Остаточне вирішення чеського питання (нім. Endlösung der tschechischen Frage) — план уряду нацистської Німеччини, що передбачав онімечування чеської території, головним чином шляхом виселення частини чеського населення в Сибір або області Волині. План був розроблений відповідно до расової та етнічної політики нацистської Німеччини, і збігався із загальним планом зі знищення та виселення слов'ян, який називався План «Ост». Підготовка до «остаточного вирішення чеського питання» почалася невдовзі після окупації Чехословаччини в 1939 році, проте здійснення постійно відкладалося через необхідність використовувати чеську робочу силу для забезпечення німецьких військ. До кінця війни було виселено менш ніж сто громад (близько 50 тисяч жителів).
Перші пропозиції щодо переміщення чехів
Перші проекти озвучив невдовзі після Першої світової війни судетонімецький політик-націоналіст Лодгманн Рудольф фон Ауен. У 1920 року у видавництві Т. Вайхера в Лейпцигу було опубліковано план переселення чехів. У книзі під назвою «Die tschechoslowakische Frage» (чехословацьке питання) обговорюється можливості переселення чехів із Богемії на території на захід від Рейну, а чехів із Моравії — на схід Пруссії.
Здійснення програми
Незабаром після окупації чеських земель Німеччиною та створення протекторату Богемії та Моравії було активізовано всі проекти з підготовки «остаточного вирішення чеського питання». Їхньою метою, про яку Адольф Гітлер говорив ще до свого приходу до влади, було онімечування чеської області та населення. У цьому дусі вже в 1939 році генерал Е. Фридерік складає проект «Чеська проблема». План передбачає виселення чеських власників капіталу, інтелігенції та євреїв з використанням чеських працівників для німецької економіки. 7 жовтня 1939 року Гітлер видав постанову, згідно з якою Генріх Гіммлер мав «створити нові німецькі землі за допомогою переселення німців рейху та громадян німецької національності». У грудні 1939 року були опрацьовані перші пропозиції про німецьку колонізацію Богемії та Моравії, при цьому вони постійно уточнювалися. Вони були доповнені планом, що виник улітку 1940 р. у штабі Конрада Генлейна. Згідно з ним, територіальну єдність протекторату потрібно було зруйнувати і включити його окремі частини в адміністративні округи Німеччини, що межують з ними.Основну програму германізації Чехії представляв меморандум , затверджений 28 серпня 1940 р. Гіммлером і Гейдріхом. Франк в ньому підкреслював:
«Метою політики Рейху в Богемії і Моравії повинна бути повна германізація простору та населення. Є два шляхи для досягнення цієї мети:
- Тотальне виселення чехів із Богемії та Моравії на територію за межами Рейху і заселення звільнених областей німцями.
- Якщо більша частина чехів залишиться в Богемії і Моравії, то необхідно одночасно використовувати різноманітні методи знімечення відповідно з планом на 10 років. Така германізація включає:
- Зміна національності чехів, підходящих у расовому відношенні;
- Виселення чехів, непідходящих у расовому відношенні, та інтелігенції, ворожої до Рейху, а де це доречно, особливий режим для них і для всіх деструктивних елементів;
- Нове заселення звільненого району свіжою німецькою кров'ю».
2 жовтня 1941 року, після вступу на посаду рейхспротектора, Рейнхард Гейдріх виголосив промову, в якій, серед іншого, підтвердив раніше заплановані принципи онімечування території, а саме:
- Чеський простір має бути остаточно заселений німцями.
- Буде проведено перепис чехів у расовому, національному значенні.
- Чехи «хорошої раси та добре мислячі» будуть онімечені.
- Чехи «поганої раси і погано мислячі» будуть виселені на схід (за Урал, до Сибіру).
- «Добре мислячі люди поганої раси» працюватимуть на Третій рейх і не зможуть мати дітей.
- «Погано мислячі люди доброї раси» — найнебезпечніший клас для німців — мають бути в німецькому середовищі онімечені. В іншому випадку ці люди повинні бути винищені, тому що можуть стати провідною верствою.
Виселення чеського населення
Реалізація планів виселення чехів почалася вже в 1940 році, коли було встановлено так званий німецький територіальний міст, що передбачає онімечування території від Літомержице до Праги . Було також схвалено створення німецького коридору, який вів через Прагу, Брно та Оломоуц до Острави. На півдні Моравії повинні були бути заселені та приєднані до Австрії райони на південь від Брно. Чеська нація підлягала поступовому поділу на невеликі ізольовані підрозділи та асиміляції німецькими елементами. Внаслідок такої політики до 1941 року було виселено 33 громади з Вишківської, Босковицької та Бланенської областей, свої домівки залишили понад 18 тис. мешканців. Починаючи з 1942 року з Бенешовської, Невекловської та Седлчанської областей у кілька етапів було депортовано 65 громад з більш ніж 30 тис. осіб.
