Ктиторський портрет

Кти́торський портре́т — поширений у східнохристиянському мистецтві жанр портрета, що зображає ктитора (людину, яка дала гроші на будівництво, реконструкцію чи прикрашання храму або іншої культової установи). Один з різновидів ^[en], за технікою виконання поширений як у вигляді мозаїки, так і ^[en].

Ктиторські портрети були поширені у Візантійській імперії, звідти потрапили на Балканський півострів, у Болгарію та Сербію, на Кавказ, а також у Північне Причорномор'я, де й далі створювалися в ранньомодерну добу в Українські козацькій державі та Московському царстві.

Нерідко ктитора зображували в молитві перед Ісусом, Богородицею чи святими, даруючи останнім, як дар, «храм божий» (культову споруду). Такі портрети часто супроводжували надгробки ктиторів, що розташовувалися в цих храмах.

Галерея

• Протостратор ^[en] з дружиною, XIV століття
• Родина боярина Радивоя, ^[bg], Болгарія
• Стефан Урош III, монастир Високі Дечани, Сербія
• Богдан Хмельницький, Троїцька надбрамна церква Києво-Печерської лаври (не зберігся)
• Полковник Василь Дунін-Борковський, надмогильний портрет, Успенський собор

Джерела

• Ктиторский портрет. Онлайн-версія Великої російської енциклопедії (рос.). 13 жовтня 2022.

Додаткова література

• Нетудихаткін, Ігор (2011). Український ктиторський портрет другої половини XVI - XVIII століть: інформаційний потенціал історичного джерела (Дис... канд. наук: 07.00.06).