Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юрій Василь Дунін-Борковський (1640 — 4 березня 1702) — козацький політичний діяч; сотник вибельський (1668), полковник чернігівський (1672–1685), генеральний обозний в уряді Гетьманщини (1685—1702). 1687 року один тиждень був наказним гетьманом до обрання постійного. Відомий своєю меценатською діяльністю й участю у змовах проти гетьманів Дем'яна Многогрішного та Івана Самойловича.
| Василь Дунін-Борковський | |
|---|---|
 Василь Дунін-Борковський і його герб «Лебідь» | |
| Ім'я при народженні | Василь Дунін-Борковський |
| Народився | 1640 Бірківка, Чернігівське воєводство, нині Менський район, Чернігівська область |
| Помер | 4 березня 1702 Чернігів |
| Поховання | Єлецький монастир |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | українець польського походження |
| Діяльність | генеральний обозний |
| Посада | Гетьман Війська Запорозького |
| Військове звання | полковник Чернігівський |
| Конфесія | римо-католик → православний |
| Рід | Дуніни-Борковські |
| Батько | Каспер Дунін-Борковський |
| Мати | Тетяна |
| Родичі | d |
| У шлюбі з | Хомівна Тризна Марія Шуба |
| Діти | Єлизавета, Михайло, Андрій, Софія, Ганна, N (дочка) |
 | |
| |
Біографія
Походить з древнього роду Дунінів гербу Лебідь (Лабедзь). Син Каспера Дунін-Борковського, полковника королівських військ, який у нагороду за свою участь у Смоленській війні 1632—1635 отримав від Владислава IV, правителя Речі Посполитої, маєтності в Чернігівському воєводстві. Батька, матір і сестру вбили під час повстання Хмельницького. На думку Адама Бонецького, його стрийком мав бути — Чернігівський єпископ. Також цей дослідник стверджував, що одна з гілок роду Борковських-Дунінів гербу Лебідь отримала австрійський графський титул у 1818 році.
В. Борковський — онук Анджея Дунін-Борковського (люблінського земського писаря), й правнук Яна Дунін-Борковського, у 1480—1560 роках вотчинного володаря поселень Борковиці й Вельке Скшинно та праправнук Павла Дунін-Борковського (син Адама), володаря Борковиць і Сульгостова. Один з членів роду, двоюрідний брат батька Василя Дунін-Борковського — Інокентій, син Станіслава Дунін-Борковського, каштеляна поланецького й посла на Сейм коронний у 1570 р., відомого правника свого часу, рідного брата Анджея Дунін-Борковського, батька Каспера — був єпископом Чернігівським та Остерським Римської церкви.
Другий член роду, двоюрідний брат Каспера Дунін-Борковського, Семен Борковський був полковником чернігівським у 1648 році як сподвижник гетьмана Богдана Хмельницького й мав у своєму полку 1300 козаків.
Після укладення Андрусівського договору, аби не втратити землі, що йому належали, Василь Дунін-Борковський приймає православ'я та починає служити у Війську Запорозькому. У 1668 р. доля закидає його до Чернігівського полку, де він обіймає посаду сотника Вибельського. Після драми, що сталася з Василем Многогрішним, у 1672 р. його призначають чернігівським полковником. У 1674 одержує грамоти від царя Олексія I Михайловича на затвердження земель, подарованих Дуніну-Борковському королем Польщі, що зробило його надзвичайно багатою людиною.
Про нього розповідали найнеймовірніші історії. Одна з них засвідчує, ніби князь Василь Голіцин пропонував йому гетьманство після усунення Івана Самойловича за 10 тис. рублів. Дунін-Борковський відмовився, бо, мовляв, не хотів віддати таку суму (цю легенду спростовує С. Павленко у журналі «Сіверянський літопис» № 6 за 1997 рік).
