.
5.1. Євреєм вважається особа, серед предків якого в другому поколінні (бабки і діди) було не менше трьох осіб єврейської раси …
5.2. Метис, який є державним підданим, також вважається євреєм, якщо він походить від двох єврейських предків.
Автором різних коментарів був .
Значення і виконання
Нюрнберзькі закони послідовно здійснювали ізоляцію євреїв за расовою ознакою. Значною частиною німецького суспільства і самих євреїв спочатку Нюрнберзькі закони сприймалися як юридичне обґрунтування подальшого проживання євреїв в Німеччині. Однак подальші постанови (останнє від 1 липня1943 року) закрили євреям доступ майже до всіх посад і професій, обмежили свободу їх пересування і ввели в їх посвідченні особи обов'язкову відмітку «єврей». Тим самим, євреї були поставлені поза законом, відданих на свавілля поліції, що стало прелюдією до «остаточного вирішення».
Жорсткість законів Ванзейської конференції
Згодом, правила щодо напівкровок (нім.Mischlinge) були посилені. У протоколі Ванзейської конференції записано:
«до цих полукровок 1-го ступеня існує особливе ставлення з боку вищих інстанцій партії і держави. Кожен подібний випадок повинен перевірятися індивідуально, і рішення повинне бути максимально несприятливим для напівкровки. Попередньою умовою, що враховуються при отриманні ними особливого дозволу, будуть завжди заслуги самого напівкровки — не заслуга його батьків або дружини німецької крові»
У деяких випадках (які мають «неповноцінний зовнішній вигляд з расової точки зору ») в євреї навіть зараховувалися напівкровки 2-го ступеня («четвертиники»). Але всі ці випадки вирішувалися індивідуально, а Нюрнберзькі закони змінені не були.
Nyurnberzki rasovi zakoni dva rasistski v pershu chergu antiyevrejski zakonodavchi akti osnovni zakoni Zakon pro gromadyanina Rejhu nim Reichsburgergesetz ta Zakon pro ohoronu nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti nim Gesetz zum Schutze des deutschen Blutes und der deutschen Ehre progolosheni z iniciativi Adolfa Gitlera 15 veresnya 1935 roku na z yizdi Nacional socialistichnoyi partiyi v Nyurnbergu vidpovidno do tayemnoyi programi 1920 roku ta odnogolosno prijnyati sesiyeyu rejhstagu specialno sklikanoyi v Nyurnberzi z nagodi z yizdu partiyi Pochatkovo Nyurnberzki rasovi zakoni stosuvalisya tilki yevreyiv Piznishe nimecki nacional socialisti poshirili diyu Nyurnberzkih rasovih zakoniv na cigan temnoshkirih slov yan ta predstavnikiv deyakih inshih narodiv Popravka do Zakonu pro gromadyanstvo Rejhu shodo viznachennya prinalezhnosti do yevrejstva Nacional socializm Osnovni ponyattya Diktatura Vozhdizm Pravicya Shovinizm Nacistska rasova politika Militarizm Antidemokratizm Ideologiya Narodnij ruh 25 punktiv Moya borotba Nedolyudina Nyurnberzki rasovi zakoni Rasova teoriya Gyuntera rasova politika Mif dvadcyatogo stolittya Istoriya Tovaristvo Tulye Nimecka robitnicha partiya Tretij Rejh Nich dovgih nozhiv Krishtaleva nich Druga svitova vijna Ostatochne virishennya cheskogo pitannya Ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya Katastrofa yevropejskogo yevrejstva Golokost Plan Ost Nyurnberzkij proces Personaliyi Adolf Gitler Vidkun Kvisling Vojteh Tuka Genrih Gimmler German Gering Rudolf Gess Organizaciyi NSDAP SA SS Gitler yugend Gestapo Vervolf Soyuz nimeckih divchat Yungfolk Soyuz divchatok Zimova dopomoga Nimeckij robitnichij front Sila cherez radist Vira ta krasa Nacional socialistichni mehkorpus aviakorpus narodna blagodijnist zhinocha organizaciya soyuz studentiv soyuz likariv soyuz vchiteliv soyuz yuristiv soyuz dopomogi zhertvam vijni Nacistski partiyi ta ruhi Ugorshina Belgiya Niderlandi Norvegiya Latviya Bilorus Sporidneni ponyattya Fashizm Antikomunizm Neonacizm Integralnij nacionalizm Nacistskij okultizm Portal