Див. також
Література
- Detlef Brandes. Die Tschechen unter deutschem Protektorat. Teil I. Besatzungspolitik, Kollaboration і Widerstand im Protektorat Böhmen і Mähren bis Heydrichs Tod (1939-1942). Oldenbourg, München / Wien 1969, .
- Detlef Brandes. Die Tschechen unter deutschem Protektorat. Teil II. Besatzungspolitik, Kollaboration і Widerstand в Protektorat Böhmen і Mähren von Heydrichs Tod bis zum Prager Aufstand (1942-1945). Oldenbourg, München / Wien 1975, .
- Boris Čelovský . Germanisierung und Genozid. Hitlers Endlösung der tschechischen Frage. Deutsche Dokumente 1933-1945. Mit einem Vorwort von Josef Becker. 352 S.,
Посилання
- Допит підсудного Нейрата Архівовано листопад 25, 2015 на сайті Wayback Machine.(Зі стінограми засідання Міжнародного Військового Трибуналу від 25—26 червня 1946 р. )
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostatochne virishennya cheskogo pitannya nim Endlosung der tschechischen Frage plan uryadu nacistskoyi Nimechchini sho peredbachav onimechuvannya cheskoyi teritoriyi golovnim chinom shlyahom viselennya chastini cheskogo naselennya v Sibir abo oblasti Volini Plan buv rozroblenij vidpovidno do rasovoyi ta etnichnoyi politiki nacistskoyi Nimechchini i zbigavsya iz zagalnim planom zi znishennya ta viselennya slov yan yakij nazivavsya Plan Ost Pidgotovka do ostatochnogo virishennya cheskogo pitannya pochalasya nevdovzi pislya okupaciyi Chehoslovachchini v 1939 roci prote zdijsnennya postijno vidkladalosya cherez neobhidnist vikoristovuvati chesku robochu silu dlya zabezpechennya nimeckih vijsk Do kincya vijni bulo viseleno mensh nizh sto gromad blizko 50 tisyach zhiteliv Obkladinka nakazu cheskoyu movoyu pro viselennya 33 municipalitetiv cs Pershi propoziciyi shodo peremishennya chehivPershi proekti ozvuchiv nevdovzi pislya Pershoyi svitovoyi vijni sudetonimeckij politik nacionalist Lodgmann Rudolf fon Auen U 1920 roku u vidavnictvi T Vajhera v Lejpcigu bulo opublikovano plan pereselennya chehiv U knizi pid nazvoyu Die tschechoslowakische Frage chehoslovacke pitannya obgovoryuyetsya mozhlivosti pereselennya chehiv iz Bogemiyi na teritoriyi na zahid vid Rejnu a chehiv iz Moraviyi na shid Prussiyi Zdijsnennya programiNezabarom pislya okupaciyi cheskih zemel Nimechchinoyu ta stvorennya protektoratu Bogemiyi ta Moraviyi bulo aktivizovano vsi proekti z pidgotovki ostatochnogo virishennya cheskogo pitannya Yihnoyu metoyu pro yaku Adolf Gitler govoriv she do svogo prihodu do vladi bulo onimechuvannya cheskoyi oblasti ta naselennya U comu dusi vzhe v 1939 roci general E Friderik skladaye proekt Cheska problema Plan peredbachaye viselennya cheskih vlasnikiv kapitalu inteligenciyi ta yevreyiv z vikoristannyam cheskih pracivnikiv dlya nimeckoyi ekonomiki 7 zhovtnya 1939 roku Gitler vidav postanovu zgidno z yakoyu Genrih Gimmler mav stvoriti novi nimecki zemli za dopomogoyu pereselennya nimciv rejhu ta gromadyan nimeckoyi nacionalnosti U grudni 1939 roku buli opracovani pershi propoziciyi pro nimecku kolonizaciyu Bogemiyi ta Moraviyi pri comu voni postijno utochnyuvalisya Voni buli dopovneni planom sho vinik ulitku 1940 r u shtabi Konrada Genlejna Zgidno z nim teritorialnu yednist protektoratu potribno bulo zrujnuvati i vklyuchiti jogo okremi chastini v administrativni okrugi Nimechchini sho mezhuyut z nimi Osnovnu programu germanizaciyi Chehiyi predstavlyav memorandum zatverdzhenij 