Меценатська діяльність
У 1675 р. на його кошти відреставровані Чернігівський Спасо-Преображенський собор, Єлецький монастир, оздоблено Воскресенський, Благовіщенський храми. П'ятницький монастир у Чернігові, пошкоджений під час повстання 1668 р., відновлений теж на його кошти. Полковник відомий також іншими церковними численними пожертвами.
За дружину Дунін-Борковський мав Марію Василівну Шубу. У них було двоє синів. Ще 1672 р. гетьман Іван Самойлович надав йому довічні маєтності — села Авдіївці, Козилівці і Холмах з Понорницької сотні, село Бобровицю біля Чернігова і частково маєтності села Бурківка Березнянської сотні. Від гетьмана Івана Мазепи отримав села Орлівка на річці Убідь, Брусилів на Снові, затим Тупичів і Шаболтасівка. Після його смерті (4 чи 7 березня 1702 р.) у 1704 і 1706 рр. до вдови Василя Андрійовича та двох його синів перейшли Бобровиця, Яцево, Брусилів, Тупичів, Листвен, Пекурівка, Холми і Борківка.
Храмам Дунін-Борковський подарував потири, ставник, тарілки, Євангелія у срібних оправах. Більшість цих пам'яток — роботи західноєвропейських майстрів. Близько десяти з них складають гордість Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського. На кожній з пам'яток — герб Дуніна-Борковського та записи про його вклади. Дари чернігівського полковника сільським церквам були значно скромніші як за розмірами, так і за оздобленням.
Дунін-Борковський не лише давав гроші на відновлення храмів або здійснював для них коштовні дари. Так, у 1676 р. він побудував трапезну і келії Єлецького монастиря. До 1914 р. вони знаходилися у непоганому стані і це дало можливість відомому історику Вадимові Модзалевському (1882—1920) і молодому тоді мистецтвознавцю Петрові Савицькому (1895—1968) зробити висновок: «В келіях Дунина-Борковского упрощенность и в то же время подчеркнутая рельефность и гранность украинской настенной декорации достигает своего апогея. Перед глазами мастеров, украшавших келии, могли быть образцы московской настенной декорации 17 века, времен до утверждения здесь форм Бароко, и образцы западного, в частности польского Бароко».
Наприкінці 1670-х або на початку 1680-х вклав великі кошти, аби влаштувати в Єлецькому монастирі іконостас, в якому мистецтво епохи залишило один з найкращих своїх зразків. На жаль, іконостас Єлецького монастиря в епоху революційних катаклізмів було знищено. Його можна побачити лише на старих фото, вміщених у книзі «Картини церковной жизни Черниговской епархии» (К, 1911).
Український історик та етнограф Петро Єфименко під час перебування в Чернігові на початку 1880-х років записав цікавий переказ про посмертні пригоди Василя Дуніна-Борковського. Поховали його з урочистостями, притаманними генеральному обозному Війська Запорозького. Та щоночі піднімався він з домовини і, у супроводі прислужників і гайдуків, гасав до своєї бобровицької оселі на Чернігівщині, де до ранку влаштовував гучне застілля. Поки одного разу вдова покійного не запросила архієпископа Іоанна Максимовича і той перекрив хрестом шлях Дуніну-Борковському на Червоному мосту. Міст зруйнувався, і Борковський разом із почтом зник у водах Стрижня. Дивно, що таке, за народними переказами, зчинив саме Іоанн Максимович, котрий поховав Дуніна-Борковського і присвятив йому епітафію. У цьому творі, викарбованому на могильній плиті, перераховано все, що відновив і відбудував Василь Андрійович, коли був чернігівським полковником. «Его надгробная доска, — писали В. Модзалевський і П. Савицький, — сохранилась внутри Елецкого собора — недалеко от входа. Это — серебряная доска, украшенная прекрасной гравюрой, исполненной духа самого пышного Бароко».
Вшанування
Одна з вулиць Чернігова має його ім'я.
