Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Резиденція князя Милоша в Топчидері (серб. Конак Кнез Милоша) — основна будівля палацового комплексу сербського князя Милоша Обреновича, побудована в 1831—1833 роках у Белграді після здобуття країною статусу автономії в складі Османської імперії. У 1979 році увійшов до [sr].
| Резиденція князя Милоша в Топчидері | |
|---|---|
 | |
44°47′ пн. ш. 20°27′ сх. д. / 44.783° пн. ш. 20.450° сх. д. | |
| Тип | d |
| Статус спадщини | d і d |
| Країна |  Сербія |
| Розташування | [sr], Белград, Сербія |
| Тип будівлі | , музей |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Автор проєкту | Никола Живкович |
| Засновано | 1831 |
| Будівництво | 1831 — 1833 |
| Відомі мешканці | Милош Обренович |
| Власник | Уряд Сербії |
  Резиденція князя Милоша (Сербія) | |
 Резиденція князя Милоша у Вікісховищі | |
Історія будівлі
У 1829—1831 роках за наказом князя Милоша Обреновича для його дружини і синів в центрі Белграда був споруджений палац княгині Любиці. Коли у 1830 році Сербія здобула широку автономію, для самого князя в парку невеликого приміського селища [sr], тепер це територія Белграда, з 1831 по 1834 рік був побудований репрезентативний придворний комплекс — резиденція правителя за проєктом архітектора Миколи Живковича (Никола Живковић). Будівлю споруджували майстри-будівельники Янь Михайлович (Јањ Михаиловић) і Никола Джорджевич (Никола Ђорђевић).
За час свого першого правління (1815—1839 роки) князь Милош Обренович бував тут лише зрідка, оскільки столицею князівства до 1842 року було місто Крагуєваць. Зате під час свого другого перебування при владі (1858—1860 роки) він жив тут ста́ло до кінця життя 14 вересня 1860 року. Після смерті князя Милоша у резиденці заснували меморіальний музей.
З приходом до влади в 1903 році династії Карагеоргієвичів, експонати, пов'язані з Обреновичами, були передані до Національного музею Сербії. В будинку для гостей розмістили поліцейський відділок. У період між світовими війнами тут влаштували музей мисливства та лісового господарства. В 1954 році його перетворили на музей Першого сербського повстання, а в 1966 році — на Історичний музей Сербії. Широкі консерваційно-реставраційні роботи проводились у два етапи, спочатку у 1968—1969 роках, а потім у 1978—1985 роках. Дах накрили у 2003 році.
Архітектура
З архітектурної точки зору стиль резиденції князя Милоша є перехідним етапом від балканської архітектурної традиції до поступового розвитку елементів центрально-європейської архітектури. Європейський вплив відчувається в класичному строгому порталі, окремих архітектурних деталях, а також у вільному парковому просторі навколо будівлі. В той час як багато розписані склепіння стелі, стін та ніш, організація внутрішнього простору, внутрішнє оздоблення та меблі належать до османської житлової культури. Кожен поверх має великий зал посередині, сім кімнат, розміщені навколо, та чотири допоміжні кімнати між ними. Головний вхід виходить в сад, тоді як з боків є менші бічні входи. Перший поверх мав утилітарний характер і використовувався для розміщення слуг, охорони та чиновників князя Милоша. Була також канцелярія, з якої велося листування. Верхня частина мала винятково житлову функцію.
Меблі, картини та особисті речі князя Милоша на жаль не збереглися. Після приходу до влади династії Карагеоргієвичів у 1903 році все, що було в резиденції князя Милоша Обреновича, було перенесено до Національного музею, який був зруйнований під час австрійських бомбардувань у Першій світовій війні.
Недалеко від придворного комплексу також збереглася Топчидерська церква Святих Апостолів Петра і Павла та фонтан князя Милоша. Перед фасадом головної будівлі резиденції росте величезний старий платан, оголошений пам'ятником природи ботанічного характеру (Рішення муніципалітету громади Савски-Венац 352/372/79-III-03 від 1. 1. 1979). Його вік становить 170—180 років. За одним із джерел, він був висаджений за наказом князя Милоша навесні 1832 року. Висота платану становить 34 метри, а розмах крони — 49 метрів.
Примітки
- Резиденція князя Милоша spomenicikulture.mi.sanu.ac.rs (серб.)
- imus.org.rs 26.02.2015 (серб.)
- Коли посаджені два платани в Топчидері та за чиїм наказом digitalna.nb.rs 07.02.1938 (серб.)
