Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло ІІІ Обренович (серб. Михаило Обреновић; 4 (16) вересня 1823 — 29 травня (10 червня) 1868) — сербський князь у 1839—1842;1860—1868 роках. Його перше правління закінчилося поваленням (1842), а інше його вбивством.
| Михайло Обренович серб. Михаило Обреновић | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1839 — 1842 | ||
| Попередник: | ||
| Наступник: | Олександр Карагеоргієвич | |
| 1860 — 1868 | ||
| Попередник: | Милош Обренович | |
| Наступник: | Милан Обренович | |
| Ім'я при народженні: | серб. Милош Теодоровић | |
| Народження: | 4 (16) вересня 1823[1] Крагуєваць, Князівство Сербія[1] | |
| Смерть: | 29 травня (10 червня) 1868[1] (44 роки) , Белград, Князівство Сербія | |
| Причина смерті: | вогнепальна зброя | |
| Поховання: | Собор святого Архангела Михаїла (Белград) | |
| Країна: |  Князівство Сербія | |
| Рід: | Обреновичі | |
| Батько: | Милош Обренович | |
| Мати: | Любиця Вукоманович | |
| Шлюб: | Юлія Хуньяді де Кетей | |
| Діти: | d | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: |  | |
| | ||
Молоде життя та перше правління
Михайло був сином князя Милоша Обреновича (1780—1860) та його дружини Любіци Обренович (1788—1843). Він народився в Крагуевац та був молодшим із двох синів князя. Його старшого брата звали [sr], але він мав великі проблеми зі здоров'ям, що привело Михайла до його першого правління у 1839 році.
У той час Михайло Обренович був у Бухаресті, в одному з володінь його батька, офіційні старійшини відправили принцесу Любіцу і Анту Протіцу в Румунію, аби ті привезли князя Михайла. Принц до прибуття до Сербії пішов до турецького султана Абдул Меджида, який вітав його з великими почестями. Султан дав йому потім титул мушира і присудив йому орден Іфтіхара. У супроводі свого оточення 2 березня 1840 князь вирушив до Сербії.
На князівський престол прийшов у перший раз 26 червня 1839 (за юліанським календарем) і правив до 25 серпня 1842. Оскільки він був неповнолітнім, визначається його регентство в наступному складі: Єфрем Обренович, Тома Вучич Перішич та Аврам Петронієвич. Порта була підтверджена його вибір як правителя, а не як спадковий.[] Дуже молодий і недосвідчений, Михайло він зазнавав труднощів у складних ситуаціях внутрішнє і зовнішнє становище Сербії. Повалений в 1842 році у повстанні під керівництвом одного з найбільш передових уставобранителя Томас Вучич-Перішич. Конституціоналістів є Асамблея обрала нового принца Олександра Карагеоргієвича.
Отже, у 1839 князь Милош відмовився від свого правління на користь свого старшого сина — [sr], але він був невиліковно хворим і помер через місяць перебування на посаді. Так, неповнолітній Михайло вступив на престол 26 червня 1839 року, після зречення престолу його батьком та смерті старшого брата. Він міг би проправити все життя, але через те, що був ще занадто молодим, то хотів забагато влади та не звертав уваги на знаки часу.
У 1842 році йога правління підійшло до кінця. У країні йшло повстання очолюване Вучачем та Петровичем. Молодий князь вагався, переносив столицю з Белграда до Крагуєваць і з Крагуєваца в Белград і все-таки нічого не міг вдіяти. У 1842, не бажаючи віддатися під захист турецького гарнізону в Белградській цитаделі, як це радив російський консул, Михайло втік від повсталих прихильників Карагеоргієвичів, що вже зайняли Белград, за кордон.
Життя за кордоном
Після повстання 1842 року князь Михайло з тисячами своїх прихильників покинув країну, перетнувши ріки Сава та Дунай. Із тих пір він жив переважно у Відні, де багато працював над своєю освітою.
Разом із ним покинула країну і його мати, яка померла 14 травня 1843 року. Була похована на території Крушедольського монастиря [ 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.].
Хоча князь був вигнаний із країни, він не полишав надії повернутися. Наприклад, він послав у 1853 році лист примирення сербському уряду, де говорив про те, що не буде повертатися у Сербію по трупах.