У популярній культурі
Василь Дунін-Борковський з'являється і в сучасних творах, зазвичай у ролі страхітливого упиря. Це пов'язано з міською легендою, буцімто, після смерті полковник бушував вночі у Чернігові з чортами, поки його не зупинив архієпископ Іван Максимович:
- Світлана Тараторіна «Лазарус» (фентезійний роман)
- Геннадій Клименко, Дмитро Койдан «Яритник» (комікс)
Примітки
- Korduba, s. 332.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 37. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski… [ 7 липня 2018 у Wayback Machine.] — Cz. 1. — T. 2. — S. 34.
- Краткое историческое описание о Малой России до 1765 года, с дополнением о Запорожских Козаках — О. Бодянский, Москва, 17 февраля 1848 г.
Джерела
- Dunin-Borkowski J. Almanach błękitny. Genealogia żyjących rodów polskich [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1909. — S. 232, 248. (пол.)
- Korduba M. Borkowski Jerzy Bazyli Dunin (1640—1702) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1936. — T. II/2. — S. 332. (пол.)
- Дунін-Борковський Юрій Василь // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yurij Vasil Dunin Borkovskij 1640 4 bereznya 1702 kozackij politichnij diyach sotnik vibelskij 1668 polkovnik chernigivskij 1672 1685 generalnij oboznij v uryadi Getmanshini 1685 1702 1687 roku odin tizhden buv nakaznim getmanom do obrannya postijnogo Vidomij svoyeyu mecenatskoyu diyalnistyu j uchastyu u zmovah proti getmaniv Dem yana Mnogogrishnogo ta Ivana Samojlovicha Vasil Dunin BorkovskijVasil Dunin Borkovskij i jogo gerb Lebid Im ya pri narodzhenni Vasil Dunin BorkovskijNarodivsya 1640 1640 Birkivka Chernigivske voyevodstvo nini Menskij rajon Chernigivska oblastPomer 4 bereznya 1702 ChernigivPohovannya Yeleckij monastirGromadyanstvo Rich PospolitaNacionalnist ukrayinec polskogo pohodzhennyaDiyalnist generalnij oboznijPosada Getman Vijska ZaporozkogoVijskove zvannya polkovnik ChernigivskijKonfesiya rimo katolik pravoslavnijRid Dunini BorkovskiBatko Kasper Dunin BorkovskijMati TetyanaRodichi dU shlyubi z Homivna Trizna Mariya ShubaDiti Yelizaveta Mihajlo Andrij Sofiya Ganna N dochka Gerb Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dunin Borkovskij BiografiyaPohodit z drevnogo rodu Duniniv gerbu Lebid Labedz Sin Kaspera Dunin Borkovskogo polkovnika korolivskih vijsk yakij u nagorodu za svoyu uchast u Smolenskij vijni 1632 1635 otrimav vid Vladislava IV pravitelya Rechi Pospolitoyi mayetnosti v Chernigivskomu voyevodstvi Batka matir i sestru vbili pid chas povstannya Hmelnickogo Na dumku Adama Boneckogo jogo strijkom mav buti Chernigivskij yepiskop Takozh cej doslidnik stverdzhuvav sho odna z gilok rodu Borkovskih Duniniv gerbu Lebid otrimala avstrijskij grafskij titul u 1818 roci V Borkovskij onuk Andzheya Dunin Borkovskogo lyublinskogo zemskogo pisarya j pravnuk Yana Dunin Borkovskogo u 1480 1560 rokah votchinnogo volodarya poselen Borkovici j Velke Skshinno ta prapravnuk Pavla Dunin Borkovskogo sin Adama volodarya Borkovic i Sulgostova Odin z chleniv rodu dvoyuridnij brat batka Vasilya Dunin Borkovskogo Inokentij sin