28 serpnya 1940 r Gimmlerom i Gejdrihom Frank v nomu pidkreslyuvav Metoyu politiki Rejhu v Bogemiyi i Moraviyi povinna buti povna germanizaciya prostoru ta naselennya Ye dva shlyahi dlya dosyagnennya ciyeyi meti Totalne viselennya chehiv iz Bogemiyi ta Moraviyi na teritoriyu za mezhami Rejhu i zaselennya zvilnenih oblastej nimcyami Yaksho bilsha chastina chehiv zalishitsya v Bogemiyi i Moraviyi to neobhidno odnochasno vikoristovuvati riznomanitni metodi znimechennya vidpovidno z planom na 10 rokiv Taka germanizaciya vklyuchaye Zmina nacionalnosti chehiv pidhodyashih u rasovomu vidnoshenni Viselennya chehiv nepidhodyashih u rasovomu vidnoshenni ta inteligenciyi vorozhoyi do Rejhu a de ce dorechno osoblivij rezhim dlya nih i dlya vsih destruktivnih elementiv Nove zaselennya zvilnenogo rajonu svizhoyu nimeckoyu krov yu ol blockquote 2 zhovtnya 1941 roku pislya vstupu na posadu rejhsprotektora Rejnhard Gejdrih vigolosiv promovu v yakij sered inshogo pidtverdiv ranishe zaplanovani principi onimechuvannya teritoriyi a same Cheskij prostir maye buti ostatochno zaselenij nimcyami Bude provedeno perepis chehiv u rasovomu nacionalnomu znachenni Chehi horoshoyi rasi ta dobre mislyachi budut onimecheni Chehi poganoyi rasi i pogano mislyachi budut viseleni na shid za Ural do Sibiru Dobre mislyachi lyudi poganoyi rasi pracyuvatimut na Tretij rejh i ne zmozhut mati ditej Pogano mislyachi lyudi dobroyi rasi najnebezpechnishij klas dlya nimciv mayut buti v nimeckomu seredovishi onimecheni V inshomu vipadku ci lyudi povinni buti vinisheni tomu sho mozhut stati providnoyu verstvoyu section Viselennya cheskogo naselennyaRealizaciya planiv viselennya chehiv pochalasya vzhe v 1940 roci koli bulo vstanovleno tak zvanij nimeckij teritorialnij mist sho peredbachaye onimechuvannya teritoriyi vid Litomerzhice do Pragi Bulo takozh shvaleno stvorennya nimeckogo koridoru yakij viv cherez Pragu Brno ta Olomouc do Ostravi Na pivdni Moraviyi povinni buli buti zaseleni ta priyednani do Avstriyi rajoni na pivden vid Brno Cheska naciya pidlyagala postupovomu podilu na neveliki izolovani pidrozdili ta asimilyaciyi nimeckimi elementami Vnaslidok takoyi politiki do 1941 roku bulo viseleno 33 gromadi z Vishkivskoyi Boskovickoyi ta Blanenskoyi oblastej svoyi domivki zalishili ponad 18 tis meshkanciv Pochinayuchi z 1942 roku z Beneshovskoyi Neveklovskoyi ta Sedlchanskoyi oblastej u kilka etapiv bulo deportovano 65 gromad z bilsh nizh 30 tis osib Div takozhOstatochne virishennya yevrejskogo pitannya Natisk na shid Generalnij plan Ost Dekreti BeneshaLiteraturaDetlef Brandes Die Tschechen unter deutschem Protektorat Teil I Besatzungspolitik Kollaboration i Widerstand im Protektorat Bohmen i Mahren bis Heydrichs Tod 1939 1942 Oldenbourg Munchen Wien 1969 ISBN 3 486 43041 6 Detlef Brandes Die Tschechen unter deutschem Protektorat Teil II Besatzungspolitik Kollaboration i Widerstand v Protektorat Bohmen i Mahren von Heydrichs Tod bis zum Prager Aufstand 1942 1945 Oldenbourg Munchen Wien 1975 ISBN 3 486 43861 1 Boris Celovsky Germanisierung und Genozid Hitlers Endlosung der tschechischen Frage Deutsche Dokumente 1933 1945 Mit einem Vorwort von Josef Becker 352 S ISBN 3 934038 39 5PosilannyaDopit pidsudnogo Nejrata Arhivovano listopad 25 2015 na sajti Wayback Machine Zi stinogrami zasidannya Mizhnarodnogo Vijskovogo Tribunalu vid 25 26 chervnya 1946 r