Друге правління
У 1858 році його батько зміг повернути династію на трон. Через два роки він помер, і Михайло у вересні 1860 року знову став князем Сербії. Упродовж наступних восьми років він правив як яскравий представник освіченого абсолютизму. Під час другого правління князя народне зібрання скликалось в Сербії лише тричі, в 1861, 1864 та 1867 роках. Головним досягненням правителя було остаточне вигнання турецьких гарнізонів з країни до 1867 року, що головним чином було проведено за дипломатичної підтримки Австрії та Росії.
На відміну від першого правління, князь Михайло повертається до трону як знаючий і зрілий державний діяч. На відміну від князя Олександра, князь Михайло не дозволив державним зборам впливати на його політику. Увійшовши на сербський престол удруге в зрілому віці, Михайло спробував правити самотужки, покладаючись на досвідчених і впливових політиків попереднього режиму. На початку свого другого правління були внесені істотні зміни в політиці Сербії. Через втручання Порти до внутрішнього питання Сербії та її відмовою визнати принца Сербії Михайла, князь скасував спеціальні закони успадкування престолу, відкинув «Конституцію Туреччини». У Спасо-Преображенській Асамблеї у 1861 році був прийнятий Закон про Державну раду, який передбачав, що члени Державної ради, відповідали напряму князеві, а не Порті. Був прийнятий закон про народну скупщину, яка лишилась лише як консультативний орган, податковий закон і закон про народну армію, який являв обов'язкову військову службу для чоловіків від 20 до 50 років, які набиралися і навчалися у своїх же областях. Закон про народне військо відбився позитивно на Сербській армії, адже вона змогла мобілізувати близько 90000 солдатів, але вона як і раніше, була погано оснащена і навчена. Законом про «державну управу» 1862 року було створено Раду міністрів, який фактично став урядом Сербії. Князь поставив Іллю Гарашаніна як голову міністерських зборів, адже від нього князь очікував безвідмовну слухняність. Верховенство князя Михайла, окрім політики, полягало й у ставленні до освітніх і судових інститутів, а також молодіжного руху, який у той час набирав значних обертів. Так у 1864 році він наказав розпустити «Друшство српске словесності». Михайло при владі боровся з колишніми уставоборонителями (конституціоналістами), більшість із яких були молоді освічені люди. Опозиційні ліберали часто піддавалися репресивній політиці Михайла і часто з-за кордону нападали на нього. Князь у внутрішній і зовнішній політиці керувався девізом «Закон є найвища воля в Сербії».
Михайло, як і батько, і більшість сучасних йому європейських державців (у Франції, Росії, Австрії тощо), був прихильником абсолютизму. Він узявся до конституційної реформи та реформи системи державного управління (обмежив роль Скупщини й запровадив особистий контроль над Радою), причому робив це законним шляхом, через внесення змін і доповнень до наявних документів.
У реалізації власних проектів Михайло Обренович спирався на консервативних політиків, не розуміючи й не сприймаючи ліберальних ідей. На чільні ролі в керівництві країною повернувся Ілія Гарашанин, який продовжив формування армії, а також розгорнув активну діяльність, спрямовану на втілення в життя основних положень «Начертанія». Добре усвідомлюючи неспроможність Сербії самотужки протистояти Османській імперії, Гарашанин, підтримуваний князем Михайлом, зосередив зусилля на встановленні тісних зв'язків з іншими народами Балкан, на їхньому об'єднанні під принципово новим гаслом: «Балкани — балканським народам».
Але, поступово впроваджуючи в країні абсолютизм, проти князя формувалася змова. Основними організаторами та виконавцями були брати Радовановичі, які хотіли відомстити за Людомира, який утримувався в тюрмі. Так, Коста Радованович був успішним та багатим купцем, і разом із ним у замаху брали участь його брат Жорж та Павло.
Також за час свого другого правління Михайло виразив бажання розлучитися зі своєю дружиною Юлією та зв'язати себе шлюбом із молодою коханкою Катериною Константинович, яка, до речі, ще й була дочкою його двоюрідного брата. Його плани на розлучення та укладання нового шлюбу зустріли жорсткий супротив з боку політиків та духовенства, і були засуджені широкими верствами населення. У 1867 році навіть був звільнений із поста прем'єр-міністра видатний сербський діяч Ілля Гарашанин за сміливість осудити князя. Але як би там не було, Михайло все ж таки не зміг розлучитися з першою дружиною.