Stanislava Dunin Borkovskogo kashtelyana polaneckogo j posla na Sejm koronnij u 1570 r vidomogo pravnika svogo chasu ridnogo brata Andzheya Dunin Borkovskogo batka Kaspera buv yepiskopom Chernigivskim ta Osterskim Rimskoyi cerkvi Drugij chlen rodu dvoyuridnij brat Kaspera Dunin Borkovskogo Semen Borkovskij buv polkovnikom chernigivskim u 1648 roci yak spodvizhnik getmana Bogdana Hmelnickogo j mav u svoyemu polku 1300 kozakiv Pislya ukladennya Andrusivskogo dogovoru abi ne vtratiti zemli sho jomu nalezhali Vasil Dunin Borkovskij prijmaye pravoslav ya ta pochinaye sluzhiti u Vijsku Zaporozkomu U 1668 r dolya zakidaye jogo do Chernigivskogo polku de vin obijmaye posadu sotnika Vibelskogo Pislya drami sho stalasya z Vasilem Mnogogrishnim u 1672 r jogo priznachayut chernigivskim polkovnikom U 1674 oderzhuye gramoti vid carya Oleksiya I Mihajlovicha na zatverdzhennya zemel podarovanih Duninu Borkovskomu korolem Polshi sho zrobilo jogo nadzvichajno bagatoyu lyudinoyu Pro nogo rozpovidali najnejmovirnishi istoriyi Odna z nih zasvidchuye nibi knyaz Vasil Golicin proponuvav jomu getmanstvo pislya usunennya Ivana Samojlovicha za 10 tis rubliv Dunin Borkovskij vidmovivsya bo movlyav ne hotiv viddati taku sumu cyu legendu sprostovuye S Pavlenko u zhurnali Siveryanskij litopis 6 za 1997 rik Mecenatska diyalnist Ktitorskij portret Vasilya Dunina Borkovskogo z Uspenskogo soboru Yeleckogo monastirya Nikodim Zubrickij Portret Mihajla Dunina Borkovskogo sina Vasilya U 1675 r na jogo koshti vidrestavrovani Chernigivskij Spaso Preobrazhenskij sobor Yeleckij monastir ozdobleno Voskresenskij Blagovishenskij hrami P yatnickij monastir u Chernigovi poshkodzhenij pid chas povstannya 1668 r vidnovlenij tezh na jogo koshti Polkovnik vidomij takozh inshimi cerkovnimi chislennimi pozhertvami Za druzhinu Dunin Borkovskij mav Mariyu Vasilivnu Shubu U nih bulo dvoye siniv She 1672 r getman Ivan Samojlovich nadav jomu dovichni mayetnosti sela Avdiyivci Kozilivci i Holmah z Ponornickoyi sotni selo Bobrovicyu bilya Chernigova i chastkovo mayetnosti sela Burkivka Bereznyanskoyi sotni Vid getmana Ivana Mazepi otrimav sela Orlivka na richci Ubid Brusiliv na Snovi zatim Tupichiv i Shaboltasivka Pislya jogo smerti 4 chi 7 bereznya 1702 r u 1704 i 1706 rr do vdovi Vasilya Andrijovicha ta dvoh jogo siniv perejshli Bobrovicya Yacevo Brusiliv Tupichiv Listven Pekurivka Holmi i Borkivka Hramam Dunin Borkovskij podaruvav potiri stavnik tarilki Yevangeliya u sribnih opravah Bilshist cih pam yatok roboti zahidnoyevropejskih majstriv Blizko desyati z nih skladayut gordist Chernigivskogo istorichnogo muzeyu im V V Tarnovskogo Na kozhnij z pam yatok gerb Dunina Borkovskogo ta zapisi pro jogo vkladi Dari chernigivskogo polkovnika silskim cerkvam buli znachno skromnishi yak za rozmirami tak i za ozdoblennyam Dunin Borkovskij ne lishe davav groshi na vidnovlennya hramiv abo zdijsnyuvav dlya nih koshtovni dari Tak u 1676 r vin pobuduvav trapeznu i keliyi Yeleckogo monastirya Do 1914 r voni znahodilisya u nepoganomu stani i ce dalo mozhlivist vidomomu istoriku Vadimovi