Nacistska Nimechchina Opis zakonivZgidno zi statteyu drugoyu Zakonu pro gromadyanina Rejhu gromadyaninom Rejhu mozhe buti lishe toj hto volodiye nimeckoyu abo sporidnenoyi do neyi krov yu i hto svoyeyu povedinkoyu dovodit bazhannya i zdatnist viddano sluzhiti nimeckomu narodovi i rejhu Take formulyuvannya faktichno oznachala pozbavlennya nimeckogo gromadyanstva v pershu chergu yevreyiv ta cigan Najbilsh pilnu uvagu pri stvorenni i vikonanni cih zakoniv pridilyalasya yevreyam Tak Zakon pro ohoronu nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti sered ryadu zaboron zaboronyav yak oskvernennya rasi shlyub i pozashlyubne spivzhittya mizh yevreyami i gromadyanami nimeckoyi chi sporidnenoyi yij krovi najmannya yevreyami domashnoyi prislugi z zhinok nimeckoyi abo sporidnenoyi yij krovi molodshe 45 rokiv a takozh vivishuvannya yevreyami nacionalnogo abo imperskogo praporiv ta vikoristannya tkanin podibnoyu zabarvlennya Porushennya zakonu tyaglo kriminalne peresliduvannya Slid zauvazhiti sho pravo yevreyiv na nosinnya nacionalnogo odyagu bulo pid ohoronoyu derzhavi napriklad punkt 4 2 Zakonu pro zahist nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti i ne deklaruvalosya okremo dlya inshih nacionalnostej Zakon pro zahist nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti Povni svidomistyu togo sho chistota nimeckoyi krovi ye zaporukoyu isnuvannya nimeckogo narodu a takozh nepohitnoyu rishuchistyu garantuvati isnuvannya nimeckoyi naciyi v usi chasi rejhstag odnostajno prijnyav publikuyutsya nizhche zakoni 1 1 Shlyubi mizh yevreyami i derzhavnimi piddanimi nimeckoyi abo sporidnenoyi krovi zaboroneni Ukladenni vsuperech cim zakonom shlyubi ne mayut yuridichnoyi sili navit yaksho voni oformleni v obhid cogo zakonu za mezhami Nimechchini 1 2 Procedura anulyuvannya takogo shlyubu mozhe buti zdijsnena tilki derzhavnim prokurorom 2 Statevij zv yazok mizh yevreyami i derzhavnimi piddanimi nimeckoyi abo sporidnenoyi krovi zaboronena 3 Yevreyiyam zaboronyayetsya najmati na robotu do sebe v budinok zhinok derzhavnih piddanih nimeckoyi abo sporidnenoyi krovi yaki ne dosyagli 45 rokiv 4 1 Yevreyam zaboroneno vivishuvati prapor Rejhu yak nacionalnij prapor a takozh vikoristovuvati kolori Rejhu dlya inshih cilej 4 2 Yevreyam dozvoleno nosinnya odyagu yevrejskih koloriv Ce pravo ohoronyayetsya derzhavoyu 5 1 Kozhen hto porushit zaboronu vstanovlenu v p 1 bude pokaranij tyuremnim uv yaznennyam v odin rik i primusovimi robotami 5 2 Osoba cholovichoyi stati yaka porushila zaboronu vstanovlenu v p 2 bude pokarana tyuremnim uv yaznennyam bez primusovih robit 5 3 Kozhen hto porushit vkazivki 3 i 4 bude pokaranij tyuremnim uv yaznennyam terminom do odnogo roku i shtrafom abo odniyeyi z cih mir pokarannya Viznachennya ponyattya yevrej Tak yak v Nyurnberzkih zakonah ne viznachalosya ponyattya yevrej postanovoyu vid 14 listopada togo zh 1935 bula prijnyata popravka do Zakonu pro gromadyanstvo Rejhu 4 1 Yevrej ne mozhe buti gromadyaninom Rejhu Vin ne maye prava golosuvati z pitan sho stosuyutsya politiki Vin ne mozhe zajmati gromadski posadi 5 1 Yevreyem vvazhayetsya toj u kogo troye z batkiv jogo batkiv buli chistokrovnimi yevreyami 2 Yevreyem vvazhayetsya takozh lyudina yaka narodilasya v zmishanomu shlyubi piddanij derzhavi sho pohodit vid dvoh chistokrovnih yevreyiv batkiv jogo batkiv yaksho vin A v moment vidannya zakonu nalezhit do yudejskoyi gromadi abo buv prijnyatij v neyi piznishe B v moment vidannya zakonu buv odruzhenij z yevreyem abo vstupiv v takij shlyub piznishe V pohodit iz zmishanoyi rodini opisanoyi v pidpunkti 1 zareyestrovanoyi pislya togo yak buv prijnyatij Zakon pro zahist nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti vid 15 veresnya 1935 roki G