Вбивство
10 червня 1868 року Михайло разом із Катериною та її матір'ю проїжджав на кареті парком [sr], що розташований поблизу його резиденції на околиці Белграда, саме тоді було вчинено вбивство. У парку з'явилися Коста та Павло Радовановичі, в офіційних чорних костюмах та із зарядженими рушницями. Коста підійшов до карети, і князь його впізнав перед смертю. Михайло та Анка [Архівовано 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.] померли на місці, Катерина була тяжко поранена. Чутки щодо вбивства Михайла не вщухають і досі, є навіть думка про те, що до вбивства була причетна династія Карагеоргієвичів, але дана думка ніяк доведена не була.
Після несподіваної смерті Михайла Обреновича від рук змовників, яких, за офіційною версією, спонукали не політичні, а приватні мотиви (травень 1868 р.), князем Сербії став онук Єврема Обреновича (брата Мілоша) — Мілан (1868—1889), якому на той час виповнилося тільки чотирнадцять років. Мілана, виходячи з власних інтересів, привів до влади тогочасний міністр оборони Мілівоє Петрович Блазнавац, який, разом із Йованом Ристичем і Йованом Гавриловичем, увійшов до складу відновленого Намісництва — органу, де в 1869—1872 рр. зосереджувалися реальні важелі управління державою.
Намісництво не набуло популярності в народі. У галузі зовнішньополітичних відносин його діяльність також не була плідною: міжнародний престиж Сербії після смерті князя Михайла помітно підупав, ускладнилися відносини з Болгарією, у зв'язку з ліквідацією Сербської патріархії в місті Печ погіршилася ситуація на південносербських землях.
Чи не єдиним здобутком Намісництва стало прийняття нової Конституції в червні 1869 р., згідно з якою Сербія проголошувалася конституційною монархією. Уперше запроваджувалася постійно діюча Скупщина, її роль у політичному житті країни зростала. Три чверті складу Скупщини становили народні посланці, чверть депутатів призначав князь.
Створювалася ще одна державна інституція — Державна Рада, якій надавалися певні функції адміністративного суду та верхньої палати парламенту. Ухвалення конституції означало безумовний крок вперед, проте її гостро критикували за недостатню ліберальність.
Див. також
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119385236 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Jelavich & Jelavich 1986, стр. 64.
- Stokes 1990, стр. 9.
- Ćirković 2008, стр. 213.
- Jelavich & Jelavich 1986, стр. 65.
- Jelavich & Jelavich 1986, стр. 64-65.
Література
- Вуцетіч Радіна, The Emancipation of Women in Interwar Belgrade and the Cvijeta Zuzoric Society
- В. Скляренко, Я. Батий, Н. Вологожина, М. Панкова. Все величайшие царственные династии. «Фолио», Москва, Харків. 2008. стор. 481—489.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
| Попередник Мілош Обренович |  | Князь Сербії 1839—1868 |  | Наступник Мілан IV |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo III Obrenovich serb Mihailo Obrenoviћ 4 16 veresnya 1823 29 travnya 10 chervnya 1868 serbskij knyaz u 1839 1842 1860 1868 rokah Jogo pershe pravlinnya zakinchilosya povalennyam 1842 a inshe jogo vbivstvom Mihajlo Obrenovich serb Mihailo Obrenoviћ Knyaz Serbiyi 1839 1842 Poperednik Nastupnik Oleksandr Karageorgiyevich 1860 1868 Poperednik Milosh Obrenovich Nastupnik Milan Obrenovich Im ya pri narodzhenni serb Milosh TeodoroviћNarodzhennya 4 16 veresnya 1823 1 Kraguyevac Knyazivstvo Serbiya 1 Smert 29 travnya 10 chervnya 1868 1 44 roki Belgrad Knyazivstvo SerbiyaPrichina smerti vognepalna zbroyaPohovannya Sobor svyatogo Arhangela Mihayila Belgrad Krayina Knyazivstvo SerbiyaRid