Посилання
- Нерухоме культурне надбання — НКН
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezidenciya knyazya Milosha v Topchideri serb Konak Knez Milosha osnovna budivlya palacovogo kompleksu serbskogo knyazya Milosha Obrenovicha pobudovana v 1831 1833 rokah u Belgradi pislya zdobuttya krayinoyu statusu avtonomiyi v skladi Osmanskoyi imperiyi U 1979 roci uvijshov do sr Rezidenciya knyazya Milosha v Topchideri44 47 pn sh 20 27 sh d 44 783 pn sh 20 450 sh d 44 783 20 450TipdStatus spadshinid i dKrayina Serbiya ISO3166 1 alpha 3 SRB ISO3166 1 cifrovij 688 Roztashuvannya sr Belgrad SerbiyaTip budivli muzejArhitekturnij stilbarokoAvtor proyektuNikola ZhivkovichZasnovano1831Budivnictvo1831 1833Vidomi meshkanciMilosh ObrenovichVlasnikUryad SerbiyiRezidenciya knyazya Milosha Serbiya Rezidenciya knyazya Milosha u VikishovishiMilosh ObrenovichIstoriya budivliU 1829 1831 rokah za nakazom knyazya Milosha Obrenovicha dlya jogo druzhini i siniv v centri Belgrada buv sporudzhenij palac knyagini Lyubici Koli u 1830 roci Serbiya zdobula shiroku avtonomiyu dlya samogo knyazya v parku nevelikogo primiskogo selisha sr teper ce teritoriya Belgrada z 1831 po 1834 rik buv pobudovanij reprezentativnij pridvornij kompleks rezidenciya pravitelya za proyektom arhitektora Mikoli Zhivkovicha Nikola Zhivkoviћ Budivlyu sporudzhuvali majstri budivelniki Yan Mihajlovich Јaњ Mihailoviћ i Nikola Dzhordzhevich Nikola Ђorђeviћ Za chas svogo pershogo pravlinnya 1815 1839 roki knyaz Milosh Obrenovich buvav tut lishe zridka oskilki stoliceyu knyazivstva do 1842 roku bulo misto Kraguyevac Zate pid chas svogo drugogo perebuvannya pri vladi 1858 1860 roki vin zhiv tut sta lo do kincya zhittya 14 veresnya 1860 roku Pislya smerti knyazya Milosha u rezidenci zasnuvali memorialnij muzej Z prihodom do vladi v 1903 roci dinastiyi Karageorgiyevichiv eksponati pov yazani z Obrenovichami buli peredani do Nacionalnogo muzeyu Serbiyi V budinku dlya gostej rozmistili policejskij viddilok U period mizh svitovimi vijnami tut vlashtuvali muzej mislivstva ta lisovogo gospodarstva V 1954 roci jogo peretvorili na muzej Pershogo serbskogo povstannya a v 1966 roci na Istorichnij muzej Serbiyi Shiroki konservacijno restavracijni roboti provodilis u dva etapi spochatku u 1968 1969 rokah a potim u 1978 1985 rokah Dah nakrili u 2003 roci ArhitekturaZ arhitekturnoyi tochki zoru stil rezidenciyi knyazya Milosha ye perehidnim etapom vid balkanskoyi arhitekturnoyi tradiciyi do postupovogo rozvitku elementiv centralno yevropejskoyi arhitekturi Yevropejskij vpliv vidchuvayetsya v klasichnomu strogomu portali okremih arhitekturnih detalyah a takozh u vilnomu parkovomu prostori navkolo budivli V toj chas yak bagato rozpisani sklepinnya steli stin ta nish organizaciya vnutrishnogo prostoru vnutrishnye ozdoblennya ta mebli nalezhat do osmanskoyi zhitlovoyi kulturi Kozhen poverh maye velikij zal poseredini sim kimnat rozmisheni navkolo ta chotiri dopomizhni kimnati mizh nimi Golovnij vhid vihodit v sad todi yak z bokiv ye menshi bichni vhodi Pershij poverh mav utilitarnij harakter i vikoristovuvavsya dlya rozmishennya slug ohoroni ta chinovnikiv knyazya Milosha Bula takozh kancelyariya z yakoyi velosya listuvannya Verhnya chastina mala vinyatkovo zhitlovu funkciyu Mebli kartini ta osobisti rechi knyazya Milosha na zhal ne zbereglisya Pislya prihodu do vladi dinastiyi Karageorgiyevichiv u 1903 roci vse sho bulo v rezidenciyi knyazya Milosha Obrenovicha bulo pereneseno do Nacionalnogo muzeyu yakij buv zrujnovanij pid chas avstrijskih bombarduvan u Pershij svitovij vijni Nedaleko vid pridvornogo kompleksu takozh zbereglasya Topchiderska cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla ta fontan knyazya Milosha Pered fasadom golovnoyi budivli rezidenciyi roste velicheznij starij platan ogoloshenij pam yatnikom prirodi botanichnogo harakteru Rishennya municipalitetu gromadi Savski Venac 352 372 79 III 03 vid 1 1 1979 Jogo vik stanovit 170 180 rokiv Za odnim iz dzherel vin buv visadzhenij za nakazom knyazya Milosha navesni 1832 roku Visota platanu stanovit 34 metri a rozmah kroni 49 metriv PrimitkiRezidenciya knyazya Milosha spomenicikulture mi sanu ac rs serb imus org rs 26 02 2015 serb Koli posadzheni dva platani v Topchideri ta za chiyim nakazom digitalna nb rs 07 02 1938 serb PosilannyaNeruhome kulturne nadbannya NKN