ye pozashlyubnim ditinoyu odnim z batkiv yakogo buv yevrej Tim samim buli vstanovleni kategoriyi yevreyiv i osib z domishkoyu yevrejskoyi krovi vvedeno ponyattya neariyec Cya postanova zaminilo tak zvanij arijskij paragraf kviten 1933 r sho diyav ranishe antiyevrejskogo zakonodavstva Vidpovidno do ciyeyi direktivi yevreyami vvazhalisya tilki ti hto mav yak minimum troh yevrejskih didusiv babus Polovinki vvazhalisya yevreyami tilki v tomu vipadku yaksho spoviduvali yudayizm abo sami vstupili v shlyub z yevreyem tobto zrobili svidomij krok v storonu yevrejskogo narodu Chetvertinki zh yevreyami ne vvazhalisya Voni piddavalisya obmezhennyam ale zberigali povnocinne gromadyanstvo Komentari zakoniv Shema yaka pokazuye prinalezhnist do nimeckoyi krovi ta zaboroneni shlyubi vidpovidno do Zakonu pro zahist krovi ta chesti Duzhe vazhlivimi buli takozh komentari ta direktivi do Nyurnberzkih zakoniv napriklad PERShE POYaSNENNYa DO ZAKONU PRO GROMADYaNSTVO REJHU VID 14 LISTOPADA 1935 ROKU 4 1 Yevrej ne mozhe buti gromadyaninom Rejhu Vin ne maye prava golosu v politichnih pitannyah ne mozhe zajmati posad v derzhavnih ustanovah 4 2 Chinovniki yevreyi budut zvilneni do 31 grudnya 1935 roku 5 1 Yevreyem vvazhayetsya osoba sered predkiv yakogo v drugomu pokolinni babki i didi bulo ne menshe troh osib yevrejskoyi rasi 5 2 Metis yakij ye derzhavnim piddanim takozh vvazhayetsya yevreyem yaksho vin pohodit vid dvoh yevrejskih predkiv Avtorom riznih komentariv buv Znachennya i vikonannya Nyurnberzki zakoni poslidovno zdijsnyuvali izolyaciyu yevreyiv za rasovoyu oznakoyu Znachnoyu chastinoyu nimeckogo suspilstva i samih yevreyiv spochatku Nyurnberzki zakoni sprijmalisya yak yuridichne obgruntuvannya podalshogo prozhivannya yevreyiv v Nimechchini Odnak podalshi postanovi ostannye vid 1 lipnya 1943 roku zakrili yevreyam dostup majzhe do vsih posad i profesij obmezhili svobodu yih peresuvannya i vveli v yih posvidchenni osobi obov yazkovu vidmitku yevrej Tim samim yevreyi buli postavleni poza zakonom viddanih na svavillya policiyi sho stalo prelyudiyeyu do ostatochnogo virishennya Zhorstkist zakoniv Vanzejskoyi konferenciyi Zgodom pravila shodo napivkrovok nim Mischlinge buli posileni U protokoli Vanzejskoyi konferenciyi zapisano do cih polukrovok 1 go stupenya isnuye osoblive stavlennya z boku vishih instancij partiyi i derzhavi Kozhen podibnij vipadok povinen pereviryatisya individualno i rishennya povinne buti maksimalno nespriyatlivim dlya napivkrovki Poperednoyu umovoyu sho vrahovuyutsya pri otrimanni nimi osoblivogo dozvolu budut zavzhdi zaslugi samogo napivkrovki ne zasluga jogo batkiv abo druzhini nimeckoyi krovi U deyakih vipadkah yaki mayut nepovnocinnij zovnishnij viglyad z rasovoyi tochki zoru v yevreyi navit zarahovuvalisya napivkrovki 2 go stupenya chetvertiniki Ale vsi ci vipadki virishuvalisya individualno a Nyurnberzki zakoni zmineni ne buli Div takozh Nacistska rasova politika Nacistski rasovi teoriyi Rasovij antisemitizm Nacistska politika shodo slov yan Rasova teoriya Yevgenika Rasova gigiyena Tretij Rejh Plan Ost Zhittyevij prostir na Shodi Ostarbajteri Nacional socializm Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini SS Podatok na vtechu z Rejhu Rasovij antisemitizm Erhard Milh Chistota krovi Primitki Vladimir Rodionov Rasovye mify nacizma Vraga nado znat ros verord141135 gt Erste Verordnung zum Reichsburgergesetz vom 14 November 1935 nim Posilannya Zakon pro gromadyanstvo rejhu i Zakon pro zahist nimeckoyi krovi i nimeckoyi chesti i dva pershih rozporyadzhennya do nih Rejhsfyurer SS Esesovec i vopros krovi Biologicheskie osnovy i ih osmyslennoe primenenielya sohraneniya i priumnozheniya nordicheskoj krovi ros
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