ObrenovichiBatko Milosh ObrenovichMati Lyubicya VukomanovichShlyub Yuliya Hunyadi de KetejDiti d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiMolode zhittya ta pershe pravlinnyaMihajlo buv sinom knyazya Milosha Obrenovicha 1780 1860 ta jogo druzhini Lyubici Obrenovich 1788 1843 Vin narodivsya v Kraguevac ta buv molodshim iz dvoh siniv knyazya Jogo starshogo brata zvali sr ale vin mav veliki problemi zi zdorov yam sho privelo Mihajla do jogo pershogo pravlinnya u 1839 roci U toj chas Mihajlo Obrenovich buv u Buharesti v odnomu z volodin jogo batka oficijni starijshini vidpravili princesu Lyubicu i Antu Proticu v Rumuniyu abi ti privezli knyazya Mihajla Princ do pributtya do Serbiyi pishov do tureckogo sultana Abdul Medzhida yakij vitav jogo z velikimi pochestyami Sultan dav jomu potim titul mushira i prisudiv jomu orden Iftihara U suprovodi svogo otochennya 2 bereznya 1840 knyaz virushiv do Serbiyi Na knyazivskij prestol prijshov u pershij raz 26 chervnya 1839 za yulianskim kalendarem i praviv do 25 serpnya 1842 Oskilki vin buv nepovnolitnim viznachayetsya jogo regentstvo v nastupnomu skladi Yefrem Obrenovich Toma Vuchich Perishich ta Avram Petroniyevich Porta bula pidtverdzhena jogo vibir yak pravitelya a ne yak spadkovij proyasniti Duzhe molodij i nedosvidchenij Mihajlo vin zaznavav trudnoshiv u skladnih situaciyah vnutrishnye i zovnishnye stanovishe Serbiyi Povalenij v 1842 roci u povstanni pid kerivnictvom odnogo z najbilsh peredovih ustavobranitelya Tomas Vuchich Perishich Konstitucionalistiv ye Asambleya obrala novogo princa Oleksandra Karageorgiyevicha Otzhe u 1839 knyaz Milosh vidmovivsya vid svogo pravlinnya na korist svogo starshogo sina sr ale vin buv nevilikovno hvorim i pomer cherez misyac perebuvannya na posadi Tak nepovnolitnij Mihajlo vstupiv na prestol 26 chervnya 1839 roku pislya zrechennya prestolu jogo batkom ta smerti starshogo brata Vin mig bi propraviti vse zhittya ale cherez te sho buv she zanadto molodim to hotiv zabagato vladi ta ne zvertav uvagi na znaki chasu Molodij knyaz Monograma Mihajla III Obrenovicha U 1842 roci joga pravlinnya pidijshlo do kincya U krayini jshlo povstannya ocholyuvane Vuchachem ta Petrovichem Molodij knyaz vagavsya perenosiv stolicyu z Belgrada do Kraguyevac i z Kraguyevaca v Belgrad i vse taki nichogo ne mig vdiyati U 1842 ne bazhayuchi viddatisya pid zahist tureckogo garnizonu v Belgradskij citadeli yak ce radiv rosijskij konsul Mihajlo vtik vid povstalih prihilnikiv Karageorgiyevichiv sho vzhe zajnyali Belgrad za kordon Zhittya za kordonomPislya povstannya 1842 roku knyaz Mihajlo z tisyachami svoyih prihilnikiv pokinuv krayinu peretnuvshi riki Sava ta Dunaj Iz tih pir vin zhiv perevazhno u Vidni de bagato pracyuvav nad svoyeyu osvitoyu Razom iz nim pokinula krayinu i jogo mati yaka pomerla 14 travnya 1843 roku Bula pohovana na teritoriyi Krushedolskogo monastirya 17 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Hocha knyaz buv vignanij iz krayini vin ne polishav nadiyi povernutisya Napriklad vin poslav u 1853 roci list primirennya serbskomu uryadu de govoriv pro te sho ne bude povertatisya u Serbiyu po trupah Druge pravlinnyaKnyaz Mihajlo 1860 1868 U 1858 roci jogo batko zmig povernuti dinastiyu na tron Cherez dva roki vin pomer i Mihajlo u veresni 1860 roku znovu stav knyazem Serbiyi Uprodovzh nastupnih vosmi rokiv vin praviv yak yaskravij predstavnik osvichenogo absolyutizmu Pid chas drugogo pravlinnya knyazya narodne zibrannya sklikalos v Serbiyi lishe trichi v 1861 1864 ta 1867 rokah Golovnim dosyagnennyam pravitelya