Modzalevskomu 1882 1920 i molodomu todi mistectvoznavcyu Petrovi Savickomu 1895 1968 zrobiti visnovok V keliyah Dunina Borkovskogo uproshennost i v to zhe vremya podcherknutaya relefnost i grannost ukrainskoj nastennoj dekoracii dostigaet svoego apogeya Pered glazami masterov ukrashavshih kelii mogli byt obrazcy moskovskoj nastennoj dekoracii 17 veka vremen do utverzhdeniya zdes form Baroko i obrazcy zapadnogo v chastnosti polskogo Baroko Naprikinci 1670 h abo na pochatku 1680 h vklav veliki koshti abi vlashtuvati v Yeleckomu monastiri ikonostas v yakomu mistectvo epohi zalishilo odin z najkrashih svoyih zrazkiv Na zhal ikonostas Yeleckogo monastirya v epohu revolyucijnih kataklizmiv bulo znisheno Jogo mozhna pobachiti lishe na starih foto vmishenih u knizi Kartini cerkovnoj zhizni Chernigovskoj eparhii K 1911 Ukrayinskij istorik ta etnograf Petro Yefimenko pid chas perebuvannya v Chernigovi na pochatku 1880 h rokiv zapisav cikavij perekaz pro posmertni prigodi Vasilya Dunina Borkovskogo Pohovali jogo z urochistostyami pritamannimi generalnomu oboznomu Vijska Zaporozkogo Ta shonochi pidnimavsya vin z domovini i u suprovodi prisluzhnikiv i gajdukiv gasav do svoyeyi bobrovickoyi oseli na Chernigivshini de do ranku vlashtovuvav guchne zastillya Poki odnogo razu vdova pokijnogo ne zaprosila arhiyepiskopa Ioanna Maksimovicha i toj perekriv hrestom shlyah Duninu Borkovskomu na Chervonomu mostu Mist zrujnuvavsya i Borkovskij razom iz pochtom znik u vodah Strizhnya Divno sho take za narodnimi perekazami zchiniv same Ioann Maksimovich kotrij pohovav Dunina Borkovskogo i prisvyativ jomu epitafiyu U comu tvori vikarbovanomu na mogilnij pliti pererahovano vse sho vidnoviv i vidbuduvav Vasil Andrijovich koli buv chernigivskim polkovnikom Ego nadgrobnaya doska pisali V Modzalevskij i P Savickij sohranilas vnutri Eleckogo sobora nedaleko ot vhoda Eto serebryanaya doska ukrashennaya prekrasnoj gravyuroj ispolnennoj duha samogo pyshnogo Baroko VshanuvannyaOdna z vulic Chernigova maye jogo im ya U populyarnij kulturiVasil Dunin Borkovskij z yavlyayetsya i v suchasnih tvorah zazvichaj u roli strahitlivogo upirya Ce pov yazano z miskoyu legendoyu bucimto pislya smerti polkovnik bushuvav vnochi u Chernigovi z chortami poki jogo ne zupiniv arhiyepiskop Ivan Maksimovich Svitlana Taratorina Lazarus fentezijnij roman Gennadij Klimenko Dmitro Kojdan Yaritnik komiks PrimitkiKorduba s 332 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1900 Cz 1 T 2 S 37 pol Boniecki A Herbarz polski 7 lipnya 2018 u Wayback Machine Cz 1 T 2 S 34 Kratkoe istoricheskoe opisanie o Maloj Rossii do 1765 goda s dopolneniem o Zaporozhskih Kozakah O Bodyanskij Moskva 17 fevralya 1848 g DzherelaDunin Borkowski J Almanach blekitny Genealogia zyjacych rodow polskich 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Lwow 1909 S 232 248 pol Korduba M Borkowski Jerzy Bazyli Dunin 1640 1702 Polski Slownik Biograficzny Krakow Nakladem Polskiej Akademii Umiejetnosci 1936 T II 2 S 332 pol Dunin Borkovskij Yurij Vasil Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Posilannya