bulo ostatochne vignannya tureckih garnizoniv z krayini do 1867 roku sho golovnim chinom bulo provedeno za diplomatichnoyi pidtrimki Avstriyi ta Rosiyi Na vidminu vid pershogo pravlinnya knyaz Mihajlo povertayetsya do tronu yak znayuchij i zrilij derzhavnij diyach Na vidminu vid knyazya Oleksandra knyaz Mihajlo ne dozvoliv derzhavnim zboram vplivati na jogo politiku Uvijshovshi na serbskij prestol udruge v zrilomu vici Mihajlo sprobuvav praviti samotuzhki pokladayuchis na dosvidchenih i vplivovih politikiv poperednogo rezhimu Na pochatku svogo drugogo pravlinnya buli vneseni istotni zmini v politici Serbiyi Cherez vtruchannya Porti do vnutrishnogo pitannya Serbiyi ta yiyi vidmovoyu viznati princa Serbiyi Mihajla knyaz skasuvav specialni zakoni uspadkuvannya prestolu vidkinuv Konstituciyu Turechchini U Spaso Preobrazhenskij Asambleyi u 1861 roci buv prijnyatij Zakon pro Derzhavnu radu yakij peredbachav sho chleni Derzhavnoyi radi vidpovidali napryamu knyazevi a ne Porti Buv prijnyatij zakon pro narodnu skupshinu yaka lishilas lishe yak konsultativnij organ podatkovij zakon i zakon pro narodnu armiyu yakij yavlyav obov yazkovu vijskovu sluzhbu dlya cholovikiv vid 20 do 50 rokiv yaki nabiralisya i navchalisya u svoyih zhe oblastyah Zakon pro narodne vijsko vidbivsya pozitivno na Serbskij armiyi adzhe vona zmogla mobilizuvati blizko 90000 soldativ ale vona yak i ranishe bula pogano osnashena i navchena Zakonom pro derzhavnu upravu 1862 roku bulo stvoreno Radu ministriv yakij faktichno stav uryadom Serbiyi Knyaz postaviv Illyu Garashanina yak golovu ministerskih zboriv adzhe vid nogo knyaz ochikuvav bezvidmovnu sluhnyanist Verhovenstvo knyazya Mihajla okrim politiki polyagalo j u stavlenni do osvitnih i sudovih institutiv a takozh molodizhnogo ruhu yakij u toj chas nabirav znachnih obertiv Tak u 1864 roci vin nakazav rozpustiti Drushstvo srpske slovesnosti Mihajlo pri vladi borovsya z kolishnimi ustavoboronitelyami konstitucionalistami bilshist iz yakih buli molodi osvicheni lyudi Opozicijni liberali chasto piddavalisya represivnij politici Mihajla i chasto z za kordonu napadali na nogo Knyaz u vnutrishnij i zovnishnij politici keruvavsya devizom Zakon ye najvisha volya v Serbiyi Mihajlo yak i batko i bilshist suchasnih jomu yevropejskih derzhavciv u Franciyi Rosiyi Avstriyi tosho buv prihilnikom absolyutizmu Vin uzyavsya do konstitucijnoyi reformi ta reformi sistemi derzhavnogo upravlinnya obmezhiv rol Skupshini j zaprovadiv osobistij kontrol nad Radoyu prichomu robiv ce zakonnim shlyahom cherez vnesennya zmin i dopovnen do nayavnih dokumentiv U realizaciyi vlasnih proektiv Mihajlo Obrenovich spiravsya na konservativnih politikiv ne rozumiyuchi j ne sprijmayuchi liberalnih idej Na chilni roli v kerivnictvi krayinoyu povernuvsya Iliya Garashanin yakij prodovzhiv formuvannya armiyi a takozh rozgornuv aktivnu diyalnist spryamovanu na vtilennya v zhittya osnovnih polozhen Nachertaniya Dobre usvidomlyuyuchi nespromozhnist Serbiyi samotuzhki protistoyati Osmanskij imperiyi Garashanin pidtrimuvanij knyazem Mihajlom zoserediv zusillya na vstanovlenni tisnih zv yazkiv z inshimi narodami Balkan na yihnomu ob yednanni pid principovo novim gaslom Balkani balkanskim narodam Ale postupovo vprovadzhuyuchi v krayini absolyutizm proti knyazya formuvalasya zmova Osnovnimi organizatorami ta vikonavcyami buli brati Radovanovichi yaki hotili vidomstiti za Lyudomira yakij utrimuvavsya v tyurmi Tak Kosta Radovanovich buv uspishnim ta bagatim kupcem i razom iz nim u zamahu brali uchast jogo brat Zhorzh ta Pavlo Takozh za chas svogo drugogo pravlinnya Mihajlo viraziv bazhannya rozluchitisya zi svoyeyu druzhinoyu Yuliyeyu ta zv yazati sebe shlyubom iz molodoyu kohankoyu Katerinoyu Konstantinovich yaka do rechi she j bula dochkoyu jogo dvoyuridnogo brata Jogo plani na rozluchennya ta ukladannya novogo shlyubu zustrili zhorstkij suprotiv z boku politikiv ta duhovenstva i buli zasudzheni shirokimi verstvami naselennya U 1867 roci navit buv zvilnenij iz posta prem yer ministra vidatnij serbskij diyach Illya Garashanin za smilivist osuditi knyazya Ale yak bi tam ne bulo Mihajlo vse zh taki ne zmig rozluchitisya z pershoyu druzhinoyu VbivstvoVbivstvo Mihajla Obrenovicha v parku 10 chervnya 1868 roku Mihajlo razom iz Katerinoyu ta yiyi matir yu proyizhdzhav na kareti parkom sr sho roztashovanij poblizu jogo rezidenciyi na okolici Belgrada same todi bulo vchineno vbivstvo U parku z yavilisya Kosta ta Pavlo Radovanovichi v oficijnih chornih kostyumah ta iz zaryadzhenimi rushnicyami Kosta pidijshov do kareti i knyaz jogo vpiznav pered smertyu Mihajlo ta Anka Arhivovano 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pomerli na misci Katerina bula tyazhko poranena Chutki shodo vbivstva Mihajla ne vshuhayut i dosi ye navit dumka pro te sho do vbivstva bula prichetna dinastiya Karageorgiyevichiv ale dana dumka niyak dovedena ne bula Pislya nespodivanoyi smerti Mihajla Obrenovicha vid ruk zmovnikiv yakih za oficijnoyu versiyeyu sponukali ne politichni a privatni motivi traven 1868 r knyazem Serbiyi stav onuk Yevrema Obrenovicha brata Milosha Milan 1868 1889 yakomu na toj chas vipovnilosya tilki chotirnadcyat rokiv Milana vihodyachi z vlasnih interesiv priviv do vladi togochasnij ministr oboroni Milivoye Petrovich Blaznavac yakij razom iz Jovanom Ristichem i Jovanom Gavrilovichem uvijshov do skladu vidnovlenogo Namisnictva organu de v 1869 1872 rr zoseredzhuvalisya realni vazheli upravlinnya derzhavoyu Namisnictvo ne nabulo populyarnosti v narodi U galuzi zovnishnopolitichnih vidnosin jogo diyalnist takozh ne bula plidnoyu mizhnarodnij prestizh Serbiyi pislya smerti knyazya Mihajla pomitno pidupav uskladnilisya vidnosini z Bolgariyeyu u zv yazku z likvidaciyeyu Serbskoyi patriarhiyi v misti Pech pogirshilasya situaciya na pivdennoserbskih zemlyah Chi ne yedinim zdobutkom Namisnictva stalo prijnyattya novoyi Konstituciyi v chervni 1869 r zgidno z yakoyu Serbiya progoloshuvalasya konstitucijnoyu monarhiyeyu Upershe zaprovadzhuvalasya postijno diyucha Skupshina yiyi rol u politichnomu zhitti krayini zrostala Tri chverti skladu Skupshini stanovili narodni poslanci chvert deputativ priznachav knyaz Stvoryuvalasya she odna derzhavna instituciya Derzhavna Rada yakij nadavalisya pevni funkciyi administrativnogo sudu ta verhnoyi palati parlamentu Uhvalennya konstituciyi oznachalo bezumovnij krok vpered prote yiyi gostro kritikuvali za nedostatnyu liberalnist Div takozhObrenovichi Katerina Konstantinovich angl PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119385236 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Jelavich amp Jelavich 1986 str 64 Stokes 1990 str 9 Cirkovic 2008 str 213 Jelavich amp Jelavich 1986 str 65 Jelavich amp Jelavich 1986 str 64 65 LiteraturaVucetich Radina The Emancipation of Women in Interwar Belgrade and the Cvijeta Zuzoric Society V Sklyarenko Ya Batij N Vologozhina M Pankova Vse velichajshie carstvennye dinastii Folio Moskva Harkiv 2008 stor 481 489 ISBN 978 5 17 054420 2 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Poperednik Milosh Obrenovich Knyaz Serbiyi 1839 1868 Nastupnik Milan IV